Музична нотація і час
Принципи нотування музики. Семіотичні функції музичної нотації – фіксуюча, комунікативна, естетична. Формування варіабельних метрів — особливого типу метрування. Прийом точного хронометрування. Музика у партитурному представленні і в акустичному втіленні.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.04.2024 |
| Размер файла | 8,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Музична нотація і час
Маріанна Голубенко
нотування музика метрування партитурний
Технологія нотного запису займає одне із перших місць у числі найважливіших винаходів у історії музичної культури. В музичному енциклопедичному словнику термін «нотація» універсально визначається як писемна фіксація музики. Протягом свого розвитку досвід нотування музики використовував різні принципи -- буквений, невмений, лінійний, табулатуру; комп'ютерний та експериментальний принципи нотації з'явились в ХХ-ХХІ ст. Класична п'ятилінійна тактова система нотації виникла в результаті тривалої еволюції візуально-знакового відображення музичного матеріалу в Європі та за своєю суттю подібна до основної «медіальної» комунікативної технології людства -- фонетичного алфавіту.
Дослідниця О. Дубинець (у книзі «Знаки звуків») виділяє три основні семіотичні функції музичної нотації. Дві перші -- стандартні для нотації в цілому: фіксуюча -- збереження авторського замислу та комунікативна -- встановлення каналів зв'язку й винаходження ефективних кодів зв'язку. Третю функцію дослідниця визначає як «естетичну» -- направленість на нотно-писемне повідомлення як таке; відображення самоцінності нотної графіки. Породжена мовою мистецтва, естетична функція є однією з фронтальних ознак, властивих сучасній музичній нотації. Світ сьогоденного мистецтва надзвичайно індивідуалізований; композиторська мета тепер не обмежується лише створенням оригінального музичного матеріалу та встановленням музичної комунікативної тріади «композитор-виконавець-слухач». Сучасний автор часто шукає свій власний шлях в нотації, прагне до винаходження індивідуального нотаційного стилю, впізнаваного почерку. А робота над партитурою перетворюється, серед іншого, у створення особливого візуального образу, який мав би не лише інформативний, але й естетичний зміст.
Загалом, сучасне нотування паралельно втілює дві протилежні тенденції: з одного боку, посилюється сувора детермінованість, що послаблює роль виконавця, якому лишається лише точно слідувати дуже детальному композиторському тексту. Такий переповнений деталями нотний текст тримає виконавця у постійній напрузі та майже повністю лишає його будь-якої творчої ініціативи в питаннях інтерпретації.
Інша (діаметрально протилежна) тенденція полягає в появі так званої «не детермінованої» нотації, яка не тільки передбачає розширену свободу виконавця при інтерпретуванні, а навіть іноді закликає його до співавторства. У другій половині ХХ ст. з'явилась традиція напряму залучати виконавця до створення твору. В процесі виконання може довільно варіюватись кількість голосів, час вступу кожного голосу, тривалість звучання тощо. Навіть кількість виконавців може бути не обмежена жорсткими текстовими рамками. Фактор такого «умовного» нотування твору композитором безпосередньо впливає на його форму та, як наслідок, темпоральну складову.
Так, в ХХ ст. з'явились нові музичні форми, наприклад, «відкрита» форма, яка базується на принципі випадковості в розташуванні своїх складових. Тенденція, що була задана алеаторічною технікою, вважає час другорядною складовою: виконавець може на свій розсуд повторювати якісь епізоди, обирати, який матеріал виконувати, а який пропустити, самостійно регламентувати послідовність елементів тощо. Така неконтрольована або «не лімітована» алеаторика замінює музичне ціле довільною послідовністю подій, а єдиний час музичного твору, відповідно, фрагментується.
Одним з доказів цього факту є змінні та незвичні розміри, які так часто зустрічаються в сучасних партитурах. Ця тенденція виявилась у формуванні так званих варіабельних метрів -- особливого типу метрування, при якому майже кожен новий такт потребує власного особливого метричного визначення. Часто темпові зрушення в партитурі можуть зображатись графічно.
Поряд з досить вільним поводженням з часовою складовою в сучасних партитурах зустрічається і протилежна тенденція: набуває популярності прийом точного хронометрування. Найчастіше тривалість звучання проставляється в секундах безпосередньо під нотографічними формаціями.
Дійсно, в умовах Нової музики виникає потреба в глобальному оновленні принципів нотації. Звук у сучасній музиці набуває самодостатності, стає полем композиторських пошуків та експериментів. Сьогоднішній тип нотації відображає тип мислення автора та безпосередньо пов'язаний зі способом отримання нових звучностей, адже нотолінійна графіка часто не здатна зафіксувати ті звукові об'єкти, що необхідні композитору.
Нотаційні пошуки поступово вивели візуальний фактор на домінантну позицію. Музика академічного напряму в значній мірі створюється «для очей», а момент емоційного сприйняття заміщується «іграми розуму». Це пояснюється тим, що око як аналізатор простору (музики у партитурному представленні) має більшу точність, аніж вухо як аналізатор часу (музики в її акустичному втіленні). Тобто, нотний запис набагато складніший від чутного результату. Пароксизм таких практик, наприклад, -- «нова складність» (Б. Фернейхоу) з властивим їй «концептуальним часом».
Отже, можна стверджувати, що музична нотація посприяла ускладненню музики, а відтак, і її хронотопу. Авангардні напрями, характерні для композиції ХХ ст., стали наочним опредметненням цієї тенденції. Феномен культивування партитурної графіки перевтілює останню у самоцінне явище; зміст написаний починає домінувати над змістом, що звучить і, як наслідок, нівелює роль темпоральної складової музичної тканини.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011Проблеми розвитку музичної культури та музичної діяльності. Історія формування музично-історичної освіти. Життя і творчі здобутки Б.В. Асаф’єва. Поняття інтонування як важлива складова музичної педагогічної концепції. Сутність поняття музичної форми.
дипломная работа [55,9 K], добавлен 25.12.2010Музично-педагогічні умови і шляхи розвитку ладового почуття школярів на уроках музики у загальноосвітній школі. Категорія ладу у системі засобів музичної виразності. Застосовування елементів "стовбиці" Б. Тричкова. Використання релятивної сольмізації.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 12.02.2016Ритмічні, ручні знаки та методи їх застосування за системою Золтана Кодая на уроках музики у загальноосвітніх школах. Застосування системи формування та розвитку ладового відчуття у дітей молодшого шкільного віку. Аналіз експериментально-дослідної роботи.
курсовая работа [7,0 M], добавлен 22.06.2014Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.
статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018Загальна характеристика інструментальної музики, етапи та напрямки її розвитку в різні епохи. Жанрова класифікація народної інструментальної музики. Класифікація інструментів за Е. Горнбостлем та К. Заксом, їх головні типи: індивідуальні, ансамблеві.
реферат [44,5 K], добавлен 04.05.2014Аналіз музичної творчості Степового: фактурна частина ліро-епічних романсів, народна пісенно-романсова лірика, музична мова фортепіанних творів композитора. Твори Степового у радянський період. Дитинство та юнацтво композитора, розвиток його таланту.
курсовая работа [7,9 M], добавлен 08.10.2009Історія розвитку української культури в ХХ ст. Музичні постаті ХХ ст. Творчість Людкевича С.П., Ревуцького Л.М., Лятошинського Б.М., Станковича Є.Ф., Скорика М.М., Барвінського В.О., Крушельникої С.А., Руденко Б.А., Шульженко К.І., Козловського І.С.
презентация [532,2 K], добавлен 04.12.2013Слухання та сприйняття музики в початкових класах. Вокальне виховання в хорі та поняття вокально-хорових навичок. Вікові особливості та музична характеристика дітей. Застосування основних методів і прийомів розучування пісенно-хорового репертуару.
курсовая работа [48,7 K], добавлен 28.03.2016Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Вивчення закономірностей побутування і сприйняття класичної музики в сучасному цивілізаційному середовищі. Аналіз протилежної тенденції емоційно відстороненого ставлення до жанру, залучення його в процеси міжособистісних комунікацій в якості епатажу.
статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018Розгляд інструментального мистецтва та виконавства в джазовій сфері України, моменти та причини, що гальмують розвиток галузі культури, і фактори, що розвивають виконавців і рухають вперед. Позитивні тенденції розвитку української інструментальної музики.
статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018Узагальнення жанрових особливостей вокальної музики академічного спрямування, аналіз романсу, арії, обробки народної пісні композиторів Г. Генделя, Б. Фільц, С. Гулака-Артемовського, С. Рахманінова, Л. Кауфмана, В. Моцарта. Засоби виконавського втілення.
дипломная работа [93,9 K], добавлен 26.01.2022Визначення поняття звуку, характеристика і класифікація звукових явищ. Поняття про містицизм звуку у старовинному і сучасному світі. Індійська музична система та її особливості. Порівняльна характеристика індійської та європейської музичних систем.
дипломная работа [43,3 K], добавлен 23.12.2011Види та напрями сучасної популярної музики: блюз, джаз, рок та поп-музика. Дослідження витоків, стилів та інструментів джазу. Видатні виконавці та співаки. Особливості розвитку рокабілі, рок-н-ролу, серф-року, альтернативного та психоделічного року.
презентация [1,9 M], добавлен 08.04.2013Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.
реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011Вокально-пісенні традиції та звичаї українського народу, що складалися упродовж століть. Музична пісенна спадщина українців. Музична стилістика, інтонаційно-мелодичне розмаїття та загальне художнє оформлення кращих вітчизняних зразків пісенної культури.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017- Особливості музичної інтерпретації канонічного тексту в останньому духовному концерті Артемія Веделя
Драматургічні особливості духовного концерту "Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах" Артемія Веделя. Музична інтерпретація тексту 119-го псалма. Особистісні детермінанти концепції твору: автобіографічний підтекст та морально-етична проблематика.
статья [36,5 K], добавлен 24.04.2018 Розвиток музичного сприйняття в школярів як одне з найвідповідальніших завдань на уроці музики у загальноосвітній школі. Співвідношення типів емоцій з триступеневою структурою музичного сприйняття. Розвиток сприйняття музики на хорових заняттях.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 17.12.2009
