Французьке саксофонне мистецтво на фестивальній сцені Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Французьке саксофонне мистецтво на фестивальній сцені Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки

Громченко Валерій Васильович,

доктор мистецтвознавства, професор кафедри оркестрових

Метою статті є виявлення аксіологічно-орієнтованого досвіду виконавсько-педагогічної комунікації дніпровських саксофоністів з провідними представниками сучасного французького академічного саксофонного мистецтва на фестивальній сцені Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, у рамках Міжнародного фестивалю академічного музичного мистецтва «Музика без меж» та фестивалю французької культури в Україні «Французька весна». У низці методів дослідження відзначимо, насамперед, методи аналізу і синтезу, аксіологічний, структурно-функціональний, історично-порівняльний, регіонально-культурологічний, а також емпіричні методи спостереження та узагальнення. Новизна статті обумовлюється відсутністю в українському музикознавстві праць присвячених дослідженню мистецьких здобутків виконавсько-педагогічної комунікації музикантів-саксофоністів у контексті фестивального руху в академії музики ім. М. Глінки, зокрема фестивалів «Музика без меж» та «Французька весна». Висновки. У низці найбільш вагомих досягнень виконавсько-педагогічної комунікації дніпровських саксофоністів з представниками французького академічного саксофонного мистецтва, здійсненних на фестивальній сцені академії, означимо репертуарні новації, що знайшли прем'єрне представлення музики для саксофона з духовим оркестром (Концерт «Manhattan Skyline» Олівера Калмеля); саксофонні виконавсько-технологічні особливості, що набули означення у винятково м'якій атаці звуку, вокально-подібному початку звучання інструмента (атака звуку без участі язика), розлогій динамічній амплітуді звучання інструмента (гучність звуку); інструментально-конструкційні особливості, представлені вбудованим у саксофон звуковипромінюючим металевим резонатором (саксофон Флорана Монфорта); усталення жанрової означеності стосовно виконавсько-професійної комунікації дніпровських саксофоністів з відомими представниками французького академічного саксофонного мистецтва, що окреслилась у превалюванні жанру духової оркестрової музики з партією сольного саксофона; міжкультурний взаємозбагачувальний процес, означений спільними концертами, майстер-класами, творчими зустрічами відомих французьких саксофоністів зі студентами та викладачами академії музики ім. М. Глінки, а також представлений гастрольною поїздкою духового оркестру академії до Франції.

Ключові слова: саксофон, французьке саксофонне мистецтво, саксофоністи, фестиваль, виконавство, саксофонний репертуар, педагогіка, духовий оркестр.

Hromchenko Valerii, doctor of Arts, professor of chair orchestral instruments, vice rector of research, creative and international activity for Mikhail Glinka academy music of Dnepropetrovsk region

French saxophone art on the festival stage of Mikhail Glinka academy music of Dnepropetrovsk

The purpose of this article is detecting of axiological directional experience from performing pedagogical communication of Dnipro's saxophonists with famous representatives of the contemporary French academic saxophone art on the festival stage of Dnepropetrovsk academy music named after Mikhail Glinka, within the framework of International festival of academic musical art „Music without limits” and festival of French culture in Ukraine „French spring”. Among the methods of this investigation we will define the analysis and synthesis, axiological, structurally functional, historically comparative, regionally cultural, as well as the empirical methods the observation and generalization. The newness of this article is conditioned by absence in Ukrainian musicology the explorations devoted studying of art events from performing pedagogical communication of musicians-saxophonists in the context of festival activities at the musical academy named after Mikhail Glinka, namely festivals „Music without limits” and „French spring”. Conclusions. Among the most progress of this kind of communication, we will designate repertoire novation's, which is denoted by premiere presentation the music for saxophone with wind orchestra (Concert „Manhattan Skyline” by Oliver Calmel); saxophone performing technologic features, which is defined by amazingly soft attack of sound, by the vocally similar beginning of instrumental sounding (attack of sound without tongue), by the wide dynamic amplitude of saxophone sounding (loudness of sound); instrumentally constructional specific, which is presented by inbuilt into professional saxophone the sound emitting metal resonator (Florent Monfort's saxophone); establishment of genre designation concerning performing professional communication of Dnipro's saxophonists with famous representatives of the contemporary French academic saxophone art, which is delineated by the genre of wind orchestra music with solo saxophone's part; intercultural mutually enriching process, which is denoted by general concerts, master-classes, creative meetings of famous French saxophonists with students and pedagogues of academy music named after Mikhail Glinka as well as represented by tour of academy wind orchestra in France.

The key words: saxophone, French saxophone art, saxophonists, festival, performing, saxophone repertoire, pedagogy, wind orchestra.

Вступ

Постановка проблеми. Винятково своєрідною складовою новочасного навчально-освітнього процесу в Дніпропетровській академії музики ім. М. Глінки є Міжнародний фестиваль академічного музичного мистецтва «Музика без меж». Фестиваль було започатковано у 2009 році за творчої ініціативи та безпосередньої організаційної роботи ректора академії, піаніста, заслуженого діяча мистецтв України, професора Ю.М. Новікова. Перші фестивалі було зорієнтовано на виконавців-піаністів. З положення-програми першого фестивалю «Музика без меж», що відбувся 25 - 27 лютого 2009 року, дізнаємося про концепційну основу зародження міжнародного фестивального руху. Ю.М. Новіков, відкриваючи перший фестиваль, зазначав: «Дорогі друзі! Із задоволенням констатую, що здійснилася моя найдавніша мрія щодо заснування свята-фестивалю для основної та найчисленнішої армії музикантів - піаністів, який повинен дати нам можливість слухати, спілкуватися, сперечатися, навчатися, пізнавати і дивитися у майбутнє.... Наш фестиваль несе ідею єдності - ми усі діти Землі, діти земної, європейської культури, і через єдиний культурний простір, що не знає меж, ми, рано чи пізно, повинні прийти до єдиного простору європейського дому, до єдиної європейської родини» [9, 1].

Згодом, коло музично-виконавських спеціалізацій було суттєво розширено, і після творчої уваги до виконавців на струнно-смичкових інструментах та вокалістів, програма шостого фестивалю вже включала виступи музикантів-духовиків. Відтак, вищеозначене концепційне бачення фестивального дійства, від початку його зародження і у подальшому розвитку, мало стратегічну мету об'єднання все більшої кількості музично-виконавських спеціалізацій навколо ідеї великої музичної родини, основою якої постає «єдиний культурний простір» (Ю.М. Новіков).

Незмінною особливістю фестивалю є його насиченість, поміж концертами, численними майстер-класами і творчими зустрічами відомих музикантів зі студентами та викладачами. Безсумнівно, досвід такого роду професійного спілкування, у взаємодії з виконавською практикою від багатьох концертів фестивальних марафонів, окреслює проблемне завдання узагальнення наслідків професійної комунікації між усіма учасниками фестивального руху, ставить необхідність виокремлення найбільш ціннісного досвіду виконавсько-педагогічної взаємодії між музикантами різних виконавських шкіл, зокрема представниками французького академічного саксофонного мистецтва та дніпровськими музикантами-саксофоністами.

Актуальність теми дослідження обумовлюється перманентністю накопичення дніпровськими саксофоністами професійно-ціннісного досвіду з виконавської, а також педагогічної практики, за наслідками творчої комунікації з відомими особистостями французького саксофонного мистецтва, а саме - ректором Вексанської консерваторії Флораном Монфортом та професорами Паризької національної консерваторії Клодом Деланглем і Олександром Суяром.

На жаль, такого роду досвід творчого спілкування ще не отримав відповідного науково-аналітичного осмислення, що, безумовно, гальмує активність його практичного застосування у новочасній виконавській та педагогічній діяльності дніпровських саксофоністів.

Огляд літератури

Мистецькі звершення на фестивальній сцені Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки висвітлюються переважно у публіцистичних оглядах. Мають місце і невеликі за обсягом рецензії на окремі концерти у рамках того чи іншого фестивального марафону. У переважній більшості такого роду праці, за наслідками фестивальних звершень, зафіксовані в інформаційному друкованому виданні академії «Музичний вісник». Колектив авторів видання, як правило, розподіляється відповідно музичних спеціалізацій, зокрема фортепіанні й органні фестивальні звершення знаходять означення в оглядах Т.О. Медведнікової [8], досягнення у виконавстві на струнно-смичкових інструментах - М.В. Ємець [6], на академічних народних інструментах - Н.В. Башмакової [1], на духових та ударних - В.В. Громченка [3; 4], вокальне мистецтво - A. А. Тулянцев [13] та Ю.М. Худієнко [14]. Фестиваль французької культури в Україні «Французька весна», що проходить в різних містах нашої країни та неодноразово мав представлення на сцені академії музики ім. М. Глінки у Дніпрі, отримував огляди у працях B. В. Громченка [5] та В.О. Лебедя [7].

Наголосимо, що фестивальні здобутки академії також знаходять огляд на шпальтах науково-популярного журналу «Музика» [2], загальнодержавної української газети «Культура і життя» [10], видання Національної Всеукраїнської музичної спілки «Українська музична газета» [11] та ін.

Вищеозначені роботи мають, передусім, інформаційно-оглядову мету стосовно того чи іншого фестивалю, локально концентруються на певному концерті або ж майстер-класі в рамках фестивального марафону, часто вбачають ціллю створення анонсуючого резонансу чи усталення відповідного фактологічного літопису в еволюції української музичної культури. Вочевидь, такого роду праці, в силу їх публіцистичної жанрової та стильової означеності, полишені аналітичного погляду на фестивальні звершення, із виявленням їх найбільш своєрідних ознак та формуванням узагальнюючого ціннісного досвіду мистецької комунікації, зокрема у царині саксофонного академічного мистецтва.

Метою статті є виявлення аксіологічно-орієнтованого досвіду виконавсько-педагогічної комунікації дніпровських саксофоністів з провідними представниками сучасного французького академічного саксофонного мистецтва на фестивальній сцені Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, у рамках Міжнародного фестивалю академічного музичного мистецтва «Музика без меж» та фестивалю французької культури в Україні «Французька весна».

Об'єктом дослідження є академічна саксофонна виконавсько- педагогічна діяльність в контексті фестивалів «Музика без меж» та «Французька весна», а предметом - найбільш своєрідні ціннісні показники виконавсько-педагогічної комунікації дніпровських саксофоністів з відомими особистостями новочасного французького саксофонного мистецтва першої чверті ХХІ століття.

Виклад основного матеріалу

Перегорнувши сторінку десятого фестивалю «Музика без меж», його ідейні натхненники, а саме - ректор академії музики ім. М. Глінки, піаніст Ю.М. Новіков та народний артист України, диригент Д.Г. Логвин, означили подальшою еволюційною основою марафону принцип добору художнього репертуару відповідно до музичної культури певної країни. Відтак, з 10 по 14 листопада 2014 року в академії проходили «Дні Німеччини» на Міжнародному фестивалі музичного мистецтва «Музика без меж». У період з 23 по 25 лютого 2015 року на фестивальній сцені академії відбулися «Дні Італії», а творчі звершення від 30 березня по 2 квітня 2015 року здійснились у призмі репертуарно-культурного означення «Дні Франції, Німеччини та Швейцарії».

Такого роду репертуарна пріоритетність у значній мірі обумовила запрошення на фестиваль відповідних гостей-виконавців, безпосередніх носіїв і продовжувачів музично-виконавських традицій у культурі тієї чи іншої країни. Саме за наслідками такого концептуально-еволюційного бачення розвитку фестивалю, у його переліку учасників означився відомий французький саксофоніст, ректор Вексанської консерваторії Флоран Монфорт.

Програма сольного виступу цього саксофоніста у фестивалі 2015 року була представлена двома різнохарактерними творами у супроводі духового оркестру академії музики ім. М. Глінки (диригент І.О. Грузін). Активно-імпульсивна, енергійно-рухлива композиція Роберто Маріно «Растреллі токата» й полярно інший в художньо - емоційному сприйнятті твір Джона Уільямса «Escapades» (авантюри, втечі) широко розкривав художньо-виразовий спектр сучасного академічного саксофонного мистецтва.

Наступного року у фестивальній програмі «Музичний карнавал» на міжнародному марафоні «Музика без меж» (29 лютого - 3 березня 2016 року), що означився ще більшою активізацією інтенцій до репертуарно-синтетичного осягнення шедеврів академічної музичної культури різних країн, у виконанні Флорана Монфорта прозвучав Концерт для саксофона американського композитора Пола Крестона, також у супроводі духового оркестру академії. Ритмічна строкатість крайніх частин циклу рельєфно поставала у виразному співставленні з повільною, мелодично-розлогою середньою частиною концерту, в чому вбачалась висока виконавська майстерність відтворення різних художніх образів як Ф. Монфортом, так і численними музикантами духового оркестру під орудою І.О. Грузіна.

З огляду ціннісного узагальнення досвіду такого роду міжкультурної комунікації наголосимо, що вищеозначені репертуарні новації для дніпровських саксофоністів, окреслені низкою сучасних академічних саксофонних творів виконуваних з духовим оркестром, доповнювались і рядом майстер-класів Ф. Монфорта зі студентами- саксофоністами. Так, у превалюванні художньо-технологічної змістовності відкритих занять французького майстра, були представлені різні педагогічні методи й рекомендації щодо оволодіння академічною виконавською майстерністю саксофоніста. «Особливо цікавим постав метод досягнення найбільшої гнучкості виконавського апарату у виконавців на духових інструментах. Система вправ з обертонами (часткові тони у спектрі музичних звуків), виразно виконана Флораном Монфортом, розкриває суттєві потенційні можливості для вітчизняної методики викладання гри на духових інструментах. Принцип свідомого опрацювання найменших складових звуку (часткових тонів) утворює відчутне покращення тембру інструмента, розширює його шкалу гучності, збільшує загальний діапазон тощо» [3, 5].

Цікавим поставало й загальне бачення принципів духового звукоутворення в методичних поглядах Ф. Монфорта. Під час занять майстер часто повторював, що звук на духовому інструменті, зокрема на саксофоні, не повинен «танути», необхідно щоб він завжди продовжувався, навіть коли виконується на димінуендо [3].

Доволі непередбачуваною для численних студентів та викладачів постала рішуча рекомендація французького саксофоніста щодо відмови від застосування виконавського прийому вібрато, насамперед, під час навчального процесу. Ф. Монфорт підкреслював, що вібрато дуже сильно приховує певні інтонаційні, динамічні, а також темброві проблеми у молодих музикантів. Майстер стверджував, що саме цей виконавський прийом належить до лона засобів художньої виразності лише у саксофоністів-професіоналів [3].

Особливе зацікавлення у музикантів-духовиків, як під час майстер-класів, так і безпосередньо в концертному виступі Ф. Монфорта, викликав конструкційний елемент саксофона французького виконавця, а саме - металевий резонатор, як самобутній підсилювач звуковипромінюючих коливань, розташований у верхній частині основного каналу інструмента. Такого роду інструментально - конструкційна новація в акустичній системі новітніх саксофонів, підкреслювала не лише еволюційні процеси у французькому саксофонному інструментобудуванні, але й слугувала своєрідним прикладом стосовно максимально дієвого ставлення музикантів до загальної виконавсько-резонаторної системи, не лише на органологічному, інструментально-конструкційному рівні резонаторної активності, але й на фізіологічному ступені активізації природніх резонаторів музиканта-духовика (розширена порожнина рота, горло, гортань, трахея, верхні частини бронхів виконавця).

Узагальнюючи досвід міжнародної комунікації саксофоністів у царині фестивальних звершень, слід закцентувати увагу й на міжкультурному взаємозбагачувальному процесі, що дістався свого звершення, поміж іншого, й у гастрольному турне духового оркестру академії музики ім. М. Глінки до Франції, представленому зокрема у низці концертів, творчих зустрічей та відвідуванні лекцій і музеїв Паризької національної консерваторії музики і танцю, а також Вексанської консерваторії у передмісті Парижу.

Тижневе турне студентів академії до Франції наприкінці вересня 2015 року постало беззаперечною кульмінацією міжкультурної творчої, професійно-мистецької комунікації у лоні не лише саксофонної творчості, але й у цілому духового академічного музично- виконавського мистецтва. «Найголовніше, що сталося з нами у цій подорожі: розширилися наші межі й серця, ми стали один до одного ближче й рідніше, ми були, не збоюся цього слова, родиною; постали нові креативні ідеї. Всі наповнилися ентузіазмом, рішучістю передусім змінитися самим і потому змінити все навколо себе найкраще, адже база, фундамент і можливості у нас є!» [12, 2].

Не менш плідною для дніпровських саксофоністів постала творча зустріч з легендарним французьким музикантом, професором Паризької національної консерваторії, всесвітньо відомим саксофоністом Клодом Деланглем. 28 квітня 2017 року в рамках XIV Фестивалю французької культури в Україні «Французька весна» відбувся концерт цього уславленого майстра академічного саксофонного мистецтва.

Програма концерту представляла як оригінальні саксофонні композиції, присвячені К. Деланглю і написані у співпраці з ним, а саме - три танго-етюди Астора П'яццоли, так і твори-перекладення із «золотого» репертуару академічної кларнетової музики, здійсненні в авторській обробці К. Делангля. «Концерт розпочався з музики німецького романтика Йоганнеса Брамса, виконувалась Соната № 1 для кларнета й фортепіано в авторській обробці для саксофона Клода Делангля. Бездоганна ансамблева злагодженість, яскрава динамічна палітра та емоційність солістів тримали увагу слухачів протягом усього твору. Особливої уваги заслуговує проникливе виконання солістом кантиленних частин у творі. Інструмент Клода Делянгля немов би співав.

Далі у програмі виконувалась Перша рапсодія для кларнета Клода Дебюссі, і знову в авторській обробці соліста. Під час виконання цього твору було змальовано всі барви та шарм, що притаманний музиці французьких імпресіоністів» [7, 2].

Закцентуємо, що саме звернення до шедеврів кларнетової музики й усталення їх в концертному саксофонному репертуарі, закономірно стверджує також і опанування сучасними саксофоністами відповідними виконавсько-технологічними особливостями академічної кларнетової практики, зокрема максимально м'якої атаки звуку, вокально-подібного початку звучання інструмента (атака звуку без участі язика), щонайбільше розлогої динамічної амплітуди звучання інструмента (гучність звуку).

Надзвичайно цінним виконавсько-педагогічним досвідом означена творча комунікація дніпровських музикантів-духовиків, зокрема саксофоністів, з професором Паризької національної консерваторії Олександром Суяром. Знаний французький саксофоніст був учасником «Європейського музичного форуму», що проходив чотири дні поспіль, з 25 по 28 лютого 2019 року у рамках міжнародного фестивалю «Музика без меж».

Важливо зазначити, що саме цей музичний форум переконливо стверджував пріоритетність жанру духової оркестрової музики із сольною партією академічного духового інструмента. «Кульмінація міжнародного європейського музичного форуму в академії ім. М. Глінки вже традиційно означилась фанфарами духових академічних інструментів. У вечірньому концерті 27 лютого великий духовий оркестр під орудою Ігоря Грузіна виконав низку сучасних оригінальних оркестрових та сольних композицій для тромбона (соліст - професор Паризької консерваторії, відомий тромбоніст Жак Може) та саксофона (соліст Олександр Суяр). Всесвітньовідомі шедеври духової академічної музики, зокрема „Болівар” Е. Кука, „Сімка” С. Хазо, оригінальний концерт „Манхеттен Скайлайн” для саксофона з духовим оркестром французького композитора Олівера Калмеля, творчо-іменна композиція „Тромбон і Жак” для тромбона з великим духовим оркестром Феррера Феррана та інші академічні оригінально- художні твори, утвердили калейдоскопічне різнобарв'я сучасного професійного музично-виконавського мистецтва» [5, 2].

Підкреслимо, що Концерт «Manhattan Skyline» для саксофона з духовим оркестром Олівера Калмеля мав прем'єрне представлення на фестивальній сцені академії музики ім. М. Глінки, і з часом зазнав дієвої виконавської, педагогічної та наукової уваги сучасних дніпровських саксофоністів (програми концертів сучасної духової музики, репертуарні списки робочих навчальних програм, матеріал дослідження у наукових працях).

академічний саксофонний фестивальний

Висновки

Отже, у низці найбільш вагомих досягнень, наявних як максимально ціннісний досвід виконавсько-педагогічної комунікації дніпровських саксофоністів з визначними представниками новочасного французького академічного саксофонного мистецтва, здійсненних на фестивальній сцені Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, означимо репертуарні новації, що знайшли поміж актуалізації деяких саксофонних творів також і прем'єрне представлення музики для саксофона з духовим оркестром (Концерт «Manhattan Skyline» Олівера Калмеля), що у подальшому знайшло місце в репертуарних списках навчальних програм, у концертному репертуарі сучасних саксофоністів, у науково-дослідницькій діяльності аспірантів академії музики ім. М. Глінки; саксофонні виконавсько-технологічні особливості, що набули означення у своєрідності винятково м'якої атаки звуку, вокально-подібному початку звучання інструмента (атака звуку без участі язика), щонайбільше розлогій динамічній амплітуді звучання інструмента (гучність звуку) (виконання саксофоністом Клодом Деланглем перекладень шедеврів кларнетової музики, зокрема Сонати № 1 для кларнета й фортепіано Й. Брамса та Першої рапсодії для кларнета К. Дебюссі); інструментально-конструкційні особливості, представлені вбудованим у саксофон звуковипромінюючим металевим резонатором, розташованим у верхній частині основного каналу інструмента (саксофон Флорана Монфорта); усталення жанрової означеності стосовно виконавсько-професійної комунікації дніпровських саксофоністів з відомими представниками французького академічного саксофонного мистецтва, що окреслилась у превалюванні жанру духової оркестрової музики з партією сольного саксофона; міжкультурний взаємозбагачувальний процес, означений спільними концертами, майстер-класами, творчими зустрічами відомих французьких саксофоністів зі студентами та викладачами Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, а також представлений гастрольною поїздкою великого духового оркестру академії музики до Франції (концерти, творчі зустрічі та відвідування лекцій і музеїв Паризької національної консерваторії музики і танцю, а також Вексанської консерваторії у передмісті Парижу).

Перспективою дослідження означеної теми може бути здійснення аналізу аудіо та відео матеріалів міжнародних фестивальних подій в академії музики ім. М. Глінки, за участю відомих представників французького саксофонного мистецтва, з метою виявлення найбільш характерних виконавсько-технологічних, художньо-інтерпретаційних, а також виконавсько-стилістичних особливостей у грі музикантів-носіїв сучасної французької саксофонної школи.

Список використаних джерел і літератури

1. Башмакова Н.В. Про безмежність музичного мистецтва. Музичний вісник Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. Вип. 1 (37). Дніпро, 19.05.2016. С. 2.

2. Громченко В.В. Дніпропетровська «Музика без меж»: відроджуючи традиції - створюємо майбутнє! Музика. Вип. 3 (393). Київ. 2013. С. 30, 31.

3. Громченко В.В. З досвіду французької методики навчання гри на інструменті. Музичний вісник Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки. Вип. 2 (35). Дніпро, 22.05.2015. С. 5.

4. Громченко В.В. Музичний карнавал. Музичний вісник Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. Вип. 1 (37). Дніпро, 19.05.2016. С. 1.

5. Громченко В.В. Європейський музичний форум у Дніпрі. Музичний вісник Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. Вип. 1 (43). Дніпро, 20.05.2019. С. 2.

6. Ємець М.В. Сонати трьох епох. Музичний вісник Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. Вип. 1 (37). Дніпро, 19.05.2016. С. 3.

7. Лебедь В.О. Легендарний саксофоніст Клод Делангль. Музичний вісник Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. Вип. 1 (39). Дніпро, 19.05.2017. С. 2.

8. Медведнікова Т.О. Радість творення мистецтва. Музичний вісник Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки. Вип. 1 (34). Дніпро, 26.01.2015. С. 2.

9. Міжнародний фестиваль фортепіанного мистецтва «Музика без меж» [Положення-програма]. Дніпропетровська консерваторія ім. М. Глінки. Дніпропетровськ, 25-27.02.2009. С. 1.

10. Скуратовський В.І. «Музика без меж» знову в Дніпропетровську. Культура і життя. Вип. 50. Київ, 16-22.12.2011. С. 6.

11. Скуратовський В.І. Нові горизонти «Музики без меж». Українська музична газета. Вип. 3 (85). Київ. 2012. С. 2.

12. Твердохліб К. Мрії збуваються. Музичний вісник Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки. Вип. 3 (36). Дніпро, 25.12.2015. С. 2.

13. Тулянцев А.А. Й немає в музиці кордонів. Пульс. Вип. 41 (274). Кривий Ріг, 09.10.2013. С. 31.

14. Худієнко Ю.М. Міжнародний фестиваль «Музика без меж». Музичний вісник Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. Вип. 1 (39). Дніпро, 19.05.2017. С. 1.

References

1. Bashmakova, N.V. (2016). About the limitlessness of musical art. Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji akademiji muzyky im. M. Ghlinky. Dnipro. 1 (37). 19.05.2016. P. 2 [in Ukrainian].

2. Hromchenko, V.V. (2013). Dnipropetrovsk „Music without limits”: reviving traditions - creating the future! Muzyka. Kyjiv. 3 (393). P. 30, 31 [in Ukrainian].

3. Hromchenko, V.V. (2015). From the experience of the French method of learning to play an instrument. Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji konservatoriji im. M. Ghlinky. Dnipro. 2 (35). 22.05.2015. P. 5 [in Ukrainian].

4. Hromchenko, V.V. (2016). Musical carnival. Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji akademiji muzyky im. M. Ghlinky. Dnipro. 1 (37). 19.05.2016. P. 1 [in Ukrainian].

5. Hromchenko, V.V. (2019). European Music Forum in Dnipro. Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji akademiji muzyky im. M. Ghlinky. Dnipro. 1 (43). 20.05.2019. P. 2 [in Ukrainian].

6. Jemecj, M.V. (2016). Sonatas of three epochs. Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji akademiji muzyky im. M. Ghlinky. Dnipro. 1 (37). 19.05.2016. P. 3 [in Ukrainian].

7. Lebedj, V.O. (2017). Legendary saxophonist Claude Delangle. Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji akademiji muzyky im. M. Ghlinky. Dnipro. 1 (39). 19.05.2017. P. 2 [in Ukrainian].

8. Medvednikova, T.O. (2015). The joy of creating art. Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji konservatoriji im. M. Ghlinky. Dnipro. 1 (34). 26.01.2015. P. 2 [in Ukrainian].

9. International festival of piano art „Music without limits” [Statute-program]. Dnipropetrovsjkoji konservatoriji im. M. Ghlinky. Dnipropetrovsjk. 25-27.02.2009. P. 1 [in Ukrainian].

10. Skuratovsjkyj, V.I. (2011). „Music without limits” is again in Dnipropetrovsk. Kuljtura i zhyttja. Kyjiv. 50. 16-22.12.2011. P. 6 [in Ukrainian].

11. Skuratovsjkyj, V.I. (2012). New horizons „Music without limits”. Ukrajinsjka muzychna ghazeta. Kyjiv. 3 (85). P. 2 [in Ukrainian].

12. Tverdokhlib, K. (2015). Dreams are coming true. Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji konservatoriji im. M. Ghlinky. Dnipro. 3 (36). 25.12.2015. P. 2 [in Ukrainian].

13. Tuljancev, A.A. (2013). And there are no limits in music. Puljs. Kryvyj Righ. 41 (274). 09.10.2013. P. 31 [in Ukrainian].

14. Khudijenko, Ju.M. (2017). International festival „Music without limits”. Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji akademiji muzyky im. M. Ghlinky. Dnipro. 1 (39). 19.05.2017. P. 1 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru