Етапи історичної еволюції хорової музики а cappella в китайському мистецтві ХХ - початку ХХІ ст.
Осмислення шляхів історичного становлення і розвитку китайської хорової музики а сарреііа у зв’язку із загальноісторичними процесами розвитку музичної культури і професійного хорового мистецтва. Особливості становлення і репрезентації хорової музики.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.11.2023 |
| Размер файла | 30,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кафедра теорії та історії музики
Харківської державної академії культури
Етапи історичної еволюції хорової музики а cappella в китайському мистецтві ХХ - початку ХХІ ст.
Ван Цзяцин, аспірант
Мета роботи - осмислення шляхів історичного становлення і розвитку китайської хорової музики а сарреііа у зв'язку із загальноісторичними процесами розвитку музичної культури і професійного хорового мистецтва Піднебесної. Методологія дослідження комплексна і спирається на синтез загальнонаукових підходів та спеціальних методів дослідження, притаманних сучасному музикознавству. Вагомим в роботі постали історичний та системно-аналітичний методи дослідження. Наукова новизна дослідження полягає у розширенні уявлень про характер історичного розвитку китайського хорового мистецтва у ХХ ст., а також висвітленні еволюційних процесів та тенденцій модернізації в цій сфері на початку ХХІ ст. Вперше спеціально розглянуто особливості становлення і сучасної репрезентації хорової музики а сарреііа як вагомого сегменту китайського хорового мистецтві та надано її загальну характеристику.
Висновки. В ході дослідження визначено детермінанти формування китайському хорового мистецтва та особливості його історичного буття в ХХ- поч. ХХІ ст. Надано характеристику найважливіших етапів семантичної еволюції китайської хорової музики та окреслено провідні тенденції жанрового і стильового розвитку в цій мистецькій сфері.
Відзначено зростання творчого інтересу сучасних китайських композиторів до хорової музики а сарреііа та збагачення образно-смислової і мовно-виражальної палітри творів у даній жанрово-виконавській царині. Розкрито культурні зв'язки та смислові перетини європейського та китайського хорового мистецтва.
Підкреслюється діалогічна скерованість хорової творчості Піднебесної та інтенсивне засвоєння в ході еволюції музики а сарреііа кращих національних та світових вокально-хорових надбань. Відзначено суттєвий вплив на процеси жанрово-стильового розвитку китайської хорового мистецтва і формування а сарреіі'ної виконавської поетики традицій європейської духовної музики.
Ключові слова: музичне мистецтво, хорова музика, китайська хорова музика, хори а сарреііа, жанр, хорові жанри.
Wang Jiaqing, Postgraduate student at the Department of History and Theory of Music Kharkiv State Academy of Culture (Kharkiv, Ukraine)
STAGES OF HISTORICAL EVOLUTION OF А CAPPELLA CHOIR MUSIC IN CHINESE ART OF THE XX - EARLY XXI CENTURY
Objective - to comprehend the ways of historicaі formation of Chinese а саірреіісі choraі music in connection with the general processes of devehpment of musicaі cutture and professionaі choraі art of the Ceіestiaі Empire. Research methods are comprehensive and based on the synthesis of ^єпєпі scientific approaches and speciaі methods of research inherent in modern musicotogy. The most important were historicaі and system-anaіyticaі research methods. Scientific novelty of the research Hes in expanding ideas about the nature of the historicaі devek/pment of Chinese choraі art in the XX century, as weH as highhghting the evofutionary processes and trends of modernization in this area in the eaHy XXI century. For thefirst time, the research speciatty considers the pecuHarities of the formation and modern representation of a caрpeііa choral music as an important segment of Chinese choraі art and present its generaі characteristics.
Conclusion. The study identified the determinants and features of the historicaі devekpment of Chinese choraі art in the XX - eaHy XXI century. The characteristics of the most important stages of the semantic evolution of Chinese choraі music are presented and its іeading trends of genre and styhstic devekpment are outiined.
The growth of creative interest of modern Chinese composers in a caрpeііa choraі music and the enrichment of the figurative-semantic and Hnguistic-expressive paіette ofworks in this genre-performing, field is noted. Cuіturaі connections and semantic intersections of European and Chinese choraі art are reveaіed.
The dkdogic orientation of the choraі creativity of the Ceіestiaі Empire and the intensive assimHation of the best nationaі and woHd vocaі and choraі achievements in the course of music devekpment are emphasized. The research notes a significant influence on the processes of genre and style development of Chinese choral art and the formation of a capella performance poetics of the traditions of European sacred music.
Key words: musical art, choral music, Chinese choral music, a caрpella choirs, genres, choral genres.
ВСТУП
Постановка проблеми. В умовах розвитку культури постсучасності, що увиразнює художній простір сьогодення, набуває значення осягнення явищ китайської музики як унаочнення складних перетинів різних художніх традицій, інтонаційних та жанрово-стильових систем і свідчення взаємозв'язків національного зі світовим мистецтвом. У цьому контексті нагальним питанням музикології постає вивчення динаміки розвитку і характеру функціювання професійного хорового мистецтва Піднебесної, зокрема сфери а сарреііа, що постає вагомим сегментом музичної культури цієї країни і віддзеркалює глибинні інтеграційні процеси й діалогічні тенденції в аспекті «Схід - Захід». Як найзначніший різновид колективної вокальної царини та носій її іманентних властивостей, хорова музика а сарреііа виконує смислотворну роль в сучасній культурі КНР та складає сутнісну основу концертно-виконавської практики китайських співочих колективів.
Аналіз досліджень із заявленої проблематики засвідчує зростання наукового інтересу до вивчення китайської хорової культури та її вагомих сегментів - хорової творчості і виконавства. На сучасному етапі питання китайського хорового мистецтва, розглянуті в музично-історичному та музично-теоретичному ракурсах із визначенням смислової ролі та значущості в національній культурі, досліджуються в роботах таких вчених.
Переважна більшість зазнаних праць має оглядово-описовий характер з виокремленням значущих історичних подій як зовнішніх чинників впливу на хоровий художній процес та констатацією музично-фактологічного матеріалу як документального свідчення його наявності.
Зацікавленість у висвітленні питань китайської хорової музики та аргументації її історико-стильових явищ прослідковується останнім часом в українській музикології. В цьому плані слід відзначити розвідку Лю Фань, Г Стахевич (Лю Фань, Стахевич Г., 2022), присвячену осягненню процесів трансформації стильових засад хорового мистецтва Піднебесної у зв'язку з соціально-політичними та національно-культурними зрушеннями в цій країні у період другої половини ХХ - поч. ХХІ ст.
Вагому складову аналітичного інструментарію музикознавства складають праці, скеровані на висвітлення художньої сутності і видової специфіки цієї мистецької сфери. В дослідницькому просторі вітчизняної музикології сьогоденної накопичився масштабний корпус різножанрових теоретичних праць, скерованих на осягнення хорової музики а сарреііа та пошуки нових методологічних засад її експлікації. На сучасному етапі розвитку осмисленню феноменологічних засад цієї мистецької сфери присвячені дослідження вчених О. Батовської (Батовська, 2019), О. Приходько (Приходько, 2017) та О. Бондар (Бондар, 2019), які відкривають нові горизонти осягнення й окреслюють рівні концептуалізації акапельної хорової музики.
Натомість, незважаючи на наявність праць, скерованих на вивчення китайської хорової музики, в цілому, значна кількість важливих аспектів екзистенції останньої дотепер не зазнала системного висвітлення й потребує грунтовної аналітики. Виходячи з аналізу теоретичних джерел, маловивченою цариною, художньо-естетичні смисли якої з боку мистецтвознавчої думки, зокрема вітчизняної, й досі залишаються не прочитаними, є китайська хорова музика а сарреііа, що зумовлює актуальність пропоновааної розвідки.
Метою пропонованого дослідження є розкриття шляхів історичного становлення і траєкторії розвитку хорової музики а сарреііа в китайській музичній культурі та визначення специфіки її художньої екзистенції на різних етапах художньо-історичного буття у хронотопі ХХ - початку ХХІ ст.
Наукова новизна статті полягає у розширенні уявлень про художній світ китайського хорового мистецтва та особливості становлення національної моделі а сарреіі'ного хорової музики в Піднебесній, а також висвітленні тенденцій модернізації цієї сфери у зв'язку з посиленням культурно-інтеграційних процесів в музичній творчості.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ
Професійна хорова музика є одним з найзначніших явищ художньої культури сучасного Китаю, вагомим чинником її смислотворення. У цій царині віддзеркалені глибинні інтеграційні тенденції та культуротворчі процеси, що відзначаються науковою думкою як прояви діалогу «Схід - Захід» та взаємодії етнічних та світових художніх традицій, національно-специфічних та універсальних явищ.
Співоче мистецтво Китаю має багатовікову і самобутню історію та спирається на глибинні ментальні засади і національні музичні традиції одноголосного та унісонно-гетерофонного вокального інтонування, що викристалізувалися під впливом культурних і естетико-художніх детермінант та склалися на основі системи філософсько-світоглядних і релігійних уявлень (конфуціанства, буддизму) нації. Досліджуючи джерела багатоголосного хорового співу в китайській культурі, цю думку також стверджує Юань Є, підкреслюючи, що музика Піднебесної, «зазнаючи серйозних історичних змін, розвивалася як виключно монодичне мистецтво», зберігаючись незмінною до початку ХХ ст. - часу «...завершення панування імператорських династій, які правили у Китаї від незабутніх часів...» (Юань Є, 2019: 92).
Базуючись на досвід вивчення питань становлення китайської хорової музики, зазначимо, що багатоголосний хоровий спів виникає у музичній культурі Китаю на початку ХХ ст. (§Ј§Ґ§«§«, 2012). Цей динамічний культуротворчий процес, що тривав протягом минулого століття був детермінований сукупністю чинників і виявився закономірним результатом впливу на традиційну китайську музику явищ західноєвропейської культури. Значною мірою він постав віддзеркаленням соціально-політичних, економічних і культурних трансформацій в країни, зростання національної самосвідомості китайського народу та активізації міжкультурних контактів та інонаціональних художніх впливів на традиційну музику Піднебесної. Кристалізація даної сфери творчості здійснювалася паралельно із формуванням засад музичного професіоналізму, інфраструктури музичного мистецтва і системи національної освіти в Китаї, невід'ємною складовою котрої постала музика.
Стрімкий шлях самоідентифікації хорової творчості Піднебесної як царини мистецтва з власною естетикою і системою виразних засобів відбувався на підставі інтенсивного засвоєння на національному ґрунті західного (європейського) багатоголосного досвіду а також явищ східно-азійського (передусім японського) співочого мистецтва (Гуй Цзюньцзе, 2020).
В аспекті західних впливів, значну роль у формуванні хорового професіоналізму в Китаї відігравало засвоєння європейських канонів музичного мислення, принципів музичного формоутворення, особливостей багатоголосної хорової композиції і жанрових моделей хорової музики (духовної і світської). Заглибленню у світ європейської хорової музики й порозумінню її художньої логіки сприяло ознайомлення китайських музикантів із засадами функціональної гармонії і поліфонічного письма, специфікою фактурної організації хорових творів з опорою на чотириголосний хоровий склад та темброву диференціацію співочих партій.
Джерелом формування хорового мистецтва в Піднебесній постало проникнення в китайську культуру християнського релігійного світогляду, насамперед традицій католицизму та протестантизму (що зазнає у Китаї найбільше розповсюдження серед християнських конфесій) з атрибутивною для них сакральною обрядовістю, духовно-хоровою та інструментальною (органною) практикою, традиціями монодичного хорального піснеспіву та хорового багатоголосся (Кайсен Ян, 2019: 68-69).
Цей процес, розпочатий ще у ХУІ ст., за часів правління династії Мін, набув розвитку у зв'язку із виникненням в Китаї християнських спільнот і духовних центрів (особливо в останні десятиліття ХІХ ст. після півстолітнього періоду гоніння християнської ідеології в цій країні). Він пов'язаний з діяльністю християнських місіонерів (Т.Пердріні, М. Річчі та ін.), спрямованою, у тому числі, на розповсюдження в Піднебесній церковно-співочої культури, поширення традицій співу духовних псалмів і гімнів, злагоджене й етично наповнене звучання котрих вражало слухачів та суттєво впливало на музичну свідомість тогочасного китайського суспільства (Кайсен Ян, 2019).
Вагомим імпульсом становлення хорового професіоналізму європейського типу на теренах Китаю слугувало засвоєння навичок ансамблево-хорового виконавства у церковних школах, відкритих в Піднебесній імперії у 2-у половину ХІХ ст. представниками християнських конфесій, котрі приділяли значну увагу музичному вихованню загалом.
Ключовим моментом розповсюдження хорової музики в Китаї та фундаментом її подальшої професіоналізації постало впровадження в освітній процес на початку ХХ ст., а саме після 1905 р. (наприкінці правління Гуансу Цзай - останнього імператора династії Цин) колективного співу, переважно унісонно-хорового на цьому початковому етапі. Означена ситуація склалася під впливом ідей реформізму, наслідком котрих постало відкриття в Китаї загальноосвітніх шкіл європейського типу та включення співочої практики в якості обов'язкової освітньої компоненти (Юань Є., 2019).
Вагомою підставою музично-практичних занять, що проходили у формі колективного співу, слугувала «шкільна пісня» - найзначніший вокальний жанр з ознаками китайської національної стилістики, взірці котрого використовувались в якості навчального матеріалу та слугували основою виконавського репертуару багатьох концертних програм різних суспільно значущих заходів, що проводились у Піднебесній. Зазначений жанр вважається фундаментом не лише професійного хорового мистецтва, але й смислотворним чинником національної музичної культури Нового Китаю (Чен Юнь Цзянь, 2016: 61). Значною мірою він вплинув на формування і розвиток камерно-вокальної царини, масової та популярної естрадної пісні. Впровадження в освітній процес взірців патріотично спрямованої «шкільної пісні», що усвідомлюється як художнє віддзеркалення ідеологічних, соціально-політичних та мистецько-культурних інтенцій часу, знаменувало собою зародження парадигмальних основ музичної творчості (змістовної, образно-емоційної, інтонаційно-стильової тощо) та системи сучасної музичної освіти.
Інтонаційною базою шкільних пісень слугували джерела різного походження та стильової природи: традиційні китайські народні наспіви, частково оригінальний авторський мелос, але, більшою мірою, запозичені інонаціональні мелодії (європейські, японські, американські), завезені у Китай і трансплантовані в національне мистецтво внаслідок поширення міжкультурних контактів (Юань Є, 2019). За цих умов, характерною ознакою буття шкільних пісень постає адаптація та акультурація їх інтонаційної складової згідно тогочасних художньо-естетичних потреб та можливостей виконавської практики, здійснена шляхом музичного опрацювання цитованого мелосу та перекладу поетичної основи обраних взірців на китайську мову. Наслідком означених процесів виявляється поступове взаємопроникнення різних стилістик і мовних систем, що набуває згодом інтенсифікації та проявів у нових творчих формах.
Серед ініціаторів створення взірців «шкільної пісні» - Лі Шутун - видатний музичний і театральний діяч Китаю, композитор, яскрава творча особистість з ознаками універсалізму. Цього митця вважають фундатором пісенного жанру в Китаї, зокрема китайської художньої пісні, а також позиціонують як засновника хорової традиції в Піднебесної - автора перших оригінальних хорових творів з інструментальним супроводом («Весняна прогулянка» і «Вибір лотоса», 1913), відзначених виразним мелодизмом, ліричністю образності, утіленням хорової колористики. Ці взірці китайської хорової музики ХХ ст. суттєво влинули на хорову творчість таких композиторів, як Сяо Юмей, Цзень Чжимін, Цюй Сясянь, Чень Ген, Чжоу Шуан, Шень Сіньгун, Хуан Цзи, Ма Січонг, У Бочао, Сіань Сінхай та ін. (#W^, 2000).
Хорова пісня внаслідок сукупності притаманних їй властивостей, жанрової мобільності набуває значення на усіх етапах розвитку китайської хорової культури ХХ ст., зазнала образно-тематичного й емоційного розгалуження. Цей жанр слугує засобом патріотичного виховання і консолідації мас, впровадженням суспільно-політичних ідей, національно-визвольних настроїв (антияпонських у 1-у половину ХХ ст.), постає художнім утіленням актуальних етичних проблем китайського суспільства.
В процесі становлення національного хорового стилю та «надзвичайно стрімкого і змістовного розвитку хорової культури» (Лю Фань, Стахевич Г., 2022: 143) у ХХ ст. виокремлюються декілька важливих етапів, кожний з яких відзначається своїми особливостями. У загальній систематиці китайської хорової музики, художнє розгортання котрої відповідає тенденціям еволюції національного мистецтва та корелює суспільно-політичним, ідеологічним і соціокультурним трансформаціям в країні, прослідковується традиція виокремлення двох значних хронологічних етапів - 1-ої половини ХХ ст. (до 1949) та 2-ої половини ХХ - поч. ХХІ ст. (з 1950-х рр.). Кожний з цих етапів, в свою чергу, диференціюється на низку періодів, пов'язаних зі знаковими політичними подіями в цій країни, характером культурного розвитку та його віддзеркаленням в музичному мистецтві, жанровій палітрі та стильовій системі композиторської і виконавської творчості (§Ј§Ґ§Ј^§Ё 2012).
Перша половина ХХ ст. позиціюється як ключовий етап у становленні провідних жанрово-стильових основ китайської хорової музики, характеризується «взаємопроникненням і синтезом національно-культурних і класичних європейських засад», та охоплює три періоди: 1) початковий (ініціальний), що засвідчує зародження хорового мислення в Піднебесній та маркує мистецький рух від хорової монодії до появи перших багатоголосних хорових творів з інструментальним супроводом (передусім 2-х або 3-х голосних народнопісенних обробок, датованих 1906-1907 рр. і ранніх оригінальних композицій, створених Лі Шутонгом та Шень Сінгуаном у 1910-ті рр.); 2) кристалізації (1920-1930), відзначений засвоєнням та адаптацією жанрових моделей європейської хорової музики на національній мелосній основі та появою різножанрових, художньо вартісних взірців оригінальної китайської хорової музики, а також опрацювань етнотрадиційного мелосу (на засадах гармонізації та поліфонічного розвитку першоджерел в традиціях європейського професіоналізму); 3) подальшого розвитку національно-стильових засад китайської хорової музики та зростання її художнього потенціалу (1940-ві рр.).
Хорове мистецтво Китаю 2-ої половини XX - поч. ХХІ ст. характеризується як «визначальний етап національного самоусвідомлення та усталення цієї галузі» (Лю Фань, Стахевич Г., 2022: 143), для якого властива активізація розвитку на засадах світового музичного досвіду та національного хорового мислення (з акцентуацією етнотрадиційного досвіду, перосмисленого в дусі сучасності). В китайській хоровій музиці цього часу сформувалася унікальна система музично-виражальних засобів, утворився хоровий стиль.
Динаміка розгортання хорової культури Піднебесної у 2-у пол. ХХ - поч. ХХІ ст., після утворення КНР (1949), прослідковується у чотирьох відмінних періодах, детермінованих соціокультурними і політичними змінами в країні, що помітно вплинули на художні процеси за зумовили тенденції стильової трансформації в хоровій царині. Перший з них (1949-1966) обумовлений ідеями соціалістичного будівництва. Другий (1966-1976) є художнім віддзеркаленням подій культурної революції. Третій період (1980-1990) утілює тенденції «реформ та відкритості». Четвертий період, розпочатий у ХХІ ст., відзначений глобалізаційними тенденціями (Лю Фань, Стахевич Г., 2022: 143).
Погоджують в цілому із зазначеною періодизацією та спираючись на досвід осягнення хорової музики у Піднебесної 1-у половину ХХ ст., здійснемо систематику хорової царини а сарреііа та визначимо її віхи в історичному просторі Китаю ХХ-ХХІ ст.
Хорова творчість а сарреііа, як художньо-семантична складова китайської професійної музичної традиції, сформувалася у загальному руслі культурних процесів Піднебесної ХХ-XXI ст., проте демонструє власну стильову специфіку і траєкторію історико-художнього розвитку. Порівняно з хоровою музикою з інструментальним супроводом, а сарреіі'на сфера утворюється в Китаї чвертю століття пізніше, адже перший її взірець - «Му Лянь - рятівник матері» Хуана Цзи - датується 1929-м роком.
Становлення зазначеної царини в китайському мистецтві відбувався при опорі на міцне інтелектуально-художнє підґрунтя - багатовікову виконавську і композиторську практику а сарреіі'ної хорової музики, передусім духовної, вироблені в європейській культурі, а також національний досвід хорової композиції із супроводом, набутий в перші десятиліття ХХ ст.
Специфіка кристалізації і динаміка еволюції а сарреіі'ного хорового стилю мислення у вимірах китайської культури ХХ - поч. ХХІ ст. хронологічно прослідковується у п'яти періодах:
1) формування (1930-1949, до утворення КНР);
2) ствердження в якості художньої традиції в умовах розбудови КНР - (1950 - 1966); 3) стагнації за часів культурної революції (1966-1976); 4) відродження і розвитку в контексті ініціатив політики реформ та відкритості - (1980-1990-ті); 5) інтенсифікації і модернізації в річищі діалогічних мистецько-культурних процесів поч. ХХІ ст.
На першому етапі розвитку китайська хорова музика а сарреііа відзначається акцентуацією соціально-політичної і патріотичної змістової спрямованості, увиразнюється національно-визвольної тематикою, ідеями боротьби за незалежність, свободу, а також зверненням до соціально-побутових тем та демонструє спорідненість з хоровими творами з інструментальним супроводом, написаними в цей період. Окрему тематичну ланку становлять хорові взірці пантеїстичної та ліричної спрямованість на слова старовинних китайських поетів. У хоровому втіленні цих образних домінант акцентується м'яка, тиха звучність, неквапливе розгортання тематизму.
Художньо-стильовим увиразненням хорів а сарреііа означеного періоду слугує опора на малі форми, жанр хорової мініатюри, хорової пісні (з авторським та цитованим мелосом у художньому опрацюванні). Ці твори характеризують прозорість і ясність музичного викладу з переваженням акордово-гармонічної фактури, лаконізм у використанні хорових засобів. Перелічені властивості відбито у хорових творах Лі Вейніна, Ма Сіцуна, Тан Саоліня та ін. (#W^, 2000).
Другий етап розвитку засвідчується ствердженням а сарреіі'ної хорової традиції в Китаї, появою в цій сфері значного корпусу репрезентативних творів з акцентуацією національно-своєрідних рис. Провідними векторами а сарреіі'ної творчості китайських композиторів у даний період є збагачення жанрової палітри, оновлення стилю і стилістики творів, розширення їх образного змісту та збільшення уваги митців до поліфонічного письма.
Широке звернення китайських авторів в цей час до практики хорового опрацювання фольклорних інтонаційних першоджерел на засадах діалогу «композитор - фольклор» (започаткованого в європейській культурі та адаптованого в умовах китайського мистецтва) стимулювався актуалізацією етномузикологічних пошуків та прагненням осягнення національної культури.
Трагічні роки Культурної революції в КНР (1966-1976), що характеризуються як період стагнації, негативно вплинули на художню царину, зокрема музичну. Тенденції тотальної ідеологізації, пануючі у суспільстві того часу, заперечення духовних ідеалів і визнаних авторитетів попередніх епох, національної філософсько-естетичної і художньої традиції (красномовно засвідчене гаслом «Критикуй Конфуція і Лі Бо») спричинили нівелювання національного начала та індивідуалізації креативного процесу, посилили заангажованість творчості, локалізацію образно-тематичного змісту хорових творів революційно-патріотичною тематикою.
Як наслідок цих процесів, у хоровій сфері в цей час спостерігається збіднення системи виразових засобів, обмеження у їх виборі, зосередження уваги на малих формах, жанровій сфері хорової пісні (маршового й гімнічного характеру). Означені інтенції спричинили регресивні процеси у царині музики а сарреііа та послаблення її ролі у культурному просторі Китаю того часу.
Останнє двадцятиліття ХХ ст. увійшло в історію культурного розвитку КНР як «період реформ та відкритості» (Лю Фань, Стахевич Г., 2022; §«§Ґ§«§«, 2010), час соціальних та художніх перетворень в країні. Цей період ознаменований посиленням процесів міжкультурної інтеграції та активізації творчої свідомості митців на відродження і збагачення національних традицій. Формування нових світоглядних орієнтирів на даному етапі спричинило кардинальні зміни в системі художнього мислення і музичного відтворення картини світу, сприяли змістовому збагаченню хорової творчості, переосмисленню системи її мовних ресурсів. Наслідком звершень доби стає зворот до індивідуалізації творчості, свободи авторського самовираження.
Китайська хорова музика а сарреііа цього часу суттєво розширила свій тематичний, жанрово-стильовий та виражальний потенціал. Образний зміст даної сфери урізноманітнили взірці лірико-філософської, лірико-драматичної, лірико-жанрової, а також пантеїстичної спрямованості. Поглиблюється та зазнає новітніх рис утілення постійно актуальна у китайському художньому просторі патріотична лінія творчості, презентована творами Ван Синя («Співоча Батьківщина»), Лю Цзи («Моя Вітчизна»), Лі Цзе («Ми йдемо по дорозі»), численними композиціями Дін Піна, Чжу Цзяня, Цинь Юнчена та ін. Набуває розвитку сфера дітячої хорової музики, представлена пісенними взірцями Чжан Венгана, Лю Чі, Ши Міна, Фу Ген- ченя, У Дамина («Підземний дощ»), Ван Юйтяня («Білі паруси»), у котрих оспівується тема щасливого дитинства, мрії про світле майбутнє, краса природи.
Питомим джерелом хорової творчості китайських майстрів у сфері а сарреііа в окреслений період стають фольклорні (пісенно-танцювальні) джерела різних провінцій Піднебесної, що підлягають художньому переосмисленню відповідно авторській художній меті. Наслідком процесу інтерпретування інтонаційних першоджерел є формування стилістично довершених творів з розвинутою фактурою і тембровою драматургією та презентацією національно-стильових рис на якісно новому рівні художнього узагальнення.
На початку ХХІ ст., у період, відзначений проявами глобалізації та активізації культурного діалогу «Схід - Захід», хорова сфера творчості китайських композиторів зазнає активного розвитку, інтенсифікується, посилює свої інтеграційні властивості та віддзеркалює властиву художньому мисленню даної доби тенденцію співіснування різних національних картин світу. У цей час а сарреіі'на хорова музика перетвооюється у самобутній художній феномен національного і світового масштабу із розгалуженою жанровою системою, інтенціями до мовностильової модернізації та універсалізації.
Новації у китайському хоровому мистецтві поч. ХХІ ст. збіглися з розквітом виконавсько-хорової практики в Китаї, увиразненої яскравими виступами професійних хорових колективів, діяльністю хорових диригентів світового рівня (Ян Хуннянь та ін.), зрілістю національної композиторської школи, хорової композиції, хорознавства і хорової педагогіки.
Відповідно сучасним художнім вимогам хорової творчості та виконавства, трансформаційним процесам у сфері хорового мислення, у цій царині віддзеркалюється складний синтез національних та світових культурних надбань, прослідковується історична і культурна спадкоємність, опора творчості на етнотрадиційний досвід та посилення зв'язків з глибинними світоглядними засадами та філософсько-естетичними традиціями китайської культури.
Оновлення а сарреіі'ної сфери в китайському мистецтві сьогодення зумовлено переосмисленням хорових жанрів та семантичної функції хору, що трактується як вокальний оркестр, збагачений принципами інструменталізму. Жанрова палітра китайської хорової музики а сарреііа розширюється взірцями хорового концерту, хорової поеми, циклами різної структури, раніше не представленими в мистецтві Піднебесної.
ВИСНОВКИ
китайський хоровий музика сарреііа
Отже, процес самодетермінації китайської хорової музики а сарреііа як національного художнього феномену є специфічним віддзеркаленням динаміки соціокультурного і мистецького розвитку розгорнутого у Піднебесеній протягом ХХ - поч. ХХІ ст. Процес кристалізації а сарреіі'ного хорового мислення у китайському мистецтві пов'язаний з розповсюдженням і поступовим зміцненням колективного співацького руху, інтенсифікацією хорової діяльності в музично-освітній сфері, а також із кількісним збільшенням професійних виконавсько-хорових сил та підвищенням рівня їх вокальної майстерності. Системний розвиток хорової традиції а сарреііа в КНР детермінований зростанням творчого інтересу до багатоголосної хорової композиції плеяди китайських музикантів-творців та поступовим накопиченням масштабного й різноманітного виконавського репертуару.
За часів художньої екзистенції і стрімкого зростання китайська хорова музика а сарреііа постала однією з найяскравіших форм національного художнього самовираження, репрезентацією діалогічних перетинів і художніх зв'язків, вираженням високого креативного потенціалу та мистецьких інновацій. В контексті сьогоденного розвитку музичної культури КНР хорова музика а сарреііа утворює складний перетин самобутніх національних та асимильованих світових музично-художніх традицій і мистецьких тенденцій.
Усвідомлення культурних детермінант становлення та динаміки еволюції китайської хорової музики а сарреііа сприяє більш глибокому порозумінню специфіки хорового мислення, а також векторів національно-стильового розвитку хорової царини у просторі світової музичної культури.
Окреслена в роботі актуальна проблематика потребує заглиблення у стильовий простір сучасної хорової творчості а сарреііа композиторів КНР, що складає перспективи подальших досліджень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Батовська О. М. Сучасне академічне хорове мистецтво а сарреііа як системний музично-виконавський феномен: дис.... докт. мистецтвознавства: 17. 00. 03. / Одеська національна музична академія ім. А.В. Нежданової. Одеса, 2019. 519 с.
2. Бондар О. Художньо-стильовий синтез як феномен сучасної хорової творчості: монографія. Одеса: «Астропринт», 2019. 388 с.
3. Гуй Цзюньцзе. Еволюція хорової культури Шанхаю в аспекті взаємодії з традиціями європейського музичного мистецтва. Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, 2020. Вип. 127. С. 137-147.
4. Кайсень Ян. Європейські витоки хорового мистецтва Китаю. Культура України, Вип. 63. Харків: ХДАК, 2019. С. 65-75.
5. Лю Фань, Стахевич Г Хорове мистецтво Китаю другої половини ХХ століття: історико-стильовий екскурс. Музикознавча думка Дніпропетровщини. Вип. 22 (1). Дніпро: Грані, 2022. С. 141-156.
6. Приходько О. В. Хорова музика а сарреііа другої половини XX-XXI ст.: теоретичне осмислення і виконавські підходи: дис.... канд мистецтвознавства. 17.00.03. / Національна музична академія України імені П. І. Часйковського. Київ: НМАУ, 2017. 200 с.
REFERENCES
1. Ваїоузка O. M. (2019) БисБазпе асайешїсЬие horove mystetztvo а сареііа уак systemnyi шихусЬпо-лукопауз'кіу phenomen [Сопіешрогагу асайешіс ohora! ай а сареііа as а systeшic шшісаі-регїогшіпд phenoшenon]: dys.... dodora шystetztvozпavstva: 17. 00. 03 / Odessa Nationaі Musk Acadeшy. Odessa. 519 s. [in икгаіпіап].
2. Bondar I. (2019) Khudozhnyo-styіyovyi syntez yak phenoшen suchasnoyi khorovoyi tvorchosti [Artistk аМ styіistic synthesis as а phenoшenon of шodem с^гаі creativity]. Monohrafiia. Odessa: “АБІгоргіпІ”. 388 s. [in икгаіпіап].
3. Gui Junjie. (2020) Evoіutziya l<horovoyi киіЛшу Shankhayu v aspekti vzayeшodiyi z tradytziyaшy yevropeis'koho шuzychпoho шystetztva [The evohtion of Shanghai's с^гаі сиКиге in terns of intension with the traditions of Еигореап шшіс ай]. Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 127. 137-147 [in икгаіпіап].
4. Kaisen Yan. (2019) European origins of Chinese choral art [Yevropejs'ki vitoki horovogo mistectva Kitayu]. Culture of Ukraine. Kharkov. № 63. 65-75 [in Ukrainian].
5. Liu Fan', Stakhevych H. (2022) Khorove mystetztvo Kytayu druhoyi polovyny ХХ stolittiya: istoryko-stylyovyi ekskurs [The Choral Art of China in the Second Half of the Twentieth Century: A Historical and Stylistic Excursion] Muzykoznavcha dumka Dnipropetroshyny, 22 (1). Dnipro: Hrani. 141-156. [in Ukrainian].
6. Prykhod'ko O. V. (2017) Khorova musyka a cappella druhoyi polovyny XX-XXI st.: teoretychne osmyslennya ta vykonavs'ki pidhody: dis.... kand. mystetzvoznavstva [A cappella choral music of second half of XX - beginning of XXI century: theoretical understanding and performing approaches]. Kyiv: National Tchaikovsky Music Academy of Ukraine. 200 s. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.
презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013Порівняння композиторських стильових рис А. Коломійця та М. Леонтовича як класиків хорових традицій української музики. Взаємодія традиційного і новаторського в хоровій творчості. Хоровий твір А. Коломійця "Дударики". Жанр хорової обробки народної пісні.
статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018Етапи становлення народного хорового виконавства в контексті діяльності Охматівського народного хору під керівництвом П. Демуцького. Особливості організації та функціонування Охматівського народного хору. Перехід співочих гуртів до хорового виконавства.
статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.
статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Хорове мистецтво. Історія української хорової музики. Відомості про твір та його автора. Характеристика літературного тексту. Виникнення козацьких пісень. Музично-теоретичний, виконавчо-хоровий аналіз. Український народний хор "Запорізькі обереги".
дипломная работа [35,2 K], добавлен 13.11.2008Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.
презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014Загальна характеристика інструментальної музики, етапи та напрямки її розвитку в різні епохи. Жанрова класифікація народної інструментальної музики. Класифікація інструментів за Е. Горнбостлем та К. Заксом, їх головні типи: індивідуальні, ансамблеві.
реферат [44,5 K], добавлен 04.05.2014Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010Розгляд інструментального мистецтва та виконавства в джазовій сфері України, моменти та причини, що гальмують розвиток галузі культури, і фактори, що розвивають виконавців і рухають вперед. Позитивні тенденції розвитку української інструментальної музики.
статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018Музично-педагогічні умови і шляхи розвитку ладового почуття школярів на уроках музики у загальноосвітній школі. Категорія ладу у системі засобів музичної виразності. Застосовування елементів "стовбиці" Б. Тричкова. Використання релятивної сольмізації.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 12.02.2016Головні етапи розвитку хорової кантати в українській музиці XX століття. Основна характеристика творчості Лесі Дичко. Аналіз особливостей драматургії та композиції кантати "Червона калина", специфіка трактування фольклорного першоджерела цього твору.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 19.02.2012Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.
статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018Проблеми розвитку музичної культури та музичної діяльності. Історія формування музично-історичної освіти. Життя і творчі здобутки Б.В. Асаф’єва. Поняття інтонування як важлива складова музичної педагогічної концепції. Сутність поняття музичної форми.
дипломная работа [55,9 K], добавлен 25.12.2010Синтез академічного мистецтва та рок-стилістики. Становлення та розвиток виконавських традицій та специфіки виокремлення тих компонентів, що асоціюються з оперним, академічним співом. Шляхи взаємодії академічного вокалу з стильовими напрямками рок-музики.
статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015Узагальнення жанрових особливостей вокальної музики академічного спрямування, аналіз романсу, арії, обробки народної пісні композиторів Г. Генделя, Б. Фільц, С. Гулака-Артемовського, С. Рахманінова, Л. Кауфмана, В. Моцарта. Засоби виконавського втілення.
дипломная работа [93,9 K], добавлен 26.01.2022Слухання та сприйняття музики в початкових класах. Вокальне виховання в хорі та поняття вокально-хорових навичок. Вікові особливості та музична характеристика дітей. Застосування основних методів і прийомів розучування пісенно-хорового репертуару.
курсовая работа [48,7 K], добавлен 28.03.2016
