Розвиток музичної культури підлітків у процесі сприймання сучасної музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Віталій куликовський розвиток музичної культури підлітків у процесі сприймання сучасної музики

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Кулікова С.В.

Анотація

У статті на основі аналізу науково-методичної літератури автор розглядає розвиток музичної культури підлітків в процесі сприймання сучасної музики. Результативність розвитку музичної культури підлітків у процесі сприйняття сучасної музики забезпечується сукупністю таких педагогічних умов як забезпечення поетапного підходу до вивчення музичних творів з урахуванням вікових особливостей учнів; включення до змісту музичного навчання таких компонентів як знання про значний духовно-смисловий потенціал музики як форми художнього пізнання світу, освоєння школярами сенсу музичних творів, які сприймаються, залучення в якості художнього матеріал твору тих напрямів музики, які є складовою підліткової субкультури.

Ключові слова: музичне мистецтво, музична культура, підлітки, музичне сприйняття.

Постановка проблеми

На сьогодні перед освітою України постає вимога формування емоційно- естетичного досвіду особистості на різних ступенях навчання з низки важливих причин: необхідністю відновлення балансу між духовним розвитком особистості та матеріальними цінностями суспільства на користь духовності та людино центричності; важливістю розвитку свідомого ставлення особистості до глобального поширення мас-медіа, заполонення музично-інформаційного простору популярною музикою низької художньої вартості та виокремлення дійсно художньо цінних зразків сучасного музичного мистецтва, розширенням об'єму музично-слухових вражень підлітків від сприйняття сучасної музики до розуміння краси та досконалості класичного музичного мистецтва.

У ряді ключових завдань освіти розглядається не тільки предметна складова освітнього процесу, але й виховання духовно-моральної культури підлітків, як одного з пріоритетних напрямів діяльності закладу загальної середньої освіти. Розвиток музичної культури, як частини духовної культури, сприяє формуванню гармонійно розвиненої, цілісної та творчої особистості. Мистецтво найповніше забезпечує духовне становлення особистості підлітка, формує його моральну культуру та ціннісні смисли. Досвід емоційно- образного, смислового, ціннісного сприйняття музики стануть фундаментом ціннісного ставлення підлітків до сучасних творів музичного мистецтва, забезпечать розвиток музичної культури.

Аналіз досліджень і публікацій

Науково-методична література розкриває погляди відомих психологів на процес духовного розвитку підлітків (А. Алешечкін, М. Бахтін, Л. Виготський, А. Дерягін, А. Маклаков, М. Романова, Л. Школяр та ін.); містить методичні рекомендації музикантів-педагогів (Е. Абдулін, Ю. Алієв, Б. Теплов, В. Медушевський та ін.). Існує низка робіт, в яких досліджуються аксіологічні аспекти музичного мистецтва (М.Бахтін, Д. Кабалевський, І.Кадобнова, А. Лосєв, Н. Тагільцева, Г. Тарасов, В. Уколова, Л. Школяр та ін). Питанням формування музичної культури підлітків присвячені роботи сучасних науковців Г. Дідич, М. Гейченко, Л. Гончаренко, О. Ляшенко, В Орлова, О. Олексюк, Г. Падалки, О. Ростовського, О. Щолокової та ін.

Мета статті - розкрити особливості розвитку музичної культури підлітків засобами сучасної музики.

Виклад основного матеріалу дослідження

Педагогічна теорія та практика переконливо доводять, що підлітки через свою високу емоційну чуйність є досить сензитивними у долученні до цінностей сучасного музичного мистецтва. Підлітки можуть стати справжніми аматорами серйозного, сучасного музичного мистецтва, але головне - вони повинні стати культурними слухачами, активно й з цікавістю сприймати музику, мати судження про музику, що сприймається ними, й визначати своє ставлення до почутого.

Перехід від дитинства до дорослості є найважчим й складним. Це час, коли формуються норми й засоби спілкування, загальнолюдські цінності добра, справедливості, краси, розуму, і це приміряється до взаємовідносин з однолітками, дорослими та до самого себе. Підліток намагається пізнати себе, самовиразитися та самозтвердитися. У цей «важкий» період він «шукає себе», місце в цьому світі, соціумі, формує свої цінності. Музика ж допомагає йому в цей період розвитку: вона супроводжує підлітка у всіх його щоденних заняттях, виконуючи багато різних функцій; вона дозволяє пережити й виразити свої емоції, які неможна передати словами, що є дуже важливим у цьому віці. За допомогою музики підліток абстрагується від соціуму, поринаючи у свій світ й забуваючи про реальний. Музика дає змогу бути насамоті у спокої та гармонії, повністю у своїх роздумах, про що свідчать багаточисельні підлітки у навушниках в наших містах.

Часто можна помітити, що підлітки слухають сучасну музику подібну за легкістю сприйняття, за емоційним та інтелектуальним навантаженням. Це можна розглянути у декількох аспектах. По-перше, існує гостра проблема, яка виявляється у спрямованості підлітка «бути таким, як усі», по-друге, це проблема музичної моди, і, по-третє, це може вказувати на те, що музику нав'язують. Тому музика для підлітків виконує декілька функцій: вона може бути як соціальний протест - засіб заявити про себе, а може бути засобом формування соціально-естетичних ідеалів нового покоління.

Існує музика різна: є якісна, а є така, яку неможливо допускати в ефіри радіостанцій й телебачення без загрози суспільної деформації; є музика, яка може підняти настрій, стимулювати до будь-якої позитивної соціальної діяльності, проте є й агресивна. Існують непоодинокі випадки, коли після виступу рок-музикантів (зокрема важкий рок) саме підлітки здійснювали руйнівні дії по відношенню до суспільства. Саме тому з боку суспільства повинен здійснюватися контроль над музичним продуктом, який пропонується слухачеві, бо від цього залежить не тільки естетичне визначення, а й соціальні цінності молоді.

У сучасній вітчизняній культурі для підлітків не так багато способів та засобів для діяльності, що сприяє їхній самореалізації. Тому субкультура підлітків, зокрема їхня музична культура, є засобом об'єднання нового покоління й заявки про себе в суспільстві. У цей період душею підлітка володіють зависокі думки, тому обов'язково треба спрямовувати діяльність підлітків у позитивне русло на благо соціуму, оскільки ігнорування, байдужість до їх інтересів спрямовує підлітків не на блага, а навпаки, адже збагачення життя завдяки змісту різних діяльностей дає матеріал для побудови життєвих цілей, а прикладом цьому може бути тільки дорослий, який своїми діями виховує в них соціальну активність, відповідальність та соціальну творчість. музичний духовний смисловий художній

Сучасний підліток - особистість з кипучою енергією, ініціативністю, оптимістичним сприйняттям життя, яка прагне бути суспільно корисною. Необхідно виховувати соціально здорових особистостей, які б сприяли розвитку суспільства, використовуючи потенційні можливості всіх видів мистецтв і, зокрема, сучасної музики.

На думку психологів, педагогів та соціологів, рівень культури суспільства чітко виявляється у підлітках. Звертаючи увагу на дитину, можна ясно уявити мікро- і макросистеми, що є для нього значущими: її батьків, соціальне та культурно-дозвіллєве середовище, які формують духовні потреби. Процес музичного розвитку - це проникнення в найбагатший і загадковий світ вихованця-його віртуальну реальність, спосіб зрозуміти та вирішити проблеми цього світу для успішнішої самореалізації [4]. Він відкриває безмежні можливості формування всіх граней особистості: душі, потреби у шляхетності почуттів, інтелекту та практичного розуму, працьовитості та фізичного здоров'я, характеру та волі до самореалізації, до самовдосконалення.

Розвиток музичної культури підлітків - це розвиток особистості, здатної до цілісного розуміння навколишнього світу, людини-творця, носія креативного початку, справжнього суб'єкта життєдіяльності, здатного до позитивної самозміни та зміни навколишнього світу, до творення культури та себе в культурі.

Розглядаючи питання розвитку музичної культури підлітків, Н. Молленгауер у роботі «Про музичну освіту» (1999 р.) передбачає ґрунтовне знайомство з музичною грамотою: “Прийде, нарешті, час, коли слухачі перестануть ставитися до музичних звуків, як до сніжинок, що літають у повітрі без плану, без мети, без сенсу та значення» [7, с. 56]. На думку М. Молленгауера, тільки тоді можна буде вважати дитину не пасивним, а справді активним слухачем, оскільки вона навчиться «слухати музичний твір у всіх його найдрібніших деталях» [7, с. 47].

Відомий педагог та музикант С. Шацький (1918 р.) у своїй книзі наголошує на самовиражальній, самооб'єктивуючій ролі музичного мистецтва для підлітка. «Музика викликає в дітей потребу висловити внутрішні переживання іншої людини, а не лише свої власні» [8, с. 5].

Особливий інтерес до розвитку музичної культури дітей та підлітків виник у 50-ті роки ХХ ст., коли виявилося, що «стара система не раціональна, вона не розвиває розумові та творчі здібності учнів і не забезпечує опанування ускладненої шкільної програми» [4, с. 56].

Новий погляд на зазначену проблему належить Д. Кабалевському, який, осмисливши теоретичну та практичну спадщину Б. Асаф'єва, А. Сєрова, Б. Яворського, теорію жанрів А. Альшванга, жанрово- інтонаційну основу музичної мови та форм В. Цукермана та Л. Мазеля, обгрунтував концепцію музичного виховання, що стало причиною розробки теорії педагогіки мистецтва, сутність якої полягає в осягненні музики через інтонацію (у широкому значенні) та жанри. Автор висуває завдання формування музичної культури школярів на основі цілісного уявлення про музичне мистецтво, його суспільну роль.

Д. Кабалевський уважав, що використовуючи емоційно-захоплюючі форми спілкування під час уроків музики, сприяючи осмисленому сприйняттю музики можна навчити підлітків слухати музику як змістовне мистецтво [4].

Концепція масового музичного виховання Д. Кабалевського стала загальновизнаною та основною у музичній практиці. Питання розвитку музичної культури дітей та підлітків глибоко розроблялися у 80-ті та 90-ті роки ХХ ст. у музичній педагогіці (Ю. Алієв, Е. Абдулін, Є. Бодіна, Л. Горюнова, І. Кодобнова, Л. Школяр, В.Усачова та ін.).

Так, Ю. Алієв під свідомим ставленням до музичного твору розуміє його аналіз, відокремлення окремих сторін та усвідомлення засобів музичної виразності, тобто опору на розвиненість музичного слуху [2].

Важливим завданням музичного навчання Е. Абдулін називає «систематичний розвиток сприйняття музики на основі емоційно-пізнавальної діяльності, розуміння ключових знань» [1, c. 78]. У його роботах підкреслюється, що володіючи безмежним потенціалом особистісного розвитку, музична культура пронизує всі сторони та грані освітнього процесу, багато в чому визначаючи змістовну логіку його гуманістичного піднесення та підсумкову цілісність впливу, що виховує.

Традицію «залучення» дитини до музики продовжує колектив авторів І. Кадобнової, В. Усачової та Л. Школяр (1991). У їхніх роботах методологічно обґрунтовано педагогіку мистецтва, розроблено принципи художньої дидактики, а сам процес викладання музичного мистецтва в дитячих закладах представлений як художньо-педагогічний. Навчальні предмети музичної спрямованості поступово набувають іншої функції, не ознайомлювальної, а аналітичної, завдяки чому зростає науковість, виникає можливість постановки та розгляду зазначеної проблеми [5].

Таким чином, звернення до наукової літератури доводить, що розвиток музичної культури полягає в тому, що музика впливає на естетичне, моральне, культурне формування підлітка. У підлітковому віці формуються важливі психічні новоутворення, які багато в чому визначають розвиток особистості. Діти цього віку відрізняються емоційністю, безпосередністю у прояві своїх почуттів та стосунків, чуйністю та допитливістю. У цьому віці складається «особистісний портрет» людини: формується самооцінка, рівень домагань, система ціннісних відносин та орієнтацій, культурна складова особистості. У підлітковому віці діти відкриті сприйняттю культурних та ціннісних орієнтирів, звідси їхнє бажання бути схожими на дорослих, тому вони прагнуть до освоєння культурно-естетичних та ціннісних смислів.

У сучасних умовах, завдяки розвитку музичної індустрії, орієнтації підлітків у галузі музичного мистецтва формуються, переважно, під впливом засобів масової комунікації та спілкування з однолітками, що призводить до споживання музичних образів сумнівної естетичної якості, розрахованих на невибагливий смак через легкість сприйняття, танцювальний ритм, примітивність мелодійної та гармонійної мови тощо. У підлітковому віці музичне сприйняття відбувається на рівні впізнавання знайомих інтонацій чи творів та систематизації музичних вражень.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Розвиток музичної культури підлітків - актуальна проблема сучасної теорії та практики освіти. Сучасний музичний матеріал як компонент музичної культури виступає джерелом культурних уявлень й забезпечує залучення підростаючого покоління до загальнолюдських цінностей.

Результативність розвитку музичної культури підлітків у процесі сприйняття сучасної музики забезпечується сукупністю таких педагогічних умов як забезпечення поетапного підходу до вивчення музичних творів з урахуванням вікових особливостей учнів; включення до змісту музичного навчання таких компонентів як знання про значний духовно-смисловий потенціал музики як форми художнього пізнання світу, освоєння школярами сенсу музичних творів, які сприймаються, залучення в якості художнього матеріал твору тих напрямів музики, які є складовою підліткової субкультури.

Список використаних джерел

1. Абдулин Э. Б. Дидактический подход к совершенствованию и разработке методов музыкального обучения: Сб. научных трудов / Э. Б. Абдуллин. - М., 1980. - 117 с.

2. Алиев Ю. Б. Пение на уроках музыки / Ю. Б. Алиев. - М.: Просвещение, 1978. - 124 с.

3. Готсдинер А. Л. Музыкальная психология / А. Л. Готсдинер. - М., 1990. - 190 с.

4. Кабалевский Д. Б. Прекрасное пробуждает доброе. Статьи, доклады, выступления / Д. Б. Кабалевский. - М. Педагогика. 1973. - 178 с.

5. Кадобнова И. В. Шестилетние дети и музыка / И. В. Кадобнова. - М.: Просвещение. - 1991. - 62 с.

6. Китин С. Эстрада. Проблемы теории, истории и методики / С. Китин. - Л., 1987. - 165 с.

7. Моленгауэр Н. О музыкальном образовании / Н. Молленгауэр. - М., 1909. - 234 с.

8. Шацкий С. Т. Искусство как элемент детской жизни / С. Т. Шацкий. - М.: Просвещение, 1987. - 89 с.

Размещено на Allbest.ru