Індивідуальний виконавський стиль соліста-вокаліста у комунікативному просторі естрадного вокального ансамблю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Індивідуальний виконавський стиль соліста-вокаліста у комунікативному просторі естрадного вокального ансамблю

Клімова Оксана Олександрівна

Харківська гуманітарно-педагогічна академія, викладачка

Анотація

Досліджується значення особистості соліста-вокаліста у комунікативному просторі сучасного естрадного вокального ансамблю. На основі аналізу діяльності солістів відомого вокального квінтету "Pentatonix" (США) висувається припущення щодо ключової ролі індивідуальних якостей вокаліста в сфері взаємодії артистів з глядачем. Аналіз проводиться відповідно до складових сценічного образу, таких як індивідуальна манера виконавства, тембр голосу, харизматичні якості артиста, володіння мистецтвом конферансу, пластикою і хореографічними навичками. В ході дослідження з'ясовано, що зазначені якості особистості соліста-вокаліста мають визначальний вплив на формування комунікативних взаємозв'язків між виконавцем і глядачем, який стає активним учасником концертного процесу. Стрижневим у висновках стає положення про вирішальне значення категорії особистості соліста в області комунікативних процесів естрадно-ансамблевої вокальної діяльності.

Ключові слова: естрадний вокальний ансамбль, комунікативний простір, соліст-вокаліст, індивідуальний виконавський стиль, сценічний образ, комунікація. соліст вокаліст естрадний

Oksana Klimova

Kharkiv Academy of Humanities and Education,

Lecturer

INDIVIDUAL PERFORMANCE STYLE OF А SOLOIST-VOCALIST IN THE COMMUNICATIVE SPACE OF A POP VOCAL ENSEMBLE

Statement of the problem. The article examines the role of individualperformance style of a soloist-vocalist in the communicative space of a modern pop vocal ensemble. The analysis of recent publications on the topic (I. Yarkina, 2016; E. King, 2013; C. Lim (2014); O. Sidorenko (2018), L. Shapovalova & Y Nikolaievska, & N. Mykhailova, & I. Romaniuk, & A. Khutorska, 2021; Y. SavchenkoShlapak & R. Savchenko, & Q. Pan, 2021; T. Sidletska, 2018 and others) demonstrates that the issues of communicative processes in a pop vocal ensemble stay unlighted today and require of active development.

The purpose of the study is to define a role of a soloist-vocalist personality in the communicative space of a modern pop vocal ensemble basing on the analysis of the famous pop vocal quintet "Pentatonix" soloists activity. The main tasks of the study are: to analyze the individual performance style of the "Pentatonix" ' soloists-vocalists; to define the role of each in formation of a holistic scenic character of the group; to generalize the main idea about the influence of an individual performance style on the formation of a communicative space of a pop vocal ensemble. In the research process the comparative-analytical, genre-style, intonation, structural-functional, empirical methods were used.

Results. The analysis of the individual performance style of each soloist of the "Pentatonix" ensemble demonstrates its direct influence on the formation of the general image of the ensemble. The musical performance becomes more spectacular and impressive due to the successful functioning of the solo in the communicative space of the pop ensemble. The involvement of the public in active participation in the performance by using the peculiarities of the individual performance style of the soloists joints the performer to the individual psychical experience of each spectator, overcomes the barrier that separates the artistic and spectator space, that allows to feel the connection of each in unique atmosphere of the event. It is one that essentially rises the level of popularity of a musical collective and helps to its recognition by public, whose reaction is a most impotent criteria of artist success in the variety performing.

So, in conclusion we come to the declaration that the category of the individual performance style occupies a determine position in communicative activity of a pop ensemble and is a main instrument forming the communicative connections of ensemble 's members.

Key words: pop vocal ensemble, communicative space, soloistvocalist, individual performing style, stage image, communication.

Постановка проблеми. Майже щоденно у своєму побуті людина постіндустріального суспільства в тій чи іншій формі стикається з проявами естрадного мистецтва. Ознаки "естрадності" спостерігаються в рекламних постерах, у відеороликах, стилі одягу, манері поведінки людей та іншому, а естрадна музика входить у життя людини головним чином через телеі радіомовлення. Естрадна творчість являє собою особливий стильовий напрям: ефективно синтезуючи різнорідні елементи (музики, хореографії, пластики, акторської майстерності, живопису, пантоміми, конферансу, режисури та ін.), вона народжує мистецький продукт нової оригінальної якості. А перелік видів творчої діяльності людини, що впливають на естрадну музику та збагачують її, залежить від тих художніх завдань, які обираються творцями естрадного продукту. Отже, саме цей вид мистецтва найбільш яскраво та предметно відображає суть питання інтермедіальності, яке активно розробляється сучасними мистецтвознавцями, оскільки естрадне мистецтво інтермедіально за своєю природою. Цей аспект є однією з причин затребуваності естради в сучасній культурі та активного її дослідження. Однією з найбільш популярних у цьому плані форм музичного мистецтва є естрадний вокальний ансамбль, складовою одиницею якого виступає соліст-вокаліст.

Відсутність предметних наукових праць із вивчення цієї виконавської форми є характерною проблемою наукового осмислення музичного мистецтва естради в цілому, що визначає й актуальність теми представленого дослідження. До дискусійних питань, які формують його основну проблематику, належать визначення функцій соліста-вокаліста естрадного ансамблю, а також специфіка комунікативних процесів різних рівнів всередині колективу і поза ним.

Про це свідчить і аналіз публікацій за темою статті, що охоплює як ґрунтовні праці минулих років, так і останні наукові роботи. Деякі питання функціонування естрадного вокального та вокально-інструментального ансамблю відображені в дисертаціях С. Чернікової (2008) та І. Яркіної (2016). Комунікативні відношення в музиці досліджують Ю. Ніколаєвська (2021), Е. Кінг (2013), М.Ч. Лім (2014). До теми індивідуального виконавського стилю зверталися О. Сидоренко (2018), Н. Дрожжина (2008), А. Єфремова та Н. Буторина (2018). В останні п'ять років предмет вокально-ансамблевого виконавства привертав увагу таких дослідників, як Л. Шаповалова, Ю. Ніколаєвська, Н. Михайлова, І. Романюк, Г Хуторська (Shapovalova & Nikolaievska & Mykhailova & Romaniuk, & Khutorska, 2021), Ю. Савченко-Шлапак (2021), Т Сідлецька (2018) та ін.

Питання, що стосуються комунікативних процесів у естрадному ансамблі, поки що не висвітлені достатньою мірою і потребують активної розробки.

Мета статті - визначити роль особистості соліста-вокаліста у комунікативному просторі сучасного естрадного вокального ансамблю на основі аналізу діяльності солістів відомого вокального квінтету "Pentatonix" (США). Основними завданнями роботи є: аналіз індивідуального виконавського стилю солістів-вокалістів ансамблю "Pentatonix"; визначення ролі кожного з них у формуванні цілісного сценічного образу колективу; узагальнення щодо впливу індивідуального виконавського стилю на формування комунікативного простору естрадного вокального ансамблю.

Методологія дослідження. Застосований компаративноаналітичний дослідницький підхід, що дозволив зіставити суб'єкти комунікації естрадного вокального ансамблю для виявлення рівнів їх взаємодії, а також порівняти сценічні образи та виконавські прийоми солістів-вокалістів з метою визначення специфіки індивідуального виконавського стилю. Жанрово-стильовий аналіз використаний для визначення специфіки вокально-ансамблевої естрадної форми виконавства, інтонаційний - для виявлення особливостей співацької манери виконавців. Висновки щодо специфіки індивідуального виконавського стилю солістів та його проявів у комунікаційному полі естрадного вокального ансамблю зроблено на основі емпіричного аналізу відеота аудіоматериалів. Структурно-функціональний підхід дозволив з'ясувати особливості побутування складових сценічного образу та виконавського стилю на комунікаційних рівнях соліста-ансамбліста й вокального ансамблю в цілому, взаємозв'язки та синхронне функціонування останніх як цілісної системи.

Виклад основного матеріалу. Поняття "комунікативний простір", запозичене з лінгвістики, увійшло до музикознавства у другій половині ХХ ст. Воно активно розробляється і в інших науках: філософії (М. Бубер, М. Каган, В. Миронов, А. Назарчук), культурології (І. Корсакова, Р. Перцовська, І. Кондратьєва, Л. Кир'янова, О. Запесоцький), соціології (Ю. Хабермас, Т. Адорно, В. Конецька), психології (В. Кочнєв, В. Кашницький, М. Андріанов, В. Кабрин).

Ракурс дослідження комунікативного простору в соціології, яка розглядає його як форму соціальної реальності, всередині якої виробляються групові та індивідуальні поведінкові настанови, особливо цікавий для музичного мистецтва та його естрадного спрямування зокрема. Комунікативний простір ототожнюється з поняттям "соціокультурного простору" й розглядається як особлива сукупність, яка є "результатом генези та функціонування культури у взаємозв'язку із соціальними параметрами" (Дулина & Естрина, 2007: 14). У широкому сенсі комунікативний простір постає як "середовище, в якому протікають соціальні, культурні, духовні процеси", як зазначає В. Маслова (2017: 18).

Ці аспекти знаходять втілення і в діяльності сучасного естрадного вокального ансамблю. На нашу думку, на вивчення його комунікативного простору доречно спроєкувати думку відомого філософа і культуролога М. Кагана (1972: 8) щодо необхідності "виявити координаційні та субординаційні зв'язки між рівнями художньо-творчої діяльності, щоб осягнути закони внутрішньої організованості світу мистецтв". Подібно до мистецького простору взагалі, комунікативний простір естрадного вокального ансамблю являє собою сукупність сфер спілкування, слугує полем взаємодії різних рівнів, таких як:

• "композитор-виконавець";

• "виконавець-музичний твір";

• "виконавець-слухач (глядач)".

У площині естрадного ансамблевого виконавства до зазначених рівнів взаємодії додаються спеціальні:

*внутрішньоансамблева комунікація"ансамбль-соліст-вокаліст";

• "виконавець (тут і далі мається на увазі ансамбль) - режисер-постановник";

• "виконавець - виконавець (інші виконавці та учасники концертного колективу, наприклад, хореографічна група та ін.)";

• "виконавець - аранжувальник";

• "виконавець - звукорежисер".

Структурній організації естрадного вокального ансамблю притаманний непостійний характер та поліморфність проявів. Це не лише ускладнює процеси систематизації подібних формацій за типами, а й робить перелік видів комунікативних взаємодій практично безмежним. Оскільки пропоноване дослідження є скоріш розвідкою, точний перелік рівнів комунікативної взаємодії (у межах діяльності естрадного вокального ансамблю) не є його основним завданням. Висновки підсумовують досвід особистої багаторічної практики автора у складі вокальних ансамблів, а також результати аналізу музичної діяльності широко відомого колективу "Pentatonix".

Естрадна концертна практика характеризується підвищеним ступенем взаємодії з глядачем. Одним з найважливіших рівнів комунікативного простору естрадного ансамблю (як і будь-якого музичного колективу) є міжособистісне спілкування, яке, через прояви індивідуального виконавського стилю, суттєво впливає на кінцевий результат творчої діяльності. На нашу думку, особистісні характеристики мають визначальний вплив на формування неповторного стилю, що в широкому контексті визначають як "манеру" виконання. Як зазначають Ларрі Х'єлл та Деніел Зіглер (HjeUe & Ziegler, 1992), на сьогоднішній день не існує єдиного загальноприйнятого визначення особистості, так само, як і єдиної теорії особистості, здебільшого трактування дослідників зводяться до загальної ідеї індивідуальних особливостей та відмінностей.

Оскільки наше дослідження належить до царини музикознавства, а не психології, розглянемо не модель особистості, а, радше, результат її проявів, які виражаються в індивідуальній манері соліста-вокаліста естрадного ансамблю.

Аналіз творчої діяльності сучасних естрадних виконавців дозволяє переконатися, що успіх сучасного колективу значною мірою залежить від творчої індивідуальності та харизматичності ансамблістів. Подібно до естрадного соліста-вокаліста, вокальний ансамбль стає носієм якостей, властивих професії актора (зовнішня привабливість, харизма, яскрава індивідуальність, комунікабельність, пластичність, здатність до перевтілення та ін.). Про необхідність для вокаліста володіти цими навичками та вміннями нагадував ще К. Станіславський: "Потрібно, щоб вся людина у вас співала, а не лише голосовий апарат. Публіці ... не потрібні звуковидобувальні машини, а потрібні живі люди, які співають" (цит. за: Антарова, 1952: 3).

Серед індивідуальних рис сучасного естрадного вокального ансамблю на перший план виходить неповторна співацька манера, що характеризує, насамперед, соліста-вокаліста. В широкому значенні - це "обличчя", яке формує творчу індивідуальність, пізнаваність, унікальність виконавського колективу.

Вокальний ансамбль "Pentatonix", заснований 2011 р. в Арлінгтоні (штат Техас, США), успішно існує в такому складі:

• Скотт Річард Хоуїнг - тенор-баритон,

• Мітчелл Кобі Майкл Грассі - тенор-сопраніст,

• Кірстін Мальдонадо - сопрано,

• Кевін Олусола - бітбоксер,

• Метт Саллі - бас (2017 р. замістив Авріеля Каплана, першого виконавця партії басу).

Ансамбль швидко набув популярності й до 2017 р. став триразовим володарем престижної музичної премії Американської академії звукозапису "Grammy" в номінаціях: "Найкраще інструментальне аранжування або аранжування a cappella" за пісню "Daft Punk" (2015), "Найкраще інструментальне аранжування або аранжування a cappella" за пісню "Dance of the Sugar Plum Fairy" (2016) та "Найкраще кантрі-виконання" - "Jolene" (2017). Колектив "Pentatonix" не додержується певного стилю естрадної музики, віддаючи перевагу поєднанню різних напрямків, єдине, що залишається незмінним - виконання a capella, оскільки ансамбль зазвичай не використовує у своїх концертах інструментальний акомпанемент чи фонограму.

Дослідження творчості "Pentatonix" дає всі підстави відзначити високий професіоналізм та вокально-ансамблеву майстерність його солістів. Бездоганно побудовані гармонічні структури, абсолютна метроритмічна збалансованість, врівноваженість партій, грамотна побудова музичної форми творів, що виконуються - відмінні риси "Pentatonix", які з перших прослуховувань справляють сильне враження на слухача.

Цей американський колектив розширює межі традиційних академічних уявлень про ансамблеве виконавство. Це не лише злагодженість, чіткий взаємозв'язок, єдність самостійних складових, це - грамотне поєднання образів та артистичних індивідуальностей всіх учасників групи. Відмінною рисою колективу є яскрава індивідуалізація постатей солістів, прагнення створити для кожного максимально несхожий на інших учасників колективу сценічний і психологічний образ, манеру поведінки і виконання композиції.

Вивчення концертної практики ансамблю "Pentatonix" показує, що чим ефективніше виявляються особистісні якості соліста, чим яскравішими є прояви його індивідуального виконавського стилю, тим більший інтерес творчість колективу викликає у слухача / глядача. Отже, яскрава особистість виконавця-ансамбліста підвищує рейтинги успішності та пізнаваності того чи іншого ансамблевого формування. Розглянемо далі шляхи, завдяки яким уможливлюються прояви особистісних рис солістів ансамблю "Pentatonix", що послідовно формують індивідуальний виконавський імідж.

Кожен артист цього колективу є носієм яскраво окресленого образу. Це проявляється на різних рівнях: тембр та діапазон голосу, костюм, особливості конферансу, хореографія, пластика, комунікативність. Скотт Річард Хоуїнг, провідний тенор ансамблю, втілює модель підкреслено доглянутої та стильної молодої людини, на молодіжному слензі найчастіше званої "метросексуалом". Костюми С.Р. Хоуїнга (форма зачіски, сценічний грим, взуття, деталі одягу та аксесуари) підкреслюють цей образ. Як правило, на сцені Хоуїнга можна бачити з високо зачесаним волоссям, у звужених джинсах або штанах, щільно прилеглій до тіла сорочці, яка може бути доповнена приталеним піджаком або стильною курткою. Нерідко вдало застосованим аксесуаром стає тонка краватка. Хоуїнг - найвищий на зріст учасник ансамблю, і його костюми підкреслюють цю його особливість. Поведінка Хоуїнга на сцені та особливості спілкування із глядачами віддзеркалюють відкритий, компанійський характер "свого хлопця", сміливого й доволі зухвалого, але, водночас, тактовного й досить чуттєвого юнака. Його рухи розкуті, іноді дещо незграбні, але не випадають із загального хореографічного малюнку. Ці характерні риси образу Хоуїнга стосуються й вокальної манери співака: підкреслена свобода володіння голосом, світлі відтінки тембру, рухливість, що проявляється не в останню чергу в дрібній мелізматизації мелодії, сміливість співу у високій теситурі. Усе зазначене формує яскравий неповторний виконавський стиль соліста, знаний і схвалений значною частиною шанувальників "Pentatonix", що у процесі ознайомлення з відеозаписами концертів ансамблю добре простежується з реакції глядача (див. Pentatonix, 2018а Концерт 19.07.2018 р. у м. Ірвін, Каліфорнія, США, та аудіозапис відомого альбому різдвяних пісень "Christmas Is Here".; 2018b).

Кардинально іншим постає образ Кевіна Олусоли, бітбоксера ансамблю. Цьому солістові-ансамблісту афроамериканської зовнішності притаманний образ розкутого виконавця у стилях вуличної субкультури - репу та хіп-хопу. На відміну від Хоуїнга, Олусола носить лаконічну коротку чоловічу зачіску. В його сценічному вбранні частіше, ніж у інших солістів ансамблю, можна побачити футболки, безрукавки, кросівки або спортивні туфлі, напівспортивні балахони та широкі штани. Однак його образу не суперечать й більш суворі елементи одягу (сорочки, піджаки, штани та ін.), які, тим не менш, не заважають свободі пластики артиста. У спілкуванні з публікою Олусола продовжує лінію поведінки "хлопця зі сусідньої вулиці". Його інтонації часто наполегливі, провокаційні, але не агресивні. В ансамблі "Pentatonix" Кевін виконує партії бітбоксу та репу, в яких досить часто (залежно від характеру композиції) підбадьорює аудиторію та включає її до комунікації характерними для стилю "реп" вигуками: "Common!" ("Давай!"), "Yeah!" ("Так!"), "Put your hands up!" ("Руки догори") та ін. Ці вставки заохочують публіку, залучаючи її до активної участі в концертному процесі та взаємодії з виконавцем. Пластика Кевіна Олусоли досить розлога, рухи пружні та дещо брутальні, часом проглядає характерна для хореографії стилю "хіп-хоп" сутулість. Проте в загальному враженні від образу Олусоли переважають ознаки вишуканого смаку, інтелігентності артиста. І, незважаючи на навмисно підкреслювану ним "вуличність", публіка віддає належне високій культурі виконавця. Образ Кевіна Олусоли яскраво контрастує з образами інших солістів ансамблю. Це відбивається і в реакції глядачів, які активно вітають не лише сольні партії вокаліста, а й кожну його появу на сцені.

Ще один соліст ансамблю "Pentatonix", Мітчелл Кобі Майкл Грассі - тенор-альтіно, представляє образ підкреслено жіночної молодої людини. Як на сцені, так і в ЗМІ Мітч Грассі відкрито заявляє про свою нетрадиційну орієнтацію, що стосується не лише способу життя, але й сценічного вигляду артиста, внаслідок чого його виконавський стиль набуває певних особливостей. Гардероб Грассі зазвичай насичений елементами жіночого одягу. Образу вокаліста властиве поєднання екстравагантних зачісок з широкими брюками, шортами трохи вище колін, піджаком або відкритою сорочкою, використання квіткових орнаментів, нерідко й взуття на підборах або платформі. Доволі часто застосовується макіяж. Мабуть, доречно буде назвати Мітча Грассі найбільш фріковим вокалістом ансамблю. Рисами жіночності позначений і виконавський стиль тенора-альтіно, партія якого щільно взаємодіє з партією Кірстін Мальдонадо - єдиної дівчини ансамблю. Манера співу та поведінки Грассі досить м'яка, чуттєва, рухи плавні та дещо тендітні. Оскільки теситура партії цього соліста розташована близько до верхньої межі виконавського діапазону тенору, тембр його голосу максимально легкий, прозорий. Мелодичний малюнок партії соліста рясно прикрашений мелізматичними вставками, що не тільки притаманне високому чоловічому голосу, а й перетворюється на ознаку індивідуального стилю вокаліста. Манера спілкування співака із глядачем відповідає заявленому образу: розмовні інтонації протяжні, м'які, "ковзаючі", багато в чому явно "жіночі". З огляду на сучасну позицію світової спільноти, націлену на гендерну рівність та сприяння толерантному ставленню до людей нетрадиційної орієнтації, образ Грассі стає чимось більшим, ніж виконавська знахідка. Своєю щирою та відкритою манерою поведінки, що не приховує нюансів його особистого життя, вокаліст наче маніфестує рівність тендерних вподобань, даючи можливість багатьом своїм прихильникам почуватися більш впевнено та розкуто. Безумовно, ця свідома позиція позначається й на індивідуальному виконавському стилі ансамбліста, знаходячи підтримку і в широкої публіки. Як свідчить аналіз численних відеозаписів концертів "Pentatonix", неординарна постать Мітчелла Грассі є однією з найбільш визнаних та успішних серед п'яти іміджевих знахідок солістів ансамблю.

Єдиний жіночий голос колективу "Pentatonix", Кірстін Мальдонадо, є носієм цілком класичного образу сучасної дівчини. Її вигляд не надто епатажний (за мірками сучасних тенденцій моди та стилю), а улюбленим вбранням є здебільшого сукні "міні", різного роду спідниці та блузи, часто прикрашені стразами та паєтками; з'являються й більш сміливі боді (англ. "bodysuit") поряд із легінсами (лосинами), що підкреслюють витончену фігуру артистки. Тобто образ Кірстин уповні відповідає жіночості сучасної солістки естрадного спрямування. Манера спілкування Кірстин дуже відкрита, дружня, й формує у публіки відчуття особистого приятельського зв'язку з виконавицею. За контрастом з рештою учасників ансамблю, які належать до протилежної статі, як пластика, так і хореографія К. Мальдонадо роблять загальний образ "Pentatonix" суттєво яскравішим. Її природна жіноча поведінка й неповторна виконавська манера логічно доповнюють імідж квінтету, створюючи необхідний акцент та надаючи завершеність і цілісність сценічному образу колективу. Вокальна манера К. Мальдонадо корелює зі стилями виконання двох інших основних солістів ансамблю, С. Хоуїнга й М. Грассі, та створює з ними гармонійну триєдність. Інтонації співачки проникливі та наповнені щирим почуттям. Тембр її голосу світлий, яскраво виражене драматичне наповнення йому не властиве, що, однак, не обмежує вокалістку в пошуках цікавих та оригінальних звучань в залежності від особливостей конкретної композиції.

П'ятий соліст ансамблю - Метт Саллі, виконавець басової партії. На початку творчої діяльності колективу цю партію співав Авріель Каплан, який пізніше (2017 року) покинув ансамбль із власних міркувань. Образ Метта справедливо вважають найбільш виваженим. Як правило, цього темношкірого солістаансамбліста можна бачити у стриманих сорочках, класичних костюмах. Це найменш епатажний ансамбліст "Pentatonix", йому не властиві "кричущі" способи привернення уваги глядача. Але на тлі інших солістів "спокійний" характер образу Метта Саллі постає як досить контрастний та нетривіальний, що, безумовно, виокремлює вокаліста й додає йому особливого шарму. У сфері конферансу М. Саллі вторить манері спілкування К. Олусоли - іншого афроамериканця ансамблю, але, на відміну від Кевіна, Метту властиві стриманість та м'якість образу. Втім, вони не є свідченням того, що артист затиснутий та неповороткий на сцені. Його образ - відкритий, одвертий і спонукає до щирого спілкування. Вокаліст увійшов до складу "Pentatonix" лише у 2017-му, й при вивченні творчості колективу виникає враження, що пошук унікального образу продовжується, як і становлення індивідуального виконавського стилю талановитого артиста.

Важливо окремо зазначити, що після зміни соліста як звучання, так і зовнішній вигляд колективу істотно змінилися. Цей факт, на нашу думку, підтверджує гіпотезу про унікальну роль особистості соліста в сучасному естрадному вокальному ансамблі, де артист-ансамбліст є не лише виконавцем партії, а й носієм неповторного образу, яскравої харизми. Останнє має безпосередній та незаперечний вплив на формування індивідуальної виконавської манери і власне ансамбліста, і ансамблю в цілому.

Висновки

Проведення "вертикалі" крізь вищенаведені дані щодо особистісних характеристик та, як наслідок, рис індивідуальної виконавської манери кожного з ансамблістів колективу "Pentatonix" робить помітною акцентуацію не тільки (і навіть не стільки) вокальних особливостей голосу, а того, як вони виявляються в процесі концертного виступу завдяки сценічним образам артистів. Притаманна кожному солістові ансамблю унікальна манера виконання, лише йому властиві особливості спілкування з публікою, харизматичність, індивідуальна пластика та поведінка на сцені, пізнаваний тембр голосу - тобто індивідуальний стиль виконання соліста-вокаліста - дозволяють розширити палітру засобів впливу на глядача та подарувати йому ще більше вражень та позитивних емоційних сплесків. Музична вистава стає більш видовищною та вражаючою завдяки успішному функціонуванню солістів у комунікативному просторі естрадного ансамблю на різних рівнях взаємодії - від міжособистісного спілкування до комунікації із широким загалом слухачів / глядачів. Це значно підвищує рівень популярності колективу та сприяє його визнанню публікою, реакція якої є найважливішим критерієм успішності артистів в естрадному виконавстві.

Таким чином, ми приходимо до твердження, що категорія індивідуального виконавського стилю має вирішальне значення для комунікативності естрадно-ансамблевої діяльності та є основним інструментом у формуванні комунікативних зв'язків ансамблістів. Вона визначає весь спектр взаємодій окремого вокаліста і як одиниці ансамблю, і як складової цілісного організму виконавського колективу.

Залучення публіки до активної участі в естрадній музичній виставі психологічно зближує музиканта з глядачем, дозволяє відчути його особистісні переживання й подолати бар'єр, що розділяє артистичний та глядацький простори, відчути причетність кожного до неповторної атмосфери події. Усе це поле взаємодії - комунікативний простір естрадного ансамблю - стає умовою народження особливої соціальної єдності "тут і зараз", дає відчуття унікальності моменту, єднання комунікативного реципієнта з особливою спільнотою людей, соціальною групою, загальними цінностями, відносинами та цілями.

Наведений аналіз показав, що на формування індивідуального виконавського стилю незаперечний вплив має особистість соліста-вокаліста, яка не просто є складовою частиною ансамблю, а відіграє визначальну роль, привертаючи увагу глядача завдяки особистісному модусу кожного ансамбліста. У цьому ракурсі перспективним у дослідженні питання комунікативності сучасного естрадного ансамблю виявляється розгляд унікальної ролі його вокаліста як одиниці, що формує генеральний образ колективу.

Література

1. Антарова, К.Е. (1952). Беседы К.С. Станиславского в студии Большого театра в 1918-1922 гг. (3 изд.). Москва: Искусство. Дрожжина, Н.В. (2008). Вокальне виконавство в системі музичного мистецтва естради. (Дис. ... канд. кистецтвознавства). Харківський державний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського. Харків.

2. Дулина, Н.В. & Естрина, О.В. (2007). Социокультурное пространство: определение понятий. Человек. Культура.

3. Общество, 5, 13-15.

4. Ефремова, А. & Буторина, Н. (2018). Инновации в профессиональном и профессионально-педагогическом образовании. Материалы

5. й Международной научно-практической конференции,

6. 25апреля 2018г., Екатеринбург. Российский государственный профессионально-практический университет, 532-535.

7. Каган, М. (1972).Морфология искусства: историко-теоретическое исследование внутреннего строения мира искусства. Москва: Искусство.

8. Маслова, В. (2017). Коммуникативное пространство как важнейшая категория современной лингвистики и лингвокультурологии. Вестник РУДН. Серия: Теория языка. Семиотика. Семантика, 8 (1), 17-23.

9. Ніколаєвська, Ю. (2021). Музична комунікація як інтерпретативний феномен (на прикладі творчості ХХ - початку ХХІ ст.).

10. (Автореф. дис. ... д-ра мистецтвознавства). Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. Харків.

11. Сидоренко, О. (2018). Індивідуальний виконавський стиль в системі ансамблевого музикування (на прикладі камерної скрипкової сонати). (Дис. ... канд. мистецтвознавства). Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. Харків.

12. Чернігова, С. (2008). Генеза естрадного вокально-ансамблевого виконавства та шляхи його професіоналізації. (Дис. ... канд. мистецтвознавства). Харківський державний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. Харків.

13. Яркіна, І. (2016). Вокально-інструментальний ансамбль у стиліfunk. (Дис. .канд. мистецтвознавства). Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського

14. Hjelle, L. L., & Ziegler, D. J. (1992). Personality Theories: Basic Assumptions, Research, and Applications. (3 Rev. ed.). New York: McGraw-Hill.

15. King, E. (2013). Social Familiarity: Styles of Interaction in Chamber Ensemble Rehearsal. Music and familiarity: listening, musicology and performance, 253-270.

16. Lim, M. C. (2014). In pursuit of harmony: The social and organisational factors in a professional vocal ensemble. Psychology of music, 42 (3),307-324. DOI: 10.1177/0305735612469674

17. Pentatonix - Live - 7/19/18 - Irvine, CA - Five Point Amphitheatre. (2018а). Retrived from: https://www.youtube.com/

18. watch?v=L6qfvDtUVQ8

19. Pentatonix. Christmas Is Here (album). (2018b). Retrived from: https://open.spotify.com/album/6thZNGX8hUVSjUrqJgPB9b

20. Savchenko-Shlapak, Y., Savchenko, R., & Qianyi, P. (2021). Vocal ensemble: organization and functioning in the musical and educational environment. Laplage em revista, 7(3), 71-79, https://doi.org/10.24115/S2446-62202021731258p.71-79.

21. Shapovalova, L. & Nikolaievska, Y & Mykhailova, N. & Romaniuk, I., & Khutorska, A. (2021). Vocal and choir performance in the music and theater university (psychological and communicative aspects). AD alta-journal of interdisciplinary research, 11(2), special issue 20,141-146.

22. Sidletska, T. (2018). The male vocal ensemble "Brevis" of Vinnytsia colledge of culture and arts named after M. D. Leontovych: it's creavity and value for the development of vocal art of Vinnytsia region. National Academy of Managerial Staff of Culture And Arts Herald, 2, 275-278.

23. REFERENCES

24. Antarova, K. Е. (1952). K. S. Stanislavsky's Conversations in Bolshoy Theatre's Studio in 1918-1922 years. (3^rd ed.). Moscow: Art [in Russian]

25. Chernikova, S. (2008). The genesis of pop vocal and ensemble performance and ways of its professionalization. (Candidate's dissertation). Kharkiv State University of Arts named after I. P Kotlyarevsky [in Ukrainian].

26. Drozhzhyna, N. V. (2008). Vocal performance in the system of music variety. (Candidate dissertation). Kharkiv State I. P Kotlyarevsky University of Arts. Kharkiv [in Ukrainian].

27. Dulina, N. V & Estrina, O. V. (2007). Sociocultural space: definition of concepts. Human. Culture. Society, 5, 13-15 [in Russian]. Efremova, A. & Butorina, N. (2018). Innovations in professional and professional pedagogical education. Proceedings of the 23rd International Scientific and Practical Conference, April 24-25, 2018, Ekaterinburg, 532-535. Russian State Vocational Practical University, 532-535 [in Russian].

28. Hjelle, L. L., &Ziegler, D. J. (1992). Personality Theories: Basic Assumptions, Research, and Applications. (3 Rev. ed.). New York: McGraw-Hill [in English].

29. Kagan, M. (1972). Morphology of art: a historical and theoretical study of the internal structure of the art world. Moscow: Art [in Russian]. King, E. (2013). Social Familiarity: Styles of Interaction in Chamber Ensemble Rehearsal. Music and familiarity: listening, musicology and performance, 253-270 [in English].

30. Lim, M. C. (2014). In pursuit of harmony: The social and organisational factors in a professional vocal ensemble. Psychology of music, 42(3), 307-324. DOI: 10.1177/0305735612469674 [in English]. Maslova, V. (2017). Communicative space as the most important category of modern linguistics and linguocultural studies. PFUR Herald. Series: Theory of language. Semiotics. Semantics, 8 (1), 17-23 [in Russian].

31. Nikolaievska, Yu. (2021). Musical communication as an interpretative phenomenon (on the example of creativity of the XXbeginning of the XXI century). (Extended abstract of Doctor's dissertation). Kharkiv National I. P Kotlyarevsky University of Arts [in Ukrainian].

32. Pentatonix - Live - 7/19/18 - Irvine, CA - Five Point Amphitheatre. (2018а). Retrived from: https://www.youtube.com/

33. watch?v=L6qfvDtUVQ8 [in English].

34. Pentatonix. Christmas Is Here (album). (2018b). Retrived from: https://open.spotify.com/album/6thZNGX8hUVSjUrqJgPB9b [in English].

35. Savchenko-Shlapak, Y., Savchenko, R., & Qianyi, P. (2021). Vocal ensemble: organization and functioning in the musical and educational environment. Laplage em revista, 7(3), 71-79, https:// doi.org/10.24115/S2446-62202021731258p.71-79 [in English].

36. Shapovalova, L. & Nikolaievska, Y. & Mykhailova, N. & Romaniuk, I., & Khutorska, A. (2021). Vocal and choir performance in the music and theater university (psychological and communicative aspects). AD alta-journal of interdisciplinary research, 11(2), special issue 20, 141-146 [in English].

37. Sidletska, T. (2018). The male vocal ensemble "Brevis" of Vinnytsia colledge of culture and arts named after M. D. Leontovych: it's creavity and value for the development of vocal art of Vinnytsia region. National Academy of Managerial Staff of Culture And Arts Herald, 2, 275-278 [in Ukrainian].

38. Sidorenko, O. (2018). Individual performance style in the system of ensemble music making (on the example of a chamber violin sonata). (Candidate's dissertation). Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts [in Ukrainian].

39. Yarkina, I. (2016). Vocal and instrumental ensemble in the style of funk. (Extendedabstract of Candidate 's thesis). Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru