Сучасне музичне мистецтво як духовна цінність християнської молоді України: релігієзнавчо-філософський аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Сучасне музичне мистецтво як духовна цінність християнської молоді України: релігієзнавчо-філософський аналіз

Гавеля Олександра Русланівна, кандидат філософських наук, старший лаборант кафедри культурології

Статтю присвячено релігієзнавчо-філософському аналізу сучасного музичного мистецтва як духовної цінності християнської молоді України. На сьогоднішній день актуальними науковими питаннями є підтримка безперервності національної української традиції; розгляд естетичних цінностей та духовної мотивації сучасних музикантів, композиторів та музичних виконавців; вивчення змісту їх творчості та впливу на свідомість християнської молоді України. Метою статті є розкриття значення сучасного музичного мистецтва як духовної цінності християнської молоді України на основі релігієзнавчо-філософського аналізу. Методологічною основою дослідження стали: комплекс загальнонаукових методів (індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення); емпірико- теоретичних (аналіз, синтез); конкретно-наукових (анкетування, опитування). Вибір методологічного інструментарію обумовлений його міждисциплінарним характером, що уможливлює розкриття феноменів релігійної свідомості та духовних цінностей з урахуванням надбань релігієзнавства, філософії, богослів'я, теорії та історії культури, соціології культури, мистецтвознавства. Новизна статті. У роботі здійснено пояснення процесів формування релігійної свідомості сучасної молоді України з позицій зосередженості на змісті інтелектуальних та емоційних компонентів, які містяться в сучасному музичному мистецтві. Досліджено музичну творчість сучасних композиторів та виконавців у контексті їх соціокультурного виміру та релігійно-філософського сенсу. Висновки. Виявлено, що для опитаної нами християнської молоді зрозумілими і прийнятними є музичні твори, в основу яких покладено християнські мотиви, ідеї, теми, філософсько-поетичний сенс, вищі духовні чесноти та цінності. Вони відповідають особливостям їх світосприйняття і світорозуміння, естетичним смакам, а також є найбільш дотичними на рівні їх релігійних переконань, поняттєвої логіки, мовної експлікації та емоційної сфери, сприяють моральному та естетичному становленню християнської молоді у соціумі.

Ключові слова: музичне мистецтво, духовна музика, хорове мистецтво, хорові колективи, Києво-Печерський розспів, богослужбові піснеспіви, популярні пісні релігійного змісту, класична музика.

Gavelya Alexandra, candidate of Philosophical Sciences, senior laboratory assistant of the Cultural studies department in the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

Contemporary music art as a spiritual value of Christian youth of Ukraine: religious-philosophical analysis

The article is devoted to the religious-philosophical analysis of modern musical art as a spiritual value of the Christian youth of Ukraine. Today, topical scientific issues are maintaining the continuity of the national Ukrainian tradition; consideration of aesthetic values and spiritual motivation of modern musicians, composers and performers; studying the content of their work and the impact on the consciousness of Christian youth in Ukraine. The purpose of the article is to reveal the importance of modern musical art as a spiritual value of the Christian youth of Ukraine on the basis of religious and philosophical analysis. The methodological basis of the study were: a set of general scientific methods (induction, deduction, abstraction, generalization); empirical and theoretical (analysis, synthesis); specific scientific (questionnaires, polls). The choice of methodological tools is due to its interdisciplinary nature, which allows the disclosure of the phenomena of religious consciousness and spiritual values, taking into account the achievements of religious studies, philosophy, theology, theory and history of culture, sociology of culture, art history. The novelty of article. The article explains the processes of formation of religious consciousness of modern youth of Ukraine from the standpoint of focusing on the content of intellectual and emotional components contained in contemporary music. The musical creativity of contemporary composers and performers in the context of their socio-cultural dimension and religious and philosophical meaning is studied. Conclusions. It was found that for the Christian youth we interviewed, musical works based on Christian motives, ideas, themes, philosophical and poetic meaning, higher spiritual virtues and values are understandable and acceptable. They correspond to the peculiarities of their worldview and worldview, aesthetic tastes, and are most relevant to the level of their religious beliefs, conceptual logic, linguistic explication and emotional sphere, contribute to the moral and aesthetic development of Christian youth in society.

The key words: musical art, spiritual music, choral art, choirs, Kyiv- Pechersk chant, liturgical songs, popular songs of religious content, classical music.

Вступ

Постановка проблеми та її актуальність. У контексті філософських і релігієзнавчих теорій питання духовних цінностей традиційно розглядалось як організація світобудови, соціального життя та існування суспільства, а також як складної ієрархічної системи, що обумовлює становлення та розвиток особистості у соціумі. Підтримка безперервності національної традиції та розгляд сучасного музичного мистецтва як духовної цінності християнської молоді України на сьогоднішній день є актуальними науковими питаннями.

Важливим в культурологічних та релігієзнавчих розвідках є вивчення скарбниці літературної та художньої творчості українського народу, в якій відображені оригінальні духовні цінності християнської тематики. В музичному мистецтві довершено виявляються координати християнського світогляду, філософія розуміння віруючою людиною сутності створеного Богом світу, минулих історичних подій і сучасності, значення освіти та творчості в духовному розвитку особистості. В релігійній свідомості сучасного музиканта, композитора, музичного виконавця, а також у створених ними культурно-мистецьких продуктах лунають провідні мотиви, ідеї, теми, аналіз яких дозволяє філософам та релігієзнавцям осмислити найвищі чесноти і духовні цінності людини як запоруку її мудрості.

Ще з XVI століття в програму навчання «Братських шкіл» входило вивчення церковних співів. При братствах, на базі цих навчальних закладів, виникали непрофесійні хори, які виконували духовні твори і сприяли утвердженню християнства на теренах України. Підтримка безперервності національної традиції та розгляд сучасного музичного мистецтва як духовної цінності християнської молоді України на сьогоднішній день є актуальними науковими питаннями.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Сучасна християнська музика формує релігійну свідомість людини, втілюється в духовний досвід особистості. Духовну музику створювали українські композитори: М. Аркас, В. Барвінський, М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель, С. Дегтярьов, М. Колеса, М. Лисенко, І. Нижанківський, К. Стеценко, Я. Степовий, М. Леонтович, С. Людкевич та ін., а також сучасні композитори та музиканти: Г. Гаврилець, С. Воробйов, Л. Дичко, І. Сахно, Д. Болгарський, М. Скорик, В. Степурко, Б. Фільц, О. Яковчук та ін. У музичній творчості цих композиторів класиків відтворено старозавітню спадщину, херувимські пісні, вірші Псалтиря, молитва «Отче наш», здійснена сучасна музична інтерпретація псалмів та біблійних текстів Нового Заповіту. Також композитори пишуть сучасну богослужбову музику та популярні пісні релігійного змісту.

Питання християнської духовної музики у сьогоднішньому музичному просторі України розглядаються в працях сучасних музичних теоретиків та практиків М. Антоненко [1]; А. Ареф'євої [2]; Афоніної [3]; Я. Бардашевської [4]; Д. Болгарського [5]; Гофман [6]; О. Зосім [7]; М. Камінської [8]; А. Ткаченко [її]; С. Шип [12] та ін.

Зокрема М. Камінська досліджує сакральне хорове мистецтво як один з чинників формування духовності студентів [8]. Стан духовного розвитку сучасної української шкільної молоді вивчає Л. Ороновська та А. Ороновський. Вони вказують, що «українці за своєю ментальністю є схильні до духовного пошуку, потребують високих духовних ідеалів, цінностей, у них переважає „закон серця” над раціональним підходом до життя, прагнуть до трансценденції, що перевищує земні межі» [9, 108]. Водночас, питання новочасної музичної культури як духовної цінності для сучасної молоді України, підкреслимо, в релігієзнавчо-філософському аспекті, залишаються ще малодослідженими.

Метою статті є розкриття значення сучасного музичного мистецтва як духовної цінності християнської молоді України на основі релігієзнавчо-філософського аналізу.

Об'єкт дослідження - сучасне музичне мистецтво у його духовно-ціннісному значенні для християнської молоді України, а предмет - релігієзнавчо-філософські особливості новочасного музичного мистецтва у світлі його сприйняття християнською молоддю України.

Виклад основного матеріалу

В українській культурі простежується глибока спадкоємність культурних цінностей, й зокрема в галузі музичного мистецтва. Починаючи з ІХ - ХІІІ століть формується духовна культура українців, яка була пов'язана з особливим типом релігійного світогляду, основаного на принципах одкровення та монотеїзму, який проявився у самосвідомості християн. Як релігія, християнство на той час виконувало функцію задоволення духовних потреб віруючої людини та місіонерську (пов'язану з євангелізацією населення, поширенням біблійного вчення).

І хоча пройшло вже багато століть з часів Хрещення Русі, означені основні функції християнства й досі актуальні. Про це свідчить той факт, що значний відсоток сучасної української молоді вважає себе християнами. Залишається потреба у задоволенні духовних потреб сучасної віруючої людини засобами християнської релігії, культури, мистецтва та освіти.

Непересічне значення також має функція християнської релігії щодо здійснення місіонерської діяльності представниками різних християнських конфесій (православної, католицької та протестантської). Особливе місце в її реалізації відводиться музичному мистецтву.

Методологічною основою дослідження стали: комплекс загальнонаукових методів (індукції, дедукції, абстрагування, узагальнення); емпірико-теоретичних (аналізу, синтезу); конкретно-наукових (анкетування, опитування). Вибір методологічного інструментарію обумовлений його міждисциплінарним характером, що уможливлює розкриття феноменів релігійної свідомості та духовних цінностей з урахуванням надбань релігієзнавства, філософії, богослів'я, теорії та історії культури, соціології культури, мистецтвознавства. духовний музикант композитор християнський

Нами було проведено емпіричне дослідження особливостей релігійного життя студентської молоді з різних регіонів України (вибірка становила 517 респондентів) і визначено три основні групи респондентів: перша група 1 (132 респондента) молодь, яка відвідує церкву щотижня чи 1-2 рази на місяць; друга група 2 (274 респондента) молодь, яка відвідує церкву 1 -2 рази на рік, лише на свята та лише на великі свята; третя група 3 (111 респондентів) молодь, яка зовсім не відвідує церкву. Далі респондентам було запропоновано вибрати декілька варіантів із представлених в анкеті.

З'ясовано, що у музиці респондентам з першої групи найбільше подобаються напрями в музиці: класика; джаз; поп; рок; респондентам з другої групи - поп, класика, рок, джаз; респондентам з другої групи - рок, класика, реп, джаз (див. таблиця № 1).

Часто респонденти, яким найбільше подобається класика, вказують на творчість сучасних композиторів та керівників хорових колективів, таких як Д. Болгарський, В. Степурко та О. Яковчук, які пишуть твори релігійної тематики.

Потужний вплив на українські православні богослужбові піснеспіви має Візантійська духовна традиція. Але треба зазначити, що завдяки праці таких сучасних науковців та діячів культури, як Д. Болгарський, серед церковних хорів популяризується пісенна традиція Києво-Печерського розпіву. Будучи керівником об'єднаного хору духовних шкіл Київської духовної Семінарії та Академії, він склав та випустив цілий перелік компакт-дисків із записами православних богослужбових піснеспівів, виконаних у традиції Київо- Печерського розпіву, серед яких «Великий пост», «Божественная Литургия», «Большой покаянный канон св. Андрея Критского», «Всенощное бдение», «Акафист Почаевской иконе Пресвятой Богородицы». Цим самим він поширив серед багатьох християн духовний спадок пісенної традиції Києво-Печерського розпіву, якій немає аналогів. Д. Болгарський також є автором, редактором та укладачем низки нотних збірників у цій же традиції; автором дисертаційного дослідження на тему «Києво-Печерський розспів як церковно-співочий феномен української культури» [5].

Сучасний український композитор В. Степурко є засновником новітнього напряму духовної православної музики. В доробку автора багато хорових музичних композицій на релігійні тексти. Основним виконавцем його творів є Камерний хор «Київ», яким було записано збірку «Київські фрески». До неї увійшли наступні твори: «Блажен муж», «Хвалите Г оспода», «Святому Феодосию Печерскому», «Вірую, Отче Наш, Єдин Свят» (із Літургії) та ін. Також хор «Київ» виконує твори В. Степурко написані на основі Псалмів Давидових: Псалом 20, 23, 135, 136. Колектив камерного хору «Почайна» також випустив компакт-диск з видатними творами В. Степурко, «Богородичні догмати», а також «Літургія сповідницька». Слід зазначити, що творчі доробки українських композиторів, які пишуть сучасну духовну музику користуються великою популярністю серед багатьох хорових колективів України та за кордоном.

О. Яковчук є одним із найбільш популярних сучасних українських композиторів, які працюють у жанрі хорової музики. На думку респондентів, такі твори О. Яковчука як «Божественна Літургія», «Триптих» та «Щедрівка» є зразком високодуховної та сучасної української музики. Ці твори мають досить складну гармонію, й водночас доступні для сприйняття широкого загалу слухачів. Твір «Божественна Літургія» справив особливе враження на молодь у виконанні Київського муніципального академічного хору «Хрещатик» (диригент П. Струць) та Симфонічного оркестру Національної радіокомпанії України (диригент В. Шейко). Християнська молодь переконана, що саме мовою музики, О. Яковчуку вдається доносити всьому світові духовні цінності українського народу.

Православна молодь також згадала про хоровий твір «Кант преподобному Нестору Літописцю» на слова і музику О. Яковчука у виконанні хору студентів Київської Духовної Академії (місто Київ, 2020). Як відомо, Преподобний Нестор Літописець - це київський літописець і чернець Києво-Печерського монастиря. Вшанування його пам'яті припадає на 9 листопада. Цього дня в Україні (починаючи з 1997 року) відзначають День української писемності та мови. Згадування про цей хоровий твір свідчить, що духовною цінністю для православної християнської молоді є класична хорова музика, яка тематично містить в собі цілий пласт української історії.

Серед найулюбленішої музики християнська молодь часто називає українські рок-гурти: «Океан Ельзи», «Скрябін», «Ко/ak system», «С.К.А.Й», «Друга ріка», «Воплі Відоплясова», «Один в каное», «Бумбокс», «The Hardkiss», «Бе/ обмежень». Респонденти також часто називають свої улюблені християнські гурти: «Ed Studio», «Слово Жизни Music», «IXTIC Band», «Skubenich Brothers», «Песнь Возрождения», «Русавуки», «Краеугольный камень», «Trio Nara», «4U Band».

Серед улюблених співаків християнська молодь назвала «Dzidzio» та його альбом «Молитва за Україну», в якому записано відомий церковний гімн України «Боже великий єдиний» (слова О. Кониського, музика М. Лисенка).

Найпопулярнішими релігійними піснями прославлення представники протестанських конфесій вважають: «Скоро, скоро вже ми побачимо Христа», «Як олень прагне до потоків, так душа моя прагне Господа», «Хвала Тобі наш Господь», «Тут, на землі, ми перехожі», «Якщо чекає тебе дорога», «Добре мені з Тобою бути», «Шукайте насамперед Царства Божого» та ін. Ці пісні супроводжують молодь на богослужіннях та на євангелізація, на музичних фестивалях, в християнських таборах відпочинку, в домашніх групах. Однією з найбільш улюблених пісень респонденти вважають «Господь,Ти Пастир мій». Це старозавітній псалом Давида, покладений на сучасну популярну музику. Християнська молодь назвала одного з найкращих її сучасних виконавців - вокально-інструментальний гурт «Нове Покоління» з міста Рига. Ця пісня була заявлена на потрапляння в Книгу Рекордів Гіннесу, так як є музичним твором на духовну тематику, який має найбільше перекладів на різні мови світу та найчастіше виконується на планеті Земля. Також, серед улюблених, респонденти згадали вокально-інструментальний гурт братів Соколових «SokolovBrothers». Пісні у їх виконанні потрапили в топ популярних пісень прославлення. Зокрема, пісня «Превозносим» має 7,8 млн. переглядів на відеохостингу YouTube.

28-29 січня 2022 року у місті Ірпінь (Україна) пройшла 7-ма щорічна конференція для християн у творчих професіях «Служіння. Творчість. Місія», де було зібрано разом близько 250 професійних українських музикантів, співаків, письменників та художників, а також 1500 молодих християнських лідерів. Результатом роботи стало об'єднання християн протестантської конфесії, які наділені потенціалом у своїй творчій професії [10]. В конференції були задіяні популярні християнські музичні гурти «Фавор» та «Not an idol». Присутні були націлені на розвиток творчого потенціалу, на чесне і віддане служіння Україні через відповідальне ставлення до своєї праці, доброчесні стосунки з іншими людьми, дотримання та виконання законів держави.

Християнська молодь католицької конфесії серед улюблених виконавців назвала музичний гурт української греко-католицької церкви «Новий час», якому вже понад десять років. Колектив гурту Р. Назаркевич, Т. Когут та М. Ковальчук - це священики із Західної України, які співають духовно-патріотичні пісні та читають поезії. У творчому доробку цього гурту три музичні альбоми: «Подай мені руку», «Запали свічу» та «Щастя бажаємо вашому дому». Цей музичний гурт відомий в різних куточках України, Польщі, Італії та Іспанії. Після виступу, за бажанням, священнослужителі сповідують присутніх, проповідують Євангеліє, й тим самим впливають на їх релігійну свідомість.

Результати дослідження та їх обговорення. Здійснено пояснення процесів формування релігійної свідомості сучасної молоді України з позицій зосередженості на змісті інтелектуальних та емоційних компонентів, які містяться в сучасному мистецтві. В музичній творчості українських композиторів-класиків християнські цінності відтворені через використання ними мотивів старозавітньої спадщини, херувимських пісень, віршів Псалтиря, молитви «Отче наш», через музичну інтерпретацію псалмів та біблійних текстів Нового Заповіту, через втілення християнських духовних ідеалів у сучасній богослужбовій музиці та в популярних піснях релігійного змісту. Досліджено музичну творчість сучасних композиторів та виконавців у контексті їх соціокультурного виміру та релігійно- філософського сенсу.

Висновки

Виявлено, що найбільшою популярністю серед опитаної нами християнської молоді користується класична, джаз, поп, рок та реп музика. Встановлено, що на ментальному рівні класична музика є найбільш інтегрована у свідомість молодого покоління українців. Зрозумілими і прийнятними для респондентів є музичні твори, в основу яких покладено християнські мотиви, ідеї, теми, філософсько-поетичний сенс, вищі духовні чесноти та цінності. Вони відповідають особливостям їх світосприйняття і світорозуміння, естетичним смакам, а також є найбільш дотичними на рівні їх релігійних переконань, поняттєвої логіки, мовної експлікації та емоційної сфери, сприяють моральному та естетичному становленню християнської молоді у соціумі.

Таблиця №» 1

Перспективи. Результат проведеного нами дослідження співвідноситься з висновками вчених М. Антоненко, А. Ареф'євої, О. Афоніної, Я. Бардашевської, Д. Болгарського, І. Гофман, О. Зосім, М. Камінської, Л. Ороновської, А. Ороновського, А. Ткаченко, С. Шип та ін., які вважають, що музичне мистецтво є одним із важливих чинників формування моральних та естетичних цінностей молодого покоління українців, яке прагне до високих духовних ідеалів. Напрямки подальшої дослідницької роботи пов'язані із системним аналізом і виявленням потенціалу сучасного мистецтва як засобу формування свідомості сучасної християнської молоді.

Список використаних джерел і літератури

1. Антоненко М.М. Православна духовна музика в системі української культури кінця ХХ - початку ХХІ століття: автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства: 26.00.01. Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. Київ, 2020. 16 с.

2. Ареф'єва А.Ю. Образи сакрального мистецтва в музиці України ХХ-ХХІ століть. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2016. Вип. 11. С. 15-18.

3. Афоніна О.С. Сучасна українська музика у вимірах європоцентризму: монографія. Київ: НАКККіМ, 2012. 164 с.

4. Бардашевська Я.М. Псалми у творчості Віктора Степурка: контекст жанру й деякі особливості інтерпретації. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Мистецтвознавство. 2015. Вип. 21(1). С. 150-156.

5. Болгарський Д.А. Києво-Печерський розспів як церковно-певчий феномен української культури: автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / НМАУ ім. П.І. Чайковського. Київ, 2002. 21 с.

6. Гофман І.Т. Старозавітня спадщина у християнській музичній культурі: дис. ... канд. мист.: 17.00.03 / ЛНМА ім. М.В. Лисенка. Львів, 2013. 208 с.

7. Зосім О.Л. Сакральний вимір східнослов'янської духовної пісенності другої половини XVI - початку XXI ст.: дис. ... докт. мист: 26.00.01 Київ, 2018. 503 с.

8. Камінська М. Сакральне хорове мистецтво як один з чинників формування духовності студентів. «Young Scientist». 11 (63). Листопад. 2018. С. 175-177.

9. Ороновська Л., Ороновський А. Стан духовного розвитку сучасної української шкільної молоді. Естетичне виховання дітей та молоді: синергія культури і освіти: збірник матеріалів Шостого Міжнародного науково-практичного семінару. Дрогобич 2020. С. 101-109.

10. Стралківська М. В Ірпені відбулася конференція для християн у творчих професіях. Слово про християн. Християнська газета. Ірпінь. 3 лютого, 2022. URL: https://slovoproslovo.info/v-irpeni-vidbulasya-konferentsiya-dlya-hristiyan-u-tvorchih-profesiyah

11. Ткаченко А.І. Українська сакральна монодія в сучасній композиторській творчості: дис. ... канд. мист.: 17.00.03 Львів, 2016. 250 с.

12. Шип С. Духовная музыка и родственные жанровые категории (к определению понятий). Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. Мистецтвознавчі пошуки. 2008. № 78. С. 52-64.

References

1. Antonenko, M.M. (2020). Pravoslavna dukhovna muzyka v systemi ukrainskoi kultury kintsia XX - pochatku XXI stolittia. [Orthodox spiritual music in the system of Ukrainian culture of the late XX - early XXI century]. Kyiv, 16 [in Ukrainian].

2. Arefieva, A.Yu. (2016). Obrazy sakralnoho mystetstva v muzytsi Ukrainy XX - XXI stolit. [Images of sacred art in the music of Ukraine of the XX - XXI centuries]. Aktualjni problemy filosofiji ta sociologhiji, 11, 15-18 [in Ukrainian].

3. Afonina, O.S. (2012). Suchasna ukrainska muzyka u vymirakh yevropotsentryzmu [Contemporary Ukrainian music in the dimensions of Eurocentrism]. Kyiv: NAKKKiM, 164 [in Ukrainian].

4. Bardashevsjka, Ja.M. (2015). Psalmy u tvorchosti Viktora Stepurka: kontekst zhanru y deiaki osoblyvosti interpretatsii. [Psalms in the work of Victor Stepurko: the context of the genre and some features of interpretation]. Ukrainska kultura: mynule, suchasne, shliakhy rozvytku. Mystetstvoznavstvo, 21(1), 150-156 [in Ukrainian].

5. Bolharskyi, D.A. (2002). Kyievo-Pecherskyi rozspiv yak tserkovno-pevchyi fenomen ukrainskoi kultury [Kyiv-Pechersk chant as a church-singing phenomenon of Ukrainian culture]. Kyiv, 21 [in Ukrainian].

6. Hofman, I.T. (2013). Starozavitnia spadshchyna u khrystyianskii muzychnii kulturi Гофман І.Т. [Old Testament heritage in Christian musical culture]. Lviv, 208 [in Ukrainian].

7. Zosim O. L. (2018). Sakralnyi vymir skhidnoslov'ianskoi dukhovnoi pisennosti druhoi polovyny XVI - pochatku XXI stolittia. [The sacred dimension of East Slavic spiritual singing of the second half of the 16th - beginning of the 21st century]. Kyiv, 503 [in Ukrainian].

8. Kaminsjka, M. (2018). Sakralne khorove mystetstvo yak odyn z chynnykiv formuvannia dukhovnosti studentiv. [Sacred choral art as one of the factors shaping the spirituality of students]. Young Scientist, 175-177 [in Ukrainian].

9. Oronovsjka, L., Oronovsjkyj, A. (2020). Stan dukhovnoho rozvytku suchasnoi ukrainskoi shkilnoi molodi. [The state of spiritual development of modern Ukrainian school youth]. Drohobych, 101-109 [in Ukrainian].

10. Stralkivsjka, M. (2022). A conference for Christians in creative professions was held in Irpen. URL: https://slovoproslovo.info/v-irpeni-vidbulasya-konferentsiya- dlya-hristiyan-u-tvorchih-profesiyah

11. Tkachenko, A.I. (2016). Ukrainska sakralna monodiia v suchasnii kompozytorskii tvorchosti. [Ukrainian sacred monody in modern composition]. Lviv, 250 [in Ukrainian].

12. Shyp, S. (2008). Dukhovnaia muzika y rodstvennie zhanrovie katehoryy (k opredelenyiu poniatyi). [Sacred music and related genre categories (to the definition of concepts)]. Kyiv, 78, 52-64 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru