Франческо Перотті: сучасне бачення композиторської творчості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральноукраїнського державного педагогічного університету

ім. В. Винниченка

Франческо Перотті: сучасне бачення композиторської творчості

Дар'я Капінос, Анастасія Шерстюк студентка III курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти мистецького факультету

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Растригіна А. М.

Анотація

В статті досліджується життєвий і творчий шлях та особливості авторського доробку сучасного італійського композитора Франческо Перотті, унікальна творчість якого дійсно є невід'ємною частиною італійської музичної культури сьогодення. Завдяки відчайдушному захопленню музикою та поступовому усвідомленню можливостей музичного мистецтва у поєднанні і іншими, композитору вдалось опанувати нові можливості щодо створення сучасної симфонічної музики.

Ключові слова: музичне мистецтво, симбіоз мистецтв, композиторська діяльність, електронна музика, симфонічні композиції, духовність особистості. перотті композитор симфонічний музика

Постановка проблеми. У світі існує багато країн, які славляться величезним різноманіттям культурних надбань й мистецьких зокрема. Кожна країна має свою неповторну культуру, якою можна милуватися нескінченно. І, звісно ж, пізнаючи музичну культуру кожного куточка світу, кожної країни, її традиції і сучасний стан ми визначаємо для себе певне коло наших уподобань й обираємо ті, що є найближчими до нашої душі. Сучасна європейська класична музика кінця ХХ - першої чверті ХХІ ст. зазнала значних змін. Нова музика відмовилася від більшості історичних, національно розвинених шкіл гармонії та мелодії на користь експериментальної музики, атоналізму, мінімалізму та електронної музики, всі вони використовують функції, які стали загальними для європейської музики в цілому, й для Італії в тому числі.

Для Італії, як однієї із найбільш розвинених країн світу щодо художньої культури й всесвітньо відомою своїм мистецьким доробком, сучасна музика залишається вмістилищем мистецької спадщини країни і охоплює різноманітний спектр регіональних стилів та музичних жанрів. Творіння сучасних італійських композиторів, навіть на рівні електронної музики залишаються знаковою частиною національної ідентичності. Особливо це стосується оперної й симфонічної музики. Саме остання стала невід'ємною частиною італійської музичної культури сьогодення і головним сегментом сучасної музики в тому числі й електронної.

Розкриття унікальності творчого доробку сучасного італійського композитора-симфоніста Франческо Перотті та особливостей його авторського задуму у симфонічній картині «Симфонія місячної квітки» стало метою нашої статті.

Виклад основного матеріалу. Сучасний італійський композитор Франческо Перотті народився 30 серпня 1958 року у мальовничому містечку Сан-Бенедетто-дель-Тронто, розташованому на узбережжі Адріатичного моря, в 165 км на Північний Схід від Рима. Будучи четвертою, наймолодшою дитиною у сім'ї, де його старші брати і сестра на той час були вже досить дорослими, а батьки багато працювали, Франческо, часто залишаючись наодинці з собою, слухав дуже багато музики, з задоволенням, насолодою і великою увагою. Він зростав у світі різноманітної музики, яка приваблювала його багатогранністю видів і жанрів й саме суто особисте, не визначене будь якими рекомендаціями її сприйняття, він донині вважає своїм щасливим випадком.

Коло музичних інтересів майбутнього композитора поступово зростало. Його вчителями були як Бетховен, Бах, Стравінський, Мусоргський, Чайковський, Дебюссі, так і King Crimson, Pink Floyd, Genesis, Gentle Giant, Ennio Morricone та фантастичний епос 70х-90 років. У листуванні з професором А. Растригіною [3] , композитор стверджує, що таке особливе, неортодоксальне знайомство й навчання музиці дозволило йому зрозуміти власне бачення природи музичного мистецтва, усвідомити своє призначення у цьому світі й віддатися непереборному бажанню і навіть потребі творити музику.

На тлі пошуку відповідних знань до особистісних прагнень, Ф. Перотті навчається грі на барабанах, гітарі, а потім і на фортепіано, читає безліч наукової й мистецтвознавчої літератури за власним вибором, щоб задовольнити власні інтенції на шляху до усвідомлення власного «Я» й розуміння того, що саме викликає в нього тоді ще несвідомий «намір зсередини рухатися туди, куди я хочу» [1], а точніше - творити музику. Ще у школі його однокласники називали Франческо генієм, однак, будучи дуже сором'язливим і невпевненим у собі хлопцем, він мало кого допускав у свій світ, збудований за власними уявленнями і переконаннями. Але в той же час, граючи на гітарі у шкільному ансамблі, час від часу він виконував авторські імпровізації, котрі щиро захоплювали слухачів.

Вступ та навчання в Університеті Літератури та Філософії ( м. Мачераті) стали наступним щаблем особистісного розвитку Ф. Перотті. Він із задоволенням і глибоким інтересом слухав лекції улюблених професорів й захоплено занурювався у вивчення філософських праць. Причому це відбувалось не стільки з точки зору оволодіння майбутньою професією, скільки з позиції усвідомлення власної інтенціональності як властивості свідомості, яка завжди спрямована на певні предмети й дії та розуміє їх згідно з власною природою і притаманними їй правилами функціонування [2]. Самоідентифікація та усвідомлення аналогії своєї свідомості з тим, що всі його прагнення пов'язані з творенням музики, зумовила оприлюднення Франческом авторських знахідок в університетському студентському музичному оркестрі, де він грав на барабанах. І саме завдяки цьому оркестр набуває популярності у центральній Італії й особливо, у регіоні Марке, де щорічно відбувались музичні фестивалі.

На початку 80-х років Франческо залишає університет й вирішує серйозно присвятити себе реалізації того важливого і прекрасного для нього, про яке він мріяв з дитинства. Ф. Перотті зазначає, що участь в оркестрі надала йому «шанс бути барабанщиком, а не піаністом, гітаристом або скрипалем, тож, подальша «еволюція» мого космосу, де жило багато фантазії, мала відбутись у будь якому разі»[3].

Наприкінці літа 1983 року молодим Перотті було записано дві симфонічні п'єси: Sulle ali di un sentimento (На крилах почуття) [5] та Brano (Брано)[4]. Підшукуючи музикантів, готових виконувати його композиції, Франческо звертався до молодих музикантів та виконавців з парафіяльних театрів. І вже у грудні наступного року, з дозволу мера міста та за участі студентів консерваторії, які грали на всіх, необхідних для виконання його композицій оркестрових інструментах, у внутрішньому дворику вишуканої старовинної вілли відбулося його перше «хрещення» як композитора [4].

Молоді музиканти-виконавці у створеному Ф. Перотті оркестрі були зачаровані його музикою й готові були слідувати за ним будь-куди. Але для гастролей та й подальшого функціонування оркестру взагалі, у молодого композитора не було ні грошей, ні тих, хто був готовий допомогти починаючим музикантам. В Італії тих часів представники бізнесу й підприємці втратили зацікавленість щодо культурно-економічної підтримки молодих митців, на важелях духовної культури й матеріального благополуччя перемагало останнє. Така інволюція зумовила тотальну порожнечу у мистецтві й унеможливила будь який рух творчих планів Ф. Перотті. Як зазначає сам композитор, то був «сплячий режим» для його творчості. Він згадує, що «..рухомий сентиментальною історією з француженкою й величезним бажанням не втратити двох дочок, яких вона забрала до Франції, я був змушений приєднатися до них, відмовившись від усього, що в мене було в Італії: друзів, моєї родини, будинку біля моря, де я народився і жив. А головне, я втратив можливість на будь-які перспективи щодо моєї улюбленої композиторської діяльності»[3].

Поворотний момент стався в 1998/99 році, коли авангард технологічного інжинірингу в світі музики чудесним чином запропонував Ф. Перотті прекрасну можливість розкрити весь свій талант. В його розпорядженні опинився цілий «справжній» симфонічний оркестр і студія звукозапису під рукою. А головне, поряд був його старий добрий друг, професор консерваторії, приголомшливий баритон Назарено Фанесі, який допомагав Франческо записувати оркестрові партитури до композицій. Розповідаючи про нього, Ф. Перотті наголошує, що професор Фанесі є і залишається одною із найважливіших людей у його житті. «Все літо, день у день, ми провели разом, я за піаніно, а він за моєю спиною, за письмовим столом» - згадує композитор - «.. це було не просто оцифрування, а складний й безсумнівно чудовий інструментарій для професійних композиторів, використання якого потребувало дуже високого рівня спеціальної фахової підготовки» [3]. Натхненний можливостями, що відкрилися перед ним, Перотті занурюється з головою у роботу. У процесі запису своїх авторських знахідок, він починає розуміти, що нові твори мають бути об'єднаними у справжню цілісну композицію, де сплетіння звуку, слова і кольору додаватиме композиції більшої ємності і цілісності.«..Коли звучав початок, я уявляв собі прекрасну сцену, що відкривалась під нотами, які починали перегукуватися і наростати: для глядачів, присутніх у театрі, народжувалася особлива подія...» [3]. Саме так і відбулося, захоплююча композиція, яка спочатку мала назву «The Mather Fecunda Symphony Orchestra» заворожувала чарівністю звучання й унікальною, незвичайною на той час формою подачі.

З роками композиторські напрацювання Ф. Перотті поступово набувають більш глибокого духовного забарвлення. Як підкреслює сам композитор, набутий з часом особистісний й духовно-творчий досвід, завдяки глибокому вивченню й переосмисленню історії й філософії мистецтва, філософських трактатів й духовної літератури, допомогли йому по-іншому усвідомити власну місію у цьому житті. Його колишні і нові композиції, об'єднані у Симфонії Місячної квітки (Moon Flower Symphony), хоча завжди й відрізняються одна від одної, все ж мають єдину симфонічну оркестрову основу, часто з вплетінням солоспівів та хорових сцен як їхніх невід'ємних складових. Франческо наголошує: «Основна ідея моєї симфонії чи моїх симфоній може бути синтезована такими словами: ми повинні повернути Богові інструмент прояву себе» [3].

На створеному у 2015 році симфонічному каналі Moon Flower, Ф. Перотті написав такі слова: «Симфонія Місячної Квітки народилася з призову виконати мою місію в цьому світі через маршрути доступу, які в даний час відкрито людством: YouTube і Інтернет. І це тільки перший крок на шляху, який проведе Дух Музики і Слова через всі кордони, які розмежовували наше людське життя протягом тисячоліть .. Pax et Bonum! ( Світ і Добро)». На питання, яким чином зароджується ідея створення тієї чи іншої композиції, Франческо відповідає, що це «..як Слово Ісуса, як Дух подібний вітру, який ви відчуваєте, але ви не знаєте, коли він прийде і звідки він прийде. Тож музика освічена принципово вільним натхненням» [3].

Подальше розгортання творчого самовираження композитора у симфонії Місячної квітки є цілком виправданим симбіозом різних стилів, де поряд з елементами жанрової структури, відчувається іскриста прозорість першої частини, ностальгічний оптимізм другої частині, головна ідея якої іноді з'являється в інших частинах, але простежується в новому обрамленні. Все це відбувається на фоні фантастичного візуального ряду, де літературний текст супроводжує кожну з наступних частин. Характерною особливістю композиції є абсолютно дивовижні епічні сплески, які, на нашу думку, мають щось спільне з сюрреалізмом Чюрльоніса, і духовним академізмом, автентичною італійською мелодикою та немузичними звуковими ефектами.

Дізнавшись, що ми, як майбутні фахівці-музиканти, зацікавлені його творчістю і плануємо винести на рівень міжнародної студентської конференції з сучасного мистецтва питання щодо особливостей його композиторської діяльності, Франческо Перотті надіслав нам декілька своїх композицій з авторським літературним супроводом. Так, його 42-га композиція «Stella Vagante» (Висхідна зірка), сповнена болючого розпачу абсолютної самотньої людини, душа якої оповита нічною темрявою, але вона не перестає чекати сходу Свої Зірки : « .. після помилок, довга темна ніч, але я втішений світлом місяця, який ніколи не покидав мене. Сонце все ще не з'являється, але я продовжую навпомацки рухатись у темряві, прислухаючись до обнадійливих ніжних слів, що місяць і зірки не перестають шепотіти мені .. Істинна самотність - це свідома самотність, що звільняє від байдужості, незважаючи ні на що... коли ти є тим, хто бере на себе провину за нездійснені помилки й не боїшся. повернути до Бога своє життя, вільне від брехні й бути у прямому контакті з Духом» [5].

Ще більш приголомшливою й такою, що здається написана саме про сьогоденні виклики, що стоять перед людством у зв'язку з нашестям covid-19, є композиція № 34 «Onda del deserto» ( Пустельна хвиля) , що присвячена руйнівного ефекту у звільненні людства від ярма зла «.так як ця хвиля народилася з пустелі, Бог хотів, щоб це було так.. і у споконвічній книзі людського марення про всемогутність, Бог повертається до нас, коли наше життя затьмарено піском дурною гордості.. і все закінчується владою вітру, який Він посилає, щоб врятувати нас. Вітер, який руйнує всі наші. розумові і скороминущі твердині..» [6].

Висновки

Дослідження композиторської діяльності сучасного італійського композитора Франческо Перотті дозволило нам зробити висновок про те, що його унікальна творчість дійсно є невід'ємною частиною італійської музичної культури сьогодення. Будучи філософом за фахом й маючи багатий життєвий й професійний досвід, композитор стверджує, що жодна школа не може навчити вас створювати щось нове. Своїм творчим доробком Ф. Перотті доводить, що навіть не маючи академічної освіти у класичному розумінні цього поняття, можна створити нову композиторську школу завдяки «..відчайдушному захопленню музикою, нестримній фантазії, наявності фортепіано та поступовому відкриттю й усвідомленню звукових ресурсів». Митець наголошує, що тільки духовність людини є її щирим учителем і кожен з нас може відкрити для себе нові землі і нове небо в мистецтві. Оскільки справжні художні таланти завжди приходили з небес до людей схильних до їх отримання, тобто для тих, хто закоханий у відкриття нових горизонтів.

Література

1. Академічний тлумачний словник (1970-1980) - Київ, 1987.

2. Гуссерль Э. Логические исследования. Пролегомены к чистой логике / Гуссерль Э. - К. : Вентури, 1995.

3. Растригіна А. Листування з італійським композитором Франческо Перотті. - режим доступу : Facebook francesco perotti - San Benedetto del Tronto

Размещено на Allbest.ru