Трансформаційні процеси естрадної музики в сучасному культурному просторі України

Розкриття сутності, напрямків трансформацій в естрадній музиці України. Виявлення їх впливу на культурний простір та формування музичної ідентичності країни. Огляд змін в жанровій структурі, музичних технологіях, соціальних, культурних запитах аудиторії.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.05.2024
Размер файла 17,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трансформаційні процеси естрадної музики в сучасному культурному просторі України

Овсяннікова Наталія Юріївна, доцент кафедри вокального мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслужений діяч мистецтв України

Мета дослідження полягає у розкритті сутності та напрямків трансформацій в естрадній музиці України, виявленні їх впливу на культурний простір та формування музичної ідентичності країни.

Методологія дослідження трансформаційних процесів естрадної музики в сучасному культурному просторі України включає в себе наступні етапи: аналіз теоретичних досліджень - вивчення наукової літератури з проблематики дослідження, зокрема вітчизняних та зарубіжних праць з музикознавства, культурології, соціальної психології, соціології культури; емпіричне дослідження - аналіз репертуару українських естрадних виконавців, їхньої творчості та слухацької аудиторії; інтерпретація отриманих результатів, розробка висновків та рекомендацій. Для аналізу теоретичних джерел використовувалися такі методи, як аналіз змісту, порівняння, синтез. Для збору емпіричних даних використовувалися такі методи, як контент-аналіз, соціологічне опитування, експертна оцінка.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше комплексно досліджено трансформаційні процеси естрадної музики в сучасному культурному просторі України. У дослідженні виділено основні напрямки трансформації естрадної музики, проаналізовано їхні причини та наслідки.

Висновки. Трансформація естрадної музики є закономірним процесом, який відображає зміни в культурному просторі суспільства. Вона відбувається під впливом таких факторів, як глобалізація та інтернаціоналізація культури, розвиток нових технологій, зміна соціальних та культурних запитів аудиторії. Трансформаційні процеси в естрадній музиці України свідчать про постійний розвиток та адаптацію до змін у сучасному культурному просторі. Вони визначають нові музичні тренди, формують культурну ідентичність та сприяють взаєморозумінню між національним та світовим музичним спадщинам. Дослідження цих процесів важливе не тільки для розуміння естрадної музики як феномену культури, але й має практичне значення. Необхідно підтримувати розвиток естрадної музики в Україні, сприяючи творчості талановитих виконавців та популяризації української естради. Слід уважно стежити за змінами в жанровій структурі, музичних технологіях та соціальних та культурних запитах аудиторії, щоб своєчасно реагувати на них.

Ключові слова: естрадна музика, трансформація, сучасний культурний простір, глобалізація, ідентичність.

Ovsyannikova Natalia, Honoured Art Worker of Ukraine, Associate Professor, Department of Vocal Arts, National Academy of Culture and Arts Management

Transformational Processes of Pop Music in Contemporary Cultural Space of Ukraine

The purpose of the research is to disclose the essence and directions of transformations in the pop music of Ukraine, identify their influence on the cultural space, and shape the musical identity of the country. The methodology of researching transformation processes in pop music in contemporary Ukrainian cultural space includes the following stages: analysis of theoretical studies - studying scientific literature on the research issues, including domestic and foreign works in musicology, cultural studies, social psychology, and sociology of culture; empirical research - analysing the repertoire of Ukrainian pop performers, their creativity, and audience perception; interpretation of the obtained results, development of conclusions, and recommendations. Methods such as content analysis, comparison, and synthesis were used for analysing theoretical sources. For collecting empirical data, methods like content analysis, sociological surveys, and expert assessment were employed. The scientific novelty of the research lies in the fact that, for the first time, comprehensive investigations have been conducted into the transformative processes of popular music in the contemporary cultural space of Ukraine. The study identifies the main directions of transformation in pop music, analyses their causes, and explores their consequences. Conclusions. The transformation of popular music is a natural process that reflects changes in the cultural space of society. It occurs under the influence of factors such as globalisation and internationalisation of culture, the development of new technologies, and shifts in the social and cultural demands of the audience. The transformative processes in Ukrainian popular music signify continuous development and adaptation to changes in the contemporary cultural landscape. They define new musical trends, shape cultural identity, and contribute to mutual understanding between national and global musical heritages. Research into these processes is essential not only for understanding popular music as a cultural phenomenon but also holds practical significance. Supporting the development of popular music in Ukraine is crucial, fostering the creativity of talented performers and promoting Ukrainian popular music. It is important to closely monitor changes in genre structures, musical technologies, and the social and cultural demands of the audience to react timely and appropriately.

Keywords: pop music, transformation, contemporary cultural space, globalisation, identity.

Актуальність теми дослідження

Естрадна музика є одним із найпопулярніших жанрів музичного мистецтва в Україні. Вона відіграє важливу роль у культурному житті суспільства, формуючи естетичні смаки та цінності аудиторії. У сучасних умовах естрадна музика перебуває в стані трансформації, що обумовлено низкою факторів, зокрема:

• глобалізацією та інтернаціоналізацією культури,

• розвитком нових технологій, зокрема Інтернету та соціальних мереж,

• зміною соціальних та культурних запитів аудиторії.

Трансформація естрадної музики в Україні є предметом наукового дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Однак, наразі відсутнє комплексне дослідження, яке б охопило всі аспекти цього процесу.

Аналіз основних досліджень та публікацій. Дослідження естрадної музики в Україні проводяться в рамках таких наукових дисциплін, як музикознавство, культурологія, соціальна психологія, соціологія культури. У вітчизняній музичній науці естрадна музика розглядається як різновид масової музики. Дослідники виділяють такі основні ознаки естрадної музики: популярна жанрова основа, орієнтація на широку аудиторію, використання сучасних музичних технологій, поєднання елементів різних музичних жанрів.

Дослідження естрадної музики в Україні як сучасного жанру мистецтва проводилися такими науковцями, як Д. Бабич, М. Вишневська, М. Головкова, Н. Дрожжина, Кравченко, М. Мельник, В. Овсянніков, Откидач, В. Плахотнюк, Н. Попович, Т. Рябуха, О. Сапожнік, В. Соколенко, Л. Суслов, В. Тормахова, В. Чепеленко, О. Шевченко та ін.

У зарубіжних дослідженнях естрадна музика розглядається як складне явище, що включає в себе різні жанри, стилі та напрями. Дослідники виділяють такі основні тенденції розвитку естрадної музики: глобалізація та інтернаціоналізація, злиття різних жанрів та стилів, використання нових музичних технологій, орієнтація на молоду аудиторію.

Метою дослідження є розкриття сутності та напрямків трансформацій в естрадній музиці України, виявлення їх впливу на культурний простір та формування музичної ідентичності країни.

Виклад основного матеріалу

Починаючи з 90-х років минулого століття, естрадна музика України пройшла чергові етапи розвитку, зокрема, взаємодію з елементами фольклору, інтеграцію світових трендів у жанрову структуру, та експерименти зі звуковими технологіями.

Зростання впливу світової культури та інтернаціональний обмін музичними ідеями визначають нові контексти для естрадної музики в Україні. Адаптація та синтез різних музичних стилів стає необхідністю для відповіді на глобальні тенденції.

Трансформація естрадної музики в Україні відбувається за такими основними напрямами [6, 12]:

1. Зміна жанрової структури. У сучасній естраді відбувається злиття різних жанрів та стилів, що призводить до формування нових жанрових форм. Наприклад, у сучасній українській естраді популярними є такі жанри, як попрок, поп-фольк.

2. Розвиток нових музичних технологій.

Естрадна музика активно використовує сучасні музичні технології, зокрема комп'ютерну обробку звуку, електронні музичні

інструменти, елементи фольклору (українські національні інструменти, автентичний спів). Це дозволяє створювати більш якісний і різноманітний музичний матеріал.

3. Зміна соціальних та культурних запитів аудиторії. Естрадна музика відповідає на зміни соціальних та культурних запитів аудиторії. Вона стає більш різноманітною, включаючи в себе різні жанри, стилі та напрями. Це дозволяє задовольнити потреби різних слухачів.

В умовах війни та загрози знищення України як незалежної держави особливо важливим є збереження та розвиток української культури, невід'ємною частиною якої є естрадне вокальне мистецтво. Воно займає значне місце в музичній культурі та є важливим регулятором соціокультурних процесів. Тому дослідження актуальних проблем естрадного вокального мистецтва є вкрай необхідним для збереження та розвитку української культури в складних соціокультурних реаліях сьогодення.

На думку М. Головкової, трансформаційні процеси відіграють роль рушійної сили для видозмінення та урізноманітнення естрадного вокального мистецтва [1, 84].

За добу незалежності українська естрада досягла світового визнання. Це підтверджується неодноразовими перемогами українських виконавців на Євробаченні, а також високими позиціями українських пісень у світових чартах. Українські народні пісні, які раніше були відомі лише в Україні та сусідніх країнах, тепер стали популярними у всьому світі.

Сучасний культурний простір є надзвичайно динамічним та складним. Він характеризується різноманітністю музичних напрямків, які постійно взаємодіють та змінюються. Популярна музика, як один із ключових елементів цього простору, також є багатокомпонентною та плюралістичною. Вона синтезує в собі елементи різних жанрів та стилів, що дає можливість створювати нові, унікальні звучання [4, 2].

В Україні популярні такі музичні жанри, як джаз, рок, фольк, хіп-хоп, електронна музика, вони постійно розвиваються та трансформуються. Українські виконавці та гурти активно експериментують із різними музичними техніками та стилями, що свідчить про їхню творчу ініціативу та пошук нових форм самовираження [5, 5].

Популярна музика є важливим чинником сучасних культурно-мистецьких процесів. Вона відіграє значну роль у формуванні громадської думки, естетичних смаків та цінностей. Сучасні виконавці та гурти є своєрідними лідерами громадської думки, які впливають на формування світогляду та поведінки молоді.

Дослідження популярної музики в Україні є актуальним напрямком сучасної культурології. Українські вчені вивчають різні аспекти популярної музики, зокрема її історію, теорію, естетику, соціальну роль. Серед найважливіших дослідницьких пріоритетів української культурології - джазове мистецтво, класичний та експериментальний рок, українська естрадна пісня [3, 64].

Українська естрада завжди була в тренді та зазнала багатьох змін протягом свого існування, але елементи фольклору були присутні в ній майже завжди. Це стосується і елементів концертного одягу, і використання українських народних інструментів в аранжуваннях сучасних естрадних пісень. Яскравим прикладом є творчість Олега Скрипки, Руслани, Джамали, гуртів «Друга ріка», Mad Heads, KozakSystem, ONUKA.

Особливо варто відзначити проект Артема Пивоварова «Твої вірші, мої ноти», який відбувся на підтримку Збройних сил України в Палаці «Україна» у травні 2023 року. У цьому проєкті, крім оркестру, була задіяна чоловіча академічна хорова капела імені Л. Ревуцького [2, 67].

Сьогодні все більш популярним стає мікс естрадного вокалу з народним, автентичним. Це розширює спектр взаємодії естрадного мистецтва і фольклору, створюючи напрямок «фольк-поп» або «етно-рок». Цей напрямок дозволяє по-новому почути народну музику, зробити її більш актуальною та зрозумілою для сучасної аудиторії. Естрадні співаки та гурти, зокрема Х. Соловій, Т. Матвієнко, Т. Тополя, Jerry Heil, Khayat, GoA, «Козак Сіромаха», Kalush Orchestra та ін., все частіше використовують елементи традиційного співу на сцені. Таким чином вони показують, що українська культура є багатогранною та сучасною. Артисти, завдяки цим прийомам, допомагають популяризувати українську музику та культуру в світі.

Як зазначає культурологиня Т. Шершова, відбувається проникнення народнопісенних практик у масову культуру, що є яскравим репрезентантом національної культури. Вражаючим прикладом може слугувати виступ українського гурту Go -A на «Євробаченні-2021» з піснею «Шум» - справжнім мистецьким витвором, веснянкою, яка ґрунтується на архаїчних елементах народного мистецтва. Цей твір був написаний М. Максимовичем ще у 1856 році, але завдяки осучасненню гуртом Go -A увійшов до світових хіт-парадів і став складовою сучасних трендів [7, 10]

Українські гурти, які завоювали світову славу, об'єднує сміливість експериментувати з різними музичними стилями та течіями. Вони не бояться змішувати традиційні українські мотиви з сучасними попритмами, електронною музикою та експериментальними звучаннями. Це дозволяє їм створювати оригінальну та самобутню музику, яка привертає увагу слухачів у всьому світі.

Одним із яскравих прикладів є гурт ONUKA, який поєднує елементи електронної музики, фолку та етно. Їхні пісні, такі як Zori, Kolyada та Oy, viy, стали хітами в Україні та за її межами. ONUKA неодноразово гастролювали Європою, США та Канадою, а також виступали на таких престижних фестивалях, як Glastonbury та Sziget. Гурт ONUKA був заснований в 2013 році Наталією Жижченко, яка є вокалісткою та автором пісень гурту. Їхня музика поєднує в собі традиційні українські мелодії, ритми та слова з сучасними електронними аранжуваннями. У своїх піснях «ONUKA» часто звертаються до української міфології та фольклору.

Інший популярний український гурт - The HARDKISS. Їхня музика поєднує елементи рок-музики, попмузики та електроніки. The HARDKISS відомі своїми яскравими образами та енергійними виступами. Вони стали першим українським гуртом, який виступив на легендарній сцені O2 Academy Brixton у Лондоні.

Brunettes Shoot Blondes - ще один яскравий гурт, який зміг завоювати світову славу завдяки своєму неповторному стилю. Їхня музика поєднує елементи попмузики, електроніки та фанку. «Brunetttes Shoot Blondes» відомі своїми стильними костюмами та ексцентричними образами. Гурт був заснований у 2010 році в Кривому Розі Андрієм Ковальовим і Романом Соболем. Вони стали першим українським гуртом, який отримав премію MTV Europe Music Awards.

Dakh Daughters - це експериментальний гурт, який поєднує елементи сучасного театру, музики та перформансу. Гурт був заснований у 2012 році в Києві на базі експериментального театру «ДАХ». Їхні виступи - це завжди яскраве та незабутнє видовище. Dakh Daughters виступають на сценах України, Європи та США.

«Бумбокс» - один із найпопулярніших українських гуртів, який поєднує елементи попмузики, рок-музики та хіп-хопу. Їхні пісні, такі як «Оранжеве небо», «Вахтерам» та «Поліна», стали хітами в Україні та за її межами. «Бумбокс» гастролював Європою, США та Канадою, а також виступав на таких престижних фестивалях, як «Студія Лебедєва» та Atlas Weekend.

Гурт «Бумбокс» здобув особливу популярність у 2022 році, коли його лідер Андрій Хливнюк, який вступив у тероборону, заспівав на тлі дзвіниці Софійського собору пісню «Червона калина». Цей виступ став символом українського спротиву російській агресії.

Пісня «Червона калина» - це народна українська пісня, яка була написана в 1914 році. Вона стала символом боротьби українців за свою незалежність. У виконанні Андрія Хливнюка пісня зазвучала по-новому, з піднесеним емоційним зарядом. Вона стала справжнім гімном українського спротиву.

Відео з виступу Хливнюка швидко поширилося в соціальних мережах і викликало широкий резонанс у світі. Воно було показано на багатьох телевізійних каналах і розміщено на перших шпальтах газет. Цей виступ допоміг привернути увагу міжнародної спільноти до російської агресії проти України. Діяльність Андрія Хливнюка та гурту «Бумбокс» під час російсько-української війни стала прикладом патріотизму та мужності. Вони показали, що музика може бути потужним інструментом у боротьбі за свободу і справедливість.

Kazaky System - це український гурт, який став відомим завдяки своїм екзотичним танцювальним номерам. Їхні танці поєднують елементи традиційних українських танців sз сучасними рухами. Kazaky виступають на сценах України, Європи та США.

Вище згадані гурти показали, що українські музиканти здатні створювати якісну та оригінальну музику, яка привертає увагу слухачів у всьому світі. Вони стали справжніми амбасадорами української музики та культури.

Конкретними прикладами трансформаційних процесів у сучасній українській естраді є також зростання популярності українських виконавців, які співають англійською мовою. Це свідчить про те, що українська естрада стає більш відкритою для світового ринку. Іншим прикладом є поява нових жанрів і стилів, як інді-поп, що є поєднанням попмузики та альтернативного року. Вагоме значення має актуалізація соціальних і політичних проблем в естрадних піснях. Наприклад, пісня гурту Kalush Orchestra «Стефанія» стали символом українського опору російській агресії.

Трансформація естрадної музики має як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, вона сприяє розвитку культури та мистецтва, робить музику більш різноманітною та відкритою. З іншого боку, вона може призвести до втрати самобутності української естради, її повної інтеграції до світової естради.

Наразі важко прогнозувати, як трансформація естрадної музики буде розвиватися в майбутньому. Однак, можна припустити, що вона буде продовжуватися, і що українська естрада буде знаходити свій власний шлях розвитку, поєднуючи в собі традиційні та сучасні елементи.

Перспективою подальших досліджень може бути детальне дослідження причин і наслідків трансформації естрадної музики в сучасному культурному просторі України, аналіз впливу трансформації естрадної музики на формування суспільних цінностей, дослідження особливостей трансформації естрадної музики в різних регіонах України.

Наукова новизна. Наукова новизна даного дослідження полягає в тому, що вперше комплексно досліджено трансформаційні процеси естрадної музики в сучасному культурному просторі України. У дослідженні виділено основні напрямки трансформації естрадної музики, проаналізовано їхні причини та наслідки.

Висновки

Трансформація естрадної музики є закономірним процесом, який відображає зміни в культурному просторі суспільства. Вона відбувається під впливом таких факторів, як глобалізація та інтернаціоналізація культури, розвиток нових технологій, зміна соціальних та культурних запитів аудиторії. Трансформаційні процеси в естрадній музиці України свідчать про постійний розвиток та адаптацію до змін у сучасному культурному просторі. Вони визначають нові музичні тренди, формують культурну ідентичність та сприяють взаєморозумінню між національним та світовим музичним спадщинам. Дослідження цих процесів важливе не тільки для розуміння естрадної музики як феномену культури, але й має практичне значення. Необхідно підтримувати розвиток естрадної музики в Україні, сприяючи творчості талановитих виконавців та популяризації української естради. Слід уважно стежити за змінами в жанровій структурі, музичних технологіях та соціальних та культурних запитах аудиторії, щоб своєчасно реагувати на них.

Література

естрадна музика трансформація

1. Головкова М. М. Сучасна проблематика дослідження естрадного вокального мистецтва: культурологічний вимір. Культура і сучасність : альманах. 2022. № 1. С. 81-86.

2. Ладний А. С. Взаємодія народного і естрадного вокалу у творчості сучасних виконавців. Новітні дослідження культури і мистецтва: пошуки, проблеми, перспективи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Київ, 2023. С. 67-68.

3. Мозговий М. Становлення і тенденції розвитку української естрадної пісні : дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.01. КНУКіМ, 2007. 175 с.

4. Овсянніков В. Г. Український поп-рок у контексті розвитку популярної музичної культури кінця ХХ - початку ХХІ століття : дис. канд. миств.: 26.00.01. Київ, 2019. 196 с.

5. Рябуха Т. Витоки та інтонаційні складові української пісенної естради : автореф. дис. канд. миств.: 17.00.03. Харків, 2017. 20 с.

6. Сапожнік О. В. Популярна естрадна музика в Україні: історичний екскурс. Мистецтво та освіта. 2003. № 4. С. 11-13.

7. Шершова Т. В. Культурна пам'ять як чинник формування національної ідентичності (на матеріалах народно-пісенних практик Полтавщини) : дис. на здобуття ступеня док. філос.: 034 - культурологія. НАКККіМ. Київ, 2021. 241 с.

References

1. Holovkova, M. (2022). Modern problems of research of various vocal art: cultural dimension. Culture and Modernity, 1, 81-86 [in Ukrainian].

2. Ladnyi, A. (2023). Interaction of folk and pop vocals in the works of contemporary performers: Recent Research in Culture and Arts: Explorations, Issues, Perspectives: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific-Practical Conference. Kyiv, 67-68 [in Ukrainian].

3. Mozhovyi, M. (2007). Formation and trends in the development of Ukrainian pop song: 17.00.01. KNUKiM [in Ukrainian].

4. Ovsiannikov, V. H. (2019). Ukrainian pop rock in the context of the development of popular musical culture of the late 20th - early 21st century: Degree of Candidate of Art Studies by specialty 26.00.01 “Theory and History of Culture”. National Academy of Culture and Arts Management [in Ukrainian].

5. Riabukha, T. (2017). Origins and intonation components of Ukrainian song pop: author's ref. dis.: 17.00.03. Kharkiv [in Ukrainian].

6. Sapozhnik, O. V. (2003). Popular pop music in Ukraine: a historical overview. Art and Education, 4, 11-13 [in Ukrainian].

7. Shershova, T. (2021). Cultural memory as a factor in the formation of a national identity (on the materials of folk song practices of Poltava region). Dissertation for a Doctor of Philosophy Degree: Specialty 034 - Cultural studies. National Academy of СиЙиге and Arts Management [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.

    статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.

    курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011

  • Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010

  • Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.

    статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018

  • Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.

    реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011

  • Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.

    презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014

  • Музичний фольклор та його розвиток на теренах України. Історія розвитку та трансформації українського фольклору. Особливості використання мотивів української народної музики. Обробки народних пісень. Сучасні фольк-колективи: "Домра", Брати Гадюкіни.

    курсовая работа [42,6 K], добавлен 07.06.2014

  • Вивчення закономірностей побутування і сприйняття класичної музики в сучасному цивілізаційному середовищі. Аналіз протилежної тенденції емоційно відстороненого ставлення до жанру, залучення його в процеси міжособистісних комунікацій в якості епатажу.

    статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018

  • Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.

    статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017

  • Проблеми розвитку музичної культури та музичної діяльності. Історія формування музично-історичної освіти. Життя і творчі здобутки Б.В. Асаф’єва. Поняття інтонування як важлива складова музичної педагогічної концепції. Сутність поняття музичної форми.

    дипломная работа [55,9 K], добавлен 25.12.2010

  • Аналіз специфіки обробок народних пісень, призначених для хорового виконання, в контексті творчості української композиторки Вероніки Тормахової. Синтез фольклорних першоджерел з популярними напрямками естрадної музики. Огляд творчого спадку композиторки.

    статья [21,5 K], добавлен 24.11.2017

  • Розкриття історичного аспекту проблеми та сутності понять "музичне виховання", "музична освіта", "культурні традиції". Обґрунтування необхідності удосконалення музичного виховання. Порівняльний аналіз даних аспектів в освітніх системах Японії та України.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 22.11.2014

  • Музично-педагогічні умови і шляхи розвитку ладового почуття школярів на уроках музики у загальноосвітній школі. Категорія ладу у системі засобів музичної виразності. Застосовування елементів "стовбиці" Б. Тричкова. Використання релятивної сольмізації.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 12.02.2016

  • Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.

    презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013

  • Вміння виконувати твори, які відносяться до різних композиційних технік - основне свідчення майстерності співака. Недостатня обізнаність у особливостях різноманітних музичних стилів - одна з найбільш актуальних проблем сучасних естрадних вокалістів.

    статья [13,9 K], добавлен 24.04.2018

  • Визначення поняття звуку, характеристика і класифікація звукових явищ. Поняття про містицизм звуку у старовинному і сучасному світі. Індійська музична система та її особливості. Порівняльна характеристика індійської та європейської музичних систем.

    дипломная работа [43,3 K], добавлен 23.12.2011

  • Значення розвитку музичних здібностей у дітей дошкільного віку. Вікові особливості слуху і голосу дитини. Охорона дитячого голосу. Методи і прийоми навчання співу. Вибір і розучування пісень. Методичні аспекти формування музикальності дошкільнят в співі.

    курсовая работа [53,0 K], добавлен 20.06.2015

  • Аналіз специфіки народного вокалу, для якого притаманна природно-розмовна манера співу, робота голосових зв’язок, використання природних грудних і головних резонаторів. Характеристика діяльності камерних колективів, які використовують народний вокал.

    статья [19,8 K], добавлен 17.08.2017

  • Елементи мовної, музичної інтонації, акторської пластики, їх взаємопосилення в процесі виконання та вплив на динаміку сприйняття твору. Взаємодія категорій мелосу і Логосу в процесі інтонування. Синергія як складова виконавської культури постмодерну.

    статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018

  • Ритмічні, ручні знаки та методи їх застосування за системою Золтана Кодая на уроках музики у загальноосвітніх школах. Застосування системи формування та розвитку ладового відчуття у дітей молодшого шкільного віку. Аналіз експериментально-дослідної роботи.

    курсовая работа [7,0 M], добавлен 22.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.