Історія колядки "Радуйтеся вси людіе" в ХVП-ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історія колядки “Радуйтеся вси людіе” в ХVП-ХХ ст.

Мирон Капраль

Анотація

Духовна пісня-колядка “Радуйтеся вси людіе” виникла в XVII ст. і зафіксована в рукописному вигляді хронологічно однією з перших різдвяних пісень на українських землях. Ареалом її поширення стали західноукраїнські терени: від Лемківщини до Львова та галицького Поділля (сучасна Тернопільщина). колядка музичний мелодика пісенний

На прикладі цього твору простежується синтез місцевої української традиції із західним впливом у мелодиці, ритмі, пісенних інтонаціях, що стало виявом загальної тенденції розвитку української культури в час європейського бароко. У XVIII ст. - на початку ХХ ст. колядка “Радуйтеся вси людіе” поширюється у списках і редакціях та в друкованому вигляді. У її тексті відбуваються трансформації, створюються нові мелодії та музичні обробки твору. Про “живий” характер цієї духовної пісні свідчать музичні експерименти, до яких вдаються сучасні виконавці.

Ключові слова: духовна пісня, колядка “Радуйтеся вси людіе”, історія музики, Богояв- ленське братство Львова

Annotation

Myron Kapral

History of the carol “Raduitesia vsi liudie” from the 17th to the 20th centuries

Spiritual song-carol “Raduitesia vsi liudie (Rejoice all people)” appeared in the 17th century. It was recorded in a handwritten form and chronologically it was one of the first Christmas songs on the Ukrainian lands. The area of its widening was the Western Ukrainian lands: from Lemkivshchyna to Lviv and Galician Podilia (contemporary Ternopil region). Already in the 17th century the spiritual song came to the Moscow land through the Ukrainian settlers, where was recorded in collection of songs, which were the first known in these territories. But it did not spread in the “foreign” lands, and at the same time it has gained popularity in Ukraine.

On the example of this Christmas song it is possible to trace a creative synthesis of the local Ukrainian tradition with Western influence in melody, rhythm, and song intonations, which became the disclosure of the general tendency of the development of Ukrainian culture during the European Baroque. In the 18th century and at the beginning of the 20th century the carol “Raduitesia vsi liudie” was distributed in the lists, in the editions, and, finally, in printed form. In the text of the carol there were transformations, new melodies and the musical processes with which it was performed. The “live” character of the carol is evidenced by musical experiments carried out by contemporary performers. Well-known composers and arrangers create new melodies and rhythms of the old spiritual song. Musical arrangement of the carol were made by well-known Galician composers of the end of the 19th and first half of the 20th century Josyp Koshakivets and Ostap Nyzhankivsky. Modern Ukrainian singer Ivan Navi recently performed a carol accompanied by a double bass in a rare modern performance. An old carol is getting a second breath, it is performed not only in Ukraine but also in other countries of our region (Russia, Poland) and around the world.

Keywords: spiritual song, carol “Raduitesia vsi liudie (Rejoice all people)”, history of music, the Lviv Epiphany Brotherhood

Виклад основного матеріалу

Кожен історик під час архівних пошуків мріє знайти важливий документ або надзвичайно вартісну пам'ятку, про яку досі ніхто не знав, тобто таке джерело, що дозволить подивитися по-новому на минуле або з'ясувати якісь його невідомі цікаві аспекти. У статті йтиметься саме про таку цінну для історії української духовної музики знахідку - першу задокументовану на українських землях пісню-колядку. Мета розвідки - на основі всіх доступних документів розкрити джерела створення, історію поширення та виконання колядки “Радуйтеся вси людіе” впродовж ХУП-ХХ ст.

У процесі роботи над виданням документальної збірки про Богоявленське братство Львова ХУП-ХУШ ст. [1], опрацьовуючи каталог членів мирянської організації, автор цієї публікації натрапив на записи на одній зі сторінок рукопису. Спершу вони не привернули дослідницької уваги, оскільки починалися з пробного рядка великодньої духовної пісні (“Аллілуія. Спси нас Сну Бжій воскрсіх из мертвих поющих ти Аллилуж”) та кількох рядків церковнослов'янською мовою, ідентифікованих як слова з полемічного твору, спрямованого проти прихильників єресей Арія й Несторія:

Кто ты Спсе ризу раздра, - Арие, - ты рече, иже Трощи пресіче

Единочесное Начало во разділеніе сей штвержеся Тебе,

Бысть Единаго шт Трощи, такожде и Нестория учитъ

Бцу не глголати, но соборъ иже во Никеи Сна Бжія тя

Проповіда Гди великія ради Твоея Млсти [2, арк. 57 зв.].

У цьому уривку мовиться про видіння св. Петра Александрійського про Христа з розірваним одягом (“ризу раздра”), присвячене боротьбі зі згаданими єресями. З огляду на поширення твору на сербських землях у добу середньовіччя, можна зробити припущення про його сербське походження [3, с. 181]. Натомість далі в цих записах було виявлено написаний книжною українською мовою текст, в якому чітко виокремлювалися шість строф духовної пісні (див. Додаток 1)¹ ( іл. 1). Три куплети помістилися на одній сторінці, наступна ж була вирвана, а отже, поданий тут твір міг мати продовження. У самому низу аркуша була зазначена пізніше іншим чорнилом дата: “Anno D[omi]ni millesimo septiesimo quinto d[ie] 23 mensis Mai” (Року Божого 1705, дня 23 місяця травня). Перші ж датовані вписи в цій книзі Богоявленського братства належать до 1696 р. [1, с. 250; 2, арк. 3]. На підставі цих даних аналізований текст пісні-колядки можемо датувати кінцем XVII - початком XVIII ст.

У літературі відомий запис духовної пісні “Радуйтеся вси людіе” Уперше згадку про віднайдений текст колядки “Радуйтеся вси людіе” введено в науковий обіг у статті “Спів у Львівській Богоявленській церкві (від витоків до кінця XVIII ст.)” [4, с. 103-104]. Під дуже подібною назвою - “Радуйтеся вси людіе, Діва ся раждаеть” - у той самий період побутувала також богородична пісня, котру не слід плутати з колядкою [5, с. 325]. у двох співаниках кінця XVII ст. [6, л. 4 зв.; 7, л. 43 зв.] Автор висловлює вдячність музикознавцеві з Києва Ользі Зосім за вказівку на ці співаники.. Обидва варіанти майже ідентичні за текстовим наповненням (перелік списків колядки див. у Додатку 2). Пісні, що ввійшли до цих співаників, мали переважно українське або польське походження, хоча й були записані в Московській державі. Перший із тих манускриптів надрукований і прокоментований ученими [8, р. 12]. Окрім досліджуваної нами “львівської” колядки (іл. 2), у цьому збірнику бачимо чимало пісень, авторами яких стали такі знані вихідці з українських земель, як Епіфаній Славинецький, св. Дмитро Туптало, Йоаникій Ґалятовський [9, с. 70-73, 112-114].

Співаники духовних творів на українських теренах з'являються тільки наприкінці XVII ст., до цього часу дослідники знаходять лише окремі записи або невеликі збірки. За хронологією першою у Львові було віднайдено пісню “Радуйся Маріе, Дівам Царице”, що разом з “Львівським літописом”, “Пересторогою” та іншими пам'ятками представлена в кодексі Михайла Гунашевського, датованому 1649 р. [10, арк. 130 зв.-131; опубл.: 9, с. 311-312; про автора та рукопис див. детальніше: 11, с. 569-588; 12, с. 28-43; 13-14]. Але зафіксована з кінця XVII ст. пісня-колядка “Радуйтеся вси людіе” отримала значно більше поширення на українських і загалом східнослов'янських землях.

Іл. 1 Колядка “Радуйтеся вси людіе” у книзі Богоявленського братства Львова, кінець XVII ст. [2, арк. 57]

Якщо уважно зіставити тексти львівського і московського походження, то в другому варіанті легко помітити редакторське втручання, що полягало в перекладі та своєрідній мовній адаптації “незрозумілих” українських фрагментів. Кількість строф у цій версії колядки зменшена з шести до п'яти.

Іл. 2 Нотний запис колядки в московському співанику XVII ст. [8, р. 12]

Радуйтеся вси людие радость вам Христос подает.

Ступил до нас с высоти, абы могл всіх спасти.

Пришли к нему трїе цари, поклон дают, кладут дари.

Ливан, змирну, такоже злато. с разных краев дар той взято.

И мы дадим моленїе,

даст нам гріхов прощенїе [8, р. 12].

Впадає у вічі зміна цілої низки висловів з метою їх удоступнення для розуміння московського читача: “радост нам з небес” перетворено на “радост вам Христос”, “з високости” - на “с высоти”, а “сумленя” - на “молением”. Та навіть попри такі істотні втручання, повністю позбутися українського колориту і характеру колядки переписувачеві так і не вдалося.

Поступово твір “Радуйтеся вси людіе” набуває популярності, його текст потрапляє у співаники на українських землях у наступному XVIII ст. Майже в незмінному вигляді він репрезентований у збірнику початку XVIII ст. [14, с. 63-64; 15, с. 229], первісну дату появи якого видавець, видатний історик Михайло Грушевський відносить до 1727 р. Пісня має титул “самогласная”, тобто її мелодія не повторює інших пісень. У порівнянні з львівським варіантом колядки, в опублікованому М. Грушевським додано сьому кінцеву строфу:

Тому поклон и пініе,

Хвала на віки вічніе.

Цей співаник був розповсюджений на сході Г аличини, в сучасній Тернопільщині. Іншим збірником духовних та світських пісень з колядкою “Радуйтеся вси людіе” користувалися на крайньому заході українських земель - на Лем- ківщині. Згідно з висновками сучасної дослідниці Олі-Олександри Гнатюк, котра нещодавно видала друком лемківські співаники [5], цей збірник постав у другій половині XVIII ст. У той час на Лемківщині колядка дещо змінилася, збільшилася на кілька рядків. Після четвертої строфи первісного варіанта, яка завершується словами “З розних краевъ даръ той взято”, у лемківському рукопису інше продовження:

Тераз земля триумфует,

Плаг и лямент уступует,

А ми ему поклон с сумленем Дает нам гріхов отпущеня.

Святу Тройцу визнаваймо,

Чест Богу хвалу воздаймо [5, с. 70-71].

У кількох співаниках, у т. ч. й московському, збереглися ноти мелодії пісні “Радуйтеся вси людіе” [16, с. 85-86]. На думку українського музикознавця Ольги Зосім, її виконували на мелодію популярної латиномовної європейської пісні “Puer natus in Bethlehem”, відомої з XIV ст. У результаті музикознавчого та джерелознавчого дослідження цього середньовічного твору виявлено десятки перекладів німецькою, англійською, польською, угорською, французькою, італійською, норвезькою, шведською й іншими мовами [17, р. 150-194]. Особливо поширеними були німецькі переклади та музичні варіації. Тільки геніальний Йоганн Себастьян Бах залишив у своїй творчій спадщині два варіанти виконання пісні “Puer natus in Bethlehem” (для хору та органа) [17, р. 4].

З оригінального латинського тексту цієї різдвяної пісні виділимо декілька фраз, що могли у перефразованому вигляді потрапити в українську колядку:

Reges de Sabв veniunt, Alleluia.

Aurum, thus, myrrham offerunt. Alleluia.

Intrantes domum invicem, Alleluia.

Novum salutant principem. Alleluia.

В українському тексті вони відповідають рядкам (у вільному викладі), що в різних інтерпретаціях також фігурують в інших українських колядках (“Бог ся раждає”, “Вселенная веселися”):

Прийшли к нему тріе ц[а]ри {2}, поклон дают, кладуть дари.

Ливан, смирну, так тежь злато с разных краев дар той взято.

У жодному разі, однак, не можна стверджувати про дослівний переклад цього латинського пісенного твору. Український автор колядки брав за основу переважно українські моделі створення барокових пісень, що виробилися в XVII ст. Зачин пісні (або інціпіт) мав за взірець тогочасні богослужбові пісні, насамперед акафісти до Ісуса Христа, Богородиці чи святих, що часто розпочинались із “Радуйся” чи “Радуйтеся”. Йдеться про т. зв. хайретизми (від грец. Хаірє - радійте) [18, с. 134]. Сама структура колядок також нерідко нагадувала молитовний порядок богослужбових пісень.

Знайшла своє відображення в тексті колядки “Радуйтеся вси людіе” і свіжа народномовна стихія, хоча загалом у лексиці переважає книжна українська мова. Дослідниця давньої музики О. Зосім акцентує на помітних тенденціях використання у XVII ст. в українських духовних піснях елементів барокової світської музики з опертям на танцювальні ритми, ладову змінність тощо [19, с. 231]. Очевидно, твір “Радуйтеся вси людіе” став одним з кращих зразків синтезу місцевих українських і західних музично-пісенних чинників.

Західний вплив, найвірогідніше, був опосередкований польською культурою. Від XVII ст. відомий польський переклад латиномовної різдвяної пісні “Puer natus in Bethlehem” під назвою “Dzieci^tko siз urodzilo” [16, с. 85]. Ця польська колядка, як і “Радуйтеся вси людіе”, впродовж XVII-XVIII ст. також виконувалася на мелодію латинського твору XIV ст. Її переклад ближче співвідносився з латинським оригіналом уже від першого рядка. Михайло Грушевський висловив здогад про вплив колядки “Радуйтеся вси людіе” на польськомовну колядку “Radosc wielka nam nastala” [14, с. 94]. Але прямі текстові запозичення в ній не простежуються, крім наявних і в інших піснях парафраз сюжету про принесення новонародженому Ісусові дарів королями/волхвами.

Хоч у XVIII ст. колядка “Радуйтеся вси людіе” була широко знана в різних місцевостях, як вказують збережені співаники, проте до надзвичайно популярного на українських теренах “Богогласника”, що вийшов друком у Почаєві в 1790-1791 рр. [останнє критичне видання: 20], ця духовна пісня не потрапила. Вперше вона була опублікована тільки 1834 р. (разом з колядкою-гімном “Бог предвічний народився”) у перемишльському збірнику “Пісні набожні з Богогласника Почаївського передруковані” [21, с. 105]. У цьому виданні відбулася її суттєва трансформація: кількість строф зросла до дев'яти й до кожної з них додався рефрен:

Веселая нам новина,

Породила Діва Сина,

Марія! Марія! Марія! [22, с. 5-6].

Шість строф попередньої структури були, однак, відтворені майже в незмінній формі. Три прикінцеві, натомість, виглядають так:

Святу Тройцу визнаваймо,

Богу честь, хвалу отдаймо.

Алилуя заспіваймо,

Діву чисту вихваляймо.

Алилуя, алилуя,

Радуй ся Діво Марія [22, с. 6].

Цей варіант колядки неодноразово друкується на сторінках “Богогласників” другої половини ХІХ ст. [23, № 30; 24, № 8]. У текстах спостерігаються лише незначні відмінності, зауважені, зокрема, М. Грушевським [14, с. 94].

У наступному ХХ ст. популярність цього твору сягає апогею. Відомі й менш відомі композитори та аранжувальники пишуть нові мелодії давньої духовної пісні. Авторами її музичних обробок стають визначні галицькі композитори кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. Йосип Кошаківець [25, № 36] та Остап Нижанківський [26]. Із відродженням релігійного життя в незалежній Україні наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. з'являються нові аранжування колядки “Радуйтеся вси людіе”. Композитор з Галича Михайло Цапар проводить гармонізацію твору в тональності фа-мажор [27], а Оксана Ярмак - у тональності мі-бемоль мажор (іл. 3) [28]. Сучасний український співак Іван Navi нещодавно виконав цю духовну пісню в супроводі контрабаса в незвичній модерній обробці [29]. Давня колядка отримує друге дихання, її співають не тільки в Україні, але й інших країнах Східної Європи (Росії, Польщі) й по всьому світу.

Як бачимо, історія давньої української колядки “Радуйтеся вси людіе” доволі тривала. Створена в XVII ст. і рукописно зафіксована наприкінці цього століття хронологічно однією з перших різдвяних пісень, ця колядка була поширена на західноукраїнських землях - від Лемківщини до Львова та галицького Поділля (сучасна Тернопільщина). Вже в XVII ст. через українських переселенців духовна пісня потрапляє в Москву, де її записують у перші відомі на цих територіях співаники. Але набуває вона популярності саме в Україні.

На прикладі цієї пісні-колядки якнайкращим чином простежується творчий синтез місцевої української традиції із західним впливом у мелодиці, ритмі, пісенних інтонаціях, що стало виявом загальної тенденції розвитку української культури в час європейського бароко.

Іл. 3 Обробка колядки у тональності мі-бемоль мажор Оксаною Ярмак (Джерело: https://parafia.org.ua/piece/radujtesya-vsi-lyudije/scores/)

У XVIII ст. - початку ХХ ст. колядка “Радуйтеся вси людіе” розповсюджується у списках, редакціях, врешті в друкованому вигляді. В її тексті відбуваються трансформації, створюються нові мелодії та музичні обробки цієї пісні. “Живий” характер давнього духовного твору засвідчують музичні експерименти, до яких вдаються сучасні виконавці.

Додаток 1