Український народний танець: принципи обробки
Історичний процес побутування українців зафіксований у народній творчості, у фольклорних танцях. Українське танцювальне мистецтво пройшло тривалий шлях розвитку: від найдавніших обрядово-ритуальних дійств до найвищих мистецьких форм – класичного балету.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.05.2024 |
| Размер файла | 14,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Український народний танець: принципи обробки
Білошкурський Володимир Степанович, заслужений працівник культури України, доцент кафедри хореографії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
Історичний процес побутування українців зафіксований у народній творчості, у фольклорних танцях. Українське танцювальне мистецтво пройшло тривалий шлях розвитку: від найдавніших обрядово-ритуальних дійств до найвищих сучасних мистецьких форм - класичного балету.
Українські балетмейстери зробили вагомий внесок у справу збереження фольклорно-етнографічного хореографічного матеріалу. Передусім це такі митці: Х. Ніжинський, М. Соболь, В. Авраменко, В. Верховинець, П. Вірський, М. Болотов, В. Вронський, Г. Березова, Л. Калінін, Л. Чернишова, В. Михайлов, Я. Чуперчук, В. Петрик, А. Гуменюк, К. Василенко, К. Балог, Д. Ластівка, А. Кривохижа, М. Вантух, Г. Клоков, Н. Уварова, О. Гомон, І. Антипова й ін. [1, 5].
Обробка та збереження фольклорного танцю - одна з найактуальніших проблем, що хвилює фольклористів і балетмейстерів хореографічного мистецтва. Виділяють три принципи обробки фольклорного танцю.
Перший принцип - збереження першооснови фольклорного танцю: дотримання максимальної достовірності першоджерела, перенесення його в незайманому вигляді зі збереженням музики, поетичного тексту, композиції, атрибутивних елементів акторської гри, манери виконання, костюма та народної режисури на сцену.
Фольклорний танець характеризується елементами імпровізації; умінням виконавця перевтілюватися в той чи інший образ, наслідувати певні риси характеру людини, повадки звірів і птахів. Його починають невимушено з пісні з певної дії. В історії є приклади, коли фольклорні танці виконували протягом кількох годин. Народний танець - це танець для себе, а не для глядача. фольклорний танець балет
Бережливе ставлення до фольклорних матеріалів - таке завдання стоїть перед хореографами-постановниками [1, 5-6].
Другий принцип - аранжування та створення нового варіанта хореографічної постановки на основі фольклорного танцю.
Для виконання танцю на сцені постановники повинні перебудувати композицію танцю, залишивши найяскравіші, найвиразніші фігури. У фольклорному танці певну кількість рухів дуже часто повторюють без їх структурно - морфологічної розробки. У народно-сценічному ж танці балетмейстер вдається до збагачення рухів нюансами, штрихами, часом підпорядковуючи структурноморфологічну сторону образно-тематичній, не порушуючи при цьому основну структуру руху.
Значна кількість рухів у сучасній народно-сценічній хореографії читається краще, якщо знайдено потрібний ракурс, нестандартне положення тулуба танцюриста тощо.
У побуті фольклорний танець виконують за бажанням, тобто пари утворюються за попередньою домовленістю чи в процесі виконання. У сценічному його варіанті балетмейстер поєднує пари залежно від зовнішності, внутрішнього темпераменту, характеру, акторської майстерності танцівників.
У народно-сценічному танці елемент імпровізації для глядача начебто існує, що обумовлено специфікою танцю, архітектурно-ком-позиційною його побудовою: балетмейстер цю імпровізацію планує заздалегідь.
У фольклорних танцях майже не трапляються негативні образи, хіба що побутують персонажі залицяльників-невдах ("Юрочка", "Джигунець" й ін.) чи задиркуватих хлопців, дівчат ("Микита", "Гандзя"). Часто побутові сюжети зображені через призму тонкого гумору ("Сваха", "Теща"). У фольклорному танці ніколи не побачимо різко негативного типажу (крім вертепних вистав).
Якщо фольклорний танець починається невимушено з пісні з певної дії (в обряді, звичаї), то в сценічному варіанті має бути "вихід" на сцену. Більшість фольклорних танців не мають чіткого відкриття на глядача [1, 6].
Сценічний номер будують так, щоб глядач спостерігав дію, тому акцент у будові фігур роблять на відкриту до глядача площину.
Композиційні форми фольклорних танців не завжди можуть бути використані в народно-сценічній хореографії: наприклад, за умови використання лише такого прийому в танці, як коло, глядач бачитиме тільки спини танцюристів. Тому хореографи змінюють види кола, положень учасників у ньому, трансформують у напівкола, не великі за кількістю учасників, малі, подвійні кола тощо.
Сценічний варіант фольклорного танцю обов'язково має фінал, у якому логічно поєднано емоційні, опозиційні та смислові компоненти. І це, як правило, не раптова зупинка після виконання низки складників. В останній фігурі виконавці прощаються з глядачем або одне з одним чи запрошують завітати до них.
Важливе значення має музичний супровід. У побуті танець виконують найчастіше під одну-дві мелодії без обробки.
Сценічний варіант фольклорного танцю вимагає тонкого аранжування музики, яка без зміни характеру, стилю першоджерела допомагала б розкрити його образний стрій.
Музика у фольклорному танці здебільшого має сталу квадратуру та майже не варіюється. У народно-сценічному варіанті її доопрацьовує композитор чи концертмейстер як у мелодійному, так і ладовому плані, зокрема адаптує ритмічну й темпову частини.
Костюм - "візитна картка", яка одразу ж підказує глядачеві час, місце дії, розкриває національні та локальні особливості хореографії. Крій костюма залежить від того, у якому стилі, манері здійснюється постановка. Якщо мета хореографічної постановки - зберегти фольклорне першоджерело, то й костюм слід залишати таким, яким він побутував у народі чи в етнографічних музеях. Якщо ж це постановка за мотивами фольклорного танцю, то костюм можна трансформувати: до нього можуть бути додані елементи сучасності.
Третій принцип - авторський варіант фольклорного першоджерела. Використовуючи теми, що виникли на ґрунті певного звичаю, обряду, традиції, перейнявши колорит, образні деталі лексики, розробки певних позиційних лейтмотивів і стиль фольклорного танцю, балетмейстер створює свій, авторський варіант танцю [1, 7].
Література
1. Шалапа С.В., Корисько Н.М. Методика роботи з хореографічним колективом: підручник. Ч. 2. Київ: НАКККіМ, 2015. 220 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Пісенне мистецтво українського народу, початковий період розвитку. Жанрове різноманіття пісні: ліро-епічні думи, історичні, козацькі, бурлацькі, кріпацькі пісні. Жанрові особливості і класифікація балад. Інструментальний фольклор та народні інструменти.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 15.12.2011Хорове мистецтво. Історія української хорової музики. Відомості про твір та його автора. Характеристика літературного тексту. Виникнення козацьких пісень. Музично-теоретичний, виконавчо-хоровий аналіз. Український народний хор "Запорізькі обереги".
дипломная работа [35,2 K], добавлен 13.11.2008Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.
презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013Аналіз специфіки обробок народних пісень, призначених для хорового виконання, в контексті творчості української композиторки Вероніки Тормахової. Синтез фольклорних першоджерел з популярними напрямками естрадної музики. Огляд творчого спадку композиторки.
статья [21,5 K], добавлен 24.11.2017Дитинство і родина Миколи Лисенка. Навчання в Лейпцігській консерваторії. Обробки народних пісень, праця про український музичний фольклор. Спілкування з композиторами "Могутньої кучки". Написання фортепіанних творів, опер, заснування хорового товариства.
реферат [19,4 K], добавлен 07.10.2009Музичний фольклор та його розвиток на теренах України. Історія розвитку та трансформації українського фольклору. Особливості використання мотивів української народної музики. Обробки народних пісень. Сучасні фольк-колективи: "Домра", Брати Гадюкіни.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 07.06.2014Творчий шлях польського композитора та піаніста Фредеріка Шопена. Ліризм, тонкість у передачі настроїв, широта національно-фольклорних і жанрових зв'язків у музичних творах Шопена. Добровільне вигнання Шопена. Поруч із Жорж Санд, останні роки композитора.
реферат [27,5 K], добавлен 09.06.2010Порівняння композиторських стильових рис А. Коломійця та М. Леонтовича як класиків хорових традицій української музики. Взаємодія традиційного і новаторського в хоровій творчості. Хоровий твір А. Коломійця "Дударики". Жанр хорової обробки народної пісні.
статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.
презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014Характеристика сюїти в творчості українських композиторів сучасності. Загальні тенденції діалогу "бароко-ХХ століття" у розвитку фортепіанної сюїти. Систематизація загальностильових типологічних ознак композиційно-жанрової моделі старовинної сюїти.
статья [22,0 K], добавлен 24.04.2018Головні етапи розвитку хорової кантати в українській музиці XX століття. Основна характеристика творчості Лесі Дичко. Аналіз особливостей драматургії та композиції кантати "Червона калина", специфіка трактування фольклорного першоджерела цього твору.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 19.02.2012Природний перебіг процесів ґенези, еволюції, становлення й формування інструментальної традиції українців у історичному та сучасному аспектах. Особливості етнографічних та субреґіональних традицій музикування та способів гри на народних інструментах.
автореферат [107,0 K], добавлен 11.04.2009Методичні підходи до проблеми розвитку співацьких відчуттів. Пріоритетні орієнтири розвитку співацького голосу. Трактування природи співацького голосу і його використання в оперному мистецтві. Стилістика вокального інтонування в оперному мистецтві.
магистерская работа [753,1 K], добавлен 16.09.2013Творчість Шопена як особливе явище романтичного мистецтва. Класична ясність мови, лаконічність вираження, продуманість музичної форми. Особлива увага романтиків до народної творчості. Жанр ліричної інструментальної мініатюри у творчості Шопена.
реферат [11,4 K], добавлен 28.04.2014Жанрові межі віолончельної творчості Прокоф‘єва: від інструментальної мініатюри і сонати (сольної та ансамблевої) до концертіно та монументальної Симфонії-концерту. Взаємопроникнення та взаємодія образних сфер симфонічної й камерної творчості Прокоф‘єва.
дипломная работа [54,8 K], добавлен 22.04.2010Дослідження творчості видатного українського композитора, музично-громадського діяча, світоча національної музики Л. Ревуцького. Його творча спадщина, композиторський стиль, виразна мелодика творів, що поєднується з напруженою складною гармонікою.
презентация [10,8 M], добавлен 01.10.2014Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.
статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018Вокально-пісенні традиції та звичаї українського народу, що складалися упродовж століть. Музична пісенна спадщина українців. Музична стилістика, інтонаційно-мелодичне розмаїття та загальне художнє оформлення кращих вітчизняних зразків пісенної культури.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Становлення жанру в творчості українських композиторів. "Золотий обруч", як перший експериментальний зразок сюїти в творчості Лятошинського. Музична мова і форма Квартету-сюїти на українські народні теми. Розгляд сонатної логіки "польської сюїти".
дипломная работа [5,7 M], добавлен 11.02.2023Аналіз специфіки народного вокалу, для якого притаманна природно-розмовна манера співу, робота голосових зв’язок, використання природних грудних і головних резонаторів. Характеристика діяльності камерних колективів, які використовують народний вокал.
статья [19,8 K], добавлен 17.08.2017
