Особливості професійної комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дунайський інститут національного університету «Одеська морська академія»

Особливості професійної комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв

Василь Желясков, кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

У статті проаналізовано поняття «професійне спілкування», «професійна комунікація», «професійна взаємодія» у контексті професійної діяльності майбутніх судноводіїв для обміну професійною інформацією; розкрито особливості комунікативної підготовки фахівців морської галузі, зумовлені специфікою професійної діяльності; сформульовано чинники, які впливають на формування професійної комунікативної взаємодії; запропоновано авторське тлумачення поняття «професійна комунікативна взаємодія майбутніх судноводіїв».

Ключові слова: майбутні судноводії, фахівці морської галузі, професійна комунікація, професійна взаємодія, професійна комунікативна взаємодія.

В статье проанализированы понятия «профессиональное общение», «профессиональная коммуникация», «профессиональное взаимодействие» в контексте профессиональной деятельности будущих судоводителей для обмена профессиональной информацией; раскрыты особенности коммуникативной подготовки специалистов морской отрасли, обусловленные спецификой профессиональной деятельности; сформулировано факторы, которые влияют на формирование профессиональной коммуникативной взаимодействия; предложено авторское толкование понятия «профессиональная коммуникативная взаимодействие будущих судоводителей».

Ключевые слова: будущие судоводители, специалисты морской отрасли, профессиональная коммуникация, профессиональное взаимодействие, профессиональная коммуникативная взаимодействие.

Zheliaskov V. Features of professional communicative interaction of future maritime staff

The article outlines the peculiarities of English for specific purposes learning by maritime crews. Concepts «professional communication», «professional interaction» in the context of the professional activity offuture maritime stafffor the exchange of professional information have been analyzed. Taking into account the importance of the involvement of Ukraine into the European integration process it becomes important to improve the training of specialized maritime staff who could adequately represent our country to the international community. The requirements of the modern society for the specialists who are fluent in a foreign language in their professional activity necessitate the search for new constructive ideas for solving optimization problems and intensify learning of foreign languages for professional communication. The features of communicative training of specialists in the maritime industry have been defined, due to the specifics of the professional activity; the factors that influence the professional communication interaction have been formulated; the author's interpretation of the concept «professional communicative interaction of future maritime staff » has been proposed, namely: it is an organized system of communicative knowledge, skills and abilities, realized in the process of interaction of marine industry entities, united by the common goal, tasks, and specific conditions of maritime activity and regulated by special professional IMO documents.

Key words: future maritime staff, maritime industry, professional communication, professional interaction, professional communication interaction.

Постановка проблеми у загальному вигляді

На сучасному етапі підготовки морських фахівців однією з найактуальніших проблем є професійна взаємодія в процесі виконання фахової діяльності. Від того, наскільки ефективно вміє спілкуватися моряк із членами екіпажу, наскільки він володіє технікою професійної взаємодії, певною мірою залежить безпека судноплавства, а також життя пасажирів. У процесі професійної взаємодії судноводії постають перед безліччю непередбачуваних ситуацій, у яких потрібно по-новому виконувати професійні завдання та налагоджувати взаєморозуміння. Розв'язати такі проблеми за усталеним алгоритмом неможливо, хоч знання традиційних підходів до виконання професійних завдань, звичайно, сприяє подоланню труднощів. Наразі більше 86 % усіх суден мають багатомовний екіпаж, члени якого через різні причини часто не здатні продемонструвати необхідні навички іншомовного професійно -орієнтованого спілкування, таким чином ризикуючи заподіяти шкоду людям, майну та навколишньому середовищу. Важливу роль у цьому відіграє професійна комунікативна взаємодія, яка є надзвичайно важливою для безпеки морського транспорту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Питаннями комунікативної підготовки майбутніх спеціалістів займались багато педагогів та психологів. Зокрема, значний інтерес становлять дослідження, присвячені розвитку комунікативних умінь (М. Барахтян, О. Бобров, Н. Бутенко, М. Васильєва, Н. Волкова, Н. Грищенко, Н. Долгополова, О. Діденко, М. Ісаєнко, О. Залюбівська, В. Кан-Калик, В. Каплинський, Т. Коноваленко,

Кузьміна, О. Леонтьєв, А. Мудрик, Л. Савенкова, Л. Сікорська, Р. Фатихова, Т. Шепеленко та ін.); комунікативного потенціалу особистості (О. Бодальов, Ю. Ємельянов, О. Леонтьєв та ін.); комунікативної компетентності (Л. Петровська, Є. Прозорова, Є. Руденський, В. Черевко та ін.). Проблема навчання студентів професійного спілкування іноземною мовою стала також предметом аналізу в дослідженнях С. Амеліної, Г. Асташової, Н. Берестецької, Т. Брик, С. Ісаєнко, В. Коломієць, О. Куліш, Н. Логутіної, Ю. Ніколаєнко,

Радомського, Н. Сури та ін. Багато авторів, досліджуючи проблему навчання англійської мови судноводіїв, особливу увагу приділяли проблемі професійної спрямованості навчання в мовній підготовці морських фахівців (С. Барсук, І. Драгомирецький, Н. Дорошкевич, Р. Зайцева, В. Зикова, І. Красновська, В. Кудрявцева, Л. Новік, О. Нужна, В. Смелікова, О. Соловйова, О. Сонгаль, Л. Ступіна, В. Теніщева, О. Цибульська, І. Яремчук, Ф. Кнудсен (F. Knudsen), О. Олсен (O. Olsen), П. Розенхейв (P. Rosenhave), Л. Лойд (C. Lloyd), В. Шорт (V. Short), Я. Хорк (J. Horck) та ін.).

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні особливостей професійної комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв.

Виклад основного матеріалу дослідження

Мовою міжнародного морського спілкування є англійська. В динаміці мовних контактів при домінуванні англійської мови зростає соціальна значущість і комунікативний статус морського фахівця як засобу доступу до всесвітніх інформаційних ресурсів та шляхам професійної самореалізації. Здатність компетентно розв'язувати професійні завдання в ситуаціях професійної комунікативної взаємодії відіграють важливу роль в діяльності морських фахівців. Для фахового становлення майбутнього бакалавра судноводія в процесі навчання професійної комунікативної взаємодії потрібне формування вмінь перекладу, розуміння фахової літератури та навичок професійно орієнтованого спілкування в ситуаціях фахового характеру. Завданням професійної освіти стає формування не тільки фахових знань, умінь та навичок, а й орієнтації на подальше підвищення професійної комунікативної взаємодії, розвиток уміння спілкуватися для розв'язання фахових завдань. До сфери професійної комунікативної взаємодії фахівця морської галузі за вимогами Міжнародної Конвенції належать такі: використання англійської мови при передачі та прийомі інформації, планування і проведення переходу та визначення місцезнаходження, використання радіолокатора для забезпечення безпеки мореплавства, дії у надзвичайних ситуаціях, дії при отриманні сигналу лиха, використання стандартних фраз Міжнародної морської організації (ІМО) для спілкування на морі, маневрування судна, нагляд за завантаженням, розміщенням, кріпленням, збереженням вантажу під час плавання, використання рятувальних засобів та пристроїв, застосування засобів першої медичної допомоги на суднах, безпека персоналу та судна та ін.

Дослідження причин катастроф у морі показало, що одна третина нещасних випадків відбувається, насамперед, через недостатньо розвинуте вміння іншомовного професійно-орієнтованого спілкування судноводіїв. Наприклад, у районах, що контролюються службою регулювання руху суден, помилки в спілкуванні є причиною 40% зіткнень, більшість із яких викликані збоями в радіозв'язку навіть у рутинних розмовах, хоча й деякі з них сталися також через недосконалість безпосереднього спілкування [1].

Такі проблеми в спілкуванні на флоті є неприйнятними, тому якість підготовки морських кадрів контролюється спеціальною організацією при ООН - Міжнародною морською організацією, яка наразі з метою безпеки та збереження людського життя на морі й охорони навколишнього середовища значно посилила вимоги до сертифікації і кваліфікаційного відбору моряків усіх рівнів та персоналу берегових організацій, пов'язаних із забезпеченням безпеки мореплавання. Найголовнішою частиною законодавства, де офіційно зафіксовані вимоги щодо спілкування на флоті, є Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі 1974 року (Конвенція СОЛАС). Після доповнень і змін у 2004 році там з'явилося відповідне положення - Глава V, правило 14, в якому говориться: «В якості робочої мови для комунікації на капітанському містку повинна використовуватися англійська, вона має використовуватися для зв'язку з капітанським містком іншого судна, для зв'язку з берегом, а також для спілкування на борту між лоцманом і членами екіпажу, які несуть вахту» [2, с. 724].

Вимоги щодо ефективного спілкування англійською мовою згодом була закріплена в Манільських поправках 2010 року в якості додатка до Міжнародної конвенції про підготовку та дипломування моряків та несення вахти 1978 року (Конвенція ПДМНВ). У правилі I/14 Конвенції ПДМНВ від 25.06.2010 року говориться наступне: «Кожна адміністрація вимагає від кожної компанії забезпечити на борту її суден ефективне усне спілкування у відповідності до пунктів 3 і 4 правила V/14 Міжнародної конвенції СОЛАС» [3, с. 74]. Крім того, старші офіцери, що несуть навігаційну ходову вахту на суднах місткістю більше 500 тонн, повинні відповідно до вимог Конвенції ПДМНВ знати й використовувати «Стандартні фрази ІМО для спілкування на морі» англійською мовою [4]. Як саме кожна держава-член ІМО буде домагатися того, щоб всі її морські фахівці говорили англійською мовою і знали ці фрази, вирішує вона сама. ІМО, зі свого боку, випустила відповідне керівництво у формі «стандартного курсу» (IMO Model Course 3.17 Maritime English) [5], в якому зібрано матеріал, який повинні пройти курсанти на заняттях з англійської мови професійного спрямування. ІМО періодично, не рідше ніж через 5 років, здійснює оцінку якості знань, умінь, навичок і компетентності курсантів та викладачів морських навчальних закладів.

Професійна комунікативна взаємодія є важливим складником професійної підготовки майбутніх судноводіїв, тому для визначення змісту поняття «професійна комунікативна взаємодія» передовсім розглянемо поняття, які з нею пов'язані.

На сьогодні в теорії та практиці накопичено значний матеріал, який є основою наукового підходу до формування професійної комунікативної взаємодії фахівців різних напрямів, в тому числі морської галузі.

Для того щоб навчитися професійній комунікативній взаємодії, треба чітко уявляти структуру цього процесу, знати, які вміння забезпечують його здійснення, яким чином можна удосконалювати виховний вплив на студентів. За В. Кан-Каликом, є чотири етапи комунікації, що становлять структуру педагогічної взаємодії:

Прогностичний етап (моделювання майбутньої взаємодії). Це перший етап, у якому закладаються обриси майбутньої взаємодії: планування й прогнозування змісту, структури, засобів спілкування. Зміст його містить визначення мети взаємодії (для чого?), аналіз стану співрозмовника (чому він такий?) та аналіз ситуації (що сталося?). Плануються можливі способи та тональність комунікації, прогнозується сприймання співрозмовником змісту взаємодії. Цільова установка має вирішальне значення.

Початковий етап спілкування. Його мета - встановлення емоційного і ділового контакту в педагогічній взаємодії. В. Кан-Калик називає цей етап «комунікативна атака»; у цей час здобувається ініціатива, що дає змогу керувати спілкуванням. Важливо оволодіти технікою швидкого включення у взаємодію, прийомами самопрезентації та динамічного впливу. На цьому етапі ініціатива необхідна для того, щоб організовано передати її в наступному періоді спілкування.

Керування спілкуванням. Це свідома і цілеспрямована організація взаємодії з коригуванням процесу спілкування відповідно до визначеної мети. Здійснюється обмін інформацією, оцінками з приводу цієї інформації, взаємооцінювання співрозмовників. Створюється атмосфера доброзичливості, щоб дати студенту змогу вільно виявляти своє «Я», діставати задоволення від спілкування, підтвердження своїм соціально значущим потенціям.

Аналіз спілкування. Головне завдання цього етапу - співвіднесення мети, засобів, результатів взаємодії, а також моделювання подальшого спілкування. Це етап самокоригування [6, с. 27].

Зазначимо, що вимоги щодо рівня володіння професійно-орієнтованого спілкування майбутніх судноводіїв відповідно до Міжнародної конвенції про підготовку та дипломування моряків та несення вахти 1978 року полягають у наступному:

Компетентність: використання стандартних фраз ІМО для спілкування на морі та використання англійської мови в письмовій та усній формах.

Знання, розуміння та професіоналізм: належне знання англійської мови, що дозволяє офіцеру використовувати навігаційні карти та інші 41 навігаційні посібники, розуміти метеорологічну інформацію і повідомлення відносно безпеки судна та його експлуатації, підтримувати зв'язок з іншими суднами та береговими станціями, а також виконувати обов'язки офіцера багатомовного екіпажу, який здатний використовувати й розуміти «Стандартні фрази ІМО для спілкування на морі» [3, с. 196]. Одночасно введення Міжнародного кодексу з управління безпекою (МКУБ) було покликано забезпечити обов'язкове використання «спільної мови» з самого початку кожного рейсу, а там, де є багатонаціональний екіпаж, англійська мова має бути спільним засобом спілкування [7].

Зарубіжний учений Я. Хорк (J. Horck) також виокремлює «людський фактор» (human factor) у професійній підготовці судноводіїв та вважає, що сучасна професійна підготовка морських спеціалістів є недосконалою. Вирішення цієї проблеми дослідник убачає в покращенні рівня професійної комунікації між членами екіпажу. Він уважає, що в умовах багатомовного середовища підготовка до ефективного спілкування між судном і берегом має життєво важливе значення, як і вивчення «Стандартних фраз ІМО для спілкування на морі» для морських спеціалістів [8, c. 17].

Цікавою є думка дослідника О. Олсена (O. Olsen), який уважає, що надійність та ефективність професійної діяльності судноводія залежить не тільки від мовних і мовленнєвих умінь і знань, але й від того, наскільки адекватно й глибоко досвід іншомовного спілкування інтегрований у загальну структуру його предметно-технологічної компетенції й на цій основі є розвиненою його емоційно-вольова сфера. На його думку, до професійної підготовки майбутніх морських фахівців є необхідним підхід, який базувався б на розвитку здатності до осмислення специфічного вираження універсальних культурних концептів, розуміння, яким чином ці концепти переломлюються в технологічних процесах діяльності. Адже професійно-орієнтоване спілкування фахівців має не тільки комунікативну (обмін інформацією) та перцептивну (процес встановлення взаєморозуміння на основі сприйняття й пізнання один одного) сторони, але й інтерактивну, яка полягає в обміні не тільки знаннями, ідеями, але й діями [9, с. 83].

З цією думкою погоджується і Т. Коестер (T. Koester), який зазначає, що до професійної підготовки судноводіїв повинна належати й підготовка до міжособистісного спілкування англійською мовою, адже англійська мова професійного морського спрямування використовується не тільки під час суднових операцій, але й може бути корисна в якості інструмента соціальної взаємодії в багатомовному екіпажі. Науковець розкриває термін «професійно - орієнтоване спілкування» як мовну взаємодію фахівців під час виконання професійної діяльності, яка здійснюється завдяки спеціальним знанням, регулюється сукупністю кодифікованих норм, встановлених правил, які люди заучують у процесі спеціальної професійної підготовки. Він зазначає, що висока мотивація курсантів - майбутніх судноводіїв - до практичного застосування навичок професійно-орієнтованого спілкування буде більш корисною при підвищенні ефективності професійної підготовки [10, с. 34].

У своєму дослідженні П. Розенхейв (P. Rosenhave) зазначає, що в ситуаціях професійного іншомовного спілкування професійна компетентність морських судноводіїв досягається за рахунок операційно-технологічного компонента, що містить у собі знання, уміння й навички, здобуті фахівцем у процесі навчання у виші. На його думку, професійна діяльність офіцера морського флоту пов'язана зі спілкуванням в умовах іншомовної комунікації і складається з: отримання інформації, її перекладу, аналізу ситуації, вибору способів для реалізації процесу досягнення мети й аналізу отриманих результатів. Учений співвідносить термін «професійна підготовка» до ситуацій іншомовного спілкування та розкриває його як такий, що потребує формування в майбутнього морського фахівця сукупності особистісних якостей, які забезпечують предметну, соціальну, психологічну та соціокультурну сторони процесу його професійної діяльності [11, с. 530].

Важливими для нашого дослідження є висновки дослідниці В. Шорт (V. Short) про те, що професійна підготовка судноводія визначатиме його успіх у професійному спілкуванні. Тому моделювання в навчальному процесі специфіки діяльності фахівця в багатомовному середовищі розглядається дослідницею як необхідна умова професійної підготовки до спілкування іноземною мовою. Основну роль у цьому процесі вона відводить формуванню професійних компетенцій майбутнього фахівця [12, с. 3]. Отже, систематизуючи погляди вчених на зазначену проблему, можна констатувати, що вирішальне значення у професійній підготовці майбутнього судноводія мають фахові та особистісні якості, серед яких особливе місце займає готовність до професійно-орієнтованого спілкування як рідною, так і іноземною мовами. комунікативний професійний спілкування

З урахуванням підходів до професійної англомовної підготовки майбутніх фахівців морської галузі ми пропонуємо розглядати дефініцію «професійна комунікативна взаємодія майбутніх судноводіїв» як організовану систему комунікативних знань, умінь і навичок, що реалізується в процесі інтеракції суб'єктів морської галузі, об'єднаних спільною метою, завданнями, та специфічними умовами морської діяльності й регулюється спеціальними професійними документами ІМО.

Зазначимо, що наразі вимоги до спільної мови поширюються на спілкування між суднами, що ходять у морі, з головним офісом та береговими станціями такими, як служба регулювання руху суден і вантажів, митниками та іншими співробітниками порту, зокрема й на лоцманів і капітанів буксирів. Під час надзвичайних ситуацій відбувається спілкування засобами УКХ - радіостанції (УКХ - ультракороткі хвилі) між пошуково-рятувальними службами, а також можливим є радіообмін між судном та літаком; і той персонал, якому доручена ця взаємодія, повинен забезпечити точне, просте й однозначне спілкування, щоб уникнути плутанини та помилок у заходах безпеки.

Висновки

Отже, професійна комунікативна взаємодія майбутніх судноводіїв є важливим складником їхньої професійної підготовки, а стисл е й зрозуміле іншомовне професійно-орієнтоване спілкування залишається життєво важливою необхідністю для членів екіпажів великих круїзних лайнерів і паромів, де потрібно ефективно взаємодіяти з пасажирами, багато з яких говорять різними мовами й які мало що знають або взагалі не мають уявлення про те, як дотримуватися правил безпеки на морському судні. Це підкреслює обов'язковість для членів екіпажу мати високий рівень володіння англійською мовою, щоб сприймати та віддавати чіткі накази для підтримання заведеного порядку й співпраці з представниками різних національностей, особливо в надзвичайних ситуаціях. Уміння правильно передавати інформацію один одному усно або шляхом письмових повідомлень є важливим не тільки для безпеки та цілісності вантажу, але й для життя та здоров'я людей, здійснення безаварійного ходіння суден, екологічної безпеки морського середовища. Але, незважаючи на це, рівень уміння іншомовного професійно-орієнтованого спілкування в деяких судноводіїв є настільки низьким, що виникають труднощі в комунікації не тільки з установами за межами судна, але й з членами екіпажу.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Проведений теоретичний аналіз поняття «професійна комунікативна взаємодія майбутніх судноводіїв» є основою подальших наукових розвідок щодо методики її оцінювання та програми формування комунікативних іншомовних умінь майбутніх судноводіїв.

Список використаної літератури

1. European Commission. The Impact of Multicultural and Multilingual Crews on Maritime Communication. MARCOM. Final Reports. Vol. 1-2, 2001. 120 p.

2. Международная конвенция по охране человеческой жизни на море 1974 г. (СОЛАС-74). СПб.: ЦНИИМФ, 2010. 992 с.

3. International Convention on Standards of Training, Certification and Watchkeeping for Seafarers, 1978, amended (Consolidated text). СПб.: ЗАО «ЦНИИМФ», 2010. 806 с.

4. Стандартные фразы ИМО для общения на море (IMO Standard Marine Communication Phrases). 2-е изд., перераб. СПб.: ЗАО ЦНИИМФ, 2002. 376 с.

5. Model Course 3.17. Maritime English. London: International Shipping Federation of London. 2000. 143 p.

6. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. Москва : Просвещение, 1987. 190 с.

7. Международный кодекс по управлению безопасностью МКУБ (рез. А.741(18) с поправками) и Руководство по внедрению МКУБ Администрациями (рез. А.1088(26)). СПб. : ЦНИИМФ, 2010. 94 с.

8. Horck J. A maritime safety challenge and its impact on maritime education and training. Maritime Policy and Management. 31 (1), 2013. P. 15-29.

9. Olsen O., Johnsen H. B., Meling J. Cultural differences in emotional intelligence among top officers on board merchant ships. Academy of Management Executive. Vol. 14, Issue 1. 2000. P. 79-95.

10. Koester T., Pyne R. Methods and Means for Analysis of Crew Communication in the Maritime Domain. The Archives of Transport. Vol. XVII. 2005. P. 32-45.

11. Rosenhave P.-E. A Door Opener: Teaching Cross Cultural Competence to Seafarers. International Journal on Marine Navigation and Safety of Sea Transportation. Vol. 6. 2012. P. 527-532.

12. Short V. Maritime English valuing a common language Seaways. The Journal of Nautical Institute. 2006. P. 2-12.

13. Залюбівська О. Б., Діденко О. В. Педагогічні умови формування риторичної культури майбутніх викладачів технічних університетів. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2015. Вип. 2.

14. Залюбівська О. Б., Діденко О. В. Риторичний ідеал викладача технічного університету: сутність, зміст і структура. Науковий журнал «Science Rise: Pedagogical Education». 2017. № 2(10). С. 31-35.

15. Желясков В. Я. Особенности профессионального коммуникативного взаимодействия будущих судоводителей

Размещено на Allbest.ru