Концепція програмного музичного співзвуччя скрипкових мініатюр в контексті народності

Дослідження та особливості скрипкової мініатюри як одного з основних направлень світової музичної практики протягом останніх двох століть. Її місце в сучасній системі музичних жанрів, значення в творчості видатних майстрів романтичного мистецтва.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.08.2023
Размер файла 688,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна музична академії України імені П.І. Чайковського

Концепція програмного музичного співзвуччя скрипкових мініатюр в контексті народності

Олексій Рябінін,

асистент-стажист оркестрового факультету, кафедра скрипки

м. Київ

Анотація

Вивчення програмного музичного співзвуччя української скрипкової мініатюри, що представляє один із найбільш затребуваних жанрів не лише композиторської і виконавської творчості, але й у музично-педагогічній практиці, дослідження основних тенденцій її розвитку, композиційних ознак та багатовекторності сприйняття, спрямованих на відтворення інтелектуальних та емоційних рефлексій, аргументують актуальність та своєчасність дослідження. До скрипкової мініатюри, що стала одним із основних направлень світової музичної практики протягом останніх двох століть, зайнявши стабільну позицію у сучасній системі музичних жанрів, звертались видатні майстри романтичного мистецтва, які черпали натхнення та образи саме в народності, витоках фольклоризму і національних особливостях та історичних моментах, що дала всьому світу українська культура, пізнання української особистості. В художньому процесі саме мініатюра, зокрема скрипкова, на нашу думку, заслуговує на особливу увагу, оскільки є своєрідною лабораторією композиторської творчості і виявляє чуйну й оперативну реакцію митців на зміни естетико-стильових векторів конкретного часу та пошуки й апробацію відповідної виразності. Інструментальний доробок української музики, визначений широким жанровим вектором різноманіття та багатством творчої прогресії та інтересів: це і тяжіння до класичної опори, де структури та особисте пояснення відчуття у музиці здобувають глибинного трактування, сприяючи джерельні тематики своєрідною настановою, це і сучасне бачення музичних інтерпретацій, інколи не зрозуміле суспільству. Визнання ролі української ідентичності, як парадигми смислоутворення, при перенесені на сучасний фундамент програмно-прогресивної музичної семантики сприяє глибокому розумінню сучасності та розкриттю духовності нації і розвитку майбутнього.

Ключові слова: українська народна музика, програмно-музична парадигма, фольклор, програмне співзвуччя, скрипкова мініатюра.

Abstract

Oleksii Riabinin

assistant-traineeoftheorchestralfaculty, violindepartment, UkrainianNationalTchaikovskyAcademyofMusic, Kyiv

The concept of a program musical consonance of violin miniatures in the context of nationality

ThestudyoftheprogrammusicalconsonanceoftheUkrainianviolinminiature, whichrepresentsoneofthemostpopulargenresnotonlyofcomposer'sandperformingcreativity, butalsoinmusicalandpedagogicalpractice, thestudyofthemaintrendsinitsdevelopment, compositionalfeaturesandmulti-vectorperceptionaimedatreproducingintellectualandemotionalreflections, arguetherelevanceandtimelinessofthestudy. Theviolinminiature, whichhasbecomeoneofthemaindirectionsofworldmusicalpracticeoverthepasttwocenturies, havingtaken a stablepositioninthemodernsystemofmusicalgenres, wasaddressedbyoutstandingmastersofromanticart, whodrewinspirationandimagesfromthenationality, theoriginsoffolkloreandnationalcharacteristicsandhistoricalmoments, whichgavethewholeworldUkrainianculture, knowledgeoftheUkrainianpersonality. Intheartisticprocess, itistheminiature, inparticulartheviolinone, inouropinion, thatdeservesspecialattention, sinceitis a kindoflaboratoryofcomposer'screativityandreveals a sensitiveandpromptreactionofartiststochangesintheaestheticandstylisticvectorsof a particulartimeandthesearchandtestingofappropriateexpressiveness. TheinstrumentalworkofUkrainianmusic, definedby a broadgenrevectorofdiversityandrichnessofcreativeprogressionandinterests: thisisalsoanattractiontoclassicalsupport, wherestructuresandpersonalexplanationofsensationsinmusicacquire a deepinterpretation, contributingtosourcethemeswith a kindofinstruction, thisisalso a modernvisionofmusicalinterpretations, sometimesnotunderstoodbysociety. Recognition of the role of Ukrainian identity as a paradigm of meaning formation, when transferred to the modern foundation of program-progressive musical semantics contributes to a deep understanding of the present and the disclosure of the spirituality of the nation and the development of the future.

Key words: Ukrainianfolkmusic, programandmusicparadigm, folklore, programconsonance, violinminiature.

Основна частина

Постановка та актуальність проблеми.

Дослідження та розвиток концептуальних засад музичних мініатюр в фарватері народності та фольклорності у перетинанні з вивченням прогресивності програмної семантики дає підстави для висновків необхідності подальшої реалізації багаторівневої системної направленості феноменології камерної музики, відокремленості структури та класифікації від фундаментальних основ з урахуванням технічних можливостей та сучасного бачення сьогодення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження програмної музики, як зарубіжних дослідників (МускатоК., ЯньЮ.) так і українських вчених (ХохловЮ., Кияновська Л.О. Борух І.), відтворення музичної естетики (Шестаков В.П., Асафьєв Б.В.), аналіз семантичної складової музичного сприйняття та відчуття людиною науковцями (Вашкевич М., Кірнарська Д.К., Назайкінський Є.), вивчення та аналізи камерної музичної творчості, особисто скрипкової у наукових статтях (Зенкін К.В., Мельник А.) відображені в науковій літературі широко. Поєднання усіх задіяних фундаментальних концепцій у єдину стратегію, може служити початком нової міждисциплінарної конвергенції як в науковому, так і у практичному векторі музичної творчості, народного українського суспільства.

Мета статті і завдання дослідження. Мету роботи обумовлює дослідження визначення та розвитку програмності української камерної музики на прикладі скрипкової мініатюри, тому саме поставлена мета, зумовлює вирішенню наступних завдань: - систематизація та розгляд наукових поглядів по темі статті, поєднання народності з камерною культурою та відтворення нової парадигми камерно - народної направленості, історична динаміка розвитку української скрипкової мініатюри в ключі духовно-культурної спадщини.

Музична площина сучасності розширює свої можливості, проводить багатовекторну, міждисциплінарну політику, різноманітність тематики, основуючись на синтезу та аналізу концепцій художньої теорії, глибинних знань музикознавства, підтримуючи паростки культури та естетики. Перетинання ХХ-ХХІ століть визначилося в українському музичному середовищі актуалізацією та активізацією скрипкової програмної мініатюри, що є «свідоцтвом тісного зв'язку композиторів із сучасним життям - реальність стимулює появу в їхній творчості продуктивних тем». (Хохлов Ю. 1963). В сучасній музичній науковій літератури можна проаналізувати різні тлумачення поняття «програмність», що свідчить про багатовекторність аналізу концепції та сприймання, відповідно прогресивним тенденціям та індивідуальним баченням стратегії. Першоджерела програмності прослідковуються з античного часу, пов'язуючи та доповнюючи камерно-інструментальну музику принципами наслідування (мімезісом), спостерігаючи навколишній світ чи людське життя та почуття. «Навіювання певних настроїв, радість упізнавання через наслідування, пов'язання ладів і ритмів із характерами образів - ці компоненти програмності, що збереглися від античності, проявляють свою актуальність і донині. До основних видів наслідування (природи та почуттів або пристрастей) приєдналося наслідування мовним інтонаціям і акцентам. Наслідування поступово інкорпорувалося з виразовістю. За романтизму позиції програмності посилилися внаслідок популярності теорій синтезу мистецтв і панмузичності світу» (Борух І. 2020).

Визначення програмної музики у світовому тлумаченні

Автор,

видавництво

Визначення поняття

1

Крістофер

Мускато

«Програмна музика - це те, що про щось, яка має тему, сюжет, це репрезентативна музика, яка пишеться у зв'язку з чимось іншим, чимось поза музичним, щоб допомогти розповісти історію. Можливо, у неї є слова, які допомагають передати значення, або, можливо, композитор написав програму, яка допоможе пояснити тему аудиторії. Саме звідси й походить назва «програмна музика» (Крістофер Мускато 2021).

2

ЯньЮ.

«Програмна музика відрізняється тим, що в неї є назва твору. Ця назва й виконує функцію програми. Тоб-то, композитор, вже повідомляє нам про образну та смислову сферу твору (ЯньЮ. 2021).

3

Кияновська

Л.О.

«В українському духовному континуумі, програмність - як одна з форм єдності музики і слова - має ще і власні неповторні характеристики, оскільки може розглядатись у контексті фундаментальних історичних підвалин становлення української нації, її світогляду, питомо закорінена в ментальності народу в обрядово-фольклорному коді» (Кияновська Л.О. 2020).

На мою думку, програмна музика - це музика, в будь якому прояві та можливих інтерпретаціях, яка допомагає людині бачити в особистій уяві реальні картини, розповіді, тощо, за допомогою назви твору чи програмних нот і поєднанні образного співвідношення з музичним твором. Українські композитори сучасності та творці минулих років звертаються до програмної музики, яка подає направлену стислу музичну інформацію, закодовані назви твору, конкретизацію образів. Одним із головним принципів та закономірностей «програмної музики є перехрещення або нашарування модусів у окремих творах. Це пояснюється, насамперед, умовністю цієї класифікації (як, зрештою, усякої мистецької класифікації), а також багатоплановістю художньо-образних концепцій у композиціях певних авторів» (Борух. І. 2020).

скрипковий мініатюра музичний мистецтво

Рис. 1. Класифікація програмної музики

В українській музичній науці концепція про - грамності поділяється на два різні типові характеристики: образно-тематична, яка відповідає за образне наповнення та художній зміст твору, та узагальнена характеристика, яка виконує прості критерії зображення.

За рівнем відповідності та направленості музико-художнього задуму автора, за наявністю жанрових ознак, програмність твору поділяється на: історичний тип, узагальнено-емоцій - ний тип, віртуозно-технічний тип, енергійний тип, дидактичний тип, образно-тематичний тип, фольклорний тип. «Загальним психологічним підґрунтям сприйняття програмної музики в різних цивілізаціях є природне прагнення знайти для музичної інтонації, фактурного розташування, ритмічних комплексів та інших засобів музичної виразності адекватний предметно-понятійний ряд, можливість накреслити сферу специфічних переживань, почуттів, асоціацій, зіставити музичні образи з вербальними, передусім поетично-драматичними, рідше візуальними, котрі врешті теж переводяться у вербальну площину, поняттями і образами.» (Борух. І. 2020).

Велике значення прогресивної програмності у поєднанні із тематико-емоційним співзвуччям спостерігається в музичних мініатюрах, розкриваючи психологічну сутність та характеристику особистості, як специфічний погляд відображення уяви світу тільки йому зрозуміле бачення та моделювання картини, примножуючи творчу перспективу та розвиваючи свій внутрішній світ, особливо, якщо є основа історичної спадщини, музична «мініатюра - це велике в малому, це мікрокосм». (Нарайкінський 1972). Особиста форма екзистенції музичної мініатюри спроможні висловити художньо-емоційну лірику буття, вистроїти віртуально-психологічне поєднання центрів художності: автора, тематики чи направленості героя твору та реципієнта (слухач - виконавець), виражаючи душевний настрій людини, з її індивідуальністю та неповторністю. Вагомою складовою функціональних процесів музичної мініатюри є поєднання семантики звуку та історико-стильове відображення музичної мови окремого простору в часі, історії, митті. Музична мінсатюра представляє камерну фундаментальність, утворюючи струк - турно-сзмантиуний ряд та виконуючи цілісний жанрово-стильові функції, розкриваючи музичний образ. Музичнрзкспресія та змістовна психологічна завантаженість, поступовий тематичний розвиток та активізація семантико - емоційного розгортання, використання композитором максимальні виразність почуттів, допомагає розкрити внутрішній стан мініатюри

Поєднуючи камерність з програмністю на основі фундаментального визначення, можна виділити три види музичних мініатюр: фольклорні мініатюри (твори, які мають народну ідентичність та українське коріння), програмні мініатюри (прикладом, є твори з конкретною смисловою назвою чи тематикою), непрограмні мініатюри (прикладом, є окремі вихвати твору без смислового значення). Камерний всесвіт мініатюри, малої музичної форми, розкриває психологічний стан, емоційність переживань, і все яскрчво висвітлює саме скрипкова домінантність.

Ваг мими аспектами для визначення та аналізу ткрипкової мініатюри є: «сутвість мініатюрності, що визначена, як миттєвість виразу; осремі критерії жунру на прикладі романтичної мініатюри; специфіка організації музичного чтсу; поетика мініотюри (темттизм, характер розвитку, фактура)». (Зенкін К.В. 1996). При становленні та ідродженн романтичної скрипмовоїмініасюри виділилися два види циклу програмної мініатюрної музики: вільний (сюїтний), об`єднує декількуневеликнх п`єс за єдиною тематикою та художнім співзвуччям чи спільною назвою («Пори року» П. Чсйковсткий, «Фантастичні п'єси» Р Шуман) та суворий, який передбачає окреме виконання складових мініатюри, інколи змінюючи зміст, але їх складно роз`єднати («На Верховині» - Є. Станкович, «П'ять п'єс» для скрипки соло - Ю. Іщенко, « «Misterioso» - «Estampe»» міні-цикли з двох п'єс - О. Войтерко).

Рис. 2. Види та жанрові класифікації музичних мініатюр

«Українська скрипкова мініатюра має своє обличчя та власні особливості, які спираються на національну традицію. Адже кожна музична культура, що створює національні форми музики, починає свій шлях із звернення до фольклору. Народні виконавські скрипкові традиції були започатковані в Україні». (Мельник А., 2014). Тривале побутування скрипки у народному середовищі започаткувало специфічну манеру гри, своєрідний інструментальний фольклорний стиль, котрий суттєво вплинув на професійне скрипкове мистецтво й композиторську творчість. Зацікавленість працювати у жанрі скрипкових мініатюр українськими композиторами періодично зростає, даючи світу немало циклів і мініатюр авторів, серед них: Ю. Іщенко, Г Гаврилець, О. Ківа, Є Станкович, І. Карабиць, В. Сильвестров, М. Скорик, Л. Шукайло та ще багато славетних прізвищ українського музичного кола, що «є свідченням еволюції традиційного класичного циклу, позначеного відбиттям різних музично-художніх композиторських стилів, що збагачують образну палітру, інтонаційно-мелодичну основу, ускладнюють фактуру творів». (Мельник А.О. 2016). Скрипка - складний духовно-технічний інструмент, маючий якусь камерно-сповідальну загадку, виконуючи віртуозно-проникливу техніку. Унікальні можливості сольної виразності, передають глибину почуттів, пережиті моменти життя, розкрити красу оточення та природи тощо, за допомогою різних художніх ансамблів - квартети, тріо, твори для симфонічних та камерних оркестрів. Поєднання композитора, який на папері написав свої думки, радість, красу, прагнення, може свою біль, і виконавця, який передає почуття автора, додаючи свою інтерпретацію твору, є неодмінною основою розвитку скрипкових мініатюр. «За багатолітню історію ставлення та розвитку музичної творчості нашої країни сформувалася плеяда музичних знавців та композиторів, які віддано присвячують себе та несуть у сучасність свої вміння та знання, заохочуючи композиторським хистом молоду хвилю нашого покоління. Українські композитори, творці чудової музики, ставши вже сучасними класиками, виспівуючи українську пісню чи мелодію національного колориту висвітлюють у своїй творчості все багатство української історії та особисті традиції, український характер нашого народу.» (Рябінін О. 2021). В такому загальному тандемі, підсилюючи свої принципи, працюють сучасні наші новатори, нова плеяда молодих композиторів - О. Войтенко, О. Безбородько, Н. Рожко, Ю. Гомельська та інші.

Розвиток суспільства в соціально-технічному напрямку, нескінченний інформаційний потік змінює все навколо, і перетворення музичних концепцій теж вносить свої корективи, підлаштовуючись під сучасність, змушуючи концентрувати та фільтрувати новини невеликими форматами, підвищуючи соціально-практичну вагу, культурно-естетичну вагомість мініатюри. Скрипкова мініатюра є усталеною історичною формою професійної сольної камерної чи концертної творчості, феномен якої полягає у відображені інтонацій та поглинанні найцінніших прикладів історичної української фольклористики, які переносяться із минулого до майбутнього, вдосконалюючи скрипкову культуру виконання. Мініатюра, як і інші жанри музичного мистецтва, є відбитком сучасного типу композиторського мислення.

Одною із глобальних проблем сучасного музичного сприйняття та навчання, це вміння слухати, відчувати та розуміти інтонацію звуку. Музика - мистецтво інтонацій, вона «починається там, де закінчується слово». Як тлумачить народна мудрість: «не важливо, що ти сказав, а важливо, як ти це сказав». Інтонаційне слово, сказане від душі, чи від злоби, з усмішкою чи похмуро, гучно чи пошепки, інтерпретує необмежені простори лінгвістичного початку перенесеного на музичну мову. Щироким різноманіттям поширюють наші музичне відчуття є світові звуки: це може бути пісні цикад і політ джмеля, мати куховарить на кухні чи дитина спить в колисці, гуркіт грому чи тиша морського прибою, падіння листя чи хрускіт снігу. Музика звуком відображає, через бачення композитора і виконавця всю масштабність, об`ємну картину, яскравий пейзаж, мить. «Висота звуку в статиці і в динаміці, гучність, тембр, ритмочасові умови - все це не тільки музичні категорії, а й фізичні властивості, що визначають конкретні стани предмета, і тим самим музичну семантику. Далеке, близьке, спокій, рух, наближення, видалення, прискорення, уповільнення, крихкість, твердість, об `єм, висота, глибина тощо, - властивості як матеріально-просторові, а й реальні музично-семантичні поняття.» (Назайкінський Є. 1972). Інтонаційно-образотворчі та емоційно-виразні тандеми у музиці не можна розділяти, вони невід`ємні один від одного, перетинаючись, зливаються в єдиний струмок, який несе нас у світ прекрасного, у світ музики. «Виття вітру може бути почуте як містичне слово, гнівними може бути грім, як шепіт мови сприймається шелест лісу. Інтонаційно може бути почутий і хід думки,… яка може бути спокійною і заспокоєною, радісною або скорботною, чітко ясною або тільки спраглим ясності». (Медушевский В. 1993).

Висновок. Музика торкається потаємних людських почуттів, самого близького, що болить, граючи на струнах емоційності людини. Розвеселити, засмутити, підняти у бій, виплакати біль - головна «неофіційна» мета музики. Музика, як і мистецтво, література, несе історію, передаючи весь скарб народних традицій та особливостей нації ритмом та нотами. Іноді, почувши особливий настрій та тональність, не знаючи слів, ми відчуваємо спадщину предків, яка у нас у крові і така знайома. Музика, є неодмінною складовою національної культури, вона надихає, співпрацює із сучасністю та представляє можливості для подальшого розвитку, залишаючись історичною основою народності.

Література

1. Хохлов Ю. Про музичну програмність. М.: Держмузвидавництво, 1963. 148 с.

2. Борух І. Програмність в українській скрипковій музиці: історичний. Соціокультурний і естетико-стильовий аспекти 2020 Дисертація. URL: boruh_dysertacija.pdf

3. Крістофер Мускато. Абсолютна музика проти програмної музики AbsoluteMusicvs. ProgramMusic - Video&LessonTranscriptURL: https://study.com/academy/lesson/absolute-music-vs-program-music.html

4. ЯньЮ. Програмна музика як педагогічний ресурс формування художньо-образних репрезентацій майбутніх вчителів музичного мистецтва. DOI 10.36074/logos-26.02.2021.v2.5 2021 Boston, USA. С. 171. https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/logos/article/view/9488

5. КияновськаЛ.О. Відгук офіційного опонента на дисертацію Борух І. М. «Програмність в українській скрипковій музиці: історичний, соціокультурний і естетико-стильовий аспекти». URL: kyanovska.pdf

6. Шестаков В.П. Музична естетика Східної Європи ХУП-ХУШ століття / склад. текстів та загальний вступ. М.: Музика, 1971. 688 с.

7. Асафьєв Б.В. Музична форма як процес. 2-ге вид. Л.: «Музика», 1971. 376 с.

8. Назайкінський Є. «О психології музичного сприйняття» (М., 1972) Нарис II-го дослідження. С. 95-130.

9. Зенкин К.В. Фортепіанна мініатюра та шляхи музичного романтизму: автореф. дис…. д-ра мистецтвозн.: 17.00.02 / К.В. Зенкин; М. держ. консерваторія ім. П. І. Чайковського. М., 1996. 54 с.

10. Мельник А. Українська скрипкова мініатюра: до проблеми історії жанру. На честь Тараса Кравцова. 2014. Українське музичне мистецтво Розділ 3. С. 201-214. URL: http://num.kharkiv.ua/intermusic/vypusk39.pdf#page=201

11. Мельник А.О. Тенденції жанрово-стильової динаміки української скрипкової мініатюри. 2016. Матеріали дисертації. Дисертація Мельник А. pdf

12. Рябінін О. «Істоки музичної платформи у сучасному сьогоденні творчості Іщенка Ю.Я.». Матеріали МНК: Теорія мистецтва та концепція збереження культурної спадщини. 30.04.2021 р. Полтава. Україна. стр. 44-46. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/mcnd/issue/view/30.04.2021-4_

13. Мельник А. Скрипкова мініатюра у творчості Людмили Шукайло: особливості жанрової інтерпретації. 2019. Аспекти історичного музикознавства. URL: https://www.researchgate.net/publication/338223139_Violin_ miniature_in_creativity_by_Liudmila_Shukailo_features_of_the_genre_interpretation

14. Медушевский В.В. Інтонаційна форма музики. М., 1993.С. 72.

References

1. Khokhlov Yu. (1963). Pro muzychnuprohramnist [About musical programming] / Yu. Khokhlov. M.:Derzhmuz - vydavnytstvo, 148 s. [in Russian].

2. Borukh I. (2020). Prohramnist v ukrainskiiskrypkoviimuzytsi: istorychnyi. Sotsiokulturnyiiestetyko-stylovyiaspekty [Programmability in Ukrainian violin music: historical. Sociocultural and aesthetic-stylistic aspects]. Dysertat - siia. URL: boruh_dysertacija.pdf [in Ukrainian].

3. Kristofer Muskato (2021) Absoliutnamuzykaprotyprohramnoimuzyky [Absolute music vs. program music]. Absolute Music vs. Program Music-Video & Lesson Transcript. URL: https://study.com/academy/lesson/absolute-mu - sic-vs-program-music.html

4. YanYu. (2021). Prohramnamuzykayakpedahohbichnyiresursformuvanniakhudozhno-obraznykhreprezentatsiimaibutnikhvchytelivmuzychnohomystetstva. [Program music as a pedagogical resource for the formation of artistic and figurative representations of future teachers of musical art] DOI 10.36074/logos-26.02.2021.v2.5 2021 Boston, USA str 171. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/logos/article/view/9488

5. Kyianovska L.O. (2020). VidhukofitsiinohooponentanadysertatsiiuBorukh I.M. «Prohramnist v ukrainskiiskrypkoviimuzytsi: istorychnyi, sotsiokulturnyiiestetyko-stylovyiaspekty» [Response of the official opponent to the thesis Borukh I.M. «Programming in Ukrainian violin music: historical, sociocultural and aesthetic-stylistic aspects»]. kyanovska.pdf [in Ukrainian].

6. Shestakov V.P. (1971). MuzychnaestetykaSkhidnoiYevropy XVII-XVIII stolittia [Musical aesthetics of Eastern Europe of the XVII-XVIII centuries]./sklad. tekstiv ta zahalnyivstup. M.:Muzyka, 688 s. [in Russian].

7. Asafiev B.V. (1971). Muzychna forma yak protses. [Musical form as a process] 2-e vydat. L.: «Muzyka», 376 s. [in Russian].

8. Nazaikinskyi Ye. (1972). «0 psykholohiimuzychnohospryiniattia» [On the psychology of musical perception]. Narys II-ho doslidzhennia, s. 95-130. [in Russian].

9. Zenkyn K.V. (1996). Fortepyannaiamynyatiura y putymuzbikalnohoromantyzma: [Piano miniature and the paths of musical romanticism]: avtoref. dys…. d-rayskusstvoved.: 17.00.02 / K. V Zenkyn; Mosk. hos. konservatoryiaym. P.Y. Chaikovskoho. M., 54 s. [in Russian].

10. Melnyk A. (2014). Ukrainskaskrypkovaminiatiura: do problemyistoriizhanru. Na chest TarasaKravtsova. [Ukrainian violin miniature: to the problem of the history of the genre. In honor of TarasKravtsov]. UkrainskemuzychnemystetstvoRozdil 3. S. 201-214. URL: http://num.kharkiv.ua/intermusic/vypusk39.pdf#page=201 [in Ukrainian].

11. MelnykA.O. (2016) Tendentsiizhanrovo-stylovoidynamikyukrainskoiskrypkovoiminiatiury. [Trends of genre - stylistic dynamics of Ukrainian violin miniature]. Materialydysertatsii. Дисертація Мельник A.pdf [in Ukrainian].

12. RiabininO. (2021). «IstokymuzychnoiplatformyusuchasnomusohodennitvorchostiIshchenkaYu. Ia.». [The history of the music platform in the modern present of IshchenkoYu. Ya]. Materialy MNK: Teoriiamystetstva ta kontseptsiiazberezhenniakulturnoispadshchyny. 30.04.2021r. Poltava. Ukraina. S. 44-46. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index. php/mcnd/issue/view/30.04.2021-4

13. Melnyk A. (2019). Skrypkovaminiatiura u tvorchostiLiudmylyShukailo: osoblyvostizhanrovoiinterpre - tatsii. [Violin miniature in the works of Lyudmila Shukailo: features of genre interpretation]. Aspektyistorychnohomuzykoznavstva. https://www.researchgate.net/publication/338223139_Violin_miniature_in_creativity_by_Liudmila_Shukailo_features_of_the_genre_interpretation [in Ukrainian].

14. Medushevskyi VV (1993). «Yntonatsyonnaia forma muzyky». [Intonational form of music»]. M.S. 72. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010

  • Творчість Шопена як особливе явище романтичного мистецтва. Класична ясність мови, лаконічність вираження, продуманість музичної форми. Особлива увага романтиків до народної творчості. Жанр ліричної інструментальної мініатюри у творчості Шопена.

    реферат [11,4 K], добавлен 28.04.2014

  • Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.

    статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.

    презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013

  • Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.

    курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011

  • Етапи та передумови формування музичного мистецтва естради. Розвиток мистецтва, орієнтованого на емоційно-афективну сторону. Виникнення різних аспектів мистецької практики - жанрів, закладів культури, тематики. Орієнтація на широкі слухацькі смаки.

    статья [23,5 K], добавлен 24.04.2018

  • Різновиди французької пісні. Популярна французька музика. Специфічна ритміка французької мови. Виконавці шансону: Едіт Піаф, Джо Дассен, Шарль Азнавур. Вплив шансону на розвиток вокальних жанрів сучасного естрадного музичного мистецтва європейських країн.

    реферат [37,9 K], добавлен 28.12.2011

  • Людвіг ван Бетховен як німецький композитор та представник віденської класичної школи. Особливості періодів творчості. Симфонії, їх значення та принципи будови. Дев'ята симфонія як одне з найвидатніших творінь в історії світової музичної культури.

    реферат [21,7 K], добавлен 23.03.2011

  • Жанрові межі віолончельної творчості Прокоф‘єва: від інструментальної мініатюри і сонати (сольної та ансамблевої) до концертіно та монументальної Симфонії-концерту. Взаємопроникнення та взаємодія образних сфер симфонічної й камерної творчості Прокоф‘єва.

    дипломная работа [54,8 K], добавлен 22.04.2010

  • Дослідження творчого спадку визначного носія українського народного музичного мистецтва - бандуриста і кобзаря Штокалка. Особливі риси музичного стилю виконавця, його внесок у розширення репертуарної палітри кобзарсько-бандурного мистецтва ХХ століття.

    статья [22,5 K], добавлен 24.04.2018

  • Аналіз значення джазу, як типової складової естрадної музичної культури. Основні соціальні моменти існування джазу в історичному контексті. Дослідження діяльності основних ансамблевих колективів другої половини ХХ ст. та їх взаємозв’язку один з одним.

    статья [23,2 K], добавлен 24.04.2018

  • Проблеми розвитку музичної культури та музичної діяльності. Історія формування музично-історичної освіти. Життя і творчі здобутки Б.В. Асаф’єва. Поняття інтонування як важлива складова музичної педагогічної концепції. Сутність поняття музичної форми.

    дипломная работа [55,9 K], добавлен 25.12.2010

  • Вивчення інструментальної творчості французького композитора, піаніста та музичного критика Клода Дебюссі. Стильові особливості творів композитора та жанровий аналіз збірки "24 прелюдії для фортепіано". Образна тематика музичних портретів Дебюссі.

    курсовая работа [22,7 K], добавлен 31.01.2016

  • Значення розвитку музичних здібностей у дітей дошкільного віку. Вікові особливості слуху і голосу дитини. Охорона дитячого голосу. Методи і прийоми навчання співу. Вибір і розучування пісень. Методичні аспекти формування музикальності дошкільнят в співі.

    курсовая работа [53,0 K], добавлен 20.06.2015

  • Розвиток вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч. ХХ ст. Загальна характеристика періоду. Сидір Воробкевич. Експериментальні дослідження ефективності використання музичного історично-краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі школярів.

    дипломная работа [118,2 K], добавлен 14.05.2007

  • Дослідження трансформаційних процесів в системі музичної освіти. Особливості підготовки студентів творчих спеціальностей до практичної виконавської діяльності. Вивчення впливу інноваційних технологій на формування цінностей професійного інструменталіста.

    статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.

    реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011

  • Проблема профільної підготовки фахівців в сфері естрадно-джазового виконавства. Необхідність модернізації музичної освіти. Вивчення теорії щодо розвитку музичних стилів, специфіки гармонії, аранжування, інтерпретації у джазі, практики гри і співу у дуеті.

    статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Визначення поняття звуку, характеристика і класифікація звукових явищ. Поняття про містицизм звуку у старовинному і сучасному світі. Індійська музична система та її особливості. Порівняльна характеристика індійської та європейської музичних систем.

    дипломная работа [43,3 K], добавлен 23.12.2011

  • Виконання кантилени - "мірило" професійної зрілості музиканта. Фізіологічні та методико-технологічні аспекти виконавській роботі. Розподіл скрипкового смичка. Вибір аплікатурних прийомів. Життєва реалізація музичної фрази за допомогою виконання ритму.

    реферат [31,5 K], добавлен 19.09.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.