Джаз індустрія у фаховому зростанні майбутніх педагогів-музикантів: досвід та можливості модифікації в освітньому процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Джаз індустрія у фаховому зростанні майбутніх педагогів-музикантів: досвід та можливості модифікації в освітньому процесі

Ярина Вишпінська,

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Чернівці, Україна)

Іван Гатрич,

Заслужений працівник культури України, доцент,

доцент кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Чернівці, Україна)

Анотація

Вивчення досвіду трансформації музичного мистецтва у історико-культурному контексті відкриває можливості для конструювання й моделювання освітнього процесу в закладах вищої музично-педагогічної освіти. Сучасне естрадне мистецтво утворює розгалужену систему різноманітних стильових і жанрових напрямів, які модифікуючись через художнє втілення створюють і запозичують одне в одного символізм, образність, форми й зміст, які відтворюють цінності й суспільні настрої сьогодення. Цінним є досвід накопичений у галузі естрадної музики ХХ-ХХІ століть, яка втілюючи тенденції розвитку музичної культури відтворює особливості міжкультурної комунікації у системі багатогранності й жанровості музичного мистецтва. Яскравою сторінкою минулої епохи стала джазова музика і розвиток джаз індустрії як феномену кристалізації нових форм і методів комерціалізації музичної культури, привнесення і розробки топ-менеджерських ідей для популяризації та продюсування музичної діяльності відомих джазових музикантів і гуртів. Завдяки імпровізаційній природі джазова музика має найбільш рухливу й пульсуючу структуру взаємодії учасників музичного гурту й соліста. Всі музи- канти-виконавці, відповідно до художнього задуму музичної композиції, перебирають на себе роль соліста, чиїм завданням є найбільш повно розкрити музичні, технічні й темброві особливості свого інструменту й досягнути кульмінаційних точок у зведенні інструментальної партитури твору. Знайомлячи студентів з розвитком джазової музики ми опираємося на хрестоматійні приклади формування і трансформації стильових особливостей цього жанру. Одним з яскравих представників класичної гілки джазу є творча постать неординарного й незабутнього "короля джазу" - Луї Армстронга. Його шлях наповнений злетами і яскравими прикладами відстоювання громадянської позиції, цінностей музичної культури, творчим горінням і відкритістю до змін. Тому ознайомлення майбутніх педагогів-музикантів з напрямами доведення окремої музичної ідеї у творчості артиста-виконавця до рівня комерційного проєкту, стає актуальним і необхідним джерелом пізнання історико-культурних особливостей формування естрадного мистецтва та можливостей моделювання й модифікації освітніх потреб у підготовці майбутніх фахівців музично-освітньої галузі. Важливість розвитку культурно-мистецької обізнаності, як інтегральної якості у формуванні творчого портрету педагога-музиканта, створює важливу складову його професійного зростання та утворює підґрунтя для внесення комплексних змін щодо структури побудови лекційних і практичних занять з курсу "Історія естрадного мистецтва", який вивчається студентами кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Конструювання форм проведення практичних занять зосереджуються на підготовці студентами медійних презентацій, захисту виконавських проєктів, аналізу музичних творів і спроб підготувати й запропонувати планові заходи з комерціалізації музичної творчості музикантів-початківців або своїх одногрупників, які займаються музично-виконавською діяльністю, включення творчих завдань як частини формування фахового зростання майбутніх педагогів-музикантів. музичний педагогічний джаз

Ключові слова: джаз індустрія, Луї Армстронг, культурно-мистецька обізнаність, майбутні педагоги-музиканти.

Yaryna VYSHPINSKA,

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Music Chernivtsi National University Yuriy Fedkovych (Chernivtsi, Ukraine)

Ivan GATRYCH,

Honored Worker of Culture of Ukraine, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Music Chernivtsi National University Yuriy Fedkovych (Chernivtsi, Ukraine)

JAZZ INDUSTRY IN THE PROFESSIONAL GROWTH OF FUTURE TEACHERS-MUSICIANS: EXPERIENCE AND POSSIBILITIES OF MODIFICATION IN THE EDUCATIONAL PROCESS

The study of the experience of the transformation of musical art in the historical and cultural context opens up opportunitiesfor the construction and modelling of the educational process in institutions of higher musical andpedagogical education. The experience accumulated in the field of pop music of the 20th-21st century is valuable, embodying the trends of the development of musical culture, and reproduces the peculiarities of intercultural communication in the system of multifacetedness and genres of musical art. A bright page of the past era was jazz music and the development of the jazz industry as a phenomenon of crystallization of new forms and methods of commercialization of musical culture, introduction and development of top management ideas for the popularization and production of musical activities of famous jazz musicians and bands. A textbook example of the formation and development of the creative path of the "king of jazz" - Louis Armstrong. Therefore, the familiarization of future teachers-musicians with the direction of bringing a separate musical idea in the work of an artist-performer to the level of a commercial project becomes an actual and necessary source of knowledge of the historical and cultural features of the formation of pop art and the possibilities of a modelling and modifying educational needs in the training offuture specialists in the music and educational field. The importance of the development of cultural and artistic awareness, as an integral quality in the formation of the creative portrait of a teacher-musician, creates an important component of his professional growth and forms the basis for introducing comprehensive changes in the structure of lectures and practical classes from the course "History ofpop art" studied by students of the department of Music of the Chernivtsi National University.

Key words: jazz industry, Louis Armstrong, cultural and artistic awareness, future teachers-musicians.

Постановка проблеми - розвиток музично-педагогічної науки в Україні потребує удосконалення фахового потенціалу майбутніх педагогів- музикантів, який уособлює важливі складові щодо його конструювання, серед яких виділимо: володіння значним багажем теоретико-методологічних досягнень і технологій передачі знань, умінь і навичок; виконавська майстерність в інструментальній та вокально-хоровій діяльності; мистецтвознавча, історико-культурна, комунікативна і краєзнавча компетенції моделювання навчально-виховного процесу; інформаційно-комп'ютерна і науково-дослідна діяльність, які зумовлені інформатизацією освіти в умовах дистанційного навчання в умовах розгортання СоуМ-19 та війни в Україні; творча і практична робота в художніх колективах. Важливою складовою всього переліченого виступає загальна культурно-мистецька обізнаність майбутнього педагога-музиканта в стильовому різноманітті музичного мистецтва, як в історико-культурному, так і сучасному періоді його формування, що передбачає розвиток "не лише інформаційно-операційних, але й ціннісно-мотиваційних аспектів", які виступають основою "інтегрального базису" їх подальшого удосконалення у "художньо-педагогічній діяльності" (Філіпчук, 2011: 5).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема фахового і професійного зростання майбутніх педагогів-музикантів розглядалася в працях вітчизняних педагогів, мистецтвознавців та музикантів-виконавців І. Зязюна, О. Лавріненко, О. Михайличенко, В. Найди, Г. Нейгауза, Л. Когана, Ю. Калиновського, Н. Ничкало, О. Овчарук, О. Олексюк, О. Ростовського, О. Отича, С. Савшинського, О. Щолокова, Н. Філіпчук, В. Черкасова, А. Ямпольського, О. Яненко та інших, які підкреслювали важливість багатоаспектної та профільної підготовки майбутніх музикантів-виконавців та фахівців музично-педагогічної сфери. Необхідність розвитку культурно-мистецької обізнаності майбутніх педагогів-музикантів окремо вивчалася низкою дослідників: Д. Кабалевським, Л. Баземчук, О. Горбенко, Н. Остапенко, А. Трудковим, О. Шевченко, які наголошували на важливості конструювання базисних основ щодо загальної музичної та комунікативної компетенцій, які уособлюють розвиток навичок доступно і цікаво розповідати дітям про музику, посилюють вплив культурологічного підходу на фахове зростання майбутніх педагогів-музикантів. Достатньо важливим аспектом є вміння педагога-музиканта заохочувати учнів до слухання, аналізу та бажання висловлювати музично-естетичні афірмації щодо сучасної музичної культури, її різноманіття, яке нам демонструє сучасне естрадне мистецтво ХХ-ХХІ століть. Окремої уваги потребує розгляд питання формування джаз індустрії як такої та її потенційних можливостей впливу на виховання майбутніх педагогів-музикантів в умовах освітнього процесу.

Вартісним дослідженням з проблеми функціонування та розвитку джазової музики і джаз індустрії в Америці є завершене та унікальне видання одного з провідних джазових журналістів країни агресорки Кирила Мошкова, який зумів об'єднати в одній книзі конструйовану та вичерпну інформацію про джазовий сегмент музичної індустрії в США.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Серед важливих невиділених раніше частин загальної проблеми фахової підготовки майбутнього педагога-музиканта виступає його культурно-мистецька обізнаність у сфері сучасного естрадного мистецтва і способи модифікації матеріалу з курсу "Історія естрадного мистецтва" в освітній процес вищих навчальних закладів.

Мета статті - визначити умови використання досвіду джаз індустрії як виховного та історико-культурного феномену у фаховому зростанні майбутніх педагогів-музикантів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Слово "індустрія" на даний момент вживається широко. Ми говоримо про явище індустріалізації різних сфер виробництва, культурної та туристичної індустрії, індустрії моди та інших. Але історично воно пов'язане з промисловістю. У буквальному перекладі з латинської слово ї^ийгіа означає "діяльність" (Що таке індустрія), у інших довідниках воно асоціюється зі старанністю, працьовитістю. Згодом, це слово змінило своє значення, тепер його тлумачать як "класти один на одного", "накладатися" (Що має на увазі поняття "індустрія"). У ХХІ столітті найрозвиненішою галуззю індустрії виступають інформаційні технології, які заполонили бізнес, культуру, музичне мистецтво, сферу туризму, моду, технологічні процеси у галузі будівництва і виробництва (Що має на увазі поняття "індустрія").

Схожі аспекти моделювання та індустріалізації отримала сфера розвитку джазової музики в США, вивчаючи які можна відтворити увесь сегмент успішної кар'єрної лінії в системі створення джазової субкультури, яка була б неповною без зусиль вкладених у неї з боку викладачів, власників джаз-клубів, організаторів джазових фестивалів, продюсерів, звуко інженерів та власників фірм грамзапису, дослідників історії джазу і його сьогоднішнього дня, джазових журналістів та критиків, керівників джазових радіостанцій, досвід яких зібрав і узагальнив джазовий журналіст, головний редактор журналу "Джаз. Ру" Кирило Мошков (Мошков, 2013).

Багатий досвід розвитку джазової музики як модифікатора сьогодення уособлює ціле коло можливостей для її використання в підготовці майбутніх музикантів-педагогів. Не пересічність джазових виконавців як у вокальній, так і в інструментальній музиці дозволяє нам говорити про її унікальність та художню цінність, що відображає естетичні смисли сьогодення. Поєднання історико-культурної атмосфери подачі навчального матеріалу з ореолом визначних представників джазової музики має велике значення для ознайомлення студентів з важливими етапами розвитку сучасної естрадної, рок і джазової індустрії.

Пектораль впровадження історико-стилістичних особливостей жанрів, напрацьований за значний час розвитку джазової музики охоплює як музично-теоретичні, так і музично-виконавські дисципліни, серед яких: вокал, ансамблевий спів, інструментальне виконавство, ансамблеве та оркестрове музикування. Ми зупинимося на можливостях використання джазового виконавства у рамках вивчення дисципліни "Історія естрадного мистецтва", яка вивчається студентами кафедри музики ЧНУ освітнього рівня "бакалавр".

Необхідність покрокового ознайомлення з особливостями джазового виконавства, історією його відомих представників має першочергове значення для становлення у студентів музично-естетичного кругозору та "формування системи теоретичних знань з історії розвитку естрадного мистецтва" (Робоча програма, 2021: 3). Серед завдань дисципліни, які визначають напрями її освітньої платформи є: оволодіння студентами необхідною науково-методичною інформацією для систематизації, поглиблення та застосування здобутих теоретичних знань у сфері історії естради та популярної музики; вміння застосовувати теоретичні, аналітичні та емпіричні методи оцінки історичних подій та фактів з історії естрадного мистецтва; вміння визначати особливості та значення основних періодів в історії естрадного мистецтва; критично підходити до аналізу "жанрової стилістики сучасного естрадного мистецтва" (Робоча програма, 2021: 3).

Композиційна структура навчальної дисципліни відкриває широкі можливості для систематизації та моделювання всього інформаційно-дидактичного матеріалу. Студенти ознайомлюються з різними періодами формування естрадного мистецтва як соціокультурного явища у світі та Україні, а також умовами і факторами, які впливають на комерціалізацію видовищних мистецтв (Робоча програма, 2021: 5).

Беручи до уваги модульну систему навчальної дисципліни, де І частина присвячена розгляду історико-культурної атмосфери розвитку естрадної і джазової музики, ми зосереджуємо свою увагу на ознайомленні студентів з яскравими представниками джазової індустрії ХХ століття, серед яких, звісно, вирізняється "король джазу" - Луї Армстронг. Він народився в Америці, в місті Новий Орлеан, де і зародився джаз як течія сучасної музичної культури. Луї почав захоплюватися музикою ще з раннього дитинства граючи в різноманітних складах інструментальних груп і джазбендів. Юний Армстронг завдяки таланту і наполегливості досяг вершин у формуванні цієї течії сучасної молодіжної субкультури Америки, яка настільки стрімко розвивалася і модифікувалася, що стала візитівкою Сполучених Штатів, а потім і країн Європейського та африканського світу. На 20-30 роки ХХ століття припадає найбільш насичений період трансформації музичних жанрів, які й визначили особливості джазової музики у світовій культурі. Він став одним з найбільш упізнаваних музикантів-джазменів, який уособив власною творчістю розвиток класичного джазу. Протягом багатьох років кар'єри він залишався вірним імпровізації як найважливішій складовій джазової музики, наповнюючи свою гру легкістю, віртуозністю мелодичних зворотів, використовуючи поліритмію, властиві гармонічні побудови з опорою на джаз-бендове музикування, де кожному музиканту давалася можливість розкрити тембральну красу свого інструменту помножену на властиву музикальність і ритмічну свободу артиста-виконавця.

Корисним для студентів буде їх ознайомлення з інформацією про дослідження групи професорів з університету Джона Хопкінса, які вивчаючи вплив імпровізації на роботу мозку визначили, "що коли джазові музиканти імпровізують, їх мозок відключає зони пов'язані із самоцензурою та інтроспек-цією, натомість активізується зона відповідальна за самовираження. Крім того, активізується мовленнєва частина мозку, оскільки музиканти ведуть "музичний діалог". Навіть якщо людина не є джазовим музикантом, пульсуючий ритм імпровізації значним чином стимулює розум, творчість та критичне мислення дорослих і особливо дітей (Залота епоха джазу, 2020).

Луї Армстронг власною історією непересічного афроамериканця, з непростим дитинством і юністю, демонструє нам, сучасникам, що в цьому світі досягають успіху цілісні особистості, не позбавлені недоліків і слабкостей, але які завдяки силі свого духу і таланту долають усі перешкоди для досягнення своєї мрії: займатися справою свого життя, стати щасливим і кращим у своїй професії.

Життя Луї Армстронга зіткане з курйозних фактів. Йому в дитинстві прийшлося пережити все: бідність, неспроможність мати захист і затишок вдома, контактувати з підлітками, для яких наркотики, крадіжки, злочини були нормою поведінки, потрапити у виправну колонію, спостерігати за аморальністю, як властивістю середовища, жити на самому "дні", з якого не було виходу, але ці речі не змогли перешкодити йому стати великим музикантом. Гра в оркестрі на духових інструментах, природна музикальність, слух, ритмічна свобода та любов до музики, що змушує відкривати в собі красу і бачити її навколо себе, стали тими дороговказами, які не дали йому піти хибним шляхом. Він став великим музикантом-інструменталістом, джазовим вокальним виконавцем, аранжувальником, керівником одного з найуспішніших проєктів у джаз індустрії - секстету All Stars ("Всі зірки" 1947 р.), кіноактором і провайдером американської музичної культури у світі. До 50-х років ХХ століття Луї Армстронг стає "іконою джазової музики" (Луї Армстронг).

Глибина і віртуозність його гри на трубі, яка згодом стає його улюбленим інструментом, у поєднанні з хрипкуватим насиченим і тембрально джазовим, унікальним голосом стають його візитівкою. Кожен свій концертний виступ він продумує і доводить до досконалості, роблячи з нього "яскраве і ефектне шоу" (Луї Армстронг). Але це вершина айсберга, в основі якого криється невичерпна енергія музиканта, талант помножений на працю до фанатизму, гумор, весела вдача і звісно, любов! Армстронг зумів пройти шлях від вуличного музиканта до виконавця, виступ якого був фурором у світі шоу-бізнесу і джаз-культури. Але без керованого і вдумливого супроводу його кар'єри, вмілого продюсування, цього б не сталося. Саме завдяки підтримці Джо Глейзера, відчуттю смаків і запитів публіки, він досяг вершин у світі джазової музики і став super star своєї епохи.

Луї Армстронг як актор "знявся у величезній кількості фільмів, серіалів і телешоу. Багато в чому це було зроблено заради популяризації самого музи-канта, і, звісно, - заради грошей. Його імпресаріо - Джо Глейзер, створив для Армстронга своєрідний образ, який не мав нічого спільного з його внутрішнім світом, але він повинен був його дотримуватися, щоб утриматися на вершині слави. Улюбленими фразами Глейзера були: "Посміхайся, чорт забирай, посміхайся!", "роби гримаси". Таким чином, Глейзер зміг значно розбагатіти на імені Луї Армстронга, але це була не просто нажива, це був своєрідний симбіоз. Адже будучи "кольоровим", Армстронг ніколи не зміг би досягти такої слави, яку отримав за допомогою Глейзера. Це випливало з реалій того часу, в якому він жив, - де білі мали початкову перевагу перед темношкірими. Так що, будучи реалістом, Армстронг просто грав свою роль, наслідував традиції, прийнятними для його часу" (Луї Армстронг). "На рахунку Армстронга понад 60 хітів, які стали безсмертною джазовою класикою. Найвідомішими композиціями є "Hello, Dolly!", "Go down Moses" (більше відома як "Let My people go") і "What a Wonderful World". Сьогодні їх практично знає кожен, а їх звучання асоціюється тільки з голосом Армстронга" (Луї Армстронг).

Саме завдяки комерціалізації музичного мистецтва, естрадного виконавства, яке зародилося в традиції американської музичної культури, ми маємо можливість значно збільшувати резерв сучасної музики та видовищних мистецтв, які захоплюють молодь і транслюють у світ цінності, які важливі для цього покоління. В історії сходження Луї Армстронга до вершин популярності це якнайбільше очевидно. Сучасна музика не може існувати без комерції, все продається в цьому світі, головне знайти той музичний контент і правильний комерційний хід, який змусить сучасну молодь купувати це щось нове, "свіже", неординарне. Вивчення попиту публіки і професійна подача тієї музики, яка може зацікавити певний соціокультурний прошарок населення, робить з музичного продюсера своєрідного менеджера музкультури, який відчуває музичний матеріал і може утриматися на грані комерції та своєрідного музично-естетичного виховання слухача, впливаючи на його думки і почуття, які покликані збагачувати його кругозір та наближати до стандартів художнього смаку в професійній музиці. Ці речі можливі за існування професійних студій звуко-запису, режисерів, звукооператорів, сучасної апаратури, мікрофонів, реклами та звісно, артистів-виконавців. На 50-90 роки ХХ століття припадає найбільший розвиток методів продюсування артистів у сфері естрадної музики: шоу-програми, концерти та тури, запис телепередач з улюбленими зірками естради, паспортизація музичного і поетичного авторства вокальних творів, продаж аудіо і відео продукції, підтримка реклами їхньої творчості, рейтинги виконавців у хіт-парадах, відверті провокації у пресі, скандали та інше, пов'язані з творчістю популярних артистів. Але з появою інтернету все змінюється. Ця сфера втрачає свою актуальність для артиста. Та попри все, без вмілого коучменту в сфері естрадного мистецтва стає важко знаходити широку аудиторію для більш насиченої та керованої розкрутки артиста. Так відбувається "природний відбір" у сфері сучасної музичної культури. Для публіки як колись, так і сьогодні, важливими є наступні критерії, які підтримують і змушують слухати і захоплюватися сучасною музикою, знати артистів і впізнавати їхні голоси, переймати моду, звички і поведінку своїх кумирів. До них ми відносимо: якість музичної композиції; глибина і актуальність тексту; аранжування; образ виконавця; зручність тональності для виконавця, комфортність звучання голосу; характер виконання музичного твору; стиль та індивідуальність подачі музичного матеріалу виконавцем; індивідуальність артиста; темброве забарвлення голосу; майстерність оркестрового і вокального зведення партитури композиції у мікшерних програмах на пульті; якість запису партитури і канто; відповідність створеного образу виконавцем щодо пісні, як окремої одиниці в історії людського буття. Звичайно, найбільшою популярністю користуються твори присвячені темі кохання. В них розкривається потаємна, інтимна сторона стосунків між чоловіком і жінкою, яка особливо гостро протікає у період юності. Блюзовість, як найбільш шляхетна ознака прояву почуттів кохання у джазовій музиці, створює у слухачів враження "неповного вислову", таємничості побудови мелодії з її ритмічними пульсуючими акцентами.

Також одним із проявів комерціалізації музичної індустрії є її, так би мовити, антимузикальність, тобто напрямок у сучасному продюсуванні, який можна назвати "антицікавістю". Він особливо яскраво дає про себе знати, якщо проаналізувати запити молоді віком 13-17 років. Їм не потрібна естетика, глибина музичних творів, їх приваблюють композиції, які за змістом є примітивними, простими, вони не мають барвистої форми і мелодії, але вони зачіпають їх завдяки своєму тексту і нескладній пісенності, яка опирається на кілька нот. Такими в історії української естрадної пісні стали твори з раннього репертуару Dzidzіo, Скрябіна, братів Гадюкіних, Андрія Миколайчука та інших виконавців. Але не зважаючи на цю кричущу антикультуру в естрадному мистецтві молодь захоплюється такими творами, ставка у цій гонитві за популярністю є музична недолугість або ж "нейтральність". У гіршому випадку ми спостерігаємо за прийняттям суспільством використання нецензурних слів у текстах пісень, які також мають свій попит на ринку сучасної музичної культури. Ці тенденції є достатньо розповсюдженими. Тому майбутні педагоги-музиканти повинні орієнтуватися у сучасних напрямах розвитку шоу-бізнесу та індустрії масових видовищних мистецтв. Серед пропонованих методів історико-культурного дослідження формування естрадного мистецтва ми зосереджуємо увагу на таких формах моделювання матеріалу на лекційних і практичних заняттях з курсу "Історія естрадного мистецтва": створення презентацій про видатних представників джаз індустрії та естради; розв'язання тестових завдань; підготовка сценарію виступу окремого виконавця-студента з детальним планом реалізації художнього задуму в музичному творі; перші спроби залучення майбутніх педагогів-музикантів до оволодіння навичок проєктної діяльність з вивчення творів окремих виконавців та аналізу методів комерціалізації естрадного мистецтва; дискутування і обговорення; творчі методи роботи. Розкриваючи системно-культурні зв'язки музикознавчих, музично-педагогічних, культурологічних і частково методичних понять ми розширюємо горизонти для формування професійних якостей майбутніх педагогів-музикантів, розвитку у них історико-культурної обізнаності, де джаз індустрії відводиться важливе місце у процесі здобуття професійних навичок.

Висновки

Студентству, яке займається удосконаленням своєї музично-естетичної культури, розвиває виконавські навички у сфері інструментального і вокального виконавства, набуває досвіду створення запису музичних треків на комп'ютері, готує себе до майбутньої музично-педагогічної діяльності необхід-ним стає оволодіння ролі коуча, ментора, провідника у світ сучасного естрадного мистецтва. Транслюючи у світ власну позицію прийняття художньо-мистецьких традицій, які стають базисом для формування нових течій і тенденцій в сучасному естрадному мистецтві ми відновлюємо свій зв'язок з глобальним явищем як музична культура, вчимося думати, аналізувати, відчувати різноманіття і глибину сучасних мистецьких і комунікаційних процесів. Нам важливо виховувати музичні смаки молоді, вносити у трансформацію їхньої свідомості справжні мистецькі цінності, розкривати багатство музичної культури, особливо такої різноманітної й постмодерної, яка мала місце у формуванні музичних течій і жанрів ХХ століття. Яскравим і свіжим струменем була, на наш погляд, джазова музика, яка завдяки неординарності та полікультурності музичної традиції Північної Америки стала символом епохи модерну і технічного прогресу, свободи слова і рівноправності прав людини будь-якого кольору шкіри, емоційної легкості й водночас глибини, справжності людських почуттів, ритмічної неординарності й багатства інструментального звучання в поєднанні з імпровізаційністю вислову.

Список використаних джерел