"Чумацька пісня" для баритона і фортепіано Володимира Рунчака: композиційні й жанрово-стильові особливості

Размещено на http://www.allbest.ru

Харківська державна академія культури

«Чумацька пісня» для баритона і фортепіано Володимира Рунчака: композиційні й жанрово-стильові особливості

Лю Веньшу

Здійснено музикознавчий аналіз музичного твору «Чумацька пісня» для баритона і фортепіано відомого українського композитора Воло- димира Рунчака. Аналізується ідейно-образна драматургія твору у її проєкції на специфіку реалізації основних компонентів системи виражальних засобів, задіяних автором у цьому творі. Основна увага фокусується на дослідженні ком- позиційних (формоутворючих) та жанрово-сти- льових аспектів цього опусу. Констатується, що В. Рунчак у своїй «Чумацькій пісні» вдало реалі- зує ідейно-образні домінанти, властиві традиціям цього давнього фольклорно-пісенного жанру, вмі- ло і високохудожньо трансформуючи їх в умовах сучасної музично-мовної парадигми.

Ключові слова: Володимир Рунчак, композитор- ська творчість, камерно-вокальна музика, чумаць- ка пісня, жанрово-стильові особливості.

фортепіано чумацька пісня рунчак

Liu Wenshu. “Chumak song” for baritone and piano by Volodymyr Runchak: compositional and genre-stylistic features

The topicality. Musical works of the famous Ukrainian composer, conductor, public activist, the passionate propagandist of modern music of Volodymyr Runchak today are in the area of special attention of music critics and musicologists. After all, his works today represent the advanced position of the Ukrainian contemporary art music. A confirmation of this thought is the widespread recognition of the creative works of the artist both in Ukraine and in many countries of the world; his works are at the most famous festivals of contemporary music and in prestigious concert halls in many countries are performed by the most famous musicians and bands.

The purpose of this article is the implementation of historiographical analysis of the composer's creative work of the famous Ukrainian composer Volodymyr Runchak. Tasks, which are subordinated to the main aim, is to identify areas and aspects of musicological research, the musical composer, as well as a statement of their basic ideas. The ultimate goal of the analysis is the identification of the unexplored and untouched aspects and genre of the areas of musical creativity of the author.

The methodology of the work is centered on the principles of historicism, source studies, and documentary, which provides an analysis of the researches of the composer's musical creativity in connection with cultural, historical and artistic phenomena and in their interaction. In addition, methods of retrospective, structural-system analysis, interpretation of musicological considerations, isolation and generalization are involved.

The results obtained in the course of achieving the aims in this paper concentrates on the analytical interpretations of the major musicological publications on the music of V. Runchak and demonstrate the range of problems and issues are already involved in scientific development.

The scientific novelty of the work lies in the implementation of historiographical analysis of the composer's creative work of the famous Ukrainian composer Volodymyr Runchak, identifying areas and aspects of existing musicological studies of the musical creativity of the composer and highlighting the unexplored areas of musical creativity of the author, that are seen promising for further scientific practices.

The practical importance of historiographical analysis conducted in this work lies in the possibility of using it for future studies of musical creativity V. Runchak, systematization of scientific information in the field of art regarding the research on musical creativity by contemporary Ukrainian composers.

Conclusions. The composer in his works successfully realizes the ideological and figurative dominants inherent in the traditions of the ancient folk-song genre, which is the Chumak song, in the modern musical-linguistic paradigm. The author vividly stylizes the melodic-thematic component of his work in the folk spirit, using typical frets, intonation, and other structural elements inherent in the Ukrainian epic melody, which includes this genre variety of Ukrainian folklore. On the other hand, the author organically invests this melodic- thematic construct in the bright “facet” of modern musical style, which is fully saturated primarily with the piano part, which in general forms the unique and interesting effect of «new folklore». Identified and analyzed in this work compositional and technological factors and elements of the system of means of expression involved in this work, not only contribute to the significant freshness of its musical-

* This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

linguistic and genre-style features, but are directed by the author, primarily obtaining the necessary image and emotional characteristics and experiences in accordance with the chosen genre archetype and its conceptual meanings. And in this sense, “The Milky Way” by Volodymyr Runchak is quite an illustrative work in a rich and diverse array of modern Ukrainian chamber and vocal music.

Keywords: Volodymyr Runchak, composer's work, chamber-vocal music, Chumak song, genre and style features.

Постановка проблеми. Музична творчість відомого композитора України Володимира Рунчака, що являє собою значний масив різ- номанітних за жанрами й формами художніх творів та відображає яскраву сторінку сучасно- го українського музичного мистецтва, по праву перебуває сьогодні у зоні науково-дослідниць- кої уваги багатьох музикознавців різних країн. Адже музичний доробок цього автора демон- струє, з одного боку, високу художню довер- шеність, щиру емоційність і глибину образного змісту, а з іншого -- відверту новизну у сфері композиційних технологій, сміливі експери- менти щодо генерації і використання нових виражальних засобів і прийомів. Разом з тим, цілий шар яскравих музичних творів В. Рунча- ка, що представляють собою камерно-вокальну гілку творчості композитора та здобули ста- лу популярність на концертній сцені, поки що залишається поза належною дослідницькою увагою музикознавців. Одним з таких опусів у творчому портфелі автора і є «Чумацька пісня» для баритона і фортепіано, в якому вміло й ви- сокохудожньо перетинаються глибинні мотиви українського музичного фольклору зі стилісти- кою сучасного музичного вислову.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Композиторська творчість Володимира Рунча- ка в останні роки здобуває усе більшого науко- вого осмислення музикознавчої спільноти. На сьогодні музиці композитора присвячено вже цілу низку наукових робот різного формату, а це -- наукові статті, розвідки, фрагменти фун- даментальних наукових досліджень, моногра- фії тощо. Але всі ці роботи стосуються окремих жанрових напрямів і творів, що не торкаються камерно-вокальної гілки творчості композито- ра. Серед найвідоміших таких наукових роз- відок слід виокремити праці А. Сташевського (2004), О. Мальцевої (2012), присвячені ба- янній музиці В. Рунчака; М. Мимрика (2014), Л. Максименко (2013), що висвітлюють твор- чість для саксофона; О. Завєрухи (2014), в якій вивчаються хорові твори композитора.

Мета статті -- виявити композиційні і жанро- во-стильові особливості композиції «Чумацька пісня» для баритона і фортепіано Володимира Рунчака, через здійснення музикознавчого ана- лізу цього твору.

Виклад основного матеріалу дослідження. Твір «Чумацька пісня» для баритона і фортепі- ано є одним із найбільш ранніх опусів компо- зитора, який було створено ним у 1981 р., тобто ще на початку свого студіювання на компози- торському відділенні консерваторії. Пізніше, у 1988 р., автор здійснив ще дві редакції цього твору для різних голосів -- для сопрано і фор- тепіано та для баса і фортепіано. Також слід на- голосити, що у 1987 р. музичний матеріал цьо- го твору був покладений В. Рунчаком в основу другої частини його нового твору -- масштабної тричастинної Фольк-кантати «Чумацькі піс- ні» на народні тексти для баритона і оркестру народних інструментів. У концертній практи- ці виконання цього твору також допускаєть- ся автором і для скороченого складу оркестру, тобто для ансамблю українських народних ін- струментів. Для реалізації цього художнього задуму композитор зупинився у виборі народ- ного оркестру (ансамблю) не на типовому чо- тириструнно-домровому з групою балалайок у складі (більш поширеному в сучасній Україні), а на національно-традиційному -- основаному на струнно-смичковій та кобзовій групах з до- данням баянів, духових і ударних інструментів, українських етнічних інструментів (бандури, най, дримба й ін.) тощо.

Проте сьогодні найчастішим варіантом вико- нання в камерно-вокальній концертній практи- ці виявляється саме первісна версія цього опусу, тобто «Чумацька пісня» для баритона і фортепі- ано, що й зумовлює певний дослідницький інте- рес до цього твору, а з ним і тематику цієї статті. Перше виконання «Чумацької пісні» відбулося майже відразу ж після його появи, тобто в груд- ні 1982 р. в програмі авторського концерту ком- позитора (Мала концертна зала Київської дер- жавної консерваторії імені П. І. Чайковського) (Сташевський, 2004).

Тематика твору відповідним чином коре- люється із колом ідей і образів обраного на- родно-пісенного жанрового різновиду, тобто жанру чумацьких народних пісень. Як відомо, в українській народній культурі чумацькі пісні становлять окремий шар пісенного фольклору, присвяченого тяжкій долі чумаків -- людей, що займалися торговельно-візницьким промис- лом на волах (переважно сольовим і рибним), доставляючи товар з Дону, Криму, узбережжя Чорного й Азовського морів. Чумацькі пісні ві- домі ще з кінця ХV ст., а найбільшого розповсю- дження вони отримали в наступні -- ХVІ, ХVІІ, ХVІІІ ст. (Іваницький, 2004, с. 165). Сучасними українськими фольклористами розшифровано й зафіксовано понад тисячу чумацьких пісень, створених у різні часи та записаних у різних ре- гіонах України.

Тематична шкала чумацьких пісень є досить широкою та розкриває найрізноманітніші грані життя і побуту чумаків, як-от: «…від'їзд чумака у дорогу, бідування чумацької сім'ї після від'їз- ду господаря, туга чумака за домівкою, злигодні мандрівного життя, втрата худоби, напади та- тар і грабіжників на чумацькі валки, хвороби і смерть чумака, туга за любою дівчиною, гірка доля чумака-наймита, хвилинні розради, повер- нення чумака додому, кохання і одруження чу- мака, туга жінки в довгому чеканні. Зіткнення родинних почуттів зі становим обов'язком -- це одна з частих драматичних колізій чумацької лі- рики, перейнятої тугою за доброю долею» (Ен- циклопедія українознавства, 1955-95, с. 3780). Тож, чумацька справа була дуже не простою, але «…водночас овіяна романтикою далекої до- роги, безмежного степу, моря» (Лановик, Лано- вик, 2006).

Як зазначають музикознавці, більшість чу- мацьких пісень є надзвичайно ліричними й романтичними (Лановик, Лановик, 2006). Але частина з них за рівнем своєї епічності неаби- як наближена до українських дум, до козацької пісні (Енциклопедія українознавства, 1955- 95). Чумацькі пісні у свій час здійснили вели- кий вплив і на українську літературу (творчість Т. Шевченка, М. Вовчка, І. Нечуя-Левицького, П. Мирного), і на театральну драматургії (п'єси і новели І. Карпенко-Карого, М. Коцюбинсько- го, Я. Щоголева й ін.). Звичайно, що цей жанр українського народного епосу не залишив бай- дужими й цілу плеяду професійних компози- торів, які збирали та обробляли чумацькі пісні (зокрема М. Максимович, М. Лисенко, К. Сте- ценко, Я. Степовий, О. Кошиць, М. Леонтович, Ф. Колесса, Л. Ревуцький й ін.), а також ство- рювали стилізації та окремі масштабні твори на основі першоджерел із цього жанру. Відомим прикладом такої творчості є кантата-симфонія

«Чумацькі пісні» для солістів, хору й симфо- нічного оркестру В. Зубицького та його ж опера «Чумацький шлях», пісенна симфонія Ю. Алж- нєва «За чумацьким шляхом» для солістів, мі- шаного хору, симфонічного оркестру тощо.

«Чумацька пісня» для баритона і фортепіано Володимира Рунчака написана на основі народних текстів та представляє собою невеликий твір з доволі інтенсивною драматургією. Фа- була твору будується на діалозі умовного опо- відача та персонажа (чумака), в якому перший (у літературно-художній формі), звертаючись до останнього, ставить йому запитання щодо його долі і дій, а останній йому відповідає. З ог- ляду на словесний текст, який структурується із блоків запитань і відповідей, логічним чином напрошується й відповідна музична конструк- ція у вигляді пісенно-куплетної структури (за- спів-приспів), але композитор вибудовує му- зичний матеріал твору на основі більш складної форми, а саме -- тричастинної складної зі ско- роченою репризою. Зрозуміло, що такий підхід надає ширші можливості щодо побудови більш різнопланової й оригінальної драматургії.

Перший розділ твору утворює складну струк- туру: це два експозиційних фрагменти (приспів «Ой, чумаче, чумаче… життя твоє ледаче…» і за- спів «А я сію і орю, Я найраньше з Криму йду…», такти 1-27), інструментальна зв'язка (такти 28- 39), умовна розробка («Я найраньше з Криму йду, усіх чумаків веду…», такти 40-46) та ква- зі-реприза зі словами приспіву (такти 47-58). Другий розділ (такти 59-90) починаються сло- вами «Як зацвіте овесець, то заплаче мій отець». І третій розділ (такти 91-102) являє собою ти- пову скорочену репризу в умовах тричастинної форми.

Які ж аргументи постають на користь такої трактовки формопобудови твору й особливо певної строкатості структурної організації пер- шого розділу? Щодо наявності двох експозицій, то тут ми бачимо: по-перше, експонування двох різних образних сфер: оповідач -- головний ге- рой (чумак); запит -- відповідь; приспів -- за- спів; по-друге, їх почасти різний характер єднає дуже близький інтонаційно-тематичний чин- ник. Щодо умовної розробки, то в ній, по-пер- ше, розробляється другий експозиційний фраг- мент (відповідь чумака), тобто словесний текст отримує інше мелодійно-інтонаційне перелом- лення; по-друге, музичний матеріал її отримує більш рихлого, розосередженого вигляду. Щодо квазі-репризи -- то це повернення образно-те- матичного матеріалу першого експозиційного елементу, але вже в іншому тональному зрізі.

З другого боку, архітектоніку «Чумацької пісні» В. Рунчака можна трактувати також і як таку, що будується на структурній основі рондо. У цьому випадку усі три приспіви, що починаються словами: «Ой, чумаче, чумаче…», виконують роль рефрену. Окрім єдиного сло- весного тексту їх об'єднує також й однаковий (але, разом з тим, контрастний до епізодів) темповий чинник і, найголовніше, майже іден- тичний мелодико-тематичний рисунок. До того ж, перший і третій (останній) рефрени звучать в одній тональності (мі мінор), формуючи тим самим певну тональну арку, а другий рефрен -- в ля мінорі.

Епізоди, які являють собою заспіви-відповіді, виявляються більш динамічними й рухливими і в темповому аспекті, і в драматургічному. Пер- ший -- вміщує дві структури зі словами: «А я сю і орю…» та «Я найраньше з Криму йду…» (такти 19-46), з'єднаних інструментальною зв'язкою. Другий (такти 59-90) -- найбільш драматургіч- но розгорнутий, вміщує головну кульмінацію твору.

Розпочинається твір тихим, спокійним і дещо відчуженим співом (pp, Largo rapsodico, soto voce) на тлі мало чутного одноголосого бурдону (квазі дримба), зверненням від опові- дача до головного героя, тобто чумака. Мелодія є наближеною до народного мелосу, з ясною структурою, простежується прозора тональна організація: мі мінор з окремими нетривалими відхиленнями у тональності першого рівня спо- рідненості. Її характер забарвлений безтурбот- ним сумом з проявом невеличкої експресії на розспіваних складах наприкінці структури.

Другий експозиційний елемент є вже відпо- віддю чумака -- доволі впевненою, бадьорою й рухливою (f, Doppo piu mosso, giocoso), але не остаточною… Рух поступово уповільнюється, з'являються розспівані склади тексту, згасає динаміка й характер, усе застигає на витрима- ній ферматі. Здається, чумак задумався і прига- дав щось інтимне й болісне… Інструментальна вставка, пульсуюча в несиметричному розмірі (5/8) та вбираюча навколо пульсуючого тону (Е) нашарування щільного кластерного звучан- ня, поновлює активність руху і готує продов- ження розповіді головного героя. Інтенсивне звукове крещендо (від р до fff) короткого й мо- нотонного фортепіанного фрагмента становить ілюзію швидкого, майже фізичного наближен- ня чогось.

Активний вступ чумака продовжує опові- дання: «Я найраньше з Криму йду, усіх чумаків веду. Тільки нема одного товариша мого вірно- го, брата мого рідного…». Перші артикуляційно вступає оповідач з усе тим же запитанням: «Ой, чумаче, чумаче, хто по ньому заплаче…».

Серединний розділ твору (Andante cantabile) -- найемоційніша розповідь головно- го героя про біль і сльози членів родини чумака, який загинув на чужині. Схвильованість поси- лює тридольний хвилеподібний рух акомпане- менту за арпеджіо. Загалом партія фортепіано набуває посиленої фактурної щільності й ор- кестральності. Поступовий і потужний розви- ток музичного матеріалу отримує значної пате- тики, граничного психологічного напруження і подальшого емоційного зриву на словах «…що десь мужа голова, в чужім краї полягла». Автор гіперболізує драматизм фрагмента штучним підвищенням динамічного плану, вимагаючи від виконавців граничної гучності у п'ять форте (fffff).

Репризний розділ твору (починається від 91 такту) повертає музичний матеріал початку твору, але подається він вже зі значним емо- ційним пережитком болю і трагічності. Компо- зитор залучає тут цікавий композиційно-тех- нологічний прийом: поруч зі співом баритона починає співати й виконавець партії фортепіа- но. Таким чином, у цьому творі інструменталіст бере на себе й ще одну додаткову функцію, ста- новлячись другим вокалістом. Цей вокальний дует, що вибудовується хаотичним каноном, звучить доволі природно, нагадуючи народні багатоголосні плачі, насичені густими розспі- вами. Завершується твір одиноким звучанням квазі-дримби, що поступово розчинюється в тиші.

Окремо слід зупинитися на особливостях ав- торського стилю композитора, що проявляють- ся в цьому творі. Як зазначалося, «Чумацька пісня» належить до неофольклорного напряму сучасної композиторської творчості, а її фоль- клористична складова зосереджена в тематизмі вокальної партії. Композитор вдало стилізує її в народному дусі, використовуючи типові ладові, інтонаційні, структурні компоненти, властиві саме українському епічному мелосу, до якого й належить такий його різновид, тобто чумацькі пісні. Разом з тим, твір яскраво віддзеркалює широкий спектр мовно-стильових ознак, прита- манних саме сучасному музичному мисленню, сфокусованих, насамперед, у партії фортепіано.

стрункі музичні фрази отримують у подальшо- му викладі доволі розосереджений і нестійкий розвиток, насичений розспівами й активним динамічним рухом, посиленою експресією, що передає біль і тугу за втратою брата. Раптовим поверненням у перворідний темп і характер

Отже, по-перше, це доволі висока насиче- ність інструментальної партії сонористичними елементами. Так, цілий експозиційний розділ (а також реприза) твору відбувається під мо- нотонний однозвучний акомпанемент, що імі- тує звучання українського етнічного інструменту -- дримби (виконується тремолюванням пальцем або плектром відкритої струни в сере- дині рояля, змінюючи пульсацію тремоло, ди- наміку, почасти тембр). Автор навіть не вказує, яку конкретно струну (звук) необхідно задіяти, дозволяючи цей та інші звукові параметри ви- значати самому виконавцю (спрямовуючи його ремаркою improvisato ad libitum).

По-друге, широке використання колористич- ної гармонії, основаної здебільшого на діато- нічно-кластерних групах та поєднанні акордів, а також збагаченої акордики терцової струк- тури з додаванням окремих хроматичних зву- ків та секундових співзвучь, й нарешті, безлічі хроматичних кластерів, коротких і тривалих, у розбіжних (почасти гранично-протилежних) теситурах, в різних динамічних градаціях і ар- тикуляційних рішеннях.

По-третє, спостерігаємо використання але- аторних прийомів і новітніх форм фіксації нот- ного тексту. Зокрема, у репризі твору кожна вокальна партія дуету на лише має свою власну метричну організацію (порядок тактових розмі- рів), а й є повністю автономною, тобто їх так- тові системи не корелюють між собою. Таким чином, відбувається ситуація метричної алеа- торики, що відсилає нас до традицій старовин- ного аутентичного народного співання, у якому метрика часто належить до мобільних складни- ків та кожне нове виконання в цьому аспекті не обов'язково має дублювати попереднє.

Висновки. Композитор у своєму творі вда- ло реалізує ідейно-образні домінанти, власти- ві традиціям давнього фольклорно-пісенного жанру, яким є чумацька пісня, в умовах сучасної музично-мовної парадигми. Автор яскраво сти- лізує мелодійно-тематичний компонент свого твору саме в народному дусі, використовуючи типові ладові, інтонаційні, інші структурні еле- менти, властиві саме українському епічному мелосу, до якого й належить сам цей жанровий різновид українського фольклору. З іншого боку, автор органічно вкладає цей мелодико-те- матичний конструкт в яскраве «огранювання» сучасної музичної стилістики, якою сповна на- сичена насамперед партія фортепіано, що зага- лом і формує той своєрідний та цікавий ефект «нової фольклористики». Виявлені й проаналі- зовані в цій роботі композиційно-технологічні чинники й елементи системи виражальних за- собів, що є задіяними у цьому творі, не лише сприяють значній свіжості його музично-мов- них та жанрово-стильових ознак, а й спрямо- вуються автором, насамперед, на досягнення конкретних художніх завдань, отримання необхідних образно-емоційних характеристик і переживань відповідно до обраного жанрово- го архетипу та його концептуальних сенсів. І в цьому контексті «Чумацька пісня» Володимира Рунчака є доволі показовим твором у багатому і різноманітному масиві сучасної української ка- мерно-вокальної музики.

Список посилань

Енциклопедія українознавства: Словникова частина (1955-95). Наукове товариство імені Шевченка. Молоде життя, 3605-4015.

Заверуха, Е. Л. (2014). В. Рунчак. Концерт-кант

«Воспевая Рождество Господне»: логос в ком- позиторском процессе. Вестник гуманитарного научного образования, № 1, 16-19. Москва.

Іваницький, А. І. (2004). Український музичний фоль- клор: Підручник для вищих учбових закладів. (с. 320). Нова книга.

Лановик, М. Б., Лановик, З. Б. (2006). Українська усна народна творчість. Навчальний посібник. (с. 591). Знання-Прес. http://www.info-library. com.ua/books-text-4149.html

Максименко, Л. (2013). Специфіка сучасних при- йомів гри на саксофоні (на прикладі саксо- фонної творчості композитора В. Рунчака). Київське музикознавство. (с. 217-223). НМАУ ім. П. І. Чайковського; Київський інститут музи- ки ім. Р. М. Глієра.

Мальцева, Е. С. (2012). К анализу сонаты «Passione» (1985/89) В. Рунчака. Вестник Томского государ- ственного университета, №364, 54-56. Томск.

Мимрик, М. Р. (2014). Характеристика виконав- сько-виражального потенціалу саксофона у ка- мерно-інструментальних творах В. Рунчака. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. (с. 315-324). Міленіум.

Сташевський, А. Я. (2004). Баянне мистецтво Укра- їни: тенденції розвитку оригінальної музики та індивідуальне втілення жанрово-стильового ас- пекту у творчості Володимира Рунчака. Дисер- тація. Київ. НМАУ ім. П. І. Чайковського.

Сташевський, А. Я. (2004). Володимир Рунчак. «Му- зика про життя…». Аналітичні есе баянної творчості. Монографія. (с. 199). Луцьк.

References

Encyclopedia of Ukrainian Studies: Dictionary part (1955-95). Shevchenko Scienti?c Society. Young Life, 3605-4015. [Іn Ukrainian].

Ivanytskyi, A. I. (2004). Ukrainian musical folklore: A textbook for higher education institutions. (р. 320). Nova knyha. [Іn Ukrainian].

Lanovik, M. B., Lanovik, Z. B. (2006). Ukrainian oral folk art. Tutorial. (р. 591). Znannia-Press. http:// www.info-library.com.ua/books-text-4149.html [Іn Ukrainian].

Maksimenko, L. (2013). The speci?cs of the modern techniques of playing the saxophone (the saxophone example of the composer V. Runchak). Kyivske

muzykoznavstvo. (рp. 217-223). P. I. Tchaikovsky NMAU; M. Glier Kyiv Institute of music. [Іn Ukrainian].

Maltseva, E. S. (2012). To the analysis of the sonata “Passione” (1985/89) by V. Runchak. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta, No. 364, 54-56. Tomsk. [Іn Russian].

Mymryk, M. G. (2014). Feature the performing and expressive potential of the saxophone in chamber and instrumental works Vladimir Runchak. Aktualni problemy istorii, teorii ta praktyky khudozhnoi kultury. (рp. 315-324). Millenium. [Іn Ukrainian].

Stashevsky, A. (2004). Vladimir Runchak. “Music about life…” Analytical essays of accordion creativity. Monograph. (р. 199). Lutsk. [Іn Ukrainian].

Stashevsky, A. J. (2004). Accordion art of Ukraine: tendencies of development of original music and individual realization of the genre-stylistic aspects in the work of Volodymyr Runchak. Dissertation.

P. I. Tchaikovsky NMAU. [Іn Ukrainian].

Zaverukha, E. L. (2014). V. Runchak. Concert “Singing the Nativity of the Lord”: the logo in the composer process. Vestnik gumanitarnogo nauchnogo obrazovanija, No. 1, 16-19. Moscow. [Іn Russian].Размещено на Allbest.ru