Роль музичного компонента в хореографічній концепції С. Лифаря
Дослідження взаємодії музичного та хореографічного у балетній виставі. Вивчення музично-хореографічної складової балетів "На Дніпрі" С. Прокоф’єва та "Ікар" А. Онеґґера. Критична оцінка новизни запропонованої C. Лифарем ідеї відмови танцю від музики.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.07.2023 |
| Размер файла | 78,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Цікаво, що «Ікар» великою мірою залишився головним твором-маніфестом хореографа щодо ідеї про верховенство танцю над музикою в балеті. Відмова від музики в її традиційному мелодико-інтонаційному рішенні, опора лише на ритмічну партитуру представлені також у «Переможному Давиді» / «David triomphant» (1937, музика Вітторіо Рієті) та у «Пісні пісень» / «Le cantique des cantiques» (1938, музика А. Онеґґера).
Решта оригінальних постановок С. Лифаря створювались із використанням повнокровних партитур композиторів як минулого (Л. Бетховен, Г Ропарц, Ф. Шопен, К. Вебер, Г. Берліоз, П. Чайковський, Ж. Бізе, Й. Брамс, Е. Лало, А. Бородін, М. Римський-Корсаков, Дж. Россіні, Ж.-Ф. Рамо, Й. Бах, Ф. Шуберт та ін.) Послідовність імен композиторів вказана з урахуванням хронології спектаклів., так і сучасної танцівнику доби (Д. Мійо, К. Шимановський, Ф. Гобер, Ф. Шмітт, М. Жобер, Ф. Пуленк, А. Жоліве, А. Соге) Повний перелік назв цих постановок С. Лифаря представлено як у Додатку до «Спогадів Ікара» (Лифар, 2007), так і на офіційному сайті Фонду артиста (Fondation Serge Lifar)..
У виконавській діяльності Лифарь також не розставався з роллю Альберта в «Жизелі», що свідчить про його глибинну відданість романтичному балету і основам класичної хореографії, хоча як балетмейстер він ратував за її оновлення, запропонувавши термін «балетна неокласика», елементи якої активно застосовував у власній творчій практиці.
В «Ікарі» С. Лифарем вперше було запропоновано прийом переведення тілесних рухів у ритмоформули, що комбінувалися в пластичну партитуру вистави. У «Маніфесті хореографа» балетмейстер висловив надію, що музикант, який побачить транскрипцію його хореографії, зможе надихнутися нею так само, як і прочитаним віршем, та створить музику, що оживить заданий ритмічний і танцювальний рисунок: «Будь-яка поезія, навіть якщо вона побудована на незмінному ритмічному каркасі, може породити (і взагалі народжує) кілька мелодій, між якими нічого спільного не буде <...>. Моя ритмічна канва залишає музикантові найбільшу свободу натхнення, я вимагаю від нього лише одного - щоб він залишив у недоторканності мою загальну схему» (цит за: Feist, Calmel, 2003). А. Онеґґер виявився тим ідеальним композитором, хто не тільки зрозумів, але й талановито втілив ідею хореографа, створивши на основі суто ритмічної партитури повноцінну музичну концепцію. Чи з'являться в історії жанру інші варіанти музичного втілення ритмічної діаграми «Ікара»? У будь-якому випадку, первісне композиторське рішення залишиться тим інваріантом, порівняння з яким буде неминучим.
Перспективи дослідження пов'язані із подальшим вивченням зразків творчої взаємодії композиторів та хореографів у творчій практиці ХХ-ХХІ століть крізь призму інтермедіальних зв'язків різних мистецтв та їх взаємозбагачення.
Література
1. Балабко, О. (2011). «Київ, Іринінська, Лифарям...»: Повість за листами митця. Чернівці: Букрек.
2. Лепилина, С. Г (1998). Ранние балеты С. Прокофьева в свете жанровой традиции. У зб. Аспекти історичного музикознавства: дослідження та матеріали, сс. 233-238. Харків: Прапор.
3. Лифар, С. (2007). Спогади Ікара. (Пер. с фр. Г В. Малець). Київ: Університетське видавництво «Пульсари». Отримано з: https://elib.nlu.org.ua/view. html?&id=2739
4. Лифарь, С. (1935). Страдные годы. Моя юность в России. Книга 1. Париж: [б. в.]. Отримано з: Цифрова бібліотека «Київ», https://dlib.kiev.ua/items/ show/626#?c=0&m=0&s=0&cv=0
5. Постановки С. Лифаря. URL: https://www.youtube.com/watch?v=XrO-p4Gs0GU&t=1527s
6. Christout, M.-F. & Lefevre, B. (2006). Serge Lifar a l'Opera. Paris: Editions de la Martiniere.
7. Feist, R., Calmel, H. (2003). Presentation d'oeuvres - Icare au theatre du Chatelet: 25, 26, 28 et 29 juin 2003, http://arthur-honegger.com/icare/Fondation Serge Lifar. URL: https://www.sergelifar.org/
8. Gropius et Servane. (1947). A la rencontre de Serge Lifar. Paris: La Sixaine.
9. Hofmann, R. (1953). Serge Lifar et son ballet. Paris: Les editions du journal musical frangais.
10. Laurent, J., & Sazanova, J. (1960). Serge Lifar, renovateur du ballet frangais. Paris: Buchet-Chastel.
11. Levinson, A., & Lifar, S. (1934). Destin d'un danseur. Paris: Bernard Grasset.
12. Lifar, S. (1935). Icare: le manifeste du choregraphe. Archives internationales de la danse, 4, 128-129, http://mediatheque.cnd.fr/IMG/pdf/aid35_4_11.pdf
13. Pastori, J.-P. (2009). Serge Lifar: la beaute du diable. Lausanne: Favre.
14. Poudru, F. (2007). Serge Lifar: la danse pour patrie. Paris: Hermann.
15. Prokofieff, S. (2003). Sur Le Borysthene (On The Dnieper). Opus 51. Ballet in two scenes. London: Boosey & Hawkes.
16. Prunieres, H. (1935). «Icare, de Serge Lifar, a l'Opera», La Revue musicale, 10 (158), 124-125.
17. Schouvaloff, A. (1998). The Art of Ballets Russes: The Serge Lifar Collection of Theater Designs, Costumes, and Paintings at the Wadsworth Atheneum. New Haven: Yale University Press.
18. Warszawski, J.-M. (2003). Honegger Arthur 1892-1955. In Musicologie. org, https://www.musicologie.org/Biographies/h7honegger_arthur.htmI_
References
1. Balabko, О. (2011). «Kyiv, Iryninska, to Lifars...»: A story based on the artist's letters. Chernivtsi: Bukrek [in Ukrainian].
2. Christout, M.-F. & Lefevre, B. (2006). Serge Lifar at the Opera [Serge Lifar a l'Opera]. Paris: Editions de la Martiniere [in French].
3. Feist, R., Calmel, H. (2003). Presentation of works - Icare at the Theatre du Chatelet: June 25, 26, 28 and 29, 2003 [Presentation d'oeuvres - Icare au theatre du Chatelet: 25, 26, 28 et 29 juin 2003], http://arthur-honegger.com/ icare/ [in French].
4. Gropius & Servane. (1947). Meet, Serge Lifar [A la rencontre de Serge Lifar]. Paris: La Sixaine [in French].
5. Hofmann, R. (1953). Serge Lifar and his ballet [Serge Lifar et son ballet]. Paris: Les editions du journal musical frangais [in French].
6. Laurent, J., & Sazanova, J. (1960). Serge Lifar, renovator of the French Ballet [Serge Lifar, renovateur du balletfrangais]. Paris: Buchet-Chastel [in French].
7. Lepilina, S. G. (1998). S. Prokofiev's early ballets in the light of genre tradition. In Aspects of Historical Musicology: Research and materials, pp. 233-238. Kharkiv: Prapor [in Russian].
8. Levinson, A., & Lifar, S. (1934). Destiny of a Dancer [Destin d'un danseur]. Paris: Bernard Grasset [in French].
9. Lifar, S. (1935). Icarus: the Choreographer's Manifesto [Icare: le manifeste du choregraphe]. International Dance Archives [Archives internationales de la danse], 4, 128-129, http://mediatheque.cnd.fr/IMG/pdf/aid35_4_11.pdf [in French].
10. Lifar, S. (2007). Memories of Icarus. (Transl. from French by H. V Malets). Kyiv: Pulsary. Retrieved from https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=2739 [in Ukrainian].
11. Lifar, S. (1935). Suffering years. My youth in Russia. Book 1. Paris: [no ed.]. Retrieved from “Kiev Digital Library”, https://dlib.kiev.ua/items/ show/626#?c=0&m=0&s=0&cv=0 [in Russian].
12. Pastori, J.-P. (2009). Serge Lifar: the beauty from the devil [Serge Lifar: la beaute du diable]. Lausanne: Favre [in French].
13. Poudru, F. (2007). Serge Lifar: dance for the homeland [Serge Lifar: la danse pourpatrie]. Paris: Hermann [in French].
14. Productions by S. Lifar. URL: https://www.youtube.com/watch?v=XrOp4Gs0GU&t=1527s [in French].
15. Prokofieff, S. (2003). Sur Le Borysthene (On The Dnieper). Opus 51. Ballet in two scenes. London: Boosey & Hawkes [in French].
16. Prunieres, H. (1935). “Icarus, by Serge Lifar, at the Opera” [«Icare, de Serge Lifar, a l'Opera»]. The Musical Review [La Revue musicale], 10 (158), 124-125 [in French].
17. Schouvaloff, A. (1998). The Art of Ballets Russes: The Serge Lifar Collection of Theater Designs, Costumes, and Paintings at the Wadsworth Atheneum. New Haven: Yale University Press [in English].
18. Serge Lifar Foundation [Fondation Serge Lifar]. URL: https://www.sergelifar.org/ [in French].
19. Warszawski, J.-M. (2003). Honegger Arthur 1892-1955. In Musicologie. org, https://www.musicologie.org/Biographies/h7honegger_arthur.html [in French].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розвиток музичного сприйняття в школярів як одне з найвідповідальніших завдань на уроці музики у загальноосвітній школі. Співвідношення типів емоцій з триступеневою структурою музичного сприйняття. Розвиток сприйняття музики на хорових заняттях.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 17.12.2009Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.
презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011Дослідження творчого спадку визначного носія українського народного музичного мистецтва - бандуриста і кобзаря Штокалка. Особливі риси музичного стилю виконавця, його внесок у розширення репертуарної палітри кобзарсько-бандурного мистецтва ХХ століття.
статья [22,5 K], добавлен 24.04.2018Сучасний стан проблеми наукового вивчення вокальної педагогіки. Розвиток цього виду музичного виховання у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вплив Крушельницької і Менцинського на цей процес. Внесок Лисенко і Мишуги у розвиток музичного мистецтва.
магистерская работа [896,0 K], добавлен 16.09.2013Жанрові межі віолончельної творчості Прокоф‘єва: від інструментальної мініатюри і сонати (сольної та ансамблевої) до концертіно та монументальної Симфонії-концерту. Взаємопроникнення та взаємодія образних сфер симфонічної й камерної творчості Прокоф‘єва.
дипломная работа [54,8 K], добавлен 22.04.2010Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.
статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018Кратка біографія російського композитора Петро Ілліча Чайковського. Народно-пісена творчість музично-громадського діяча. Міжнародна оцінка мистецтва композитора, диригента. Загальна характеристика та вокально-хоровий аналіз музичного твору "Соловушко".
статья [24,3 K], добавлен 02.06.2017Розкриття історичного аспекту проблеми та сутності понять "музичне виховання", "музична освіта", "культурні традиції". Обґрунтування необхідності удосконалення музичного виховання. Порівняльний аналіз даних аспектів в освітніх системах Японії та України.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 22.11.2014Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.
реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011Різновиди французької пісні. Популярна французька музика. Специфічна ритміка французької мови. Виконавці шансону: Едіт Піаф, Джо Дассен, Шарль Азнавур. Вплив шансону на розвиток вокальних жанрів сучасного естрадного музичного мистецтва європейських країн.
реферат [37,9 K], добавлен 28.12.2011Дослідження творчості видатного українського композитора, музично-громадського діяча, світоча національної музики Л. Ревуцького. Його творча спадщина, композиторський стиль, виразна мелодика творів, що поєднується з напруженою складною гармонікою.
презентация [10,8 M], добавлен 01.10.2014Розвиток вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч. ХХ ст. Загальна характеристика періоду. Сидір Воробкевич. Експериментальні дослідження ефективності використання музичного історично-краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі школярів.
дипломная работа [118,2 K], добавлен 14.05.2007Вивчення інструментальної творчості французького композитора, піаніста та музичного критика Клода Дебюссі. Стильові особливості творів композитора та жанровий аналіз збірки "24 прелюдії для фортепіано". Образна тематика музичних портретів Дебюссі.
курсовая работа [22,7 K], добавлен 31.01.2016Вивчення біографії та творчості композитора Миколи Дмитровича Леонтовича. Художньо-ціннісний критерій музичного твору. Аналіз-інтерпретація літературного твору та його художнього образу. Характеристика особливостей виконання хорового твору "Льодолом".
реферат [31,1 K], добавлен 02.06.2014Хорове мистецтво. Історія української хорової музики. Відомості про твір та його автора. Характеристика літературного тексту. Виникнення козацьких пісень. Музично-теоретичний, виконавчо-хоровий аналіз. Український народний хор "Запорізькі обереги".
дипломная работа [35,2 K], добавлен 13.11.2008Аналіз концертного виступу вокаліста та чинників, які враховуються при підготовці. Проходження ряду етапів, пов’язаних з вивченням музичного матеріалу, створенням інтерпретаційної версії, результатом якої стане досягнення відповідного художнього образу.
статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018
