Композиторська діяльність Марини Долгіх

Здійснено спробу схарактеризувати композиторську діяльність та представити авторські музичні знахідки кандидата мистецтвознавства, викладача-методиста Кіровоградського музичного коледжу, Марини Василівни Долгіх

Ключові слова: композиторська діяльність, музична освіта, музична культура, народна творчість, інструментальні, хорові та вокальні твори.

1. Постановка проблеми

Багатогранна творчість кандидата мистецтвознавства, викладача-методиста Кіровоградського музичного коледжу Марини Василівни Долгіх давно вже стала предметом зацікавленості мистецької еліти не тільки Кіровоградщини, а й усієї України. Серед її творчого доробку важливе місце посідає композиторство. І хоча Марина Василівна не вважає себе виключно композитором, оскільки займається ще й науковою діяльністю, грає на бандурі та фортепіано, співає та викладає, вивчення саме цього аспекту її творчості, дозволяє більш ґрунтовно зрозуміти глибину її мистецького таланту.

Аналіз досліджень і публікацій. Композиторський доробок М. Долгіх ще не став предметом окремого наукового дослідження, хоча її інструментальні, хорові та вокальні твори досить часто використовуються у вітчизняному мистецькому середовищі закладів освіти різного рівню. Тож, матеріалами для написання статті стали бібліографічні дані щодо композиторської діяльності Марини Василівни, наше інтерв'ю з композиторкою та хрестоматійний матеріал, де містяться її авторські музичні твори.

Мета статті - представити й схарактеризувати композиторську діяльність Марини Василівни Долгіх.

2. Виклад основного матеріалу

Музика та історія рідного краю зацікавили Марину Долгіх з самого дитинства. Величезний вплив на майбутнє покликання Марини Василівни мали її колоритні дідусі, Трохим і Павло - народні музиканти та співаки, які майстерно володіли грою на баяні, гітарі, мандоліні, гармоніці. Саме вони навчили Марину любити поезію Тараса Шевченка, слухати серцем народні пісні, говорити українською мовою. Дід Трохим подарував дівчинці спочатку фортепіано, а згодом і бандуру. Тож, приїжджаючи влітку до калинової садиби діда Трохима на Київщині, Марина щовечора звітувала про успіхи творами, які вчила на уроках бандури а також виспівувала українські пісні.

Першу власну «Пісню про маму» Марина Долгіх написала в третьому класі. Тодішній директор музичної школи В.С. Іванов, почувши її, запропонував показати цю пісню відомому українському композитору Кіму Шутенко - члену Спілки композиторів Радянського Союзу. Він ставпершим вчителем, наставником і другим батьком у композиторських розвідках Марини Василівни. Його мама, перша українська жінка-композиторка, була репресована, а тато, досить відомий митець у справі українського радіомовлення, був розстріляний у сталінські часи. Опинившись після закінчення консерваторії в тодішньому Кіровограді в якості викладача музичного училища, Кім Шутенко відкрив теоретичний відділ. Марина Долгіх навчалася в нього по класу композиції, а вже на першому курсі Кім Олександрович запропонував зробити сольний авторський концерт на курсах підвищення кваліфікації викладачів музичних шкіл, де звучали «Сюїта в старовинному стилі», «Варіації», камерно-інструментальна музика для скрипки з фортепіано, ліричні та дитячі пісні. На четвертому курсі її твори виконувалися на фестивалі, присвяченому 25-річчю Кіровоградського музичного училища.

Кім Шутенко завжди підтримував та налаштовував на творчість своїх учнів. Після загальноосвітньої школи, талановиті діти збиралися в музичній школі, де імпровізували, слухали музику та навчалися під керівництвом Кіма Шутенко. Коли Маринці було одинадцять років, дитячий хор школи педпрактики виконав на концерті дві її пісні: «Атака снилась мне» та «Пісеньку про лева». Кім Олександрович і надалі завжди підтримував Марину, і не тільки в творчості, а й у житті. Будучи студенткою музичного училища, за допомоги К. Шутенко, Марина Василівна почала працювати в третій музичній школі, а з третього курсу - у Мар'янівській музичній школі.

Єдине, що не сприйняв Кім Шутенко, це захоплення Марини бандурою. Тоді цей інструмент в професійній сфері начебто не мав перспектив. Проте, композиторська творчість Марини Долгіх стала відомою на початку доби незалежності саме завдяки бандурі. Два відомі колективи бандуристок: ансамбль «Мальвочки», де співали учениці міських музичних шкіл, та професійна капела бандуристок «Мальви» , були першими, хто із задоволенням виконував твори Марини Долгіх. Співпрацюючи з цими колективами як учасниця ансамблів, вона робила аранжування та писала пісні, що стали родзинками репертуару бандуристок «Мальви». Це допомогло Марині Василівні втілити свої оригінальні задуми й показати бандуру в осучасненому вигляді, зберігаючи її ліричну основу.

В репертуарі вищезгаданих колективів було поєднано традиційну бандуру з такими сучасними течіями, як соулом, елементами джазу, рок-музики тощо. Твори Марини Долгіх зазвучали на таких престижних конкурсах, як Міжнародний конкурс бандуристів імені Гната Хоткевича (Харків); Всеукраїнських фестивалях-конкурсах «Провесінь» (Кіровоград-Кропивницький), «Струни вічності» та «Під срібний дзвін бандур» (Вінниця); «Чарівна бандура» (Одеса); «Бандура дарує натхнення» (Чернігів) та інших.

У доробку Марини Долгіх багато дитячих пісень, які виконує дитячий хор музичного коледжу «Зоринка». Діти переспівали вже більше десятка творів з її збірки «Дитячі пісні». Спеціально для цього хору було створено композицію «Лелека», яка вперше прозвучала на Міжнародному конкурсі «Прага-Моцарт» у Чехії в 2011 році. Й саме завдяки цієї композиції Кіровоградський колектив «Зоринка» виборов перше місце й став димломантом цього конкурсу у номінації «За особливу виразність виконання»[1]. долгіх бандура концерт композиторка

З найбільш відомих пісень для дітей, написаних М. Долгіх на хрестоматійні вірші Н. Забіли, стали «Весілля у ставку», «Квітнева пісня», «Стояла собі хатка». Марина Василівна у своїй роботі орієнтується на ті колективи, з якими має творчі стосунки та які розуміють і відчувають її творчість. Вона тісно співпрацює з колегами-хормейстерами по музичному коледжу Аллою Татаровою (хор «Зоринка») і Оксаною Трушиною (хор «Prima vista»), які однаково відчувають музику та втілюють у виконанні все написане авторкою.

У 2019 році відбувся авторський сольний концерт Марини Долгіх, де була представлена її вокально- хорова творчість. Майже всі твори були прем'єрними та виконувались учнями музичних шкіл, хорами «Зоринка» та «Prima vista». Лунали хорові поеми, дитяча міні-опера, вокальний цикл на вірші Олени Теліги. Фінальними були пісні «Музика лунає» на вірші Антоніни Царук та «Люблю тебе» на вірші Костя Оверченка. «Люблю тебе» - це признання у любові до рідної землі.

Очевидно, пані Марина не любить одноманітності, що й продемонстрували учні першої музичної школи, учасники театру музичної казки під керівництвом Оксани Місько, в міні-опері «Про пана Трулялинського» (вірші Юліана Тувіма у перекладі Івана Малковича). Вразив слухачів і студентський хор «Пріма-віста» під керівництвом Оксани Трушиної, який у супроводі камерного оркестру під керівництвом Наталі Хілобокової виконав твір «Як упав же він...», присвячений пам'яті героїв Крут та загиблих в АТО [2].

Звісно, перерахувати усі твори, що звучали під час авторського концерту, неможливо, та й словами музику описати важко. Варто лише зауважити, що Марина Долгіх пише музику на слова і поетів-земляків: Антоніни Корінь, Антоніни Царук, Галини Берізки, Катерини Горчар, не боїться і класиків - Бориса Олійника, Олени Теліги, Миколи Вороного. Серед її авторских знахідок понад 30 солоспівів для голосу у супроводі фортепіано; вокальний триптих на вірші О. Теліги: «Сьогодні», «Б'є годинник», «Вечірня пісня»;обробки українських народних пісень для бандури і фортепіано; для капели бандуристів і солістів (сопрано, тенору, баритону); вокально-інструментальна фантазія «Ішов козак до дівчини» та багато інших.

Композиторка завжди є бажаним гостем, мистецька аудиторія міста і області із задоволенням відвідує її авторські концерти («Чарівні звуки бандури», «Коли душа творити прагне», ті ін.) та творчі зустрічі з нею. Композиції Марини Доліх неодноразово виконувались на всеукраїнських конкурсах бандуристів імені Г.Хоткевича (Харків), «Під срібний дзвін бандур» (Дніпропетровськ),«Дзвени, бандуро» (Миколаїв), імені В.Перепелюка (Вінниця), імені В.Кабачка (Полтава), Всеукраїнського конкурсу виконавців на народних інструментах «Провесінь». У 2011 та 2015 рр. М.В. Долгіх отримала диплом за кращий авторський твір для бандури Міжнародного конкурсу бандуристів ім. Г. Хоткевича у м. Харкові.

Наразі Марина Долгіх працює над двома збірками, перша, з новими дитячими піснями, вже апробована й готова до презентації за участі хорових колективів різних музичних шкіл. Друга збірка буде представлена українськими солоспівами. Також, збирається матеріал на бандурний солоспівний проект з іншими творами 12в розкладці для бандури. Її твір «Співаночки», який був виконаний в 2019 році, отримав гран-прі на «Одеса Кантат». Також, планується з муніципальним духовим оркестром виконання нової патріотичної пісні.

Щодо композиторської творчості, позиція Марини Долгіх доволі чітка. Композиція має бути фаховою. Композитором не може бути людина, яка пише рядок мелодії і зверху підписує функції. Професійна композиторська діяльність, на її думку, це клавір, партитура й в цьому вона погоджується з Ісаком Йосиповичем Дунаєвським, який вважав, що навіть у пісенному жанрі композитор має писати партитуру. Тобто, композитор має все вміти робити сам і тільки тоді він композитор.

Висновки

Сьогодні серед учнів Марини Василівни, яка викладає композицію в музичних школах, біля 30 учнів і своїм головним завданням на цьому поприщі вона вважає за необхідне налаштувати та навчити, а не сидіти та робити це за них. Марина Василівна займається тільки з працьовитими дітьми, які хочуть виконувати всі завдання. Серед колишніх учнів композиторки такі відомі наразі фахівці-музиканти, як Денис Іванченко (звукорежисер, композитор ТК СТБ (м. Київ, закінчив КМУ, НМАУ ім. П.І. Чайковського), Ірина Товстоног/Романова (співачка, композиторка, автор-виконавець, вокальний педагог Школи акторської майстерності О. Коляденко «Маска» (м. Київ, закінчила КМУ, та НМАУ ім. П.І. Чайковського), Олесь Босий (автор музики до документальних фільмів з етнографічної тематики, лідер акустичного гурту, журналіст (м. Делі, Індія, закінчив Інститут журналістики КНУКіМ), Назарій Назаров (поет, науковець, кандидат філологічних наук, викладач Інституту філології Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка), Леся Назарова (поетеса, співачка, авторка-виконавиця, закінчила факультет естрадного співу КНУКіМ, ), Ірина Шульга (бандуристка, аранжувальниця, диригентка, закінчила Черкаське музичне училище ім. С.С. Гулака-Артемовського та НМАУ ім. П. Чайковського), Ірина Чернюк/Ніколова (бандуристка, викладачка, авторка-виконавиця, м. Плевен, Болгарія, закінчила КМУ, КНУКіМ та магістратуру НПУ ім. М. Драгоманова), Дмитро Долгіх-Черниш (музикознавець, фронтмен ф'южн-гурту «Physalisovi». Івано- Франківськ, закінчив КМУ та НМАУ ім. П.І. Чайковського) та багато інших її талановитик випускників. Тож зрозуміло, що Марина Василівна Долгіх - зрілий композитор, твори якого затребувані, мають свого виконавця і слухача. Вона зуміла на наших теренах голосно і впевнено заявити про свій композиторський доробок.

Література

1. Корінь А. Музика дружби, любові і краси, музика щастя на всі голоси.

2. Орел С. Митців багато, а вона одна...

Размещено на Allbest.ru