Інтерпретації композицій К.М. Вебера у кларнетовому виконавстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтерпретації композицій К.М. Вебера у кларнетовому виконавстві

Олександр Теремко, аспірант кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва; Петро Круль, доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри виконавського мистецтва Навчально-наукового Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Дана стаття присвячена дослідженню композиційних інтерпретацій Карла Марії Вебера в контексті кларнетового виконавства. Зосереджується увага на використанні різноманітних аспектів, пов'язаних з виконавськими техніками, музичним виразом та стильовими особливостями, які характеризують його музику. Розглядаються ключові особливості та деталі виконавства: артикуляція, фразування, динаміка та темпоритмічна структура. Досліджується роль, яку виконавець повинен відігравати у відтворенні автентичного стилю та естетики епохи, в якій були написані композиції. Приділяється увага питанню технічних викликів, з якими зіштовхуються кларнетисти. Пропонуються різні підходи та стратегії до подолання технічних складнощів і досягнення належного рівня вправності.

Стаття включає аналіз провідних творів Вебера для кларнету, таких як Концерт для кларнета з оркестром № 1 та № 2, Концертино, Гранд Дуо для кларнета та фортепіано. Проводиться порівняльний аналіз різних інтерпритацій, висвітлюючи різні підходи відомих кларнетистів та їх вплив на сприйняття музики Вебера. Наводяться приклади нестандартних виконавських рішень та бачень, що можуть спонукати до екперементів із текстом, тембром та комунікацєю із оркестром. Окремо описано використання кларнета Греснера у інтерпретаціях, який дозволяє виконувати композиції максимально автентично до першоджерела. У статті викладено велику кількість інтерпритацій та посилань на них, що вказує на гнучкість та варіативність даних композицій. Це в свою чергу дозволяє розвивати свободу творчості і шукати нові креативні рішення опираючись на вже сформовану базу, яку формували провідні кларнетисти, як минулого так і сучасності.

Стаття має значний науковий та практичний внесок у розуміння і виконання музики Вебера. Вона буде корисною для кларнетистів, викладачів та всіх хто цікавиться кларнетовою музикою та питанням інтерпритації.

Ключові слова: інтерпритація, кларнет, К.М. Вебер, тембр, композиція.

Interpretations of K.M. Weber's compositions in clarinet performance

Oleksandr Teremko, PhD student at the Department of Music Ukrainian Studies and Folk-Instrumental; Petro KRUL, Doctor of Arts, Professor, Head of the Department of Perfoming Arts Educational and Research Institute of Arts of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

This article is devoted to the study of compositional interpretations of Carl Maria Weber in the context of clarinet performance. Attention is focused on the use of various aspect related to performance techiques, musical expression and stylistic features that characterize his music. The key features and details of performance are considered: articulation, phrasing, dynamics and tempo structure. The role that the performer should play in recreating the authentic style and aesthetics of the era in which the compositions were written is explored. Attention is paid to the issue of technical challenges faced by clarinetists. Various appoaches and strategies are offered to overcome technical difficulties and achieve the apporopriate level of skill/

The article includes an analysis of Weber's leading works for clarinet, such as the Clarinet Concerto Nos. 1 and 2, the Concertino, and the Grand Duo for clarinet and piano. A comparative analysis of different interpretatons is carried out, highlighting the difeerent approaches offamous clarinetists and their influence on the perception of Weber's music. Examples of non-standard perfoming solutions and visions are given, which can lead to experiments with the text, timbre and communication with the orchestra. The use of Gresner's clarinet in the interpretations is described separately, which allows perfoming the compositions as autentically as possible to the original source. The article contains a large number of interpretations and references to them, wich indicates the flexibility and variablity of these compositions. This, in turn, allows for the development of freedom of creativity and the serch for new creative solutions based on the already established base formed by leading clarinetists, both past andpresrnt.

The article makes a significant scientific and praclical contributions to the understanding and performance of Weber's music. It will be useful for clarinetists, teachers, and anyone intrested in clarinet music and interpretations.

Key words: interpretation, clarinet, C.M. Weber, timbre, composition.

композиційний вебер кларнетовий виконавство

Постановка проблеми

Інтерпритація музичних творів є одним із найважливіших аспектів виконавського мистецтва. Та завданням кожного, чи це студент, чи вже досвідчений виконавець є зобразити твір не втративши його характеру та основної музичної думки, яку заклав у нього композитор. Це завдання є не з легких і вимагає великої кількості знань, навичок та вміння їх правильно застосовувати. Молодому студенту, який тільки починає опановувати усі нюанси виконавства доволі важко на перших етапах проявляти якісь власні бачення та експерементувати із музичним твором. З однієї сторони, це зв'язано із ще не достатньо сформованим музичним баченням, а з іншої не достатньою впевненістю у правоті своїх рішень. Тому, я вважаю є корисним під час розучування твору слухати та опиратись на уже відомі та популярні інтерпретації провідних музикантів світу. Це дозволяє побачити та почути ті деталі виконавства, які не завжди видно на перший погляд. Також варто зазначити, що кожна інтерпритація є унікальним суб'єктивним баченням і трактуванням, тому в цьому плані також хорошим є те, що молодий виконавець може вибрати для себе ту, яка йому особисто найбільше сподобалась. Тим більше, що у сучасному світі це стало доволі зручно та просто, адже популярні виконавці часто публікують свої виступи в різних соціальних мережах і не скористатись цією можливістю є не розумно.

Аналіз досліджень

Дослідження у такому фундаментальному напрямку як органологія, а саме інтерпретації в духовому виконавстві на даний час є доволі активними. Багато музичних дослідників вивчають та аналізуть різні способи виконання, включаючи різні аспекти, як історичний, еволюція інтерпритації, стиль виконання, темп, динаміку, артикуляцю, а також темброві особливості. Серед усього різномаїття можна виділити роботу П.Ф. Круля «Темброві особливості інтерпритації мідних духових інструментів у оркестровій музиці ХІХ ст.» (Круль, 2017), також дослідження І.О. Грузіна «До питання інтерпритації саксофонних творів В. Рунчака» (Грузін, 2019) де досліджувались інтрепритації творів конкретного автора. Також питання інтерпритації та її різних аспектів досліджували О. Щолокова, Н. Барановська, О. Ляшенко, В. Крицький (Крицький, 1999), Д. Лісун та інші... Конкретніше питанням інтерпритації в кларнетовому виконавстві займався M. Barthet (Barthed, 2010). Їхні дослідження спрямовувались у більшій частині на розкриття важливості інтрепретації та особливостях інтерпертації на кларнеті, як технічних так і тембрових.

Метою даної статті є аналіз композиційних інтерпретацій Карл Марії Вебера у кларнетовому виконавстві. Розкрити звуковий образ кларнета та темброву драматургію у його композиторській творчості.

Виклад основного матеріалу

Інтерпритації творів Вебера в кларнетовому виконавстві потребують деяких особливостей. Кожен кларнетист має свої власні ідеї та підходи до виконання класичної музики, і це робить інтерпретацію його творів більш цікавою.

При виконанні творів Вебера кларнетист повинен звернути увагу на такі елементи, як темп, динаміку, артикуляцію, фразування та інтонацію. Він має бути здатен передати різні настрої та емоції, які вкладені в музику Вебера, від меланхолійних і сумних моментів до веселих і жвавих.

Виконання творів К.М. Вебера можуть відрізнятися від кларнетиста до кларнетиста, інтерпритуючого їх на основі своїх особистих музичних переконань та стилю виконання. Однак, я хочу навести деякі приклади цікавих інтерпритацій, які допоможуть молодим виконавцям зрозуміти їх характер та особливості.

Концерт для кларнету № 1 у виконанні Швецького кларнетиста та диригента Мартіна Фроста та Оркестру Тапіола Симфоньєтта звучить енергійно та динамічно у першій частині та рондо, де виконавець використовує відносно швидку темпову характеристику, відтворюючи ритмічну складність твору. Також він звертає увагу на деталі, такі як акценти та кульмінації, підсилюючи ефекти гри. На противагу у частині адажіо твір набуває витонченого та вишуканого характеру. Мартін Фрост використовує м'які тони та плавні переходи, щоб передати емоційну сутність твору, а оркестр підтримує цей настрій, створюючи спокійні гармонії та додавши свої ритмічні та гармонічні акценти (Martin Frost Official, 2017).

Дует для кларнету та фортепіано у виконанні цього ж кларнетиста Мартіна Фроста та піаністки Ван Юйдзя на фестивалі Тсінанадалі у Грузії 2019 р. звучить дуже емоційно та лірично. Фрост використовує дуже м'який та затемнений тон, підсилюючи романтичний настрій твору. Ван, у свою чергу, додає витонченості та глибину, дотримуючись ніжного темпу (Tsinandali Festival, 2020).

«Концертино» - це один з найвідоміших творів класичної музики для кларнету. Один із головних аспектів інтерпретації твору - це баланс між технікою та емоційністю. Виконавець повинен демонструвати свої високі технічні навички, але при цьому не повинен забувати про емоційну складову твору. Крім того, важливим є вибір темпів. Виконавець повинен дотримуватись темпів які відповідають стилю та ритміці твору, але при цьому має право на деяку свободу інтерпретації. Наприклад він може підсилити темп у динамічних та енергійних моментах твору, або навпаки, змінити темп у більш спокійних та ліричних місцях.

Однією із відомих виконавців «Концертино» Вебера є німецька кларнетистка Сабін Мейер, яка відома своїми динамічними та емоційними інтерпритаціями класичних творів. У її виконанні твір зазвичай звучить більш романтично, з використанням широкого динамічного діапазону та інтенсивного використання вібрато, що надає музиці більшої емоційної виразності (SabineMeyer-Topic, 2015).

Інтерпретація Мартіна Фроста відрізняється оригінальністю та інтелектуальністю підходу. Його виконання виражає не лише віртуозність, але й музичну думку, що робить його виконання цього твору особливим (Martin Frost Official, 2017).

Даний твір посідає важливе місце і в моєму житті оскільки я часто виконував його на різних виступах.Тому з власного досвіду можу сказати, що він з першого погляду здається не складним оскільки майже всі технічні пасажі написані в до-мажорі і є доволі комфортними для виконання. Вся складність йде від інтонаційних моментів які спричинені різкими скачками звуків як наприклад із фа малої октави до ля другої на початку твору та інші. Дані переходи вимагають від виконавця доброго знання додаткових аплікатур для більш чистого інтонування. Також важливим нюансом є максимально легкий та делікатний початок звуків і фраз загалом, щоб не втратити той меланхолійний та мрійливий характер вступу. Ще одним із важливих деталей є динаміка якої продовж твору є багато і вона має властивість різко змінюватись із форте до піаніссімо.

В загальному інтерпритацій даного твору є велика кількість і кожен може знайти саме ту яка буде йому до душі, або ж створити свою власну і неповторну.

Ще одним із популярних творів Вебера є Концерт для кларнета і оркестру № 2, який також має велику кількість інтерпритацій від знаменитих кларнетистів. Наприклад американський кларнетист Річард Штольтцман, відомий своїм драйвом та енергією в грі. У своїй інтерпритації Концерту № 2 він ставить акцент на ритмічну точність і використовує зміни темпу для передачі динаміки та емоційності твору (RichardStoltzman-Topic, 2015).

Майкл Колінс - англійський кларнетист, у своїй інтерпритації ставить акцент на злиття мелодії з оркестром, що створює гармонійне звучання (MichaelCollins-Topic, 2022).

Сабіна Мейер відома також інтерпритацією цього концерту в якій можна почути чисте і яскраве звучання кларнета, добре збалансоване з оркестром. Виконавець грає досить швидко, з енергією і напруженістю, що додає динаміки до виступу (SabineMeyer-Topic, 2017).

Мартін Фрост із оркестром Тапіла Сим- фоньєтта у своїй інтерпритації звучить менш яскраво, але дуже експресивно. Виконавець ставить багато акцентів на різних етапах твору, роблячи його більш емоційно насиченим (Martin Frost Official, 2017).

Одним із цікавих виконань є інтерпритація Джуліана Блісса де можна почути більш яскраве та енергійне звучання кларнета, що дозволяє створити певну динаміку та напруженість. Виконавець також додає свій особистий стиль, змінюючи кілька нот у місцях для більшої експресивності (WIBC Firebird Honor Band, 2017).

Серед усього різномаїття окремо хочу виділити одну із найскладніших видів інтерпритації, а саме виконання на старовинних інструментах. Даний вид є дуже цікавим та окрім усіх нюансів додає ще аутентичність виконанню та дозволяє слухачу почути твір таким, яким він був на початку свого створення. Якщо брати конкретно твори К.М. Вебера то вони писались для кларнета Генріха Греснера, відомого на той час майстра із Дрездена інструментами якого користувались більшість кларнетистів того періоду.

Уся складність таких інтерпретацій полягає в тому, що окрім усіх художніх аспектів додається ще й технічний. Даний інструмент є не досконалим у плані інтонації та вимагає від виконавця хороших знань аплікатури не тільки «відкритої», а й «перехресної». Хорошим прикладом такого виконавця є британська кларнетистка Емелі Воргнінгтон яка професійно займається грою тільки на старовинних кларнетах, у її колекції є бароковий кларнет виготовлений за прототипом кларнета Деннера, також прототип кларнета Теодора Лотзе для якого писали перші твори Моцарт та Гайдн та класичний кларнет початку ХІХ ст. Генріха Греснера. Вона з великим успіхом виступає, її інтерпретації та особлива аутентичність користується популярністю серед слухачів.

Висновки

Інтерпретація композицій Карла Марії Вебера в кларнетовому виконавстві є складним і захоплюючим завданням для виконавця. Вебер був видатним композитором, чия музика виявляє велику експресію, технічну складність і багатошаровість. Правильна інтерпретація його творів допомагає розкрити всі нюанси музичного виразу, відтворити оригінальну ідею композитора та створити глибокий емоційний зв'язок з аудиторією. Одним з ключових аспектів інтерпретації Вебера є розуміння стилістичних особливостей його музики. Вебер був одним з провідних представників романтичної епохи, і його твори характеризуються драматичністю, емоційністю та фантастичними образами. Виконавець повинен добре знати музичну епоху, щоб правильно передати стиль Вебера і виконати його музику з відповідними фразуваннями, динамікою та виразністю.

Технічна складність кларнетових партій у творах Вебера також вимагає від виконавця високого рівня майстерності. Кларнет є основним інструментом у багатьох його композиціях, і він вимагає від виконавця вміння виконувати швидкі технічні пасажі, високі ноти та гнучкі мелодії. Інтерпретація Вебера вимагає досконалості в технічному виконанні, щоб передати енергію та витонченість його музики. Крім того, інтерпретація Вебера потребує від виконавця власного тлумачення і виразності. Виконавець повинен мати власне бачення інтерпретації твору, зберігаючи при цьому повагу до оригінальної музичної ідеї композитора. Крім того, співпраця з іншими музикантами, зокрема піаністом або оркестром, також впливає на інтерпретацію музики Вебера. Взаємодія з партнерами у музичному виконанні може відкривати нові шари музичності, створювати діалог та збагачувати виконання. Злагодженість, спільна вдумливість та взаєморозуміння між виконавцями можуть створити неповторний музичний досвід для аудиторії.

Список використаних джерел

1. Круль П.Ф. Темброві особливості інтерпритації мідних духових інструментів у оркестровій музиці ХІХ ст. Paradigm of knowledg. 2015. № 2(5).

2. Грузін І.О. До питання інтерпретації саксофонних творів В. Рунчака (виконавський аспект). Музикознавча думка Дніпропетровщини. 2019. № 16. С 30-41.

3. Крицький В.М. Формування уміння художньої інтерпретації у студентів музичних факультетів педагогічних закладів вищої освіти: автореф. дис. ... канд. педагогічних наук.: 13.00.01. Київ, 1999.

4. Barthet M., Guillemain P., Kronland-Martinet R., Ystad S. From clarinet control to timbre perception. Acta Acustica united with Acustica, 2010. № 96(4), Р 678-689.

5. Martin Frost Official. Clarinet Concerto № 1 in F Minor, Op. 73, J. 114: I. Allegro.

6. Martin Frost Official. Clarinet Concerto № 1 in F Minor, Op. 73, J. 114: II. Adagiomanontroppo.

7. Martin Frost Official. Clarinet Concerto № 1 in F Minor, Op. 73, J. 114: III. Rondo.Allegretto.

8. Tsinandali Festival. Tsinandali Festival 2019 | Yuja Wang & Martin Frost.

9. SabineMeyer-Topic. Concertino in E flat, J. 109 (Op. 26): I: Adagio ma non troppo.

10. SabineMeyer-Topic. Concertino in E flat, J. 109 (Op. 26): II: Andante-.

11. SabineMeyer-Topic. Concertino in E flat, J109 (Op.26): III: Rondo (Allegretto).

12. Martin Frost Official. Concertino for Clarinet & Orchestra in E-Flat Major, Op. 26. J. 109:Clarinet Concertino In C.

13. RichardStoltzman-Topic. Clarinet Concerto No.2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 155: I. Allegro.

14. RichardStoltzman-Topic. Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 155:II.Romanza:Andante.Recitativo.

15. RichardStoltzman-Topic. Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 155: III. Alla_polacca.

16. MichaelCollins-Topic. Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 118: I. Allegro.

17. MichaelCollins-Topic. Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 118: II. Andanteconmoto.

18. MichaelCollins-Topic. Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 118: III. AllaPolacca.

19. SabineMeyer-Topic. Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74: I: Allegro.

20. SabineMeyer-Topic. Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74: II: Romanza:Andante.

21. SabineMeyer-Topic. Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74: III: Alla polacca.

22. Martin Frost Official. Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 118: I. Allegro.

23. Martin Frost Official. Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 118: II: Romanza:Andante.

24. Martin Frost Official. Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 118: III: Alla_polacca.

25. 2017 WIBC Firebird Honor Band: Clarinet Concerto № 2 in Eb Major by C.M. Weber_III.

References

1. Krul P.F. (2015). Tembrovi osoblyvosti interpretatsii midnykh dukhovykh instrumentiv u orkestrovii muzytsi XIX stolitttia.[Timbre peculiarities of brass wind instruments interpretation in orchestral music of XIX century] Paradigm of knowledge, № 2 (5). [in Ukrainian]

2. Hruzin I.O. (2019). Do pytannia interpretatsii saksofonnykh tvoriv V. Runchaka (vykonavskyi aspekt). [To the question about the interpretation of saxophone compositions by V. Runchak (performing aspect)]. Muzykoznavcha dumka Dnipropetrovshchyny, № 16, S 30-41. [in Ukrainian]

3. Krytskyi V.M. (1999). Formuvannia uminnia khudozhnoi interpretatsii u studentiv muzychnykh fakultetiv pedaho- hichnykh zakladiv vyshchoi osvity. [ Formation of Artistic Interpretation Skills in Students of Music Faculties of Pedagogical Higher Education Institutions] avtoref. dys. ... kand. pedahohichnykh nauk: 13.00.01 Kyiv.[in Ukrainian]

4. Barthet M., Guillemain P., Kronland-Martinet R., Ystad S. (2010). From clarinet control to timbre perception. Acta Acustica united with Acustica, 96(4), P. 678-689.

5. Martin Frost Official (2017), Clarinet Concerto № 1 in F Minor, Op. 73, J. 114: I. Allegro.

6. Martin Frost Official (2017), Clarinet Concerto № 1 in F Minor, Op. 73, J. 114: II. Adagio ma non troppo: Martin Frost Official. Clarinet Concerto № 1 in F Minor, Op. 73, J. 114: I. Allegro.

7. Martin Frost Official (2017), Clarinet Concerto № 1 in F Minor, Op. 73, J. 114: III.Rondo.Allegretto.

8. Tsinandali Festival (2020), Tsinandali Festival 2019 | Yuja Wang & Martin Frost.

9. SabineMeyer-Topic (2015), Concertino in E flat, J. 109 (Op. 26): I: Adagio manon troppo.

10. SabineMeyer-Topic (2015), Concertino in E flat, J. 109 (Op. 26): II: Andante-.

11. SabineMeyer-Topic (2015), Concertino in E flat, J. 109 (Op. 26): III: Rondo (Allegretto).

12. Martin Frost Official (2017), Concertin of or Clarinet & Orchestrain E-Flat Major, Op.26.J. 109:Clarinet Concertino In C..

13. RichardStoltzman-Topic (2015), Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 155: I. Allegro.

14. RichardStoltzman-Topic (2015), Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 155: II. Romanza: Andante.

Recitativo.

15. RichardStoltzman-Topic (2015), Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 155: III.Allapolacca.

16. MichaelCollins-Topic (2022), Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 118: I. Allegro.

17. MichaelCollins-Topic (2022), Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 118: II. Andante_con_moto.

18. MichaelCollins-Topic (2022), Clarinet Concerto No. 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 118: III. Alla Polacca.

19. SabineMeyer-Topic (2017), Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74: I: Allegro.

20. SabineMeyer-Topic (2017), Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74: II: Romanza:Andante.

21. SabineMeyer-Topic (2017), Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74: III: Alla_polacca.

22. Martin Frost Official (2017), Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 118: I. Allegro.

23. Martin Frost Official (2017), Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 118: II: Romanza:Andante.

24. Martin Frost Official (2017), Clarinet Concerto № 2 in E-Flat Major, Op. 74, J. 118: III: Allapolacca.

25. Julian Bliss (2017), 2017 WiBC Firebird Honor Band: Clarinet Concerto № 2 in Eb Major by C.M. von Weber III.

Размещено на Allbest.ru