Репрезентація творчості Мирослава Скорика на польських сценах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Жешівський університет

Репрезентація творчості Мирослава Скорика на польських сценах

Ольга Попович, доктор габілітований, професор

Польща

Анотація

У статті репрезентується творчість Мирослава Скорика - композитора, широко визнаного польським музичним середовищем, мистецький доробок якого стає все більш присутнім в польських концертних залах і театрах. Твори композитора виконують польські та українські музиканти, які не тільки вражені цінністю музики Скорика, але й його безпрецедентним талантом.

Популярність Мирослава Скорика в Польщі, як композитора і диригента, за останні 20 років збільшилася в основному завдяки виступам камерного оркестру Львівської національної музичної академії під керівництвом М. Скорика. Репертуар оркестру надзвичайно різноманітний, куди також входять і твори композитора, зокрема і його символічна "Мелодія".

Ключові слова: опера; композитор; музика; видовище; сцена; диригент; оркестр; концерт.

Abstract

Olha Popovych, Dr. Hab., Professor at the University of Rzeszow, Poland

PRESENTATION OF MYROSLAV SKORYK'S ART ON POLISH STAGES

Myroslav Skoryk, a composer, is widely recognized by the Polish music environment. His works are becoming more and more present in Polish concert halls and theatres. They are performed by Polish and Ukrainian artists who are not only impressed by the value of Skoryk's music but also his unprecedented talent. Myroslav Skoryk'spopularity in Poland, as composer and a conductor, increased over the last 20 years mostly thanks to performances of Lviv National Music Academy's Chamber Orchestra. The Orchestra, which gave numerous performances around Poland, was supervised by M. Skoryk. Predictably, in their repertoire were Skoryk's works e.g. the symbolic "Melody".

Polish stage has seen various kinds of Skoryk's music e.g. symphonic, chamber, chamber and vocal and opera.

M. Skoryk, personally, has long been participating in various notable music events in Poland e.g. Festival of Cracow Composers.

Moreover, he has been conducting different Polish and Ukrainian orchestras.

M. Skoryk rose to fame in Poland thanks to his "Moses" opera. The work of art, with Bohdan Stelmach's libretto, is based on I. Franko's (a renown Ukrainian writer) poem of the same title. The opera has been performed in Poland on various occassions since its premiere at the 9th Bydgoszcz Opera Festival in 2003. Needless to say, the first performance turned out to be successful. The next year "Moses " was hosted by the National Theatre in Warsaw and subsequently once again in a concert version.

Until 2017 the opera was performed in various cities around Poland like Zielona Gora, Katowice, Poznan, Szczecin and Koszalin. Each time the musicians of Salomea Krushelnytska Lviv National Opera and Ballet Theatre assured the highest artistic level. Thanks to their devotion and hard work, the opera received rave reviews not only from the Polish music environment but also the audience.

M. Skoryk is a renown and highly-regarded composer and conductor and his music keeps charming Polish audience.

Keywords: opera; a composer; music; spectacle; a stage; a conductor; orchestra; a concert.

Постановка проблеми

Творчість визначного українського композитора сучасності Мирослава Скорика добре відома у польському музичному середовищі, як професійному, так і аматорському Його твори щораз частіше звучать у польських концертних залах та театрах, їх виконують як українські, так і польські музиканти, які захоплюються непересічним талантом композитора. Найбільшу популярність у Польщі як композитор і диригент здобув М. Скорик протягом останнього двадцятиліття. До поширення творів Скорика у польському музичному просторі долучився ряд колективів з України, зокрема камерний оркестр Львівської національної музичної академії і м. М. Лисенка під орудою самого композитора. Колектив неодноразово виступав на польських сценах, а невід'ємною часткою його репертуару є твори М. Скорика, передусім своєрідна “візитівка” оркестру - славетна “Мелодія”. Вперше вона була виконана у Польщі тим же оркестром у 1995 р. в рамках “Днів української культури” в Перемишлі, згодом у 1997 р. на Фестивалі української культури та у 1998 р. концертах циклу “Презентацій Культур Пограниччя” в Перемишлі, у 1999 р. прозвучала в Жешівській філармонії. Архів Перемиського центру культурних ініціатив “Митуса”, Архів Музичного товариства в Перемишлі, Архів Музичного товариства в Жешові

Мета статті

Дослідження творчості українського композитора сучасності Миколи Скорика у польському музичному середовищі.

Виклад основного матеріалу

Музика М. Скорика представлена в Польщі зразками різних жанрів, зокрема значна увага приділяється його симфонічної творчості. Так, на Другому фестивалі української культури (II Festiwal Kultury Ukrakskiej UKRAINA VIVA) у Вроцлаві 17 жовтня 2002 р. в гала-концерті у виконанні камерного оркестру Львівської державної музичної Академії ім. М. Лисенка під керівництвом Георгія Павлія публіка мала змогу почути “Іспанський танець” та “Мелодію” М. Скорика. II Festiwal Kultury Ukrainskiej UKRAINA VIVA, Program, Wroclaw 2002

Камерний оркестр “Віртуози Львова” під батутою Сергія Бурка брав участь у IV скрипковому фестивалі ім. Броніслава Губермана (IV Festiwal Wiolinistyczny im. Bronisіawa Hubermana) в Ченстохові та включив у програму свого концерту 1 жовтня 2003 р. “Диптих” Мирослава Скорика. IV Festiwal Wiolinistyczny im. Bronislawa Hubermmana, Program, Czestochowa 2003 Цей же концерт “Віртуози Львова” повторили наступного дня (2 жовтня) у Ченстоховській філармонії. Filharmonia Cz^stochowska, Program - pazdziernik 2003

Симфонічний оркестр філармонії в Зеленій Ґурі під батутою Сергія Бурка в концерті 12 березня 2004 р. виконав “Гуцульський триптих” М. Скорика. Концерт увійшов у програму Міжнародних зустрічей “Схід-Захід” - “Дні музики над Одрою” (Mi^dzynarodowe Spotkania Muzyczne “Wschod-Zachod”, Dni Muzyki nad Odrq). “Dni Muzyki nad Odrq” - 2004, Program

Творчість Мирослава Скорика презентував також симфонічний оркестр Львівської філармонії в концерті “Відлуння Г аличини” (Echa Galicji), що пройшов у рамках фестивалю “Галичина” (Galicja) в Красічині (червень 2005 р.). Zycie Podkarpackie, 15.VI.2005 скорик композитор музичний театр

24 жовтня 2007 р. державний камерний оркестр “Київські солісти” з диригентом Богодарем Которовичем включив до свого концерту в рамках “Янівського музичного салону” (Janowski Salon Muzyczny) в Румії-Янові “Іспанський Танець” Скорика. Раніше ця ж програма виконувалась в концертах в Ельблонзі, Ґданську та Ґдині.

Під час “Днів української культури” в Щеціні 30 травня 2008 р. симфонічний оркестр Щецінської філармонії під керівництвом Сергія Бурка виконав “Карпатський концерт” для оркестру М. Скорика. Filharmonia Szczecinska, Sezon Artystyczny 2007/2008 (cz^sc II) - Program

Дещо пізніше - 6 червня 2008 р. оркестр Підляської філармонії у Білостоці включив до репертуару концерту оркестрові твори Мирослава Скорика, які виконано у Польщі вперше Opera Filharmonia Podlaska - Bialystok, Program, czerwiec 2008.

Мирослав Скорик неодноразово з успіхом виступав в Польщі як диригент. Такі виступи відбулися в Кракові 25 травня 2003 р. з камерним оркестром Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка Dziennik Polski - 26.05.2003 та 25 травня 2007 р. у Щецінській Філармонії, де М. Скорик диригував камерним Оркестром “Академія” Львівської Музичної Академії ім. М. Лисенка в рамках “Днів української культури”. У концертах виконувалися твори М. Скорика та інших українських композиторів Dni Kultury Ukrainskiej - Szczecin 2007, Program.

Варто згадати і про виступ оркестру INSO- Львів 7 червня 2008 р. в Міколові. М. Скорик диригував своїми творами протягом усього відділу. Концерт завершував популярний в Польщі фестиваль “ХУШ Міколовські Дні Музики” (XVIII Mikolowskie Dni Muzyki, 17.05.-7.06. 2008) XVIII Mikolowskie Dni Muzyki 17.05.-07.06.2008, Program.

У Польщі неодноразово звучала також фортепіанна музика композитора. Міський Осередок Культури в Бидґощі у 2007 р. організував в Остромецькій Палаті концерт “Оркестру ХХІ сторіччя” під орудою Вадима Перевозникова. Тоді ж піаністка Людмила Казаненко виконала фортепіанний концерт № 3 М. Скорика, який вперше прозвучав на польській сцені. Orkiestra XXI wieku, Koncert, Program

Окремо слід згадати про виконання камерної музики композитора. Значна заслуга у її популяризації належить відомому Квартету Шимановського (“Szymanowski Quartet”), членами якого є поляки й українці. Один з концертів Х Фестивалю Польського Радіо - 7 жовтня 2007 р., включав твори в транскрипції М. Скорика, зокрема І Струнний квартет До- мажор оп. 37 та “Ноктюрн” і “Тарантелу” op. 28 К. Шимановського (вперше виконаний у Польщі), ІІ Струнний квартет К. Шимановського, а також “Румунські танці” Б. Бартока. Концерт відбувся в концертній студії Польського Радіо ім. В. Лютославського у Варшаві. X Festiwal Muzyczny Polskiego Radia 1-7.X.2007, Warszawa Ruch Muzyczny, Rok LI, Nr 24, 25 listopada 2007 r. В журналі “Рух музичний” (Ruch muzyczny) читаємо: “(...) Транскрипція “Ноктюрну” і “Тарантели ” здійснена сучасним українським композитором Мирославом Скориком блискуча, є справжнім шедевром (і темпераментно виконана) (...) Музиканти на біс виконали теж музику Скорика, презентуючи його “Мелодію”, [написану] дещо в дусі кіномузики”15 Концерт транслювався Другою програмою Польського радіо.

Твори М. Скорика включив до своєї програми також камерний ансамбль Львівської Національної Музичної Академії ім. М. Лисенка, який брав участь у Днях Музики над Одрою (Musikfesttage an der Oder, Dni Muzyki nad Odrq) з 7 по 16 березня 2008 р. Musikfesttage an der Oder, Dni Muzyki nad Odrq - Program.

Камерну музику композитора виконував у Польщі і квартет ЛНМА ім. М. Лисенка. Так, в 2001 р. артисти виконали “Мелодію” та “Три весільні пісні” (соло сопрано - Ольга Попович з Перемишля) на фестивалі “ІІІ Презентація Культур Пограниччя” (III Prezentacje Kultur Pogranicza). Концерти відбулися в Перемишлі 10.12.2001 р. та в Катовіцах 12.12.2001 р. Наступного року квартет виступив з концертом інструментальних творів М. Скорика в Катовіцах (9.12.2002 р.) Архів Перемиського Центру Культурних Ініціатив “Митуса”, афіші концертів.

Великою популярністю серед польських співачок користуються “Три весільні пісні” композитора, які неодноразово виконувались у Польщі. Наведемо кілька прикладів. Ольга Попович з піаністкою Аґнєшкою Гошовською- Яблонською записали їх у 2006 р. для

Жешівського Радіо та на платівку CD “Огні горять, солоспіви українських композиторів”. Архів Перемиського центру культурних ініціатив “Митуса”, свідоцтво запису з “Радіо Ряшів”, платівка OD “Огні горять, солоспіви українських композиторів”

Патриція Кшешовська - солістка Опери в Лодзі - виконувала “Три весільні пісні” декілька разів у супроводі в транскрипції для акордеону (2007, 2008 рр.). Особиста інформація Патриції Кшешовської У своєму репертуарі має їх також Мая Войнарович - випускниця Музичної академії у Варшаві та співачка Камерної опери у Варшаві. Показово, що М. Войнарович обрала цей цикл для свого дипломного концерту з камерного співу Особиста інформація Маї Войнарович. Ці ж та інші солоспіви М. Скорика виконувались і на вокальних майстеркурсах та фінальних концертах курсів у Перемишлі в 20052008 рр. Афіші концертів - Архів Перемиського Центру Культурних Ініціатив “Митуса”. Вони постійно включаються в репертуар студентів та випускників Краківської музичної академії, особливо в класі сольного співу професора Ольги Попович. Так, Ольга Станкєвіч співала їх в 2015 р., а в 2016 р. записала і виклала в Youtube. Юстина Блюй обрала “Три весільні пісні” для дипломного концерту в червні 2018 р. Студентка запрезентувала високий художній рівень і глибоке відчуття характеру української народної музики. Другу пісню “Шуміла ліщина” із названого циклу виконували Александра Міхнєвіч (2015) та Оксана Лікаренко (2018). Приватний архів О. Попович

Хорову музику композитора презентували у Польщі відомі українські колективи. 18 червня 2000 р. камерний хор “Глорія” зі Львова виступив на 12 Днях Музики Краківських композиторів “Confiteor” (12. Dni Muzyki Kompozyto^w Krakowskich “Confiteor”), виконуючи “Псалом” та “Молитву” М. Скорика із “Заупокійної Служби Божої”.. Згаданий хор виступив з його творами і на XXVI Старосондецькому Фестивалі Давньої Музики (Staros№decki Festiwal Muzyki Dawnej) 2 липня 2004 р. в Барціцах, де виконав “Боже спаси мене”, Псалом 53, “Отче наш” та “Молитву”. XXVI Starosqdecki Festiwal Muzyki Dawnej - 2004, Program

В Польщі відома також кіномузика М. Скорика. Фільм “Тіні забутих предків” транслювало Польське телебачення ще у 80-х рр. XX ст., а 30 травня 2007 р. цей фільм був презентований у присутності композитора на Міжнародному Фестивалі Сучасної Музики “19-ті Дні Музики Краківських Композиторів”26. Скорик постійно бере участь у цьому фестивалі. Крім того, він нерідко виступає як диригент, керуючи виконаннями своїх творів. 18 квітня 2015 р. Восьмий музичний фестиваль у Гданську завершився “Українським вокальним гала- концертом”, що символічно маніфестував солідарність мешканців міста з Україною. В ньому взяли участь солісти Національної опери України ім. Т. Шевченка та оркестр Польської Балтійської філармонії, яким диригував “відомий композитор і диригент, художній керівник цієї сцени Мирослав Скорик 27. В концерті прозвучав ряд його творів. (...) Що цікаво, програма не була ані сумовитою, ані патетичною чи рефлексійною, чого можна було б очікувати, зважаючи на [політичну] ситуацію. Навпаки ... організатори захопили слухачів тим, що найкраще [в композиторській творчості -- О.П.] сучасної України -- аранжуваннями та композиціями Скорика, відтак звучання було яскравим, колористично багатим, вражаючим, одна прекрасна мелодія змінювала іншу, отже, [презентувалось] все те, що приваблює публіку, але що вона, на жаль, не так часто має змогу почути(...).28 Із творів Маестро прозвучали: “Мелодія”, кілька каприсів Н. Паганіні в транскрипції М. Скорика для великого симфонічного оркестру, арія баса з опери “Мойсей”. “(...) Публіка була захоплена та бурхливими оплесками і вигуками “браво ” вимагала виконання “на біс ” 29.

Наведені приклади засвідчують велику популярність і визнання музики Мирослава Скорика в Польщі. Саме тому зрозумілим стає зацікавлення найбільш монументальним твором композитора - оперою “Мойсей” на лібрето Богдана Стельмаха за однойменною поемою Івана Франка. Прем'єра опери відбулася на сцені Львівського національного театру опери і балету ім. С. Крушельницької в червні 2001 р., а вже 28 вересня “Балада про дерева” для баса з оркестром - один з ключових фрагментів опери була виконана на концерті в рамках “VIII Днів Кантатно-Ораторійної Музики” (VIII Dni Muzyki Oratoryjno-Kantatowej) в Перемишлі. Львівським камерним оркестром диригував сам композитор, а партію Мойсея дуже переконливо виконав Олександр Громиш. Mi^dzynarodowy Festiwal Muzyki W spolczesnej 19 Dni Muzyki Kompozytorow Krakowskich, Krakow 2007, c. 142145 Там само. Centrum Kulturalne w Przemyslu, VIII Dni Muzyki Oratoryjno-Kantatowej, Program, Przemysl 24-28.09.2001. Оцінка автора тексту

Наступного року опера “Мойсей” - вже в повній версії - була поставлена в рамках ІХ Бидґоського Оперного Фестивалю (ІХ Festiwal Operowy w Bydgoszczy) - найзначнішої акції в оперному світі Польщі. Відлуння польської прем'єри “Мойсея” у польській пресі було дуже позитивним. Зокрема “Трубадур” повідомляє: (...) Твір цей (...) запрезентований на Бидґоському Оперному Фестивалі, отримав дуже теплі оцінки місцевих музичних рецензентів (...) Ruch Muzyczny, Nr 15/16, 10 sierpnia 2003. Відгук одного з найвідоміших у Польщі оперних критиків Юзефа Канського в журналі “Рух Музичний” був вельми схвальним. Він передусім підкреслив, що це був один з найкращих спектаклів Бидґоського фестивалю, небуденна подія в культурному житті: (...) Винятковою подією, яка завершила фестиваль, -- пише Юзеф Каньскі - стала вистава потужної опери “Мойсей” видатного сучасного українського композитора Мирослава Скорика у виконанні колективу Академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької зі Львова. Опера за однойменною поемою Івана Франка ґрунтується на біблійній тематиці, включає в себе ряд драматичних епізодів та імпонуючих хорових сцен, з виразною символікою, що уособлює мандрівку поневоленого народу до вільної батьківщини, справила глибоке враження (...) Додати варто, що (...) чудовим виконавцем титульної ролі був Олександр Громиш. Ruch Muzyczny, Nr 13, 22 czerwca 2002

³³ Ruch Muzyczny, Nr 15/16, 10 sierpnia 2003

Trubadur, Nr 3 (28), 2003

³⁴ Trubadur, Nr 3 (28), 2003

³¹ Наше Слово, No 30, 21 липня 2003 р.

³⁸ Ruch Muzyczny, Nr. 21, 14 paydziernika 2001

Цей безперечний успіх “Мойсея” невдовзі повторився, бо вже 28 червня 2003 р. Львівський національний академічний театр опери та балету поставив оперу у Варшавському Великому Театрі і реакція публіки та критиків була не менш схвальною.

Найважливішим чинником була очевидно художня вартість самого твору, проте істотним був і високий рівень виконавців та прекрасні рецензії після бидґоської прем'єри. Не без значення був також той факт, що проект “Мойсея” реалізовано при великому сприянні Апостольської столиці та самого Папи Івана Павла ІІ, до якого поляки відносяться з великим пієтизмом, а також те, що режисером вистави був знаний польський митець Збіґнєв Хшановскі. Всі ці елементи спрацювали на великий успіх твору, композитора а також Львівського театру загалом, про що активно писала польська преса. (...) І істинно -- пише Юзеф Каньскі - засноване на драматичній поемі Франка лібрето (...) викликає дуже виразні алюзії до складної, заплутаної, а нерідко кривавої історії України, а пристрасний заклик головного героя “Щоб з рабів тих зробити народ” зберігає виняткову актуальність (...) Музика “Мойсея” (...) помірковано сучасна (...) композитор прагнув зберегти добру традицію оперного жанру, тому не нехтує мелодійністю, творить музику, в якій можуть блискуче розкритись солісти -- виконавці головних партій. Є однак у тій мелодійності, та гармонічній мові немало яскравої інвенції композитора; є певні орієнтальні мотиви (для характеристики країн, де відбувається акція опери), але не бракує також розлогої мелодичної лінії, що коренями сягає до давнього українського фольклору. Творчий талант Скорика і його відчуття форми успішно поєднують ті дуже різноманітні елементи в одну цілість. До найкращих епізодів належать, безперечно, потужні хорові партії та експресивні розбудовані монологи головного героя (...). Юзеф Каньскі дає високу оцінку виконанню опери М. Скорика колективом Львівського театру (...) З правдивим задоволенням - пише - слухав прекрасне звучання хорів (в тому також дитячого) та оркестру під батутою Михайла Дутчака, який провадив виставу з великою культурою і шляхетністю. (...) Серед солістів вирізнявся, безперечно, виконавець складної і насиченої титульної партії Олександр Громиш, обдарований вартісним басовим голосом (...), який створив яскраву переконливу сценічну постать. Поруч з ним прекрасно виступили Ігор Кушплер як Поет (...), а також тенор Олег Лихач як динамічний Єгошуа та Наталія Свобода у партії Йохаведди (...) Ми у Варшаві слухали “Мойсея” зі щирим зацікавленням, не один драматичний фрагмент викликав у слухачів глибоке зворушення. Такий чіткий акцент був справді необхідним на кінець нашого оперного сезону ” 33.

Необхідно підкреслити що ця вистава “Мойсея” була не лише високо оцінена професійними критиками, але й захоплено сприйнялась широкою публікою: “(...) “Мойсей” у Національній опері був нагороджений оплесками стоячи. Серед глядачів був присутній між іншими міністр культури Польщі Вальдемар Домбровскі (...)”.

В часописі “Трубадур” про виставу “Мойсея” у Варшаві дуже схвально висловлюється Барбара Пардо. (...) До тої простої фабули -- пише критик - Мирослав Скорик скомпонував прекрасну музику. Вона далека від авангарду, мелодійна, легка для сприйняття, але водночас хвилююча)....).35 Авторка допису захоплюється також виконавцями - солістами, у всіх без винятку підкреслює високу вокальну майстерність і вишукану інтерпретацію, дає високу оцінку хорам та оркестру (...) Варшавська публіка -- пише - не жаліла оплесків і овацій стоячи.

Відгук на “Мойсея” опубліковано також у “Нашому Слові”. Павло Маркушевський підкреслює що “(...) музика М. Скорика влучно передає настрій представленої картини (...) Цілість добре скомпонована і переконлива. Захоплюється критик і виконавським рівнем як солістів, так хорів і оркестру, пишучи наприкінці статті “(...) бо насправді варто побачити цю оперу (...) Не дивно теж, що варшавська публіка нагородила “Мойсея” кільканадцятихвилинними оплесками. Отож, “Мойсей” у варшавській опері став великим святом української культури у Польщі.

Такі успішні вистави Львівського театру спричинили потребу польської публіки ще раз почути “Мойсея”. Концертне виконання опери відбулося 13 вересня 2001 р. знову у Варшаві. Колектив Львівського оперного театру виступив у Базиліці Найсвятішого Серця Ісуса. Цей виступ теж отримав високу оцінку варшавської публіки.

І навіть десять років потому “Мойсей” знову повертається до Польщі. В інтерв'ю Зофії Стопінській директор Львівської опери Василь Вовкун говорить: “(...)У 2017році, 24-26 березня ми виступали в Зеленій Горі, Познані та Катовіцах з оперою “Мойсей” М. Скорика (...) ”. 24 березня 2017 р. відбулася перша із циклу вистав “Мойсея” в Зеленій Горі. Наступного дня вистава відбулась у Познані. Ярек Міколайчик писав: (...) Львівський національний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (...) утримує постійні творчі контакти з Польською національною оперою у Варшаві і на своїй сцені приймає артистів з Польщі. 25.03.17 р. приїхав до Познаня 200-особовий колектив зірок: солістів, балету, хору

Львівської опери та оркестр під дирекцією Михайла Дутчака. На Познаньській Арені виставлено оперу “Мойсей”. Цю особливу мистецьку подію почесним патронатом обійняв Архієпископ Станіслав Ґондецкі Познаньський Митрополит (...).

З Познаня львівські артисти подалися до Катовіц, де 26 березня 2017 р. у “Катовіцькому Сподку” пройшла вистава “Мойсея”. В інформації про спектакль читаємо: “(...) Високий художній рівень забезпечує 200-особовий колектив зірок Львівської опери (оркестр, хор, балет, солісти, спеціально збудована сценографія впровадить глядача в світ Мойсея). Почесний патронат перейняв Архієпископ Віктор Скворц Катовіцкий Митрополит (...).

8 квітня 2017 р. оперу “Мойсей” з великим успіхом поставлено в Кошаліні. Цілий цикл вистав “Мойсея” приніс Львівській опері велике визнання. Організатором спектаклів був Фонд плекання культурної освіти “Відкрий Серце”, а всюди почесний патронат справували Архієпископи-Митрополити, найбільші авторитети Римокатолицького Костелу в Польщі. Вистави проходили не в театрах, а у великих локаціях, де звичайно відбуваються значні масові художні і спортивні події. Завдяки тому “Мойсея” послухали тисячі слухачів, що сприяло пропагуванню перш за все музики Мирослава Скорика, але також українського оперного мистецтва та української музичної культури взагалі на найвищому художньому рівні.

Висновок

Підсумовуючи, необхідно підкреслити, що Мирослава Скорика сприймають у Польщі як загальновідомого і цінованого композитора та диригента. Його різноманітна творчість презентується у всіх жанрових сферах, до яких він звертається, причому виконавцями виступають як українські, так і польські артисти. Однак найбільший успіх в польському музичному середовищі принесла М. Скорикові опера “Мойсей”. Цей монументальний, цікавий і художньо вартісний твір спричинився до визнання М. Скорика у Польщі як композитора найвищого рангу, а відповідно, таке позитивне ставлення переноситься і на сучасну українську музику загалом.

Література

1. 2nd Festival ofUkrainian Culture UKRAINE VIVA, Program, Wroclaw 2002

2. 4th Wiolinistic Festival Bronislaw Hubermman, Program, Czestochowa 2003

3. The Czestochowa Philharmonic, Program - October 2003

4. Life in Podkarpackie, 15.VI.2005

5. “Days of Music on the Oder River” - 2004, Program

6. Szczecin Philharmonic, Artistic Season 2007/2008 (part II) - Program

7. Opera Philharmonic Podlaska - Bialystok, Program, June 2008

8. Daily Polish - 26.05.2003

9. Days ofUkrainian Culture - Szczecin 2007, Program

10. XVIII Mikolow Days of Music 17.05.- 07.06.2008, Program

11. Orchestra of the 21st century, Concert, Program

12. X Music Festival ofPolish Radio 1-7.X.2007, Warsaw

13. Musical Movement, Year LI, No. 24, November25, 2007

14. Days of Music on the Oder River - 2008 - Program

15. XXVI Starasadecki Olden Music Festival - 2004, Program

16. International Festival of Contemporary Music 19 Days of Music of Crakow Composers, Cracow 2007, p. 142-145

17. Cultural Center in Przemysl, 8th Days of Oratorio and Cantata Music, Program, Przemysl 24-28.09.2001

18. Musical Movement, No. 15/16, August 10, 2003

19. Musical Movement, No. 13, June 22, 2002

20. Trubadur, No. 3 (28), 2003

21. Our word, No. 30, July27, 2003

22. Musical Movement, No. 21, October 14, 2007

Размещено на Allbest.ru