Балет "Лебедине озеро" Петра Чайковського: провал першої постановки балету та блискуче повернення на сцену в інтерпретації Маріуса Петіпа і Льва Іванова

Зародження безцінного твору Петра Чайковського "Лебедине озеро". Розкрито причини провалу першої постановки балетмейстера В. Рейзінгера та успішне повернення балету під керівництвом М. Петіпа і Л. Іванова. Висвітлено нововведення, які були зроблені.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.05.2024
Размер файла 19,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Балет "Лебедине озеро" Петра Чайковського: провал першої постановки балету та блискуче повернення на сцену в інтерпретації Маріуса Петіпа і Льва Іванова

Грищенко Інна Сергіївна, магістрантка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (м. Київ, Україна)

Анотація

Зародження безцінного твору Петра Чайковського "Лебедине озеро". Розкрито причини провалу першої постановки балетмейстера В. Рейзінгера та успішне повернення балету під керівництвом М. Петіпа і Л. Іванова. Висвітлено нововведення, які були зроблені для блискучого повернення спектаклю, яка стала основою для сучасних інтерпретацій "Лебединого озера". балет петіпа постановка

Ключові слова: балет, "Лебедине озеро", Великий театр, балетмейстер, головні герої, інтерпретації балету, "лебедині" сцени.

Грищенко Инна Сергеевна

(Украина) БАЛЕТ "ЛЕБЕДИНОЕ ОЗЕРО" ПЕТРА ЧАЙКОВСКОГО:

ПРОВАЛ ПЕРВОЙ ПОСТАНОВКИ БАЛЕТА И БЛЕСТЯЩЕЕ ВОЗВРАЩЕНИЕ НА СЦЕНУ В ИНТЕРПРЕТАЦИИ МАРИУСА ПЕТИПА И ЛЬВА ИВАНОВА

Аннотация. Зарождение бесценного произведения Петра Чайковского "Лебединое озеро". Раскрыты причины провала первой постановки балетмейстером В. Рейзингер и успешное возвращение балета под руководством М. Петипа и Л. Иванова. Выявлены изменения, сделанные для блестящего возвращения спектакля, который стал основой для современных интерпретаций "Лебединого озера".

Ключевые слова: балет, "Лебединое озеро", Большой театр, балетмейстер, главные герои, интерпретации балета, "лебединые" сцены.

Hryshchenko Inna

(Ukraine)

BALLET "SWAN LAKE" BY PETER TCHAIKOVSKY: FAILURE OF THE FIRST BALLET PRODUCTION AND BRILLIANT RETURN TO THE STAGE IN THE INTERPRETATION BY MARIUS PETIPA AND LEV IVANOV

Annotation: The article describes the origin of Peter Tchaikovsky's invaluable work "Swan Lake". We revealed the reasons for the failure of the first production by the choreographer Reisinger and the successful return of the ballet under the direction of M. Petipa and L. Ivanov. The changes, made for the brilliant return of the performance, which became the basis for modern interpretations of "Swan Lake2, were highlighted.

Keywords: ballet, "Swan Lake", The Bolshoi Theatre, ballet master, the main characters, interpretation of ballet, "swan" scene.

ХХ століття славиться багатьма постановками ба- летів, які додають до скарбниці культури неперевершену музику, хореографію, чудові декорації та красиві костюми, а також несли сучасні віяння, що було рідкістю в ХІХ ст. І все ж таки жоден балет не може зрівнятися за силою влади над глядачем, як перший балет Петра Ілліча Чайковського "Лебедине озеро" - поема про вірне серце і самовіддану любов, де образи красивих дівчат-птахів, які пливуть по озерній гладі, злітаються в нічне коло, оплакують свою гірку долю у владі чаклуна, стали емблемою балетного мистецтва, свідченням невичерпних сил ліричного танцю [2].

Балет "Лебедине озеро" був замовлений Чайковському навесні 1875 року дирекцією Московського Великого театру. Ініціатива, мабуть, належала тодішньому інспекторові репертуару, а згодом керуючому імператорськими театрами в Москві В.П. Бегичеву, який був відомий у Москві як літератор, драматург і активний громадський діяч. Саме він, спільно з балетним артистом В.Ф. Гельцером, є автором лібрето "Лебединого озера" [1].

"Лебедине озеро" - це перший балет Чайковського, перший досвід реалізації його заповітних бажань і дум. Він був зроблений у середині 70-х років ХІХ ст., тоді, коли композитор ще перебував на шляху до далеких вершин, коли йому доводилося особливо важко в боротьбі за свої художні ідеали [2].

Перші дві дії були написані Петром Іллічем наприкінці літа 1875 року, а навесні 1876-го балет був дописаний і повністю інструментований, а восени того ж року в театрі вже йшла плідна робота над спектаклем.

Прем'єра балету "Лебедине озеро" у Великому театрі відбулася 20 лютого 1877 року. Диригував оркестром С.Я. Рябов, декорації створили К. Вальц, І. Шангін і В. Гроппіус, костюми були підібрані відповідно до образів героїв. Над постановкою працював австрійський балетмейстер Венцезслав (за іншими даними - Юліус) Рейзінгер.

На думку сучасників, постановка виявилася досить посередньою. Причиною цього була, перш за все, творча безпорадність хореографа-постановника Рейзінгера. В одному з відгуків на прем'єру, який був опублікований у "Російських відомостях", було написано: "... Рейзінгер... проявив якщо не мистецтво, відповідне його спеціальності, то чудове вміння замість танців влаштовувати якісь гімнастичні вправи. Кордебалет тупцює на одному і тому ж місці, махаючи руками, як вітряні млини крилами, а солістки скачуть гімнастичними кроками навколо сцени" [1].

Слабким був і склад виконавців головних ролей на перших виставах: у ролі Одетти-Оділії замість талановитої прими-балерини А. Собещанської виступала її дублерка П. Карпакова; роль Принца Зігфріда дісталась А. Гіллерту, а фон Ротбарта виконував С. Соколов. Оркестр, яким керував малодосвідчений на той час диригент О. Рябов, був непідготовлений до виконання партитур, подібних до "Лебединого озера", та робив свою справу вкрай недбало. За свідченням одного з рецензентів, до прем'єри дирекція дозволила всього лише дві оркестрові репетиції.

Більшість шанувальників балету Великого театру вважали "Лебедине озеро" повною невдачею. Музику зустріли несхвально. Від неї чекали тільки "граціозних, захоплюючих мелодій у дусі Пуні", - заявляла газета "Музичний світ". Партитура була визнана нудною, мелодично бідною, одноманітною і занадто науковою. Останнє, з точки зору балетоманів, було най більшим "злочином". Порівнюючи Чайковського з ремісниками, які постачали балетні партитури, вони засуджували його за "зраду" традиціям і поблажливо схвалювали там, де він йшов на поступки завсідникам імператорських театрів і відсталим акторам. "Є кілька щасливих моментів, як, наприклад, вальс, угорський танець, полька, але загалом музика нового балету досить монотонна, нудна, ... для публіки вона суха", - писав рецензент "Театральної газети" [2].

Першим сценічним втіленням "Лебединого озера", гідним музики Чайковського, являлась петербурзька прем'єра балету, здійснена в 1895 році Маріусом Петіпа і Львом Івановим. Саме тоді хореографія вперше відкрила для себе і перевела на свою мову чудову лірику творів Чайковського. Постановка 1895 року послужила основою для всіх наступних інтерпретацій балету, а образ дівчини-лебедя став однією з класичних ролей балетного репертуару, привабливою і важкою, яка вимагає від балерини блискучої віртуозності та тонкої ліричної чуйності.

Питання про постановку всього балету "Лебедине озеро" остаточно було вирішено лише після успішного показу II акту на початку 1894 року на вечорах вшанування пам'яті композитора П. Чайковського, постановником якого був Лев Іванов.

З'ясувати розподіл обов'язків між Петіпа і Івановим нелегко. Згідно з розповіддю учасника прем'єри А. Ширяєва, першу картину (колишній I акт) ставив Петіпа, другу (колишній II акт) - Іванов; дієвий дует II акту (колишній III акт) - Петіпа, інші танці в акті - обидва балетмейстери. Останній акт також поставили Петіпа та Іванов. Архів Петіпа по "Лебединому озеру" дійшов до нас не повністю. Матеріали його свідчать про велику роботу балетмейстера над композицією всіх картин, окрім другої. У нотатках Петіпа йдеться: "Друга картина вже складена".

Виконавцями головних партій у нових балетах завжди виступали балеринигастролерки. Як правило, вони були зацікавлені лише у власному успіху; все, що не влаштовувало іноземних "зірок", перероблялося. Роль Одетти-Оділлії дирекція доручила балерині П. Леньяні. Подібно до інших гастролюючих балерин, вона ігнорувала пантомімну сферу балету, віддаючи всі сили танцям переважно дивертисментного плану. Це і заважало, і допомагало постановникам "Лебединого озера". Заважало, тому що змушувало рахуватися з межами можливостей Леньяні. Допомагало, тому що танцювальна природа вистави і, головне, його музики зобов'язувала шукати образ всередині танцю, а не в ізольованій від нього сфері пантоміми. Потрібна була важка і кропітка робота з Леньяні. І вона, як стверджували сучасники, домоглася небувалих для неї успіхів. "Як королева лебедів, вона була велична і м'яка, заворожувала всіх, вигинаючи шию по-лебединому. Її блискуча техніка приголомшувала на балу, де вона виконувала тридцять два фуете", - згадувала Ваганова [2].

За неписаним законом, всі нові ролі репертуару віддавалися артисту П. Гердту, якому йшов 51-й рік. Відмінний актор і танцівник, він уже не міг брати участь у розвиненому танці, і це виключало для нього виконання ролі Зігфріда, але в 90-х роках ХІХ ст. все ще діяла стара естетика, в силу якої виконавець головної чоловічої ролі створював образ переважно мімічно і лише частково - танцювально. Ось чому Петіпа з легким серцем благословив вилучення з I акту епізодів танцю Зігфріда і обмежив його однією варіацією в II (колишньому III) акті. Постановники пристосувалися і до того, що Гердт не міг уже досить довго підтримувати балерину, а друга картина присвячена ліричній зустрічі Зігфріда і Одетти. Природно виникає питання: як поєднувалися особливості цього дуету, які вимагали розвинених підтримок, з обмеженими можливостями Гердта? Композиція танцю була тією ж, що і тепер, але в ній, виявляється, ввели другого танцівника (А. Горського), який як друг принца підтримував балерину, в той час як Гердт позував. Перетворення дуету в тріо "мотивувалося" тим, що принц не розлучається з коханим зброєносцем навіть під час освідчення в коханні. І таке повторювалося в спектаклі двічі - не тільки у 2-й картині I акту (колишньому II), але і в II акті (колишньому III). Тут друг Зігфріда Бенно брав участь у дієвому па Оділлії, принца і Ротбарта, підміняючи в підтримках Гердта.

Не так давно постановку "Лебединого озера" приписували лише одному Петіпа - Іванов вважався лише його помічником. Пізніше почали ідентифікувати хореографію Іванова та Петіпа, адже у них різний почерк і прагнення. Навряд чи варто порівнювати таланти, особливо в справі хореографа. Л. Іванов не завжди мав можливість говорити "своїм голосом" [2].

Лев Іванов, володіючи рідкісною музикальністю, поставив знамениті "лебедині" сцени на озері - "симфонічні" картини битви з долею, створив образи, сповнені зачарованої краси. Хореограф надав сценічним лебедям вигляд, близький до сучасного - без бутафорських крил з наклеєним пір'ям. Замість цього він увів "танці рук". У балеті з'явилися дует Одетти і Зігфріда, знаменитий Танець маленьких лебедів. Спектакль, заснований на темі лебедів-двійників, конфлікті недосвідченості з підступністю і випробуванні душі на вірність, переходив в небачені раніше в балеті психологічні глибини [3].

Постановники нового "Лебединого озера" внесли зміни і в музику. Диригент Ріккардо Дриго не тільки переставив місцями музичні фрагменти, а й додав нові. Також свій вклад для оновлення балету зробив директор імператорських театрів І. Всеволожський. Він зажадав вилучення з вистави сцени повені, тому що "повені такі заяложені і погано вдаються на нашій сцені" [3, 2].

Отже, відстале уявлення Рейзінгера про балет "Лебедине озеро" як про драматизоване видовище згубно позначилося на структурі вистави, його партитурі й, безпосередньо, на успішності спектаклю. Підхід до сценічної дії як до суто розважальної, ремісничі його побудови, велика кількість розважальних вставок не влаштовували глядачів, а згодом - Петіпа й Іванова. При переробці авторського тексту жертви були неминучі: одні - за потребою, інші - в силу творчих принципів Петіпа (меншою мірою - Іванова), треті - на вимогу Всеволожського, четверті - за бажанням виконавців, які на той час мали широкі права обирати і вимагати.

Зміни у сценарії, оновлена партитура Чайковського, талановиті балетмейстери, їхні погляди і смаки - усі ці компоненти є складовими успіху балету і сьогодні.

Література

1. Житомирський Д.В. Балеты Чайковского. Киев: МУЗГИС, Москва, 1957 р. 120 с.

2. Слонимський Ю. І. Лебединое озеро П. Чайковского. Київ: Государственное музыкальное издательство (МУЗГИЗ), 1962 р. 80 с. URL: https://ale07.ru/music/notes/song/muzlit /slonimskyi.htm (дата доступу: 06.08.2020).

3. Лебедине озеро: історія балету. URL: https://www.culture.ru/s /lebedinoe_ozero/ (дата доступу: 01.08.2020).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Кратка біографія російського композитора Петро Ілліча Чайковського. Народно-пісена творчість музично-громадського діяча. Міжнародна оцінка мистецтва композитора, диригента. Загальна характеристика та вокально-хоровий аналіз музичного твору "Соловушко".

    статья [24,3 K], добавлен 02.06.2017

  • Передумови створення IV Симфонії П.І. Чайковського, аналіз твору. Активна моральна та матеріальна підтримка Н.Ф. фон Мекк. Зіткнення людини з силами долі та року. Програма симфонії, схема її частин, експозиція. Значення творчості композитора для України.

    курсовая работа [88,9 K], добавлен 17.10.2012

  • Жизненный путь Петра Ильича Чайковского. Вклад композитора в мировую музыкальную культуру. Программная симфоническая музыка, балеты "Лебединое озеро", "Спящая красавица", "Щелкунчик". Музыкальность стиха А. Толстого. Известные исполнители романсов.

    творческая работа [18,3 M], добавлен 16.04.2015

  • Осуществление реформы и создание русской балетной классики. Истоки балетов Чайковского. Краткая характеристика и специфика структуры, композиция и популярность некоторых произведений мастера: "Лебединое озеро", "Спящая красавица", а также "Щелкунчик".

    курсовая работа [32,3 K], добавлен 07.12.2011

  • Соотношение и взаимодействие музыки и хореографии. Понятие симфонического танца. Музыкальные формы и их влияние на формы хореографические. Основные правила постановки балета или танцсимфонии "в музыку". Творчество М. Петипа, Л. Иванова, М. Фокина.

    реферат [23,1 K], добавлен 19.09.2014

  • Биография Петра Ильича Чайковского - русского композитора, дирижёра, педагога, музыкально-общественного деятеля, музыкального журналиста. Вклад в православную духовную музыку и педагогическая деятельность. Основные произведения: оперы, балеты, симфонии.

    презентация [1,0 M], добавлен 15.03.2015

  • Особливості виконавства на мідних духових інструментах. Вплив розмірів, форми та конфігурації мундштука на тембр та забарвлення звуків. Пошук методів постановки амбушура. Засоби запобігання пересиханню слизової оболонки губ тромбоніста в процесі гри.

    статья [635,5 K], добавлен 24.04.2018

  • Етапи становлення народного хорового виконавства в контексті діяльності Охматівського народного хору під керівництвом П. Демуцького. Особливості організації та функціонування Охматівського народного хору. Перехід співочих гуртів до хорового виконавства.

    статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Аналіз соціокультурного середовища України кінця ХХ століття крізь призму творчої біографії Д. Гнатюка. Висвітлення його режисерської практики, зокрема постановки опери Лисенка "Зима і весна". Проекція драматургії твору в розрізі реалістичних тенденцій.

    статья [20,0 K], добавлен 24.11.2017

  • Драматургічна концепція опери М.А. Римського-Корсакова та її висвітлення в музикознавчій літературі. Контрдія опери та її інтонаційно-образний аналіз. Сценічне вирішення задуму в спектаклі "Царева наречена" оперної студії НМАУ ім. П.І. Чайковського.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 05.10.2015

  • Дослідження творчої діяльності Тараса Сергійовича та Петра Івановича Кравцових. Вивчення хорового твору "І небо невмите", створеного на вірші українського поета Т.Г. Шевченка. Теситура партії альта, басу та тенора. Пунктирний ритм та паузи у творі.

    реферат [106,5 K], добавлен 26.06.2015

  • Опис життя видатної української оперної співачки, педагога Соломії Крушельницької. Її походження, музичне навчання в Украйні та Італії. Перший сольний виступ. Аналіз шляху її сходження до визнання на сцені. Повернення до СССР. Вшанування її пам’яті.

    презентация [5,9 M], добавлен 31.05.2015

  • Вивчення біографії та творчості композитора Миколи Дмитровича Леонтовича. Художньо-ціннісний критерій музичного твору. Аналіз-інтерпретація літературного твору та його художнього образу. Характеристика особливостей виконання хорового твору "Льодолом".

    реферат [31,1 K], добавлен 02.06.2014

  • Життєвий та творчий шлях С.П. Людкевича. Музичні інтерпретації поезії Т. Шевченка. Історія створення кантати-поеми "Заповіт". Інтонаційно-образна драматургію твору. Поєднання в ньому у вільної формі монотематичного принципу розвитку композиції з сонатним.

    реферат [24,8 K], добавлен 28.05.2014

  • Історія написання Берліозом твору для альта в стилі "Фантастичної симфонії" за проханням Паганіні. Експозиція сонатної форми. Використання солюючого інструменту разом з порученою йому темою протягом всього твору. Склад оркестру для виконання твору.

    реферат [30,3 K], добавлен 06.10.2014

  • Роль та місце Френсіса Кленьянса у сучасній гітарній музиці. Характеристика та аналіз обраного твору композитора. Розгляд основних художніх та виконавських аспектів інтерпретації: структури, природи мелодичної лінії, гармонії, ритму, технічних прийомів.

    курсовая работа [56,8 K], добавлен 25.02.2014

  • Драматургічні особливості духовного концерту "Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах" Артемія Веделя. Музична інтерпретація тексту 119-го псалма. Особистісні детермінанти концепції твору: автобіографічний підтекст та морально-етична проблематика.

    статья [36,5 K], добавлен 24.04.2018

  • Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.

    дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015

  • Создание национального репертуара Башкирским театром оперы и балета. Использование в классическом балете Степанова "Журавлиная песнь" фольклорных форм и мотивов, применение в танце элементов народных обрядов как создание самобытной хореографической школы.

    контрольная работа [15,6 K], добавлен 03.06.2011

  • Досягнення мобільності виконавського колективу при використанні баяну та акордеону. Суть їх застосовування для виконання підголосків, гармонічної підтримки духових інструментів та гри соло. Аналіз джазу, оркестровка якого відповідала західним зразкам.

    статья [21,6 K], добавлен 07.02.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.