Відродження клавесинної школи та історично-інформованого виконавства в Україні в науково-педагогічній та творчій діяльності професорки Світлани Шабалтіної

Розвиток народної музики в Україні. Розробка методики старовинного виконавства в українських закладах мистецької освіти. Ретроспективний аналіз просвітницької діяльності С. Шабалтіной. Написання професоркою праць з проблем викладання клавесинної музики.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.10.2023
Размер файла 30,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Відродження клавесинної школи та історично-інформованого виконавства в Україні в науково-педагогічній та творчій діяльності професорки Світлани Шабалтіної

Біницька Катерина Миколаївна Біницька Катерина Миколаївна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки, Хмельницька гуманітарно- педагогічна академія, м. Хмельницький,

Янкович Олександра Іванівна Янкович Олександра Іванівна доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки і методики початкової та дошкільної освіти, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль

Анотація

У статті вивчено відродження клавесинної школи та історично-інформованого виконавства в Україні в науково-педагогічній та творчій діяльності професора С. Шабалтіної, професорки кафедри старовинної музики Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського.

У статті всебічно досліджено діяльність та творчість української педагогині, науковиці, музикантки С. Шабалтіної.

Мета дослідження: на основі проведеного ретроспективного аналізу всебічно дослідити музично-педагогічну діяльність професорки Світлани Шабалтіної щодо розвитку клавесинної музичної освіти та методики навчання історично-інформованого виконавства та визначити можливості реалізації перспективних ідей у сучасній музичній освіті українських закладів вищої мистецької освіти.

Уперше визначені основні етапи професійної та творчої діяльності професорки С. Шабалтіної, зокрема:

· освітній (1977-1992 рр.);

· виконавсько-творчий та культурно-просвітницький (1981 р. - до сьогодні);

· науково-педагогічний (1995 р. - до сьогодні).

З'ясовано основні напрями і здобутки педагогічної й культурно-просвітницької діяльності й творчості С. Шабалтіної: музично-педагогічний (відкриття класу клавесину, розвиток методики історично-інформованого виконавства, написання наукових праць з проблем клавесинного виконавства); національно-патріотичний (прем'єр ні виконання сольних і камерних творів сучасних українських композиторів); виконавський (з 1981 до сьогодні бере участь у фестивалях сучасної та давньої музики в Україні, Польщі, Угорщині як концертуюча солістка і у складі камерних ансамблів.

Виступала з концертами у Великобританії, Франції, Італії, Нідерландах, Німеччині, Швейцарії, Чехії, США, Україні.

C. Шабалтіною були записані і випущені CD диски, численні записи на радіо, телебачення, Інтернент контент творів української й європейської класики).

Ключові слова: Світлана Шабалтіна, клавесин, музична освіта, історично-інформоване виконавство.

Abstract

The revival of the harpsichord school and historically informed performance in the scientific, pedagogical and creative activity of professor Svitlana Shabaltina

Binytska Kateryna Mykolaivna Doctor of pedagogical sciences, professor, Professor of the Department of Pedagogy Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy, Khmelnytskyi

Yankovych Oleksandra Ivanovna Doctor of pedagogical sciences, professor, Head of the Department of Pedagogy Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil

The article examines the revival of the harpsichord school and historically informed performance in Ukraine in the scientific- pedagogical and creative activity of professor S. Shabaltina, professor of the Department of Ancient Music of the National Academy of Music named after P.I. Chaikovskyi. The article comprehensively examines the activity and creativity of the Ukrainian pedagogue, scientist, musician S. Shabaltina.

The purpose of the research: based on the retrospective analysis, to comprehensively investigate the music-pedagogical activity of professor Svitlana Shabaltina regarding the development of harpsichord music education and the teaching methodology of historically-informed performance and to determine the possibilities of implementing promising ideas in modern music education of Ukrainian institutions of higher art education.

For the first time, the main stages of the professional and creative activity of professor S. Shabaltina have been defined, in particular: educational (1977-1992); executive-creative and cultural-educational (1981 - until today); scientific-pedagogical (1995 - until today).

The main directions and achievements of S. Shabaltina's pedagogical, cultural-educational activity and creativity have been clarified: musical- pedagogical (opening of the harpsichord class, development of historically- informed performance methods, writing scientific works on the problems of harpsichord performance); national-patriotic (premiere performances of solo and chamber works of modern Ukrainian composers; performing (from 1981 to the present, she participates in festivals of modern and ancient music in Ukraine, Poland, Hungary as a concert soloist and as a member of chamber ensembles. She performed concerts in Great Britain, France, Italy, the Netherlands, Germany, Switzerland, the Czech Republic, the USA, Ukraine. S. Shabaltina recorded and released CDs, numerous recordings on radio, television, Internet content of works of Ukrainian and European classics).

Keywords: Svitlana Shabaltina, harpsichord, music education, historically informed performance.

Вступ

Постановка проблеми. Необхідність модернізації системи музичної освіти в Україні у контексті євроінтеграційних процесів спонукають до всебічного дослідження ґенези розвитку зарубіжних освітніх систем і методики історично-інформованого виконавства задля реалізації позитивних ідей у сучасних мистецьких закладах вищої освіти. Водночас вартує студіювання історія української музичної освіти, коли ґенеза класичної музичної освіти відбувалася під впливом прогресивної зарубіжної педагогіки та вітчизняних концепцій та підходів до навчання. Зазначені процеси відбувалися в Україні у кінці 90-х рр. ХХ - на початку ХХІ ст. Тому тільки після падіння «залізної завіси» українські музиканти, педагоги, які цікавилися старовинним виконавством, дістали нагоду глибше ознайомитися з ним і усвідомити всю його різнобарвність та чарівність. Українські ж музиканти - із згаданої вище причини - були осторонь усіх процесів, що мали місце в галузі історично-інформованого виконавства, і тільки зі здобуттям Україною незалежності змогли скористатися європейським досвідом і віднайти нові можливості для вдосконалення власного виконавства у контексті розвитку українського клавесинного виконавства. Викристалізувані у цей час ідеї про організацію й методику старовинного музичного (автентичного) виконавства «історично-інформованого виконавства» недостатньо популяризовані для сучасного суспільства, проте представляють інтерес у реформуванні сучасних закладів мистецької освіти, у збагаченні вітчизняної історико-педагогічної науки.

З-поміж видатних постатей української музичної педагогіки, необхідно зазначити ім'я видатної музикантки, клавесиністки, педагога, заслуженого діяча мистецтв України, засновниці першої клавесинної школи України - Світлани Шабалтіної. Студіювання історико-педагогічних джерел засвідчило наявність окремих праць з проблеми розвитку клавесинної музики та викладання у класі клавесину в наукових дослідженнях України другої половини 90-х рр. ХХ - початку ХХІ ст.: Ю. Вахраньов [1], А. Ольховський [4, с. 131-138], Л. Корній [2, с. 29] та ін. Констатуємо це поодинокі наукові розвідки (стаття Г. Медведик та Ю. Медведик [3, с. 30] та стаття у польському музичному журналі «Рух музичний» [7]), у яких фрагментарно відображена музично-педагогічна спадщина і внесок С. Шабалтіної у музичну педагогіку. Проте досі не здійснено комплексного наукового дослідження педагогічної і творчої діяльності С. Шабалтіної у контексті розвитку музичної освіти й педагогіки сучасності - попри те, що статті і книги діячки є внеском у дослідження історії розвитку клавесинної школи та методики навчання історично-інформованого виконавства.

Мета статті - на основі проведеного ретроспективного аналізу джерел дослідити музично-педагогічну діяльність професорки Світлани Шабалтіної щодо розвитку клавесинної музичної освіти та методики навчання історично-інформованого виконавства, визначити можливості реалізації її перспективних ідей у сучасній музичній освіті українських закладів вищої мистецької освіти. клавесинний мистецький український шабалтіна

Методи дослідження: пошуково-бібліографічний (для пошуку й систематизації джерел), історико-ретроперспективний (для аналізу змісту та напрямів музично-педагогічної діяльності С. Шабалтіної в історичній ретроспективі), біографічний (для вивчення поглядів та ідей українських громадських діячів, учених, письменників щодо розвитку теорії та практики музичної освіти в конкретних суспільно-політичних умовах); просопографічний (для створення всебічної характеристики видатного діяча С. Шабалтіної), прогностичний (для визначення можливостей впровадження ідей С. Шабалтіної у сучасних закладах вищої освіти (консерваторіях та музичних коледжах); метод вільного інтерв'ю з С. Шабалтіною для уточнення даних дослідження.

Виклад основного матеріалу

Розуміння необхідності вивчення освітнього компоненту «Гра на клавесині» у закладах вищої освіти вітчизняною музично-педагогічною спільнотою зумовило кафедру спеціального фортепіано в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського започаткувати національну клавесинну освіту в

Україні (1995 р.). Клас клавесину в цьому закладі очолила професорка Світлана Шабалтіна.

Ідеї щодо створення клавесинної школи та розробки методики навчання історично-інформованого виконавства в Україні одночасно з відокремленням України від СРСР відкрило можливість вільного спілкування з світовим музичним товариством, що раніше було недосяжним з огляду на горезвісну «залізну завісу».

У 1994/1995 н. р. в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського далі розпочав свою діяльність клас клавесина, де викладала Світлана Шабалтіна. Того ж року навесні в Києві відбувся щорічний міжнародний музичний фестиваль «Музичні діалоги», присвячений старовинній музиці, під назвою «Україна і світ бароко».

Нині можна впевнено сказати, що цей фестиваль був дещо передчасним: ще не було зацікавленої аудиторії, достатньо обізнаної в особливостях саме історично-інформованого старовинного виконавства на інструментах тієї доби. Проте саме він і виявився зовнішнім поштовхом для відкриття класу клавесина у тодішній Київській консерваторії, де фах цей не викладався ніколи [6, с.105].

У тому ж 1994 році в Київська консерваторія імені П.І. Чайковського (5 вересня 1995 р. заклад було перейменовано у Національну музичну академію України імені П.І. Чайковського) вперше випускні екзамени на фортепіанному факультеті приймала професорка із Франції Т. Дюссо. Була вона присутня і на одному з концертів фестивалю «Музичні діалоги», під час якого французька професорка порекомендувала: не втрачаючи часу в консерваторії на фортепіанному факультеті відкрити клас клавесина, зважаючи, що у закладі уже є для цього фахівець з належними даними [6, с. 105-106].

Цю ідею підтримали завідуючі кафедрами спеціального фортепіано професори О. Снєгірьов та І. Рябов. Так було створено факультатив гри на клавесині при кафедрі спеціального фортепіано. В останньому десятилітті XX - на початку ХХІ століття в Україні Світлана Шабалтіна почала розробляти європейські традиції історично-інформованого виконавства.

Педагогічні основи розвитку класу клавесина та історично-інформованого виконавства в Україні, що започаткувала С. Шабалтіна, які вироблялися під впливом західноєвропейської теорії та практики музичного виконавства.

Світлана Шабалтіна переважно використала доробок нідерландської, французької, італійської та польської провідних шкіл автентичного виконання й застосовувала їхні ідеї та положення щодо мети історично-інформованого виконавства. Водночас реалізувався доробок і надбання національного досвіду методики навчання музичного виконавства, яке ґрунтувалося на українських освітніх традиціях.

Для нашого дослідження доцільно уточнити термін «історично-інформоване виконавство». Зазначимо, що цей термін також відомий у європейських країнах як «історично обґрунтоване виконання», «виконання періоду», «автентичне виконання».

Історично- інформоване виконавство - це підхід до виконання класичної музики, який має на меті відповідати вимогам, техніці, манері та стилю історичної епохи в якій музичний твір був написаний. Сьогодні цей термін вивчається як дослідниками з історії музики в теорії, так і виконавцями на практиці. Водночас, на змістовому рівні цей термін означає виконання музики з особливою увагою до техніки та умов виконання, які використовувались історичний час створення музичного твору [8].

Історично-інформоване виконавство ґрунтується на двох ключових аспектах:

- застосування стилістичних і технічних аспектів перформенсу, відомих як виконавська практика;

- використання під час навчання гри на старовинних інструментах (зокрема у процесі навчання можуть бути використані копії історичних інструментів і які зазвичай відрізняються за тембром від сучасних інструментів).

Як зазначила Світлана Шабалтіна у проведеному нами інтерв'ю: «Поява у 1995 р. класу клавесину на кафедрі спеціального фортепіано у Національній музичній академії України ім. П. Чайковського не віщувала принципових змін у свідомості виконавців. Так як клас клавесину був тоді лише доповненням до вибіркових дисциплін, а клавесин - не надто популярним клавішним інструментом. Усе-таки зміни у музичній освіті України почали відбуватися і заклали основи для розвитку історично-інформованого виконавства».

Зазначимо, що в той час до України змогли приїжджати видатні західноєвропейські музиканти, які демонстрували значні досягнення в галузі виконавства старовинної музики, адже в європейських країнах копії клавесинів були філармоніях, концертних залах і музичних академіях.

Розвиток історичного виконавства у світі (кінець ХХ - початок ХХІ століття) зумовив появу напрямів: суто історичного (поєднання інструментів епохи, досконале володіння вокально-інструментальною технікою, розуміння стилістичної специфіки) та напряму історично-інформованого виконавства виконання старовинних творів на сучасних інструментах або копіях старовинних і продовження виконання старовинних творів на автентичних музичних інструментах. Однак, на нашу думку, виконання музичних творів на старовинних інструментах надає більшої виразності виконання та відповідності характерним рисам стилістики різних епох в історії музики. Цю ідею пропагує С. Шабалтіна.

З 1995 року завдяки діяльності Світлани Шабалтіної такі ж процеси - розвитку напряму історично-інформованого виконавство розпочалися і в Україні. Про зростаючу популярність методики навчання історично-інформованого виконавства, розробленої С. Шабалтіною, свідчить вивчення освітнього компоненту «Гри на клавесині» в Київській міській музичній академії імені М. Р. М. Глієра, Київському державному музичному ліцеї імені М. Лисенка, Львівській національній музичній академії імені М. Лисенка, Дніпропетровській академії музики ім. М. Глінки, де викладають випускники класу клавесина Національної музичної академії України імені П. Чайковського. На жаль, окрім класу клавесина до сьогодні ще не створені класи, що охоплюють вивчення гри на інших історичних інструментах [7].

Розглянемо життєвий та творчий шлях однієї із основоположниць класу клавесина та історично-інформованого виконавства в Україні Світлани Шабалтіної. На основі цілісного й системного аналізу напрямів науково-педагогічної, музично-творчої й культурно-просвітницької діяльності С. Шабалтіної розроблено періодизацію її професійної діяльності з виокремленням напрямів (див. табл.1).

На нашу думку, в нашому дослідженні доцільно представити цікаві та слушні думки й коментарі щодо розвитку клавесинної освіти в Україні, які висловила професорка С. Шабалтіна під час нашого інтерв'ю. Так, С. Шабалтіна сказала: «якщо у 1995 році у нас не було приводу занурюватися в атмосферу автентики. Ми не знали методології гри, професійних досліджень, ми не знали стилю. Коли наш клас організовувався, ми достовірно не знали, який шлях пройшла техніка гри на клавесині в ХХ столітті на Заході». Тому сьогодні, поступово сучасні музиканти почали повертатися до звучання старовинних інструментів, які, на щастя, були збережені та їх реставрували або були створені копії».

Таблиця 1.

Основні етапи професійної та творчої діяльності Світлани Шабалтіної

Назва етапи, роки

Зміст діяльності (основні події)

Освітній період (1977-1992 рр.)

Світлана Шабалтіна народилася в Києві у родині інтелігенції. Батько - Марк Карлович Бротман - відомий український невролог-вертебролог, вегетолог, один із найактивніших організаторів нейрохірургічної служби в Україні, кандидат медичних наук [5].

Мати - Євгенія Григорівни Шабалтіна - перша жінка-диригентка Національного симфонічного оркестру України [5].

Світлана Шабалтіна закінчила школу 10-річку ім. М. Лисенка (нині - Київський державний музичний ліцей ім. М. Лисенка) за класом викладача Всеволода Топіліна. Навчалася в Інституті ім. Гнєсіних і в аспірантурі при ньому (клас фортепіано).

У 1990-1992 рр. пройшла стажування у Краківській Музичній Академії (Республіка Польща) по класу клавесину професора Є. Стефанської.

Виконавсько-творчий і культурно-просвітницький період (1981 р. - до сьогодні)

З 1981 до сьогодні бере участь у фестивалях сучасної та давньої музики в Україні, Польщі, Угорщині як концертуюча солістка і у складі камерних ансамблів.

Виступала з концертами у Великобританії, Франції, Італії, Нідерландах, Німеччині, Швейцарії, Чехії, США, Україні.

З 1995 р. активна виконавська діяльність на клавесині.

Виконала численні записи для радіо, здійснила ряд прем'єрних виконань творів українських композиторів, зокрема В. Рунчака, В. Губи, Б. Верещагіна, С. Крутікова, В.Храпачова, Ю. Рожавської, Л. Дичко та інших. С. Шабалтіною були записані і випущені CD диски «Музика восьмирічного В.А. Моцарта» (С. Шабалтіна - клавесин, О. Кудряшов - флейта. Київ. Росток 2006); Sonatas and Fantasias by W. A. Mozart. Deuts on the harpricordion (S. Shabaltina, O. Shdrina-Lychak)); Українська музика вітчизняних композиторів Вітчизняна музика XVI-XVin ст. CD 1, 2; Harpricordion and accordion musik from Piazza to Piazzola (S. Shabaltina, E. Cherkazova, 2021); Ciela d'Europa (S. Shabaltina, E. Cherkazova, 2022) та інші. Брала участь як виконавець у міжнародних фестивалях «Musica Antiqua Europae Orientalis» (м. Бидгощ, Республіка Польща), «Cembalissimo» (Угорщина), «Silesia», «Dni Bachowski» (м. Краків, Республіка Польща), «Майстерня барокової музики» (м. Львів), фестиваль «Program of the 2019 Felix Mendelssohn Music Days in Krakow» (м. Краків, Республіка Польща), фестиваль старовинної музики ZAMUS : Zentrum fur Alte Musik Koln (м. Кьольн, Німеччина) фестиваль в «Міжнародних Бахівських читаннях», фестиваль імені Ванди Ландовської (м. Руво Ді Пулія, Італія) ІІ accordion Festival (м. Барі, Італія) та інші.

Концертувала як соліст і у складі камерних ансамблях та концертувала в Італії, Франції, Нідерландах, Великій Британії, Німеччині, Швейцарії, США, Чехії, Угорщині, Республіці Польщі.

Була головою журі першого клавесинного конкурсу на 16 Всеукраїнській відкритій музичній олімпіаді «Голос країни» (м. Київ, 2019 р.). Брала участь в роботі клавесинного конкурсу імені Ванди Ландовської як член журі (м. Руво Ді Пулія, Італія 2016 р. до сьогодні).

Прем'єрні виконання сольних і камерних творів сучасних українських композиторів, численні записи на радіо творів української й європейської класики.

Науково-педагогічний період (1995 р. - до сьогодні)

Організація 1995 р. першого в Україні класу клавесину. У 1995-2000 рр. С. Шабалтіна очолювала клас клавесину.

З 1995 р. - до сьогодні відбувається обґрунтування методики навчання історично- інформованого виконавства, а також проводить наукові дослідження, присвячені проблемам виконання старовинної музики та навчання гри на клавесині.

Написання книги «Клавесин крізь віка» (2013 р.) та більш як 20 наукових статей, зокрема «Особливості стилю виконання музики французьких клавесиністів» (2004 р.), «Особливості стилю виконання музики французьких клавесиністів» (2004 р.), «Ритмічна свобода як засіб виразності у клавесинній музиці XVH - ХУЛІ ст.» (2007 р.), «Токката чи прелюдія історія однієї назви» (2009, 2010 р.), «Музичні ідеї Ренесансу та Бароко в клавірних» в токатах І. С. Баха (2013 р.), «Виконавча традиція та індивідуальна інтерпретація: до проблеми цілісного сприйняття музичного

тексту твору» (2013 р.), «Вплив історичного виконавства на сучасних піаністів» (2014 р.) та ін. [6, с.154].

Сприяння у запровадженні вивчення гри на клавесині як вибіркового освітнього компоненту на базі Київської міської музичної академії ім. М. Глієра, Київського державного музичного ліцею ім. М. Лисенка, Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки.

2000 р. - до сьогодні - професор кафедри старовинної музики в Національній музичній академії імені П.І. Чайковського; домінування активної педагогічної діяльності та виконавської творчості та турбота про розвиток школи клавесину та методики навчання історично-інформованого виконавства в Україні.

У 2019 р. отримала звання Заслуженого діяча мистецтв України.

В 2020 році Міністерством освіти і науки України присвоєно вчене звання професора кафедри старовинної музики Національної музичної академії України імені Петра Чайковського.

Процес повернення створення копій старовинних інструментів супроводжувався змінами у викладанні гри на цьому інструменті. Копії різних старовинних клавесинів значно відрізняються від «нових» за своїм звучанням. Адже, щоб відтворити давню техніку гри, треба було реконструювати й манери виконання - цьому навчають як трактати композиторів минулого, так і самі інструменти.

Ретельне дослідження старовинних трактатів, де видатні композитори деталізували свій досвід виконання й давали поради, наприклад, щодо дотику до клавіш клавесина та ін., дозволили провідним виконавцям-педагогам повернути до життя й довести до перфекції виконавство на клавесині. Тільки один перелік тих трактатів зробив би цю статтю великим томом. Про це йдеться і у книзі «Клавесин скрізь віки», де наголошується на важливості ознайомлення виконавців зі старовинними трактатами з метою наближення до автентичності у грі [7, с. 118-120].

Отже, на нашу думку, сучасний стан клавірної школи України визначається як етап розвитку між класичною європейською системою вартостей, установок, традицій та новою, що лише формується, і спрямовується на забезпечення оптимальних умов для навчання і виховання творчої, активної особистості.

Імплементація педагогічного, культурного, творчого доробку західноєвропейських композиторів епохи Бароко сьогодні є актуальною, оскільки можемо запровадити методику історично-інформованого виконання до сучасних тенденцій освітнього процесу в закладах вищої музичної освіти, зокрема модернізації змісту мистецької освіти, впровадження інтерактивних методик у процес професійної підготовки майбутнього музиканта.

У зв'язку з модернізацією і реформуванням системи української вищої музичної освіти та виконання має розвиватися і навчання гри на клавесині: розроблення методичних засад навчання, що враховували б сучасні світові та європейські тенденції її розвитку і, водночас, ґрунтувалися на надбаннях української культури. Тому розробка і впровадження освітньої програми «Клавесин», де будуть проводити професійну підготовку майбутніх музикантів-клавесиністів в українських закладах вищої музичної освіти є актуальним, а також зважаючи на європейський досвід де є такі освітні програми.

Тому, вважаємо, що формуючи нову освітню парадигму у закладах вищої музичної освіти щодо розвитку напряму історично-інформованого виконавство важливим є використання таких педагогічних ідей Світлани Шабалтіної:

- вважаємо, що сьогодні доцільно запровадити вивчення додаткового освітнього компоненту «Гра на клавесині» у музичних закладах вищої освіти (консерваторіях, музичних коледжах);

- розробка та провадження освітньої програми «Клавесин» для закладів вищої музичної освіти;

- розвиток у студентів навичок історично-інформованого виконавства для розуміння вимог, техніки, манери та стилю історичної епохи саме в якій музичний твір написаний;

- залучення здобувачів освіти інструменталістів до творчої та виконавської діяльності, зокрема виконання старовинних творів на копіях старовинних інструментах і або на автентичних музичних інструментах.

Висновки

Отже, Світлана Шабалтіна - українська діячка, педагог, засновниця першого класу клавесину в Україні.

Основними напрямами педагогічної й культурно-просвітницької діяльності й творчості Світлани Шабалтіної є:

- музично-педагогічний та науковий (організація ніколи клавесину; обґрунтування методики історично-інформованого виконання, написання наукових досліджень з проблем історично-інформованого виконавства);

- національно-патріотичний (збереження національних традицій в клавесинному виконавстві, прем'єрні виконання сольних і камерних творів сучасних українських композиторів, численні записи на радіо творів української класики);

- концертно-виконавський і культурно-просвітницький (концертна діяльність як соліст, у складі камерних ансамблів в провідних країнах світу та в Україні).

Однак, на нашу думку, науково-педагогічна та творча діяльність Світлани Шабалтіної, її погляди на навчання й виховання майбутніх музикантів, реформу української музичної освіти впродовж останніх десятиліть не потрапляли в поле наукових зацікавлень вітчизняних науковців, а тому, на жаль, її ідей є невідомі широкому загалу дослідників музичної освіти.

В історико-педагогічній науці науково-педагогічна та виконавська діяльність Світлани Шабалтіної та обґрунтовані нею концептуальні засади історично-інформованого виконавства не знайшли поки що комплексного висвітлення. Проведене дослідження основних напрямів професійної та творчої діяльності Світлани Шабалтіної дало змогу доповнити й глибше представити історію вітчизняної педагогіки та музичної освіти.

Однак, воно не вичерпує усіх аспектів проблеми вивчення спадщини музичної діячки, педагога та дозволить відкрити нові можливості для порівняльного аналізу змісту історично-інформованого виконавства в Україні та європейських країнах, як у теорії так і практиці та актуалізувати педагогічні надбання Світлани Шабалтіної для змісту сучасної української музичної педагогіки.

Література

1. Вахраньов Ю. Клавір і клавірна музика на Україні середини XVII - першої половини XIX століть в історичних та літературних матеріалах. Музична Харківщина / Упор. П. Калашник. Харків, 1992. С. 159-174.

2. Корній Л. Інструментальна музика. Історія української музики. Частина Друга: Друга половина XVIII ст. Київ - Харків - Нью-Йорк: В-во М.П. Коць, 1998. С. 283-296.

3. Медведик Г., Медведик Ю. Теоретичні трактати західноєвропейських композиторів клавесиністів як важливий дидактичний матеріал сучасної української педагогіки. Молодь і Ринок. 2011. №10 (81). С.34-37.

4. Ольховський А. Нарис історії української музики / [Під редакцією проф. Б. Асаф'єва (І. Глебов)]. Київ: “Мистецтво”, 1941. 358 с.

5. Цимбалюк В.І. Марк Карлович Бротман. Український нейрохірургічний журнал, 2, 2008. С. 87-92. URL: https://neuro.kiev.ua/wp-content/uploads/2008_N2_ UNJ-87-92.pdf/ (дата звернення 10.10.2022).

6. Шабалтина С. Клавесин сквозь века. Заметки исполнителя. Київ: Український пріоритет, 2013. 160 с.

7. Ruch muzyczny S. Szabaltina. 2022. URL: https://ruchmuzyczny.pl/article/2231 (дата звернення 10.10.2022).

8. Historically informed performance. URL: https://www.sohipboston.org/what-is- hip (дата звернення (24.11.2022).

References

1. Vakhranov, Yu. (1992) Klavir i klavirna muzyka na Ukraini seredyny XVII - pershoi polovyny XIX stolit v istorychnykh ta literaturnykh materialakh. Muzychna Kharkivshchyna [Piano and piano music in Ukraine of the mid-17th - first half of the 19th centuries in historical and literary materials. Musical Kharkiv region] Upor. P. Kalashnyk. Kharkiv.

2. Diachkova, E. (2000) Kanony muzykalnykh myslei [Canons of musical thoughts] Den.

3. Kornii, L. (1998) Instrumentalna muzyka [Instrumental music.] Istoriia ukrainskoi muzyky. Chastyna Druha: Druha polovyna XVIII st. Kyiv - Kharkiv - Niu-York: V-vo M.P. Kots.

4. Medvedyk, H., Medvedyk, Yu. (2011) Teoretychni traktaty zakhidnoievropeiskykh kompozytoriv klavesynistiv yak vazhlyvyi dydaktychnyi material suchasnoi ukrainskoi pedahohiky [Theoretical treatises of Western European harpsichord composers as an important didactic material of modern Ukrainian pedagogy]. Molod i Rynok. 2011. №10 (81). S.34-37.

5. Olkhovskyi, A. (1941) Narys istorii ukrainskoi muzyky / [Pid redaktsiieiu prof. B. Asafieva (I. Hlebov)]. Kyiv: “Mystetstvo”.

6. Tsymbaliuk, V.I. (2008) Mark Karlovych Brotman [Mark Karlovych Brotman]. Ukrainskyi neirokhirurhichnyi zhurnal, 2. URL: https://neuro.kiev.ua/wp-content/uploads/ 2008_N2_UNJ-87-92.pdf/ (10.10.2022).

7. Shabaltyna, S. (2013) Klavesyn skvoz veka. Zametky yspolnytelia [Harpsichord through the ages. Artist's notes]. Kyiv. Ukrainskyii priorytet.

8. Ruch muzyczny (2022) S. Szabaltina [S. Shabaltyna]. URL: https://ruchmuzyczny.pl/ article/2231 (10.10.2022).

9. Historically informed performance (2022). URL: https://www.sohipboston.org/ what-is-hip (24.11.2022). Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Розгляд інструментального мистецтва та виконавства в джазовій сфері України, моменти та причини, що гальмують розвиток галузі культури, і фактори, що розвивають виконавців і рухають вперед. Позитивні тенденції розвитку української інструментальної музики.

    статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018

  • Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.

    статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018

  • Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.

    курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009

  • Етапи становлення народного хорового виконавства в контексті діяльності Охматівського народного хору під керівництвом П. Демуцького. Особливості організації та функціонування Охматівського народного хору. Перехід співочих гуртів до хорового виконавства.

    статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Аналіз поглядів, думок і висловлювань публіцистів щодо вивчення мистецької діяльності українських гітаристів. Висвітлення історії розвитку гітарного мистецтва. Проведення III Міжнародного молодіжного фестивалю класичної гітари Guitar Spring Fest в Одесі.

    курсовая работа [4,1 M], добавлен 19.05.2012

  • Узагальнення жанрових особливостей вокальної музики академічного спрямування, аналіз романсу, арії, обробки народної пісні композиторів Г. Генделя, Б. Фільц, С. Гулака-Артемовського, С. Рахманінова, Л. Кауфмана, В. Моцарта. Засоби виконавського втілення.

    дипломная работа [93,9 K], добавлен 26.01.2022

  • Проблема профільної підготовки фахівців в сфері естрадно-джазового виконавства. Необхідність модернізації музичної освіти. Вивчення теорії щодо розвитку музичних стилів, специфіки гармонії, аранжування, інтерпретації у джазі, практики гри і співу у дуеті.

    статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Історія відкриття у 1632 році Києво-Могилянської академії, де викладалися музичні предмети. Поширення у XVIII столітті пісень-романсів на вірші різних поетів. Створення з ініціативи гетьмана Данила Апостола в 1730 році Глухівської співочої школи.

    презентация [12,0 M], добавлен 18.01.2015

  • Знайомство з найпоширенішими ладами в українських народних піснях. Пентатоніка як набір нот, в якому повністю відсутні півтони, аналіз видів: мажорна, мінорна. Сутність поняття "музичне коло". Характеристика ладів, що лежать в основі єврейських мотивів.

    презентация [10,8 M], добавлен 17.12.2016

  • Загальна характеристика інструментальної музики, етапи та напрямки її розвитку в різні епохи. Жанрова класифікація народної інструментальної музики. Класифікація інструментів за Е. Горнбостлем та К. Заксом, їх головні типи: індивідуальні, ансамблеві.

    реферат [44,5 K], добавлен 04.05.2014

  • Розвиток музичного сприйняття в школярів як одне з найвідповідальніших завдань на уроці музики у загальноосвітній школі. Співвідношення типів емоцій з триступеневою структурою музичного сприйняття. Розвиток сприйняття музики на хорових заняттях.

    курсовая работа [60,5 K], добавлен 17.12.2009

  • Формулювання професійного термінологічного апарату музиканта-духовика, поглиблення науково-теоретичних знань та набуття практичних навичок. Шляхи становлення і проблеми розвитку української школи виконавства на трубі: історичний, виконавський аспекти.

    статья [25,1 K], добавлен 07.02.2018

  • Історія винаходу й еволюція розвитку духових інструментів. Витоки розвитку ансамблевого тромбонового виконавства. Функціонування різноманітних ансамблевих складів різних епох і стилів з залученням тромбона. Роль індивідуального тембрового начала тромбона.

    статья [48,1 K], добавлен 22.02.2018

  • Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.

    статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.

    презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013

  • Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.

    презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014

  • Дитячі та юнацькі роки Івасюка, отримання освіти, перші кроки з оволодіння скрипкою. Робота над піснею "Червона рута". Львівський період у житті композитора. Написання музики до спектаклю за романом Гончара "Прапороносці". Основні дати життя і творчості.

    реферат [21,8 K], добавлен 08.04.2014

  • Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.

    статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017

  • Дослідження історії створення українських національних гімнів. Микола Лисенко - засновник української національної музики. Михайло Вербицький - один з основоположників української національної композиторської школи. Автори гімну "Ще не вмерла Україна".

    реферат [23,9 K], добавлен 29.10.2013

  • Музичний фольклор та його розвиток на теренах України. Історія розвитку та трансформації українського фольклору. Особливості використання мотивів української народної музики. Обробки народних пісень. Сучасні фольк-колективи: "Домра", Брати Гадюкіни.

    курсовая работа [42,6 K], добавлен 07.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.