Загальнонаціональні елементи музичної культури Черкащини кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальнонаціональні елементи музичної культури Черкащини

кінця ХХ - початку ХХІ ст.

П.Ю. Хлєбніков

Харківська державна академія культури, м. Харків, Україна

Хлєбніков П.Ю. Загальнонаціональні елементи музичної культури Черкащини кінця ХХ -- початку ХХІ ст.

Охарактеризовано поняття «музична культура Черкащини» як складної системи, що включає музичні цінності, види діяльності, які їх стосуються, сукупність суб'єктів, установ і соціальних інститутів такого роду діяльності. Музичну культуру Черкащини представлено як невід'ємну частину духовної загальноукраїнської культури та музичної культури України. Визначено елементи національного рівня у структурі музичної культури Черкащини. На основі персональних статей у Wikipedia, Українській музичній енциклопедії та Енциклопедії сучасної України означено композиторів національного рівня Черкаської області. Виокремлено елементи національного рівня в інфраструктурі музичної культури Черкащини, складено рейтинг найпопулярніших музичних виконавців Черкащини в соціальних платформах.

Результати дослідження можуть бути використані спеціалістами у сфері культурології, музикознавства, музичної педагогіки, а також закладами вищої освіти, які реалізують освітні програми, результатами навчання яких є вміння застосовувати знання українського музичного простору окремих регіонів.

Ключові слова: музика, музична культура, українська культура, Черкаський регіон.

National elements of musical culture of Cherkashchyna at the end of the XX -- the beginning of the XXI century

P. Khlebnikov

Kharkiv State Academy of Culture, Kharkiv, Ukraine

The concept of “musical culture of Cherkashchyna” is characterized as a complex system that includes musical values, types of activities related to them, a set of subjects, institutions and social institutes of this type of activity. The musical culture of Cherkashchyna is presented as an integral part of the spiritual culture of Ukraine and the musical culture of Ukraine.

The purpose of the article is to study the current state of the musical culture of Cherkashchyna, to determine the elements of the national level in its structure, to define the level of national significance of contemporary performers of Cherkashchyna.

The methodology. The authorial vision of the problem is based on the principles of scientificity and objectivity. The structural and systemic approach was applied in the analysis of the infrastructure system of the musical culture of Cherkashchyna and further determination of its elements at the national level. The ranking scores approach made it possible to determine the most popular musical performers of Cherkashchyna in social networks.

The results. According to the results of the study of the current state of the musical culture of Cherkashchyna, the following elements of the national level were determined in its structure, namely: S. S. Hulak-Artemovskyi Cherkasy Music Vocational College; the Cherkasy Regional Philharmonic, where collectives with the honorary title -- “academic”, and the T. H. Shevchenko Cherkasy Academic Ukrainian Regional Music and Drama Theater. Using the ranking scores approach, a ranking of the most popular musical performers of Cherkashchyna in social networks was made, according to which the “Spiv Brativ” group holds the first position.

The scientific novelty. The article defines the elements of the national level in the structure of Cherkashchyna, defines the level of national significance of modern performers of Cherkashchyna.

The practical significance. The results of the research can be used by specialists in the field of cultural studies, musicology, musical pedagogy, as well as at higher educational institutions that implement educational programs, the learning outcomes of which are the ability to apply knowledge of the Ukrainian musical space of individual regions.

Keywords: music, musical culture, Ukrainian culture, Cherkasy region.

Постановка проблеми

музична культура черкащина

Культура є однією з пріоритетних сфер у соціальному та духовному розвитку Черкаського регіону. На Черкащині існує багато історичних та культурних об'єктів, які відображають різні етапи розвитку історії і культури регіону, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку й наукову цінність. Музична культура Черкащини формувалася з урахуванням народної пісенної та інструментальної музичної творчості, певного пласта церковної та обрядової музики, діяльності українських композиторів, які творили в умовах рідного краю і вкладали почуття, музичні смаки, устої, вірування, набутки та героїчні подвиги українського народу.

Водночас кожну культуру, яка виникла як національна, імпліцитно виокремлює щось загальнолюдське, об'єднуюче. Специфічний національний чи регіональний відтінок кожної культури слід брати до уваги у взаємодії із загальнолюдськими ідеалами. Питання взаємодії регіональних та національних, національних і глобальних елементів у будь-якому явищі, на нашу думку, є переважним предметом саме культурологічного дослідження, оскільки воно дозволяє вийти за предметні рамки наукових дисциплін, які досліджують художньо-мистецькі особливості кожного з таких елементів окремо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання української музичної регіоналістики досліджують постійно. У працях музична культура регіонів розглядається здебільшого з історико-культурної точки зору в різних галузях знань, частіше за все, історичних наук і мистецтвознавства. Йдеться про праці, присвячені музичній культурі Перемишльської та Сяноцької земель у XVI -- першій XVII ст. (Кузьмінський, 2018); Галичини ХІХ-ХХ ст. (Кияновська, 2000) та в роки Першої світової війни (Кобрин, 2009); Полтавщини XIX -- початку ХХ ст. (Литвиненко, 2006); Херсонщини цього ж періоду (Слабченко, 2011); Буковини XIX-ХХІ ст. (Каплієнко-Ілюк, 2022).

Серед розвідок, які висвітлюють музичну культуру різних регіонів України періоду незалежності, відзначимо статтю Е. А. Аблязімової про музичну культуру Криму (Аблязімова, 2014) та дослідження особливостей культурно-мистецького поступу Рівненщини (Виткалов, 2011). Серед загальнотеоретичних праць привертає увагу публікація Н. Ворони, у якій розглядається вплив особливостей українського національного характеру на музичну культуру України ХІХ ст. (Воронова, 2011). Проте, як бачимо, музична культура Черкащини ще не була предметом спеціальної наукової розвідки.

Мета статті -- дослідити сучасний стан музичної культури Черкащини та визначити елементи національного рівня в її структурі.

Відповідно до поставленої мети, заплановані такі завдання:

- встановити поіменний список черкаських композиторів національного рівня на основі критеріїв, що надають об'єктивну оцінку результатів їх діяльності у сфері музичної культури;

- розглянути елементи музичної інфраструктури Черкаського регіону та обрати ті, які мають загальнонаціональне значення;

- означити рейтинг популярності сучасних музичних виконавців Черкащини в соціальних мережах.

Методологія. Авторське бачення проблеми базується на принципах науковості та об'єктивності. У праці застосовано два основних методи дослідження: структурно-системний та метод рейтингових оцінок. Реалізація першого методу передбачає теоретичне уявлення та відтворення об'єктів як систем. У цьому разі необхідно виявити якомога більше число елементів цілого та здійснити їх групування. Структурно-системний метод застосовувався передусім в аналізі системи інфраструктури музичної культури Черкащини та подальшому визначенню її елементів національного рівня.

Застосування другого методу, рейтингових оцінок, полягає в ранжуванні елементів, обраних для аналізу за визначеними критеріями. Цей метод надав можливість визначити найпопулярніших музичних виконавців Черкащини в соціальних мережах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Передусім слід зазначити, що вихідною точкою нашого дослідження є саме поняття «музична культура», поширене переважно у східноєвропейському інтелектуальному обширі (Bebak, 2020), позаяк в англомовному середовищі, згідно з Cambridge Dictionary , воно потрактовується як стійке сполучення цих двох слів без загальновизнаного змісту. З культурологічного, наймасштабнішого, погляду на культуру доречно послуговуватись структурно-системним визначенням поняття музичної культури -- як сукупності установ, організацій, суб'єктів, видів діяльності, які забезпечують виробництво та трансляцію музичних цінностей. «Музична культура виступає як підсистема по відношенню до систем вищих рівнів: художньої культури суспільства, його духовної культури і, нарешті, культури в цілому» (Негребецька, 2012, с. 40).

У нашому дослідженні музичну культуру Черкащини розуміємо як значну частину духовної загальноукраїнської культури та музичної культури України, у якій відображені активна сила нації, творча енергія, музичний потенціал, готовність українців до створення та збереження цінностей української музики, головними ознаками якої є: самобутність, унікальність, самостійність, патріотизм, оснований на без-межному волелюбстві як провідній якості українського національного характеру (М. Костомаров, Д. Чижевський, І. Мірчук, В. Янів та ін.)

Музичне виховання відбувається на основі музичного навчання, яке представлене на Черкащині зусиллями двох вищих мистецьких навчальних закладів І--ІІ рівнів акредитації, 41 музичної та мистецької школи для дітей. У цих мистецьких закладах загалом навчається понад 10 тис. дітей. Також в області діють 3 театрально-концертних заклади, 730 клубних закладів, у яких функціонує понад 6 тис. клубних формувань, що об'єднують близько 60 тис. учасників, серед яких, зокрема, існує багато аматорських музичних гуртків (Черкаська обласна державна адміністрація, 2022).

Найзначущішою в музичній діяльності є творчість композиторів, започаткована ще на зламі ХІХ-ХХ ст. (С. Гулак-Артемовський, В. Нікітін (справж. прізв. -- Проворов), О. Кошиць, К. Стеценко, М. Радзієвський, П. Козицький, П. Демуцький).

Діяльність черкаських композиторів-шістдесятників ХХ ст. на противагу традиціоналізму, що знаходив підтримку в догматах соцреалізму та народності в радянську епоху, формувала новий напрям модернізму в українській музиці. Серед представників генерації композиторів-шестидесятників, які своєю творчістю визначили вектори розвитку музичного мистецтва Черкащини ХХ ст., та композиторів, які своїми новаціями вносять внесок у мистецький образ нашої епохи, виокремимо кілька прізвищ, котрі здобули почесні звання народних / заслужених артистів України та/або входять до Національної спілки композиторів України, вшановані персональними статтями у Wikipedia, Українській музичній енциклопедії та Енциклопедії сучасної України. Ці композитори визнані надбанням вітчизняної культурно-мистецької спадщини, їхня творча діяльність, маючи самостійну художню та наукову цінність, сприяє розвитку національної музичної культури України (табл. 1).

Музична творчість Черкащини має свій колорит та особливості мелосу, приємні для сприйняття, ніжні, ласкаві мелодії. Композитори, які творили на Черкащині, надихаючись красою природи, поезією видатних українських митців, котрі мають черкаське коріння (Т. Г. Шевченка, Т. С. Осьмачки, В. А. Симоненка), пропагували життєствердне відчуття любові до рідного краю та розфарбовували свою музику трепетним звучанням (табл. 2).

До черкаських композиторів сучасності, крім вказаних у табл. 1, можемо віднести С. Нікітіна, О. Стадника, С. Рєзніка, М. Моцика. Їхні твори також є частиною музичної скарбниці Черкащини, вони звучать на концертах, їх вивчають у школах, музичних коледжах.

Діяльність диригентів пов'язана з реалізацією власного бачення, основаного на багаторічному досвіді, умінні передавати настрій твору за допомогою інтерпретації. Відомим диригентом регіону є художній керівник та головний диригент Академічного малого симфонічного оркестру КЗ «Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради» Олександр Дяченко, який має звання «Почесний громадянин Черкащини». Крім того, до плеяди черкаських диригентів належать заслужений працівник культури України В. Бреславський, заслужена артистка України О. Бєлкіна, В. Федас та ін.

Таблиця 1

Найвідоміші черкаські композитори ХХ-ХХІ ст.

Таблиця 2

Найвідоміші композитори ХХ-ХХІ ст. вихідці з інших регіонів України, що творили на Черкащині

Виконавці, маючи вмотивовану любов до музики, присвячують свою діяльність усвідомленню, відтворенню та передачі композиторського задуму. У Черкасах й області є багато видатних виконавців, які є лауреатами міжнародних, всеукраїнських, обласних та міських конкурсів.

В інфраструктурі музичної культури Черкащини передусім означимо два коледжі. Це Черкаський музичний фаховий коледж ім. С.С. Гулака-Артемовського та КЗ фахової передвищої освіти «Уманський обласний музичний фаховий коледж ім. П. Д. Демуцького Черкаської обласної ради». Перший відоміший. Очолювана понад 40 років заслуженим працівником культури України В. Хорошим, віддана справі команда фахівців, працюючи у закладі, розташованому на високих кручах Дніпра, оспіваному символом України Т. Шевченком, формує традиції професіоналізму і креативності та надає своїм випускникам крила для творчості й розвитку. У стінах закладу формується музична еліта, здійснюється підготовка висококваліфікованих фахівців для мистецьких закладів вищої освіти, культурно-освітніх установ та інших сфер діяльності не тільки Черкащини, але й України загалом. З моменту його заснування (1961 р.) підготовлено понад 6 тис. спеціалістів, багато з яких відзначено званнями: «Заслужений артист України», «Заслужений діяч мистецтв України», «Заслужений працівник культури України» (Черкаський музичний коледж ім. С.С. Гулака-Артемовського, 2023).

Черкаська обласна філармонія є одним з осередків у сфері культури не лише Черкаської області, а й центрального регіону України. На початку функціонування закладу у його просторій концертній залі, що за своїми акустичними властивостями посідає третє місце в Україні, пролунала світова музична пам'ятка, щемливо-бентежна, лірична й сурова пісня-реквієм «Степом, степом» http://surl.li/gmptj, створена тандемом черкаських митців (композитором А. Пашкевичем, поетом М. Негодою, співачкою О. Павловською, Черкаським народним хором), яка здобуває відгук серед українців, набуває нового прочитання та значення.

Черкаська філармонія відкрила багато відомих Україні й світові імен, народних артистів, хормейстерів і композиторів А. Авдієвського, А. Пашкевича, вокалістів зі світовою славою Р. Кириченко, В. Пивоварова, Л. Монастирську, О. Павловську, Є. Кухарця, В. Бокоча; нарешті, сучасну зірку естради -- О. Винника. Нині, продовжуючи кращі культурно-просвітницькі традиції, розвитку музичного мистецтва сприяють Черкаський академічний заслужений український народний хор (художній керівник та головний диригент В. Федас), академічний симфонічний оркестр (художній керівник та головний диригент -- заслужений діяч мистецтв України О. Дяченко), інші колективи й солісти.

КЗ «Черкаський академічний український обласний музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка Черкаської обласної ради», пройшовши шлях злетів і випробувань, у 2021 р. відновив свою роботу після пожежі і тривалої реконструкції. У стінах театру проходять музичні вистави; сольні концерти; інструментальні концерти, де слухачі ознайомлюються з різноманітністю джазових стилів: від блюзу до свінгу, від босанови до балади; захоплюють увагу слухача п'єси у виконанні музикантів-віртуозів, звучить авторська музика та пісні. Саме в цьому закладі народилася пісня В. Талаха на слова Олекси Озірного -- урочистий музично-поетичний твір, що став Гімном міста http://surl.li/gmpqi, у якому відзначено, що Черкаси як «...колиска звитяги й добра.», тут «.зайнялась державності зоря і славу понесла по всьому світу.». За свою історію колектив театру здійснив понад 450 постановок, 2/3 яких -- твори сучасної української та зарубіжної драматургії. До початку повномасштабного російського вторгнення щорічно давалось близько 220 вистав (Черкаський академічний український обласний музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, 2023).

Черкаський міський Будинок культури ім. Івана Кулика активує творчу та культурно-мистецьку діяльність жителів м. Черкаси, -- основний центр місцевої активності, де функціонують різноманітні гуртки: вокальні, інструментальні,

хореографічні тощо. Творчий колектив будинку культури є невід'ємною частиною повсякденної праці колективів художньої самодіяльності та клубів за інтересами.

Палац культури «Дружба народів» є найголовнішим концертним майданчиком області та значним культурним і мистецьким центром міста Черкаси, у якому працюють численні культурно-мистецькі та творчі колективи, серед яких 7 дитячих творчих колективів, які відвідують близько 500 дітей, 4 хореографічні колективи, є також народна вокальна студія «Беліссімо» (Палац культури «Дружба народів», 2023), учасники якої мають у своєму репертуарі велику кількість народних пісень. Серед творчих колективів, що працюють у Палаці культури «Дружба народів», є відомі не лише в Україні, а й за її межами.

Палац культури «Дружба народів» має достатнє технічне оснащення, він добре пристосований для проведення культурних та суспільних заходів -- концертів і фестивалів.

Черкаський міський Палац молоді надає послуги соціально-культурного, просвітницького, оздоровчого, розважального спрямування та створює умови для аматорської художньої творчості.

Сучасні виконавці активно використовують соціальні мережі (YouTube, TikTok) для просування своєї творчості. Для визначення рівня їх національної значущості ми зібрали відомості про таких виконавців у таблицю 3 і впорядкували відповідно до кількості переглядів і підписників їхніх каналів.

Таблиця 3

Рейтинг найпопулярніших музичних виконавців Черкащини в соціальних мережах (станом на 03.04.2023 р.)