Переклади творів М. Лисенка в сучасному бандурному репертуарі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Переклади творів М. Лисенка в сучасному бандурному репертуарі

Вислюк Марія Василівна

здобувачка

Прикарпатського національного університету

імені Василя Стефаника

Сучасне бандурне мистецтво поєднує в собі як вокальні вміння, так і інструментальну техніку, тому важливим є підбір репертуару, який би синтезував ці складові відповідно до особливостей народного музичного інструмента. Попри велику кількість оригінальних творів, написаних саме для бандурного виконання, вагомий пласт репертуару належить перекладам чи обробкам. Такі транскрипції музичних творів охоплюють широку жанрово-стильову палітру. Вагоме місце серед них займає творчість видатного українського композитора й фольклориста, справжнього знавця української пісні й кобзарських традицій Миколи Лисенка (1942-1912). Разом із інструментальними композиціями для бандури перекладами його солоспіви - романси, обробки народних пісень для голосу в супроводі бандури викликають неабияку зацікавленість серед виконавців-бандуристів. Вони стали вагомою частиною репертуару кількох поколінь бандуристів. Активне звернення виконавців до творчості М. Лисенка на сучасному етапі постає вагомим джерелом не лише розширення їх репертуару, але музичним засобом національної ідентифікації. Відомо, що інтонаційна мова творів М. Лисенка є своєрідним українським національним музичним кодом, подібно як і поетика Т. Шевченка [5]. Метою пропонованої розвідки постає аналіз формування сучасного репертуару бандуриста шляхом залучення до нього перекладів творів М. Лисенка.

Загалом традиції аранжування для бандури досить давні. Серед бандуристів-виконавців, викладачів закладів вищої освіти, що активно перекладали твори для бандури - С. Баштан, В. Герасименко, О. Герасименко, В. Петренко, Л. Манзюк, С. Овчарова, Л. Посікіра та ін. Серед перекладів - інструментальні та вокально-інструментальні композиції для соліста, ансамблів бандуристів.

Чимало камерно-вокальних творів Миколи Лисенка є популярними в сучасному бандурному виконавстві як навчальний і концертний репертуар. У перекладі Віолетти Дутчак - романси на слова Т. Шевченка «Ой одна я, одна» (1868), «Садок вишневий коло хати» (1868), «Ой стрічечка до стрічечки», «Ой маю я оченята» та на тексти інших авторів «Не дивися на місяць весною» (слова Лесі Українки), «Айстри» (слова О. Олеся, 1907) - вміщені у збірці «Ой три шляхи широкії» [4]. Переклади Оксани Герасименко зі збірки «Пісне моя» - зразки народних пісень «Ой, ненько, зацвіло серденько», «Дощик», «Ой пущу я кониченька в саду», «Ой, не світи місяченьку», романс «Коли настав чудовий май» (сл. Г. Гейне, переклад Лесі Українки) [6]. Також органічно увійшли до бандурного репертуару аранжування творів М. Лисенка «Гетьмани, гетьмани» (1872), «Якби мені черевики» (1872), «По діброві вітер виє» (1872) - на вірші Т. Шевченка, «Смутної провесни» (слова Лесі Українки, 1909) та ін. Незмінною популярністю у співаків-бандуристів користуються концертні номери із опер М. Лисенка - наприклад, пісні Наталки з опери «Наталка Полтавка» («Чого вода каламутна», «Ой я дівчина полтавка», «Віють вітри», «Видно шляхи», «Ой мати, мати») та ін.

Одним із найпопулярніших перекладів для ансамблю бандуристів є обробка М. Лисенком народної пісні «Пливе човен» (у інструментальному та вокально-інструментальному варіантах). Серед інструментальних композицій незмінним є залучення до репертуару п'єс «Елегія», «Сумний спів», «Хвилина розпачу» (пер. В. Герасименка), «Без тебе, Олесю» (пер. С. Баштана), «Ескіз в дорійському ладі» (пер. М. Гвоздя). Розвиток технічної та виразової майстерності бандуристів дозволив сьогодні звернути увагу і на складні фортепіанні твори композитора - наприклад, Рапсодія №2 «Думка-шумка».

Загалом, звернення до творчості М. Лисенка бандуристами активізувало проведення конкурсів і фестивалів його імені - Відкритого конкурсу бандуристів ім. М. Лисенка, що періодично проводиться у Києві з 2000-х років, Всеукраїнського фестивалю ім. М. Лисенка «Дзвени, бандуро», який щорічно проводився у Ялті в АР Крим до його анексії Російською федерацією в 2014 р. Бандуристами активно переосмислюється його інструментальна та вокальна творчість (авторські твори та обробки народних пісень).

Злиття стилів, коректне переінтонування, відповідність нового контексту оригіналу є характерними особливостями музичного перекладу. У процесі перекладення суттєво збільшується роль інтерпретації оригіналу перекладачем. Мета - нове втілення, переосмислення інструментального оригіналу, а вокальна мелодика залишається незмінною. Міра оновлення різна: від адаптації до нового тембрового середовища, аж до глибинної фактурної трансформації твору.

Про особливості процесу перекладення для бандури зауважують у своїх дослідженнях В. Дутчак [3], І. Дмитрук [1], І. Дружга [2] та Т. Яницький [7]. Максимальне наближення до оригіналу відбувається за строгого перекладення, а також з акцентом на виражальні засоби. Для перекладення важливими постають інтерпретаторські первні, автор перекладу повинен глибинно переосмислити кожен твір, який створює. Щодо вільного перекладу творів для бандури, то потрібні «точне відтворення та осмислення художнього змісту даного твору і уваги до виражальних засобів інструмента, для якого було створено оригінальну версію» [2, 59]. «При виборі твору та інструменту, з якого відбувається перекладення, потрібно пам'ятати про специфічність звуковидобування та звукоутворення бандури і враховувати її артикуляційні характеристики» [2, 59].

Звернення бандуристів до творчості М. Лисенка завжди було обґрунтованим: композитор вдало переінтоновував, переосмислював народні мотиви, творячи нову українську професійну музичну мову. Сьогодні межі аранжування його творів значно розширилися: до них входять і складні фортепіанні твори, які перекладають для бандури; і кобзарська спадщина, які записав композитор (зокрема твори з репертуару кобзаря О. Вересая); і численні пісні та романси. Завдяки аранжуванню його творів для бандури розширюється число шанувальників творчості композитора, а виконавці збагачують своє мислення й емоційний досвід.

Література

репертуар бандурист творчість лисенко

1. Дмитрук І. Жанр перекладу та його різновиди в сучасному бандурному мистецтві: дис. ... канд. мистецтвозн.: 17.00.03 - Музичне мистецтво / Львів. нац. муз. акад. ім. М.В. Лисенка. Львів, 2009. 214 с.

2. Дружга І.С. Сучасна бандуристика: композиторські пошуки та виконавські перспективи: дис. ... канд. мистецтвозн.: 17.00.03 - Музичне мистецтво / Харківський нац. ун-т ім. І. Котляревського. Харків, 2021. 215 с.

3. Дутчак В. Аранжування для бандури: навч.-метод. посіб. для студ. спец. «Музичне виховання» та «Музичне мистецтво». Івано-Франківськ: Плай, 2001. 90 с.

4. Дутчак В. «Ой три шляхи широкії». Пісні-романси українських композиторів-класиків для голосу у супроводі бандури. Київ: Музична Україна. 1993. 56 с.

5. Козаренко О. Феномен української національної музичної мови / відп. ред. І. Пясковський, О. Купчинський. Львів: НТШ, 2000. 284 с.

6. Пісне моя. Українські народні пісні для голосу у супроводі бандури / упор., передмова О. Гавриш, перекладення, аплікатурна ред. О. Герасименко. Львів: ТеРус, 2011. 40 с.

7. Яницький Т. Теоретичні засади художнього перекладення музичних творів для бандури: дис. ... канд. мистецтвозн.: 17.00.03 - Музичне мистецтво / НМАУ ім. П. Чайковського. Київ, 2021. 245 с.

Размещено на Allbest.ru