Стилістичні особливості фортепіанних творів М. Кармінського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (Харків, Україна)

Стилістичні особливості фортепіанних творів М. Кармінського

Оксана Цуранова

kaндидат мистецтвознавства

доцент, завідувач кафедри фортепіано

Олена Халєєва

кандидат мистецтвознавства, доцент

завідувач кафедри вокально-хорової підготовки вчителя

Анотація

композитор кармінський інструментальний музика

Стаття присвячена фортепіанній творчості харківського композитора другої половини XX ст. Марка Кармінського (1930-1995), що є вагомим внеском у скарбницю національної інструментальної музики. Твори для фортепіано композитора віддзеркалюють його художнє бачення світу, представляють місткий калейдоскоп образів, що створюються мовою, характерною для авторського почерку загалом.

Метою статті є дослідження особливостей фортепіанної творчості М. Кармінськго, узагальнення її жанрових і стилістичних особливостей.

Фортепіанний доробок композитора становлять 5 партит, збірники «27 п'єс у тридольному ритмі», «Музика для дітей», «Фортепіанні п'єси для дітей», а також окремі твори зі спектаклів, сюїт тощо.

Сам композитор особливо виділяв написані ним партити, в музиці яких акумулювалися найбільш характерні стилістичні особливості авторського письма. Останньому властиві декламаційно опукла мелодика, що має витоки з вокально-пісенної творчості майстра, вихід за межі квадратності, тональна і метрична змінність, багата темброво-гармонічна палітра, значна агогічна різноманітність. М. Кармінський уміло наближає звучання фортепіано до симфонічного оркестру, тим самим надаючи йому ілюстративну роль театрального дійства. Музичний матеріал партит має літературний прототип, що безпосередньо відображається на змісті художнього образу п'єс. Перші чотири цикли відтворюють історико-стильові та художні особливості барочної західноєвропейської музики, музика П'ятої партити безпосередньо орієнтована на XX ст.

Широко популярною є фортепіанна музика М. Кармінського для дітей. Її життєздатність зумовлюють такі чинники, як: програмність, жанрова приналежність, ясність форми та музичної мови, виразний тематизм, виконавська зручність, прозорість фактури.

Твори для фортепіано М. Кармінського користуються заслуженою любов'ю та популярністю у виконавців. У них органічно поєднуються інструктивні й художні завдання, образність змісту і досконалість засобів виразності. Фортепіанні п'єси, написані М. Кармінським для дітей, продуктивно впливають на їхній загальний музичний розвиток, виховують художнє мислення і смак, доповнюють їхню творчу уяву новими музичними образами.

Ключові слова: фортепіанна музика, жанр, стилістичні особливості, партита, твори для дітей.

Oksana Tsuranova, Candidate of Art History, Associate Professor, Head of the Department of Piano Public Institution “Kharkiv Humanitarian Pedagogical Academy” of Kharkiv Regional Council (Kharkov, Ukraine)

Olena Haleeva, Candidate of Art History, Associate Professor, Head of the Department of Vocal-Choral Teacher Training Public Institution “Kharkiv Humanitarian Pedagogical Academy” of Kharkiv Regional Council (Kharkov, Ukraine)

Stylistic peculiarities of M. Karminsky's piano works

Abstract

The article is devoted to the piano work of Mark Karminsky (1930-1995), who is a great Kharkiv composer of the second half of the XX century and who made significant contribution to the treasury ofnational instrumental music. Works for piano by the composer reflect his artistic vision of the world, represent a capacious kaleidoscope of images created in the language inherent to the author's style as a whole.

The aim of the article is to study the peculiarities of M. Karminsky's piano work as well as generalize its genre and linguistic stylistic features.

The composer's piano works consist of 5 partitas, collections of “27 plays in three-part rhythm”, “Music for children”, “Piano pieces for children”, as well as separate works from performances, suites, etc.

The composer himself singled out the partitas he wrote, in the music of which the most characteristic linguistic and stylistic features of the author's writing were accumulated. The latter is characterized by a declamatory convex melody, which has its origins in the vocal and song work of the master, going beyond the square, tonal and metric variability, rich timbre-harmonic palette, significant agogic diversity. M. Karminsky skillfully brings the sound of the piano to the symphony orchestra, thus giving it an illustrative role of theatrical action. The musical material of the partitas has a literary prototype, which is directly reflected in the content of the fictional image of the plays. The first four cycles reproduce the historical-stylistic and artistic features of Baroque Western European music, the music of the Fifth Part is directly focused on the XX century.

M. Karminsky's piano music for children is widely popular. Its viability is determined by the following factors: programmaticity, genre affiliation, clarity of form and musical language, expressive themes, performance convenience, transparency of texture.

M. Karminsky's works for piano enjoy well-deserved love and popularity among performers. They organically combine instructive and artistic tasks, imagery of content and perfect means of expression. Piano pieces written by M. Karminsky for children have a productive effect on their overall musical development, cultivate artistic thinking and taste, and supplement their creative imagination with new musical images.

Key words: piano music, genre, style, linguistic and stylistic features, partitas, works for children.

Постановка проблеми

Українська фортепіанна музика - яскрава сторінка європейського музичного мистецтва загалом. Значний внесок у скарбницю національної фортепіанної музики зробили композитори Слобідського краю, у тому числі представники харківської композиторської школи, серед яких - А. Гайденко, Ю. Гусєв, О. Глотов, Л. Донник, В. Дробязгіна, В. Птушкін, В. Соляников, М. Стецюн, Л. Фучаджі, Т Хмельницька, Л. Шукайло та ін. Кожен з цих композиторів поповнив фортепіанний репертуарний список, збагативши його якісними, різноманітними творами, що постійно з'являються в концертних програмах піаністів різного вікового та виконавського рівнів. Особливе місце серед композиторів Харкова заслужено посідає Марко Веніамінович Кармінський (1930-1995).

Життєздатність творчого доробку митця говорить сама за себе. Твори М. Кармінського, що обіймають величезний змістовий діапазон від балетних, театральних, оперних, хорових і вокальних опусів, до інструментальних циклів і п'єс, постійно звучать з естрадних майданчиків, включаються до педагогічного репертуару мистецьких закладів різного рівня. Адже особливе місце у творчій спадщині митця посідають твори для фортепіано, широкий жанровий спектр яких дає можливість виконавцям різного рівня підготовки поповнити свій навчальний та концертно- виконавський список.

Аналіз досліджень

Питання, пов'язані з жанрово-стилістичними, інтерпретаційними складниками української фортепіанної музики, завжди посідали суттєве місце у пошуковому полі вітчизняних музикознавців. Починаючи з 60-х рр. минулого століття зацікавленість у її систематизації довели М. Дремлюга, В. Довженко, М. Горійчук. Продовжили розробку цього матеріалу науковці наступного десятиліття - Ю. Вахраньов, М. Калашник, Л. Ніколаєва, В. Тимофєєв, Н. Хінкулова, І. Цурканенко. Спираючись на наукові знахідки своїх попередників, О. Фрайт, М. Северинова, Н. Ревенко, Л. Ланцута та ін. досліджують такі питання, як роль і місце фортепіанної музики у культурі України, програмність і збереження художньо-світоглядних традицій у творчості композиторів 80-90-х рр. XX ст. тощо.

Проте, незважаючи на постійний інтерес наукової думки до широкого кола питань щодо національної фортепіанної музики, залишаються певні лакуни, що обіймають маловивчену проблематику творчості композиторів регіональних культур. Ідеться про музичних діячів Східної України другої половини XX ст., у тому числі й М. Кармінського. Творчість останнього розглядалась науковцями Г. Ганзбургом (2000), К. Гейвандовою (1981), Н. Тишко (1987), М. Черкашиною (2000). Сучасні музикознавці аналізують творчу спадщину композитора у контексті хорового мистецтва (Ю. Іванова, 2000), художнього процесу створення окремих творів (Е. Кущова, 2004). Проте узагальнень щодо стилістичних особливостей фортепіанної творчості М. Кармінського дотепер зроблено не було.

Метою статті є дослідження особливостей фортепіанної творчості М. Кармінськго, узагальнення її жанрових і стилістичних особливостей.

Виклад основного матеріалу

Марко Веніамінович народився й усе своє життя провів у Харкові. Закінчив Харківську консерваторію 1953 р., з 1955 р. - Член Спілки композиторів УРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР (1980). Творча спадщина митця охоплює різні музичні жанри, ним написані: чотири опери, ораторія, симфонія, балет, камерно-інструментальні й хорові твори, пісні (більше ніж 200), музика до фільмів і театральних вистав, твори для фортепіано.

Найвідоміший твір М. Кармінського - дитячий мюзикл «Робін Гуд», виконавцями якого були видатні радянські співаки Й. Кобзон, Л. Лещенко, В. Толкунова, Є. Леонов. Світ дитинства, що уособлює у собі безмежну любов і радість, з одного боку, та мінливий настрій суму й образи - з іншого, а також є утіленням тонкого філософського ліризму й глибинних духовних істин - генеральна лінія творчості композитора.

Твори для фортепіано М. Кармінського хронологічно належать до пізнього періоду його творчості. Особливо плідними були 80-90-і рр., коли Марко Веніамінович зосередився на жанрі фортепіанної мініатюри, що відкрила нову грань обдарування автора. Фортепіанний доробок композитора становлять П'ять партит, збірники «27 п'єс у тридольному ритмі», «Музика для дітей», «Фортепіанні п'єси для дітей», а також окремі твори зі спектаклів, сюїт тощо.

Сам композитор особливо виділяв написані ним партити, що представляють п'єси, поєднані у циклічну форму. Перші чотири з п'яти циклів створені на музичному матеріалі незавершеного митцем балету «Рембрандт» за однойменною драмою Дм. Кедрина. Кожна з п'яти частин партит, що представлена у вигляді мініатюри, має певну жанрову приналежність, як наприклад: «Мадригал», «Менует», «Концертіно», «Канцона», «Фінал» з Першої партити, «Прелюдія», «Багатель» з Другої партити, «Канцонета», «Павана», «Рондо», «Інтерлюдія» з Третьої партити. Звучання цих п'єс незримо переносить слухача в історичну епоху минулого, що досягається за допомогою використання автором характерних ритмо-інтонаційних зворотів, лаконічній, яскравій мелодичній палітрі.

Уперше в українській фортепіанній музиці подібний цикл з'явився у творчості М. Лисенка. У своїй «Українській сюїті у формі старовинних танців на основі народних пісень», написаній між 1867-1869 рр., композитор звернувся до характерних бароковій західноєвропейській музиці жанрів - гавоту, сарабанді, куранті, прелюдії, токаті. М. Лисенко привніс у ці звичні музичні форми інтонаційне звучання української народної пісні, тим самим оновивши традиційні для барокової музики фактурні формули, поліфонічні прийоми новим змістом.

Продовжив упровадження західноєвропейських жанрів у палітру звучання української фортепіанної музики В. Косенко. Його цикл «11 етюдів у формі старовинних танців», що написаний у 1928-1930 рр., - одна з яскравих сторінок національної фортепіанної творчості XX ст. У цьому циклі В. Косенко продемонстрував майстерність, що граничить з кіномистецтвом, засобами якого минуле зримо оживає і впритул наближається до сучасного глядача. Звучання кожного з етюдів циклу - оригінальний зразок старовинного мистецтва західноєвропейських народів, переломлений крізь призму української народної пісенно-танцювальної тематики.

Отже, М. Кармінський також у своїх партитах представляє новий формат прочитання усталених жанрів старовинної музики. Окремо варто зазначити останню, П'яту партиту (1990), що має програмну назву «Після прочитання роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита» і не спирається на матеріал музики з балету. Остання П'ята партита є, на думку Е. Кущової, логічним завершенням макроциклу партит, що «дозволило остаточно реалізувати оригінальний художній задум, народження та визрівання якого відбувалося у музично-театральній сфері» (Кущова, 2004: 12).

Відомо, що творчий почерк М. Кармінського викристалізовувався у період його роботи в музичному театрі. Композитор любив і цінував театральне мистецтво, старанно й послідовно писав для сценічних постанов. Тому у своїх інструментальних творах, за відсутністю поетичного слова, засобами музичної мови створював зорові, театрально зримі образи. Можна сказати, що дієвість театральної сцени він переніс у площину фортепіанної фактури. П'єси з П'ятої партити «Посвята Мастеру», «Видіння Маргарити», «Знавіснілий вальс» - це невеличкі драматичні сцени, у втіленні образного змісту яких автор виходить за рамки суто фортепіанного звучання, впритул наближаючись до симфонічного. Досягти такого ефекту композитору допомагають певні звукозображальні прийоми.

«Знавіснілий вальс» (або «Мефісто-вальс») - одна з найулюбленіших у виконавців п'єса циклу. Композитор зробив також її перекладання для ансамблевого виконання для двох фортепіано. Музичному матеріалу твору передує епіграф із роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита», строки якого виконують роль вербального «навігатора» музичного образа.

П'єса написана у тричастинній формі у тональності фа-мінор. Стрімкий двотактовий вступ, що побудований на низхідному «погрозливому» хроматичному ході октав у партії правої руки та ускладнених акордах кадансового звороту, що звучить у партії лівої руки, наче б то вносить слухача у вирій фантастичних подій, що розгортаються в романі. Тема крайніх частин вальсу уособлює у собі образ темних сил, яким намагається протидіяти світ людяності й любові - тематичне зерно середньої частини.

Картину «Знавіснілого вальсу» композитор зображає у досить концентрованому вигляді. Усі засоби музичної виразності спрямовані на демонстрацію цього безжалісного й дикого танцю, викладеного у традиційному тридольному розмірі. Музичне полотно твору насичене швидким темпом - Allegro con fUoco, переважно гучною звучністю - ff і fff, а також складними - п'яти-, шестизвучними акордами з декількома терпкими секундовими звучаннями усередині - улюбленими гармонічними співзвуччями М. Кармінського. Тональний план твору залишається не зміненим, основними гармонічними одиницями виступають акорди домінантової групи.

Нетривале послаблення напруженого звучання вальсу спостерігається у його середній частині, що будується на дещо іншому тематичному матеріалі. Помітну прозорість фактури «обтяжують» лаконічні акордові співзвуччя, що виконують роль підголосків до основної теми у партії правої руки. Але це невеличке 15-тактове затишшя стрімко змінює нова хвиля експресивного звучання, що відкриває репризну частину твору. У ній драматичні події посилюються за рахунок хвилеподібного розгортання матеріалу, де кожна наступна хвиля музичної побудови заповнюється найскладнішими акордовими звучаннями. До цього композитор додає стрімкі висхідні триольні й квартольні хроматичні поспівки, що звучать у швидкому темпі як пронизливі гліссандуючі ковзання, що нагадують помахи польоту Маргарити.

Упритул до останнього акорду п'єси її динамічний план, щільність фактури, темпо-ритмічний склад залишаються незмінними. Вони утворюють картину фантастичної дійсності, що налаштовує слухача на сприйняття булгаковських образів засобами музичної мови.

Узагальнюючи деякі особливості фортепіанної творчості М. Кармінського, слід відзначити його часте звернення до тридольності як приналежності окремого жанрового різновиду. Наприклад, композитор укладає збірник «27 п'єс у тридольному ритмі», що містить два зошити й має відповідно назви - «По сторінках дитячих альбомів та сюїт» та «Вальси й настрої». До цього збірника увійшли п'єси, написані М. Кармінським у різні роки для театральних вистав, кінофільмів, творів з дитячих циклів, танцювальних сюїт тощо. Уперше ці збірники були виконані у 1995 р. учнями дитячих музичних шкіл Харкова.

Судячи зі змісту Зошита, можна упевнено виокремити найулюбленіший жанр М. Кармінського - вальс. У цьому жанрі написано 15 із 27 п'єс збірника. Дивує образний зміст вальсів, а саме: «Вальс-гримаса», «Вальс із шарфом», «Вальс квітів», «Кантрі-вальс», «Останній шкільний вальс», «Весільний вальс» тощо. Композитор не перестає дивувати слухача своєю фантазією, винахідливістю, тонким відчуттям гумору і стилю. Автор творів легко й віртуозно спілкується мовою вальсу, відкриває його нові жанрово- стилістичні грані. Без перебільшення можна сказати, що М. Кармінський - це сучасний український Й. Штраус, що вміло осучаснює класичну жанрову модель шляхом використання нових, притаманних XX ст. мелодико-тематичних формул, легких, наче мереживо ритмічних малюнків, а також традиційно стійкою тонально-гармонічною системою.

Говорячи про фортепіанну творчість М. Кар- мінського, неможливо не згадати про твори, написані ним для дітей. Вони, як наприклад твори збірника «Музика для дітей», увібрали у себе більш характерні композиторському почерку особливості. «Дитячі пісні Кармінського, - наголошує Г. Ганзбург, - відрізняє яскрава <...> образність. Композитор створив свій неповторний театр пісні, що переносить дітей у захопливий світ казки, фантазії, веселих цікавих пригод, безстрашних героїв, які борються з неправдою і злом» (Ганзбург, 2000: 6). Сказане музикознавцем певною мірою стосується і фортепіанних п'єс.

Майстерність композитора проявилась у тому, що ці твори зрозумілі й близькі дитячій аудиторії, зручні для виконання. Сам Марко Веніамінович уважав, що тільки діти можуть повною мірою зрозуміти його твори. Програмність, ясність форми та музичної мови пробуджують дитячу увагу, надихають на яскраве виконання.

Усі п'єси «Дитячого альбому», що увійшли до збірника «Музика для дітей», окрім програмної назви, мають жанрову приналежність, а саме: «Улюблена казка: Маленьке рондо», «Ляльки танцюють: Скерцино», «Похід іграшок: Марш», «Старовинна історія: Маленька балада», «Веселий трубач: Гумореска», «Образа: Інтермецо в старовинному стилі», «Осінній день: Сумна полька», «Степом, степом...: Ліричний наспів», «Ми граємо на дворі: Етюд-галоп», «Біля зарослого озера: Прелюдія». У такий спосіб автор допомагає виконавцеві якомога ближче зрозуміти й розкрити образ твору, деталізувати його жанрову специфіку.

Усі твори збірника «Музика для дітей» сповнені дитячою безпосередністю, несуть у собі добро й людяне начало. Це і картини природи («Осінній день: Сумна полька», «Степом, степом...: Ліричний наспів», «Біля зарослого озера: Прелюдія»), і веселі дитячі ігри («Ляльки танцюють: Скерцино», «Похід іграшок: Марш»), і розповіді-казки («Старовинна історія: Маленька балада», «Улюблена казка: Маленьке рондо»), а також яскраві жанрові нариси («Веселий трубач: Гумореска», «Образа: Інтермецо в старовинному стилі»). Більшість п'єс написано у мажорних ладах, що створює позитивний настрій циклу загалом.

Висновки

Отже, фортепіанна творчість М. Кармінського яскраво ілюструє мислення митця, відображає характерні йому мелодико- гармонічні звороти, улюблені метро-ритмічні формули, колористичні прийоми розвитку музичного матеріалу. У творах для фортепіано Марка Вініаміновича органічно поєдналися класична лаконічність музичного мислення і сучасна свобода композиторського висловлювання. Стилістичним особливостям композитора властиві декламаційно опукла мелодика, що має витоки з вокально-пісенної творчості майстра, вихід за межі квадратності, тональна і метрична змінність, велика агогічна різноманітність, багата темброво-гармонічна палітра. У п'єсах, як правило, застосована тричастинна репризна форма, що надає їм логічного обрамлення.

У фортепіанній музиці, написаній у пізній період творчості, переломилися більш характерні його особистому почерку особливості, набуті упродовж усієї музичної діяльності. Фортепіанна палітра М. Кармінського насичена театрально-образним змістом, що передається зрозумілою мовою сучасної композиторської техніки.

Твори для фортепіано М. Кармінського користуються заслуженою любов'ю та популярністю у виконавців. У них органічно поєднуються інструктивні й художні задачі, образність змісту і досконалість засобів виразності. Фортепіанні п'єси, написані М. Кармінським для дітей, продуктивно впливають на їхній загальний музичний розвиток, виховують художнє мислення і смак, доповнюють їхню творчу уяву новими музичними образами.

Список використаних джерел

1. Воспоминания о Марке Карминском / сост. Г.И. Ганзбург. Харьков: Каравелла, 2000. 132 с.

2. Гейвандова К.Н. Марк Кармінський. Київ: Музична Україна, 1981. 44 с.

3. Іванова Ю. Вокально-хорова творчість М. Кармінського. Культура України. 2000. Вип. 6. С. 140-148.

4. Кущова Е. Фортепіанні партити Марка Кармінського: проблема реалізації художнього задуму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мист-ва: 17.00.03. Одеса, 2004. 16 с.

5. Тышко Н. Марк Вениаминович Карминский. О тех, кто пишет музыку для детей: очерки об украинских композиторах. Київ: Музична Україна, 1987. С. 92-116.

6. Черкашина М. Двадцать четыре тысячи три дня композитора Марка Карминского. Воспоминания о Марке Карминском / сост. Г.И. Ганзбург. Харьков: Каравелла, 2000. С. 28-30.

References

1. Vospominaniya o Marke Karminskom [Memories about Mark Karminskyi] / In Ganzburg G.I. Kharkov: Karavella, 2000. 132 p. [in Russian].

2. Heivandova K.N. Mark Karminskyi [Memories about Mark Karminskyi]. Kyiv: Muzychna Ukraina, 1981. 44 p. [in Ukrainian].

3. Ivanova Yu. Vokalno-khorova tvorchist M. Karminskoho [Vocal choral work by M. Karminskyi] Kultura Ukrainy [Culture of Ukraine]. 2000. No 6. Pp. 140-148 [іп Ukrainian].

4. Kushchova E. Fortepіannі partiti Marka Karmmskogo: problema reaHzacn hudozhnogo zadumu [Piano partitas of Mark Karminsky: The problem of the realisation of the artistic intention]: avtoref. dis. ... kand. mist-va: 17.00.03. Odesa, 2004. 16 p. [іп Ukrainian].

5. Tyshko N. Mark Veniaminovich Karminskiy [Mark Veniaminovich Karminskyi]. About those who write music for children: essays about Ukrainian composers. Kyiv: Muzychna Ukraina, 1987. Pp. 92-116 [in Russian].

6. Cherkashina M. Dvadtsat chetyre tysyachi tri dnya kompozitora Marka Karminskogo [Twenty-four thousand and three days of the composer Mark Karminskyi] Memories about Mark Karminskyi / In Ganzburg G. I. Kharkov: Karavella, 2000. Pp. 28-30 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru