Культуротворча оптика у дослідженні діяльності "Київ модерн-балету"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Культуротворча оптика у дослідженні діяльності "Київ модерн-балету"

Соловйова Ірина Вячеславівна - викладач кафедри хореографічного мистецтва, аспірантка, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ

Анотація

Доведено правомірність дослідження діяльності "Київ модерн-балету" в оптиці культуротворення. Зазначено, що культуротворча спрямованість хореографічного мистецтва є важливою для людського буття у новій культурній ситуації постіндустріальної доби. Наголошено, що "Київ модерн-балет" вийшов за межі вузькофахового субкультурного простору, входить до феноменів сучасної української культури; балетні вистави театру відбивають не лише оригінальні творчі рішення, світоглядні установки авторів, рівень розвитку постановочних та виконавських технологій тощо, а й стають артефактами, що акумулюють культурні патерни, виступають культурним документом доби. хореографічний мистецтво балет

Ключові слова: культуротворення, Київ модерн-балет, українська культура, балет, хореографія.

CULTURAL CREATIVE OPTICS IN RESEARCHING THE ACTIVITIES OF "KYIV MODERN-BALLET"

Soloviova Iryna - teacher Department of Choreographic Art, graduate student, Kyiv National University of culture and arts, Kyiv

The article proves the legitimacy of the study of the activity of "Kyiv Modern-Ballet" from the point of view of cultural creation. It is noted that the cultural orientation of choreographic art is important for human existence in the new culUiral siUiation of the post-industrial age. It is emphasized that "Kyiv Modem-Ballet" has gone beyond the narrowly specialized subcultural space and is part of the phenomena of modem Ukrainian culture; ballet performances of the theater reflect not only the original creative decisions, worldviews of the authors, the level of development of staging and performing technologies, etc., but also become artifacts that accumulate culmral patterns, acting as a cultural document of the time.

Key words: cultural creation, "Kyiv Modern-Ballet", Ukrainian culture, ballet, choreography.

CULTURAL CREATIVE OPTICS IN RESEARCHING THE ACTIVITIES OF "KYIV MODERN-BALLET"

Soloviova Iryna - Lecturer of the Department of Choreographic Art, graduate student, Kyiv National University of culture and arts, Kyiv

The aim of the article is to substantiate the possibility of applying culmral-creating optics in the study of the activity of "Kyiv Modem-Ballet".

Research methodology. The following methods are applied: terminological, analytical, comparison, generalization, systematization.

Results. The etymology of the term "cultural creativity" (formation by theoretical generalization of the categories "culture" and "creativity") allows to consider cultural and artistic phenomena through the prism of the role in culture and compliance with the laws of creative activity (creativity). The cultural-creating orientation of choreographic art is important for human existence in the new culmral situation of the post-industrial age. Worldview, socioculmral, moral and ethical, national, etc. are reflected in choreographic art. orientations of society, characteristic of a concrete-historical form of culture.

Today, "Kyiv Modem-Ballet" is a multifaceted phenomenon that has gone beyond the boundaries of a narrowly specialized subcultural space and is reasonably included in the phenomena of modem Ukrainian culmre. The latest approaches to the implementation of choreographic works, in particular avant-garde compositional techniques, scenographie design, topical themes, etc. set a high bar and become an example for creators of all types of choreography and other sorts of art in Ukraine. The ballet performances of "Kyiv Modem-Ballet" reflect not only the original creative solutions, worldviews of the authors, the level of development of staging and performing technologies, etc., but also become artifacts that accumulate cultural patterns, acting as a culmral document of the time. By creating elements of culture and at the same time being influenced by it artists participate in the processes of creation of existence.

Novelty. For the first time, the legitimacy of researching the activities of "Kyiv Modern Ballet" in terms of cultural creation has been proven.

The practical significance. Materials and research results can be used for further research on the problems of choreographic art from a culmral perspective, as well as for deepening the knowledge of students, graduate students, and anyone interested in the interdisciplinary connections of choreography.

Key words', cultural creation, Kyiv modem-ballet, Ukrainian culture, ballet, choreography.

Постановка проблеми. Серед основних напрямів культуротворчої діяльності в українському суспільстві, як-от релігійній, науковій, освітній та ін., важливе місце посідає мистецький. Культура в усі часи стає ареною зіткнення старого і нового; не є виключенням й останні два десятиліття. Саме у мистецтві (художній творчості), як специфічній сфері людської діяльності, відбуваються найвиразніші метаморфози, що відбивають поступ новітніх тенденцій у культурі. Тому дослідження, присвячені сучасним феноменам українського мистецтва, до яких відносимо творчість "Київ модерн-балету", важливі для вітчизняної культурології.

Створення нових мистецьких форм, популяризація різних видів художньої творчості, багатий репертуар, масштабна гастрольна практика, інтегрування театру у різні сфери культурно-мистецького життя, потужні творчі позиції художнього керівника колективу Р. Поклітару сприяють популяризації як "Київ модерн-балету", так і сучасної хореографії загалом, дають підстави розглядати цей театр як феномен культури в аспекті культуротворення.

Аналіз останніх досліджень та публікації!. Масштабність діяльності "Київ модерн-балету" та його засновника, балетмейстера та художнього керівника Р. Поклітару зумовлює інтерес до них дослідників, переважно мистецтвознавців: О. Афоніна [1], Г. Веселовська [3], О. Зінич [7], М. Коростельова [8], А. Небесник [10], А. Підлипська [11], М. Погребняк [12] та ін. Попри осмислення різних аспектів функціонування колективу, можна констатувати відсутність комплексного культурологічного підходу до виявлення ролі "Київ модерн-балету" у системі сучасної культури України.

Зважаючи на міждисциплінарний характер заявленої проблеми, слід зауважити широкий науковий дискурс культуротворення. Ряд авторів, серед яких культурологи, філософи, мистецтвознавці, фокусують увагу на процесах культуротворення та ролі мистецтва у них, зокрема Л. Божук [2], Т. Добіна [4], О. Жорнова [5; 6], В. Леонтьева [9], Ю. Сабадаш [13], Сердега Р. [141, С. Черепанова [15] та ін. Однак творчість "Київ модерн-балету" не потрапляла до кола наукової рефлексії щодо культуротворення.

Мета статті - обґрунтувати можливість застосування культуротворчої оптики при дослідженні діяльності "Київ модерн-балету".

Виклад основного матеріалу дослідження. Культуротворчість та місце у ній мистецької діяльності є однією з дискусійних проблем сучасного культурологічного дискурсу. На думку Т. Добіної культуротворчість можна визначити як "сферу розвитку індивіда і результативного прояву його здібностей, що виходять за межі особистісного саморозвитку", а також як складну систему, "в якій відбувається творення культури і поза межами традиційної творчої діяльності. І ця діяльність характеризується і мотивується прагненням творчої особистості до досконалості й новаторства" [4; 94--95]. Можна зауважити, що дослідниця розмежовує творчу діяльність як креативність у побуті та мистецьку креативність, пов'язану з творенням художнього продукту з узагальнено-символічною системою художніх образів.

О. Жорнова, при розгляді феномену культуротворчості, відштовхується від визначення культури як цілісного продукту "життєдіяльності спільноти, який охоплює всі аспекти й рівні спільного існування: від предметно-практичної діяльності до ціннісно-смислових систем; виникає як досягнуті конвенції щодо колективного існування за визначеними правилами; -забезпечує колективну господарську діяльність, безпеку і захист у разі загрози її інтересам; формує загальний світогляд, єдиний спосіб життя, належні типи взаємодії, а також згуртовує спільноту" [5; 137]. Відповідно, креативну, творчу діяльність з продукування елементів системи культури можна назвати культуротворчою діяльністю.

За спостереженням Р. Сердеги, слово "культуротворчість" застосовують "для позначення діяльності, пов'язаної з появою соціально вагомих культурних смислів або нових артефактів (артефакт культури - штучно створений об'єкт, що має знаковий або символічний зміст). Такими об'єктами (артефактами) можуть бути створені людьми предмети, речі, а також феномени духовного життя суспільства: наукові теорії, забобони, твори мистецтва, фольклор тощо" [14; 219]. Використовую™ такий підхід до визначення культуротворчості, справедливо сприймати твори хореографічного мистецтва як нові артефакти, що є елементом культуротворчої діяльності людства.

Отже, культуротворчість як науковий термін утворений шляхом теоретичного узагальнення таких категорій, як культура та творчість. Дискусії щодо наповнення терміну не вщухають упродовж багатьох років, науковці осмислюють взаємодію (взаємовплив, взаємовідштовхування, взаємозалежність та ін.) цих понять.

Сьогодні важливою є культуротворча спрямованість хореографічного мистецтва, адже таке орієнтування художньої діяльності стало однією з основних вимог людського буття у новій культурній ситуації постіндустріальної доби. Виходячи з позиції, що саме культура "істотно зумовлює сенс і зміст творчої людської діяльності" [15; 404], варто говорити про різноманітність культурних феноменів, серед яких вагоме місце посідає мистецтво, що утворюють цілісність. У мистецтві, зокрема хореографічному, відбиваються світоглядні, соціокультурні, морально-етичні, національні та ін. орієнтири суспільства, властиві конкретно-історичній формі культури. Відповідно, художні твори акумулюють не лише індивідуальні особливості митців, їхні особистісні креативні устремління, погляди, міркування, рівень майстерності, технологічні особливості та ін., а й стають культурним документом доби, певним історико- культурним маркером. Цей процес не є однобічним: митець (а у підходах постмодерністської естетики, і сам твір, адже його буття розглядається як самостійне, незалежне від створювача, існування) справляє вплив на культуру, одночасно він зазнає впливу культури. Культура у такому тлумаченні увиразнюється як незамкнена, динамічна система, що постійно оновлюється, а мистецькі твори виступають одними з механізмів творення буття.

За твердженням С. Черепанової, "мистецтво - є спеціалізованою формою культуротворчості", що "освоює культурно-естетичний досвід людства в художньо-образній формі" [15; 405]. Якщо вести мову про культурну свідомість, то вона характеризується розвиненим художнім досвідом (як власний досвід практичної креативно!' діяльності, продукування мистецьких творів, так і досвід мистецької рефлексії), високим рівнем сприйняття образно-символічного пласту творів.

Творчість "Київ модерн-балету" цілком справедливо розглядати у категоріях культуротворення, про що йшлося вище. Самобутній колектив, єдиний в Україні професійний театр сучасного танцю, створений 2006 р., пройшов у своєму розвитку різні етапи: від колективу двох балетів ("Le forze del destino / Сили долі", "Кармен. TV") без приміщення, через авторський театр на сцені Театру опери і балету для дітей та юнацтва (нині Київська опера), де демонструвалися виключно постановки головного балетмейстера театру Р. Поклітару "Ромео і Джульетта" (Шекспірименти), "Дощ", "Болеро", "Лускунчик", "Underground", "Палата № 6", "Двоє на гойдалці" та ін., до потужної балетмейстерської й виконавської школи- лабораторії, чиї вихованці успішно працюють по всьому світу. Також до репертуару колективу входять постановки молодих балетмейстерів, нинішніх та колишніх танцівників театру (О. Бусько, А. та К. Водзянські, В. Детюченко, Д. Кондратюк, А. Шошин та ін.).

Значно масштабнішими є вистави й самого Р. Поклітару: тепер театр на постійній основі демонструє ряд балетів на сцені Міжнародного центру культури і мистецтв "Жовтневий палац" у Києві ("Лускунчик", "Жізель", "Вій", "Маленький принц", "Пікова дама" та ін.). Колектив поступово почав втілювати повністю оригінальні твори зі спеціально створеною музикою (балети композитора О. Родіна "Видіння рози" та "Пори року" у постановці О. Буська; "Вгору річкою" та "Вій" у постановці Р. Поклітару).

А. Підлипська зауважує, що "творчість Р. Поклітару стала справжнім проривом у хореографічному мистецтві України, відбиттям світових балетних трендів" [11; 78]. Можемо додати, що сьогодні творчість театру відбувається не лише у річищі світових балетних тенденцій, а й генерує власні напрями, що стають популярними. Колектив продукує актуальні наративні, композиційно-архітектонічні, лексичні, стилістичні та ін. ідеї, що знаходять оригінальне втілення.

Серед характерних для сучасного суспільства рис, які активно проявляються в хореографічному мистецтві та яскраво увиразнюються у творчості "Київ модерн-балету", зокрема, вихід на перший план у людському спілкуванні зовнішніх (жестових, тілесних) проявів як форми вираження емоцій, що провокує обрання видовищних форм презентації творів; інтегрування художніх та поза художніх образних систем, відсутність канонів, стильових та лексичних обмежень. За зауваженням О. Зінченко, "у Р. Поклітару зона пошуків власної танцювальної стилістики настільки широка та багатопланова, що його навряд чи можна механічно зараховувати до апологетів чистої балетної неокласики, танцю-модерну чи contemporary dance" [7; 27]. Широкий діапазон оригінальних виразних хореографічних засобів, конструктивних сценографічних рішень (декорації, костюми, відео дизайн), музичних партитур (від незміненої музики композиторів, до креативного структурування відомих творів) та ін. створили унікальне творче обличчя колективу, що за шістнадцять років існування здобув численних прихильників в Україні. До пандемії' 2020-2021 рр. та війни "Київ модерн-балет" був одним із найзатребуваніших та найбільш гастролюючи балетних колективів країни. Цим додатково підтверджується його значна культуротворча місія.

Назва театру доволі символічна, адже "модерн" використано у значенні "новий", а не на декларування однойменного стильового напряму. Естетика театру суголосна з постмодерністськими рисами, як іронізування над класичними канонами хореографічного та інших видів мистецтва при реалізації складних психологічних тем, цитування канонічних творів минулого з елементами глузування, архітектонічні дисонанси, навмисне використання примітивних рухів, що можуть сусідити з віртуозною лексикою, перебільшення, гіперболізація та ін. "Київ модерн-балет" не зраджує своїх принципів постійного оновлення хореографічного мистецтва, використання найновіших світових хореографічних та технічних досягнень, пошук власних оригінальних рішень у всіх складниках хореографічного твору. Така творча невгамовність стала прикладом для наслідування багатьох танцювальних осередків в Україні. Діяльність "Київ модерн-балету" впливає не лише на хореографічне мистецьке, а й на широке культурно- мистецьке поле країни, вона є помітним складником сучасного вітчизняного культуро творення.

Висновки

Етимологія терміна "культуротворчість" (утворення шляхом теоретичного узагальнення категорій "культура" та "творчість") дозволяє розглядати культурно-мистецькі феномени крізь призму ролі у культурі та дотримання законів креативної діяльності (творчості). Культуротворча спрямованість хореографічного мистецтва є важливою для людського буття у новій культурній ситуації постіндустріальної доби. У хореографічному мистецтві відбиваються світоглядні, соціокультурні, морально-етичні, національні та ін. орієнтири суспільства, властиві конкретно-історичній формі культури.

Сьогодні "Київ модерн-балет" є поліаспектним явищем, яке вийшло за межі вузькофахового субкультурного простору, обґрунтовано входить до феноменів сучасної української культури. Новітні підходи до втілення хореографічних творів, зокрема авангардні композиційні прийоми, сценографічне оформлення, гостроактуальна тематика та ін. задають високу планку, стають прикладом для наслідування творцями усіх різновидів хореографії та інших видів мистецтва в Україні.

Балетні вистави "Київ модерн-балету" відбивають не лише оригінальні творчі рішення, світоглядні установки авторів, рівень розвитку постановочних та виконавських технологій та ін., а й стають артефактами, що акумулюють культурні патерни, виступають культурним документом доби. Митці, створюючи елементи культури та одночасно зазнаючи її впливу, беруть участь у процесах творення буття.

Список використаної літератури