Концертні віртуози як директори-засновники французької асоціації громадських концертів "Concert spiritual"

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 78.03(4)

Концертні віртуози як директори-засновники французької асоціації громадських концертів "concert spiritual"

Бєлявіна Наталія Дмитрівна

кандидат педагогічних наук, доцент

У статті розкривається діяльність першої регулярної французької асоціації громадських концертів "Concert spiritual" (1725-1790).

Підкреслено, що завдяки "Concert spiritual" та творчій діяльності його засновників та директорів сформувався тип відкритого платного концерту - два відділення з симфонією та інструментальним концертом; завершилась монополія придворної світської музики - ініціатива концертування перейшла до музикантів-професіоналів.

Ключові слова: асоціації громадських концертів, "Concert spiritual", платний відкритий концерт, концертування, віртуозність, концертній стиль.

громадський концерт симфонія музика

В статье раскрывается деятельность первой постоянной французской ассоциации общественных концертов "Духовные концерты" (1725-1790).

Подчеркнуто, что благодаря "Духовным концертам" и творческой деятельности их основателей и директоров сформировался тип открытого платного концерта - два отделения с симфонией и инструментальным концертом; завершилась монополия придворной светской музыки - инициатива концертирования перешла к музыкантам-профессионалам.

Ключевые слова: ассоциация общественных концертов, "Духовные концерты", платный открытый концерт, концертирование, виртуозность, концертный стиль.

The article deals with activities of the founded in 1725, the first regular French Association of public concerts of the "Concert spiritual".

The novelty of this publication is in the study of regularities of formation of the concert repertoire, the influence on him of historical circumstances, the public and the Directorate of virtuosos musicians; the formation of the structure of the concert event-sequence representation of works in concerts the Concert spiritual", which became characteristic for concerts in European countries of XVIII century.

Underlines that the opening of these concerts marked the end of the monopoly of courtly secular music - they are not funded by Royal Mint and not imposed by the Royal Academy of music, which has had the privilege to perform musical works. Music started to spread in all levels of the population and gradually allow sprouts idea about open, paid concert.

Found that the most important feature of the forming of "concert style" Association "Concert spiritual" was that among its founders and patrons, the owners and managers have been exceptionally prominent French musicians - virtuosos, among which the famous violinists and famous composers, authors of popular operas, symphonies, instrumental concerts, sonatas, etc.

The nine periods of the company according to the Guide: 1725-1728 - A.Philidor; 1728-1733 - J.-J.Muret, P.Simard; 1734-1748 - the temporary administration of the Royal Academy of music, F.Rebel and F.Francoeur; 1748- 1754 - P.Royer, G.Capperan; 1748-1754 - J.-C. de Mondonville, wife of Royer; 1762-1771 - A.Dauvergne; G.Capperan, N. R. Joliveau; 1771-1773 - A.Dauvergne, M.Berto; 1773-1777 - P.Gavinies, F.J.Gossek, S.Leduc; 1777-1790 - J.Legros, I.Bertom.

Notes that the first contract "Concert Spiritual, signed Filidor in 1725, with the Royal Academy of Music City: play only Latin spiritual church music; do not perform works in the French language, and excerpts from the popular French and Italian operas; do not use the musicians of the Royal Academy of music.

"The Concert spiritual" opened March 18, 1725, in Salle des Suisses Royal Palace Tuileries and 13 April 1784 held a farewell performance in Salle des Suisses in which concerts took place nearly 60 years-was performed the "Farewell" Symphony of Haydn. After this company transferred in the Salle des Machines Tuileries Palace in 1789-1790 - in Theatre Favart and theatre Porte St-Martin, last concert of the Concert spiritual was held on 11 March 1790.

It was discovered that with the arrival of new leadership - patent owners or directors changed and the Repertoire of the policy, the number of concerts, place them and even financial status "Concert spiritual".

In the period from 1748-1754 becoming popular performances of French virtuosos: Gavinies played the Caprices Lo- catelli and concert Geminiani, Guion performed with works of Vivaldi, Leclair - own concerts and sonatas Corelli and Vivaldi, Pajen played the works of Tartini, L'Abbaye-son - ensembles playing their own variations for 1-3 violins.

Invited foreign musicians sounded: "Stabat Mater" Pergolese performed by Italian singers; the concert of the famous castrato Kaffarelli; was the founder of the "mangejm's school" Stamitz, who performed their own works-Sonata for Viola d'amur, Violin Concerto and Symphony.

Under the leadership of the de Mondonville are only his compositions: oratorios and French motets. There are new names: violinists Genin, cellists, brothers Duport, organist Balbastre; harpists to Hochbrucker.

Directors of violin Dauvergne.Capperan, Joliveau and Gavinies, Gossek, Leducto promote a new genre - Symphony. They greatly increased the composition of performers: orchestra - 60 instrumentalists, choir - 47 singers. Violinist-virtuoso and conductor P. Gavinies, promoted the works of authors of different styles - Corelli, Geminiani, Lokatelli, Vivaldi, Tartini, Stamitz, Leclair.

In 1777 the conductor Legros, and violinis Bertom create a permanent Orchestra of 65 musicians. Changed artistic direction and repertory concerts: Haydn's Symphony sounded, Mozart, Stamitz, Lahnitz and overtures from operas, instead of motet performed the Italian aria. It was a special period for French artists-virtuosos: violinists, cellists and singers, flutists. Programs of recent years (1789-1790) traditionally consisted of two parts, each of which started Symphony by Haydn or Mozart. In the Centre is a concert Symphony, or instrumental concert. Such works were cellist Duport, pianist, Sejan, violinists Viotti, Djornovik. In final program of sacral music: oratorio Sakkini, motet and TeDeum Gossek, Philidor.

You need to make the conclusions that, thanks to the creative initiative of the founding Board of Directors of "spiritual Concert": formed a type of open concerts - two departments of the Symphony and instrumental concert and solo, vocal numbers between them and sacral' works at the end; for 65 years the Concert spiritual was completed 1253 musical works who wrote 456 composers; sacred music from the Church came in the concert hall; performers-Virtuosi (violinists, cellists, organists, klavesinists) approved the growing need of the public in the "virtuosity," which is a characteristic feature for the "concert style"; ended the monopoly of court secular music, the initiative in conducting concerts moved to musicians - professionals virtuosos-instrumentalists, singers and composers; began an active democratization of concert activities-born and had an open practice paid concert.

Keywords: Association of public concerts, the Concert spiritual, paid outdoor concert, virtuosity, concert style.

Вивчення процесів демократизації культурного простору музичного життя в європейських країнах XVIII ст., коли музикування почало розповсюджуватись по всіх верствах населення, є актуальною темою для сучасного українського суспільства. В означений період поступово сформувався окремий вид світської творчої діяльності - концертування, яке розвинулось від придворних форм до відкритого, платного концерту.

Метою даної роботи є вивчення діяльності першої регулярної французької асоціації громадських концертів "Concert spiritual" (1725-1790).

Завдання - перевірити гіпотезу про те, що "концертний стиль" товариства "Concert spiritual" був сформований завдяки творчій ініціативі його засновників, власників привілею та директорів, серед яких були видатні французькі музиканти - скрипалі-віртуози та відомі композитори, автори популярних опер, концертних симфоній, інструментальних концертів тощо.

Е зарубіжній та українській музикознавчій літературі практиці окремими дослідниками вивчають процеси демократизації музикування у XVII-XIX ст. Часто вони зосереджуються на переліку цехів та братств, товариств та асоціацій, розгляді особливостей та "публікації статутів" [6]. Окремо треба наголосити на наукових розвідках музикознавців Ісаєвича Я., Мазепи Л, Мазепи Т., Фільц Б. та автора даної статті щодо українських братств та цехів, які представлені в розрізі їх значення в українській музичній культурі [1; 2; 4; 5; 6; 7].

Новизна даної публікації полягає у вивченні закономірностей формування концертного репертуару, впливу на нього історичних обставин, публіки (підписантів, вкладників) та директорату з кола віртуозів- музикантів; становлення структури концертного дійства - послідовності представлення творів у концертах товариства "Concert spiritual", яка стала характерною для концертів у європейських країнах XVI11 ст.

Заснування у 1725 р. першої регулярної асоціації громадських концертів "Concert spiritual" у Франції поклало кінець монополії придворної світської музики - вони не фінансувались королівським двором і не управлялась Королівською академією музики, яка мала привілей на виконання музичних творів.

Найважливішою особливістю формування "концертного стилю" асоціації "Concert spiritual" було те, що серед його засновників та меценатів, вкладників та підписантів, власників привілею та директорів були виключно видатні французькі музиканти-віртуози та відомі композитори - за 65 років існування "Concert spiritual" було виконано 1253 музичні твори, які написали 456 авторів.

Зважаючи на це, виділяють дев'ять періодів діяльності товариства згідно складу керівництва: 1725-1728 рр. - А. Данікан-Філідор; 1728-1733 рр. - Ж.Ж. Мюре, М. де Ланні, П. Симард; 1734-1748 рр.

- тимчасова адміністрація Королівської академії музики на чолі з Ф. Ребелем та Ф.Франкером; 1748- 1754 рр. - Ж.-Н.П. Руе та Г. Капперан; 1755-1762 рр. - дружина Ж.-Н.П. Руе та Ж.Ж.К.де Мондовіль; 1762-1771 рр. - А.Довернь, а надалі співдружність Н.Капрон - Н.Р.Жоліво - А.Довернь; 1771-1773 рр.

- А.Довернь-П.М.Бертон; 1773-1777 рр. - П.Гавіньє - ФЖ.Госсек - С.Ледюк; 1777-1790 рр.-Ж.Легро

- І.Бетом.

Засновник - представник династії музикантів Філідор-Данікан -Анно Данікан-Філідору (1681- 1728), який у 1725 році заснував "Concert Spiritual". Анно Данікан-Філідор (1681-1728) - придворний флейтист, гобоїст, композитор і музикант короля, член ансамблю "Великої стайні". Він був представником династії музикантів Філідор-Данікан: засновник - Мішель Данікан-Філідор - гобоїст та винахідник сучасного язичкового гобою (видалив мундштук), придворний музикант при Людовіку XIII; Андре Філідор-старший - (1647-1730) придворний музикант - виконавець на духових інструментах, автор інструментальних творів (фанфар) при Людовіку XIV; найвідоміший з них Франсуа Андре Данікан- Філідор (1729-1795, брат Анно) - однин із головних творців французької комічної опери.

"Concert spiritual" уклали перший контракт з Королівською академією музики, в якому зобов'язувались: сплачувати Королівській академії музики (Опера) відрахування, проводити концерти тільки у період закриття театрів відповідно до літургічного календаря (35 днів на рік); грати тільки латинську духовну церковну музику і не виконувати твори французькою; не використовувати музикантів Королівської академії музики і не виконувати у концертах уривки з опер. У перегляді контракту у 1727 було дозволено виконувати твори французькою та італійською мовами.

Отже, угода, за якою діяла асоціація, вплинула як на строки проведення концертів так і на назву "Concert Spiritual" - "Духовні концерти", а також на репертуар. Оскільки було заборонено виконувати оперні уривки та використовувати французьких музикантів, то митці зосередились на інструментальній та хоровій музиці, а також сприяли виступам іноземних віртуозів та мало відомих молодих талантів. Тому почали виконувати інструментальну музику та латинську церковну музику: мотети, кантати, сонати, концерти, симфонії тощо.

Концерти "Concert spiritual" відкрились 18 березня 1725 р. у Salle des Suisses du chateau des Tuileries - у Залі швейцарців королівського палацу Тюільрі, який надав особисто король. Прозвучали Різдвяний концерт А.Кореллі (1653-1713) та два мотети Мішеля Рішара Делаланда (1657-1726).

Однак артисти Опери виступали в концертах: сопрано Marie Antier -- Марія Антьє(1687-1747), Catherine Lemaure - Катрін Лемор, органістка і сопрано Marie Fel - Марі Фель (1713-1794), тенор Pierre Jelyotte (1713-1787)- Пьєр Желіотт, тенор Joseph Legros (1739-1793) - Жозеф Легро, сопрано Sophie Arnould (1740-1802) - Софі Арнольд, сопрано Rosalie Levasseur (1749-1826) - Розалі Лавассер. Також виступали італійські артисти: бас Giovanni Battista Palmerini - Джованні Батиста Пальмеріні, кастрат Domenico Annibali (1705-1779) - Доменіко Аннібалі, а також сопрано з Гамбурзької опери сопрано Maria Monza - Марія Монза. (Варшавський)

"Concert spiritual" були розміщені у Cent-Suisses - Залі солдат швейцарської гвардії, розташованій на першому поверсі центрального павільйону палацу Тюільрі. Це велика зала 19 м довжиною, 17 м шириною, 9 м висотою. Зала була перероблена та прикрашена під концерти: встановлено естраду та сидіння. У концертах могли брати участь близько 60 інструменталістів та хористів [10]. Особливо слід підкреслити встановлення органа в світському приміщенні.

У 1727 р. А.-Д.Філідор передає свій привілей Жану-Жозефу Мюре (Муре, Jean-Joseph Mouret), а до керівництва приєднуються Мішель де Ланні і Пьєр Симард - колишній лейтенант (Michel de Lanny, Pierre Simard), які вкладають у підприємство власні кошти.

Завдяки приходу до керівництва нових осіб починається пропаганда світських творів, до програм увійшли популярні французькі кантати. У більшості концертів виконувались твори Ж.-Ф.Рамо, Ж.- Жде Мондонвіля та Ж.-Ж.Мюре.

Жан-Жозеф Мюре (1682-1738) - сюрінтендант придворної музики, в 1714-1718 рр. - директор оркестру Опери, у 1717-1737 рр. - директор Італійського театру в Пале-Рояль; у 1722 р. - співак та директор концертів герцога Орлеанського і одночасно, у 1728-1734 р. - директор "Concert Spiritual".

Ж.-Ж.Мюре автор комічних опер, опер-балетів, арій, дивертисментів, кантат, інструментальних творів (сонат, сюїт), двох оркестрових Suites de symphonies (1729). Перша сюїта для труб, ударних, скрипок і гобоїв відома популярною "Рондо-фанфарою".

У 1734 р. Королівська академія музики на деякий час бере контроль над "Concert Spiritual" - вони підпадають під керівництво тимчасової адміністрації у складі директорів опери Феррі Ребеля та Франсуа Франкера.

Концерти відбуваються рідко (22-23 концерти на рік), однак у програмах з'являються французькі твори, які стають популярними. Звучить музика М.-Р.де Лаланда і Ж.-Ж.Мюре, Ж.-Ж. де Мондон- віля, М. Блаве тощо. В цей період в концертах вперше з'явиться 13-річний скрипаль П. Гавіньє, який виконував каприси Д.Локателлі, концерт Ф.Джемініані та Сонату для двох скрипок Ж.-М.Леклера разом із Ж.-Л'Аббе. У 1739 році з успіхом вперше тут виступив М.Берто з власним концертом.

У період 1748-1754 рр. був підписаний новий контракт з Королівською академією музики на 14 років. Директорами стають Ж.-Н. Панкрас Руе (1705-1755) - вчитель музики королівських інфантів та королівський музикант та скрипаль Опери Габрієль Капперан.

Це був прекрасний час для "Concert Spiritual": зали переповнені, встановлено новий орган, у програми повертають релігійну музику. Звучить духовні твори французьких композиторів: Мішель де Лаланд, Ж.Ж.К. де Мондонвіль, Ж.Рамо. У 1753 р. було виконано Stabat Mater Дж.Б.Перголезі (1710- 1736), де виступили італійські співаки, у тому числі кастрати. Так, 5 листопада 1753 р. відбувся концерт знаменитого кастрата Г.Кафареллі (1710-1783).

У 1751 р. оркестр складався з 40 інструменталістів (16 скрипок, 2 альтів, 6 віолончелей, 2 контрабасів, 5 флейт і гобоя, 3 фаготів, 1 трубача, літавр, 2 валторн, органа-контінуо) та 45 хористів.

Популярними стали виступи французьких віртуозів. Це, як правило, придворні музиканти скрипалі Жан-Батист Ане - виконував сонати А.Кореллі; Жак Обер - у 14-річному віці дебютував у "Духовних концертах", де грав разом із П.Гавіньє і пропагував концертний репертуар "концертну симфонію", збірки популярних арій (у тому числі оперних) з варіаціями для 2 скрипок; Жан-Пьєр Гіньон - виступав з творами А.Вівальді; Жан-Марі Леклер - "один з самих популярних концертних виконавців", грав власні концерти і сонати та твори А.Кореллі і А.Вівальді; Жан-Жосеф Кассанеа де Мондонвіль - виконував власні твори; Жан-Ноель Пажен - виконував твори ДжТартіні; Л'Аббе-син (Жозеф Барнабе Сен- Севін) - власні сонати та варіації для 1-2-3 скрипок, звучали його симфонії.

У 1754-1744 рр. в Парижі перебуває Я.В.Стамиць (1717-1757) - засновник "мангеймської школи" та скрипаль-віртуоз, якого запросив відомий меценат Ла Пупліньєр. Оскільки оркестр Concert Spirituel мав відповідний склад інструментів та кількість оркестрантів, то саме тут прозвучали Симфонії Я.В.Стамиця. Правда, на той час у Мангеймському оркестрі було 43 оркестранти, з них ЗО струнних, а в Оркестрі Concert Spirituel було 38 інструментів, з них 26 струнних. Також Я.В. Стамиць виконав й інструментальні твори - Сонату для віоль д'амур та скрипковий концерт, і навіть склав конкуренцію Пьєру Гавіньє, який на той час був відомим паризьким віртуозом.

У 1755 р. управління товариством бере Ж.-Ж.Кассанеа де Мондовіль, який також керує оркестром і виконує переважно власні твори: ораторії та французькі мотети весь час на афішах.

Правда, з'являються і нові композитори - Ф.-А.Данікан Філідор, Ф.-Ж.Госсек, Франсуа Жиру. Виступає й молоде покоління артистів: скрипалі М.-А.Генен (Женен), І.Бертом (Берто), віолончелісти - брати Ж.-П.Дюпор та Ж.-Л.Дюпор, Ж.-Б.Жансон, флейтист Тепла (Taillart).

Дуже популярними були виступи органістів. Так, церковний органіст і композитор Клод Баль- бастр (1724-1799) стає відомим як концертуючий органіст. З хроматичною арфою виступали брати Симон, Крістіан та Селестен (Целестен) Хохбрюкер (Hochbrucker) син та племінники винахідника хроматичної педальної арфи Якоба Хохбруккера. Симон Хохбрюкер (1699-1750) - один з перших популяризаторів арфи та віртуоз-арфіст, який здійснив турне по Європі, у тому числі виступав у Парижі, де виконував Сонати для лютні та арфи Йогана та Селестина Хохбрюкерів.

У 1762 р. придворний музикант і скрипаль Антуан Довернь (1713-1797) бере управління та отримує новий привілей на 9 років. Він працюватиме разом із скрипалями Габріелем Каппераном та Ніколаєм Рене Жоліво (секретар Опери). Асоціація залишається залежною від Академії, якою в цей час керують Жан Феррі Ребель та Франсуа Франкер, а пізніше й сам Антуан Довернь та Нікола Рене Жоліво.

А.Довернь (1713-1797) - придворний музикант, з 1744 - скрипаль Королівської академії музики, у 1764 - "сюрінтендант королівської музики", у 1769-1790 рр. - композитор, диригент, директор Опери, яку він тричі очолював, у 1769 -1772 рр. разом Н.Р.Жоліво.

А.Довернь - один із засновників французької комічної опери, автор інструментальних творів, таких як Concert de simphonies for 2 violins, viola & bass - Симфонія-концерт для 2 скрипок, віолончелі (баса), жанру, що передував зародженню симфонії та інструментального концерту

Директори-скрипалі активно пропагували новий жанр - симфонію. Для керівництва оркестром запрошується скрипаль-віртуоз Пьєр Гавіньє - спочатку концертмейстер перших скрипок, а згодом диригент оркестру, який разом із концертмейстером других скрипок Н.Капроном довели оркестр до досконалого ансамблю. Пьєр Гавіньє постійно концертує як скрипаль-віртуоз разом із Ж.-П.Гіньоном, Л'Аббе (син), Ж.-П.Дюпором, співачкою Моль Фель, з якою виконував Концерт для скрипки і голосу Ж.- Ж.Мондонвиля.

Віолончеліст Жан Пьєр Дюпор вперше у 1761 р. виступив із власною сонатою, а у 1768 р. - разом із братом Жан Луї Дюпором, який став найвідомішим паризьким віртуозом, виступав як соліст у Concert Spirituel.

У концертах починають грати й віртуози-виконавці на духових інструментах: гобоїст Г.Безоцці, кларнетист Біе, трубачі Родольф і Спандо. Поряд з братами Хохбрюкер в Парижі був дуже популярним французький віртуоз-арфіст Франц Петріні (1744-1819) - автор 4 концертів, сонат, варіацій, дуетів для арфи, також молодий Н.Сежан.

Ч.Берні описує один з характерних концертів того часу, що відбувся 15 червня 1770 р. Виконувався Мотет М.-Р. де Лаланда (1657-1726), який "складався головним чином із хорів" і не сподобався Ч.Берні, однак публіка "багато аплодувала. Далі прозвучав концерт для гобоя придворного музиканта Г.Безоцці (племінника), "високо-довершена" гра якого сподобалась публіці. Співачка Делькамбр виконала пісноспів "Почуй, господи", і хоча на думку Ч.Берні вона "прокричала" його "на всю силу свою легенів", публіка прийняла її так гарно, "начебто Безоцці нічого до неї не зробив". Італійський скрипаль Дж.Траверса (бл.1745-?) зіграв "концерт в італійському дусі, з гарною вишуканістю, гарним тоном і легкістю виконання", однак публіка залишилась байдужою. Мадам Філідор співала Мотет Ф.-А.Філідора - "це нагадувало гарний спів і гарну музику", які, однак "не викликали бурі аплодисментів". В кінці був виконаний мотет "Блажен муж" для великого хору із соло та дуетами [3, 27-28].

У 1773-1777 рр. товариство очолювали скрипаль Пьєр Гавіньє разом з скрипалем, диригентом і композитором Франсуа Госсеком та скрипалем Симоном Ле Дюком (Ледюк).

Майже ЗО років пов'язують Пьєр Гавіньє (1728-1800) з "Concert spiritual" - 13-літній дебютант, скрипаль-віртуоз, інтерпретатор, диригент і концертмейстер оркестру, 1773-1777 рр. - директор, а після виходу із складу дирекції був, навіть вимушений сплачувати борги підприємства і пішов у відставку практично без засобів існування.

П. Гавіньє, сам блискучий скрипаль-віртуоз, пропагував твори авторів різних стилів - Кореллі, Ф.Джемініані, П.Локателлі, А.Вівальді, ДжТартінні, Я.Стамиць, Ж.-М.Леклер, Ж.-Ж.де Мон- донвіль. Його тричастинні Скрипкові концерти вирізнялись розвитком сонатних принципів, романтичним "співом" та концертним блиском солюючої скрипки.

Директори-скрипалі відновили періодичність концертів та збільшили склад виконавців у 1773- 1774 рр. Оркестр налічував 60 інструменталістів (24 скрипки, 4 альта, 12 віолончелей, 4 контрабаси, 2 флейти, 3 гобоя, 2 кларнети, 4 фаготи, 2 валторни, 2 труби, литаври), а хор - 47 співаків [10].

У 1777 р. до "Concert Spiritual" прийшло друге дихання. їх очолюють тенора-альтіно та диригент Жозеф Легро (Ле Гро), скрипаль Ісідор Бертом, які вперше створюють постійний оркестр.

Постійний оркестр "Concert Spiritual" складався з 64 музикантів (46 струнних, 17 духових та литаври) та хорового ансамблю з 20 музикантів (6 жіночих голосів, 3 фальцетисти, 6 тенорів та 5 басів).

Оркестровий твір-симфонія пов'язуватиметься тут з іменами австрійців Й.Гайдна і

A. А.Моцарта, чехів Я.Стамиця, А.Стамица і Л.В.Лахніца. Правда пізніше з'явиться суто французький жанр - Симфонія із солюючими інструментами, які стануть прикрасою і особливістю багатьох паризьких концертів.

У цей період із сольними виступами та інструментальними концертами брали участь у концертах французькі виконавці-віртуози: скрипалі Ж.-Б.Ане, Ж. Обер, Ж.-П.Гіньон, Ж.-М.Леклер, Ж.-Ж. Кас- санеа де Мондонвіль; А.-Ж. Ескоде; Ж.-Н. Пажен, Ж-.Б.Л'Аббе-син, П. Гавіньє, Дж.-Б.Віотті (сезон 1782-1783); віолончелісти Ж.-Б.Жансон-ст., Ж.-П.Дюпор, Ж.-Л.Дюпор, Ж.-Б.Бреваль. Стають відомими і популярними французькі композитори Ф.-Ж.Госсек, Ф.-А.Данікан-Філідор, Рьєр Монтан Берто, Франсуа Девінье (Девіне), Ш.-Ж.-Н.Мегюль , а також іноземні автори Н.Піччіні, Дж.Паізіелло, Й. Гайдн, В.-А.Моцарт, тощо.

У цей період представлені різноманітні програми (не менш як 80 композиторів), змінився художній напрям і репертуар концертів: постійно звучали симфонії та увертюри з опер, поступово відійшли від мотетів на користь італійських арій, сакральні твори замінили на світські, особливо французькі сценічні музичні твори, дуже модні у цей час.

Користувались успіхом такі виконавці: співачки Сен-Обе (Saint-Huberty), Тоді (Tody), Мара (Мага); віртуози-скрипалі Дж.Віотті та Р.Крейцер, брати А. та К.Стамиць, це також золотий вік духови- ків: гобоїст Ф.А.Саллантен (Sallentin, Charonne), флейтисти Ж.Л.Тюлу (Tulou), Франсуа Девьєн (Devienne), гобоїст Етьєе Озі (Ozi), кларнетист Мішель Йо (Yost), Жан Ксавье Лефевр (Lefevre).

13 квітня 1784 р. відбувся останній концерт "Concert spiritual" у Cent-Suisses - Залі Швейцарців. На прощання із залою, в якій концерти проходили майже 60 років, була виконана "Прощальна" Симфонія Й. Гайдна.

Після цього товариство перейшло у Salle des Machines - "Машинну залу" - Театр палацу Тюі- льрі, де проводились концерти до 1788 р. У 1789-1790 рр. виступали у приміщенні Італійської опери - Залі FavartTa Театру ярмарки Сен-Мартен (Theatre de la Porte-St-Martin).

У концертах останніх двох років встановлюється досить традиційна структура програм та характерний склад виконавців.

Особливо цікавими виглядаються концерти 1789 року під час перших революційних подій. їх програми складались із двох частин, кожна з яких починалась симфонією Й.Гайдна, іноді їх "різноманітили" симфоніями В.-А.Моцарта та чеського валторніста і композитора Л.-В.Лахніца (1746-1820), який з 1783 р. проживав у Парижі.

У центрі програм - концерти чи симфонії з солюючими інструментами. З такими творами виступали віолончеліст Ж-Л.Дюпор, піаніст Г.Жаден, фаготист Е.Озі, скрипалі Ж.-Б.Віотті, Ж.- М.Джорновік (І.М.Ярнович). Співали світську вокальну музику: французькі сцени Л.-С.Лебрана (Леб- рюна), А.-М.Бертона та італійські арії Н.Піччіні, Д.Паізіелло, Б.Менгоцці. Знаменита португальська співачка Л.-Р.Тоді співала арії Дж.Сарті. Виконувалась також і духовна музика: ораторії Д.Саккіні, мотети, Те Деуми Ф.-Ж.Госсека, Ф.-А.Філідора, Ф.Жиру [8, 230-231].

Концерти у 1790 р. мало вирізнялись від попереднього року: відкривались симфоніями Й.Гайдна, Л.-В.Лахніца , І.Плейєля, закінчувались вокально-хоровими творами Й.Гайдна, Д.Перголезі, Ф.Жиру, А.Сальєрі. Єдиний твір який особливо відмічала публіка був "Stabat Mater" Д.Перголезі. Центральний номер - інструментальний концерт: концерти для фортепіано, фагота, кларнета, соната чи арія для арфи, вокальні твори італійців Д.Піччіні, А.Сарті та французів Ж.-Н.Карбонеля, Ф.Мегюля, тощо [8, 232].

М.Карамзін так згадував про ці концерти: "Паризькі вистави закриті два тижні на рік, той що передує та сам пасхальний тиждень. Кожен вечір в залі Опери дають концерт духовної музики, де кращі віртуози на різних інструментах показують свій талант. Я провів там декілька прекрасних годин слухаючи "Stabat Mater", "Miserere" [8, 233].

Цікаво, що у 1790 році вже не виступали молоді іноземні віртуози, а Опера, як і раніше, не дозволяла своїм артистам виступати в цих концертах, що значно збіднило ці програми, зробило їх одноманітними й "застиглими", що частково й вплинуло на закриття "Concert Spiritual" в цьому ж році. Останній концерт асоціації "Concert spiritual" відбувся 11 березня 1790 р.

Отже, відзначимо, що завдяки діяльності товариства "Concert spiritual" та творчій ініціативі його директорів-засновників сформувався тип відкритого платного концерту (два відділення з симфонією, сольним концертом та вокальними номерами); сакральна музика прийшла у концертну залу - "більше не треба йти до церкви, щоб послухати motet чи stabat, тепер цю можливість надає концертна зала" [9]; виконавці-віртуози (скрипалі, віолончелісти, органісти, клавесиністи) задовольнили зростаючу потребу публіки у "віртуозності", яка стане характерною особливістю для "концертного стилю"; завершилась монополія придворної світської музики - концерти не фінансувались королівським двором і не управлялись Королівською академією музики, ініціатива концертування почала переходити до музика- нтів-професіоналів - віртуозів-інструменталістів, віртуозів-співаків та композиторів; почалась активна демократизація концертної справи - зародилась і встановилась практика відкритого платного концерту.

Література

Бєлявіна Н.Д. Діяльність французьких концертних товариств у другій половині XVIII от./ Н.Д.Бєлявіна // Культура і мистецтво у сучасному світі: Наукові записки КНУКІМ. -2012. - Вил. 13. - С. 281-226.

Бєлявіна Н.Д. Історичні умови виникнення та діяльності перших професійних музичних об'єднань - музичних цехів в Україні у XYI-XIX ст. / Н.Д.Бєлявіна //Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2002. - №4. - С.75-82.

Бёрни Чарльз. Музыкальные путешествия. Дневник путешествия 1770 г. по Франции и Италии / Берни Чарльз ; [пер. с англ. З.В.Шпитальниковой]. - Л. : Музгиз, 1961. - 203 с.

Ісаєвич Я. Братства і українська музична культура XYI-XVIII ст. / Я.Ісаєвич //Українське музикознавство. - К. : Муз.Україна. - 1971. - №6.

Мазепа Л. Документальні пам'ятки про музичне братство у Львові XVI-XVII / Л.Мазепа // Праці музичної комісії. - Л, 1993. - T.CCXXVI.

Мазепа Т. Європейські й українські музичні товариства у вимірі столичних культур XVIII-XIX ст. / Т.Мазепа//Українськка культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: 36. наук, праць: наук. зал. Рівненського гуманітарного університету. У 2-х т. - 2012. - Вил. 18., Т. 1. - С. 12-16.

Фільц Б. Київський музичний цех / Б.ФІльц // Київ музичний / ред. М.М.Гордійчук. - К. : Наук.думка, 1982.-С.9-17.

Adelaide de Plase La vie musicale en France an temps de la revolution / Adelaide de Plase - P. : Librairie Artheme Fayard, 1989. - 343 c., in..

Размещено на Allbest.ru