Кіномузика українських композиторів у дослідженнях вітчизняних мистецтвознавців

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 791.4

Кіномузика українських композиторів у дослідженнях вітчизняних мистецтвознавців

Казарян Аліна Робертівна

аспірант

У статті аналізуються праці вітчизняних мистецтвознавців, присвячені особам українських композиторів, їх творчості в кіно. На основі музичного матеріалу видатних українських композиторів, таких як Б.Лятошинський, І.ІІІамо та М.Скорик розглянуто особливості української кіно музики. Виявлено розкриття ідеї кінотвору засобами музичної драматургії різних типів, притаманних творчій манері композитора. Розглядається важливість збереження і подальшого вивчення української кінематографічної спадщини.

Ключові слова: кіномузика, кінематографія, українське кіно, українські кінокомпозитори, звуковий образ, музична драматургія.

музика кіно композитор драматургія

В статье анализируются работы отечественных искусствоведов, посвященные личностям украинских композиторов, их творчеству в кино. Fla основе музыкального материала выдающихся украинских композиторов - Б.Лятошинского, И.Шамо и М.Скорика - рассмотрены особенности украинской киномузыки. Проанализировано раскрытие идеи кинофильма средствами музыкальной драматургии различных типов, присущих творческой манере композиторов. Рассматривается важность сохранения и дальнейшего изучения украинского кинематографического наследия.

Ключевые слова: киномузыка, кинематография, украинское кино, украинские кинокомпозиторы, звуковой образ, музыкальная драматургия.

Main works of local art historians were analyzed in this article, these works are dedicated mostly to Ukrainian music composers and their creativity in movie scoring.

Although, some films were studied by individual art experts, a large number of equally worthy works remained out of focus.

Among the most important historian's works You can find: H.Filkevych "Commonwealth musical: theater, music, cinema", L.Ryazantsev "Sound engineering", O.But "Sound as a component of the film's shaped structure ", I.Maschenko "World video-audio chronicle", I.Zubavina "Ukrainian cinema during the "perestroika": changing destiny", L.Bryuhovetska "Ukrainian cinema of the sixties. 1961-1970", V.Horpenko "History of cinema as an architectonic typology."

Most investigated in the art cognitive works are creative work of such famous Ukrainian film composers as: B.Lyatoshinskiy ("Taras Shevchenko", "Hryhoriy Skovoroda"), L. Revutsky ("Earth", "Prairie Song"), V.Homolyaka ("Chasing Two Hares", "Annychka"), Yu.Meytus ("Two Theodores", "Heaven is calling"), P. Mayboroda ("Blood of Man Not Pure Water", "Ukrainian Rhapsody"), H.Mayboroda ("If the stones spoke", "Long Way to short day") I.Shamo ("Forest Song", "How the Steel Was Tempered"), O.Bilash ("Dream", "On the Kiev's direction"), V.Silvestrov ("Garden of Gethsemane", "Time to Farewell"), M.Skoryk ("Shadows of Forgotten Ancestors", "High Pass") V.Huba ("Stone Cross", "Zahar Berkut"), E. Stankovic ("Karmelyuk", "Legend of the Princess Olga"), I.Poklad (m/f "How Cossacks bride liberated ", "The whole world in your eyes") I.Stetsyuk ("Chernobyl, two colors of time "), V.Hronskyy ("Fuzhou", "Crime with many unidentified") V.Nazarov ("The Simulator", "Tango of Death").

Insufficiently studied and analyzed Ukrainian composers' creative work, such as V.Shevchenko ("Old Men Only Are Going to Fight", "When a man smiled "), I.Karabyts ("Discover yourself, "Music Score on the Gravestone ") S.Bedusenko ("Ice Flowers") Yu.Shevchenko ("This Flowering Dandelion", "Last Autumn leaf'), also including actor and director - I.Mykolaychuk ("White Bird with Black Mark", "Babylon XX").

H. Filkevych is one of the famous Ukrainian art historians, and her art creativity is dedicated to the film's music score investigating and analyzing. A special place in H.Filkevych's writings and investigations, takes creative work of Aleksandr Dovzhenko - famous Ukrainian film director, who worked closely with such prominent Ukrainian composers as Boris Liatoshynsky and Igor Shamo. All artworks made by this artist are saturated with Traditional Songs, "Knowing a lot of Ukrainian folk songs, Dovzhenko offered to use a particular folk songs to music composers, with whom he worked, [...] melodiousness and musicality that permeated all Dovzhenko film, it has been laid in scenarios in future films - silent and sound "[5, 44].

Based on the the musical materials of such outstanding Ukrainian composers as B.Lyatoshinskiy, I.Shamo M.Skoryk, the peculiarities of Ukrainian film music have been examined. The idea disclosure of a movie musical work was revealed, by means of various types of drama, which inherent in a creative manner of these composers.

Boris Liatoshynsky (1894-1968) is considered as one of the founders of Ukrainian national film music. Author of music for almost twenty feature films he was also known as composer, conductor and teacher. According H.Filkevych "In the main manner of creative artist B.M. Liatoshynsky, film music inherent conciseness, as well, as concreteness and richness of musical images and explications, their maximum accessibility" [5, 43].

H.Filkevych also examines creative work of Igor Shamo (1925-1982) - Ukrainian composer, author of music for about forty films. H.Filkevych defines the basic types of musical drama that composer uses in creating sound images "Despite the genre diversity of films, I.Shamo was creating musical fabric for, artist's film music is based on two types of musical dramaturgy in fact: Song and Leith-motive and disclosure of dramatic conflict, by generalized symphony means" [5, 58].

One of the most significant movies in Ukrainian cinematography was - "Shadows of Forgotten Ancestors" by S.Paradzhanov - the first film that revived the poetic cinema in Ukraine. The music for it was written by Miroslav Skoryk (1938) - Ukrainian composer and musicologist, the author of music for more than forty movies. Due to the saturation of the film with folk music in authentic performance (with a professional recording of authentic instruments) the feature film is perceived at the level of documentary reliable perception.

In the book "Sound as a component shaped structure of the film" Ukrainian art critic and teacher O.But tells: "Any Ukrainian film did not know such wealth of audio components before "Shadows of Forgotten Ancestors that is one of the innovative features of feature movie [...] M.Skoryk used original music score; folk music performed at all solo instruments, which were possible in the Carpathian region. Among them are: sopilka-dentsivtsya, flora, koza-goat, drymba, even trembita; ensemble playing old wedding music; folk songs, ancient lamentations, carols; special music performed by amateur ensemble; authenticity of folk dialects and rituals"[1, 18].

The creative works of Ukrainian film composers are examined not enough. A large number of motion pictures is lost at all, some - are in damaged condition and in need of immediate resumption and possible restoration. Information about some outstanding Ukrainian film composers is completely missing. We consider the importance of maintaining, preserving and further exploring the Heritage of Ukrainian cinema.

Key words: film music, cinematography, Ukrainian film, Ukrainian film composers, sound explication, musical dramaturgy.

Багато вітчизняних мистецтвознавців, композиторів, культурологів займалися дослідженням кіномузики з часів її зародження в світі і до сьогодення. Особливостям української кіномузики присвячено багато цікавих матеріалів, вивчення деяких з них - це ціле життя. І хоча низку кінофільмів досліджено окремими мистецтвознавцями, велика кількість не менш достойних робіт лишилася поза їх увагою. На жаль, деякі з фільмів талановитих українських митців спіткала найжахпивіша доля небуття на полицях московських або київських архівів. Сьогодні є можливість дати їм - шедеврам українського кінематографу - друге життя.

Серед найбільш вагомих праць за темою дослідження: Г.Фількевич "Співдружність муз: театр, музика, кіно", Л.Рязанцев "Звукорежисура", О.Бут "Звук як компонент образної структури фільму", І.Мащенко "Всесвітній відеоаудіолітопис", Л.Брюховецька "Українське кіно шістедисятих років.1961- 1970", І.Зубавіна "Українське кіно часів "перебудови": зміна долі", В.Горпенко "Історія кіно як архітек-тонічна типологія".

Найбільш дослідженою є творчість таких видатних українських кінокомпозиторів, як Б.Лятошинсь- кий ("Тарас Шевченко", "Григорій Сковорода"), Л.Ревуцький ("Земля", "Степові пісні"), В.Гомоляка ("За двома зайцями", "Анничка"), Ю.Мейтус ("Два Федори", "Небо кличе"), П.Майборода ("Кров людська-не водиця", "Українська рапсодія"), Г.Майборода ("Якби каміння говорило", "Довга дорога в короткий день"), І.Шамо ("Лісова пісня", "Як гартувалась сталь"), О.Білаш ("Сон", "На Київському напрямку"), В.Сильвестров ("Сад Гетсиманський", "Час прощання"), М.Скорик ("Тіні забутих предків", "Високий перевал"), В.Губа ("Кам'яний хрест", "Захар Беркут"), Є.Станкович ("Кармелюк", "Легенда про княгиню Ольгу"), І.Поклад (м/ф "Як козаки наречених визволяли", "Весь світ в очах твоїх"), І.Стецюк ("Чорнобиль, два кольори часу"), В.Тройський ("Фучжоу", "Злочин з багатьма невідомими"), В.Назаров ("Імітатор", "Танго смерті"). Недостатньо вивчено і проаналізовано творчість таких українських компо-зиторів, як В.Шевченко ("В бій ідуть одні "старі", "Коли людина посміхнулась"), І.Карабиць ("Відкрий себе", "Партитура на могильному камені"), С.Бедусенко ("Льодяні квіти"), Ю.Шевченко ("Цвітіння кульбаби", "Останній осінній листок"), в тому числі, музика актора і режисера - І.Миколайчука ("Білий птах з чорною ознакою", "Вавилон XX").

Мета даної статті полягає в тому, щоб виявити та проаналізувати праці, присвячені особам українських композиторів та їх творчості в кіно.

Розглянемо деякі з досліджень вітчизняних мистецтвознавців, присвячених аналізу звукового образу кінофільму.

Одним з відомих українських мистецтвознавців, творчість якої (починаючи з диплому, канди-датської дисертації, друкованих праць (статті, книги) і до викладацької діяльності в Національному університеті театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого з дисципліни "Музика в кіно") присвячена дослідженню кіно музики, є Г.Фількевич. Вихована в кінематографічній родині, вона все життя присвячує вивченню проблеми дослідження музики кінематографа, а згодом і музики драматичного театру. Особливе місце в працях Г.Фількевич займає творчість Олександра Довженка, який тісно співпрацював з видатними українськими композиторами Борисом Лятошинським та Ігорем Шамо, і, хоча: "...не мав спеціальної музичної освіти, але в душі був музикантом" [5, 43]. О.Довженко в книзі "Співдружність муз: театр, музика, кіно" відкривається нам з боку глибоко музичної особистості, яка змалку була вихована народною піснею, культурою рідного краю. Народними піснями просякнута вся творчість митця: "Знаючи багато українських народних пісень, Олександр Петрович Довженко пропонував композиторам, з якими він співпрацював, використати ту чи іншу народну пісню [...] українська пісня, її широчінь і наспівність багато в чому вплинули й на властиву Довженкові ліро-епічну манеру [...] пісенність і музикальність, якими пройняті всі кінострічки О.Довженка, були закладені ним вже у сценаріях майбутніх фільмів - німих і звукових" [5, 44].

Кіно є синтетичним видом мистецтва, що поєднує в собі різні види мистецтва: літературу, музику, живопис (у створенні якого бере участь багато митців: режисер, сценарист, композитор, оператор, звукорежисер, художники, актори та інші творчі працівники), але для Довженка: "Кінематограф був не просто синтетичним видом мистецтва, [...] синтетизм є проявом його художнього мислення. І саме в музиці Олександр Петрович віднаходив цей синтетизм, гармонію всіх виражальних засобів: мелодії, ритму, темпу тощо, нерідко уподібнюючи кінотвір музичному [...] в своїх творчих роботах митець прагнув не тільки до використання елементів різних видів мистецтва, [...] а й до їх об'єднання, коли вони вступають у різні зв'язки між собою та із засобами виразності, властивими лише кіно [...] вважав кінофільм завершеним тільки тоді, коли він викликав враження цілісного музичного твору" [5, 48].

Одним з основоположників української кіномузики вважається український композитор, диригент і педагог Борис Лятошинський (1894-1968). Автор музики до майже двадцяти художніх кінофільмів, серед яких: фільми на історичну тематику - "Кармелюк" (1931, реж. Ф.Лопатинський), "Полум'я гніву" (1955, реж. Т.Левчук), історико-документальний - "Визволення" (1940, реж. О.Довженко, Ю.Солнцева), історико-біографічні - "Тарас Шевченко" (1951, реж. І.Савченко), "Іван Франко" (1956, реж. Т.Левчук), "Григорій Сковорода" (1958, реж. І.Кавалерідзе), фільм-драма "Повія" (1961, реж. І.Кавалерідзе). "Упродовж понад тридцятирічної роботи в звуковому кінематографі композитор виявив себе і як симфоніст-драматург, і як психолог-портретист. В його кіномузиці виявились такі найхарактерніші риси композитора-симфоніста, як тяжіння до гостродраматичних колізій, до історичних сюжетів, пройнятих високими патріотичними ідеалами, конфліктне зіставлення контрастуючи музичних образів, відображення напруженої боротьби, прагнення розкрити драматичний конфлікт узагальнено-симфонічними засобами (використання принципів лейтмотивності, тематичної розробки тощо)" [5, 56].

Наприклад, у фільмі "Тарас Шевченко" (1951) режисера Ігоря Савченка образ поета розкри-вається не лише засобами народної музики, однак на перший план музичної драматургії фільму

Б.Лятошинський виводить саме музичний образ Великого Кобзаря. Він представлений за допомогою народних пісень, створених на слова поета - "Думи мої" та "Заповіт", що являються лейтмотивами стрічки. Ці лейтмотиви кожного разу звучать по-новому відповідно до драматургії епізоду.

У сцені смерті солдата Скобелева, глибина переживань Шевченка передається за допомогою траурного маршу, в основі якого лежить мелодія "Думи мої...". Вона починається зі звучання уривчастих жалібних акордів струнних, виконуючих основну мелодію, яка перегукується з похмурими непохитними "басами" духових. Це створює надзвичайно вражаючу за силою драматизму картину, підкреслює біль втрати, безповоротність долі.

Як і в більшості фільмів взаємодіють всі звукові компоненти: мова, музика, шуми та тиша. В деяких фрагментах фільму присутня складна музична експлікація, в якій застосовано одразу кілька прийомів звукового оформлення. Так, в епізоді, коли Шевченко працює в своїй кімнаті в Петербурзі, на основу сумбурної оркестрової музики (пасажі струнних), що зображає пориви вітру, для посилення відчуттів накладається ще й шумовий ефект вітру. На фоні звукової картини, яка символізує бурхливість стихії, з'являється мелодія "Реве та стогне Дніпр широкий..." у виконанні жіночого хору без слів, а наступну фразу продовжує партія духових. Ці дві теми: стихії та мелодії переплітаються і на їх основі з'являється голос Поета - поетичні строки. Основна роль музики, її головна особливість, полягає у тому, щоб виражати внутрішні почуття, переживання людини. Використовуючи свої виразні і образотворчі функції, музика може характеризувати персонажі, відтворювати їх внутрішні емоції.

На думку Г.Фількевич: "кіномузиці Б.Лятошинського, як і взагалі творчій манері митця, властиві лаконізм, конкретність і змістовність музичних образів, їх максимальна доступність" [5, 43].

Б.Лятошинський виховав нову плеяду композиторів, які працювали в кіно, таких як І.Шамо, В.Сильвестров, І.Карабиць, Є.Станкович, О.Канерштейн.

В книзі Г.Фількевич "Співдружність муз: театр, музика, кіно" окремим розділом розглядається творчість Ігора Шамо (1925-1982) - українського композитора, автора музики до сорока кінофільмів, серед яких: екранізація української класики драми-феєрії "Лісова пісня" (1961, реж. В.Івченко), історико-патріотична драма "Як гартувалась сталь" (1973, реж. М.Мащенко), лірико-побутовий "Максимко" (1952, реж. В.Браун), драма "Море кличе" (1955, реж. В.Браун), історична кіноповість "Гори, моя зоре" (1957, реж. А.Слісаренко), детектив "їх знали тільки в обличчя" (1966, реж. А.Тімошин, О.Козир), військовий "Від Бугу до Віспи" (1980, реж. Т.Левчук) тощо.

Г.Фількевич визначає основні типи музичної драматургії, які використовує композитор при створенні звукового образу: "Не дивлячись на жанрове розмаїття фільмів, музичну тканину яких створював І.Шамо, кіномузика митця базується, по суті, на двох типах музичної драматургії: пісенно- лейтмотивному і розкритті драматичного конфлікту узагальнено-симфонічними засобами" [5, 58].

У "Лісовій пісні" - екранізації п'єси видатної української письменниці Лесі Українки, розкривається давнє дохристиянське мислення українців, народне сприйняття оточуючого світу, розуміння гармонійного співіснування людини з природою. Позитивний образ Мавки є не тільки втіленням краси і ніжності природи, а і виявленням внутрішньої духовності людини, її перевагою над матеріальним світом: "Основна увага композитора зосередилась на образах головних дійових осіб - Мавки і Лукаша, бо саме вони виражають ідею твору: віру в торжество світлих й гуманних засад у житті людини" [5, 59]. Мавка лісова - ніжна, відкрита, вродлива, чутлива, закохується в Лукаша - простого селянського хлопця, попри застереження Русалки та Лісовика оминати людей, бо від них тільки лихо: "саме такою постає Мавка в музиці, в темі кохання - світлій, прозорій, схвильованій, збудженій. Для змалювання образу Лукаша [...] який має хист митця, Шамо використав чотири мелодії волинських народних веснянок [...] одна з них, що народжує в серці Мавки ще незвідане нею почуття кохання, стає лейтмотивом і з'являється лише в тих епізодах, коли Лукаш поряд з Мавкою, або коли щось нагадує про неї" [5, 59]. Музична характеристика другорядних негативних персонажів у сценах з Лукашем відсутня: "у сценах з матір'ю, з Килиною Лукаш не отримує ніякої музичної характеристики. І це правильне рішення, адже ні Лукашева мати, ні Килина не розуміють поетичної душі юнака, його музичного хисту" [5, 59].

Музичні характеристики міфічних персонажів: "добрих сил природи - Перелесника, Русалочки, польових русалок - побудовані на мелодіях, інтонаційно близьких до народних джерел. Дещо інша музична характеристика злих сил природи - Водяника, пропасниці, Марища, Того, що в скалі сидить. Це позбавлені мелодизму, наспівності, якісь "примарні" теми, що звучать на фоні плинно-нестійких гармоній або застиглих, "кам'яних" акордів" [5, 59].

Г.Фількевич підсумовує: "Музика Ігоря Шамо наповнила кінодію образною щедрістю, музичною пластичністю, збагатила поетичну атмосферу фільму" [5, 59].

Одним із знакових фільмів українського кінематографу: "першим фільмом, що відродив поетичне кіно в Україні, був "Тіні забутих предків" режисера С.Параджанова за твором М.Коцюбинського. Це поема про красу людського кохання, що гине, зіткнувшись із жахливими соціальними умовами тогочасної дійсності, як гинуть і самі герої" [5, 66]. Фільм був відзнятий у 1964 році на кіностудії "Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка". Зйомки фільму здійснювалися в справжніх гуцульських хатах та околицях села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області, де М.Коцюбинський і написав свою повість.

Режисер картини С.Параджанов вирішив запросити для написання музики до свого фільму композитора із Західної України, тому що тільки тут могли впоратися з "карпатською" темою. Ним став український композитор і музикознавець, автор музики до більш ніж сорока фільмів Мирослав Скорик (1938). Серед найбільш яскравих робіт: екранізація української класики драма "Тіні забутих предків" (1964, реж. С.Параджанов), військова драма "Високий перевал" (1981, реж. В.Денисенко), м/ф "Як козаки куліш варили" (1967, реж. В.Дахно), поетична балада "Гуси-лебеді летять" (1974, реж. Б.Зеленецький).

Режисер поставив перед М.Скориком завдання - створити для фільму "геніальну музику": "розкривши глибокі пласти гуцульських мелодій, Скорик вибудував на їх основі музичну тканину фільму. Музика "Тіней забутих предків" є важливим елементом сюжету, дії, рівноправним компонентом драматургії. Психологічний підтекст кінотвору, пристрасті й почуття його героїв виражено здебільшого саме через музику" [5, 67]. Фраза Параджанова стала пророчою - геніальна музика композитора пережила деякі з фільмів, до яких була створена. Яскравим прикладом є відома "Мелодія ля-мінор" з кінофільму "Високий перевал".

"У драматургії фільму "Тіні забутих предків", - на думку Г.Фількевич, - головною, провідною є функція музики як виразника внутрішньої дії - музика підкреслює, виявляє той чи інший душевний стан персонажів, їх почуття і переживання, "промовляє" за героїв" [5, 68].

У своїй праці "Звук як компонент образної структури фільму", О.Бут - український мистецтво-знавець і педагог, діючий звукорежисер кіно і телебачення зазначає: "Такого багатства звукових складових до "Тіней забутих предків" не знав жоден український фільм, що є однією з новаторських ознак стрічки [...] оригінально-фільмова музика М.Скорика; народна музика, виконана на всіх можливих у регіоні Карпат сольних інструментах - сопілці-денцівці, флоярі, козі, дримбі, трембіті(ах); ансамблева гра весільних музик; співанки, голосіння, колядки ("Добрий вечір тобі, пане господарю", "Бо Вифлеємі нині новина", "Го-го-го, коза"); музика у виконанні самодіяльного ансамблю (веснянка "Вербовая дощечка"); автентичність народної говірки, обрядів" [1, 18].

Завдяки насиченості фільму народною музикою в автентичному виконанні (з професійним звукозаписом) художній фільм сприймається на рівні сприйняття документального, достовірного.

Музика до фільмів часто будується за формотворчими принципами музичної драматургії. Так, в музиці М.Скорика використовуються сонатність, рондальність, варіаційність: "...складна будова образної структури фільму зменшила значення такого компонента звукової складової, як мова; зблизила драматургічну конструкцію фільму з музичною композицією сонатної форми". Наприклад: "...розробка тривожно-ліричної та "трембітної номінальної тем, ідентичне звукове вирішення сцени знайдення Іваном мертвої Марічки і смерті Івана, проведення у фіналі за принципом коди всіх важливих для фільму музично-звукових елементів (молитви, голосіння, співанки з "Заспіву", стуку сокири, драматургічних пауз-обривів тощо)". Характерною ознакою фільму є схема драматургічного розвитку "над образу" в системі лейтмотивів, які можуть бути виражені - мелодією (народна, відомий шлягер), тембром (інструменти, оркестровка), шумами (природи, побутові, психоделічні - створюючі необхідну атмосферу): "звуковий образ, звукозоровий образ, зоровий образ та величезна кількість процесуальних звукових образів (лейтшуми, лейтжанри, лейттембри, музичні лейттеми)" [1, 18].

0.Бут стверджує: "на прикладі звукової концепції фільму С.Параджанова "Тіні забутих предків" показано, що образна структура звукової партитури може бути досить складною, багаторівневою і потребує синтезійного підходу в процесі творення, отже й багатоаспектного дослідження (а не є "додатком" до зображення)" [1, 18].

Отже, недостатньо дослідженою є творчість українських кінокомпозиторів. І хоча деякі з фундаментальних кінопраць досліджено окремими мистецтвознавцями, велика кількість кінофільмів взагалі втрачена, їх не можна знайти навіть в архівах, спеціалізованих фільмотеках з обмеженим доступом, і часто вони знаходяться в край пошкодженому стані і потребують негайного відновлення, реставрації. В багатьох країнах реставраційні роботи по збереженню національної спадщини є обов'язковими. Зневажливо мала кількість показів українських кінофільмів в кіно і по телебаченню. Майже повністю відсутня інформація про деяких українських кінокомпозиторів. На прикладі висловлювання Г.Денисенко - сестри відомого українського режисера В.Денисенка: "На мою думку, викладача з багатолітнім стажем, зважаючи на націєтворче значення картини (к/ф "Сон", - прим, автора), потребу в збереженні історичної пам'яті, вихованні підлітків та молоді, особливо в рік підготовки держави до двохсотлітнього ювілею Шевченка, Міністерство освіти має за обов'язок включити демонстрацію цієї стрічки в кожній школі України", - можна зробити висновок, що сьогодні є можливість відродити шедеври українського кінематографу, повернути шану українським кіномитцям.

Література

1. Бут О.В. Звук як компонент образноъ структури фільму: [автореферат]/О. В. Буг - К.: ДАКККІМ, 2007. -40 с.

2. Денисенко Г.Т. Чуєш, брате мій! Спогади, фотодокументи / Г.Т. Денисенко. - К: Укр. Письменник, 2013. -237с.

3. Нариси з історії кіномистецтва України / Редкой.: В.Сидоренко (голова) та ін.; ІПСМ АМУ - К.: Інтертехнологія, 2006. - 864с.

4. Рязанцев Л.В. Звукорежисура: Навч. посіб. / Л.В.Рязанцев - К.: ДАКККІМ, 2009. - 144с.

5. Фількевич Г.М. Співдружність муз. Театр-музика-кіно: [монографія] / Г.М. Фількевич - К.: Київськ. нац. Ун-т театру, кіно і телебачення ім. Карпенко-Карого, 2005. - 76с.

References

1. But O.V. Zvuk yak komponent obraznob struktury filmu: [avtoreferat] / O.V.But- K.: DAKKKiM, 2007. - 40s.

2. Denysenko H.T. Chuiesh, brate mii! :Spohady, fotodokumenty / H.T. Denysenko. - K.: Ukr. Pysmennyk, 2013. -237s.

3. Narysy z istorii kinomystetstva Ukrainy / Redkol.: V.Sydorenko (holova) ta in.; IPSM AMU - K.: Intertekhnolohiia, 2006. - 864s.

4. Riazantsev L.V. Zvukorezhysura: Navch. posib. / L.V.Riazantsev- K.: DAKKKiM, 2009. - 144s.

5. Filkevych H.M. Spivdruzhnist muz. Teatr-muzyka-kino: [monohrafiia] / H.M. Filkevych - K.: Kyivsk. nats. Un-t teatru, kino і telebachennia im. Karpenko-Karoho, 2005. - 76s.

Размещено на Allbest.ru