Київські учні Болеслава Яворського: специфіка становлення композиторських індивідуальностей Пилипа Козицького та Михайла Вериківського (на прикладі аналізу камерних творів 10-20-х років ХХ ст.)

Аналіз питань творчого втілення науково-теоретичних настанов Б. Яворського його київськими учнями М. Вериківським та П. Козицьким у камерному жанрі 10-20-х рр. ХХ ст. в аспекті образно-інтонаційного оновлення музичної мови. Перспективи музичного звучання.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.01.2019
Размер файла 48,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Другий романс М. Вериківського «Дитина порізала пальчик» (1924 р.) на вірші В. Сосюри створює пронизливий образ безпритульної самотності сирітства, оголеної незахищеності кинутої напризволяще дитини. Зворушлива непримхлива мелодія вокальної партії бринить на тлі вальсуючого механістичного руху фортепіанного супроводу з ламаних інтонацій в межах октави, що ніби відображає байдуже кружляння сніжинок - німих свідків дитячої трагедії.

Даний твір є яскравим прикладом вдалого поєднання традиційних гармонічних засобів із новаціями теорії Б. Яворського, своєрідно «примирюючи» два різних ракурси осягнення ладової сфери.

Зроблені аналітичні висновки щодо індивідуальності композиторського почерку М. Вериківського дають підстави говорити про наявність семантичних формул художньо-образного мислення автора. Це стає очевидним, навіть якщо звернутись до одного з кульмінаційних і показових творів композиторського доробку М. Вериківського - опери «Наймичка», написаної набагато пізніше (у 40-х роках) Так, у архівах композитора існує два варіанти фортепіанної прелюдії №7. Один з них має примітки щодо оркестровки мініатюри. У завершеному оркестровому вигляді цей матеріал введений композитором у першу картину опери (драматичний монолог Ганни). На словах «Дитя моє, мій синочку...» у співставленні вокальної та оркестрової партії розкривається психологічна характеристика героїні - її внутрішній розлад та душевне збентеження. Особливості фактурного, ладо-гармонічного та мелодико-ритмічного викладення цього епізоду базуються на інтонаціях голосінь та плачів, що підкреслює драматичну експресію цього епізоду. Саме слово допомагає визначити семантичну спрямованість зменшеного ладу як носія образності, пов'язаної із трагічною сферою почуттів.

Специфічно виявляє себе збільшений лад у сцені зустрічі Катрі з Марком, відтворюючи атмосферу напруженого передчуття та в кульмінаційному фрагменті зізнання Ганни, окреслюючи найвищий ступінь трагічної афектації збудженості та збентеження..

У співставленні різножанрових творів чітко окреслюється абрис композиторського мислення М. Вериківського, його чутливість саме до багатоладової природи фольклору, асиміляції новітніх технічних засобів на національному грунті. Таким чином, доказово проступає самобутність творчого мислення М. Ве- риківського в усвідомленому перетворенні ладової теорії на всіх рівнях - естетичному, образно-стильовому, технологічному.

Кожний із композиторів обрав власний індивідуальний шлях засвоєння настанов Б. Яворського. П. Козицький акцентує процесуальні аспекти музично-теоретичної системи вченого у різноманітних її проявах, зокрема у кристалізації специфічних засобів художньо-семантичного наповнення певних ладо-тональних утворень на образному та драматургічному рівнях; М. Вериківський загострює увагу на конструктивних ознаках теорії і пропонує власний композиційно-індивідуальний варіант її втілення відтворює зразки загостреної, «екзальтованої» музичної мови, поєднуючи настанови Б. Яворського та власні теоретичні розробки у галузі розширення ладової перспективи на драматургічному рівні.

Загальновідомо, що подальший розвиток музичного мистецтва був спрямований у русло жорстких канонів соцреалізму. І композитори, які у 20-х роках сміливо експериментували, шукаючи нових форм і засобів (зокрема у освоєнні народної пісні) змушені були підкоритися ідеологічному монстру. Тим не менш, досягнення перших десятиліть ХХ ст. у жанрі камерної та хорової творчості в Україні зазначеного періоду вражають високим рівнем творчої потужності та художньої результативності в плані асиміляції загальноєвропейських тенденцій і, головне - у створенні власних національних зразків світового рівня. І одним з важливих чинників активізації процесу оновлення музичного мислення стала широкомасштабна діяльність Б. Яворського у київський період. Адже численні інновації вченого, увібрані його учнями та послідовниками дали рясні паростки і склали справжню скарбницю національної музичної культури.

Література

1. Біла А. Український літературний авангард: пошуки, стильові напрямки : монографія. - Вид. 2-ге, доповнене і перероблене. - К. : Смолоскип, 2006. - 464 с.

2. Вериківський М. 14 маленьких прелюдій для фортепіано. - К. : Муз. Україна, 1969. - 32 с.

3. Вериківський М. Гімни св. Терезі (для голосу і фортепіано). - К. : Муз. Товариство ім. М. Леонтовича, 1924. - 6 с.

4. Герасимова-Персидська Н. М. І. Вериківський. - К. : Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1959. - 96 с.

5. Грінченко М. Вибране / упор. і ред. М. Гордійчука. - К. : Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1959. - 530 с.

6. Жарков А. Цикл «Четыре романса» Ф. Козицкого в контексте теоретических воззрений Б. Яворского // Вопросы анализа вокальной музики. -К., 1991. - С. 139-153.

7. Козицкий Ф. Украинская музыкальная культура и Киевская консерватория // Молодой музыкант. - 1920. - №1, листопад.

8. Козицький П. Сім прелюдій для фортепіано. - К. : Музична Україна, 1972. - 10 с.

9. Козицький П. 4 романси - К. : ДВУ, 1925. - 10 с.

10. Кондра С. Рецензия на книгу Б. Яворского «Упражнения в образовании ладового ритма» Ч. 2. // Пролетарская правда. - 1926. - 12 февраля. - С. 5.

11. Курбас Л. Філософія театру / упорядник М. Лабінський. - К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. - 768 с.

12. Ржевська М. На зламі часів. Музика Наддніпрянської України першої третини ХХ ст. у соціокультурному контексті епохи : монографія. - К. : Автограф, 2005. - 352 с.

13. Романішина Т. (Антропова). Фортепіанні прелюдії М. Ве- риківського в гармонічній системі Б. Яворського // М. І. Вериків- ський: погляд з 90-тих (до 100-річного ювілею). - К., 1997. - С. 51-54.

14. Таранченко О. Художник із сучасним сприйняттям (М. Вериківський у музикознавчих працях М. Грінченка) // М. І. Вериківський: погляд з 90-х. - К., 1997. - С. 59-64.

15. Яворский Б. Объяснительная записка о методах и системе преподавания в Киевской консерватории (1916-1920) [Машинопис]. - Архів НМАУ ім. П. І. Чайковського. - Ф.1 - № 57 - 12 арк.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Аналіз специфіки народного вокалу, для якого притаманна природно-розмовна манера співу, робота голосових зв’язок, використання природних грудних і головних резонаторів. Характеристика діяльності камерних колективів, які використовують народний вокал.

    статья [19,8 K], добавлен 17.08.2017

  • Основні біографічні дані з життя та творчості відомого російського композитора Сергія Рахманінова, етапи його особистісного та творчого становлення. Аналіз видатних творів митця, їх характерні властивості та особливості, суб'єктивна оцінка з боку автора.

    реферат [21,0 K], добавлен 02.11.2009

  • Жанрові особливості романсової спадщини Глінки. Характеристика засобів виразності романсу "Не пой, красавица, при мне". Характеристика романсової спадщини Рахманінова. Порівняльний аналіз засобів музичної виразності у романсі М. Глінки, С. Рахманінова.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.11.2011

  • Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.

    курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011

  • Дослідження творчого спадку визначного носія українського народного музичного мистецтва - бандуриста і кобзаря Штокалка. Особливі риси музичного стилю виконавця, його внесок у розширення репертуарної палітри кобзарсько-бандурного мистецтва ХХ століття.

    статья [22,5 K], добавлен 24.04.2018

  • Загальна характеристика сонат Бетховена. Музичний синтаксис, форма, експозиція, реприза творів. Мелодія лінія зв’язуючої партії. Аналіз засобів музичної виразності. Лад, тональність, гармонія, взаємодія стійкості з нестійкістю, метро-ритм, фактура.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 18.05.2014

  • Аналіз застосування народного співу та його трактування в межах творів, що відносяться до музичної академічної та естрадної галузі творчості Вероніки Тормахової. Нові підходи до практичного використання вокальної народної манери в мистецькій практиці.

    статья [38,5 K], добавлен 07.02.2018

  • Аналіз музичної творчості Степового: фактурна частина ліро-епічних романсів, народна пісенно-романсова лірика, музична мова фортепіанних творів композитора. Твори Степового у радянський період. Дитинство та юнацтво композитора, розвиток його таланту.

    курсовая работа [7,9 M], добавлен 08.10.2009

  • Дослідження творчого шляху видатного кобзаря Чернігівщини Терентія Пархоменка і наслідувачки його творчості, його дочки Євдокії Пархоменко. Аналіз репертуару та творчого спадку чернігівських кобзарів, дослідження історії їх гастрольних подорожей.

    статья [30,6 K], добавлен 24.04.2018

  • Виконання кантилени - "мірило" професійної зрілості музиканта. Фізіологічні та методико-технологічні аспекти виконавській роботі. Розподіл скрипкового смичка. Вибір аплікатурних прийомів. Життєва реалізація музичної фрази за допомогою виконання ритму.

    реферат [31,5 K], добавлен 19.09.2013

  • Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.

    статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017

  • Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.

    статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Елементи мовної, музичної інтонації, акторської пластики, їх взаємопосилення в процесі виконання та вплив на динаміку сприйняття твору. Взаємодія категорій мелосу і Логосу в процесі інтонування. Синергія як складова виконавської культури постмодерну.

    статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018

  • Естетичні витоки трактування хорового елементу в опері "Ідоменей". Аналізу трансформації традицій опери seria в творчості В.А. Моцарта на прикладі опери "Ідоменей". Хоровий елемент в опері В.А. Моцарта "Ідоменей" в естетичному аспекті його трактування.

    статья [31,9 K], добавлен 19.02.2011

  • Проблеми розвитку музичної культури та музичної діяльності. Історія формування музично-історичної освіти. Життя і творчі здобутки Б.В. Асаф’єва. Поняття інтонування як важлива складова музичної педагогічної концепції. Сутність поняття музичної форми.

    дипломная работа [55,9 K], добавлен 25.12.2010

  • Формулювання професійного термінологічного апарату музиканта-духовика, поглиблення науково-теоретичних знань та набуття практичних навичок. Шляхи становлення і проблеми розвитку української школи виконавства на трубі: історичний, виконавський аспекти.

    статья [25,1 K], добавлен 07.02.2018

  • Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.

    дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015

  • Жанрові особливості романсової спадщини М. Глінки. Характеристика засобів виразності романсу "Не пой, красавица, при мне" М. Глінки. Порівняльний аналіз засобів музичної виразності у романсі "Не пой, красавица, при мне" М. Глінки та С. Рахманінова.

    курсовая работа [3,4 M], добавлен 06.04.2012

  • Різновиди французької пісні. Популярна французька музика. Специфічна ритміка французької мови. Виконавці шансону: Едіт Піаф, Джо Дассен, Шарль Азнавур. Вплив шансону на розвиток вокальних жанрів сучасного естрадного музичного мистецтва європейських країн.

    реферат [37,9 K], добавлен 28.12.2011

  • Вивчення інструментальної творчості французького композитора, піаніста та музичного критика Клода Дебюссі. Стильові особливості творів композитора та жанровий аналіз збірки "24 прелюдії для фортепіано". Образна тематика музичних портретів Дебюссі.

    курсовая работа [22,7 K], добавлен 31.01.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.