Сучасна наукова думка про розвиток духової музики та виконавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасна наукова думка про розвиток духової музики та виконавства

Степанова Анна Олександрівна - викладач кафедри музично-інструментальної підготовки ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

На сучасному етапі розвитку музичної педагогіки надзвичайно актуальними є питання розвитку духовної музики та виконавства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема наукових досліджень виникнення та розвитку духової музики була предметом досліджень вітчизняних та зарубіжних дослідників. До таких слід віднести монографічні праці В. М. Апат-ського, В. О Богданова, Р. А. Вовка, С. Гришки, А. Я. Карпяка, П. Ф. Круля, Я. Левіна, Г. П. Марценюка, О. С. Пло-хотнюка, Д. Р. Рогаль-Левицького, Ю. А. Усова, RaultLucie, Margaret J. Kartomi та ін.

Останнім часом ця проблема розглядається переважно у науково- педагогічному аспекті, що сприяє не тільки розвитку виконавської майстерності музикантів-духовиків, а й підвищенню ефективності їхньої професійної підготовки в навчальних закладах України. Методи дослідження ґрунтуються на діалектичному взаємозв'язку історичного, соціологічного та аналітичного підходів і порівняльного аналізу, що дає змогу найбільш ефективно обґрунтувати та побудувати зміст навчального процесу професійної підготовки музикантів-духовиків.

Мета статті - висвітлення змісту основних монографічних робіт, створених на основі дисертаційних досліджень.

Виклад основного матеріалу дослідження

Останні десятиліття дали українській духовій музиці та виконавству ряд фундаментальних праць, які увійшли у скарбницю українського музикознавства і потребують подальшого дослідницького вдосконалення. Ці дослідження можна умовно поділити на чотири основні напрямки:

- вітчизняні та зарубіжні дослідження, тематика яких пов'язана з історією розвитку духових інструментів та виконавства, їхньої ролі у розвитку загальної світової та вітчизняної музичної культури;

- дослідження, предмет яких пов'язаний із удосконаленням техніки виконавства на духових інструментах у відповідності з їхньою класифікацією: деревинні, мідні;

- дослідження з проблем підготовки педагогічних кадрів із навчання гри на духових інструментах, керівників духових музичних колективів»;

- фундаментальні монографічні роботи, навчальні посібники, які визнані в професійних колах на державному рівні та рекомендовані для поширення, вивчення та застосування в практичній роботі.

Значним внеском у розвиток історії української духової музики є монографія П. Ф. Круля «Національне духове інструментальне мистецтво українського народу», в якій здійснено теоретичне осмислення проблем генезису духового інструментарію в національній музичній культурі України, який випливає з світового інструментознавства

Ще одна фундаментальна праця П. Ф. Круля «Східнослов'янська інструментальна культура: історичні витоки і функціонування» присвячена духовому музичному інструментарію, який акцентував увагу на перші варіанти застосування духових інструментів в оркестрі народної художньої творчості.

Великого значення у навчальному процесі по підготовці музикантів-духовиків набув навчальний посібник професора П. Ф. Круля «Духовий інструментарій в історії музичної культури України», який містить свідчення про духовий музичний інструментарій України, який охоплює досить велику кількість різнозвучних за своїм характером інструментів, що виготовлялись як самим виконавцем, так і майстровим способом [5].

До наукових історичних видань, що використовуються в навчальному процесі слід віднести монографію професора В. О. Богданова «Історія духового музичного мистецтва України: Від найдавніших часів до початку ХХ ст.», яка написана на матеріалі дисертаційного дослідження і має два видання. У монографії розглядається еволюція духового музичного мистецтва України як історичний процес, пов'язаний з інструментарієм і концертною практикою. Крім того, простежується взаємодія двох факторів, що стимулювали розвиток української духової музичної культури: а) становлення музичної освіти; б) поєднання громадського життя з музичним.

Значним і одним із самих важливих доробком в історії духової музики України слід вважати двохтомну працю В. О. Богданова і Л. Д. Богданової «Історія духового музичного мистецтва України: від найдавніших часів до початку ХХ ст.», яка присвячена історії духового музичного мистецтва України від витоків до початку ХХ ст. [2].

Великого значення в науково- навчальному плані мають наукові праці українського академіка, професора, фаготиста В. М. Апатського Це історичні фундаментальні розвідки:

- «История духового музыкальноисполнительскогоискусства», яка присвячена історії духового музично- виконавської мистецтва від найдавніших часів до XXI століття. Паралельно із західноєвропейським висвітлюються основні віхи історії духового виконавства України.

- «История духового музыкальноисполнительскогоискусства» (книга ІІ), яка присвячена історії духового музично- виконавського мистецтва в період середини XIX - початок XXI століття.

- Посібник В. М. Апатського «Основытеории и методики духового музыкальноисполнительскогоискусства» є одним із основних навчальних посібників для вищих навчальних закладів, що готують професійних музикантів-духовиків [1].

Заслуговує уваги історико-біографічна праця Р. А. Вовка «Портрети корифеїв», у якій представлено творчі портрети провідних педагогів кафедри дерев'яних духових інструментів НМАУ ім. П. І. Чайковського, які своєю діяльністю сприяли, сприяють і надалі сприятимуть подальшому розвитку та процвітанню духового інструментального мистецтва та вітчизняної музичної культури [3].

До цього ряду слід віднести науково- методичну працю І. С. Гришки та О. П. Гормона «Теорія і методика постановки виконавського апарату трубача», у якій розглядаються питання теорії і методики постановки виконавського апарату трубача, функцій і взаємодії його складових у процесі гри на трубі.

Монографія Г. П. Марценюка «Українське тромбонове виконавство в контексті європейського духового музичного мистецтва» є першим дослідженням з історії розвитку та проблем становлення українського тромбонового виконавства. На основі систематизації фактичних даних простежено й узагальнено джерела формування і розвитку регіональних тромбонових шкіл.

У монографії А. Я. Карпяка «Концепційні засади художнього мислення сучасного флейтиста» вперше в українському музикознавстві наданий аргументований критичний аналіз ключовим питанням та проблемам розвитку сучасного флейтового мистецтва. Визначаючи первинні пріоритети у формуванні виконавської майстерності флейтиста, автор зосереджує увагу на прогресивних положеннях психофізіологічної методичної школи, впроваджуючи у флейтовий фах нове тлумачення явища артикуляції [4].

Книга О. С. Плохотнюка «Професія - трубач. В. М. Лисенко (історичні нариси і методика організації щоденних самостійних занять трубача)» присвячена творчій спадщині видатного українського трубача Лисенка Володимира Миколайовича - талановитого музиканта-педагога, трубача- віртуоза, виконавська творчість якого мала великий вплив на розвиток мистецтва гри на трубі не тільки в Луганську, але й далеко за його межами.

Заслуговує уваги і монографічне видання І. С. Гришки «Звукоутворення як важлива складова технічної досконалості трубача (історія, теорія, методика, практика)», у якому розглядаються історичні, теоретичні, методологічні та естетичні питання трубного виконавства: з'ясовується роль труби в мистецько-культурних соціумах різних епох, аналізуються традиційні та сучасні підходи до проблем звуковидобування при грі на трубі. відповідність професійна підготовка духовий

Одним із самих значних видань середини ХХ ст. слід виділити російських авторів: чотирьох томну працю видатного композитора, музикознавця Д. Р. Рогаль- Левицького «Сучасний оркестр» та відомого виконавця та педагога Ю.О. Усова «Історія вітчизняного виконавства на духових інструментах» та «Історія зарубіжного виконавства на духових інструментах», у яких автор найбільш повно і глибоко розкриває історію виникнення духових інструментів та духової музики від найдавніших часів до сьогодення [7].

Друга робота Ю. О. Усова «Історія зарубіжного виконавства на духових інструментах» присвячена розкриттю основних історичних етапів виникнення та розвитку духового виконавства в історії світової музичної культури. Автор, висвітлюючи проблему, шляхи розвитку виконавства на духових інструментах умовно поділяє на два етапи. Витоки першого починаються у часи Стародавнього Єгипту, Стародавньої Греції, Стародавнього Риму. Початком другого етапу автор вважає XVII ст. (1607 р.), коли видатний італійський композитор КлаудіоМонтеверді (ClaudioGiovanniAntonioMonteverdi; 1567-1643) об'єднав існуючі у той час струнні, духові, клавішні та ударні інструменти в одне ціле і, таким чином, створив оркестр [8].

Робота С. Я. Левіна «Духові інструменти в історії музичної культури» складається з двох частин. У першій частині висвітлюється історія розвитку дерев'яних і мідних духових інструментів з найдавніших часів до другої половини XVIII століття. Особлива увага звернена не тільки на розвиток духової музики у різних регіонах, а і на особливості використання духових інструментів у творчості композиторів різних епох [6].

Серед наукових досліджень дальнього зарубіжжя з питань історії виникнення духових музичних інструментів та виконавства слід відзначити роботи останніх років, які мають найвідомішу популярність у провідних навчальних закладах. Серед них роботи відомої французької професорки, етномузикознавця, викладача у Національному музеї природньої історії Сорбонського університету (Франція) Люсі Раулт (RaultLucie), зокрема, її дві фундаментальні праці «Музичні інструменти у світі» (Instrumentsdemusiquedumonde) та «Музичні інструменти: глобальне дослідження традиційного музикування: оглад по всьому світу традиційних музичних рішень» (MusicalInstruments: A WorldwideSurveyofTraditional Music-making) [9].

Заслуговують уваги роботи австралійської дослідниці музичних інструментів - професорки музики Університету Монаш (Австралія) Маргарет Картомі (MargaretKartomi), яка є авторкою численних книг, у тому числі «Поняття та класифікація музичних інструментів» (ClassificationsofMusicalInstruments) [10].

При порівнянні результатів нашого дослідження з роботами інших авторів слід зазначити, що наше дослідження вирізняється історико-теоретичним підходом до розвитку духової музики та виконавства на духових інструментах і характеризується основними напрямками, предмет яких охоплює: історію розвитку духових інструментів; удосконалення прийомів гри та виконавства; професійну підготовку музикантів-духовиків; перспективи розвитку духової музики та її ролі в світовому музичному мистецтві.

Висновки та перспективи подальших досліджень

На підставі вище викладеного слід зазначити, що стан науково-теоретичної думки з питань розвитку духової музики та виконавства на духових інструментах має велику історію, яка починається з найдавніших часів. [сторіографію наукових досліджень із цих питань можна умовно розділили на чотири напрямки, які охоплюють: вітчизняні та зарубіжні наукові дослідження (дисертації), тематика яких пов'язана з історією розвитку духових інструментів та виконавства; дослідження (дисертації та наукові праці), предмет яких пов'язаний із удосконаленням техніки виконавства на духових інструментах у відповідності з їхньою класифікацією: деревинні, мідні; дослідження (дисертації) з проблем підготовки педагогічних кадрів із навчання гри на духових інструментах, керівників духових музичних колективів; фундаментальні монографічні роботи, навчальні посібники, які визнані у професійних колах на державному рівні та рекомендовані для поширення. Наукові праці монографічного та навчального характеру, створені на основі дисертаційних досліджень - це один із основних напрямків сучасної наукової думки з питань історії та теорії духової музики.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Апатский В. Н. (2010) История духового музыкально-исполнительскогоискусства. ТОВ «Задруга», 2010. 320 с.

2. Богданов В. О., Богданова Л. Д. (2007) Історія духового музичного мистецтва України: від найдавніших часів до початку ХХ ст. В 2-х томах. Т.1. Харків: ФОП Сілічев С. О., 2013. 384 с.

3. Вовк Р. А. (2013) Портрети корифеїв. К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2013. 225 с.

4. Карпяк А. Я. (2013) Концепційні засади художнього мислення сучасного флейтиста: монографія. Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2013. 378 с.

5. Круль П. Ф. (2010) Національне духове інструментальне мистецтво українського народу: малодосліджені сторінки історії. К. : Вид-во НАН України. 2000. 324 с.

6. Левин С. Я. (1973) Духовыеинструменты в историимузыкальнойкультуры. В 2-х частях. Л. : Музыка, 1973. 264 с.

7. Рогаль-Левицкий Д. Р. (1953-56) Современный оркестр. В 4 т. М. : Государственноемузыкальноеиздательство, 19531956.

8. Усов Ю. А. (1975) Историязарубежногоисполнительства на духовых інструментах. М. : Музыка, 1978. 184 с.

9. RaultLucie (2000). Instrumentsdemusiquedumonde. Paris: HervedeLaMartiniere, coll. Patrimoine, 2000. 232 p.; Rault, Lucie. MusicalInstruments: A WorldwideSurveyofTraditional Music-makingMusicalInstruments: A WorldwideSurveyofTraditional Music-making. Paris: Thames&HudsonLtd, 2000.

10. Margaret J. Kartomi (1990) OnConceptsandClassificationsofMusicalInstruments. TheUniversityofChicagoPress - Chicago/London 1990.

REFERENCES

1. Apatskiy, V. (2010). Istoriyadukhovogomuzykal'no-ispolnitel'skogoiskusstva. [Historyofbrassmusicandperformingarts].

2. Bogdanov, V., Bogdanova, L. (2007). IstoriyadukhovogomuzichnogomistetstvaUkraini: vidnaydavnishikhchasivdopochatku KHKH st. [HistoryofwindmusicartofUkraine: fromancienttimestothebeginningofthe XX century]. Kharkiv.

3. Vovk, R. (2013). Portretikorifeiv. [Portraitsofluminaries]. Kiev.

4. Gishka, L, Gorman, O. (2013). Teoriya і metodikapostanovkivikonavs'kogoaparatutrubacha: Navchal'no-metodichniyposibnik. [Conceptualprinciplesofartisticthinkingof a modernflutist: a monograph]. L'viv.

5. Krul', P. (2010). Natsional'nedukhoveinstrumental'nemistetstvoukrains'kogonarodu: malodoslidzhenistorinkiislorii. [NationalwindinstrumentalartoftheUkrainianpeople: little-studied pagesofhistory]. Kiev.

6. Levin, S. (1973). Dukhovyyeinstrumenty v istoriimuzykal'noykul'tury. [Windinstrumentsinthehistoryofmusicalculture]. Leningrad.

7. Rogal'-Levitskiy, D. (1953-56). Sovremennyyorkestr. [Contemporaryorchestra]. Moscow.

8. Usov, YU. (1975). Istoriyazarubezhnogoispolnitel'stvanadukhovykhinstrumentakh. [Historyofforeignperformanceonwindinstruments]. Moscow.

9. RaultLucie (2000). Muzykal'nyyeinstrumentymira. [Instrumentsdemusiquedumonde]. Paris.

10. Margaret J. Kartomi (1990). O ponyatiyakh i klassifkatsiyakhmuzykal'nykhinstrumentov. [OnConceptsandClassificationsofMusicalInstruments]. Chicago/London.

Размещено на Allbest.ru