Формування мотивації до дистанційних форм навчання в класі основного музичного інструменту

Размещено на http://allbest.ru

ПНПУ ім. К. Д. Ушинського

Формування мотивації до дистанційних форм навчання в класі основного музичного інструменту

Лі Хунянь аспірант кафедри музичного мистецтва і хореографії

м. Одеса

Анотація

У статті здійснено аналіз сучасного стану дистанційної освіти в Україні, розкрито її особливості, переваги та недоліки, а також встановлено нові можливості застосування інноваційних технологій при вивченні мистецьких дисциплін у ЗВО.

Визначено, що у системі музично-педагогічної освіти переважають методи, що забезпечують становлення самостійної творчої навчальної діяльності студентів, спрямованої на вирішення реальних професійних завдань.

Встановлено, що засобом реалізації дистанційної мистецької освіти є сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології, з допомогою яких здійснюється навчання на відстані без особистого контакту між викладачем і здобувачами освіти, а також спеціалізовані комп'ютерні музичні програми, які дозволяють зробити процес навчання більш ефективним.

З'ясовано, що проведення дистанційного заняття з предметів виконавського спрямування (баян, акордеон, фортепіано, вокал та ін.) можливе такими методами як: онлайн-урок; перегляд відеозапису виконання студента; відеоурок; відео дзвінок.

Дистанційне заняття уроку з вокалу, як і уроки за інструментом, проводяться на базі таких сервісів як Skype, Zoom, GoogleMeet, Messenger тощо.

Відмічено, що сучасні дистанційні та інформаційні можливості відкривають нові горизонти якісного оновлення сутності та форм фахового навчання, спонукають до пошуків оптимальних організаційних оболонок розвитку їх самостійності як важливої професійно-особистісної властивості в дистанційному середовищі.

Доведено, що для забезпечення дистанційного навчання у мистецькій освіті, навчальні програми поділяються на три групи: програми для візуалізації; аудіо редактори; нотні редактори.

Визначено, що дистанційне навчання у музичній освіті дає змогу організувати продуктивну самостійну роботу студента з навчальної дисципліни, сприяє формуванню професійних компетентностей та мобільності, вмінню шукати й опановувати нові знання.

Ключові слова: дистанційне навчання, музична освіта, інструмент, заняття.

Abstract

Formation of motivation for distance education in the basic musical instrument class

Li Hongyang Graduate student the Department of Music Art and Choreography South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky, Odesa

The article analyzes the current state of distance education in Ukraine, reveals its features, advantages and disadvantages, as well as establishes new opportunities for the use of innovative technologies in the study of art disciplines in higher education institutions.

It was determined that in the system of music- pedagogical education, methods that ensure the formation of independent creative educational activity of students, aimed at solving real professional tasks, prevail.

It has been established that the means of distance artistic education are modern information and telecommunication technologies, with the help of which learning is carried out at a distance without personal contact between the teacher and students, as well as specialized computer music programs that make the learning process more effective.

It has been found that distance learning in performance subjects (bay an, accordion, piano, vocals, etc.) is possible using such methods as: online lesson; viewing a video recording of the student's performance; video lesson; video call. Remote vocal lessons, as well as instrument lessons, are conducted on the basis of such services as Skype, Zoom, GoogleMeet, Messenger, etc.

It was noted that modern remote and informational opportunities open new horizons of qualitative renewal of the essence and forms of professional training, encourage the search for optimal organizational shells for the development of their independence as an important professional and personal property in a remote environment.

It has been proven that to ensure distance learning in art education, educational programs are divided into three groups: programs for visualization; audio editors; sheet music editors.

It was determined that distance learning in music education makes it possible to organize productive independent work of the student in the academic discipline, promotes the formation of professional competences and mobility, the ability to search for and master new knowledge.

Keywords: distance learning, music education, instrument, classes.

Вступ

Постановка проблеми. Дистанційне навчання є однією з нових форм навчального процесу. У період сучасних викликів суспільства, пов'язаних з пандемією та воєнним станом, актуальною перед ЗВО постає проблема швидкого реагування й швидкого переходу від навчання, що поєднує у собі як традиційні, так і дистанційні технології (змішаного навчання) до дистанційного навчання без втрати якості освітнього процесу.

З огляду на те, виникає гостра необхідність забезпечити освітній процес новими методами навчання та представити їх у новому інформаційному форматі. Необхідність використання новітніх технологій у професійній освіті різного спрямування сьогодні не викликає сумніву. Зазначимо, що кожна професійна сфера, у тому числі й музична, на різних етапах розвитку адаптує досягнення інноваційних досліджень відповідно до своєї специфіки, це відноситься і до сфери музичної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дистанційне навчання розглядається у сучасних нормативних документах, зокрема в Законі України «Про освіту» (2017) [1] та Положенні про дистанційне навчання (2013) [2]. Ці документи розкривають основні засади, особливості організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання.Питання теорії й практики дистанційного навчання досліджують Г. Козлакова, І. Козубовська, Кухаренко, В. Луговий, В. Олійник, Н. Мойсєєва, О. Петерс, Є. Полат, М. Сімонсон, П. Стефаненко, А. Хуторський та інші.

Деякі питання способів впровадження дистанційних, інноваційних технологій, мотивації їхнього застосування повно або частково на заняттях в ЗВО, перспективи розробок різноманітних відповідних програм з одночасним збереженням традиційної національної хорової культури, підготовки майбутніх фахівців вивчають І. Коваленко, А. Козир, Л. Костенко, Т. Раструба, Світайло, Н. Тарарак, І. Царук, І. Шинтяніна, Л. Шумської та інші.

Теоретичні основи музичної освіти суб'єктів освітнього процесу представлені у працях Л. Безбородової, А. Козир, О. Махайліченка, Г. Падалки, В. Смиренського, О. Хижної.

Сучасні дистанційні та інформаційні можливості відкривають нові горизонти якісного оновлення сутності та форм фахового навчання, спонукають до пошуків оптимальних організаційних оболонок розвитку їх самостійності як важливої професійно-особистісної властивості в дистанційному середовищі.

Мета статті полягає у аналізі сучасного стану дистанційної освіти в Україні, розкритті її особливостей, переваг та недоліків, а також встановленні нових можливостей застосування інноваційних технологій при вивченні мистецьких дисциплін у ЗВО.

Виклад основного матеріалу

Історично дистанційне навчання виникло у 1840 році, коли Ісаак Пітман запропонував навчання через поштовий зв'язок для студентів Англії [3]. Інтенсивний розвиток дистанційної освіти в Європі і Америці розпочався в 70-ті роки.

В Україні дистанційна форма освіти запроваджується з 2000 року і регулюється Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні і Положенням про дистанційну освіту МОН України, яке було затверджено Наказом № 466 Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 р.

В цьому документі наголошується, що під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Основні принципи дистанційного навчання - це встановлення інтерактивного спілкування між студентом та викладачем без забезпечення їх безпосередньої зустрічі і самостійне освоєння певного масиву знань і навичок за обраним курсом при використанні певних інформаційних технологій. музичний виконавський дистанційний освіта

Головним завданням дистанційного навчання є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей студентів за допомогою відкритого й вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, включно з наявними в мережі Інтернет. У системі музично-педагогічної освіти переважають методи, що забезпечують становлення самостійної творчої навчальної діяльності студентів, спрямованої на вирішення реальних професійних завдань. Визнаними підходами тут є орієнтоване на самостійну діяльність навчання, спрямоване на практичне засвоєння музичного матеріалу засобами дистанційного навчання.

Така форма навчання допомагає розвивати інтерес у сфері музичного мистецтва, розширювати дидактичний потенціал навчального процесу, підвищувати ефективність засвоєння навчального матеріалу. Інформаційні технології мотивують педагогів змінювати методи та форми своєї роботи, розвивати індивідуальні здібності студентів, оновлюють організацію освітнього процесу та посилюють міжпредметні зв'язки [3].

Звичні для традиційної мистецької освіти форми навчання переформатовуються й підлаштовуються для роботи з гаджетами: гра на фортепіано, диригування, постановка голосу проводиться у форматі відеозапису, хорові партії здаються завдяки аудіозапису, контрольні роботи стають тестами.

Засобом реалізації дистанційної мистецької освіти є сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології, з допомогою яких здійснюється навчання на відстані без особистого контакту між викладачем і здобувачами освіти, а також спеціалізовані комп'ютерні музичні програми, які дозволяють зробити процес навчання більш ефективним.

Доцільно було б представити переваги та недоліки дистанційного навчання в музичній освіті (табл. 1)

Таблиця 1

Переваги і недоліки дистанційного навчання в музичній освіті

Дистанційне навчання характеризує взаємодію викладача та студентів між собою на відстані, відбиває всі притаманні освітньому процесу компоненти та реалізується засобами, що передбачають інтерактивність. Проведення дистанційного заняття з предметів виконавського спрямування (баян, акордеон, фортепіано, вокал та ін.) можливе такими методами [4]: онлайн-урок; перегляд відеозапису виконання студента; відеоурок; відео дзвінок.

Онлайн-урок - урок викладача та студента, які знаходяться одночасно кожен за своїм інструментом, і в режимі реального часу викладач може зробити зауваження та зупинити гру студента у будь-який момент. Але цей спосіб онлайн-уроку має свої недоліки: відставання та спотворення звуку, що стають критичними для можливості оцінки звукового результату викладачем. Онлайн- урок, як спосіб дистанційного навчання - єдиний із можливих інструментів для проведення уроку зі студентами-початківцями з двох причин:

- по-перше, репертуар для початкового етапу навчання простий, завдання ставляться конкретні, невисока швидкість виконання п'єси, а володіння звуковими фарбами знаходиться на базовому рівні, разом із тим студенту набагато звичніше й комфортніше перебувати у прямому контакті з викладачем, який вказує йому на помилки тут і зараз і словесно допомагає їх виправити;

- по-друге, приклад виконання музичного твору викладачем на інструменті, де студент може візуально контролювати та коригувати правильну посадку за інструментом, постановку ігрового апарату та застосування різних штрихів.

Перегляд відеозапису виконавця з наступним потактовим (письмовим або усним) розбором та коментарями викладача. Спосіб відеозапису з коментарями більш інформативний щодо запису та відтворення звуку, саме тому відеозаписи застосовуються у відборах на мистецькі конкурси.

Цей режим роботи має незаперечні переваги: поки здобувач зробить запис, який задовольнить його власні вимоги, він відразу проводить роботу над якістю свого виконання та підвищує рівень самоконтролю; викладач має можливість ретельніше вслухатися у деталі гри виконавця, повторно прослуховувати окремі місця, ставити запис на паузу, щоб сформулювати зауваження, не перериваючи процес виконання; студент має письмові коментарі викладача, із якими можна звірятись постійно, може перенести коментарі у вигляді позначок олівцем у свої ноти.

На завершальному етапі роботи над твором викладач, може використовувати усні коментарі телефоном, а також надсилати записані відео з показом виконання окремих місць музичного твору, так само як це відбувається на звичайному уроці.

Дистанційне заняття уроку з вокалу, як і уроки за інструментом, проводяться на різних сервісах (Skype, Zoom, GoogleMeet, Messenger та ін.). Більшість здобувачів освіти користуються планшетами, телефонами та ін., які встановлюють праворуч від інструменту або прямо перед собою. Під час співу вони стоять як перед камерою, так і в профіль, для того, щоб було краще видно положення голови та корпусу тіла під час співу та гри за інструментом. Для правильної техніки співочого дихання та зовнішнього візуального естетичного сприйняття вокаліста, основне положення корпусу та голови має бути наступним: голову тримати прямо, вільно, не опускаючи її вниз і не закидати назад; стояти твердо на обох ногах, рівномірно розподіляти центр ваги тіла; корпус тримати прямо без напруги, а також коригувати посадку за інструментом, постановку ігрового апарату та застосування різних штрихів.

Зауважимо, що на заняттях із дистанційного навчання легше студентам, які вже знайомі з музичною грамотою, вони можуть безпосередньо самостійно розібрати та прочитати з аркуша нотний матеріал. Таке навчання стимулює їх до самостійного читання нот та вивчення знаків у музичному тексті, мотивує до подолання труднощів, які виникають у процесі роботи. Таким чином, особливість онлайн-занять полягає у тому, що у роботі зі здобувачами вищої освіти можна відпрацьовувати вже розібраний музичний текст. Метод застосування відео та аудіозаписів на дистанційних заняттях, зручний для самоконтролю: переглядаючи та прослуховуючи свої записи, студенти аналізують власне виконання та надалі працюють над помилками. Викладач коментує відео- або аудіозапис, вказує на важливі моменти самостійної роботи студента.

Відзначимо, що на початкових етапах дистанційного навчання помітно знижується темп вивчення музичних творів та засвоєння знань. Нестача безпосереднього спілкування «студент - викладач» помітно позначається на якості результату. Тому на дистанційних заняттях важливо, щоб студент добре бачив на екрані обличчя, руки, пальці викладача (залежно від предмета викладання: вокал чи гра на музичному інструменті). Так студент зможе уважно спостерігати за артикуляцією, роботою співочого апарату або посадкою за інструментом, постановкою рук й аплікатури. Освітлення має бути спрямоване на виконавця, у кадрі не повинно бути предметів, які відвертають увагу. Говорити потрібно спокійно, неквапливо. Перед проведенням заняття необхідно уточнити, чи добре студент чує викладача, чи чітке зображення. Під час проведення дистанційного заняття говорити доводиться більше і набагато голосніше, це призводить до перенавантажень голосових зв'язок. Тому, знання механіки звукоутворення та розуміння методичних прийомів забезпечить виконавця від перенапруги та втоми зв'язок [3].

На сьогоднішній день існує безліч програм для забезпечення дистанційного навчання у мистецькій освіті, які можна розділити на три групи: програми для візуалізації; аудіо редактори; нотні редактори.

Програми для візуалізації дозволяють за допомогою мережі Інтернет забезпечувати зв'язок між комп'ютерами. За допомогою цих програм можна не тільки дистанційно провести урок, але і передавати здобувачеві матеріали для самостійної роботи (нотні тексти, відео- і аудіофайли).

Zoom, Google Meet, Skype - публічні сервіси необхідні для організації відеоконференцій через інтернет між комп'ютерами або смартфонами. Viber - додаток, що дозволяє здійснювати безкоштовні дзвінки через мережу wi-fi або мобільні мережі, а також передавати текстові повідомлення, зображення, відео- та звукові повідомлення, документи і файли.

Аудіо редактори - програми для запису музичних композицій, підготовк фонограм, реставрації старих фонограм (попередньо оцифрованих), акустичного аналізу мови. Використання аудіо редакторів дуже добре допомагає при підборі музичних творів на слух, що є невід'ємною частиною музичного розвитку студентів. Найпопулярнішими і часто використовуваними аудіо редакторами є: Sound Forge, Audio Studio, Audacity, Wavelab. Всі ці програми володіють схожим інтерфейсом. Вони прості в освоєнні і дозволяють виконувати всі необхідні операції при роботі зі звуковими файлами.

В рамках дистанційного навчання у установах додаткової музичної освіти ці програми можуть використовуватися для здійснення наступних операцій:

- відтворення фонограми (мінус). Інтерфейс аудіо редакторів дозволяє не тільки відтворювати фонограму з будь-якого моменту часу, але і повторювати її відрізок для відпрацювання складних частин твору;

- прискорення і уповільнення фонограми (або її частини). Ця функція використовується для тренування техніки в більш швидкому темпі або для виконання складних творів (епізодів) у більш повільному темпі;

- підвищення і пониження висоти тону. Використовується для модуляції твору в зручнішу тональність;

- запис музики (при наявності мікрофона). Прослуховування власного виконання дозволяє здобувачеві освіти краще проаналізувати свою гру, помітити технічні та художні недоліки.

Нотні редактори - програми, призначені для набору і відтворення нотного тексту. За допомогою цих програм можна також виводити нотні тексти до друку. Призначення цих програм в рамках дистанційного навчання у мистецькій освіті зрозуміло із визначення.

Викладач може набрати (або взяти готовий) нотний текст (вправу, етюд, п'єсу) і передати студенту за допомогою електронної пошти або через інші інструмети. Студент, маючи вдома такий самий нотний редактор, отримує можливість відтворити цей текст і займатися самостійно.

Нотні редактори дозволяють змінювати темп відтворення тексту, його тональність, повторювати будь-яку кількість тактів, що дозволяє використовувати ці програми для розвитку виконавських навичок студента (за аналогією з аудіо редакторами).

Як і аудіо редактори, нотні редактори є незамінними помічниками при підборі твору на слух. Вони дозволяють зафіксувати результат роботи і перевірити точність підібраного тексту. Слід зазначити, що в мережі Інтернет у вільному доступі існують цілі бібліотеки нотних текстів, створених за допомогою різних нотних редакторів. Це дозволяє як викладачу, так і студенту знаходити нотні тексти вподобаних творів, скачувати їх і працювати з ними в процесі навчання.

Серед безлічі нотних редакторів найбільше поширення отримали [2] :

1. Sibelius - популярна програма, якою користуються композитори, аранжувальники, виконавці, музичні видавці, викладачі та студенти, для створення музичних партитур та інструментальних партій.

2. Finale - широко використовуються в професійному створенні нотних текстів для видавничих і освітніх установ, а також музики для кіно, телебачення та театру, і низки інших цілей. Програма широко відома серед професійних музикантів і викладачів.

3. Sibelius та Finale розповсюджуванні на платній основі, в той час як програма MuseScore передбачає вільне (безкоштовне) використання.

4. MuseScore - відносно молодий нотний редактор, що представляє собою вільне програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом. Остання обставина не тільки дозволяє використовувати програму в приватному порядку, в державних освітніх установах, а й створювати власні модифікації програми. Установник програми і вихідний код доступний на офіційному сайті.

Під час уроків гри на інструменті доцільно використовувати такі форми роботи: голосові та текстові повідомлення; аудіо- та відеозаписи; відеодзвінок.

За розкладом або в призначений час викладач здійснює відеодзвінок, який дає можливість йому проаналізувати рівень засвоєння студентом матеріалу (переклади творів, що розучуються, заздалегідь надсилаються викладачем), відпрацювати недоліки виконання, розібрати складні місця у музичному творі.

У форматі відеодзвінка викладач слідкує за корпусом виконавця та правильністю його посадки за інструментом.

Поширеною формою дистанційного навчання є відеоурок. Викладач може заздалегідь записати урок у форматі відео. Така форма навчання зручна при подачі теоретичного матеріалу, де даються чіткі формулювання правил, розшифровуються значення музичних термінів та знаків. Відеоурок дає можливість викладачеві наочно показувати студенту ритмічний малюнок твору, техніку роботи окремо правою та лівою рукою, виконавську майстерність. Цей спосіб зручний тим, що такий урок можна переглядати декілька разів.

Перевірка та коригування самостійної роботи студента здійснюється через відеозвіт. Студент надсилає викладачеві відео з виконаним завданням, за аналізом цього відео викладач дає рекомендації. Така форма роботи - чудовий спосіб зворотного зв'язку від студента до викладача.

Усі перераховані вище форми роботи ефективні, якщо студент має особистий музичний інструмент (баян, акордеон). В умовах офлайн-навчання студенти, які не мають інструменту, займаються у стінах ЗВО. Найважливішим етапом переходу на дистанційне навчання є придбання інструменту.

Використання сучасних програмних технічних засобів робить дистанційну освіту ефективнішою, а інформацію, представлену візуально, динамічною, яскравою, що запам'ятовується. Вільний доступ швидкісного інтернету робить дистанційне навчання цікавим та повноцінним та: надає можливість навчатися, не виходячи з дому; займатися можливо в зручний час та поєднувати роботу з навчанням. Є також індивідуальний темп вивчення курсу, повернення до окремих тем вивченого матеріалу. Можливість обрати кваліфікованих викладачів та навчання за сучасними технологіями. Дистанційне навчання вирішує проблему, а також питання суб'єктивного оцінювання та психологічного впливу [3].

У дистанційному навчанні багато видів традиційної мотивації працюють не так ефективно, як у традиційній формі навчання, проте деякі види набувають особливого значення. У дистанційному навчанні головну роль відіграє когнітивна (усвідомлена) мотивація - студент виконує завдання для того, щоб отримати знання, стати розумнішим, розширити свої горизонти, піднятися в своєму особистісному розвитку.

Висновки

Використання інноваційних технологій у формуванні мотивації до дистанційних форм навчання в класі основного музичного інструменту має важливе значення, оскільки сприяють глибшому засвоєнню знань студентами, особливо в умовах воєнного стану та пандемії.

Дистанційна форма навчання в закладах музичного спрямування спрямована на удосконалення професійних компетенцій, необхідних для майбутньої професії.

Встановлено, що дистанційна форма освіти студентів мистецьких спеціальностей має право бути, але тільки коли є бажання і можливість, коли наприклад є фізичні вади у студента і він не може відвідувати заклад освіти, або в період пандемії, або в умовах воєнного стану, чи в інших випадках повинно слугувати лише доповненням до традиційного музичного навчання.

Дистанційне навчання у музичній освіті дає змогу організувати продуктивну самостійну роботу студента з навчальної дисципліни, сприяє формуванню професійних компетентностей та мобільності, вмінню шукати й опановувати нові знання.

Крім того, дистанційна форма навчання надає нову якість освіти, забезпечуючи постійний доступ до інформації в будь-який момент часу.

Також сприяє формуванню гнучкого навчання на основі нових можливостей інноваційних технологій із представлення навчальних та нотних текстів, графічних матеріалів.

Проведення різних форм відеоспілкування дає змогу забезпечити ефективний зворотний зв'язок.

Дистанційне навчання - це не альтернатива, а доповнення до традиційного музичного навчання. Класичний урок, коли знання і вміння передаються від викладача до студента при особистому контакті необхідний. Тільки так можна якісно організувати виконавський апарат здобувача і досягти високого рівня виконання.

Але традиційні методи викладання змінюються і оновлюються з урахуванням вимог сучасності.

Проте, слід зазначити, що проблема впровадження дистанційного навчання в музичній освіті не є остаточно вирішеною і потребує подальшого теоретичного дослідження.

Література

1. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 №2145-VIII. URL: https ://zakon.rada.gov.ua/l aws/show/ 2145-19#Text

2. Про затвердження Положення про дистанційне навчання: Наказ МОН України від 25.04.2013 №466. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0703-13#Text

3. Чугай С. Особливості дистанційного навчання гри на музичному інструменті студентів ЗВО. Професіоналізм педагога: теоретичні і практичні аспекти. Вип.16. Слов'янськ, 2021. С. 61-71.

4. Дистанційна освіта в країнах світу: що, де і як? URL: http://www.chasipodii. net/mp/article/1369/

References

2. Pro zatverdzhennja Polozhennja pro dystancijne navchannja: Nakaz MON Ukrajiny vid 25.04.2013 №466 [On the approval of the Regulation on distance learning: Order of the Ministry of Education and Culture of Ukraine dated April 25, 2013 №466]. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0703-13#Text [in Ukrainian].

3. Chughaj, S. (2021). Osoblyvosti dystancijnogho navchannja ghry na muzychnomu instrumenti studentiv ZVO [Peculiarities of distance learning of playing a musical instrument of students of higher education institutions]. Profesionalizm pedaghogha: teoretychni i praktychni aspekty - Teacher professionalism: theoretical and practical aspects, 16, 61-71 [in Ukrainian].

4. Dystancijna osvita v krajinakh svitu: shho, de i jak? [Distance education in the countries of the world: what, where and how?]. URL: http://www.chasipodii.net/mp/article/1369/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru