Жанри камерно-вокальної музики

12. Вихід з класу під «Рондо в турецькому стилі» В.А. Моцарта.

13. Для допитливих -- виконання музичного проекту.

Проект «Незвичайне музичне коло»

Мета: навчитися виготовляти за допомогою комп'ютера презентацію або ролик, знаходити та вибирати необхідні картини та музичні файли.

Очікуваний результат: презентація або ролик.

План створення:

Цей проект вам допоможуть створити друзі, рідні або вчителі.

1. Перегляньте з друзями малюнки або ілюстрації із зображенням весняних квітів, збережіть їх на комп'ютері в окрему папку у форматі JPEG.

2. Зберіть музичні файли з записом рондо, які ми слухали на уроці.

3. Складіть разом презентацію або ролик, в якій розмістите зібрані ілюстрації. Головне завдання -- розміщення ілюстрацій в презентації або ролику повинно співпадати з формою рондо, одна із картин буде рефреном та повторюватися протягом усього проекту, а інші -- епізодами. Підказкою стане схема форми рондо.

4. Додайте музичні файли та збережіть проект на комп'ютері, потім запишіть його на диск. Продемонструйте на уроці друзям свою роботу, яку озвучите цікавими весняними віршами або розповіддю про рондо.

Тема 25. Соната

Мета. Ознайомити з особливостями жанру сонати та етапами його розвитку в музичному мистецтві, з характерними ознаками жанру та композиційною будовою -- формою класичної сонати та її закономірностями, розглянути різницю між сонатами різних композиторів, ознайомити учнів з інструментальною творчістю композиторів Й. Гайдна та К. Дебюссі.

Розвивати вміння учнів уважно слухати сонату та визначати закономірності сонатної форми і вміння зображати схематично класичний тип першої частини сонати, розвивати вміння надавати характеристику головним темам і музичному образу сонати, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння виконувати виразно пісні та повторювати мелодійний та ритмічний малюнок пісні.

Виховувати інтерес до слухання класичної сонати та її творців, інтерес до виконання дитячих пісень українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему. Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора Й. Гайдна.

Основні поняття для засвоєння: характерні ознаки жанру сонати, жанр сонати та етапи його розвитку, різновиди сонат, композиційна будова (форма) варіацій, цикли сонат.

Твори, що вивчаються на уроці:

Й. Гайдн. Соната для фортепіано ре-мажор (№ 37) -- Allegro con brio (І ч.).

К. Дебюссі. Соната для віолончелі та фортепіано ре-мінор.

«Музика» (слова І. Боровика, музика Ю. Рожкова).

Хід уроку

1. Вхід під музику Й. Гайдна. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Музичне сприймання. Й. Гайдн. Соната для фортепіано ре-мажор (№37) -- Allegro соп brio (І ч.).

3. Аналіз музичного твору.

1. Розкажіть про особливості звучання сонати.

2. Які засоби виразності твору вдалося вам розпізнати?

3. Поміркуйте, чому соната має таку назву.

4. Чи сподобалася вам музика? Розкажіть про свої враження.

4. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про жанр сонати в творчості Й. Гайдна.

Франц Йозеф ГАЙДН (1732-1809)

Австрійський композитор, представник віденської класичної школи, один із засновників жанрів симфонії та струнного квартету. Стиль Гайдна органічно пов'язаний з культурою Відня, що поєднувала італійські, південно-німецькі та інші культурні традиції. Його творчість охоплює широкий спектр жанрів. В доробку композитора 24 опери, 14 ораторій, концерти для фортепіано та інших інструментів з оркестром, сонати, 77 квартетів та інші твори.

Клавірна музика Гайдна (сонати, рондо, варіації) посідає важливе місце в творчості композитора. Він написав 52 сонати для фортепіано. Відкриттям Й. Гайдна вважається також форма рондо-сонати, в якій сонатна форма (експозиція, розробка, реприза) зливається з формою рондо (А-В-С-А або А-В-А-С-А-В-А).

Сонати Й. Гайдна, як правило, мають тричастинний цикл: 1 -- сонатне алегро, 2 -- повільна частина, 3 -- швидкий фінал зазвичай у формі рондо.

Соната №37 ре-мажор -- твір, який іскриться радістю життя і завзяттям. Перша частина сонати Allegro соп brio -- безтурботна та легка, друга Largo -- лірично-мінорна, а третя -- танцювальний і веселий фінал.

5. Бесіда з учнями про особливості жанру сонати та історію його розвитку.

Музичний словничок

Соната (італ. senate, від лат. sonare -- звучати) -- жанр інструментальної музики, призначеної для одного або кількох інструментів; інструментальний твір, що складається із трьох-чотирьох різних за характером і темпом частин.

Термін «соната» відомий з XVI ст. Спочатку цим терміном називали будь-який інструментальний твір. На початку XVII ст. утворилося два типи сонат: церковні сонати (sonata da chiesa) та камерні сонати (sonata da camera). Соната для скрипки з чітко виписаною і розро¬бленою партією клавіру з'явилася у Й.С. Баха. У середині XVIII ст. інтенсивно формувався тип класичної сонати, і до кінця століття цей процес завершився.

Й. Гайдн, В.А. Моцарт, Л. ван Бетховен та інші композитори творили в жанрі класичної сонати. Композитори - романтики збагатили й переосмислили цей жанр. Для розвитку сонати багато зробили Ф. Шопен, Р. Шуман, Ф. Ліст, Й. Брамс, Е. Гріґ та ін.

Наприкінці XIX -- на початку XX ст. з'являються сонати у французьких композиторів Г. Форе, П. Дюка, М. Равеля, К. Дебюссі та російських композиторів О. Скрябіна, М. Метнера.

У XX ст. соната залишається одним із провідних музичних жанрів. Нові образи й засоби виразності істотно змінюють її вигляд -- це сонати С. Прокоф'єва, Д. Шостаковича, Б. Бартока.

Першими сонатами українських композиторів стали скрипкова соната М. Березовського та фортепіанні сонати Д. Бортнянського. Пізніше до цього жанру звертались М. Лисенко, В. Косенко, Б. Лятошинський, М. Тіца, Р. Сімович, Ю. Щуровський, В. Сєчкін та ін.

Жанр сонати вирізняється чіткою структурою. Першу частину сонати пишуть у сонатній формі.

Сонатна форма -- це принцип викладу музичного матеріалу, який передбачає не механічне чергування частин і розділів, а взаємодію тем і художніх образів. Теми -- головна і побічна -- або протиставляються одна одній, або доповнюють одна одну.

Розвиток тем відбувається впродовж трьох етапів -- експозиції, розробки та репризи.

Експозиція	Розробка	Реприза
показ головної	розвиток	повторення тем
і побічної тем	тем	(часто видозмінене)

Прослухайте ще раз першу частину сонати №37 Й. Гайдна і складіть схему цього музичного твору. Перевірте, чи вдалось вам виокремити експозицію, розробку та репризу в сонатній формі.

6. Музичне сприймання. К. Дебюссі. Соната для віолончелі та фортепіано ре-мінор.

Порівняйте сонату К. Дебюссі з сонатою Й. Гайдна. Як прослідковується сонатна форма у першій частині твору? Надайте характеристику засобам музичної виразності.

7. Фізкультхвилинка «Відпочиваємо разом».

8. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

9. Розучування пісні. «Музика» (слова І. Боровика, музика Ю. Рожкова).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.

10. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

Розкажіть про особливості жанру сонати. Що вам запам'яталося з історії розвитку цього жанру в музичному мистецтві?

В чому особливість музичного образу сонати И. Гайдна?

Які композитори працювали в жанрі сонати?

11. Домашнє завдання.

Послухайте одну з сонат композитора-класика. Пригадайте схему сонатної форми та зобразіть її схематично.

12. Вихід з класу під музику Й. Гайдна.

13. Для допитливих -- виконання музичного проекту.

Проект «Мої враження від сонати»

Мета: навчитися організовувати конкурс творчих робіт -- музичних вражень, пов'язаних з жанром сонати, висловлювати власні враження від музичного твору в різноманітних творчих формах, проводити презентацію творчих робіт на обрану тему.

Очікуваний результат: презентація творчих робіт.

План створення проекту:

У цьому проекті може взяти участь увесь клас.

1. Завдання: спробуйте зі своїми друзями виразити власні враження від прослуханого музичного твору -- сонати Й. Гайдна -- у творчій формі: наприклад, твір на тему «Мої музичні враження», стаття в газету, малюнок, панно, аплікація, вірш тощо.

2. Влаштуйте з друзями презентацію власних творчих робіт: кожен учасник стисло представляє роботу та коментує свої напрацювання.

3. Презентації можна озвучувати музикою И. Гайдна.

Тема 26. Квартет. Урок узагальнення знань

Мета. Ознайомит, і з особливостями жанру квартету та його характерними ознаками як жанру камерно-інструментальної музики, розглянути різницю між жанром квартету та музичними творами, що виконується інструментальним квартетом, ознайомити учнів з авторами та виконавцями квартетів, узагальнити знання учнів з теми «Камерно-інструментальні жанри».

Розвивати вміння учнів уважно слухати камерно-інструментальну музику та знаходити на слух характерні ознаки жанру квартету, надавати характеристику засобам музичної виразності твору, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння виконувати пісні у ході конкурсу на краще виконання творів та вміння учнів визначати музичні твори за музичними темами, розрізняти пісні за вступом.

Виховувати інтерес до слухання класичної камерно-інструментальної музики та виконання дитячих пісень українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок узагальнення знань з теми.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети композиторів Б. Лятошинського та Й. Штрауса.

Основні поняття для засвоєння: характерні ознаки жанру квартету, історія розвитку жанру, композиційна будова (форма) квартету.

Твори, що вивчаються на уроці:

Б. Лятошинський. Квартет №2 для двох скрипок, альта і віолончелі, тв. 4, 4. Allegro molto.

Й. Штраус. Полька «Грім і блискавка» у виконанні струнного квартету.

Хід уроку

1. Вхід під музику Б. Лятошинського. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Музичне сприймання. Б. Лятошинський. Квартет №2 для двох скрипок, альта і віолончелі, тв. 4, 4. Allegro molto.

3. Аналіз музичного твору.

1. Розкажіть про особливості звучання квартету. Опишіть характер музики.

2. У виконанні яких музичних інструментів прозвучав твір?

3. Назвіть тип квартету як ансамблю виконавців.

4. Які засоби виразності твору вам вдалося розпізнати?

5. Розкажіть про свої враження від твору.

4. Бесіда про історію розвитку жанру квартету.

Пригадаймо, як залежить назва виконавців будь-якого музичного твору відповідно до кількості музикантів - виконавців.

Ви вже знаєте, що ансамбль із двох виконавців (вокалістів або інструменталістів), -- це дует, троє виконавців утворюють тріо, а четверо -- квартет. Камерний ансамбль із п'яти виконавців традиційно називають квінтетом, із шести -- секстетом, із семи -- септетом, з восьми -- октетом. Такі самі назви мають і музичні твори, написані для відповідної кількості виконавців.

Оскільки щойно ми слухали квартет, розглянемо його як музичний твір для чотирьох інструментів детальніше.

Серед жанрів камерних ансамблів переважає струнний квартет, що у другій половині XVIII ст. замінив пануючу тоді тріо-сонату. Видатні твори цього жанру написали віденські класики -- Й. Гайдн, В.А. Моцарт, Л. ван Бетховен. їхні квартети створені у формі сонатного циклу, яка згодом стала традиційною. У романтичну епоху слід особливо відзначити квартети Ф. Шуберта.

У кінці XIX -- на початку XX ст. у струнних квартетах використовують лейтмотивний принцип (одна тема є головною у творі), важливого значення надають барвистості, образності, колористичній гармонії (П. Чайковський, С. Танеев, Е. Ґріг, К. Дебюссі). Глибокий психологізм, напружена експресія, вияв нових можливостей інструментів та їхніх поєднань властиві квартетам Д. Шостаковича та Б. Бартока.

Жанр фортепіанного квартету був найпопулярнішим у класичну епоху (В.А. Моцарт), пізніше композитори зверталися до цього жанру рідко.

В українській музиці найвідоміші твори цього жанру належать Б. Лятошинському (піять квартетів), В. Сильвесгрову («квартет-пік- коло»), Ю. Іщенку.

5. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про композитора -- автора українського квартету.

Борис Миколайович ЛЯТОШИНСЬКИЙ (1894-1968)

Український композитор, диригент і педагог, один із основоположників модерного напрямку в українській музиці. Неодноразовий член журі міжнародних конкурсів та активний учасник керівних органів Спілки композиторів України і Київської консерваторії. Автор опер, творів для хору з оркестром, творів для симфонічного оркестру, п'єс для духового оркестру, фортепіано з оркестром тощо.

Музичний словничок

Квартет -- музичний твір для чотирьох інструментів або вокальних голосів, зазвичай написаний у сонатній формі.

6. Музичне сприймання. Й. Штраус. Полька «Грім і блискавка» у виконанні струнного квартету.

7. Аналіз музичного твору.

1. Опишіть характер прослуханої музики.

2. У виконанні яких музичних інструментів прозвучав твір?

3. Порівняйте твір Й. Штрауса із твором Б. Лятошинського. Поміркуйте, у чому полягає різниця між жанром квартету і виконанням будь-якого твору інструментальним квартетом.

8. Проведення вікторини «Добери мелодію».

За поданими ілюстраціями впізнайте музичні твори, які ми слухали на уроках, і назвіть прізвища їхніх авторів. (Споглядання ілюстрацій до музичних творів, які діти слухали протягом чверті).

9. Проведення конкурсу «Найкращий виконавець».

За ілюстраціями пригадайте пісні, які ми вивчали на уроках, і виконайте їх під фонограму разом із друзями. Позмагайтеся, хто з вас заспіває найкраще.

10. Проведення конкурсу «Знавці музичного мистецтва».

Дайте відповіді на різнорівневі запитання:

2 бали	Музичний твір циклічної форми (зазвичай із трьох або чотирьох частин) для одного або кількох інструментів -- це: а) соната; б) етюд; в) скерцо. Музична форма, в якій неодноразове (не менше трьох) проведення головної теми (рефрену) чергується з відмінними один від одного епізодами, -- це: а) скерцо; б) рондо; в) ноктюрн. Лірична наспівна п'єса, зміст якої пов'язаний з художніми образами ночі, -- це: а) рондо; б) ноктюрн; в) соната. Частина симфонії, сонати, квартету або самостійна музична п'єса у жвавому, стрімкому темпі -- це: а) рондо; б) скерцо; в) ноктюрн. Невеликий музичний твір віртуозного характеру або п'єса навчального характеру, в якій застосовують певний технічний прийом гри, -- це: а) етюд; б) скерцо; в) рондо.
3 бали	Музичний твір, у якому основна тема поступово зазнає різноманітних (мелодичних, ладових, ритмічних, гармонічних) змін, -- це: а) варіації; б) рондо; в) соната. Вид музичного мистецтва, створений для виконання на інструментах сольно або малим складом виконавців, -- це: а) камерно-інструментальна музика; б) камерно-вокальна музика; в) симфонічна музика. Невеликий вступ імпровізаційного характеру перед основним твором -- фугою або сюїтою, чи самостійна музична п'єса вільного складу -- це: а) рондо; б) прелюдія; в) варіації.
4 бали	Невеликий за обсягом сольний або ансамблевий завершений музичний твір -- це: а) п'єса; б) прелюдія; в) соната. Інструментальна п'єса довільної форми в блискучому, віртуозному стилі, створена без попередньої підготовки, -- це: а) варіації; б) імпровізація; в) етюд. Сучасний композитор, аранжувальник і продюсер, засновник італійського колективу «Rondo Veneziano» -- це: а) К. Дебюссі; б) Ж.-П. Ревербері; в) А. Шнітке.

або дайте відповіді на тестові запитання:

Питання до теми «Жанри камерно-інструментальної музики»

1. Музична форма, що містить кілька частин, які є зміненою першою частиною (темою):

варіаційна

сонатна

рондо

2. Вид музичного мистецтва, створений для виконання на інструментах сольно або невеликим складом виконавців:

камерно-інструментальна

вокально-інструментальна

симфонічна

3. Поширена назва музичних композицій, переважно інструментальних, зміст яких пов'язаний з художніми образами ночі:

Ноктюрн

Романс

рапсодія

4. Музичний твір циклічної форми (зазвичай із трьох або чотирьох частин) для одного або кількох інструментів має назву:

соната

етюд

скерцо

5. Явище в мистецтві, при якому асоціації між зоровими та слуховими враженнями пов'язуються воєдино:

імпровізація

синопсія

аранжування

6. Невеликий вступ імпровізаційного характеру перед основним твором -- фугою або сюїтою, чи самостійна музична п'єса вільного складу:

рондо

прелюдія

варіація

7. Музична форма, в якій неодноразове (не менше трьох) проведення головної теми (рефрену) чергується з відмінними між собою епізодами:

скерцо

ноктюрн

рондо

8. Вправа для розвитку виконавської (переважно інструментальної) техніки:

скерцо

етюд

рондо

9. Назва твору, в якому перший епізод твору («частина В») написаний в тональності фа-мажор, а другий епізод («частина С»), значно похмуріший, завершується поверненням до основної теми:

«Патетичний етюд»

«До Елізи»

«Маленька нічна музика»

10. Частина симфонії, сонати, квартету чи самостійна музична п'єса в стрімкому темпі грайливого характеру:

Скерцо

Рондо

Етюд

11. Автор рондо-сонати:

Й. Гайдн

Е. Гріг

Л. ван Бетховен

12. Композитор, аранжувальник і продюсер італійських сучасних артистів, засновник колективу виконавців:

К. Дебюссі

Ж. Ревербері

Ф. Бурґмюллер

Скільки правильних відповідей? Це ваші справжні досягнення в Країні музики!

Поставте собі оцінку: ( )

11. Вихід з класу під музику Б. Лятошинського.

12. Для допитливих -- виконання музичного проекту. Проект «Моя фонотека» (продовження)

Мета: навчитися знаходити фонограми музичних творів і зберігати їх у форматі мрЗ.

Очікуваний результат: диск з улюбленими творами різних жанрів.

План створення:

Увага! Цей проект є продовженням першого проекту.

1. Знайдіть з друзями музичні твори та їхні сучасні обробки, написані в жанрах камерно-інструментальної музики, що слухали на уроках. Збережіть їх у форматі мрЗ в окрему папку на комп'ютері.

2. Складіть список записаних фонограм. Запишіть їх на диск.

3. Оформте обкладинку диска з назвою «Моя фонотека».



Розділ 4. Жанри симфонічної музики

Тема 27. Жанрова палітра симфонічної музики

Мета. Ознайомити з особливостями та характерними ознаками жанрів симфонічної музики, творцями симфонічної музики, ознайомити учнів із скарбничкою жанрів симфонічної музики, пригадати характерні ознаки програмної та непрограмної симфонічної музики.

Розвивати вміння учнів уважно слухати симфонічну музику та знаходити на слух характерні ознаки жанрів симфонічної музики, знаходити відмінності та спільні риси між жанрами симфонічної музики, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходити спільні риси між видами мистецтва.

Виховувати інтерес до слухання класичної симфонічної музики та виконання дитячих пісень українських композиторів.

Тин уроку: комбінований, урок введення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора Л. ван Бетховена.

Основні поняття для засвоєння: характерні ознаки жанрів симфонічної музики, жанри великої та малої форми в симфонічній музиці, програмна та непрограмна симфонічна музика.

Твори, що вивчаються на уроці:

Л. ван Бетховен. Симфонія №5. І частина.

«Козацька пісня» (слова і музика А. Мігай).

Хід уроку

1. Вхід під музику Л. ван Бетховена. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про жанри симфонічної музики.

3. Робота зі схемою.

Скринька жанрів Симфонічної музики

Симфонія Увертюра Концерт

Симфонічна поема Симфонічна сюїта Симфонічні варіації

До жанрів симфонічної музики також належать симфонієта, симфонічна картина, симфонічна фантазія.

Музичний словничок

Симфонічна музика -- музика, започаткована появою жанру симфонії і призначена для виконання симфонічним оркестром.

4. Музичне сприймання. Л. ван Бетховен. Симфонія № 5.1 частина.?

5. Аналіз музичного твору.

1. Чим вас вразила музика? Що було в ній незвичного?

2. Які інструменти виконували твір? Розкажіть про особливості звучання твору.

3. Чи є в цій музиці основна мелодія? Доведіть.

4. Які засоби музичної виразності характерні для цього симфонічного твору?

6. Бесіда про автора твору -- композитора Л. ван Бетховена та історію створення симфонії № 5.

Чи знаєте ви, що відома всім симфонія німецького класика була присвячена українцю? З'ясуймо це разом.

Серед дев'яти симфоній Бетховена особливо вирізняється симфонія №5. Її всі без винятку впізнають за вступом. Цікаво, що цей музичний твір композитор присвятив своєму другу і меценату -- сину останнього гетьмана України, графу Андрію Розумовському (українцю за походженням).

Особливим у звучанні симфонії є те, що всі чотири частини об'єднані фізною «темою долі», котра звучить на початку твору як епіграф. Про неї Бетховен сказав: «Так доля стукає у двері». Ця тема звучить дуже голосно (фортисимо) одночасно в партіях різних інструментів. Симфонія не має програми, її зміст не виражений словами, але яскрава, виразна музика, конкретне значення основного мотиву дають право розглядати твір як картину боротьби людини з перешкодами життя в ім'я радості та щастя. Чотири частини симфонії можна уявити як окремі моменти цієї боротьби. Фінал зображує перемогу людини над силами зла і насильства.

I частина (Allegro con brio -- швидко, з вогнем) написана в сонатній формі. Частина відкривається так званою «темою долі» -- мотиву з чотирьох нот, що повторюється двічі, вдруге -- одним ступенем ниж¬че. Це основний мотив, з якого розвиваються всі інші теми частини.

II частина (Andante con moto -- повільно) -- це глибокі роздуми про щось серйозне, значне. Написана у формі варіацій на дві теми.

III частина (Scherzo -- Allegro, в перекладі з італійської -- «жарт»). Музика цієї частини за настроєм повертає нас до першої частини.

IV частина (Allegro, фінал) звучить святково, переможно. Тема дуже близька до «Гімну Свободи». Фінал написаний у формі сонатного алегро.

Музичний словничок

Симфонія (від грец. -- співзвуччя) -- жанр оркестрової музики, великий твір для оркестру, написаний зазвичай у формі сонатно-симфонічного циклу.

7. Робота зі схемою.

КЛАСИЧНИЙ ВИД ЖАНРУ СИМФОНІЇ

Класичні зразки симфонії складаються з чотирьох частин.

І частина - у швидкому темпі, пишеться в сонатній формі (формі сонатного алегро)	ІІ частина - в повільному темпі, найбільш довільної форми, часто варіаційна.	ІІІ частина- Менует або скерцо, у складній тричастинній формі.	IV частини- У швидкому темпі, в сонатній формі або у формі рондо.

8. Виконання творчого завдання.

Прослухайте першу частину симфонії №5 Л. ван Бетховена ще раз. Спробуйте уявити себе режисером художнього фільму. Вигадайте невеликий сюжет. Хто буде головним героєм вашого фільму? Розкажіть про це своїм друзям.

9. Фізкультхвилинка «Відпочиваємо разом ».

10. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

11. Розучування пісні. «Козацька пісня» (слова і музика А. Мігай).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.

12. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

У чому полягає особливість жанрів симфонічної музики?

Як Бетховен утвердив у своїй симфонії ідею перемоги людини в боротьбі за кращу долю?

Які інструменти виконували твір?

Розкажіть про засоби виразності симфонії.

13. Домашнє завдання.

Послухайте музику, яка звучить у вас вдома. Чи є серед прослуханих творів схожі до теми симфонії Бетховена?

Заспівайте пісню, яку ми вивчили на уроці, своїм рідним та друзям.

14. Вихід з класу під музику Л. ван Бетховена.

15. Для допитливих -- виконання музичного проекту.

Колективний проект «Лунає симфонічна музика»

Мета: навчитися писати сценарії шкільних свят.

Очікуваний результат: сценарій свята.

План створення:

Цей проект може бути груповим. Об'єднайтеся в три групи.

Перша група «Симфоністи» -- дослідіть історію жанру симфонії за допомогою літературних джерел, знайдіть інформацію про відомі шедеври в жанрі симфонії з музики минулого та сучасності, про композиторів і виконавців, а також їхні фото. Підготуйте презентацію на свято.

Друга група «Музиканти» -- складіть каталог найбільш популярних симфоній серед учнів класу та запишіть уривки творів у форматі мрЗ та відеофрагменти виступів оркестрів на диск. Хто стане звукорежисером свята?

Третя група «Сценаристи» -- придумайте разом сценарій шкільного свята, присвяченого жанру симфоній, оберіть ведучих та запросіть друзів.

Урок 28

Тема. Зустріч з увертюрою.

Мета. Ознайомити з особливостями жанру «увертюра» як самостійного симфонічного твору та з його історією розвитку, ознайомитися з характерними ознаками увертюри як жанру симфонічної музики, розглянути різницю між увертюрами до опер, кінофільмів та самостійними творами для симфонічного оркестру, ознайомити учнів з авторами та виконавцями увертюр різних часів.

Розвивати вміння учнів уважно слухати симфонічну музику та знаходити на слух характерні ознаки жанру увертюри, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, знаходити відповідність між змістом, літературним сюжетом твору та характерними засобами музичної виразності, розвивати вміння виконувати пісні та створювати власні пластичні імпровізації до музики.

Виховувати інтерес до слухання класичної симфонічної музики різних типів та виконання дитячих пісень українських сучасних композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора Г. Свиридова.

Основні поняття для засвоєння: характерні ознаки жанру увертюри, історія розвитку жанру, увертюра як самостійний жанр симфонічної музики, композиційна будова (форма) увертюри.

Твори, що вивчаються на уроці:

Г. Свиридов. Оркестрова увертюра до фільму «Час, уперед!».

В. Дашкевич. Увертюра до фільму «Шерлок Холмс та Доктор Ватсон».

«Козацька пісня» (слова і музика А. Мігай).

Хід уроку

1. Вхід під музику Г. Свиридова. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Музичне сприймання. Г. Свиридов. Оркестрова увертюра до фільму «Час, уперед!»

3. Аналіз музичного твору.

1. Яке враження у вас викликала музика?

2. Який образ часу створив композитор за допомогою засобів музичної виразності?

3. Чи відчувався в музиці стрімкий лет часу?

4. Які засоби виразності твору? Розкажіть про них.

5. Якими засобами композитор створив образ стрімкого часу? Як це зобразив симфонічний оркестр?

4. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про творчість композитора та особливості симфонічної увертюри.

Георгій Васильович СВИРИДОВ (1915-1998)

Радянський композитор і піаніст. Музика Свиридова відрізняється простотою, національною характерністю пісенних мелодій і гармонічністю мови, блиском і барвистістю оркестрового колориту, чітким відбором та економією засобів виразності. У доробку композитора -- симфонії, концерти, квартети, сонати, багато вокальних творів: романси, вокальні цикли, хорові твори та інші.

Оркестрова увертюра до фільму «Час, уперед!» -- одне з відомих інструментальних творів композитора.

«Час, уперед!» -- таку назву має сюїта, написана композитором 1965 року до фільму режисера М. Швейцера (за романом В. Катаева), який присвячено будівництву міста Магнітогорськ. Сюїта складається з шести частин. Остання її частина («Час, уперед!») є музичним втіленням того, що час неможливо спинити. Цей твір -- яскрава знахідка композитора. Сюїта одразу стала популярною, її часто використовували в багатьох фільмах, телепередачах. Музика об'єднує одночасно стрімкий потік і могутність, справді може стати символом нашого часу.

5. Відомості про особливості жанру увертюри як приклад симфонічної музики.

Цікаво знати, що слово «увертюра» походить від фран. що в перекладі означає «початок», «відкриття». Що ж відкривають увертюри? Вони можуть відкривати оперу, балет, кантату, ораторію, кінофільм, концерт, театральну виставу. Завдання в увертюри просте -- розповісти глядачу про твір, який вони будуть дивитися.

Увертюра як жанр виникла на початку VI століття -- інтродукція до опери Монтеверді «Орфей», яка була короткою, тому її виконували тричі. Надалі композитори стали застосовувати увертюри, що складалися з двох або трьох частин. У творчості італійця О. Скарлатті оперна увертюра перетворилася в самостійний симфонічний твір, її стали називати симфонія. Найвищого розвитку увертюра отримала в творчості Моцарта та Бетховена, які були написані в сонатній формі або у формі фуги, рондо. Класичні увертюри були і в музиці до театральної дії. Надалі увертюри ніби стали переказувати зміст опери перед її початком. Поступово увертюри перетворюються в самостійні твори -- концертні увертюри як жанр симфонічної музики, що має програму: в творчості Брамса, Чайковського, Мендельсона, Вагнера та інших.

6. Музичне сприймання. В. Дашкевич. Увертюра до фільму «Шерлок Холмс та Доктор Ватсон».

7. Аналіз музичного твору.

1. Яке враження справила на вас музика про героя-детектива?

2. Які інструменти виконували твір? Скільки тем прозвучало у творі?

3. У якій формі написана увертюра?

4. Опишіть картину, яку ви уявляєте, слухаючи музику.

5. Розкажіть про характер героя фільму.

8. Відомості про композитора -- автора увертюри.

Володимир Сергійович ДАШКЕВИЧ (1934 р.н.)

Російський композитор і теоретик музики, який багато й плідно працює в кіно. Широку популярність йому принесла музика для серії фільмів «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона» (1979--1986) та головна тема з кінофільму «Собаче серце» (1988).

Окрім симфонічної музики, композитор написав чимало пісень (зокрема, вокальні цикли на вірші О. Блока, В. Маяковського, О. Мандельштама), опери «Клоп» і «Ревізор», мюзикл «Бумбараш».

9. Відомості про літературний твір, що став основою сюжету фільму.

Шерлок Холмс -- вигаданий детективний персонаж, головний герой книг англійського письменника Артура Конан Дойла.

В оповіданнях про Шерлока Холмса зазвичай розповідь ведеться від імені його друга і супутника -- доктора Джона Ватсона. Детектив веде свої розслідування, використовуючи логіку та метод дедукції. Загалом Шерлок Холмс з'являється у 56 оповіданнях і 4 повістях.

Сам письменник вважав розповіді про Холмса «легким чтивом». Окрім того, його дратувало, що читачі більше люблять детективи про Холмса, ніж історичні романи, майстром яких він себе вважав. Зрештою письменник вирішив припинити писати про Холмса. Однак потік листів обурених читачів, серед яких були й члени королівської сім'ї, змусили письменника «оживити» знаменитого детектива.

10. Виконання творчого завдання.

Розгляньте ілюстрації до прослуханих нами творів. Оберіть ті, що відповідають першому і другому твору. Поміркуйте, що спільного між фотографією, живописом, скульптурою та музикою. (Споглядання ілюстрацій: кадри з художнього фільму «Шерлок Холмс», скульптура головного персонажу твору, ілюстрації з роману тощо).

11. Гра «Впізнай мелодію»

Разом з друзями послухайте уривки з відомих увертюр -- як симфонічних творів, так і вступів до відомих опер різних композиторів. Хто з вас упізнає більше творів?

12. Фізкультхвилинка «Пластична імпровізація -- детективи».

13. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

14. Виконання пісні. «Козацька пісня» (слова і музика А. Мігай).

Знайомство з другим та третім куплетом пісні, виконання твору під акомпанемент та фонограму. Виконання пісні під музичний супровід, створений з половинок горішків.

15. Виконання творчого завдання.

Заспівайте пісню під фонограму. Спробуйте виконати пластичний танець-імпровізацію під мелодію пісні. Виберіть солістів для виконання куплетів, а приспів заспівайте усім класом.

16. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

Розкажіть про жанр симфонічної увертюри.

В чому особливість музики Г. Свиридова та увертюри В. Дашкевича? Який музичний образ було створено композиторами?

Що найбільше вас вразило на уроці? Розкажіть про це.

17. Домашнє завдання.

Прослухайте музичні твори, які є у вас вдома, особливо саундтреки до фільмів. Чи були серед них твори, подібні до тих, що звучали на уроці? Заспівайте вивчену пісню з друзями.

18. Вихід з класу під музику Г. Свиридова.

19. Для допитливих -- виконання музичного проекту.

Проект «Моя колекція телевізійних увертюр»

Мета: навчитися створювати власні колекції музичних творів одного жанру.

Очікуваний результат: музична колекція.

План створення проекту:

Пропонуємо вам створити власну колекцію музичних увертюр до сучасних фільмів. Перегляньте добірку фільмів, котрі у вас є вдома, або пригадайте, які стрічки мають цікаве музичне оформлення. Як зробити колекцію? Дуже просто!

1. Знайдіть фільми, музика яких вам запам'яталась, розшукайте автора -- композитора, запишіть назви фільмів у свій каталог.

2. Знайдіть музичні треки виконання тих номерів, що увійшли до каталогу. Збережіть файли у форматі мрЗ.

3. Запишіть музику на диск та оформте обкладинку з надписом «Моя колекція телевізійних увертюр». Візьміть участь у класному конкурсі дисків. Чия робота буде найкращою?

4. Запишіть свій романс на диктофон та візьміть участь у кастингу вашого класу «Найкращий композитор».

Тема29. Концерт для друга

Мета : Ознайомити з особливостями жанру концерту, його різновидами та особливостями композиційної будови, ознайомити учнів з історією розвитку жанру в симфонічній музиці протягом століть, з авторами та виконавцями концертів.

Розвивати вміння школярів уважно слухати симфонічну музику -- жанр концерту та надавати характеристику засобам виразності твору, знаходити жанрові особливості, вміння знаходити на слух характерні ознаки концертів, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння виразно виконувати пісні під акомпанемент інструмента і створювати власні варіації та музичний супровід на шумових інструментах.

Виховувати інтерес до слухання класичної симфонічної музики та жанру концерту і виконання дитячих пісень сучасних українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора К. Сен-Санса.

Основні поняття для засвоєння: характерні ознаки жанру концерту, види концерту, композиційна будова (форма) концерту.

Твори, що вивчаються на уроці:

К. Сен-Санс. Концерт №2 для фортепіано з оркестром соль-мінор (III частина).

«Цвіт землі» (слова М. Сингаївського, музика О. Злотника).

Хід уроку

1. Вхід під музику К. Сен-Санса. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про історію створення концерту.

Чи можна дуже швидко створити шедевр? Історія знає безліч таких прикладів. А коли цей твір пишеш для друга, то музика сама ллється з-під пера. Ось послухай...

Це було у XIX столітті: французький композитор Сен-Санс 1867 року познайомився з російським композитором і піаністом Антоном Рубінштейном. Саме для виступів друга в Парижі Сен-Санс написав свій знаменитий фортепіанний концерт №2 усього... за 17 днів!

3 роками він став одним з найвідоміших творів композитора і залишається таким і донині. П. Чайковський так відгукувався про цей концерт: «Твір надзвичайно красивий, свіжий, витончений і багатий чарівними деталями; вельми самобутня творча індивідуальність.

У ньому проявилися риси його національності: щирість, захоплення, тепла сердечність, розум».

3. Музичне сприймання. К. Сен-Санс. Концерт №2 для фортепіано з оркестром соль-мінор (частина 3).

4. Аналіз музичного твору.

1. Яке враження справила на вас музика концерту?

2. Хто виконував твір? Скільки образів виникло у вашій уяві?

3. У якій формі написано третю частину концерту? Охарактеризуйте темп, ритм та динаміку твору.

4. Розкажіть про сюжети, які ви уявляєте під цю музику.?

5. Бесіда з учнями про особливості жанру концерту.

Музичний словничок

Концерт (від лат. concerto -- змагаюсь) -- 1) прилюдне виконання музичних творів; 2) жанр великого, віртуозного за характером музичного твору для соліста (інколи двох - трьох) з оркестром у формі тричастинного сонатного циклу; 3) твір, в основі якого лежить принцип протиставлення звучання окремих груп виконавців або виконавського колективу і соліста.

6. Робота зі схемою.

Існують два види концерту.

В інструментальному концерті сольним інструментом може бути фортепіано, духовий інструмент, струнний інструмент, орган та інші.

А. Вівальді започаткував у музиці тричастинну структуру концертів (швидко -- повільно -- швидко). Й.С. Бах та Г.Ф. Гендель визначили розвиток фортепіанного концерту, а Гендель створив також органний концерт. Класична структура концерту остаточно затвердилася у творчості композиторів віденської класичної школи (И. Гайдна, В.А. Моцарта, Л. ван Бетховена). На межі ХУІП-ХІХ ст. концерт мав три частини (без менуету або скерцо).

У XIX столітгі з'явилися одночастинні (Ф. Ліст) та чотиричастинні (Й. Брамс) концерти. У XX столітті до жанру концертів зверталися найвідоміші композитори -- М. Равель, Б. Барток, І.Ф. Стравинський, С. Прокоф'єв, Д. Шостакович, А. Шенберґ, А. Берг, А. Веберн, В. Лютославський; з українських композиторів -- Б. Лятошинський, Л. Ревуцький, І. Карабиць, М. Скорик.

7. Відомості про композитора -- автора концерту.

Шарль Камінь СЕН-САНС (1835-1921)

Французький композитор, органіст і піаніст, музичний критик та суспільний діяч, почесний доктор Кембриджського університету та член Петербурзького відділення Російського музичного товариства (1909). Багато гастролював як піаніст і диригент, виконуючи переважно власні твори. Автор творів різних музичних жанрів, зокрема 13 опер, З симфоній, ораторій, численних камерних ансамблів.

8. Виконання творчого завдання.

Візьміть фарби та пензлик. Послухайте музику композитора ще раз та створіть візуальний образ або картину природи, які ви уявляєте під музику Сен-Санса.

9. Фізкультхвилинка «Пластична імпровізація -- прийшла весна».

10. Бесіда про весняні настрої та подібні музичні мотиви в музиці.

Надворі справжня весна. Незабаром усі сади вберуться в розкішний цвіт. Ліричний твір про красу весняної природи дарує для тебе і твоїх друзів український композитор Олександр Злотник, котрий багато пісень написав для дітей. Ці пісні швидко поширюються всією Україною та стають справжніми хітами. Ось одна із них -- пісня «Цвіт землі».

11. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

12. Розучування пісні. «Цвіт землі» (слова М. Сингаївського, музика О. Злотника).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.

13. Виконання творчого завдання до виконання пісні.

Розгляньте ілюстрації. Які з них найповніше розкривають зміст пісні? (Споглядання ілюстрацій, на яких зображено цвітіння природи навесні).

За допомогою поданих слів висловіть власне ставлення до квітучої землі: співаю, пролітають, квіточки, сяють, птахи, пісні, збираю, наче зорі та ін.

14. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

Розкажіть про жанр концерту. Твори яких композиторів належать до цього жанру?

У чому особливість жанру концерту?

Що ви знаєте про концерт К. Сен-Санса? Які засоби його виразності пам'ятаєте?

Яку пісню ми вивчали на уроці? Хто її автор?

15. Домашнє завдання.

Послухайте музику, яка звучить у вас вдома. Чиє серед прослуханих творів концерти?

Заспівайте вивчену пісню та виконайте до неї малюнок.

16. Вихід з класу під музику К. Сен-Санса.

17. Для допитливих -- виконання музичного проекту.

Проект «Концерт для друга»

Мета: навчитися робити коментарі до музичних творів та спробувати застосовувати професійні навички конферансьє на практиці.

Очікуваний результат: коментарі до концерту.

План створення проекту:

Чи доводилось вам бачити колись на сцені конферансьє? Він оголошує номери програми під час концерту та розважає присутніх між номерами.

1. Зберіть відеофрагменти жанру концерту та зробіть відеоко- лекцію найкращих виступів, збережіть їх у форматі WAV.

2. Перед початком трансляції відео дізнайтеся інформацію про виконавців та зробіть нотатки. Складіть програму концерту.

3. Вмикайте по черзі фрагменти та оголошуйте номери: назва твору, виконавці, відомості про них.

Запросіть на концерт своїх друзів, родичів чи знайомих.

Тема 30. Симфонічні варіації

Мета. Ознайомити з особливостями жанру симфонічних варіацій, особливостями композиційної будови, ознайомитися з прикладами варіацій для оркестру, з творчістю М. Равеля, повторити динамічні відтінки та тембри інструментів симфонічного оркестру.

Розвивати вміння учнів уважно слухати симфонічну музику й надавати характеристику динаміці та тембральній забарвленості музичних інструментів, характерним засобам музичної виразності твору, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходити спільні риси між видами мистецтва.

Виховувати інтерес до слухання класичної вокальної музики та виконання дитячих пісень українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора М. Равеля.

Основні поняття для засвоєння: характерні ознаки жанру симфонічних варіацій, їх композиційна будова (форма), приклади симфонічних варіацій в музиці.

Твори, що вивчаються на уроці:

М. Равель. «Болеро».

«Цвіт землі» (слова М. Сингаївського, музика О. Злотника).

Хід уроку

1. Вхід під музику М. Равеля. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про іспанський народний танець болеро і його особливості.

Болеро (ісп. bolero) -- іспанський парний народний танець та музичний жанр, що виник наприкінці XVTII століття. Музика у ньому підкреслюється ударами кастаньєт.

Темп -- помірно швидкий з поступовим прискоренням. Своєю виразністю нагадує пантоміму.

Цікаво, що цей танець, за однією з версій, був створений іспанським танцівником Себастьяно Сересо близько 1780 року. Виконується болеро під акомпанемент гітари й барабана, а самі танцюючі відбивають на кастаньєтах додатково складні ритмічні фігури, що сплітаються в надзвичайно примхливий візерунок. Відомо багато різновидів болеро, характерних для різних областей Іспанії.

У формі болеро написано романси М. Глінки, О. Даргомижського, Л. Деліба; болеро використали у своїх операх Г. Берліоз, К.-М. Вебер, Дж. Верді та ін., у балетах -- Л. Деліб, П. Чайковський та інші. Широко відоме «Болеро» для оркестру М. Равеля.

3. Музичне сприймання. М. Равель. «Болеро».

4. Аналіз музичного твору.

1. Про що «розповів» вам твір?

2. Які музичні інструменти виконували цей твір?

3. Який танець ви собі уявляєте?

4. Як змінюється мелодія протягом усього твору?

5. Що є особливим і незмінним у творі?

6. Розкажіть про свої враження від музики.

5. Відомості про особливості творчості М. Равеля на прикладі його симфонічних варіацій.

Моріс Равель спочатку мав намір написати «Болеро» не для оркестру, а для балетної постановки. Твір був уперше виконаний 22 листопада 1928 року в паризькому «Гранд-Опера» під час вечора балерини Іди Рубінштейн. Оркестром диригував Вальтер Страрам. «Болеро» здобуло особливу популярність завдяки оригінальному звучанню. Особливість цього твору -- незмінний повтор однієї ритмічної фігури, що виконується на ударних інструментах. Цей ритм діє майже гіпнотично. Музика ніби поступово насувається на слухача. На тлі чіткого ритму, який звучить спочатку тихо (піано), лунає основна мелодія танцю, з кожним разом додаються не тільки нові духові інструменти (від одного інструмента -- до всього оркестру), а й поступово зростає динаміка твору (від піанісимо -- до фортисимо).

Таким чином протягом 24 варіацій у звучанні оркестру:

незмінними залишаються ритм, мелодія;

змінюється забарвлення звучання, тембр та динаміка, гучність звучання.

Пригадайте, які музичні інструменти входять до складу симфонічного оркестру.

Зверніть увагу, яким складом оркестр виконував «Болеро»: 2 флейти пікколо, 2 гобої, англійський ріжок, 2 кларнети, бас-кларнет, 2 фаготи, контрафагот, 4 валторни, труба пікколо, 3 труби, 3 тромбони, туба, 3 саксофони, литаври, 2 малі барабани, тарілки, гонг, тамтам, челеста, арфа та струнні (скрипки, альти, віолончелі, контрабаси).

6. Біографія композитора.

Моріс Жозеф РАВЕЛЬ (1875-1937)

Французький композитор, яскравий представник музичного імпресіонізму. Він продовжив і розвинув пошуки у сфері гармонії й оркестрування, екзотичної ритміки.

На музику Равеля вплинули різні музичні течії: від американського джазу до фольклору Європи та Азії. Він є автором опер, балетів, творів для оркестру («Шехеразада», «Іспанська рапсодія»), концертів для фортепіано з оркестром, вокальних та камерно-інструментальних творів.

7. Бесіда про особливості жанру симфонічних варіацій.

В основу музичного жанру симфонічні варіації покладено варіаційну музичну форму.

Музичний словничок

Варіаційна форма -- музична форма, в якій основна тема зазнає різноманітних змін (варіацій).

Цікаво, що варіації бувають і в інших сферах життя. Наприклад: у математиці (варіація функції, варіаційне числення), в біології (генетична варіація), у фізиці (варіаційний метод, магнітна варіація).

8. Виконання творчого завдання.

Візьміть пензлик та фарби. Послухайте ще раз музику «Болеро» та спробуйте зобразити за допомогою кольору динаміку й темп твору. Можливо, для зображення чудового танцю вам знадобляться ще й лінії, які передадуть характер твору.

9. Фізкультхвилинка «Пластична імпровізація -- танець болеро».

10. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

11. Виконуємо пісню. «Цвіт землі» (слова М. Сингаївського, музика О. Злотника).

Заспівайте пісню, виконуючи музичний супровід на шумовому інструменті.

Разом з однокласниками виберіть солістів для виконання куплетів, а приспів співайте всі разом.

12. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

Розкажіть про те, яку музику ми слухали на уроці.

Розкажіть про особливості звучання симфонічного оркестру протягом усього твору. Як змінюється мелодія протягом його звучання?

Що означає варіаційна форма? Наведіть приклади варіацій, які ми слухали на уроці.

13. Домашнє завдання.

Прослухайте музику, яка лунає у вас вдома. Чи є серед прослуханих творів ті, що виконує симфонічний оркестр? Якщо так, то з'ясуйте, хто їх написав.

14. Вихід з класу під музику М. Равеля.

15. Для допитливих -- виконання музичного проекту.

Проект «Танцювальна музика»

Мета: навчитися створювати каталог танцювальної музики, що складається з музичних композицій танцювального характеру (класичні твори та сучасні танцювальні композиції).

Очікуваний результат: буклет-каталог.

План створення:

Скільки танцювальної музики звучить навколо! Та, окрім дискотек, вона лунає й у виконанні симфонічного оркестру. Складіть буклет-каталог симфонічної та сучасної музики.

1. Зберіть колекцію танцювальної музики в розділ «Класична танцювальна музика» і колекцію сучасних ритмів «Сучасні ритми».

2. Оформте буклет з назвами творів із зазначенням авторів і виконавців.

3. Прикрасьте буклет малюнками та ілюстраціями. Тепер на черзі вечір танцювальної музики?

Тема 31. Шляхами симфонії

Мета. Ознайомити з особливостями жанру симфонії та їх різновидами, ознайомити з історією розвитку жанру симфонії в зарубіжній та вітчизняній симфонічній музиці, ознайомитися з творчістю П. Чайковського та історією створення його Шостої симфонії.

Розвивати вміння учнів уважно слухати симфонію та надавати характеристику музичному образу та засобам музичної виразності твору, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходити спільні риси між видами мистецтва.

Виховувати інтерес до слухання класичної симфонії та творчості П. Чайковського та виконання пісень воєнних років.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора П. Чайковського.

Основні поняття для засвоєння: характерні ознаки жанру симфонії, історія розвитку симфонії в музичному мистецтві, типи симфоній в музиці, композиційна будова (форма) симфонії.

Твори, що вивчаються на уроці:

П. Чайковський. Симфонія № 6 (І ч., експозиція).

«На безіменній висоті» (слова М. Матусовського, переклад Дм. Луценка, музика В. Баснера).

Хід уроку

1. Вхід під музику П. Чайковського. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Вступна бесіда про особливості симфонічної музики відомих композиторів.

Пригадуєте, ми нещодавно слухали симфонію №5 Л. Ван Бетховена? Протягом років цей жанр змінювався, і в кожного композитора звучав по-різному. У симфонію впліталися російські, українські, німецькі, польські, угорські, французькі та інші мотиви народних пісень і танців. Багато мелодій мандрували з країни в країну, залишалися неповторними під пером майстрів та звучали в оркестрі. Навіть ма-ленький наспів дає слухачеві можливість одразу впізнати твір... Ось дивіться: тільки чотири звуки, котрі постійно повторюються впродовж твору, -- і стає зрозуміло, що це П'ята симфонія Л. ван Бетховена.

Мелодії симфоній Петра Чайковського теж швидко закарбовуються в пам'яті. В них -- усе: подих полів та їхня широта і безкрайність, радість кохання й печаль втрат і розлук. Тож насолодімося музикою великого мелодиста.

3. Музичне сприймання. П. Чайковський. Симфонія №6 (І ч., експозиція).

4. Аналіз музичного твору.

1. Яке враження справила на вас мелодія симфонії?

2. Які інструменти виконували головну мелодію симфонії?

3. Про що розповіла вам музика? Які особливості музичних образів симфонії?

4. Чи відчувалася форма, в якій написано першу частину симфонії?

5. Бесіда про симфонічну творчість П. Чайковського та особливості симфонії № 6.

У музиці П. Чайковського -- прагнення людей до щастя, свободи, боротьба проти зла й підступності. Композитор писав: «Я дуже хотів би, щоб музика моя поширювалася серед мас і зростала кількість людей, котрі її люблять, знаходять у ній розраду та опору». У цих словах Петра Ілліча Чайковського визначено завдання його мистецтва, котре він вбачав у служінні музиці та людям.

П. Чайковський створив новий тип симфонії, яку можна назвати симфонією-драмою та симфонією-трагедісю.

Симфонія №6, відома під назвою «Патетична», була останнім твором Чайковського, його «лебединою піснею». Композитор написав влітку 1893 року, а в жовтні того ж року вона була вперше виконана у Петербурзі в симфонічному концерті під керуванням самого автора.

Симфонія №6 сі-мінор написана для великого симфонічного оркестру подвійного складу включно із флейтою пікколо.

Симфонія складається з чотирьох частин:

1. Adagio. Allegro поп troppo.

...