Музика як формотворчий чинник: професія продюсер в умовах синтезу кінематографа та шоу-бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого

Музика як формотворчий чинник: професія продюсер в умовах синтезу кінематографа та шоу-бізнесу

Сидорчук Тетяна Анатоліївна, аспірант

м. Київ, Україна

Сьогодні продюсерська система України розвивається швидко, якщо порівняти з минулим нашої кіноіндустрії, та повільно, якщо протиставити її світовій системі, наприклад, системі США. Відповідно до Закону України про кінематографію, «продюсерська система - система в галузі кінематографії, яка в умовах кіноринку забезпечує взаємодію і функціонування всіх суб'єктів кінематографії з метою виробництва, розповсюдження та демонстрування (публічного показу) фільмів» [1], звідки випливає, що досконале функціонування системи може бути лише за умови існування налагодженого кіноринку, в якому фільм виступає як товар, а глядач - як споживач. продюсерський фільм кіно бізнес

Аналогія з торгівлею, яка до сьогодні може здатись частині кіномитців навіть образливою, диктує продукту свої умови. Проблема в тому, що Україна познайомилась з ринком порівняно недавно. Якщо заглибитись в історичний контекст, можна узагальнити: ринок як принцип товарно-грошових відносин на теренах нашої держави рідко був основним принципом організації економічної діяльності: початок його розвитку стартував лише після скасування кріпацтва в 1861 році на тлі феодальних рудиментів, а з приходом радянської влади як інституція ігнорувався впродовж 70 років. Синтез цих проблем наклав свій відбиток і на розвиток кінематографії, зокрема - на функціонування продюсерської системи.

Тому, якщо закордоном природно вкладати власні кошти в розвиток мистецтва - в кіно, чи в музичні проекти, - то в Україні це досить ризиковано, тому що створення подібного продукту - довготривалий процес, і дивіденди він приносить не відразу, а якщо врахувати усі ризики, пов'язані саме з національною економікою (наприклад, її болісний перехід в ринкову), політикою чи навіть так званим людським фактором, потенційний інвестор робить вибір на користь більш прагматичних галузей бізнесу.

Продукт, що продається, потрібно створити якісним та економічно вигідним, при цьому проаналізувавши подібний сегмент ринку на наявність схожих ідей та визначити потенційну успішність свого «дітища», що і є роботою продюсера. Велику увагу потрібно приділяти рекламі, важливо донести до потенційного глядача інформацію про продукт та його переваги над конкурентами: до прикладу, важко отримати глядацьке визнання, якщо публіка навіть достеменно не знає про існування картини та конкретний час показу.

Відповідно до Закону України про кінематографію, продюсер - «фізична або юридична особа, яка організовує або організовує і фінансує виробництво та розповсюдження фільму» [1]. Продюсер - це постать, яка відіграє провідну роль в житті кінокартини: він є направляючим між творчою, економічною та технічною ланками фільму, а також - поєднує кінотвір та суспільство, впливаючи таким чином і на мистецтво, і на суспільство, і на економіку. Продюсер - універсальна професія, яка вимагає від свого представника широкий спектр знань та умінь, адже в задачах постає як економічне завдання - зробити рентабельний конкурентоспроможний фільм, так і глобальна гуманітарна мета: привернути увагу до проблематики, про яку йдеться в фільмі, та привернути увагу до мистецтва взагалі, направляючи його в суспільство.

В процесі створення продукту-представника музично-екранних форм, роль музики, логічно, являється чільним. Саме тому тут проявляється прямий чи опосередкований зв'язок зі сферою шоу-бізнесу, тому до цілої низки різновидів продюсерів в галузі кінематографії додаються нові: наприклад, музичний продюсер та саундпродюсер. Роль музичного продюсера тісно пов'язана з експлуатацією популярних виконавців, в основному - за допомогою імеджмейкерства, тобто створення потрібного та актуального саме сьогодні образу виконавця. Відповідно, головним стає не артист, а продюсер, що диктує артисту репертуар, імідж, зв'язується зі ЗМІ, а не лише фінансує проекти. Через мінливі смаки глядачів артист виступає швидше працівником, найманим продюсером; а продюсер, в свою чергу, повинен чітко відчувати варіювання смаку публіки і точно на нього реагувати, оскільки працює в сфері масової культури. Важливим учасником музичних проектів є саундпродюсер, який займається аудіопитаннями проекту, контролюючи запис від написання музичного твору і аж до кінцевого мастерингу (підготовка зведеної фонограми для запису на носій).

Реформування переважної частини сфер життя суспільства, зокрема - культури, призвели до появи нових видів професійної діяльності. Наприклад, до появи продюсерських центрів (чи продюсерських компаній) - багатофункціональних організацій, що взяли на себе ініціативу і відповідальність за фінансування, виробництво та розповсюдження мистецької продукції. Зазвичай сфера діяльності таких компаній змінюється залежно від попиту продукції на медіаринку. Перелік послуг продюсерських центрів - широкий: створення корпоративних фільмів, музичного супроводу тощо. Такі компанії можуть займатись як створенням, так і розповсюдження медіапродукції, або, наприклад, працювати в сфері шоу-бізнесу на ниві роботи з артистами (поєднуючи в собі в такому разі якості продюсерського центру та event- агентства). Продюсерські центри ведуть активну підготовку кадрів, тобто артистів, займаються адміністративною діяльністю в галузі шоу-бізнесу; навіть у випадку виробництва телепередач продюсерські агентства активно співпрацюють з артистами та приділяють увагу свіжим обличчям і розробці образу. Часто продюсерські агентства володіють звукозаписуючими лейблами.

Наприклад, російська корпорація RISE-ЛИС'С, являючись продюсерським центром, займається організацією концертів, виробництвом музичних програм та відеокліпів на телебаченні. Вона була створена на базі продюсерського агентства «RISE MUSIC» (що, в свою чергу, з'явилась в 1994 з переважною часткою капіталу компанії «Росремстрой»). Пізніше компанія об'єдналась з підприємством досить відомого політика Сергія Лісовського, «ЛИС'С», створеного в 1989 році (компанія була найпершим продюсерським центром в Радянському Союзі). Компанія RISE-ЛИС'С з самого початку існування зайняла чільне місце на медіа ринку Росії. Посприяла цьому й співпраця з рекламним агентством «Прем'єр СВ» (яке було засновано в 1992 році тим же Сергієм Лісовським). Через певний час RISE-ЛИС'С засновують свій звукозаписуючий лейбл «Extraphone» та студію звукозапису «Olympic Studio». Одночасно з цим компанія засновує фестиваль рок-музики «Максидром», премію за досягнення в галузі тацювальної музики «FUNNY HOUSE DANCE AWARDS» та рок-фестиваль «Нашествие» (два останніх - разом з радіокомпанією «Наше радіо»), даючи таким чином можливість своїм підопічним періодично з'являтись на публіці. Маючи таку розгалужену мережу, що забезпечує клієнту усі етапи виробництва, а також - розповсюдження та рекламу, продюсерська компанія RISE- ЛИС'С довгий час лідирувала на російському ринку.

Варто згадати про Брайана Епстейна, видатного продюсера «The Beatles». Під час роботи з колективом Брайан, не маючи практики в шоу- бізнесі, створив вигідний сценічний образ, привчив колектив до дисципліни, працював над репертуаром, вів бухгалтерію, а часом навіть працював з групою під час запису як сесійний музикант. Особистість Брайана актуальна і сучасна, адже це він ініціював створення «бітловських кінофільмів», що, безсумнівно, впливали на створення культу навколо гурту та дали поштовх до асиміляції та синтезу жанру кіномюзикл, наситивши там самим палітру музично-екранних форм: музичну комедію «Вечір важкого дня» (1964) за однойменним альбомом (студія «United Artists»), документальну стрічку «The Beatles. Перший приїзд в США» (1964) та музичний фільм «Допоможіть!» (1965); навіть після смерті «п'ятого бітла» група продовжувала знімати кінофільми та навіть мультфільми по мотивам власних пісень. «Вечір важкого дня» змінив традиційне уявлення про мюзикл: при досить скромному по голлівудським міркам бюджеті (560 тис $) він зібрав 1,6 млн $, давши відправну точку продюсерам у створенні геть нової віхи музично- екранного продукту.

Подібне поєднання кіно та шоу-бізнесу існує і в Україні. Наприклад, відомий український режисер, сценарист та музичний продюсер Алан Бадоєв, маючи за плечима кінороботу (кінофільм «Orange Love»), пристав на пропозицію продюсерів зірки першого ешелону Лари Фабіан екранізувати концептуальний альбом «Мадемуазель Живаго» (2011). Продукт являє собою серію кліпів, об'єднаних спільною ідеєю - тобто, його можна класифікувати як відеоальбом. Реліз проекту довго відкладався, аж до 2013 року. Логічно, що в кінотеатральному прокаті роботу годі було й чекати, проте, не залежно від якості художнього втілення, проект зібрав свою аудиторію на інтернет-ресурсах і однозначно позитивно вплинув на імідж Лари Фабіан, як і на репутацію кожного зі своїх «батьків» (режисера Алана Бадоєва та композитора альбому - Ігоря Крутого).

Швидко естафету перейняли такі вітчизняні «ньюз-мейкери» як Тіна Кароль (з відеоальбомом «Різдвяні історії), Дзідзьо (він же Михайло Хома, який хоч і опосередковано пов'язав екран та музику, адже фільми за його участю не можна назвати музичними в жодному плані, проте ці картини якраз і є тими «іміджевими інвестиціями», які «працюють» на авторитет виконавця, а ще залучають аудиторію, оскільки вся музика, яка звучить, належить, власне, виконавцю), брати Борисенко (ще в 2007) та навіть Оля Горбачова.

Отже, продюсування, з моменту його розвитку і до сьогоднішніх днів, завзято розвивається: якщо в першій половині ХХ ст. воно найбільш активно проявляє себе в галузі кіноіндустрії, то з другої половини століття, в зв'язку з синтезом масової культури та музики, який стимулював розвиток шоу-бізнесу як такого, воно стає головною ланкою творення екранної культури. Можна неозброєним оком помітити, що сьогодні все більшого попиту набувають мистецькі проекти, де поєднані обидві ці сфери творчості. Їх синтез сприяє збільшенню аудиторії проекту, і, відповідно, позитивному відображенню цього процесу в матеріальному плані, відкриттю нових горизонтів для діяльності, залученню більшої кількості інвесторів. Ось чому музично-екранні форми, крім того, що несуть величезну художню цінність, є прекрасними інвестиціями в майбутнє.

Використані джерела

1. Закон України «Про державну підтримку кінематографії в Україні»: за станом на 23 квіт.2017 р. / Законодавство України. [Електронний ресурс].

Размещено на Allbest.ru