Проект "Три С": український музичний менеджмент у сфері академічної музики
Актуальність питання становлення музичного менеджменту в галузі академічного мистецтва в українському соціокультурному просторі. Соціальна спрямованість проекту "Три С", його просвітницька місія з формування нової слухацької аудиторії класичної музики.
Рубрика | Музыка |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 10.09.2020 |
Размер файла | 16,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кафедра методики музичного виховання і диригування
Навчально-наукового інституту мистецтв
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»
Проект «Три С»: український музичний менеджмент у сфері академічної музики
Обух Людмила Василівна (Obukh Lyudmila)
докторант, кандидат мистецтвознавства, старший викладач
Організацію резонансних громадських заходів місцевого чи загальнонаціонального масштабу сучасний менеджмент називає «проектом» як вид комунікаційної програми маркетингу. Мистецький проект, як і будь-який інший продукт людської діяльності, «за демократичного устрою і в ринкових умовах має здобути суспільне визнання» [2, с. 47]. У реалізації цього завдання важливу роль відіграє PR- діяльність, а конкретніше - брендінг як спланована кампанія щодо впровадження мистецького продукту у суспільну свідомість та просування його на соціокультурний ринок. Моніторинг інформаційного поля дозволяє фахівцям не тільки провести брендінг для цільових аудиторій, а й зосередити увагу на соціальній значущості своєї діяльності. Для того, щоб ця кампанія була успішною, мистецький продукт має бути змістовним, цікавим та різностороннім, тобто мати певний позитивний імідж у суспільному середовищі.
Таким амплуа може похизуватися музичний проект «Три С», що отримав широкий резонанс у ЗМІ. «Новий формат просування найкращих досягнень сучасного українського музичного мистецтва» - таке визначення цього проекту подає інтернет-газета «День» у рубриці «Корона «Дня»: Культура», яку веде Олена Стельмашевська [7]. Музикознавець Любов Морозова на сторінках цієї ж газети зазначає, що «Історія ж української музики тримається на одній «С» і трьох авторах: Євген Станкович, Валентин Сильвестров та Мирослав Скорик... «Три С» - це маестро найвищого рівня, яких давно вже визнано «живими класиками» [4].
Ініціював проект Олександр Пірієв - відомий діяч мистецтв, віолончеліст, музикознавець, яскравий пропагандист української сучасної музики, один з найвідоміших музичних продюсерів України в галузі класичної музики на сьогодні. Від 2008-го року він є співорганізатором і керівником єдиного в Україні інформаційного Інтернет-ресурсу - Національного порталу академічної музики «Music-review Ukraine», що попуряризує і стимулює розвиток класичної музики. З 2016-го року О. Пірієв очолює Національну концертну агенцією UKR Artists - першу за часів Незалежності професійну концертну компанію у галузі класичної музики. Серед понад 300-т реалізованих ним проектів - гідне місце займає «Три С» (2016-2017 рр.), концерти якого відбувалися у Києві, Львові, Харкові, Одесі та інших найбільших містах України. Ідея проекту полягала у тому, щоб привернути увагу до української академічної музики, продемонструвати, що вона є частиною світової. Таким чином, організаторам вдалося поєднати знакові твори видатних українських композиторів із шедеврами світової класики, до виконання яких долучилися одні з кращих солістів та колективів України. Концерти відбувалися у три етапи: розпочав проект композитор Мирослав Скорик, продовжив - Євген Станкович, а завершував його Валентин Сильвестров. Усі три легендарні класики є лауреатами Шевченківської премії, їх вважають найвидатнішими у сучасній українській академічній музиці, вони знані й шановані як митці у світі [5].
Гала-концерт проекту відбувся в Києві у приміщенні Національної опери України (10.11.2017) за участі солістів Дмитра Ткаченка (скрипка, Україна-Великобританія), Олександра Пірієва (віолончель), Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо та муніципального камерного хору «Київ». У програмі прозвучали вибрані твори з проекту, що найбільш яскраво характеризували кожного з композиторів та отримали найвищі оцінки слухачів: «Тиха музика» для оркестру та «Майдан - 2014» для камерного хору Валентина Сильвестрова, «Ханука» для симфонічного оркестру та «Концерт № 2» для скрипки з оркестром (соліст Д. Ткаченко) Євгена Станковича, «Концерт № 2» для віолончелі з оркестром (соліст О. Пірієв) та за Н. Паганіні Вибрані каприси з циклу «24 каприси» для симфонічного оркестру Мирослава Скорика [6].
Варто зазначити, що «Концерт № 2» написаний Мирославом Михайловичем спеціально для проекту: «До мене звернувся віолончеліст, який організовує цей мистецький проект - Олександр Пірієв. І я написав Другий віолончельний концерт, який пов'язаний з нашим сьогоденням. Композитор усе ж реагує на те, що діється навколо, воно відображається у його творчості. Але музика не любить конкретизації, вона має діяти безпосередньо на слухача, щоб передати емоції без слів», - наголосив М. Скорик у своєму інтерв'ю для радіо «Свобода» [5].
Ще однією необхідною складовою успіху будь-якого мистецького проекту є спонсорство та фандрейзинг (збирання коштів), що охоплює приватних осіб, доброчинні фундації та приватні компанії, які можуть надавати підтримку культурним ініціативам. Спонсори й так звані донори, приймаючи рішення про виділення коштів, керуються власними критеріями відбору проектів (за Ф. Кольбером). Масштаб події також береться до уваги, оскільки оцінюється ефективність інвестицій з точки зору помітності події, обізнаності публіки та охоплення [1, с. 58]. Тому «важливе і знакове досягнення проекту «Три С» - це ґрунтовна підтримка з боку меценатів, соціально-відповідального бізнесу.
З самого початку, разом із його ініціатором - <...> Олександром Пірієвим, - проект по цеглині створювали ПрАТ «Слобожанська Будівельна Кераміка», очолювана Ігорем Далічуком та Асоціація платників податків України на чолі з її президентом Ґріголом Катамадзе» [3]. Проте особливість проекту полягала ще й у тому, що він не тільки кошторисно залежав від певних дотацій, а й сам проявив жест філантропії, надавши фінансову допомогу. Йдеться про благодійний концерт у Львові, касовий збір якого був перерахований на придбання медичного обладнання для немовлят львівської лікарні ОХМАТДИТ [5]. Звідси, можемо сміливо стверджувати про соціальну спрямованість проекту, яка проявилася не лише у просвітницькій місії, а й у доброчинності.
Отже, мистецький проект «Три С» - один з найбільш вдалих музичних проектів, широкомасштабний за задумом і обсягом, не стільки комерційний по духу, скільки соціально-спрямований із чітко окресленою просвітницькою місією (формування нової слухацької аудиторії і розширення фан-зони українського класичного музичного продукту). Своєю успішністю цей промо-продукт впевнено заявляє про актуальність питання становлення музичного менеджменту в галузі академічного мистецтва в українському соціокультурному просторі.
менеджмент академічний музичний
Використані джерела
1. Кольбер Ф., Нантель Ж., Білодо С., Річ Дж. Деніс. Маркетинг у сфері культури та мистецтв / переклад з англ. С. Яринича С., за наук. редакцією І. Безгіна. Львів: «Кальварія», 2004. 240 с.
2. Мойсеєв В. Паблік рілейшнз: навч. посіб. Київ: «Академвидав», 2007. 224 с.
3. Національний проект «ТРИ “С”: Скорик - Станкович - Сильвестров». URL: http:// www.sbk.com.ua
4. Олімп Мирослава Скорика. День. URL:
https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/olimp-miroslava-skorika
5. Світ мав би знати академічну музику українців - композитор. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/27718030.html
6. «Скорик - Станкович - Сильвестров». У Києві відбудеться гала- концерт проекту «Три С». URL: https://gordonua.com
7. Стельмашевська О. Проект «Три С»: Мирослав Скорик, Євген Станкович і Валентин Сильвестров. День. 2017, №234-236, 28 грудня.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.
презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.
статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011Синтез академічного мистецтва та рок-стилістики. Становлення та розвиток виконавських традицій та специфіки виокремлення тих компонентів, що асоціюються з оперним, академічним співом. Шляхи взаємодії академічного вокалу з стильовими напрямками рок-музики.
статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018Розвиток музичного сприйняття в школярів як одне з найвідповідальніших завдань на уроці музики у загальноосвітній школі. Співвідношення типів емоцій з триступеневою структурою музичного сприйняття. Розвиток сприйняття музики на хорових заняттях.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 17.12.2009Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010Дослідження творчого спадку визначного носія українського народного музичного мистецтва - бандуриста і кобзаря Штокалка. Особливі риси музичного стилю виконавця, його внесок у розширення репертуарної палітри кобзарсько-бандурного мистецтва ХХ століття.
статья [22,5 K], добавлен 24.04.2018Узагальнення жанрових особливостей вокальної музики академічного спрямування, аналіз романсу, арії, обробки народної пісні композиторів Г. Генделя, Б. Фільц, С. Гулака-Артемовського, С. Рахманінова, Л. Кауфмана, В. Моцарта. Засоби виконавського втілення.
дипломная работа [93,9 K], добавлен 26.01.2022Розгляд інструментального мистецтва та виконавства в джазовій сфері України, моменти та причини, що гальмують розвиток галузі культури, і фактори, що розвивають виконавців і рухають вперед. Позитивні тенденції розвитку української інструментальної музики.
статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018Музичний фольклор та його розвиток на теренах України. Історія розвитку та трансформації українського фольклору. Особливості використання мотивів української народної музики. Обробки народних пісень. Сучасні фольк-колективи: "Домра", Брати Гадюкіни.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 07.06.2014Етапи та передумови формування музичного мистецтва естради. Розвиток мистецтва, орієнтованого на емоційно-афективну сторону. Виникнення різних аспектів мистецької практики - жанрів, закладів культури, тематики. Орієнтація на широкі слухацькі смаки.
статья [23,5 K], добавлен 24.04.2018Одеська диригентсько-хорова школа. Теоретичні основи дослідження творчості К.К. Пігрова. Виконання народної, духовної і традиційної класичної музики. Студентський хор Одеської консерваторії. Педагогічна спадщина диригента-хормейстера К.К. Пігрова.
реферат [156,7 K], добавлен 22.06.2011Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.
презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014Життєвий шлях та творчість М.В. Лисенка - видатного українського композитора кінця XIX-початку XX ст., який став основоположником української класичної музики та увійшов в історію національного мистецтва як талановитий диригент, вчений-фольклорист.
реферат [29,9 K], добавлен 03.02.2011Вивчення закономірностей побутування і сприйняття класичної музики в сучасному цивілізаційному середовищі. Аналіз протилежної тенденції емоційно відстороненого ставлення до жанру, залучення його в процеси міжособистісних комунікацій в якості епатажу.
статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018Життєвий та творчий шлях митця. Формування як громадського діяча. Микола Віталійович Лисенко як композитор, педагог, хоровий диригент, піаніст-віртуоз, засновник професійної композиторської школи, основоположник української професійної класичної музики.
реферат [55,7 K], добавлен 26.05.2016Аналіз застосування народного співу та його трактування в межах творів, що відносяться до музичної академічної та естрадної галузі творчості Вероніки Тормахової. Нові підходи до практичного використання вокальної народної манери в мистецькій практиці.
статья [38,5 K], добавлен 07.02.2018Дослідження творчості видатного українського композитора, музично-громадського діяча, світоча національної музики Л. Ревуцького. Його творча спадщина, композиторський стиль, виразна мелодика творів, що поєднується з напруженою складною гармонікою.
презентация [10,8 M], добавлен 01.10.2014