Формування вмінь сценічно-виконавської інтерпретації у майбутніх учителів музичного мистецтва

Размещено на http://allbest.ru

Центрально-український державний педагогічний університет

ім. В. Винниченка

Формування вмінь сценічно-виконавської інтерпретації у майбутніх учителів музичного мистецтва

Віталіна Мороз, Маргарита Мороз

студенти II курсу другого (магістерського)

рівня вищої освіти мистецького факультету

Науковий керівник: доктор педагогічних наук,

професор Стратан-Артишкова Т. Б.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства детермінуються інноваційні процеси в сфері освіти, відбувається переорієнтація процесу професійної підготовки освітянських кадрів на європейські стандарти. У зв'язку з цим посилюються вимоги до процесу професійної підготовки майбутнього вчителя, зокрема музичного мистецтва.

Концепція науково-мистецької парадигми спрямована на розвиток у підростаючого покоління творчих здібностей, ціннісного ставлення до навколишнього середовища, здатності до творчого самовираження, потреби в духовному розвитку.

У зв'язку з цим актуалізується проблема професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, які через музику повинні вплинути на розвиток внутрішнього світу учнів, навчити їх осягати і розуміти навколишній світ, адекватно його оцінювати.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблеми художнього сприйняття та інтерпретації різних видів мистецтва розкриваються у наукових працях відомих філософів, психологів, музикознавців, педагогів- музикантів, зокрема, Б.Асаф'єва, Л. Баренбойма, М.Бахтіна, Л.Виготського, Є.Гуренко, М.Кагана, О.Леонтьєва, М.Медушевського, В.Назайкінського, Г.Нейгауза, Б.Яворського та ін.

У сфері вищої музично-педагогічної освіти різні аспекти професійної підготовки вчителя музичного мистецтва розглядаються у працях Л.Арчажнікової, Л.Масол, О.Олексюк, Г.Падалки, Л. Паньків, А.Растригіної, О. Ростовського, О.Рудницької, Т. Стратан-Артищкової, В.Черкасова, О.Щолокової та ін. Актуальні питання професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва висвітлюються у дисертаційних дослідженнях О.Горбенко, С.Грозан, Л.Гусейнової, В.Крицького, Ю.Локарєвої, Т.Пляченко, Н.Свещинської, І.Шевченко, О. Яненко та ін.

Теоретичні концепції щодо структури, внутрішніх механізмів й змісту процесу художньої інтерпретації, що розробляються й досліджуються в наукових працях Л.Виготського, Є Гуренко, С.Рубінштейна, Б.Теплова та ін., містять визначення художньої інтерпретації як особливої духовно-практичної діяльності, у складній інтегративній структурі якої діалектично взаємодіють інтелектуальні та емоційні реакції, співпереживання, ідентифікація й співтворчість, що відзеркалюють динаміку емоційних реакцій від безпосередньо-чуттєвих виявів до вищих емоцій художньої насолоди [8].

Процес художнього пізнання-інтерпретації, підкреслюють дослідники, тісно пов'язаний із аналітико-синтетичною та емоційно-почуттєвою сферами особистості. Емоційно-почуттєва сфера, що характеризує процес інтерпретації музичного образу, викликає продуктивність творчого когнітивно-розумового процесу, поступово набуває осмисленості й концентрованості, містить значні інтелектуальні потенції і виконує пізнавальні функції.

Науковці стверджують, що внаслідок складної взаємодії емоційних та інтелектуальних процесів, асоціативно-образного мислення, художньої уяви і художньої інтуїції інтерпретатора, його вмінь знаходити зв'язки в цілісному художньому об'єкті стає можливим розуміння і проникнення в художній образ, діалогового спілкування з художнім образом та автором твору (Є.Басін [1], М.Бахтін [2], М.Каган [4]).

Педагоги-музиканти у своїх наукових працях зазначають, що особистість учителя музичного мистецтва реалізується в процесі художньої інтерпретації. яка пов'язана з усіма формами музичної діяльності: інструментальною, вокальною, сценічно-виконавською, імпровізаційною, композиторською, музично-критичною та ін.

Окремі види музичної діяльності, слушно зазначають науковці, не можуть достатньою мірою забезпечити повноцінний процес професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, що потребує комплексного педагогічного впливу (О.Олексюк [5], О.Ростовський [7], О.Рудницька [8]) та ін..

Аналіз наукових праць дав змогу узагальнити, що формування вмінь інтерпретації художнього образу у професійній підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва є надзвичайно суттєвим і важливим завданням. Ця проблема актуалізується як структурний компонент загальної освітньої парадигми, основною метою якої є розвиток творчої особистості майбутнього фахівця.

Мета статті - розкрити особливості процесу інтерпретації художнього образу; визначити етапи та методи формування у майбутніх учителів музичного мистецтва вмінь інтерпретації художнього образу.

Виклад основного матеріалу

Творча діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва зумовлюється специфікою музично-педагогічної діяльності, яка здійснюється в процесі сценічно-публічного виступу, передбачає наявність інтерпретаційних умінь, здатності до адекватного відтворення художнього образу.

Визначну роль у цьому процесі відіграють музично-виконавський досвід, знання, інтелект, володіння засобами художньої виразності, технікою художнього виконання, багатством асоціативного фонду, емоційною культурою, образністю музичного мислення.

Професія вчителя музичного мистецтва синтезує педагогічну, диригентську, музикознавчу, музично-теоретичну, композиторську, музично-виконавську, дослідницьку і обов'язково сценічно-виконавську діяльність, передбачає наявність професійно значущих особистісних якостей, здатності до міжособистісного спілкування.

Інтерпретація - це основний вид художньої діяльності у виконавських мистецтвах. Процес інтерпретації музичних творів містить не тільки відтворювальні, репродуктивні аспекти, а й значний потенціал виявлення творчого ставлення до твору.

Інтерпретатору слід не лише заглибитися в художній обра, а й якомога повніше передати його у власному трактуванні, виявити власне розуміння музичного твору, власні почуття, адекватно відтворити художній образ у виконавстві та передати особливості його власного сприйняття-розуміння [3; 9].

Художній образ - це специфічне, особливе відтворення дійсності. Він являє собою єдність загального та індивідуального, об'єктивного й суб'єктивного, раціонального та емоційного. Повноцінне сприйняття і розуміння художнього образу музичного твору відбувається тоді, коли виконавець-інтерпретатор вміло розкриває не тільки загальні риси змісту й форми, а й проникає в її глибинні прошарки, вступає в діалог з композитором, надає аргументовану оцінку музичному твору.

Такий складний процес розуміння змістової форми передбачає мобілізацію музично-теоретичних, музично-виконавських, загальнохудожніх знань і вмінь, які дають змогу пройнятися почуттями і переживаннями, котрі передаються автором музичного твору.

Цей процес, зазначають вчені (Л.Виготський, Є.Медушевський, С.Раппопорт, П.Якобсон та ін.), передбачає вияв особистісних вражень виконавця-інтерпретатора, індивідуальний стиль виконання, творчу самостійність, образно-мисленнєву активність, розвиненість асоціативно-образного фонду, уяви, фантазії. Крім цього, обов'язковим є володіння майбутнім учителем музичного мистецтва художньо-виконавською технікою, сценічно-вольовими якостями.

Формування вмінь сценічно-виконавської інтерпретації художнього образу майбутнього вчителя музичного мистецтва має відбуватись поступово, поетапно.

Поетапне засвоєння музично-теоретичних та музично-виконавських знань і вмінь передбачає поступове ускладнення художньо-творчих завдань, спрямованих на формування умінь інтерпретації художнього образу майбутніх учителів музичного мистецтва.

Визначено три етапи формування у майбутніх учителів музичного мистецтва умінь інтерпретації художнього образу: ціннісно-орієнтовний, творчо-діяльнісний, сценічно-виконавський.

Ціннісно-орієнтовний етап передбачає формування ціннісних орієнтацій майбутніх учителів музичного мистецтва. Ціннісні орієнтації стимулюють розвиток інтересу, потреби, ціннісного ставлення студентів до своєї професії, детермінують ставлення до загальнохудожніх цінностей, усвідомлення ролі і значення мистецтва в духовному розвитку особистості, невичерпних можливостей музичної діяльності в організації емоційних координат життєтворчості людини [6].

На цьому етапі використовуються такі методи навчання: пояснення, бесіда, обговорення, демонстрація музичних творів, музична ілюстрація, поточний коментар, вербалізація змісту музичних творів, ескізне вивчення музичних творів.

Другий етап - творчо-діяльнісний. На цьому етапі студентам надається можливість удосконалити рівень оволодіння сценічно-інтерпретаційними вміннями, а саме: самостійно аналізувати, узагальнювати, переосмислювати, робити висновки. музика інтерпретація учитель студент

Цей етап супроводжується виконанням художньо-творчих завдань, спрямованих на формування вмінь здійснювати аналіз-інтерпретацію музичного твору під час вивчення музично-теоретичних і музично-виконавських дисциплін, усвідомлювати внутрішні інтонаційні зв'язки. Доцільним є використання таких методу музично-теоретичного аналізу, методу аналогій (зіставлення, порівняння, доповнення).

Метод музично-теоретичного аналізу передбачає використання принципу діалогічності, спричиняє творчу активність, позитивно позначається на розвитку інтелектуально-емоційної сфери майбутнього вчителя, формує індивідуальний сценічно-виконавський стиль.

Метод аналогій передбачає порівняння, зіставлення, доповнення твору, що вивчається або створюється з іншими творами мистецтва (музичними, образотворчими, хореографічними), знаходження асоціативно- образних аналогій, спільних особливостей за засобами художнього вираження.

Важливим у процесі формування вмінь інтерпретації художнього образу є, залучення майбутніх учителів у сценічно-виконавську діяльність, набуття ними творчо-практичного досвіду.

Практична діяльність має виконуватися систематично, адже відсутність виконавської практики, сценічно- інтерпретаційного досвіду призводить до нівелювання результатів занять з відповідних фахових дисциплін, негативно позначається на оволодінні майбутніми фахівцями сценічно-виконавськими вміннями. Сценічне 42 виконання, оприлюднення музичних творів вимагає розвитку вольової сфери студента, його надійності, впевненості, відповідного емоційного стану.

Третій етап (творчо-презентативний) спрямований на формування сценічно-інтерпретаційних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва, здатності розкривати музичний образ під час публічного виступу, перевтілюватись в художній образ, володіти артистизмом і вольовими якостями.

Творчо-практична робота на цьому етапі передбачає участь майбутніх учителів у концертних виступах, регіональних, всеукраїнських, міжнародних конкурсах, конкурсах-фестивалях тощо. Плідним на даному етапі є участь майбутніх фахівців у творчих проектах (моно-проекти, групові проекти), які створюються разом із викладачем.

Метод проектів є унікальним способом організації процесу сценічно-виконавської інтерпретації, технологією організації результатів навчання, однією з форм навчально-пізнавальної спільної діяльності, що передбачає створення особистісно-значущої інтелектуальної продукції [3; 9].

Метод проектів передбачає інтеграцію знань з фахових дисциплін - психолого-педагогічних, загальнохудожніх, музично-теоретичних, музично-виконавських, надає можливість оволодіти сценічною майстерністю, технікою міжособистісного спілкування, сприяє розвитку особистісних якостей майбутніх фахівців, таких як: творча активність, самостійність, взаєморозуміння, відповідальність, ініціативність, винахідливість, самоорганізація, самовираження.

Висновки

Художня інтерпретація як трактування музичного твору в процесі його виконання є активним і складним творчим процесом, що передбачає задум, творення, розуміння і розкриття художнього образу.

Основними показниками сформованості вмінь інтерпретації художнього образу є: наявність загальнохудожніх, музично-теоретичних, музично-виконавських знань і вмінь, розвиненість музичного мислення, художньо-стильового досвіду, сценічно-виконавської техніки, виникнення потреби у творчому самовираженні, збагаченні сценічно-виконавського досвіду.

Особистість майбутнього вчителя музичного мистецтва розвивається, формується і реалізується в художній інтерпретації і через художню інтерпретацію.

Бібліографія

1. Басин Е. А. Психология художественного творчества: личностный подход / Е. А. Басин. - М. : Знание, 1985. - 64 с.

2. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. - М. : Искусство, 1979. - 424 с.

3. Горбенко О. Б. Музично-виконавська підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва : навч.-метод. посіб. / О. Б. Горбенко. - Кіровоград, 2012. - 84 с.

4. Каган М. С. Мир общения / М. С. Каган. - М. : Мысль, 1998. - 419 с.

5. Олексюк О. М. Музична педагогіка : навч. посіб. / Олексюк О. М. - К., 2006. - 188 с.

6. Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва : (теорія і методика викладання мистецьких дисциплін) / Падалка Г. М. - К. : Освіта України, 2008. - 274 с.

7. Ростовський О. Я. Педагогіка музичного сприймання : навч.-метод. посіб. / Ростовський О. Я. - К. : Ін-т змісту і методів навчання, 1997. - 248 с.

8. Рудницька О. П. Сприйняття музики і педагогічна культура вчителя / Рудницька О. П. - К. : КДПІ, 1992. - 96 с.

9. Стратан-Артишкова Т. Б. Творчо-виконавська підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва. Монографія. / Т. Б. Стратан- Артишкова. - Кіровоград : КДПУ ім. В. Винниченка, 2014. - 448 с.

Размещено на Allbest.ru