Соната для скрипки і фортепіано With the Questions Віктора теличка як взірець метафізичної біографії митця

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія керівних кадрів культури

Соната для скрипки і фортепіано With the Questions Віктора теличка як взірець метафізичної біографії митця

Микуланинець Леся Михайлівна,

кандидат мистецтвознавства, доцент, викладач фортепіано комунального закладу

Анотація

Мета роботи - здійснити мистецтвознавчу ревізію сонати для скрипки і фортепіано With the Questions В. Теличка, довести, що опус апелює до філософських категорій суголосних світогляду деміурга, сприяє конструюванню його метафізичної біографії. Методологія дослідження включає ряд підходів: аналітичний - опановуючи реалізацію метафізичних квестій у доробку В. Теличка; музикознавчий - освоюючи змістові параметри представленого шедевру; герменевтичний - інтерпретуючи сенси надбання, закладені маестро; біографічний - вивчаючи своєрідність літопису, аналізуючи індивідуальну історію композитора в проекції на креативний зразок; системний - комплексно пізнаючи проблематику студії; теоретичного узагальнення - підбиваючи підсумки праці. Наукова новизна. Вперше у національній гуманітаристиціосягнено сонату для скрипки і фортепіано WiththeQuestions В. Теличка з позиції імплементації нею базових філософських постулатів; обґрунтовано: твір порушує бутійні питання, демонструє метафізичні хроніки метра. Висновки. Постмодерністська соната зазнала трансформацій, пов'язаних із відображенням особистісно-психологічних переживань. Вона основується на техніко-стильових засадах оригінального авторського мислення, провадить важливі ідеологічні позиції митця. У ХХІ столітті жанр відтворює ментальність майстра, сповідувані духовні засади, переходить до сфери філософського об'єктування, що виражається метафізичною біографією. Останню ми інтерпретуємо: символічне змалювання онтологічних концептів життєтворчості персони, віддзеркалене в знаковому цивілізаційному артефакті. Креативна спадщина В. Теличка, провідного діяча української культури, репрезентована значним доробком, де виділяється соната для скрипки і фортепіано WiththeQuestions. Її розгляд виявив смислову масштабність представленого задуму. Розгортаючи музичну думку, композитор декларує домінуючі метафізичні категорії: народження, життя, смерть, страждання, час, дія, вічність та ін. Вони споріднені з його екзистенційними устремліннями (художня експлікація їх сутності ставала завданням різних етапів буття, реалізовувалась багатогранними напрацюваннями), маніфестують єство маестро, позначають метафізичний літопис Віктора Федоровича.

Ключові слова: метафізична біографія, життєтворчість митця, художній опус, філософія творчості, В. Теличко, соната для скрипки і фортепіано WiththeQuestions.

Abstract

MykulanynetsLesya, PhDinArts, AssociateProfessor, PianoforteTeacherofMunicipalInstitution «MukachevoChildren's S.F. MartonArtSchool»

SonataforViolinandPiano «WiththeQuestions» byViktorTelychkoas a SampleoftheMaster'sMetaphysicalBiography

Thepurposeoftheresearchistoconductanartstudiesrevisionofthesonataforviolinandpiano «WiththeQuestions» byViktorTelychko, toconfirmtheideaoftheopusappealingtophilosophicalcategoriessimilartothedemiurge'sworldoutlookandfosteringhismetaphysicalbiographyconstructing. Theresearchmethodologyencompasses a rangeofthefollowingapproaches: analytical - tomasteranimplementationofmetaphysicalquestionsinViktorTelychko'sartwork; musicstudies - tograspthecontentparametersofthepresentedmasterpiece; hermeneutic - tointerpretthesensesintroducedbythemaster; biographical - tostudytheoriginalityofthechronicleandtoanalysethecomposer'sindividualhistorywithintheprojectiononto a creativepattern; systemic - toconduct a complexrecognitionoftheissueofthestudy; theoreticalgeneralisation - tosummarisetheresearchresults. Scientificnovelty. Forthefirsttimeeverinnationalhumanitarianstudies, thesonataforviolinandpiano «WiththeQuestions» byViktorTelychkohasbeenconsideredfromtheviewpointoftheartworkimplementingthebasicphilosophicalpostulates; thefollowingideahasbeenjustified: thepieceraisesexistentialissuesanddemonstratesthemaster'smetaphysicalchronicles. Conclusions. Thepostmodernismsonatahasexperiencedconsiderabletransformationsrelatedtoreflectingpersonalandpsychologicalconcern. Itisbasedontechnicalandstyleconceptionsoftheauthor'soriginalthinking, promotesimportantideologicalpositionsofthemaster. Inthe 21st century, thegenrereflectsthemaster'smentalityandspiritualfundamentalsprofessedbythem, transferstothesphereofphilosophicalobjectificationbeingrepresentedbymetaphysicalbiography. Thelatterisinterpretedasthefollowing: a symbolicdepictionofontologicalconceptsof a personality'slifecreativityreflectedinaniconiccivilizationalartefact. ThecreativeheritageofViktorTelychko, a prominentprofileinUkrainianculture, isrepresentedby a remarkablecontributionwherethesonataforviolinandpiano «WiththeQuestions» standsout. Itsconsiderationhasrevealedtheseriousnessandsensecapacityofthepresentedconception. Whiledevelopingthemusicalidea, thecomposerdeclaresthefollowingdominatingmetaphysicalcategories: birth, life, death, suffering, time, action, entityandsomeothers. Theyarerelatedtohisexistentialaspirations (theartisticexplicationoftheiressencebecamethekeytaskofvariousstagesofbeingandwasimplementedviamultifacetedelaborations), manifestthemaster'sessenceanddenotethemetaphysicalchroniclebyViktorTelychko.

Keywords:metaphysicalbiography; themaster'slifecreativity; anartisticopus; creativityphilosophy; ViktorTelychko; sonataforviolinandpiano «WiththeQuestions».

Основна частина

ХХІ століття ознаменувалося стрімкими трансформаціями у всіх сферах буття людини, переорієнтацією світоглядних домінант, і як наслідок - зміною духовних дороговказів homosapiens. Означені явища надають вагомості філантропічним, метафізичним квестіям, що скеровують суспільство до посилення цивілізаційноїролідеміурга. Він інтерпретується каталізатором різноманітних процесів, а тому його онтологія, креативна практика потребують детального осмислення.

Пізнання всесвіту через неординарну особистість сприяє персонологізації історії. Остання реалізується через біографічний жанр, котрий став універсальним, здатним тлумачити не тільки життєтворчість окремої постаті, але й ряд культурологічних феноменів (ментальність локусу, регіональні топоси тощо). Літописний компонент допомагає при: конструюванні філософських теорій, усвідомленні їх еволюції та взаємодії; епохальній реконструкції гуманістичних ідей; виявленні співвідношення індивідуального, колективного в історії людства; постановці проблем дискурсивності, наративності й т.д.

Нині спостерігається біографічний бум. Його прояв - значна кількість розважальних, дидактичнихтелевізійнихпрограм; документальних, художніх фільмів; Інтернет проєктів; публіцистичних текстів, ґрунтовних наукових розвідок. Мистецтвознавча думка представлена рядом фундаментальних робіт, які опановують здобутки національних діячів (У. Граб, Т. Гусарчук, Г. Карась, Л. Кияновська, О. Коменда та ін.). Внеском у персонологію є статті, імплементуюючі віхи буття майстрів (О. Ґедзь, Г. Данканич, А. Лавриненко, В. Мадяр-Новак, Т. Росул та ін.); набутки певного етапу побутування (С. Бєдакова, В. Даценко, М. Жишкович Р. Мисько-Пасічник, Н. Туровська та ін.); сутністьжиттєпису (В. Бодіна-Дячок, В. Бондарчук, Л. Микуланинець, С. Тишко та ін.); його типологічні різновиди (А. Зилінська, Т. Ківшар, В. Марінеско, І. Розман та ін.), цивілізаційні функцій (І. Голубович, Ю. Зубай, О. Попович та ін.).

Аналіз зазначених напрацювань засвідчив стрімку еволюцію жанру біографії, інтеграцію до її методології об'ємного корпусу культурологічного, філологічного, психологічного, соціологічного, педагогічного та ін. знання. Хроніки креативної персони ставлять, пояснюють (часткового вирішують) одвічні антропологічні питання. Найчастіше демонстраціяонтологічнихквестій відбувається через художні твори, котрі постають не тільки складовою історії автора, але й своєрідним взірцем метафізичного літопису метра. Впевнено стверджуємо: наявні необхідні теоретичні, практичні умови,

пізнанняекзистенціальнихвимірів

побутування майстра, через осмислення знакових надбань.

Метадослідження-здійснити мистецтвознавчу ревізію сонати для скрипки і фортепіано WiththeQuestions В. Теличка, довести, що опус апелює до філософських категорій суголосних світогляду деміурга, сприяє конструюванню його метафізичної біографії.

Виклад основного матеріалу. В сучасній гуманітаристиці основним об'єктом наукового вивчення є особистість - її внутрішнє єство, діяльність, синергія з соціумом, вплив на розвиток матеріальної, духовної сфер тощо. Особливої ролі надається усвідомленню діяльності метра, яка експлікується виразником провідних цивілізаційних доктрин.

Буття майстра - складний, напружений процес, де практика займає одне із найважливішихмісць. Саметому реконструкція життєпису (оповіді, фіксуючої різноманітні аспекти існування людини, констатуючого наративи, утверджуюючі унікальність, неповторність індивіда) включає декілька рівнів:побутовий (студіюються літописні факти без осягнення змісту креативних досягнень), над побутовому (приватні явища майже не розглядаються, вчені виявляютьспецифікуформування, трансформації мистецького стилю, аналізують досягнення), метафізичному (природа маестро пізнається через художні зразки, й закладені у них філософські ідеї). В попередній статті ми доводили: «здобутки маестро відображають домінуючі онтологічні концепти, постають значущою складовою хронік. Опус - духовний артефакт, багатоелементний текст, виражений специфічною мовою (вербальною, звуковою, колористичною, символічноютощо).

Напрацювання метра віддзеркалюють провідні результати переусвідомлених приватних перепитій, висвітлюють знакові соціальні, політичні, громадські та ін. події. Завдяки цьому вони є конструктивною одиницею не тільки біографії діяча, але і певного середовища, країни, доби» [3, 173].

Зазначене твердження обґрунтовує й ключову позицію представленої розвідки: задля побудови метафізичної історії деміурга слід фокусувати увагу на креативній спадщині. Вказаний вид літопису виростає із синтезу минулих подій (від яких залишився буттєвий досвід), аналізу онтології та світогляду, що отримали художню форму. Жанр наповнюється душевно-психологічнимипереживаннями, занурюється в міфологічно-особистісну семантику мистецькі традицій, котрі оточують майстра, тим самим продукується його надчуттєвий, трансцендентний силует.

Конструювання метафізичних хронік потребує системного опанування етапного опусу, застосуваннярядуметодів (мистецтвознавчого, герменевтичного, філософського, музикознавчого тощо). Часто при довершенні такої оповіді за основу беруться масштабні твори, де розгорнуто показані вагомі культурні концепти, визначаючі стрижень переконань діяча. Зазвичай означену місію виконують опера, симфонія, кантата, інструментальний концерт, але іноді винятковим здобутком постає мініатюра. «Малослівність» надає особливої (навіть сакральної) ролі кожному виразовому засобу.

Психологічну глибину єства людини, пієтет перед її душевними переживаннями випукло демонструє камерна царина, оскільки вона найбільш інтровертна. Образи цих зразків суголосніінтимнимкомпозиторським уболіванням, виявляють схильність до саморефлексії, усвідомлення власного призначення; «озвучують» вічні теми («Хто я, для чого живу», «В чому сенс буття» й т.д.). У них умовно протистоять дві сфери - внутрішня / зовнішня, матеріальна / духовна, тимчасова / безкінечна.

Соната-провідний камерно-інструментальний жанр. Постмодерністськими митцями він тлумачиться «мета-сонатою» (ніби, над сонатою), проте він зберігає зв'язки зі своїм класичним прототипом, проявлені на драматургічному рівні - контрастне зіставлення різних задумів, смислів. Такі опуси, переважно, філософського змісту, іноді підсилені візуальними, або літературними компонентами.

Вищезазначене розуміння жанру сповідує у WiththeQuestions (із запитанням) знаковий національний майстер В. Теличко. Написання твору датується 2007 роком - зрілим періодом практики маестро. Осмисленню вказаного надбання крізь призму сучасних тенденцій розвитку камерної музики присвячена ґрунтовна стаття Т. Омельченко[5].

Представлена розвідка опирається на постулати, викладені дослідницею, а також коментарі, надані нам Віктором Федоровичем в приватній бесіді.

Будова шедевру - одночастинна. Вищезазначенаавторитетнанауковиця стверджує: «сонатність тут проявляється як принцип вищого порядку, як ідея процесуального, наскрізного оновлення певного тематичного комплексу, викладеного у великому вступному скрипковому монолозі, його інтонаційного проростання. Замість тематичного контрасту, властивого класичній сонатній формі, композитор використовує контраст (жанровий, фактурний, динамічний) на рівні великих розділів форми. Так речитативні, медитативні епізоди, сольні висловлювання інструментів (одноголосна фактура, тиха динаміка), чергуються з блискучими тутійними розділами, що нагадують за характером фактури і засобами її поліфонічного розвитку (канон, канонічна імітація) барокові концерти. Одне з яскравих типових явищ музики ХХ ст. - монологізм - також знайшло цікаве творче втілення в сонаті В. Теличка. В скрипкових речитативах сонати втілено різноманітну гаму психологічних настроїв - роздуми, біль, туга, надія, в них постає безліч запитань (WiththeQuestions), які спонукають слухача до роздумів» [5, 15].

Окрім детального розгляду структури опусу, Тетяна Андріївна виділяє важливі смислові домінанти. Ми їх експлікуємо наступним чином: контраст - надає шедевру дієвості, вноситьрисинеспокою, провокуючого якісні соціокультурні зрушення; монологізм - відображає внутрішнє єство особистості (автора, виконавця, реципієнта), ретранслює силует онтологічно одинокого героя. Твірсвоєрідноімплементує узагальнюючий портрет деміурга, для якого нагальні метафізичні квестії.

Сонатні принципи WiththeQuestions поєднуються з елементами авангардизму. В системі образів переважає ментальний початок, представлений, перш за все, партією скрипки. Драматургічна концепція - протиставлення активності тонкій ліриці. Демонструється конфлікт двохвимірів:глибинного суб'єктивного космосу метра, реального світу (де він існує). Через цю антитезу бутійних складових прослідковуються романтичні асоціації, звісно, вони отримують постмодерністське забарвлення.

Твір починається зі вступу, озвученим монологом скрипки. Тема побудована на дванадцятитоновій хроматичній основі, складається із низки висхідних дисонансних інтонацій, означених ритмічною свободою. Музичний матеріал наповнений трагічним пафосом, декламаційністю. Декілька хвиль розгортання мелодичної фабули посилює експресію (через інтервальний, згодом акордовий виклад думки). Багаторазове повторення екзистенційних питання (Куди? Для чого? Чому? й т.д.) динамізує вислів. Завершується зачин тривалою паузою, яка констатує недомовленість, нереальність отримання відповіді.

Представлений фрагмент форми можна інтерпретувати через концепт «народження» - митця, креативної думки тощо. Це вагома духовно-хронологічна точка, котра у житті людини, і в представленому опусі, займає особливе місце. Для майстра поява на світ - мета-отологічна засада, здатна дати поштовх реалізаціїособистісного, професійного покликання. Висхідний рух символізує устремління автора до Абсолюту.

Палітраметафізичноїсемантики розширюється за рахунок включення історичної пам'яті. Вона проявляється через алюзії барокових музично-риторичних фігур, доповнених авангардною естетикою. Таким чином декларується існування маестро циклічному, безперервному, позаепохальному вимірі.

Вступ утверджує також категорію «дія». Наповненістьдисонансамиілюструє суперечливість натури композитора, сумніви, що постають рушійною силою його практики. Тональна нестійкість «говорить» про бутійну непевність, остання провокує страждання.

У логіці розгортання метафізичної біографії митця зачин виконує функції постання, передбачення непростої долі деміурга. Він дає емоційний настрій, експозиціонує складні перепитії, якими означене життя особистості; осягає духовні обрії творчості, пропонує індивідуальний варіант концептуалізації реальності.

Основнийрозділпродукований питальними інтонаціями вступу. Перше проведення теми оповите атмосферою таємничості, настороженості. На тлі неблагозвучних акордів, фортепіано ніби з глибин людської свідомості, з'являється крихка художня ідея, що «говорить» про концепт народження, а його наслідок - життя. Поступово «думка» динамізується за рахунок висхідних пасажів скрипки, викладених шістнадцятими тривалостями. Одночасно піаніст артикулює стримані інтонації, котрі наче спіраль розжимаються, набувають більшої виразності, патетики. Автор представляє слухачам метафізику дії. Досягнувши певної стадії розвитку, вона відходить на другий план, поступаючись місцем категорії «страждання». Дуже тихо, невпевнено, сповзаючими тремолюючими дисонансами виголошена нова, психологічно контрастна першій, коротка тема. Через неї доноситься відчуття муки, болю, хиткості світу.

Контрастнезіставленнямузичного матеріалу виражає бінарні опозиції: рух / спокій; буття / смерть; щастя / страждання та ін. Такими протистояннями наповнена канва опусу. Зазначене композиційне рішення маніфестує постмодерністське трактування жанру.

Наступна фаза розгортання сонати (такти 57-73) - превалює драматична сфера. Розділ характеризується бунтарським пафосом, динамічним протестом. Домінує дія, що символізує боротьбу, космічну енергію, направлену до утвердження концепту «життя». Якщо мислити засадами класичної естетики, то даний фрагмент виконує функції розробки. Т. 74-76 - перша хвиля кульмінації.

Екзистенційні питання ставляться особливо гостро, болюче. Т. 76-81 - друга стадія напруги (її автор інтерпретує термінами «відчай», «знесилення»). У розгортанні метафізичної біографії даний розділ можна тлумачити середнім етапом буття персони. Він насичений розмаїтимиперипетіями, духовними пошуками, суперечностями, бажанням віднайти власне покликання, творче «Я». З т. 82 глісандо скрипки на тлі піцикато фортепіано (нетрадиційний прийом гри), котре дає тембровунезвичність, нереальність, потойбічність образів). Т. 86-93 - соло струнногоінструменту, відчувається онтологічна самотність героя, хиткість, незахищеність його внутрішнього світу.

Із 94 т. починається дзеркальна реприза (не тематична, а смислова). Вища точка психологічної напруги імплементує наполегливість, героя який вимагає відповіді на питання «чому?». Її він не отримує, настає певне виснаження, однак воно приведе до прийняття життя.

Кода містить висхідні мотиви скрипки представлені на фоні дисонансного акорду фортепіано, охоплюючого крайні регістри інструменту. Цей прийом надає семантичної, тембровоїоб'ємності, просторовості, прозорості, ефемерності звукової палітри. Автор вимислює образ примирення, вирішення онтологічних викликів, заспокоєння страждань, що з'являється у старості. Декларується визнання смерті, остання експлікується логічнимпродовженнямлюдського побутування. Підноситься концепт «життя», але не в дієвому розумінні, а наддієвому, де є спокій, просвітлення, гармонія.

Вступ і кода конструюють змістовий купол, огортаючийWiththeQuestions. Зазначеніглавимузичноїоповіді вмотивовують слухача задуматися над одвічними проблемами: «Чи насправді життя і смерть категорії, без яких неможливе існування людини», «В чому їх сутність», «Навіщо людина приходить у цей світ»? та ін. Наскрізне розгортання основного розділу опусу віддзеркалює етапи персонологічної історії, її провідні квестії: народження, життя, дія, час, смерть, страждання та ін.

Наукова новизна. Вперше у національній гуманітаристиціосягнено сонату для скрипки і фортепіано WiththeQuestions В. Теличка з позиціїімплементаціїнеюбазових філософських постулатів; обґрунтовано: твір порушує бутійні питання, демонструє метафізичні хроніки метра.

Висновки. Постмодерністська соната зазнала трансформацій, пов'язаних із відображеннямособистісно-психологічних переживань. Вона основується на техніко - стильових засадах оригінального авторського мислення, провадить важливі ідеологічні позиції митця. У ХХІ столітті жанр відтворює ментальність майстра, сповідувані духовні засади, переходить до сфери філософського об'єктування, що виражається метафізичною біографією. Останню ми інтерпретуємо: символічнезмалюванняонтологічних концептівжиттєтворчостіперсони, віддзеркалене в знаковому цивілізаційному артефакті.

КреативнаспадщинаВ. Теличка, провідного діяча української культури, репрезентована значним доробком, де виділяється соната для скрипки і фортепіано WiththeQuestions. Її розгляд виявив смислову масштабністьпредставленогозадуму.

Розгортаючи музичну думку, композитор декларує домінуючі метафізичні категорії: народження, життя, смерть, страждання, час, дія, вічність та ін. Вони споріднені з його екзистенційними устремліннями (художня експлікація їх сутності ставала завданням різних етапів буття, реалізовувалась багатогранниминапрацюваннями), маніфестують єство маестро, позначають метафізичний літопис Віктора Федоровича.

Заявлені наукові позиції можуть бути залучені у подальшому осягненні креативних здобутків В. Теличка, а також при опануванні жанрової палітри камерно-інструментальних зразківнаціональнихкомпозиторів.

Перспективними є студіювання життєпису як чинника формування творчого стилю майстра, означені ролі визначних опусів на культурний поступ певної країни, усвідомлення епохальної місії деміурга.

Література

соната скрипка фортепіано теличко

1. Бучок Л. «Дитячий альбом» Віктора Теличка як зразок сучасного інтонаційного образу світу. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики. 2018. Вип. 49. С. 70-84.

2. Жаркова В.Б. Метафізика історії музики в науковому просторі: виклики часу. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. 2021. Вип. 132. С. 35-52.

3. Микуланинець Л.М. Мистецький твір як частина біографії майстра. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. 2022. №2. С. 170174.

4. Микуланинець Л.М. Творчий життєпис Віктора Теличка: наратив музичної культури Закарпаття кінця ХХ - ХХІ століть. Вісник КНУКІМ. Мистецтвознавство. 2022. №47. С. 61-66.

5. Омельченко Т.А. Соната для скрипки та фортепіано В. Теличка «Withthequestions» (сучасні тенденції розвитку жанру). Мистецтвознавчі записки: зб. наук. пр. 2008. Вип. 14. С. 10-16.

6. Сиротинська Н. Музика і філософія: емоційний інтелект. Українська музика. 2020. Вип. 3 (37). С. 14-19.

7. Теличко В.Ф. Соната для скрипки і фортепіано «Withthequestions»: ксерокопія рукопису. 14 с.

8. Тормахова А.М. Філософія музики в контексті європейської музичної культури ХІХ-ХХ ст.: автореф. дис. канд. філософ. наук: 09.00.08. Київ, 2009. 14 с.

References

1. Buchok, L. (2018). «Children'salbum» ofViktorTelychkoas a patternoftheworld'scontemporaryintonationimage]. Problemsofinteractionbetweenart, pedagogy, theoryandpractice, 49, 70-84 [inUkrainian].

2. Zharkova, V. (2021). Metaphysicsofthehistoryofmusicinthescientificarea: challengesofthetime. ScientificBulletinoftheTchaikovskyNationalMusicAcademyofUkraine, 132, 135152 [inUkrainian].

3. Mykulanynets, L. (2022). Theartworkas a partoftheartist'sbiography. HeraldoftheNationalAcademyofCultureandArtsManagement, 2, 170-174 [inUkrainian].

4. Mykulanynets, L.M. (2022). TheartisticbiographyofViktorTelychko: thenarrativeofZakarpattia'smusiccultureofthelate XX-XXI centuries. KNUKIM Bulletin. Series «ArtHistory», 47, 61-66 [inUkrainian].

5. Omelchenko, T.A. (2008). Sonatafor violinandpianoby V. Telychko «Withthequestions» (moderntrendsinthedevelopmentofthegenre). ArtHistoricalNotes, 14,10-16 [in Ukrainian].

6. Syrotynska, N. (2020). Musicand philosophy:emotionalintelligence. Ukrainian music, 3 (37), 14-19 [inUkrainian].

7. Telychko, V.F. Sonataforviolinandpiano «Withthequestions». Photocopyofthemanuscript [inUkrainian].

8. Tormakhova, A.M. (2009). ThephilosophyofmusicinthecontextofEuropeanmusicalcultureof XIX-XX centuries. Extendedabstractofcandidate'sthesis. Kyiv: TarasSchevchenkoNationalUniversityofKyiv [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru