Жанрове коло композицій Олега Польового

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Шевченко І. Л.

Анотація

У статті окреслюється життєвий та творчий шлях відомого українського композитора, представника одеської композиторської школи О. Г. Польового, наголошується, що основними стильовими рисами творчості композитора є тяжіння до традиційних засобів музичної виразності та яскравий мелодизм, а також доступність його музики для сприйняття широкими масами слухачів, як для любителів, не спокушених складною мовою сучасної музики, так і для професійної композиторської еліти.

Ключові слова: Олег Польовий, композитор, творчість, стильові риси, традиції, новаторство.

Актуальність дослідження

Творчість українського композитора Олега Григоровича Польового, представника одеської композиторської школи, стала відомою в країнах Європи та Азії завдяки його виступам у близько 1280 концертах як на Україні, так і за кордоном. Композитор активно завойовує популярність серед слухачів різних категорій і регіонів земної кулі, у таких країнах як США, Китай, Велика Британія, Іспанія, Франція, Південна Корея, Чехія, Італія, Турція, Болгарія, Росія, Тайвань, Андорра та інші. Регулярні авторські концерти О. Польового, а з 1991 по 2020 рік ним було проведено більше 30 концертів у містах Київ, Одеса та Кіровоград (Кропивницький), демонструють високий рівень зрілості, а створені ним і виконані твори свідчать про відкриття нового періоду його творчості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Життя і творчість О. Г. Польового є предметом досліджень відомих українських композиторів та мистецтвознавців О. Афоніної [1], С. Бородавкіна [2; 3], Л. Дичко [5], М. Долгіх [6], Р. Розенберг [9], О. Стаценко [10]. В своїх наукових працях вони наголошують, що за елементами музичної мови Олег Польовий належить до композиторів-традиціоналістів. Тому природно, що основними стильовими рисами творчості митця є тяжіння до традиційних засобів музичної виразності та яскравий мелодизм, типовий для його великих попередників, і в тому - величезна перевага творів композитора. польовий композитор музичний мистецтво

Мета статті - дослідження життєвого та творчого шляху Олега Григоровича Польового, окреслення ролі його творчості в українському музичному мистецтві ХХ-ХХІ ст.

Виклад основного матеріалу

Дитячі роки О. Г. Польового пройшли в м. Кіровограді (Кропивницькому), де він народився у 1966 році в сім'ї музиканта. Батько його грав на духових інструментах, але більше всього любив грати на трубі. Своє вміння музиканта-виконавця батько передавав учням ДМШ та юнакам музичного училища.

Мати виховувала дітей і займалася домашнім господарством. Завдяки їй хлопець став порядною, чесною, трудолюбивою людиною. Протягом усього подальшого життя він з великою відповідальністю відноситься до своєї роботи.

Після закінчення Кіровоградського музичного училища по класу баяна у Олександра Миколайовича Чумаченка та по класу композиції у члена Національної спілки композиторів України Кіма Олександровича Шутенка (1985 р.) і отримання кваліфікації «викладач дитячої музичної школи, диригент оркестру народних інструментів» молодий музикант починає свою активну діяльність в галузі дитячої музичної педагогіки.

З 1986 по 1991 рік він працює викладачем дитячої музичної школи в Кіровограді, диригентом оркестру народних інструментів школярів та концертмейстером хореографічного ансамблю «Пролісок».

Період 1991-1997 років був складним для багатьох молодих людей України. Певні соціальні, політичні, економічні зміни в країні висували нові потреби перед молоддю. У цей період О. Г. Польовий стає студентом Одеської державної консерваторії ім. А. В. Нежданової (нині - Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової) за спеціальністю композитор-викладач (клас композиції, поліфонії та інструментування старшого викладача Вадима Борисовича Миколаєва), а у 2000 р. вступає до магістратури (під керівництвом академіка, доктора мистецтвознавства, професора Олександра Вікторовича Сокола). Закінчує її на «Відмінно», що дає О. Г. Польовому можливість отримати кваліфікацію «Магістр мистецтвознавства, викладач ВНЗ». З того часу молодий композитор активно й плідно проявляє себе в музичному житті Одеси та України як автор творів переважно в пісенних, фортепіанних, вокально-хорових жанрах.

З 1998 по 2002 рік О. Г. Польовий - керівник ансамблю народної пісні і музики при Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова.

В 2001-2002 рр. він працює на кафедрі історії, теорії та основного інструменту Одеського національного державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.

З 2002 року - відповідальний секретар правління Одеської організації Національної спілки композиторів України.

З 2005 по 2008 рік - аспірант Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. Науковий керівник - заслужений працівник культури України, доктор мистецтвознавства, професор Маркова О. М.

З 2007 року - старший викладач кафедри теоретичної та прикладної культурології Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової.

З 2008 року - викладач-методист і концертмейстер Одеської школи хорового мистецтва імені С. К. Крижановського.

Своє особисте професійне зростання музикант постійно підкріплював накопиченням нових музичних творів, які композитор утворював у самих різноманітних жанрах. Це були твори для окремих музичних інструментів, вокальних ансамблів та хорових колективів. Жанрове коло композицій митця достатньо різнобарвне: у доробку Олега Польового мюзикл «Зачарований принц» для дітей, 220 пісень, камерно- вокальних творів, низка фортепіанних циклів та п'єс, хорових кантат для дітей та юнацтва, вокальних циклів, твори для симфонічного, народного та духового оркестрів, у тому числі камерна симфонія «Слов'янська» з доволі оригінальним інструментальним складом: готово-виборний баян, тріо бандур і струнний оркестр з доданими шумовими. В останні роки композиторський портфель поповнився духовними творами концертного плану - хоровими концертами і «Урочистою месою». У планах композитора на майбутнє - створити балет.

Творчість О. Польового є відомою не лише в Україні, а й у багатьох країнах Європи та Азії. Основною стильовою рисою композиції композитора є тяжіння до традиційних засобів музичної виразності та яскравий мелодизм, а також доступність його музики для сприйняття широкими прошарками слухачів, що підтверджують успіхи його концертів. Як на сьогоднішній день, вважаємо, що то є найціннішою якістю - бути цікавим як для любителів, не спокушених складною мовою сучасної музики, так і для професійної композиторської еліти.

Серед популярних музичних творів Олега Польового необхідно назвати твори для дитячого та юнацького віку. Яскравими прикладами слугують такі авторські видання як «Детская галерея» для фортепіано (Одеса, 2004); «Ave Maria» для сопрано, дитячого хору та камерного оркестру (Одеса, 2005). Враховуючи те, що О. Польовий працює з дитячим колективом, багато з його творів написані для виконання дитячим хором. Наприклад, твори на слова класиків української поезії: «Кантата» у 4-х частинах на вірші Івана Франка (2004), хори «Молитва», «Чого мені тяжко», «Думка» на слова Т. Шевченка.

Цікавим є той факт, що музикант постійно відшукує нові звукові комбінації та сполучення. Так, для яскравого відтворення задуму музичного твору Олег Григорович вдало поєднує звучання жіночого мецо- сопрано, чоловічого баритону, дитячого хору, фортепіано та духового оркестру в оді «Слава Одесі» на вірші Р. Бродавко (2004).

Композиторську творчість Польовий успішно поєднує з активною концертною діяльністю. Він виступав у понад 1280 концертів у різних країнах світу. Його виступи добре відомі в різних містах України та в інших країнах: США, Китаї, Великій Британії, Іспанії, Болгарії, Італії, Південній Кореї, Тайвані, Туреччині, Франції, Чехії, Андоррі тощо.

Олег Польовий прийняв участь у багатьох Міжнародних музичних фестивалях: Туреччина, м. Тробзон - 1999 та 2004 рр., м. Анталія - 2004 р., Франція, м. Антібес - 2004 р., у фестивалі «Хорова музика» м. Вальдеблор, 2004 р.

Поряд з концертною діяльністю композитор проводить активну громадську діяльність і бере участь у роботі міжнародних музичних конкурсів та фестивалів. Так, він очолив журі І конкурсу юних композиторів ім. Ю. Мейтуса у м Кіровограді (2005 р.), відкритого конкурсу дитячо-юнацької творчості «Фонтанская весна» у м. Одеса (2008-2013 рр.), член журі Міжнародного конкурсу хорового мистецтва ім. Зайцева «Южная Пальмира» в м. Одесі (2008-2013 рр.), член журі Міжнародного конкурсу піаністів та композиторів «Vivat Music!» у м. Нова Каховка (2011-2013 рр.).

Активна діяльність музиканта в галузі композиторської творчості, популяризації творів українських композиторів у численних музичних концертах, велика педагогічна діяльність отримала значні відзнаки. О. Польовий - лауреат муніципальної премії «Твої імена, Одесо!» та Всеукраїнської премії імені В. С. Косенка, кавалер орденів св. Димитрія і князя Володимира II і III ступенів.

О. Г. Польовий нагороджений:

• нагрудним знаком «60 років визволення м. Одеси від фашистських загарбників» (2004 р.);

• нагрудним знаком «Почесна відзнака м. Одеса» (2006 р.);

• медаллю «О.МЯ.СХ. ST MEDART» (Франція, 2006 р.);

• Почесною грамотою мера м. Одеси (2006 р.);

• Почесною грамотою голови Одеської обласної ради (2010 р.).

Починаючи з 1998 року О. Г. Польовий - член Національної спілки композиторів України.

Активна життєва позиція митця продовжує постійно розкриватися в його музичних творах і сьогодні. Достатньо назвати його «Урочисту месу» (для солістів, дитячого хору, струнного оркестру та органу - 2009 р.), звернення до класика західноєвропейської музики В. А. Моцарта і створення композиції «Азбука» В. А. Моцарта (обробка, 2008 р.), що дають надію на те, що Олег Григорович Польовий як композитор та громадський діяч ще довго буде прикладом невичерпної творчої енергії, оптимізму та дієвості.

Висновки

Олег Польовий продовжує кращі традиції вітчизняної музичної класики - як російської, так і української. Це відчувається як в музичній мові композитора, так і в тематиці його творів. Наприклад, цикл хорів а cappella на слова Т. Г. Шевченка викликає асоціації з видатними зразками такого жанру, створеними свого часу С. І. Танєєвим, С. В. Рахманіновим, М. Д. Леонтовичем, К. Г. Стеценком, Г. В. Свиридовим... У цьому циклі, як бачимо, О. Польовий озвучує поезію великого українського поета музичною мовою, наближеною до стилістики українських і російських класиків минулих століть. Композитор не побоявся звернутися до вірша «Тече вода в синє море», свого часу геніально втіленого у хорі Б. М. Лятошинським. Потрібно підкреслити, з честю витримав неминуче виникаюче зіставлення. Твори О. Польового звучать по-сучасному, пробуджують найкращі почуття і формують глибоко моральні устої у слухачів, особливо - у представників підростаючого покоління.

Бібліографія

1. Афоніна О. С. Сучасна українська музика у вимірах європоцентризму: монографія / О. С. Афоніна. К.: НАКККіМ, 2012. 164 с.

2. Бородавкін С. О. Стильові риси «Урочистої меси» О. Г. Польового / С. Бородавкін // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: зб. наук. пр. Київ, 2017 - № 17. С. 196-207.

3. Бородавкін С. О. Хорові концерти Олега Польового / С. Бородавкін // Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2015. Число 1 (49). С. 87-95.

4. Бродавко Р. Музыкальное приношение Кобзарю // Сьомий відкритий муніципальний фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості / Буклет. О., 2014.

5. Дичко Л. Космос хорової музики у Південній Пальмірі / Л. Дичко // Музика. 2013. № 6.

6. Долгіх М. В. Олег Польовий: портрет на фоні авторського концерту / М. В. Долгіх // Народне слово. 2005. №51 (2231).

7. Музичне мистецтво і освіта в Україні: Матеріали музикознавчих конференцій / Гол. ред. О. В. Сокол. Одеса: ОДК, 2002. С. 31-33.

8. Ревенко В., Сікорська І. На батьківщині Юлія Мейтуса / В. Ревенко, І. Сікорська // Музика - 2013. № 3.

9. Розенберг Р. М. Одесская композиторская школа: К 100-летию основания и 75-летию Одесской организации НСКУ: [монография] / Римма Розенберг. Одесса: Астропринт, 2013. 328 с.: ил.:

10. Стаценко О. О. Інтерпретація жанрів латинської літургічної традиції сучасними одеськими композиторами / О. О. Стаценко // Культура і сучасність. 2016. №2. С. 126-131.

Размещено на Allbest.ru