Результати досліджень та їх обговорення. На основі обробки результатів анкетування студентів за допомогою опитувальника SF-36, який складається з 36 пунктів, згрупованих у вісім шкал, можна кількісно оцінити ЯЖ за цими шкалами. Показники кожної шкали варіюються від 0 до 100, де 100 представляє повне здоров'я. Усі шкали формують два інтегральні показники: "Фізичний компонент здоров'я" (ФКЗ) і "Психологічний компонент здоров'я" (ПКЗ) [10]. Середні показники по кожній шкалі, окремо для юнаків і дівчат, наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Примітка. * - вірогідність відмінностей між показниками - < 0,05

Як випливає з наведених результатів (див. табл.1), вірогідні відмінності між показниками ФКЗ у обстежених юнаків і дівчат визначаються за 2 шкалами: "Фізична активність", яка відображає суб'єктивну оцінку респондентом обсягу свого буденного фізичного навантаження (самообслуговування, ходьба, підйом по сходах, важка ноша тощо): низькі показники за цією шкалою свідчать про те, що ФА значно обмежується станом здоров'я; та за шкалою "Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності", яка відбиває вплив фізичного стану на повсякденну рольову діяльність: низькі показники за цією шкалою свідчать про те, що повсякденна діяльність значно обмежена фізичним станом індивідуума. Виявлено вірогідне зниження показників ФА у дівчат порівняно з юнаками (87,1 ± 3,0 проти 94,3 ± 1,5, р < 0,05) та РФ у обстежених студенток порівняно з їх однокурсниками-юнаками (68,8 ± 4,9 проти 82,6 ± 4,6, р < 0,05), що свідчить про зниження фізичного стану дівчат і наявність фізичних проблем, які заважають повноцінно виконувати звичні щоденні навантаження. З даних анамнезу стало відомо, що більшість дівчат-першокурсниць ФЗЛ відмічають погіршення самопочуття та підвищену втомлюваність після інтенсивних фізичних тренувань та навчальних занять, які є невід'ємною складовою їх буденної діяльності, на що вказують інші дослідники [7]. Слід враховувати, що процес адаптації студентів вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту до навчання ускладнений тим, що поряд із засвоєнням дисциплін гуманітарного, соціально-економічного та природничо-наукового спрямування, студенти мають оволодіти дисциплінами практико-професійної підготовки, які потребують певного рівня фізичної і функціональної підготовленості. Тому навчання є специфічним і характеризується інтенсифікацією навчального процесу, підвищенням рівня розумових, фізичних та емоційних навантажень, які не завжди є адекватними функціональним та адаптивним можливостям студентів і призводять до функціональних відхилень та порушень адаптаційних механізмів. З цього випливає необхідність корекції режиму праці і відпочинку, підбору навантажень і режиму тренувань, особливо, у студенток ФЗЛ.

Необхідно відмітити, що на запитання анкети, яке стосується порівняння стану здоров'я в даний момент часу з минулим роком, біля 40% відповіли, що зараз їх здоров'я майже не змінилось у порівнянні з минулим роком, а 60% студентів відмітили, що зараз їх стан здоров'я покращився у порівнянні з минулим роком. Ці оптимістичні результати підтверджують сприятливий вплив занять фізичними вправами на ЯЖ і стан здоров'я студентів загалом [12, 18].

Показники ПКЗ, який включає 4 шкали, були вірогідно нижчими у студенток порівняно зі студентами-юнаками тільки за шкалою „Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності" - 63,9 ± 4,5 проти 76,8 ± 4,6, р ?0,01 (див. табл.1). Дана шкала визначає, наскільки емоційний стан заважає виконанню роботи або іншої повсякденної діяльності (включаючи збільшення затрат часу, зменшення обсягу роботи, зниження її якості і т.п.): низькі бали свідчать про значне обмеження соціальних контактів, зниження рівня спілкування у зв'язку з погіршенням фізичного й емоційного стану. Це доводить необхідність якомога раніше діагностувати порушення функціонального стану та психоемоційної сфери студентів, розробляти систему заходів, спрямованих на підвищення їхньої психофізіологічної стійкості, корекцію донозологічних станів, попередження негативної дії факторів ризику [6]. Важливо вказати на відносно низький показник шкали "Психічне здоров'я" як у юнаків, так і у дівчат (68,4 ± 2,2 та 67,9 ± 4,1, р > 0,05), який характеризує настрій, наявність депресії, тривоги, загальний показник позитивних емоцій. Низькі значення свідчать про наявність тривожних переживань, психічне неблагополуччя [10]. Отримані дані можуть наводити на думку про погіршення психічного стану студентів першого курсу ФЗЛ, пов'язане з навчальними навантаженнями та недостатньою адаптацією до нових умов життєдіяльності. Дослідники відмічають, що відхилення в психоемоційній сфері студентів зустрічаються найбільш часто [4].

Враховуючи низькі показники ЯЖ за шкалами ПКЗ у студентів ФЗЛ, що вказує на наявність психоемоційних проблем, було проведено анкетне опитування для виявлення рівня тривожності студентів в передекзаменаційний період. Тривожність - це багатозначний психологічний термін, яким описують як певний стан індивіда в обмежений момент часу, так і стійку властивість будь-якої людини. Розрізняють тривожність як емоційний стан, що характеризується напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю (ситуативна тривожність) і як стійку рису, індивідуальну психологічну особливість, що проявляється в схильності до частих та інтенсивних переживань стану тривоги [15]. Підвищений рівень тривожності є суб'єктивним проявом неблагополуччя особистості та загрожує розвитком психосоматичних захворювань. Особливо підвищується тривожність студентів у передекзаменаційний період та під час сесії [9]. При оцінці ситуативної (реактивної) і особистісної тривожності за шкалою Спілбергера-Ханіна розрізняють: низький рівень тривожності - менше 30 балів, середній - 30-45 балів, високий - 45 балів і вище [16]. За результатами проведеного анкетування студентів-першокурсників ФЗЛ встановлено, що у більшості юнаків виявляється середній рівень тривожності, як ситуативної, так і особистісної (83,8% і 70,3%, відповідно). Для значно меншої кількості студентів характерні низький (2,7% і 18,0%, відповідно) та високий (13,5 і 10,8%, відповідно) рівні тривожності. У дівчат виявлено дещо інший розподіл студенток за рівнями тривожності: найбільше студенток - 45,0%, мали високий рівень ситуаційної тривожності, 30,0% - середній і 20,0% - низький. За показниками особистісної тривожності для 50,0% дівчат характерний середній рівень, 30,0% - високий і 20,0% - низький. Середні показники тривожності у групі юнаків та дівчат вірогідно не відрізнялись: 38,6±2,3 проти 41,6±2,3 (р>0,05) - для ситуативної тривожності; і 35,7±1,1 проти 39,9±2,2 (р>0,05) - для особистісної тривожності, що може розцінюватись в обох випадках як середній рівень. Таким чином, серед дівчат частіше виявляються особи з високим рівнем ситуативної та особистісної тривожності, ніж серед юнаків, що негативно відображається на показниках ЯЖ.

"Шкала тривожності студента" Габдреєвої Г.Ш., яка включає 30 запитань, дозволяє оцінити психоемоційний стан студента у зв'язку з вимогами навчального процесу та майбутніми іспитами [16]. Чим більша набрана сума балів, тим більша емоційна нестійкість (тривожність) у обстеженого студента. За результатами опитування студентів ФЗЛ виявлено, що вірогідно вищим показник екзаменаційної тривожності є у дівчат порівняно з юнаками, і становить в середньому 11,4±1,0 проти 8,7±0,7, відповідно (р<0,05). Це вказує на те, що процес адаптації до навчання у вузі у дівчат-першокурсниць проходить важче, супроводжується значним психоемоційним напруженням і підвищеною тривожністю, та може відображатись на функціональному стані організму.

З метою виявлення симптомів порушення регуляторної функції ВНС, які часто виникають при психоемоційних розладах, було проведено анкетування за "Опитувальником для виявлення ознак вегетативних змін" А.М. Вейна [2]. Загальна сума балів, отримана при вивченні ознак за опитувальником, у здорових осіб не повинна перевищувати 15, у випадку ж перевищення можна говорити про наявність симптомів вегетативної дисфункції (СВД). У 78,3% обстежених студентів-юнаків першого курсу ФЗЛ вегетативна регуляція функцій не була порушена, і лише у 21,7% виявлені ознаки СВД. Натомість у дівчат СВД виявлялись у 65,0% респондентів, а відсутність вегетативних змін лише у 35,0% опитаних. Середній показник у групі юнаків становив 8,1±1,6, тоді як у дівчат він був вірогідно вищим - 18,5±2,6 (р<0,001), що свідчило про значну частоту і вираженість вегетативних змін у обстежених студенток, які у майбутньому може стати причиною розвитку різноманітних психосоматичних захворювань.

Висновки