Професія музичного продюсера: мистецькі трансформації
Визначення головного завдання процесу музичного продюсування, його творчого аспекту. Один з численних міфів індустрії звукозапису. Розуміння, якими методами поліпшити звучання, коли музична п’єса звучить майже добре. Фахівець, що сформувався з музиканта.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.04.2024 |
| Размер файла | 16,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Професія музичного продюсера: мистецькі трансформації
Папченко Валерій
доцент кафедри академічного і
естрадного вокалу та звукорежисури
Інституту сучасного мистецтва
Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв
заслужений працівник культури України
Головне завдання процесу музичного продюсування, а саме його творчого аспекту, полягає в тому, аби знайти методи, які б покращили звучання твору (тут мається на увазі, що продюсер працює над музикою, написаною композитором). Стандартна ситуація: музична п'єса звучить досить добре, але продюсер відчуває, що її треба і можна покращити. Саме на категорії відчуття, бачення перспективи, плюс глибоких знаннях музики і методів її опрацювання базується професія продюсера [1].
Але, як стають музичними продюсерами? В нашій країні, наскільки мені відомо, їх фахово не готують, тому в музичні продюсери приходять з інших, споріднених професій. За нашими спостереженнями це - звукорежисери і музиканти.
Тут варто зазначити, що в літературі зустрічаються інші зазначення цієї професії - «продюсер звукозапису», «саунд продюсер», «аудіопродюсер». Але на наш погляд, саме термін «музичний продюсер» більш вдало визначає особливості професії фахівця, який працює на теренах звукозапису і концертної діяльності, має справу з музикантами і музичним матеріалом, тому далі ми будемо застосовувати саме цей термін.
Ключовим моментом для звукорежисера, який вирішив спробувати себе у якості музичного продюсера - це не енциклопедичні знання у галузі електронного і акустичного обладнання, а глибоке розуміння того, яка з фонограм звучить добре, а яка - ні, і чому. Якщо продюсер, який сформувався зі звукорежисера, вільно орієнтується у музичному матеріалі і студійному устаткуванні, йому залишається лише уважно прослухати результат, здійснити потрібні корекції і зробити свій вагомий висновок щодо естетичної якості і перспективності фонограми.
Один з численних міфів індустрії звукозапису полягає в тому, що музичний продюсер повинен геніально розбиратися у складному студійному обладнанні. Це абсолютно не відповідає дійсності, тому що електронна апаратура - лише один із засобів досягнення кінцевого результату у створенні пісні-«хіта».
Дійсно, якщо продюсер, що сформувався з звукорежисера, може реалізувати своє бачення музичного твору, маючи лише початкові технічні знання, але чітко уявляє собі важливі особливості звучання твору, то навіщо йому треба бути обізнаним в усіх тонкощах найновішого студійного обладнання - безлічі складних ревербераторів, компресорів, еквалайзерів? Для роботи з обладнанням існує власне звукорежисер, а завдання музичного продюсера - зробити фонограму, яка матиме комерційний успіх і підкорить серця шанувальників.
Ще одним моментом для звукорежисера, який прагне стати музичним продюсером, є розуміння, якими методами поліпшити звучання, коли музична п'єса звучить майже добре. Вуха підкажуть продюсеру, наприклад, які мікрофони ліпше використати, де їх розташувати біля джерел звуку, коли і яку корекцію звуку використати, і якою повинна бути обробка звучання ефект-процесорами. Удосконалюючись у процесі створення записів, «продюсер-з-звукорежисера» поступово почне інстинктивно розуміти, коли музична ідея спрацьовує, я коли - ні. Такому фахівцеві вистачить базових знань з сольфеджіо і музичної літератури аби за такою схемою вирости у музичного продюсера, і тому є чимало прикладів.
Продюсеру, що сформувався із звукорежисера, легше буде працювати з вже записаним «первинним» музичним матеріалом. Наприклад, з рок-гуртами, що самостійно пишуть музику для себе. Саме по такій схемі виросли, пройшли етап продюсування і успішно працюють самостійно більшість провідних українських рок-гуртів: «Океан Ельзи», «Скарябін», «ВВ», «Друга ріка», «Скай», «Тартак» та ін. Навпаки, вітчизняні солісти - поп-виконавці здебільшого не пишуть пісні для себе і використовують твори незалежних композиторів.
Іншим шляхом у професію музичного продюсера приходить фахівець, що сформувався з музиканта. Такий вид «трансформації», на відміну від попереднього «продюсера-звукорежисера», має широкі можливості: музикант зможе більш тонко відчути максимальний музичний результат, який може бути досягнутий виконавцями. Такому продюсеру варто запросити в проект звукорежисера, який звільнить його від керування звуковим обладнанням і буде втілювати у звук творчі ідеї продюсера- музиканта.
Нам видається, що саме завдяки цим обставинам такий тип продюсера може досягнути більш яскравих результатів, ніж «продюсер-звукорежисер». Провідні світові музичні продюсери (Джордж Мартін - «The Beatles», Батч Віг - «Nirvana», Філ Рамон - Madonna, Тревор Хорн - Том Джонс, Шер) вважають ключовою у своїй професії саме музичну, а не технічну компоненту, і аргументи для заперечення цього ствердження знайти важко.
Якщо такий продюсер може вільно спілкуватися у студії з виконавцями на зрозумілій їм музичній мові, чітко бачити кінцеву мету запису, але має лише загальні знання про студійне устаткування, то для успішного шляху у продюсування йому не потрібні вичерпні знання про технологічний цикл виробництва фонограми.
Продюсер-музикант здатний більш тонко відчути той максимальний результат, який може бути досягнутий у студії, а його помічник (в даному випадку звукорежисер) по вказівкам продюсера виконає всю технічну роботу з обладнанням, звільнивши продюсера для вирішення суто творчих завдань.
Автору видається, що продюсер-музикант («другий» тип продюсера) в порівнянні з продюсером-звукорежисером («перший» тип) знаходиться у дещо кращому стартовому положенні, і ось чому. Він зможе більш тонко відчути, яких змін потребують музичні партії для покращення фінального звучання і надання фонограмі «енергетики», «зарядженості» (термінологія продюсерів).
Отже, продюсери часто починають свою кар'єру двома шляхами: першими ідуть професійні музиканти, другим - звукорежисери. Відомі особистості поєднують обидва. Одна якість поєднує успішних музичних продюсерів, якого б «походження» вони не були - чітке розуміння, «бачення», яке звучання мусить бути на кінцевому продукті - фонограмі. Саме тому наш подальший науковий пошук буде зосереджений на професії музичного продюсера.
Використані джерела
музичний продюсування звукозапис
1. Martin, George; Hornsby, Jeremy (1994). All You Need Is Ears. New York: St. Martin's Press.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розкриття історичного аспекту проблеми та сутності понять "музичне виховання", "музична освіта", "культурні традиції". Обґрунтування необхідності удосконалення музичного виховання. Порівняльний аналіз даних аспектів в освітніх системах Японії та України.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 22.11.2014Дослідження творчого спадку визначного носія українського народного музичного мистецтва - бандуриста і кобзаря Штокалка. Особливі риси музичного стилю виконавця, його внесок у розширення репертуарної палітри кобзарсько-бандурного мистецтва ХХ століття.
статья [22,5 K], добавлен 24.04.2018Розвиток музичного сприйняття в школярів як одне з найвідповідальніших завдань на уроці музики у загальноосвітній школі. Співвідношення типів емоцій з триступеневою структурою музичного сприйняття. Розвиток сприйняття музики на хорових заняттях.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 17.12.2009Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.
презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011Сучасний стан проблеми наукового вивчення вокальної педагогіки. Розвиток цього виду музичного виховання у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вплив Крушельницької і Менцинського на цей процес. Внесок Лисенко і Мишуги у розвиток музичного мистецтва.
магистерская работа [896,0 K], добавлен 16.09.2013Різновиди французької пісні. Популярна французька музика. Специфічна ритміка французької мови. Виконавці шансону: Едіт Піаф, Джо Дассен, Шарль Азнавур. Вплив шансону на розвиток вокальних жанрів сучасного естрадного музичного мистецтва європейських країн.
реферат [37,9 K], добавлен 28.12.2011Роль продюсера в музыкальной индустрии. Продюсерская команда. Финансовый блок. Организационно-правовой блок. Творческо-управленческий блок. PR-блок. Управленческие качества продюсера. Личностные качества продюсера. Функции продюсера. Этика продюсера-управ
реферат [29,7 K], добавлен 01.03.2005Історія творчого розвитку українського композитора і поета Володимира Івасюка. Опис премій та конкурсів де він або його колективи стають переможцями. Фільм "Червона рута" як віха його таланту. Відображення львівського періоду у житті та таємнича загибель.
презентация [575,2 K], добавлен 23.03.2015Аналіз музичної творчості Степового: фактурна частина ліро-епічних романсів, народна пісенно-романсова лірика, музична мова фортепіанних творів композитора. Твори Степового у радянський період. Дитинство та юнацтво композитора, розвиток його таланту.
курсовая работа [7,9 M], добавлен 08.10.2009Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.
статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018Вивчення біографії та творчості композитора Миколи Дмитровича Леонтовича. Художньо-ціннісний критерій музичного твору. Аналіз-інтерпретація літературного твору та його художнього образу. Характеристика особливостей виконання хорового твору "Льодолом".
реферат [31,1 K], добавлен 02.06.2014Дослідження творчого шляху видатного кобзаря Чернігівщини Терентія Пархоменка і наслідувачки його творчості, його дочки Євдокії Пархоменко. Аналіз репертуару та творчого спадку чернігівських кобзарів, дослідження історії їх гастрольних подорожей.
статья [30,6 K], добавлен 24.04.2018Визначення поняття звуку, характеристика і класифікація звукових явищ. Поняття про містицизм звуку у старовинному і сучасному світі. Індійська музична система та її особливості. Порівняльна характеристика індійської та європейської музичних систем.
дипломная работа [43,3 K], добавлен 23.12.2011Вокально-пісенні традиції та звичаї українського народу, що складалися упродовж століть. Музична пісенна спадщина українців. Музична стилістика, інтонаційно-мелодичне розмаїття та загальне художнє оформлення кращих вітчизняних зразків пісенної культури.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.
реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011Розвиток вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч. ХХ ст. Загальна характеристика періоду. Сидір Воробкевич. Експериментальні дослідження ефективності використання музичного історично-краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі школярів.
дипломная работа [118,2 K], добавлен 14.05.2007Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010Аналіз концертного виступу вокаліста та чинників, які враховуються при підготовці. Проходження ряду етапів, пов’язаних з вивченням музичного матеріалу, створенням інтерпретаційної версії, результатом якої стане досягнення відповідного художнього образу.
статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018
