Активізація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів у підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва до професійного саморозвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКТИВІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПІДГОТОВЦІ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ

учитель музичний мистецтво саморозвиток

В.А. Фрицюк, м. Вінниця, Україна /

V. Frytsiuk, Vinnytsia, Ukraine

Анотація. У статті розглядається професійний саморозвиток майбутніх учителів музичного мистецтва, який визначено як свідому діяльність студентів, спрямовану на повну самореалізацію себе як особистості в тій соціальній сфері, яку визначає професія. Доведено, що важливою організаційно-педагогічною умовою формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до професійного саморозвитку є активізація їхньої самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Наголошено на важливості активізації самостійної творчо-пошукової діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва під час вивчення фахових дисциплін, наприклад: студенти можуть підбирали собі репертуар для виконавської практики, продовжувати розучування і виконання творів шкільного репертуару, перекладали акомпанементи шкільних пісень тощо. Акцентована увага на важливості розвитку у студентів мотивації самовдосконалення, що стимулює їх до самостійної творчості, до професійного саморозвитку. Доведено, що формування готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва на етапі фахової підготовки у закладах вищої освіти відіграє особливе значення, оскільки саме в цей період закладаються мотиваційно-ціннісні, когнітивні та рефлексивно-діяльні основи професійного саморозвитку майбутніх педагогів.

Ключові слова: професійний саморозвиток, майбутні учителі музичного мистецтва, організаційно-педагогічні умови, формування, самостійна навчально-пізнавальна діяльність, підготовка.

Abstract. This paper regards professional self-development of future teachers of musician art. The process of professional self-development is treated as conscious activity of students aimed at realization themselves as personalities within their profession. Activation of learning activity by students was proved to be an important condition in order to develop professionally. The importance of creative searching activity of future teachers of musician art, while studying relevant courses, was emphasized in the paper. They could search for repertoire for their personal practice. They could learn and play music of the repertoire provided by schools. Additional emphasis was put on importance of motivation for self-development, which directs future teachers for personal creativity and professional self-development. It was proved, that the formation of readiness for professional self-development by future teachers, while studying at university is a matter of high importance. This is due to formation of motivational, cognitive and reflexive foundations of future teachers.

Key words: professional self-development, future teachers of musical art, organizational and pedagogical conditions, formation, independent educational and cognitive activity, preparation.

Постановка проблеми. Метою вищої педагогічної освіти в Україні є не лише набуття фундаментальних професійних знань майбутніх фахівців, а й формування в них готовності до подальшого професійного та особистісного саморозвитку, самореалізації. Професійний саморозвиток розуміємо як свідому діяльність людини, спрямовану на повну самореалізацію себе як особистості в тій соціальній сфері, яку визначає її професія.

Формування готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва на етапі фахової підготовки у ЗВО відіграє особливе значення, оскільки саме в цей період закладаються мотиваційно-ціннісні, когнітивні та рефлексивно-діяльні основи професійного саморозвитку майбутніх педагогів. Для підвищення ефективності процесу підготовки до професійного саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва важливо визначити й впровадити відповідні організаційно-педагогічні умови.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Проблему саморозвитку особистості у різних аспектах досліджувалася у психологічних працях: І. Бех, М. Вієвська; С. Кузікова; В. Маралов; А. Маркова; А. Маслоу; Б. Мастеров; С. Мінюрова; Н. Нізовських; А. Суворов; М. Фрізен; Г. Цукерман; Г. Черняєва та ін.; педагогічних: В.Андрєєв; О. Бережнова; А. Бистрюкова, Л. Бондаренко; Н. Кічук, Е. Кокарева; М. Костенко; Н. Лосєва; В. Некрасова; Е. Остапенко; Г. Полоз; Л. Рибалко; О. Романовський; Г. Селевко; В. Семиченко; Т. Стрітьєвич; Т. Тихонова; Г. Топчій; П. Харченко; Р. Цокур; А. Чурсіна та ін. Однак, варто зазначити, що в педагогіці нині 2018 недостатньо розкрита проблема організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до професійного саморозвитку. Зокрема недостатньо розкрита роль творчого освітнього середовища педагогічного вищого навчального закладу у цьому процесі та активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Метою статті є характеристика однієї з педагогічних умов підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до професійного саморозвитку, а саме - активізація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Виклад основного матеріалу. Теоретичний аналіз філософських, психологічних, педагогічних досліджень з проблеми особистості, її розвитку та самовдосконалення дали змогу визначити саморозвиток особистості як цілеспрямовану, систематичну, високоорганізовану й творчу діяльність, процес цілеспрямованої творчої зміни особистістю власних духовно-ціннісних, морально-етичних, діяльнісно-практичних, чуттєвих, інтелектуальних, характерологічних особливостей для найбільш успішного досягнення своїх життєвих цілей і більш ефективного виконання свого людського, соціального призначення.

Для формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до безперервного професійного саморозвитку важливо активізувати їхню самостійну навчально-пізнавальну діяльність.

У навчальному процесі вищого навчального закладу потрібно передбачити багатоаспектну самостійну роботу студентів, оскільки саме в студентські роки найактивніше формується потреба самостійного поповнення знань, доповнення відомостей, отриманих на практичних заняттях. Потреба організації самостійної роботи зумовлена все вищими вимогами до рівня загальноосвітньої та спеціальної підготовки випускника вишу, зміною загальноосвітніх парадигм, підготовкою майбутніх фахівців до професійного, компетентного входження на ринок праці з міцно сформованими потребами у постійній професійній самоосвіті та саморозвитку [19, с. 311].

У психолого-педагогічній та науково-методичній науковій літературі простежуємо значний інтерес учених до самостійної роботи студентів як методу підвищення пізнавальної активності, засобу учіння й управління самостійною навчальною діяльністю (А. Алексюк, С. Гончаренко, І. Зімняя, В. Козаков, П. Підкасистий, М. Ярмаченко та ін.).

Значущість самостійної роботи студентів у контексті нашого дослідження є беззаперечною, оскільки її головною метою є формування самостійності як риси особистості, яка є визначальною в здатності студента організовувати та реалізовувати свою діяльність без стороннього керівництва й допомоги [14, с. 10]. У зв'язку з цим важливо для професійного саморозвитку розробляти стратегію формування системи вмінь і навичок самостійної роботи майбутніх учителів музичного мистецтва.

Самостійну роботу можна розглядати у двох аспектах (репродуктивному та продуктивному). На це вказує О. Муковіз. Самостійність на репродуктивному рівні означає: роботу над собою без будь-якої допомоги, але за завданням або режимом, визначеним розкладом, звичкою, вимогою викладача, потребою суспільства; звичне ставлення до повсякденної діяльності, зовнішнього середовища, до самого себе; дія за прийнятою мотиваційною установкою; розвиток набутих знань, умінь, навичок, звичок. Самостійність на продуктивному рівні означає: роботу над собою не за шаблоном, а з пробою новизни, ризику, творчості, винахідливості, інтересу, потребою до самовдосконалення; внесення змін за змістом, організацією та результатом діяльності; з одного боку ускладнення змісту діяльності, з іншого боку, спрощення характеру останньої з метою покращення результату; розробку нових засобів, рівнів, комбінацій, характеру діяльності; вияв елементів раціоналізації, винахідливості, створення нового продукту; опору на дослідницький принцип розвитку й удосконалення діяльності [12, с. 18-19]. Уважаємо, що на продуктивному рівні значний потенціал організації самостійної роботи майбутніх учителів музичного мистецтва, спрямованої на формування їхньої готовності до безперервного професійного саморозвитку мають фахові дисципліни.

Відомо, що формування особистісних якостей, якою є також готовність до професійного саморозвитку, відбувається через активну діяльність суб'єкта (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн). Але розвивальною, стверджують дослідники, є тільки та діяльність, зміст і характер якої спрямовується на формування емоційно-мотиваційної сфери, а способи її виконання ставлять студента в позицію активно діючого суб'єкта навчально-виховної діяльності і в свою чергу вимагають виявлення високого рівня активності, творчої самостійності.

Творча активність пов'язана із здатністю до саморуху і саморозвитку. Прояви її різні. С. Рубінштейн визначав активність як «внутрішнє» у взаємодії із «зовнішнім». У цьому виявляється методологічний принцип, згідно з яким зовнішні причини завжди діють лише опосередковано, через внутрішні умови, зазначав учений [5].

Існує суперечність між усвідомленням студентами необхідності активізувати самостійну творчо-пошукову діяльність (і навіть потребою в ній) і відсутністю знань про принципи і правила цієї роботи, конкретні методи і форми її реалізації. В результаті студент діє безсистемно, спонтанно і тому повільно і непродуктивно.

Тому є доцільним цілеспрямоване запровадження в навчання спеціальних засобів, методів і способів активізації самостійної творчо-пошукової діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва [7].

О. Вербицький, наприклад, вважає, що для активізації самостійної роботи потрібно розробити і дати студентам комплекс дидактичних засобів і методичних матеріалів [1]. Тобто відповідні методики необхідні не тільки як освітній засіб, а й як предмет вивчення.

Дуже важливо активізувати самостійність студентів, їхнє уміння і бажання працювати без контролюючого нагляду педагога. Дослідження вітчизняних і зарубіжних психологів показують, що творча діяльність може виникати тільки там, де є самостійний пошук виходу із проблемної ситуації. Головне, - відзначав С. Рубінштейн, - не нехтуючи завданням оволодіння «технікою» мислення, розвивати здатність самостійно йти до нових узагальнень, перетворювати результати мислення у засіб (методи) його подальшого просування. Тільки такий шлях веде до справжнього розвитку мислення і призводить до формування розумових здібностей людини, яка може не тільки діяти за готовими шаблонами, а й активно шукати і знаходити нове [5].

Педагоги і психологи надають великого значення активному характеру учіння, який змінює освітній і виховний рівні студента не тільки під впливом зовнішніх умов, а й внаслідок його власних мотивованих дій (Б. Ананьєв, С. Архангельський, Н. Кузьміна, Н. Тализіна та ін.). Саме тому основна мета підготовки майбутнього учителя музики - навчити його самостійно здобувати і застосовувати професійні знання, тобто перетворити об'єкт навчальної педагогічної системи в саморозвивальну систему.

Розвиток подібної самостійності відбувається під впливом усвідомлення студентами великої життєвої значущості тих знань, умінь і навичок, які вони опановують за роки навчання у вищому навчальному закладі. У спілкуванні з педагогом студенту слід знаходити відправні точки для власних пошуків. Як наголошує Г. Нейгауз, «...таланти створювати не можна, але можна створювати... підґрунтя, на якому ростуть і процвітають таланти. Одне з головних завдань педагога - прищепити учневі ту самостійність мислення, методів роботи, самопізнання і уміння досягати мети, які називаються зрілістю, порогом, за яким починається майстерність» [3, с. 199]. Видатний музикант і педагог неодноразово підкреслював, що тільки самостійна творчо-пошукова діяльність є міцним підґрунтям розвитку індивідуальності.

З цих позицій формування професійно значущих особистісних якостей, зокрема готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва, можливе лише в процесі активної творчо- перетворювальної діяльності студентів, наближеної до реальної педагогічної практики, яка потребує творчої реалізації набутих виконавських знань, умінь і навичок і ставить студента в позицію суб'єкта, що персонально відповідає за результати навчально-виховного процесу.

Важливою умовою реалізації власної індивідуальності і, відповідно, розвитку здатності до творчості є взаємодія викладача і студента за принципами гуманістичної психології: безоцінність у прийнятті інших, психологічна безпека і підтримка. Тому на заняттях з фахових дисциплін важливо забезпечити психологічну безпеку, відсутність зовнішніх оцінок і критики.

Для формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до професійного саморозвитку під час вивчення інструментальних дисциплін, наприклад, важливо також забезпечити студенту відносну самостійність та свободу в роботі над музичним твором; створення сприятливого творчого робочого клімату в класі; відсутність суворих вимог (наприклад, щодо інтерпретації твору) і регламенту; створення ситуацій незавершеності та відкритості, на відміну від чітко заданих і суворо контрольованих; дозвіл і заохочення великої кількості запитань (щодо жанру, стилю тощо); акцент на самостійних розробках, спостереженнях, почуттях, узагальненнях, зіставленнях. Незалежність у виборі і прийнятті рішень створюють найкращі можливості для розвитку креативності. Важливо також забезпечити увагу кожного із студентів до інтересів решти (студенти часто можуть бути присутні на уроках один в одного), безоцінне прийняття студентами один одного, емоційне прийняття всього, що відбувається в класі.

Принципове значення має вироблення загальної творчої атмосфери саморозвитку, стимуляція його проявів в різних видах діяльності. Тоді спрацьовує своєрідний «принцип саморозвитку». Провідну роль у таких випадках відіграють загальні закономірності саморозвитку, звичка до саморозвитку, яка виробляється під час спроб саморозвитку - навіть не завжди завершених, не завжди з конкретними результатами.

Між викладачем і студентом важливо забезпечити відносини співробітництва: допомога викладача має надходити не у вигляді прямого втручання у виконання завдання, а у вигляді порад, які підштовхують студента до самостійного розв'язання.

Для викладача важливо намагатися різними засобами активізувати самостійну творчо-пошукову діяльність, наприклад: студенти можуть підбирали собі репертуар для виконавської практики, продовжувати розучування і виконання творів шкільного репертуару, перекладали акомпанементи шкільних пісень тощо.

Надзвичайно важливо розвивати у студентів мотивацію самовдосконалення, стимулюючи їх до самостійної творчості, до професійного саморозвитку.

Висновки

Отже, професійний саморозвиток майбутніх учителів музичного мистецтва визначаємо як свідому діяльність студентів, спрямовану на повну самореалізацію себе як особистості в тій соціальній сфері, яку визначає професія. Важливою організаційно-педагогічною умовою формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до професійного саморозвитку є активізація їхньої самостійної навчально- пізнавальної діяльності.

Список використаних джерел

1. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А. А. Вербицкий. - М.: Высш. шк., 1991. - 207 с.

2. Муковіз О. П. Формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів педагогічних факультетів засобами інформаційних технологій : дис. ... канд.. пед. наук : 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти / Олексій Павлович Муковіз. - Київ, 2008. - 222 с.

3. Нейгауз Г. Г. Страсть, интеллект, техника./ Г. Г. Нейгауз // Юность. 1962. - №7. - С. 77-80.

4. Організація самостійної роботи студентів з педагогіки : навч. посіб. / Під ред. В. І. Євдокимова. - Х. : ХДПУ, 2000. - 160 с.

5. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн.- СПб.: ЗАО «Изд-во «Питер», 1999. - 720 с. - (Серия «Мастера психологии»).

6. Фрицюк В. А. Професійний саморозвиток майбутнього педагога : монографія / В. А. Фрицюк. - Вінниця : ТОВ «Нілан ЛТД», 2016. - 364 с.

7. Фрицюк В. А. Креативність учителя музики: діагностика та розвиток : навч.-метод. посібник для майбутніх учителів / В. А. Фрицюк. - Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2013. - 140 с.

8. Фрицюк В. А. Готовність до професійного саморозвитку майбутнього вчителя: навчально-методичний посібник / В. А. Фрицюк. - Вінниця : ТОВ «Нілан ЛТД», 2016. - 175 с.

9. Черчата Л. М. Методичні аспекти організації самостійної роботи студентів немовних факультетів з іноземної мови / Л. М. Черчата // Витоки педагогічної майстерності. 2014. - Випуск 14. - С. 311-317.

Размещено на Allbest.ru