Вокальна підготовка майбутніх естрадних співаків крізь призму концертно-творчого проектування

Our research aims to reveal the essence of the concert and creative project activity concept, which is the most significant component of the music and pedagogical format. The inconsistency of approaches to structuring the concert and creative design of a student - a future pop singer - confirms the relevance of researching this problem in contemporary music pedagogy. Accordingly, in this article, we will analyse the algorithm of concert design as a complex integrated personal model of the pop singer's creative realisation.

Project-based musical activities develop students ' cognitive interest, research skills, and creative problem-solving skills in various musical activities. In our opinion, the project-based artistic direction in the educational space generates the development of the pop singer's personality in the format of motivational, emotional, and axiological components that is a kind of “trigger” mechanism in various kinds of concert and creative activities. Active participation in concert and creative project-based activities leads to communication experience and artistic and interpersonal communication acquisition. It helps to overcome psychological barriers in the process of joint creativity, establish contacts with the audience, and solve problems and tasks with a view to future independent activity. It also promotes the development of the emotional and intellectual sphere of the individual. Concert and project activity is the most significant part of the creative work of a pop performer and the logical conclusion of all rehearsal and pedagogical processes.

Key words: project, concert and creative design, musical activity, future pop singer, artistic projection of pop direction, pop works.

Вступ

Постановка проблеми. Реалізація сучасної освітньої стратегії Рівненського державного гуманітарного університету передбачає впровадження в навчальний процес практико-орієнтованої моделі підготовки студентів. Це пов'язано з потребою суспільства в конкурентоспроможних і компетентних спеціалістах, здатних до постійного особистісного розвитку, швидкої адаптації до змін ринку та інтегрованого вирішення нестандартних фахових ситуацій. Навчальний процес має бути спрямований на набуття майбутніми естрадними співаками професійних та практико- орієнтованих навичок, які допоможуть моделювати майбутню діяльність. У розвинутих країнах економічну вигоду від художньої освіти молоді зрозуміли давно, адже саме творча особистість здатна розвивати суспільство (наприклад: японське суспільство обирає керівників своїх держав з обов'язковим урахуванням їх музично-естетичного розвитку та рівня їх творчої майстерності у власному виконанні).

У сучасному освітньому середовищі музична інформація досить часто подається поверхнево, без глибоких аналітичних осмислень, доступних фахових тлумачень, низький рівень музичного виконавства нерідко приписується видатним композиторам, які створили шедеври світової музичної культури, що заплутує молодь у музичному просторі, завдаючи шкоди музичній освіті. З цією метою, надзвичайного значення набуває впровадження нових форм і методів навчання, використання інноваційних освітніх технологій, зокрема, арт-проєктних технологій навчання.

Метод проєктів не є принципово новим у світовій педагогіці. Навчальне проєктування - це форма перспективного планування діяльності студента, яка спрямовує в музичний простір навчальні прагнення, завдання викладача, що випливають із освітньої програми, створення нових засобів розкриття творчої індивідуальності. (Плахотнюк, 2009: 141-145). Технологія і спрямованість використання методики навчального проєктування на сучасному етапі розвитку музичної педагогіки, на нашу думку, зможе забезпечити, певною мірою, динаміку розкриття музично-творчих здібностей студента:

- самостійний пошук шляхів досягнення мети та реалізації творчого задуму;

- адаптація власних сил у поєднанні з мотивованим бажанням;

- застосовування набутих знань та вмінь на практиці, в пізнавальних освітніх проєктах, створенні концертів та музичних кліпів, синглів, відео.

Аналіз досліджень. Проєктна діяльність - це одна з найперспективніших складових сучасного освітнього процесу, оскільки формує важливі життєві компетенції, емоційно-естетичний досвід та самооцінку, які у 21 столітті були встановлені радою Європи як основні полікультурні, мовленнєві, інформаційні та соціальні фактори розвитку. Етимологія поняття «проєктна технологія навчання» розглядалась вченими різних країн у багатьох дослідженнях та публікаціях. Серед зарубіжних вчених, які описали алгоритм проектування та маркетингу у сфері культури та мистецтв: Ф. Кольбер, Ж. Нантель, С. Білодо, Дж. Деніс (Кольбер та ін., 2004), серед вітчизняних - О. Литвиненко (Литвиненко, 2012), Т Ман- тула (Мантула, 2008), Н. Плахотнюк (Плахотнюк, 2009), Г. Кравченко (Кравченко, 2012), О. Горбенко (Горбенко, 2011), М. Поплавський (Полтавський, 2019).

«Проектну технологію навчання» науковці розглядають як фактор, який сприяе оволодінню студентами навичками самоосвіти, набуття методологічних знань (Плахотнюк, 2009, Кравченко, 2012); як засіб формування основних мистецьких компетенцій (Поплавський, 2019, Горбенко, 2011); формування інтелектуального та наукового тезаурусу (Сисоева, 2012).

Дослідники Н. Плахотнюк (Плахотнюк, 2009), О. Литвиненко (Литвиненко, 2012), Т. Мантула (Мантула, 2008), Ф. Кольбер (Кольбер та ін., 2004), М. Поплавський (Поплавський, 2019), О. Горбенко (Горбенко, 2011) проаналізували та визначили, що використання мистецьких проектних технологій у навчальному процесі урізноманітнює музично- педагогічну діяльність, збагачуе життевий та соціальний досвід студентів, дае можливість віднайти свій творчий імідж. Проблема проектної діяльності достатньо широко висвітлена у педагогічній царині, натомість, потребує більшого висвітлення та доопрацювання у вокальній підготовці студентів, майбутніх фахівців естрадного жанру.

Мета статті. Визначити сутність і послідовність етапів мистецького проектування, проаналізувати закономірності мистецько-проектної діяльності у вокальній підготовці майбутніх естрадних співаків.

Виклад основного матеріалу

Проект, як явище суспільного життя, пронизав усі сфери людської творчості, утворивши сьогодні більш загальну категорію - проектну культуру. Основою будь-якої художньої концепції - е проектна ідея, як базова професійна здатність, взаємозв'язок мисленневих процесів, спрямованих на виявлення важливих музичних оріентирів і формотворчих факторів, проектування образів майбутніх поп-об'єктів.

Художня проекція естрадного напряму - це діяльність, що здійснюеться в музичному полі, сформованому, по-перше - вокальними засобами, словом, формою, образами; з іншого - з візуальними образами (сценічна культура, творчий образ, звук, відео-ефекти, інсталяції, графіка). Шкала вищевказаних засобів сформувалася в результаті узагальнення досвіду роботи багатьох професійних виконавців. Саме вона встановила відповідні вимоги, які характеризують відмінність сучасного мистецького проекту від вокально-художньої творчості минулого. Ці відмінності існують у характері та складнощах розв'язуваних завдань, музично-технічному забезпеченні, взаемовідно- синах співака-дизайнера та ринком музичної продукції. Самостійне здобуття знань, їх систематизація в умовах швидкозмінного інформаційного поля, уміння побачити проблему та прийняти рішення відбуваються саме через метод проектів. Будь-яка музична ініціатива в рамках мистецького стратегічного процесу починаеться з проекту, і на думку М. Поплавського «стае не лише результатом оригінального плану, а й унікальною сукупністю скоординованих дій студента, спрямованих на досягнення естетико-художньою мети». (Поплавський, 2019: 248-254).

Проект (від лат. projectus - кинутий уперед) - це продуманий план дій, задум, намір. Натомість, творчий проект - це той, який передбачае вільний, особливо нетрадиційний, підхід до отримання результатів, реалізації мети, художньої ідеї, музичної версії концерту, тощо. Тому технологія художнього проекту базуеться, в основному, на самостійності, оптимізації індивідуальної музичної діяльності, ефективності, поеднуе комплекс творчих і проблемних методів проектування. (Бусел, 2005: 1152).

У проектній діяльності, яка організовуеться в процесі музичного навчання майбутніх естрадних співаків необхідно розрізнити чотири етапи:

1. Алгоритм плану навчального музичного проекту - створення музичного портфоліо, яке формуе послідовність естрадних творів, різних за характером, жанрами та стилями. Музичне портфоліо визначае та охоплюе декілька напрямків, розділів, відповідно до яких відбираються твори та формуеться тема проекту. Нотна папка об'еднуе тематичні та змістові блоки, зокрема, різноманітні музичні твори можуть бути підібрані за тематично-змістовим спрямуванням.

2. Підготовчий - ознайомлення студентів з основними вимогами до створення художнього проекту, оцінювання вимог до публічної музичної презентації, концерту, мистецького заходу, тощо. Дослідження та відбір музичних творів, їх формування відповідно до визначеної мети та художньо- проектного завдання.

3. Практично-виконавчий етап - це робота над художнім проектом, опрацювання музичних джерел національною та оригінальною мовами, формулювання тематичних та літературних вставок, вибудовування послідовності творів на тлі контрастування звукових образних характеристик, аналіз візуального ряду кожного твору, оновлення образу щодо музичного твору (кавер-версія), опрацювання сценічної культури, вивчення рухів та техніки адаптованої хореографії, підсумок хронометражу кожного твору (синглу). Концертно-творчий проект потребує детальної підготовки за допомогою комп'ютерних та електронних носіїв, для інтернет-проєктів важливо оптимізувати усі технічні засоби.

4. Заключний - відбувається мистецька презентація, тематичний концерт, мистецьке портфоліо і оцінювання даного заходу.

Будь-який мистецький проект активує його мета:

- навчальна: поглибити знання майбутнього естрадного співака у форматі творчості сучасних вітчизняних та зарубіжних композиторів, сформувати диференційований особистісний підхід до творів різних стилів.

- розвивальна: оптимізувати творче мислення, музичну компетентність, світогляд, спостережливість, увагу, сформувати навички аналізу музичних творів, стильового оформлення, використання різноманітних вокальних прийомів (тванг, мікст, субтон, белтінг, йодль, штробас) у форматі інтерпретації стилістичних особливостей кожного твору.

- виховна: спроєктувати фахове сприйняття музичного мистецтва глобального світу, сформувати навички накопичення особистого художньо-естетичного досвіду, накопичити емоції та почуття ставлення до художніх цінностей.

Однією з форм навчального проектування є концертний або конкурсний проєкт. У концертному проєкті важливо встановити його перспективу і художнє спрямування, проаналізувати хронометраж звучання як кожного музичного твору, так і проєкту в цілому. Якою б не була форма концертного проєкту, між вокальним і естрадним творами, контрастними за темповимірами та характером, завжди має бути внутрішній взаємозв'язок. У сюжетному концертному проєкті це може бути досягнуто за допомогою сценарію, а в позасюжет- них проєктах естетико-зв'язкову функцію може створити продуманий конферансьє. Репліки, вербальні інтермедії ведучого можуть забезпечити основні переходи, пов'язати несумісні номери, що може підготувати глядача до сприйняття кожного концертного виступу.

При складанні концертного проєкту слід керуватися такими принципами: концертний музичний естрадний

1) вибудовувати послідовність вокально-естрадних творів за зростанням динамічного навантаження та характерності;

2) концертний проєкт повинен об'єднувати декілька музично-динамічних вершин, з яких найпотужнішою та найвиразнішою має стати остання;

3) більш складні для сприйняття слухачем твори мають звучати у першій половині проєкту, а популярні та доступні - у фінальних частинах;

4) послідовність естрадних творів у концертному проєкті може формуватися за принципом контрасту.

Підбір студентом контрастних вокально-естрадних творів, форматування концертного проєкту за жанровими, стилістичними характеристиками стимулюють креативність, збагачують творчий тезаурус та практичний досвід естрадних виконавців. До прикладу, на кафедрі естрадної музики Рівненського державного гуманітарного широко впроваджуються на заняттях дисципліни «Естрадний вокал» різноманітні форми монотематичних, стилістичних, музично-просвітницьких творчих проєктів, які демонструють нові форми нерегламентова- ної поліфункціональної діяльності студентів. Зокрема, створення музичних відео-проєктів і тиражування їх на платформах Instagram, Youtube («Грушечка», «На фоні Париж», “Де ти була?”, “Намалюю”, «Думи мої», участь студентів, співаків естрадного жанру у теле-шоу проєкті «Х - фактор», талант-шоу «Співають всі»). При створенні музичних відео-проєктів на заняттях естрадного вокалу, студенти створюють нові форми творів, змінюють їх звучання у вигляді кавер-версій, аранжувань та власних мелізмувань, скет-імпровізацій, музично- комп'ютерного оформлення.

Висновки

У наш час мистецький проєкт являє собою досить розвинену і надзвичайно насичену музично-смисловими відтінками сферу культурного життя суспільства. Естрадний співак у сучасному музичному просторі орієнтується та візуалізує власне оточення через слухове та зорове сприйняття. Образне осмислення та презентація власної музичної діяльності через різноманітні форми проєктної ілюстрації потужно активізують творчий потенціал сучасного естрадного співака. Даний вид діяльності через призму концертно-творчого проєктування стає вагомим методом самореалізації майбутніх естрадних співаків й практично актуалізує яскраві грані вокально-естрадного виконавства, «.. .впливає на інші види культурних процесів...органічно вливається в барвисту цілісну картину світосприйняття сучасного, здебільшого, синтетичного» (Поплавський, 2019: 251).

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. Київ, Ірпінь: Перун, 2005. VIII, 1728 с.

2. Горбенко О. Метод проектів у процесі музично-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики. Наукові записки. Серія: Педагогічна науки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. Випуск 97. С. 89-93.

3. Кравченко Г Ю. Проектний підхід у системі підвищення кваліфікації керівників навчальних закладів. Модернізація післядипломної педагогічної освіти. Науково-практичний журнал «Імідж сучасного педагога». Полтава: ТОВ «АСМП», 2012. № 10. С. 13-16.

4. Литвиненко О. В. Професійно-педагогічне проектування навчального процесу у ВНЗ / ВісникЛНУ імені Тараса Шевченка. 2012. № 22. С. 43-48.

5. Мантула Т. І. Проектна технологія: теорія і практика: метод. посіб. Кіровоград: ПОЛІМЕД-Сервіс, 2008. 150 с.

6. Маркетинг у сфері культури і мистецтв / Кольбер Ф. та ін / пер. з англ. Ярининича С., за наук. редакцією Без- гіна І. Львів: Кальварія, 2004. 240 с.

7. Плахотнюк Н. П. Педагогічне проектування як спосіб реалізації інноваційної педагогічної діяльності / Вісник Житомир, держ. ун-ту ім. І. Франка. 2009. № 44. С. 141-145.

8. Поплавський М. М. Мистецький проект: дискурс художньої культури поч. нового тисячоліття (у точці перетину - crossover point). Вісник національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2019. № 1. С. 248-254.

9. Сисоева С. О. Проблеми неперервної професійної освіти: тезаурус наукового дослідження: наук. видання. НАПН України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих, МОН. Маріупольський держ. гум. ун-т. К.: Видавничий Дім «ЕКМО», 2012. 362 с.

References

1. Busel V. T. (ed.), 2005. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. Kyiv, Irpin: Perun [in Ukrainian].

2. Horbenko O. V., 2011. Metod proiektiv u protsesi muzychno-vykonavskoi pidhotovky maibutnoho vchytelia muzyky [The method of projects in the process of musical performance training of a future music teacher]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky, no. 97, pp. 89-93 [in Ukrainian].

3. Kravchenko H. Iu., 2012. Proiektnyi pidkhid u systemi pidvyshchennia kvalifikatsii kerivnykiv navchalnykh zakladiv. Modernizatsiia pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [Project approach in the system of improving the qualifications of heads of educational institutions. Modernization of postgraduate pedagogical education]. Naukovo-praktychnyi zhurnal “Imidzh suchasnohopedahoha”. Poltava: TOV “ASMp”, no. 10 (129), pp. 13-16 [in Ukrainian].

4. Kolber F., Nantel Zh., Bilodo S., Rich, and Dzh. Denis, 2004. Marketynh u sferi kultury i mystetstv [Marketing in the field of culture and arts]. Lviv [in Ukrainian].

5. Lytvynenko O. V., 2012. Profesiino-pedahohichne proiektuvannia navchalnoho protsesu u VNZ [Professional and pedagogical projection of the educational process at the university]. VisnykLNUimeni Tarasa Shevchenka, no. 22, pp. 43-48 [in Ukrainian].

6. Mantula T. I., 2008. Proektna tekhnolohiia: teoriia i praktyka: metod. posib [Project technology: theory and practice: methodical manual]. Kirovohrad: POLIMED-Servis [in Ukrainian].

7. Plakhotniuk N. P., 2009. Pedahohichne proektuvannia yak sposib realizatsii innovatsiinoi pedahohichnoi diialnosti [Pedagogical projection as a way of implementing innovative pedagogical activity]. Visnyk Zhytomyr, derzh. un-tu im. I. Franka, no. 44, pp. 141-145 [in Ukrainian].

8. Poplavskyi M. M., 2019. Mystetskyi proiekt: dyskurs khudozhnoi kultury poch. novoho tysiacholittia (u tochtsi peretynu - crossover point) [Art project: discourse of artistic culture beginning of the new millennium (at the crossover point)]. Visnyk natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, no. 1, pp. 248-254 [in Ukrainian].

9. Sysoieva S. O., 2012. Problemy neperervnoi profesiinoi osvity: tezaurus naukovoho doslidzhennia: nauk. Vydannia [Problems of continuing professional education: thesaurus of scientific research: science. edition]. K.: Vydavnychyi Dim “EKMO” [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru