Харківська вокальна школа: на шляхах спадкоємності
Дослідження історичного минулого і творчих досягнень харківської вокальної школи, уособленої кафедрою сольного співу і оперної підготовки ХНУМ імені І.П. Котляревського. Простеження спадковості та виявлення специфіки сучасного етапу її розвитку.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.11.2023 |
| Размер файла | 56,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Наслідування і творча інтерпретація кращих традицій сценічного виховання, що були сформовані та розвинуті цими непересічними високопрофесійними митцями, а також багатьма іншими досвідченими викладачами кафедри оперної підготовки, чиї імена лишились поза межами цього нарису (див. Ривіна, 1992: 246-258; Кучер, 2007, 2009), дозволили вже від початку ХХІ століття, незважаючи на досить складні побутові й фінансові умови, поставити силами студентів низку яскравих оперних вистав, якими (майже до останніх своїх днів) диригував А. В. Калабухін. Серед них «Віндзорські пустунки» О. Ніколаї (режисер І. Ривина, 2008), «Чарівна флейта» Моцарта (режисер А. Калоян, 2009), «Любовний напій» Г Доніцетті (реж. А. Калоян, 2010), «Продана наречена» Б. Сметани (реж. А. Калоян, 2011), «Фра-Дияволо» Д. Обера (А. Калоян, 2014), «Розумниця» К. Орфа (реж. О. Дугінов, 2015, 2017), «Запорожець за Дунаєм» І. Гулака-Артемовського (реж. М. Чиженко, 2017), «Алєко» С. Рахманінова (реж. М. Климентовська, 2019), диригував виставами професор А. В. Калабухін. «На Русалчин Великдень» М. Леонтовича було представлено 2021 року у концертному виконанні (дир. Ю. Яковенко, хормейстер-постановник Н. Бєлік-Золотарьова, головний концертмейстер Л. Кучер, реж. О. Дугінов), однак сценічній прем'єрі завадила війна.
Отже, концепція комплексного виховання співака-актора є фундаментом для подальшого розвитку харківської вокальної школи, осереддям якої стала на сучасному етапі кафедра сольного співу та оперної підготовки ХНУМ імені І. П. Котляревського.
Сьогодні на кафедрі сольного співу працюють педагоги, які мають значний виконавський досвід та глибокі професійні знання, накопичені поколіннями викладачів харківської вокальної школи, що синтезувала традиції кращих вокальних шкіл Європи та України.
Провідні професори кафедри:
* Наталія Олегівна Говорухіна заслужена діячка мистецтв України (2016), кандидатка мистецтвознавства (2009), професорка, дипломантка Міжнародного конкурсу вокалістів імені А. Дворжака (1999, Карлови Вари, Чехія). Гідна спадкоємиця традицій харківської вокальної школи, до яких долучилася завдяки одразу кільком її яскравим представникам: навчалася як диригент-хормейстер (ХДАК, клас заслуженого діяча мистецтв України, професора В. І. Ірхи, вокальний клас народного артиста України, професора К. Г Шаши), згодом як вокалістка у ХДІМ ім. І. П. Котляревського (клас заслуженої артистки України, професорки А. Е. Резілової, асистентура-стажування (2004) у класі заслуженої діячки мистецтв України, професорки Т Я. Веске). Від 2002 року викладала на кафедрі сольного співу ХНУМ імені І. П. Котляревського; у теперішній час ректор вишу. З класу Н. Говорухіної вийшли лауреати й дипломанти міжнародних вокальних конкурсів і фестивалів О. Томків, В. Лунякіна, Р. Куштим, Г Помпєєва, Ю. Радкевич, О. Кузьміна, М. Ворочек, І. Бондаренко, викладачі китайських музичних університетів Хуан Веньфей, Тан Чжанчен, Лян Цзітао, Сунь Бо та ін. Працювала в журі національних та міжнародних конкурсів і фестивалів («Нові імена України» (2014, 2015, 2016, Київ), «Харківські асамблеї» (2013, 2014, 2015, Харків), «Яскрава країна» (2015, 2016, Одеса, 2015, Дніпропетровськ), «Співограй» (2015, 2016, Харків) та низка інших. У 2012-13 роках провела 26 майстер-класів у 11 містах КНР (Русакова (ред.), 2017: 436). Сьогодні в Університеті працюють її вихованці O. Кузьміна, Г. Помпєєва, О. Ветров, М. Ворочек, які плідно поєднують педагогічну діяльність з роботою в театрі.
* Наталія Євгеніївна Гребенюк докторка мистецтвознавства (2000), професорка, випускниця Т. Я. Веске (сольний спів) та P. П. Папкової (фортепіано) в Харківському державному інституті мистецтв імені І. П. Котляревського, лауреатка Міжнародного конкурсу оперних співаків в Італії (Неаполь,1991), фестивалів «Молоді голоси України» (Київ, 1990), «Харківські асамблеї» (1993, 1994, 1995). Гастролювала в багатьох містах Італії, Франції, Угорщини, Польщі, Німеччини, України. Авторка наукових публікацій. Серед її учнів лауреати міжнародних конкурсів вокалістів, кандидати мистецтвознавства.
* Володимир Олександрович Болдирєв (вихованець О. О. Костюка і Т. Я. Веске) народний артист України, професор, лауреат Міжнародного конкурсу імені М. Глінки і дипломант міжнародного конкурсу «Мін-Он» в Японії (1987). У 2015-2022 роках очолював кафедру сольного співу ХНУМ, де працює від 2001 року. Провідний соліст ХНАТОБу імені М. Лисенка, де працював від 1981 року, пізніше художній керівник театру, він виконав понад 30 оперних партій, створив яскраві образи в операх Россіні, Пуччіні, Моцарта, Верді та ін., постійно гастролював у різних країнах світу, брав участь у численних музичних фестивалях (Іспанія, Італія, Україна та ін.), у роботі журі міжнародних вокальних конкурсів. Підготував студентів-лауреатів міжнародних конкурсів вокалістів. Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України (2005), почесним знаком «Слобожанська слава» (2010), є лауреатом регіонального рейтингу «Харків'янин року» (2005, 2007).
* Таїсія Петрівна Мадишева професор, канд. мистецтвознавства (1994), лауреат конкурсу камерних виконавців «Золота осінь» (1979). Закінчила ХНУ імені В. Н. Каразіна та вокальний факультет ХДІМ імені І. П. Котляревського (клас І. Г. Азбель), працювала солісткою Харківської філармонії (1973-1985), де підготувала численні концертні програми, у тому числі монографічні: «Звучить музика Моцарта», «Бах: арії з кантат і мес», «Українські солоспіви», а також присвячені вокальній музиці Америки, Іспанії та інших країн; була першою виконавицею багатьох творів українських композиторів. Від 1985 року працює на кафедрі сольного співу як педагог та вчена (є авторкою науково-методичних праць, науковим керівником дисертаційних досліджень, брала участь у роботі міжнародних педагогічних форумів, семінарів з доповідями (Фінляндія, Україна, Португалія). Працювала в журі міжнародних конкурсів вокалістів у Литві (Каунас, 2005, 2007, 2009); Фінляндії (Лемпаала, 2010, 2011); Португалії (Фуншал. 2011); Італія (Лоніго, 2012, 2013), де проводила майстер-класи. Гастролювала в України, Німеччині, Молдові, Узбекистані та ін. Серед випускників лауреати вокальних конкурсів, солісти театрів і концертні співаки: С. Саніна, О. Гусарєва Н. Водоп'янова, кандидати мистецтвознавства А. Хуторська, доценти Л. Деркач, Н. Полікарпова (закінчила асистентуру-стажування у класі у Т. П. Мадишевої).
* Доцентами кафедри сольного співу і оперної підготовки працюють заслужені артисти України Л. А. Стецюн (Величко), М. В. Чиженко, О. П. Старікова, Д. М. Маклюк, С. В. Клебанова, О. М. Скворцова; кандидати мистецтвознавства Л. А. Деркач, Т. В. Жаркіх, Н. В. Полікарпова, І. К. Присталов; О. А. Кузьміна, І. В. Вербицька; серед її викладачів кандидати мистецтвознавства Я. М. Каушнян, Г. Ю. Помпєєва та інші Про повний актуальний склад кафедри можна довідатись на офіційному сайті ХНУМ імені І. П. Котляревського..
Отже, відмінною рисою сучасного стану вокальної кафедри стало значне зростання науково-методичної підготовки педагогів більша їх частина має наукові ступені кандидатів мистецтвознавства. Докторська дисертація професорки Н. Є. Гребенюк стала одним з нових кроків у пізнанні законів вокальної майстерності. Наукові дослідження дозволяють висвітлювати актуальні виконавські проблеми та знаходити шляхи їх вирішення, що дозволяє підтримувати високий рівень співацької майстерності, який відповідає сучасним вимогам світового вокального мистецтва.
Від 2022 року кафедру сольного співу та оперної підготовки очолила Лариса Анатоліївна Деркач, випускниця професора А. Е. Резілової, лауреат та дипломант міжнародних конкурсів («Янтарний соловей», 1996, імені І. Паторжинського, 1997), кандидат мистецтвознавства (2012), доцент. Паралельно з роботою на кафедрі сольного співу працювала солісткою Дніпропетровського театру опери та балету (1997-1999), серед озвучених нею партій Чіо-Чіо-Сан, Недда, Аїда та ін. Активно концертувала в ансамблі з Д. А. Гендельман в Україні та за кордоном, нерідко звертаючись до маловідомих музичних творів з яскравою емоційною палітрою. Серед її випускників заслужена артистка України Е. Джулік, солістки Харківської оперети А. Чувуріна та А. Майсурадзе, лауреати та дипломанти міжнародних і національних конкурсів Н. Полікарпова (доцент ХНУМ), С. Мельник (викладач ХНУМ), Н. Мазуренко Цао Хун, Л. Авдимирець С. Алексєєва, В. Шевченко, Чжан Лі, У. Смаглецька, Н. Соколова, Чжан І та ін.
Висновки
Стислий огляд історичного розвитку та основних досягнень харківської школи академічного співу, осереддям якої є сьогодні професорсько-викладацький колектив кафедри сольного співу та оперної підготовки ХНУМ імені І. П. Котляревського, дозволяє виявити певні її характеристики, закріплені в її багаторічній традиції.
Це надзвичайно висока вокальна культура, притаманна її кращим представникам, серед яких народні артисти СРСР Б. Гмиря, М. Рейзен, М. Манойло, Н. Суржина, Н. Ткаченко, В. Третяк, Г. Ципола; народні артисти України та колишніх радянських республік В. Арканова, В. Болдирєв, Г. Горюшко, О. Востряков, І. Журіна, Є. Іванов, М. Коваль, Л. Соляник, О. Романенко, В. Розанов та багато інших, заслужені артисти й лауреати та дипломанти міжнародних і національних конкурсів вокалістів, котрі в різні часи, в різних країнах, на найпрестижніших сценах світу успішно підтверджували високий професійний статус харківської вокальної школи: Л. Морозов (Женева, 1958), Є. Іванов (Софія, 1961, Бухарест, 1964), В. Тришин (Москва,1970), Л. Сергієнко (Женева, 1973, Москва, 1974), Г. Ципола (Токіо, 1976), В. Болдирєв (Японія, 1990), О. Крамарєва (Санкт-Петербург, 2005), М. Пастер (Москва, 2007), Н. Полікарпова (Фінляндія, 2010), Л. Кохан (Фінляндія, 2017), Лю Ся (Італія, 2018), В. Лашко (Чехія, 2019) та багато інших.
Складовими цього поняття є досконала технічна майстерність, завдяки традиції навчання співаків, започаткованій майстрами італійського bel canto, які стояли у витоків харківської вокальної школи; традиції, дбайливо збереженій і розвинутій кількома поколіннями вокальних педагогів, частково зафіксованій ними в навчально-методичних працях, та яка все ж здебільшого підживлюється процесом безпосереднього спілкування вчителя та учня у вокальному класі ось чому такою важливою є вдячна пам'ять учнів про своїх вчителів, методи їх роботи, їхні поради і ставлення до своєї справи. Це також глибоке осягнення художнього змісту твору, що виконується, яке було б неможливим без значної уваги педагогів до гармонійного розвитку особистості учня, розширення кола його професійних музичних знань та загальної ерудиції, спрямування його на постійний творчий пошук і самовдосконалення.
Отже, «спадковою» (згадаймо концертні вистави класу К. О. Прохорової-Мауреллі) можна вважати й актуальну сьогодні концепцію комплексного розвитку вокаліста, яка реалізується в тісній співпраці студента з концертмейстером, диригентом, хормейстером, режисером, викладачами акторських дисциплін, виконавській практиці у виставах Оперної студії і на концертній сцені. Нині вокальна кафедра ХНУМ здійснює весь комплекс підготовки вокаліста-професіонала, яка раніше розподілялась між кафедрами сольного співу, оперної підготовки, концертно-камерного співу. Від самого початку свого розвитку харківська вокальна школа спиралася на безцінний виконавський досвід її педагоги зазвичай були визнаними майстрами оперного і концертно-камерного співу, нерідко одночасно сполучали роботу у вокальному класі зі сценічною діяльністю, і ця практика зберігається й дотепер.
«Спадковими» слід вважати й такі «суб'єктивні» риси, як працелюбність, працездатність, навіть завзятість у роботі педагогів-вокалістів харківської вокальної школи, ретельність, увагу до найдрібніших деталей технічних, стилістичних, змістовних.
Нарешті, важлива характеристика харківської вокальної школи на всіх етапах її розвитку відкритість, готовність до засвоєння досвіду інших українських та світових шкіл (починаючи від запрошення І. І. Слатіним італійського співака А. Ф. Бугамеллі в якості вокального педагога на початку її формування, до багаторічної блискучої викладацької роботи вже у наші часи вихованки одеської школи, заслуженої діячки мистецтв, професора Л. Г. Цуркан) тобто здатність до постійного зростання й, головне розуміння його необхідності.
Отже, харківській вокальній школі є що успадковувати, і у надскладних умовах нашого воєнного сьогодення усвідомлення цього факту стає життєво важливим для подальшого її успішного функціонування і творчого розвитку.
Перспективами подальшого дослідження теми мають бути уточнення і встановлення істини щодо певних імен, дат і подій, «білих плям» в історії харківської вокальної школи, що передбачає пошуки й ретельне опрацювання вцілілих архівних матеріалів, можливість втрати яких з часом зростає, а також якомога більш повне висвітлення окремих її сторінок, пов'язаних з творчістю харківських вокалістів, у тому числі наших сучасників. Зі зміною поколінь природно з'являються нові педагогічні методики, змінюється естетика виконання, вдосконалюється вокально-технічна майстерність, але усвідомлення художньо-естетичних принципів харківської вокальної школи «в особі» вокальної кафедри Alma Mater допоможе молодим співакам, її вихованцям, розв'язувати складні проблеми у галузі музично-професійної діяльності.
Література
Геніка, Р. (1902). Прохорова-Мауреллі. РМГ, 13, ствп. 397-398 [рос.]. Говорухіна, Н. О. (2006). Значення харківського періоду у вокально-виконавській творчості Б. Р. Гмирі. Науковий вісник Національної музичної академії України, 39: Борис Гмиря. Погляд з ХХІ століття, 36-45. Говорухіна, Н. О. (2007). Тамара Яківна Веске. Харків: Кортес-2001. Голубєв, П. В. (1983). Поради молодим педагогам-вокалістам. (Пер. з рос.). Київ: Музична Україна.
Єрошенко, О. В. (2009). Педагогічна діяльність професора П. В. Голубєва: діалог української та італійської вокальних шкіл ХХ ст. Культура України, 26, 282-290.
Ігнатченко, Г. І. та ін. (Редкол.). (2002). Харківський державний інститут мистецтв імені І. П. Котляревського. 85 років. Харків: ХДІМ.
Кононова, О. В. (2004). Музична культура Харкова кінця XVIII початку ХХ ст. Харків: Основа.
Кононова, О. В. (2017). Еволюція музичної освіти в Харкові. У кн. Русакова, Л. В. (ред.-упоряд.) (2017). Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917-2017. До 100-річчя від дня заснування: мала енциклопедія. (Тт. 1-2). Т. 1. Музичне мистецтво, сс. 13-162. Харків: Водний спектр Джі-Ем-Пі.
Кучер, Л. І. (2007). Харківська оперна студія: історія і сучасність. У кн. Т. Б. Вєркіна, Г. А. Абаджян, Г. Я. Ботунова (ред.), І. Ю. Сухленко (упоряд.). Pro Domo Mea. Нариси. До 90 річчя з дня заснування ХДУМ імені І. П. Котляревського, сс. 220-221. Харків: ХДУМ.
Кучер, Л. І. (2009). Оперна студія Харківського державного університету мистецтв імені І. Котляревського: до 70-річчя від дня заснування. Харків: ХДУМ.
Кучер, Л. І., Костенко, Н. Є. (2017). Калабухін Анатолій Васильович. У кн. Русакова, Л. В. (ред.-упоряд.) (2017). Харківський національнийуніверситет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917-2017. До 100-річчя від дня заснування: мала енциклопедія. (Тт. 1-2). Т 1. Музичне мистецтво, сс. 475-476. Харків: Водний спектр Джі-Ем-Пі
Лисенко, І. М. (1997). Словник співаків України. Київ: Рада.
Мадишева, Т П., Жаркіх, Т В. (2017). Сольного співу кафедра ХНУМ ім. І. П. Котляревського. У кн. Русакова, Л. В. (ред.упоряд.) (2017). Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917-2017. До 100-річчя від дня заснування: мала енциклопедія. (Тт. 1-2). Т 1. Музичне мистецтво, сс. 672-675._Харків: «Водний спектр Джі-Ем-Пі».
Маркович, М. І. (2021). Творчі принципи вокальної педагогіки Миколи Манойла. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 60, 200-215.
Мельник, О. (2013). Художньо-методичні принципи професора Т Я. Веске у світлі парадигми харківської вокальної школи. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 38, 303-31, http://nbuv. gov.ua/UJRN/Pvmp_2013_38_29
Михайлов-Сидоров М. І., Євтушенко, Д. Г (1963). Питання вокальної педагогіки. Київ: Мистецтво.
Прохорова-Мауреллі Ксенія Олексіївна (2018). У кн. Українська музична енциклопедія. Т 5. С. 483. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т Рильського НАН України.
Ривіна, І. А. (1992). Кафедра сольного співу. Кафедра оперної підготовки. Харківський інститут мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917-1992, сс. 225-258. Харків: ХДІМ. [рос.].
Русакова, Л. В. (ред.-упоряд.) (2017). Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917-2017. До 100-річчя від дня заснування: мала енциклопедія. (Тт. 1-2). Т. 1. Музичне мистецтво. Харків: «Водний спектр Джі-Ем-Пі».
Цуркан, Л. Г. (2007). Вірність традиціям кафедри сольного співу. У кн. Т Б. Вєркіна, Г. А. Абаджян, Г. Я. Ботунова (ред.), І. Ю. Сухленко (упоряд.). Pro Domo Mea. Нариси. До 90 річчя з дня заснування ХДУМ імені І. П. Котляревського, сс. 56-75. Харків: ХДУМ.
Чиженко, М. В. (2014). Універсалізм особистості Л. Г. Цуркан. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 39, 338-345.
Чиженко, М. В. (2019). Анатолій Калабухін: феномен творчої особистості. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 55, 76-91, DOI 10.34064 / khniim 1-5506
Щепакін, В. М. (2012). Харківський період (1901-1918 рр.) Федеріко Алессандро Бугамеллі. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 36, 6-20.
References
Chyzhenko, M. V. (2014). Universalism of L. H. Tsurkan's personality. Problems of interaction of art, pedagogy, theory and practice of education, 39, 338-345 [in Ukrainian].
Chyzhenko, M. V. (2019). Anatolii Kalabukhin: the phenomenon of a creative personality. Problems of interaction of art, pedagogy, theory and practice of education, 55, 76-91, DOI 10.34064 / khnum 1-5506 [in Ukrainian].
Henika, R. (1902). Prokhorova-Maurelli. Russian Music Newspaper, 13, col. 397-398 [in Russian].
Holubev, P. V (1983). Advices to young vocal teachers. Kyiv: Musical Ukraine [in Ukrainian].
Hovorukhina, N. O. (2006). The significance of the Kharkiv period in B. R. Hmyria's vocal and performance work. Scientific Bulletin of the National Music Academy of Ukraine, 39: Borys Hmyria. View from the 21st century, 36-45 [in Ukrainian].
Hovorukhina, N. O. (2007). Tamara Yakivna Veske. Kharkiv: Kortes-2001 [in Russian].
Ihnatchenko, H. I. and others. (Ed. board). (2002). Kharkiv I. P Kotlyarevsky State Institute of Arts. 85 years old. Kharkiv: Kharkiv State Institute of Arts [in Ukrainian].
Kononova, O. V. (2004). The musical culture of Kharkiv at the end of the 18th early 20th century. Kharkiv: Osnova [in Ukrainian].
Kononova, O. V. (2017). Evolution of music education in Kharkiv. In Rusakova, L. V (Ed.) Kharkiv I. P Kotlyarevsky National University of Arts. 1917-2017. To the 100th anniversary of the foundation. Brief encyclopedia. (Vol. 1-2). T. 1. Musical art, pp. 13-162. Kharkiv: Vodnyi spectr Dzhi Em Pi [in Ukrainian].
Kucher, L. I. (2007). Kharkiv Opera Studio: history and modernity. In T. B. Verkina, H. A. Abadzian, H. Ya. Botunova, I. Yu. Sukhlenko (ed.). Pro Domo Mea. Essays. To the 90th anniversary of the Kharkiv I. P. Kotlyarevsky State University of Arts foundation, pp. 220-221. Kharkiv: Kharkiv State University of Arts [in Ukrainian].
Kucher, L. I. (2009). Opera Studio of the Kharkiv I. Kotlyarevsky State University of Arts: commemorating the 70th anniversary of its foundation. Kharkiv: Kharkiv State University of Arts [in Ukrainian].
Kucher, L. I., Kostenko, N. E. (2017). Anatolii Vasyliovych Kalabukhin. In Rusakova, L. V (Ed.) Kharkiv I. P Kotlyarevsky National University of Arts. 1917-2017. To the 100th anniversary of the foundation. Brief encyclopedia. (Vol. 1-2). T. 1. Musical art, pp. 475-476. Kharkiv: Vodnyi spectr Dzhi Em Pi [in Ukrainian].
Lysenko, I. M. (1997). Dictionary of singers of Ukraine. Kyiv: Rada [in Ukrainian].
Madysheva, T. P., Zharkih, T. V. (2017). Department of Solo Singing of Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts. In Rusakova, L. V. (ed.) Kharkiv I. P Kotlyarevsky National University of Arts. 1917-2017. To the 100th anniversary of the foundation. Brief encyclopedia. (Vol. 1-2). T. 1. Musical art, pp. 672-675. Kharkiv: Vodnyi spectr Dzhi Em Pi [in Ukrainian].
Markovych, M. I. (2021). Creative principles of vocal pedagogy of Mykola Manoilo. Problems of interaction of art, pedagogy, theory and practice of education, 60, 200-215 [in Ukrainian].
Melnyk, O. (2013). Artistic and methodological principles of Professor T. Ya. Veske in the light of the paradigm of the Kharkiv vocal school. Problems of interaction of art, pedagogy, theory and practice of education, 38, 303-331, http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvmp_2013_38_29 [in Ukrainian].
Mykhailov-Sydorov, M. I. & Yevtushenko, D. H. (1963). The issues of vocal pedagogy. Kyiv: Mystesttvo [in Ukrainian].
Prokhorova-Maurelli Ksenia Oleksiivna (2018). In Ukrainian musical encyclopedia. Vol. 5. P. 483. Kyiv: M. T. Rylsky Institute of Art History, Folklore and Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian]..
Rusakova, L. V. (Ed.) (2017). Kharkiv I. P Kotlyarevsky National University of Arts. 1917-2017. To the 100th anniversary of the foundation. Brief encyclopedia.
(Vol. 1-2). T. 1. Musical art, Kharkiv: Vodnyi spectr Dzhi Em Pi [in Ukrainian].
Ryvina, I. A. (1992). Department of Solo Singing. Department of Opera Training. Kharkiv I. P. Kotlyarevsky Institute of Arts. 1917-1992, pp. 225-258. Kharkiv: Kharkiv State Institute of Arts [in Russian].
Shchepakin, V. M. (2012). Federico Alessandro Bugamelli's Kharkiv period (1901-1918). Problems of interaction of art, pedagogy, theory and practice of education, 36, 6-20 [in Ukrainian].
Tsurkan, L. H. (2007). Loyalty to traditions: the department of solo singing. In T. B. Verkina, H. A. Abadzian, H. Ya. Botunova, I. Yu. Sukhlenko (ed.). Pro Domo Mea. Essays. To the 90th anniversary of the Kharkiv I. P Kotlyarevsky State University of Arts foundation, pp. 56-75. Kharkiv: Kharkiv State University of Arts [in Ukrainian].
Yeroshenko, O. V. (2009). Pedagogical activity of Professor P. V. Holubev: dialogue between Ukrainian and Italian vocal schools of the 20th century. Culture of Ukraine, 26, 282-290 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблема профільної підготовки фахівців в сфері естрадно-джазового виконавства. Необхідність модернізації музичної освіти. Вивчення теорії щодо розвитку музичних стилів, специфіки гармонії, аранжування, інтерпретації у джазі, практики гри і співу у дуеті.
статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018Педагогічний погляд на розвиток творчих здібностей учнів у процесі хорового співу як найбільш доступної виконавської діяльності школярів. Активізація ритмічного почуття школярів в музично-ритмічних рухах. Основні етапи розвитку співочих навичок учнів.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 30.04.2011Будова дихальної системи людини та механізм утворення звуку. Методика та практика дихання для професій пов’язаних з диханням. Особливості та переваги дихальної гімнастики Стрельникової. Комплексна базова система вправ для уроку співу в музичній школі.
конспект урока [1,1 M], добавлен 03.02.2012Розвиток творчих здібностей учнів у процесі хорового співу. Формування вокально-хорових навичок. Співоче дихання, артикуляція, дикція, ансамбль, стрій. Вокально-хорові вправи. Поетапне розучування пісні. Співацьке звукоутворення і звуковедення.
реферат [23,5 K], добавлен 25.10.2015Сучасний стан проблеми наукового вивчення вокальної педагогіки. Розвиток цього виду музичного виховання у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вплив Крушельницької і Менцинського на цей процес. Внесок Лисенко і Мишуги у розвиток музичного мистецтва.
магистерская работа [896,0 K], добавлен 16.09.2013Дослідження трансформаційних процесів в системі музичної освіти. Особливості підготовки студентів творчих спеціальностей до практичної виконавської діяльності. Вивчення впливу інноваційних технологій на формування цінностей професійного інструменталіста.
статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018Аналіз застосування народного співу та його трактування в межах творів, що відносяться до музичної академічної та естрадної галузі творчості Вероніки Тормахової. Нові підходи до практичного використання вокальної народної манери в мистецькій практиці.
статья [38,5 K], добавлен 07.02.2018Узагальнення жанрових особливостей вокальної музики академічного спрямування, аналіз романсу, арії, обробки народної пісні композиторів Г. Генделя, Б. Фільц, С. Гулака-Артемовського, С. Рахманінова, Л. Кауфмана, В. Моцарта. Засоби виконавського втілення.
дипломная работа [93,9 K], добавлен 26.01.2022Простеження становлення симфонічного оркестру, виникнення перших оперних та балетних оркестрів. Виявлення введення нових музичних інструментів. Характеристика струнної, духової, ударної груп та епізодичних інструментів. Способи розсаджування музикантів.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 24.10.2015Дослідження особливостей концертмейстерської діяльності. Визначення специфіки хорового диригування. Характеристика видів нотного тексту. Піаністичні складностей при відтворенні партитури. Проблеми розвитку поліфонічного мислення при вихованні диригента.
статья [27,2 K], добавлен 07.02.2018Аналіз специфіки народного вокалу, для якого притаманна природно-розмовна манера співу, робота голосових зв’язок, використання природних грудних і головних резонаторів. Характеристика діяльності камерних колективів, які використовують народний вокал.
статья [19,8 K], добавлен 17.08.2017Інструментальне музикування як засіб розвитку музичних творчих здібностей дітей. Погляди вчених на проблему творчого розвитку в процесі музикування на інструментах. Методика викладання уроку гри на баяні. Розвиток творчої ініціативи і самостійності.
курсовая работа [66,7 K], добавлен 09.04.2011Історія розвитку української культури в ХХ ст. Музичні постаті ХХ ст. Творчість Людкевича С.П., Ревуцького Л.М., Лятошинського Б.М., Станковича Є.Ф., Скорика М.М., Барвінського В.О., Крушельникої С.А., Руденко Б.А., Шульженко К.І., Козловського І.С.
презентация [532,2 K], добавлен 04.12.2013Дослідження вокального ансамблю з позицій комунікативної діяльності в дискурсі культурно-мистецького процесу. Характеристика процесу вокального виконавства та безпосередньо співу в ансамблі, як можливості втілення реального буття у слові та звуці.
статья [20,0 K], добавлен 24.04.2018Дослідження творчого шляху видатного кобзаря Чернігівщини Терентія Пархоменка і наслідувачки його творчості, його дочки Євдокії Пархоменко. Аналіз репертуару та творчого спадку чернігівських кобзарів, дослідження історії їх гастрольних подорожей.
статья [30,6 K], добавлен 24.04.2018Значення розвитку музичних здібностей у дітей дошкільного віку. Вікові особливості слуху і голосу дитини. Охорона дитячого голосу. Методи і прийоми навчання співу. Вибір і розучування пісень. Методичні аспекти формування музикальності дошкільнят в співі.
курсовая работа [53,0 K], добавлен 20.06.2015Аналіз специфіки інтерпретації хорових творів доби бароко. Формування художнього задуму. Дослідження особливостей тембрального забарвлення, нюансування та функціонального навантаження. Використання композиторами риторичних фігур. Форми звуковідтворення.
статья [15,3 K], добавлен 07.02.2018Оспівування жіночої краси, що порівнюється з квітучим мигдалем, у пісні Хільдора Лундвіка "Как цветущий миндаль". Вокальна музика як головне досягнення композитора. Музично-теоретичний та вокально-хоровий аналіз твору. Основні виконавські труднощі.
контрольная работа [292,6 K], добавлен 22.04.2016Опис життя видатної української оперної співачки, педагога Соломії Крушельницької. Її походження, музичне навчання в Украйні та Італії. Перший сольний виступ. Аналіз шляху її сходження до визнання на сцені. Повернення до СССР. Вшанування її пам’яті.
презентация [5,9 M], добавлен 31.05.2015- Переосмислення виконавської сутності майстра оперної сцени у проекції на творчі поступи Д.М. Гнатюка
Аналіз творчої особистості Д.М. Гнатюка в культурі. Визначення вектору роботи що стимулює до перманентного переосмислення численних культурно-мистецьких подій і явищ 70-х років з проекцією на театральні досягнення та міжнаціональну творчу комунікацію.
статья [27,5 K], добавлен 06.09.2017
