Творчість сучасних українських композиторів у музично-естетичному вихованні дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізького державного педагогічного університету

Творчість сучасних українських композиторів у музично-естетичному вихованні дітей

Наталія Козирко студентка II курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету мистецтв

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший викладач Бондаренко А.В.

Анотація

У статті аналізуються специфічні особливості хорового письма композиторів сучасності на прикладі творчості Л. Дичко, О. Польового, Т. Ялової, Н. Май. Проаналізовано основні риси письма, виразові засоби та шляхи розкриття авторського задуму композитора в контексті сучасної хорової творчості. Прослідковано зв 'язок творчого доробку композиторів з музично-естетичним розвитком учнів шкільного віку.

Ключові слова: хорове мистецтво, композиторська школа, музично-естетичний розвиток учнів.

Постановка проблеми. Хорове виконавство завжди посідало важливе місце в естетичному вихованні молодого покоління. Вчителі музичного мистецтва створюють у загальноосвітніх школах і позашкільних навчальних закладах хорові колективи й вокальні ансамблі. «Це може бути фольклорний ансамбль, студія естрадної пісні, хор хлопчиків і так далі. Але найбільш практичним і реально досяжним є створення хору академічного плану: репертуар його охоплює велике коло вокальних жанрів - від творів композиторів- класиків, пісень різних народів до творів сучасних авторів. В склад такого хору входять як хлопчики, так і дівчата» [1, с. 4].

Розвиток моральності, духовності та музичних здібностей учнів залежить від музичних творів, що включено до репертуару дитячого вокально-хорового колективу. Сучасні українські композитори велику увагу у своїй творчості приділяють хоровим творам і пісням для дітей та юнацтва. Отже, дослідження творчості сучасних українських композиторів у музично-естетичному вихованні дітей є актуальним завданням, яке попри велику кількість наукових розробок залишає простір для дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження питань становлення дитячого хорового мистецтва представлені сьогодні роботами таких авторів як О. Стріхар, О. Гринюк, С. Цапик, В. Тесленко, О. Скопцова, Л. Серганюк та іншими. На високі виховні можливості хорового мистецтва, як джерела духовності, гуманності, національних цінностей, толерантності, формування гармонійної особистості, звертають увагу провідні митці української хорової справи, педагоги і композитори, теоретики й музикознавці: А. Авдієвський, Г. Верьовка, А. Лащенко, П. Муравський,

О. Ростовський, Л. Хлебнікова та ін. Досить значне місце в українському музикознавстві належить працям присвяченим творчості О. Польового, Л. Дичко, Т. Ялової, Н. Май. Ці композитори використовуючи у хорових творах лаконічність музичної форми, доступність фактури для виконання, образно-асоціативний характер музики прагнуть до знаходження спільної мови з учнями, що будуть виконувати ці твори.

Виділення раніше невирішених частин проблеми. Важливою частиною методичного забезпечення вокально-хорової роботи вчителя музичного мистецтва з учнями загальноосвітньої школи є вибір пісень, хорових творів для учнів шкільного віку, який становить основу репертуару вокального ансамблю, шкільного хору. Отже варто розглянути характерні особливості композиторського письма сучасних українських композиторів. Незважаючи на те, що ХХІ ст. презентує велику кількість нових форм вокально-хорового виконавства та стильових напрямків, композитори продовжують звертатись до теми світу дитинства.

Формулювання мети дослідження. Метою даної публікації є аналіз творчості сучасних українських композиторів О. Польового, Л. Дичко, Т. Ялової, Н. Май, що створюють музичні твори для дітей та юнацтва.

Виклад основного матеріалу дослідження. Поряд із розвитком інформаційних технологій, засобів мультимедіа важливим є духовний розвиток молодого покоління. Це здійснюється як в родині, так і в загальноосвітній школі, позашкільних навчальних закладах. Своїм історичним корінням українська народна музика сягає в давні часи, однак і сьогодні здатна виховувати дітей, наповнювати їх серця любов'ю до Батьківщини, рідного краю, родини, людей, світу тварин. У законі «Про освіту», «Про охорону дитинства» зазначено, що освіта має здійснюватись з урахуванням національних традицій, культурних цінностей України.

Сучасні українські композитори висловлюють актуальні погляди на проблему виховання й розвитку дітей у процесі залучення їх до музично-творчої діяльності. Завдяки пісням і хоровим творам уможливлюється формування у дітей громадської позиції, почуття патріотизму, єдності з українським народом. Враховуючи вікові особливості дітей шкільного віку композитори створюють хорові твори й пісні з урахуванням можливостей їх вокального голосу, діапазону, сили голосу й тембру. Разом із вокальнохоровою роботою над музичним твором здійснюється і формування в учнів вокально-хорових умінь, і вміння усвідомлювати, переживати почуття закладені композитором у музичну тканину, оцінювати якісне художнє виконання музичного твору.

Для ефективного використання потенціалу музичних творів сучасних українських композиторів необхідним є створення педагогічних умов: організація роботи вокального чи хорового колективу на засадах гуманістичної взаємодії суб'єктів; забезпечення систематичного вокально-хорового розвитку; стимулювання в учнів пізнавальної потреби; використання різних форм навчальної діяльності й сучасних педагогічних технологій; використання музично-творчих навчальних завдань; залучення учнів до виконавської діяльності. хоровий письмо композитор творчість

Розглянемо композиторську творчість О. Польового, що є українським композитором, лауреатом Премії імені В. Косенка, кавалером орденів Святого Димитрія і святого рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня. Слід сказати, що О. Польовий за музичною лексикою є композитором- традиціоналом, який продовжує кращі традиції української музики. Цей композитор працює не тільки в фортепіанному, концертному жанрах, але й і у вокально-хоровому. Основною стильовою рисою О. Польового постає мелодизм, тяжіння до традиційних засобів виразності. Композитор створив: «Кантата» на вірші Івана Франка в 4-х частинах для дитячого хору a сареііа; Ода «Слава Одесі» на вірші Романа Бродавко для меццо-сопрано, баритона, дитячого хору та духового оркестру або фортепіано; Ода Одещини «Перлина планети» на вірші Віктора Мамонтова для меццо-сопрано, баритона, дитячого хору та духового оркестру або фортепіано; «Урочиста Меса» для солістів дитячого хору, струнного оркестру та органу; «Абетка» В. Моцарт (обробка); «Різнобарвна планета» на вірші Вл. Орлова; «Пісенька в лісі» на вірші Якова Акіма; «Родник» на вірші М. Джаміля; «Друг» на вірші Емми Машковської; «Куточок» на вірші Генріха Сапгіра; «Мама» на вірші Емми Машковської; «За ріками, за водами» вірші народні; «Щедрий вечір» вірші народні; «Ой, на Івана Купала» a capella на вірші Євгенії Заславсько; «Як би мені черевики» a capella на вірші Т. Г. Шевченка; «Колискова» a capella на вірші Розалії Бороденко для двох солістів і дитячого хору; «Пори року» - цикл пісень для дітей на вірші Олени Благининой; «Дерева» - цикл пісень для дітей на вірші Ірини Токмаковой; «Іграшки» цикл пісень для дітей на вірші Агнії Барто, загадки Ельвіри Летягіної тощо.

Леся Дичко український композитор, педагог, громадський діяч, і народна артистка України. До того ж, Л. Дичко є лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка, кавалером орденів святого Володимира ІІІ ступеня й Княгині Ольги, лауреатом мистецької премії «Київ» ім. Артемія Веделя, членом- кореспондентом Національної академії мистецтв України. «Л. Дичко приділяє у своїй творчості увагу дітям, не лише пишучи твори для виконання дитячими хоровими колективами, але й музику для мультфільмів. В своїх «дитячих» кантатах - «Сонячне коло» на вірші Д. Чередниченка (для дитячого хору та симфонічного оркестру), «Здрастуй, новий добрий день» на вірші Є. Авдієнка (для дитячого або жіночого хору 1976), «Весна» на вірші Є. Авдієнка (для дитячого хору та симфонічного оркестру) авторка втілює досить розмаїту образність, яка досягається різними виразовими засобами. Для Лесі Дичко характерне поєднання яскравих звучностей, які при цьому досить зручні для вокального виконання. Інтонації народних пісень взаємодіють з соноричними комплексами, що досягаються зазвичай внаслідок поєднання досить простих лінеарних шарів. Таким чином колористичні зіставлення двох тональних центрів можуть бути підготовлені поступово, що не викликає труднощів для виконання дитячим складом. В хорових творах досить важливе місце надається мовній інтонації» [5, с. 614].

Музикознавець І. Коновалова досить влучно і яскраво змальовує особливості хорової творчості Л. Дичко: «Усі хорові твори Лесі Василівни є складними художніми текстами й віддзеркалюють актуальні тенденції постмодернічного синтезу, що виявляється на лексичному, формотворчому й фонічному рівнях. Їм властива багатоманітна й оригінальна музична мова, яка має значний образно-виражальний і композиційно драматургічний потенціал» [4, с. 223].

Наталія Май - сучасна українська композиторка й заслужена артистка України, що створила багато дитячих пісень наділених простими інтонаціями близькими до української народної пісні. Композиторкою створено більше 200 пісень, які постійно звучать у дитячому виконанні на Всеукраїнських та міжнародних конкурсах і фестивалях «Золота нотка» (м. Дніпропетровськ), «Молода Галичина» (м. Новояворівськ Львівської області), «Сузір'я ліри» (м. Лубни), «На хвилях Світязя» (м. Луцьк), на телевізійних конкурсах «Отчий дом», «Крок до зірок». За свої пісні композиторка отримала Гран-прі на Всеукраїнському конкурсі авторської пісні «Обереги України» м. Кролевець Сумської області, на Міжнароднім фестивалі «Родина» м. Київ. Пісня «Мамина сорочка» має титул зіркової пісні фестивалю «Слобожанський Спас» м. Сватово Луганської області, з нею Н. Май перемогла на міжнародному фестивалі «Отчий дом» у м. Донецьк. У

Май кілька пісенних альбомів: «А сорочка мамина біла-біла», «А роси падають», «Самота», «Пісні для 1-4 класів», «Пісні для 5-8 класів», «Пісні для 9-11 класів», «Василечки», «Гуси-лебеди». До того ж, Н. Май є керівником творчого центру у м. Полтава, директор благодійного фонду підтримки обдарованих дітей та молоді «Горлиця». «Простота й виразність мелодій, які легко запам'ятати, лаконічність інтонаційних ритмоформул, їх багаторазова точна чи видозмінена повторюваність, простота ритмічних малюнків, невеликий діапазон мелодій, що відповідає віковим особливостям учнів початкових класів - усе це дозволяє використовувати їх у музично-педагогічній практиці уроків музики та позакласних виховних заходів» [2, с. 169].

Поряд із тим розглянемо творчість української композиторки, голови творчого об'єднання композиторів Донеччини Тетяни Ялової, що є лауреатом конкурсів у номінації «Авторська пісня». Т. Ялова є автором пісенних збірок для дітей та юнацтва: «Мелодія» (на сл. І. Пономарьової, Л. Богадиці та ін.), «Рідна земля» (на сл. І. Пономарьової), «Зоряний лебідь» (на сл. Н. Гриненко) . Пісні для дітей включені до цих збірок створені на різну тематику. Так пісні «Скарби Донецької землі», «Донеччина» на сл. І. Пономарьової оспівують красу рідного краю. Пісні «Зоряний лебідь» на сл. Н. Гриненко, «Українська волошка» на сл. Н. Гриненко, «Україночка» на сл. С. Решетової містять образи українського фольклору Пісні «Котик у чоботях» на сл. І. Пономарьової, «Гноми», «Синдбад-морехід», «Василиса Прекрасна» на сл. Н. Гриненко, «Блюз для котика», «Жадні ведмежата» на сл. Н. Гриненко вводять слухача у дитячого світу, де живуть казкові герої, збуваються дива. «Пісенна мова Т. Ялової дуже виразна, для її стилістики характерна перш за все ритмічна гострота, введення синкоп та пунктированих ритмів, які надають широкого простору для майбутніх аранжувань пісень. Щодо мелодики пісень, тут привертають увагу яскраві мелодійні звороти, що швидко запам'ятовуються. Загалом пісні Т. Ялової можуть виконуватися дітьми молодшого шкільного віку, але потребують спеціальної вокальної підготовки через досить великий діапазон та складні ритмічні малюнки» [2, с. 170].

Слід сказати, що в основі музичних творів для дітей композиторами покладено теми казок, пригод улюблених героїв фільмів, мультфільмів, книжок тощо. Композитори в цих творах використовують інтонації мовного (chant) і пісенного (song) типу. На думку психологів Е. Муред і Д. Понд: «Chant з'явився із мови. Фактично, перші chant - це проста протяжна мова; ритм chant - це ритм мови, але він відрізняється від неї сильним акцентуванням головного мовного складу. Другий тип співу має певний ритмічний конструкт (pattem), на якому слова вимушені рівнятися. Song достатньо байдужа до мелодії; вона ритмічна і близько пов'язана з рухом... Цей опис підкреслює різне ставлення дітей до ритмізованного руху (song) і омузиченої мови (chant)» [3, с. 147].

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. Розглядаючи творчість таких сучасних українських композиторів як О. Польовий, Л. Дичко, Т. Ялова, Н. Май у музично-естетичному вихованні дітей ми з'ясували, що композитори враховують не тільки тематику цих творів, але й шкільний вік учнів, їх інтереси, духовні потреби. Використання хорових творів у музично-естетичному розвитку учнів шкільного віку дозволить забезпечити навчально-виховному процесу розвивальний характер навчання. Перспективи подальших розвиток вбачаємо у розробці дидактичних матеріалів на основі хорових творів О. Польового, Л. Дичко, Т. Ялової, Н. Май для використання у вокально-хоровій роботі з учнями загальноосвітньої школи.

Бібліографія

1. Айкина Л. П. Методика детского вокально-хорового воспитания. Организация детского хорового коллектива. Лекция. - Барнаул : Изд-во АлтГАКИ, 2007. - 15 с.

2. Дермельова Н. М. Залучення творів сучасних українських композиторів до вивчення в курсі «основ сценічно-творчого мистецтва» / Н. М. Дермельова, В. Б. Кривохвостов, М. М. Аверченко // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 10 (269), Ч. І, 2013. - С. 169-172.

3. Кирнарская Д. К. Музыкальные способности. Психология специальных спосібностей / Д. К. Кирнарская. - Москва : Таланты-XXI век, 2004. - 49б с.

4. Коновалова І. Ю. Особистісно-стильові детермінанти хорової творчості Л. В. Дичко / І. Ю. Коновалова // Культура України. Випуск 47. - Харків : ХДАК, 2014. - С. 220-230.

5. Перцова Н.О. Специфіка української хорової літератури на прикладі творчості Л. Дичко, В. Степурка, В. Польової: традиції та новаторство / Н. О. Перцова, В. П. Горобець, В. В. Гриценко // «Молодий вчений» № 11 (51), 2017 р. - С. 613-616.

Размещено на Allbest.ru