Вальс № 2 (cis-moll) С. Прокоф’єва у виконавській практиці домриста

Музичні прообрази у ранній фортепіанній творчості Прокоф’єва. Аналіз фортепіанних опусів композитора, що виконуються у перекладені для домри й фортепіано. Стиль С. Прокоф’єва у 30-40-х роках ХХ століття. Виконавські складності вальсу № 2 (cis-moll).

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.04.2019
Размер файла 20,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Вальс № 2 (cis-moll) С. Прокоф'єва у виконавській практиці домриста

Калабська В. С.

Творчество Прокофьева получило всемирное признание. Непреходящая ценность его музыки - в душевной щедрости и доброте, в приверженности высоким гуманистическим идеям, в богатстве художественной выразительности его произведений.

/Ю. Холопов/ прокоф'єв вальс виконавський домрист

23 квітня 2016 року увесь музичний світ відзначав 125-річчя від дня народження видатного композитора ХХ ст. - С. Прокоф'єва. За визначенням всесвітньої вільної електронної енциклопедії «Вікіпедії», він належить до числа найбільш значних і репертуарних композиторів минулого століття [9].

С. Прокоф'єв увійшов в історію як новатор музичної мови. Його стиль, а творчість композитора охоплює чотири з половиною десятиліття бурхливого XX ст., зазнав дуже великої еволюції. Чимала кількість науковців і мистецтвознавців досліджували його музичну спадщину. Т. Сафонова [11] проаналізувала її метафізичну складову, О. Усманова [12] висвітлила її роль у навчально-освітньому процесі на музичному факультеті педагогічного вишу (на матеріалі роботи у фортепіанному класі), К. Войціцька [4] простежила специфіку та динаміку стилю С. Прокоф'єва у контексті радянської музики. Окремі науковці дослідили певні аспекти творчості композитора: Н. Кравець [8] розглянула його інструментальні концерти у перспективі концепції гри-змагання, А. Боярінцева [3] вивчала проблему стилю в камерно-інструментальних ансамблях.

Окремо варто згадати про розвідки, пов'язані з фортепіанною літературою, адже композитор володів цим інструментом і певний час гастролював як соліст-піаніст. Музичні прообрази у ранній фортепіанній творчості дослідила С. Воленко [5]; особливості інтерпретації ранніх фортепіанних сонат вивчала Л. Григорян [6]; концертність як стильову парадигму фортепіанної творчості опрацювала Аїсі [1]; виконавські версії Другого фортепіанного концерту видатних виконавців ХХ ст. (Я. Зака, В. Крайнева, В. Фільцмана) розглянула Н. Зимогляд [7].

Окреслюючи виконавську практику домристів, не можна оминути досить цікаву та змістовну статтю С. Білоусової «Музика С. Прокоф'єва в репертуарі домриста» [2]. У ній сучасна виконавиця перелічує твори геніального композитора, які є у постійному репертуарі домристів (Соната для скрипки № 2; «Маски», «Танець Антильських дівчат», «Монтекі і Капулетті» з балету «Ромео і Джульєтта»; Марш з опери «Любов до трьох апельсинів»; п'ять п'єс з балету «Попелюшка», найбільш популярною з яких є Вальс; музична казка «Петя і вовк»; вальс з опери «Війна і мир»). Авторка визначає чинники, що «роблять природним і успішним виконання цих творів С. Прокоф'єва на домрі: багаті колористичні можливості домри; відсутність небажаного порівняння зі скрипкою, чи з будь-яким іншим інструментом, так як твори замислювались як оркестрові і їх фортепіанні транскрипції вже є перекладеннями; характерне для мислення композитора насичення творів калейдоскопом образів, що змінюють один одного і органічно поєднуються із використанням різних прийомів гри на домрі» [2, 212].

С. Білоусова також ескізно аналізує й фортепіанні опуси композитора, що виконуються у перекладені для домри й фортепіано (мініатюри з циклу «Швидкоплинності»: № 3, № 8, № 10 та № 14) та розкриває мотиви їх виконання саме на домрі: «схожість акустичних особливостей тривалості звука у домри та фортепіано; необхідність для домри супроводу фортепіано і звичність такого тембрального поєднання; чітко визначена гомофонна фактура, яка досить легко укладається в мелодичні пласти ансамблю домри і фортепіано; характеристичність тематизму, де тембральне забарвлення не являє собою переважаючого засобу художньої виразності» [2, 216].

Серед творів С. Прокоф'єва у педагогічному репертуарі домристів доволі часто звучить «Пушкінський вальс» № 2. Але у науковій і методичній літературі йому не приділялася достатня увага, тому метою нашої статті є виконавський аналіз цього твору.

У 1949 р. відзначалося 150-річчя від дня народження О. Пушкіна. С. Прокоф'єв відгукнувся на цю дату і написав «Пушкінські вальси» для симфонічного оркестру (ор.120): Вальс № 1 (F-dur) та Вальс № 2 (cis-moll). Прем'єра творів відбулася у 1952 році у Москві, де по радіо пролунала музика під орудою С. Самосуда. С. Прокоф'єву вже доводилося звертатися до творчості О. Пушкіна, і теж у зв'язку з ювілейною датою: у 1936 році, коли готувалися ювілейні спектаклі і кінокартини до 100-річчя від дня смерті поета, С. Прокоф'єв написав музику до кінокартині «Пікова дама» та до драматичних вистав «Борис Годунов» і «Євгеній Онєгін». Робота ця зробила пушкінську епоху, світ думок і справ людей того часу близькими композитору, виявилася корисною при створенні ним «Пушкінських вальсів».

Стиль С. Прокоф'єва у 30-40-х роках ХХ століття відзначається властивим зрілості мудрим самообмеженням у поєднанні з глибиною і національним корінням художніх концепцій. Композитор прагне до загальнолюдських ідей і тем, узагальнюючим образам історії, світлим, реалістично-конкретним музичним характерам. Особливо поглибилася ця лінія творчості у 40-і роки у зв'язку з важкими випробуваннями, що випали на долю радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни. Розкриття цінностей людського духу, глибокі художні узагальнення стають головним прагненням С. Прокоф'єва: «Я дотримуюся того переконання, що композитор, як і поет, скульптор, живописець, покликаний служити людині та народу. Він повинен оспівувати людське життя і вести людину до світлого майбутнього. Такий, з моєї точки зору, непорушний кодекс мистецтва» [13].

Композитору, коли він писав Вальс [10], було вже 58 років, але його музика дуже лірична, вся пронизана почуттям молодості. Вальс дуже мелодійний, наспівний. Авторська ремарка темпу твору - Allegro meditativo. Будова та форма вальсу наближена до сюїти (він насичений різнотематичними епізодами (4) у різних тональностях з невеличкими вступами до кожного) та закінчується кодою.

Вже вступні такти - не ритмічна підготовка, а мелодична, яка інтонаційно готує першу тему вальсу. Чотири перших такти вступу мелодія звучить та розвивається в октаву четвертними та половинними тривалостями. Закінчується проведення на домінантовому тоні, готуючи вступ основної теми у соліста. Соліст, своєю чергою, наче перехоплює естафету: розпочинає теж свою тему з 5-ї ступені на p, cantabile (штрих виконання - legato, прийом - тремоло). У другому проведені змінюється не тільки динаміка (mp), а й ритмічний малюнок акомпанементу: другу та третю долі заповнюють восьмі ноти (три перших восьмих висхідні по напівтонам та тонам, а четверта - звучить на терцію вниз, окрім 27-го такту, де інтервал збільшується на ч.4).

Музикознавці відмічають, що основна тема - одна з щасливих мелодичних знахідок С. Прокоф'єва. Є у цій музиці те, що ріднить її з початкової темою «Вальсу-фантазії» М. Глинки, та й з «Вальсом Наташі». Цей «Пушкінський вальс» міг би бути «Вальсом Тетяни» в «Євгенії Онєгіні».

Після другого проведення теми знову звучить мотив вступу, який також виконує домрист на p, (прийом виконання pizzicato). Наступних 6 тактів фортепіанного програшу готують другу тему вальсу, яка ритмічно побудована з чергування половинних та четвертних нот. Нова тема розпочинається на p, в основі її мотиву велика секста, яка обіграється то зверху, то знизу. За другим разом проведення теми динаміка підсилюється (mp), змінюється гармонія (чотири такти а-moll - As-dur - As-dur - Es-dur продовжують as-moll - G-dur - G-dur - D-dur), а висхідний пасаж домри готує новий скерцозний епізод: на p та стакатно звучить тема, яка у кожному такті змінює ритмічний малюнок (четвертна, восьма, половинна, четвертна з крапкою), що є однією із складностей виконання твору.

Музика цього розділу вальсу дещо інша, більш жвава, часом навіть грайливо-танцювальна. З 89-го такту знову звучить друга тема, яка готує слухача до репризи. Вона розпочинається темою вступу, за нею двічі звучить основна тема та легка, тонко-усміхнена кода (із зміною темпу - Poco piu mosso). У ній композитор музичну фактуру будує таким чином, що постійно по два такти звучить традиційний вальсовий акомпанемент, на противагу якому вступає соліст з висхідним пасажем. З 136-го такту унісонний мотив на legato у виконанні домри та фортепіанного супроводу впродовж п'яти тактів поступово динамічно затухає. Останніх дев'ять тактів музичного матеріалу виконуються потужною динамікою (f) та дрібними тривалостями (восьмі), які схожі на щось невловиме, що з'являється та зникає раптово.

Серед виконавських складностей твору варто відмітити:

зміни ритмічного малюнку (т.21-22: після половинної ноти на першій другій долях четвертна на третій долі такту залігована з восьмою нотою першої долі наступного такту, далі поспіль три восьмих та знову четвертна на третю долю залігована з восьмою нотою першої долі);

точне виконання штрихів (ліги-двійки, тремоло у швидкому темпі);

скачки на великі інтервали вздовж грифу: соль3 - ля2, соль3 - сі бемоль2 (тт. 126, 127), ля2 - фа дієз3 (т.40);

солісту-домристу потрібно усвідомити досить складну та цікаву гармонію твору та проінтонувати її на інструменті.

Отже, цей ліричний шедевр - одна з чарівних сторінок «молодіжної гілки» симфонічної музики С. Прокоф'єва. Його можуть виконувати добре підготовлені учні старших класів музичної школи, а також студенти першого та другого курсів музичного училища. Вальс є твором, на якому учень-домрист знайомиться із творчістю С. Прокоф'єва, цікавими художніми образами, що як мозаїка змінюють один одного, а також набуває навичок інтонування сучасної гармонії.

Література

Аїсі. Концертність як стильова парадигма фортепіанної творчості С. Прокоф'єва : автореферат... канд. мистецтвознавства, спец.: 17.00.03 - музичне мистецтво / Аїсі. - Одеса : Одеська національна музична академія імені А. Нежданової, 2016. - 20 с.

Білоусова С. В. Музика С. Прокоф'єва в репертуарі домриста / С. В. Білоусова // Музичне мистецтво. - Вип. 11. - Донецьк : Юго-Восток, 2011. - С. 209-217.

Бояринцева А. А. Камерно-инструментальные ансамбли С. Прокофьева. Проблема стиля : автореферат... канд. искусствоведения, спец. : 17.00.02 - музыкальное искусство / Алевтина Анатольевна Бояринцева. - Нижний Новгород, 2008. - 18 с.

Войціцька К. О. Музична совєтіка С. С. Прокоф'єва : специфіка, динаміка стилю : автореферат... канд. мистецтвознавства, спец. : 17.00.03 - музичне мистецтво / К. О. Войціцька - К. : Нац. музична академія України ім. П. І. Чайковського, 2014. - 17 с.

Воленко С. Д. Музыкальные прообразы в раннем фортепианном творчестве С. С. Прокофьева : автореферат... канд. искусств., спец. 17.00.02 - музыкальное искусство / Светлана Давыдовна Воленко. - Москва, 1990. - 20 с.

Григорян Л. Е. Ранние фортепианные сонаты С. С. Прокофьева. Проблемы интерпретации : автореферат... канд. искусств., спец. 17.00.02 - музыкальное искусство / Лилит Ервандовна Григорян. - Москва, 1992. - 18 с.

Зимогляд Н. Ю. Другий фортепіанний концерт С. Прокоф'єва у виконавських версіях (досвід аналізу піаністичної культури) / Н. Ю. Зимогляд // Культура України. - Випуск 53. - 2016. - С. 29-39.

Кравец Н. Я. Инструментальные концерты Прокофьева : диссертация... канд. искусствоведения, спец. 17.00.02 - музыкальное искусство /Нелли Яковлевна Кравец. - Москва, 1999. - 240 с.

Прокофьев Сергей Сергеевич // Википедия. Свободная энциклопедия [Электронный ресурс]. - Режим доступа:https://ru.wikipedia.org/wiki/Прокофьев,_Сергей_Сергеевич#.D0.A2.D0.B2.D0.BE.D1.80.D1.87.D0.B5.D1.81.D1.82.D0.B2.D0.BE

Прокофьев С. Пушкинский вальс (№2 ) Соч. 120 / С. Прокофьев // Репертуар домриста. - Выпуск № 3. - М. : «Музыка», 1980. - С.38-43.

Сафонова Т. В. Творчество С. Прокофьева : анализ метафизической составляющей : диссертация... канд. искусствоведения, специальность 17.00.09 - теория и история искусства / Татьяна Викторовна Сафонова. - Саратов, 2009. - 192 с.

Усманова Е. В. Творчество С. Прокофьева в учебно-образовательном процессе на музыкальном факультете педвуза (на материале работы в фортепианном классе) : диссертация … канд. пед. наук, специальность 13.00.02 - теория и методика обучения и воспитания / Елена Викторовна Усманова. - М., 2009. - 188 с.

Холопов Ю. Сергей Сергеевич Прокофьев [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.belcanto.ru/prokofiev.html

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Жанрові межі віолончельної творчості Прокоф‘єва: від інструментальної мініатюри і сонати (сольної та ансамблевої) до концертіно та монументальної Симфонії-концерту. Взаємопроникнення та взаємодія образних сфер симфонічної й камерної творчості Прокоф‘єва.

    дипломная работа [54,8 K], добавлен 22.04.2010

  • Вивчення інструментальної творчості французького композитора, піаніста та музичного критика Клода Дебюссі. Стильові особливості творів композитора та жанровий аналіз збірки "24 прелюдії для фортепіано". Образна тематика музичних портретів Дебюссі.

    курсовая работа [22,7 K], добавлен 31.01.2016

  • Основное образно-эмоциональное настроение пьесы. Схема формы Вальса cis-moll Ф. Шопена. Анализ выразительных средств произведения, построение мелодии. Ускорение темпа (Piu mosso) за вторым и третьим проведениями добавочного рефрена, его гармоничность.

    курсовая работа [23,3 K], добавлен 03.12.2014

  • Биография Иоганна Себастьяна Баха - великого немецкого композитора, представителя эпохи барокко, органиста-виртуоза, музыкального педагога. История мессы в церковном обряде католической церкви. Музыкально-теоретический анализ "Месса h-moll Kyrie eleison".

    доклад [28,8 K], добавлен 05.01.2015

  • Творчество Иоганна Себастьяна Баха, особое место среди произведений для органа "Токката и фуга d-moll". Основная драматическая мысль, изложенная в начале. Форма произведения. Использование темы, как в экспозиционной форме, так и в различных её вариантах.

    реферат [804,5 K], добавлен 13.05.2012

  • Аналіз музичної творчості Степового: фактурна частина ліро-епічних романсів, народна пісенно-романсова лірика, музична мова фортепіанних творів композитора. Твори Степового у радянський період. Дитинство та юнацтво композитора, розвиток його таланту.

    курсовая работа [7,9 M], добавлен 08.10.2009

  • Месса как музыкальный жанр. Возможности исполнения духовной музыки. Месса h-moll как центральное произведение всего творчества И. Баха. Лирические образы инструменты оркестра и музыкальные средства. Исполнение старинной музыки в нескольких интерпретациях.

    реферат [992,9 K], добавлен 21.05.2019

  • Характеристика и эволюция жанра полонез. Эволюция жанра полонез в творчестве Ф. Шопена и М.К. Огиньского. Особенности формы полонезов A-dur Г. Венявского и а-moll М.К. Огиньского. Структурный анализ A-dur Г. Венявского и а-moll М.К. Огиньского.

    курсовая работа [40,1 K], добавлен 29.01.2011

  • Биографии авторов литературного и музыкального текстов произведения "Осень" композитора Цезаря Кюи и писателя Алексея Плещеева. Разбор пейзажно-лирической зарисовки, написанной для детского и женского хора с сопровождением в тональности d-moll.

    контрольная работа [1,1 M], добавлен 31.10.2014

  • Геніальні народні музичні драми, романси та пісні М.П. Мусоргського, що правдиво відобразили життя російського народу. Всенародне визнання творчості автора "Бориса Годунова". Зіставлення масових хорових сцен як основний новаторський задум композитора.

    реферат [21,9 K], добавлен 15.01.2011

  • Старовинний інструмент Понтемона - праобраз фортепіано. Ровиди механізмів інструменту у XVIII ст. Фортепіано Бертоломео Крістофорі. Створення та розвиток піаніно. Різновиди французького, англійського, німецького фортепіано. Регулювання удару і репетиції.

    курсовая работа [4,4 M], добавлен 07.10.2012

  • Творчество Й. Брамса в контексте музыкальной эстетики позднего романтизма. Жанровый диапазон камерно-инструментального наследия композитора. Черты стиля. Особенности преломления романтической образности в трио для кларнета, виолончели и фортепиано a-moll.

    дипломная работа [9,0 M], добавлен 15.03.2014

  • Итальянская скрипичная школа и развитие жанров инструментальной и скрипичной музыки. Творческий вклад А. Вивальди в развитие инструментального концерта. Анализ наиболее известных произведений композитора: "Времена года" и скрипичный концерт "A-moll".

    курсовая работа [34,7 K], добавлен 12.06.2012

  • Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.

    статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017

  • Технологія виконання прийому "багатоголосся" і "перманентного дихання". Специфіка виконання на тромбоні прийому "вібрато". Сучасна класифікація тромбонових сурдин, що використовуються у виконавській практиці. Мікрохроматика або мікроінтервальна техніка.

    статья [94,7 K], добавлен 22.02.2018

  • Оспівування жіночої краси, що порівнюється з квітучим мигдалем, у пісні Хільдора Лундвіка "Как цветущий миндаль". Вокальна музика як головне досягнення композитора. Музично-теоретичний та вокально-хоровий аналіз твору. Основні виконавські труднощі.

    контрольная работа [292,6 K], добавлен 22.04.2016

  • Роль та місце Френсіса Кленьянса у сучасній гітарній музиці. Характеристика та аналіз обраного твору композитора. Розгляд основних художніх та виконавських аспектів інтерпретації: структури, природи мелодичної лінії, гармонії, ритму, технічних прийомів.

    курсовая работа [56,8 K], добавлен 25.02.2014

  • Полифонические формы в фортепианных сочинениях Фредерика Шопена; общая направленность развития музыкального языка, новаторские приемы: контрастная и имитационная полифония, их процессуальное значение как фактора драматургии на примере Баллады № 5 f moll.

    курсовая работа [9,0 M], добавлен 22.06.2011

  • Краткое историческое развитие сонатной формы. Анализ формы и средств музыкальной выразительности Сонаты c-moll Ф. Шуберта, особенности тематизма, мелодики, гармонии, фактуры в данном сочинении. Главные партии шубертовских сонат и их составляющие.

    курсовая работа [4,0 M], добавлен 17.02.2015

  • Виявлення особливостей втілення принципу програмності у скрипковому циклі Б. Шиптура для дітей. Аналіз циклу п’єс композитора для скрипки й фортепіано, який складається з чотирьох п’єс із програмними назвами та епіграфами з віршів Марійки Підгірянки.

    статья [18,9 K], добавлен 24.04.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.