Хорові концерти Дмитра Бортнянського у перекладенні для духового оркестру

Особливості урізноманітнення репертуару духового оркестру творами української музичної класики. Змістовна та структурна характеристика перекладення восьми концертів Д. Бортнянського. Принципи контрастного зіставлення темпів, динаміки та фактури.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.06.2024
Размер файла 19,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

ХОРОВІ КОНЦЕРТИ ДМИТРА БОРТНЯНСЬКОГО У ПЕРЕКЛАДЕННІ ДЛЯ ДУХОВОГО ОРКЕСТРУ

Горбаль Ярослав Миколайович,

доцент кафедри музичного мистецтва,

заслужений діяч мистецтв України

Дмитро Степанович Бортнянський (1751-1925) - видатний український композитор, один із представників музичного класицизму, автор чисельних духовних творів для хору a cappella, передусім хорових концертів, що здобули неймовірну популярність ще за життя композитора і які неодноразово видавали, починаючи від 1817-1818 рр. Найвідомішою є збірка «35 духовних концертів для мішаного хору без супроводу», яка беззаперечно ввійшла до числа найвидатніших творчих здобутків української духовної музики доби класицизму. Концерти, що вміщені в збірку, написані переважно на тексти псалмів і мають циклічну структуру. Частини слідують за принципом контрастного зіставлення темпів, динаміки та фактури. Перевагу надано туттійному викладу, який відтіняється більш прозорим звучанням ансамблевих складів. На завершенні циклу в багатьох концертах виникає поліфонічний фінал, у якому утверджується головна ідея усього твору.

У ювілейний для Д. Бортнянського рік (2021 р. - виповнилося 270 років від дня народження композитора), ми підготували до видання збірник перекладень для духового оркестру вибраних концертів Д. Бортнянського зі збірки «35 духовних концертів для мішаного хору без супроводу». Поява такого перекладення була зумовлена потребою урізноманітнення репертуару духового оркестру творами української музичної класики, представником якої є Д. Бортнянський.

Усі концерти написані для чотириголосого хору. Хоровий склад є зручним для перекладення на духовий оркестр і майже не вимагає додаткового втручання. Залежно від змісту творів, у партитури перекладень вписано партії ударних інструментів. Концерти звучать без тексту, але це не заважає адекватно сприймати їхній зміст.

Усього було зроблено перекладення восьми концертів Д. Бортнянського. Наведемо коротку змістовну та структурну характеристику кожного з них. духовий оркестр концерт бортнянський

Концерт № 1 «Воспойте Господеви песнь нову» (пс. 26) було написано для чину вінчання, його музика відрізняється святково-урочистим характером. З-поміж частин чотиричастинного циклу із головною тональністю B-dur контрастно виділяється третя частина (Andante, d-moll). Фінал є неполіфонічним.

Концерт № 6 «Слава во вишних Богу» (на текст різдвяної стихири) написано до свята Різдва Христова. Чотиричастинний цикл має точну репризу: у фіналі концерту майже буквально повторені святково-славословні музика і текст першої частини (G-dur). Контраст у святковий настрій привносять обидві середні частини, у яких виникають і поглиблюються мотиви суму і страждання. Третя частина є поліфонічною і являє собою фугато (тональність е-moll).

Концерт № 15 «Приидите воспоим, людие» (текст пасхальної стихири), написано до свята Великодня. Тричастинний цикл утворено за принципом «щвидко-повільно-швидко»: святково-урочистій, по-справжньому великодній музиці крайніх частин (D-dur) різко контрастує стримано-скорботне Adagio (h-moll), у тексті якого пригадується розп'яття і хресні страждання. На початку фіналу виникає фугато.

Концерт № 20 «На Тя, Господи, уповах» (пс. 70, вибрані рядки) відрізняється драматичним змістом, якій долається ближче до кінця твору. Чотиричастинний цикл розпочинається не туттійним звучанням хору, а повільним Adagio (B -dur) із почерговим вступом солістів, стримане звучання якого готує появу ІІ частини - драматичного, емоційно відкритого Allegretto (g-moll). У ІІІ частині Largetto (Es-dur) музика знову немов застигає в неквапливому русі і протяглих нотах. Світлий, майже не затьмарений емоційний стан різко обривається драматичними репліками хорового tutti, які випереджають появу поліфонічного фіналу. Чітка, впевнена хода і життєстверджуючий характер розгорнутої фінальної фуги (B-dur, Allegro Moderato) вказують на перемогу сил добра і світла.

Концерт № 22 «Господь просвещение мое» написано на вибрані рядки псалма 26. Чотиричастинний цикл відрізняться компактністю, а співвідношення частин - класичною врівноваженістю. Концерт починається дуетом сопрано й альта (B-dur, Moderato), а хор підключається пізніше, щоб повторити заспівану солістами тему. Дві наступні частини також засновано на поєднанні сольноансамблевого та туттійного звучання, їхньою виразною ознакою являються переходи в мінорні тональності. Розвиток спрямовано до рухливого фіналу (B-dur), який не є поліфонічним, однак у його музичній тканині важливе значення здобувають імітації в парах голосів.

Концерт № 23 «Блаженни людие» написано на вибрані рядки псалма 88. Тричастинний цикл організовано за принципом поступового прискорення темпів, однак різких темпових контрастів тут немає. Контраст виникає на жанровому рівні, оскільки в тематизмі другої частини наявні ознаки менуету. Важливе значення в частинах концерту надано сольно-ансамблевим побудовам. Концерт починається дуетом жіночих голосів (B-dur, Andante), який продовжує чоловічий дует і тільки надалі підхоплює хор. За таким самим принципом організовано початковий розділ другої частини (Es-dur, Largetto). У фіналі (B-dur, Allegro Moderato), який є неполіфонічним, зіставлено чоловічі та жіночі партії хору.

Концерт № 24 «Возведох очи мои» (пс. 120) за будовою циклу і темповими співвідношеннями нагадує концерт № 23, однак відрізняється він яскраво вираженим драматичним характером, чому сприяє основна тональність (а -moll). У тричастинному циклі від частини до частини відбувається прискорення темпів, унаслідок чого вони яскраво контрастують між собою за образноемоційним змістом. Розвиток спрямовано від стриманого сольно-ансамблевого Adagio, яке нагадує початок концерту «Не отвержи мене во время старости» Максима Березовського, через ансамблеві побудови другої частин (Andante moderato, C-dur), у яких відчувається менуетна хода, до драматичної фінальної фуги (Allegro maestoso, a-moll), у якій неначе проривається вся енергія, накопичена в попередніх частинах.

Концерт № 29 «Восхвалю имя Бога моего с песнею» написано на вибрані рядки двох псалмів (пс. 68, 116). У чотиричастинному циклі розвиток спрямовано від повільної сольно-ансамблевої першої частини (Andante moderate, D-dur) до величної, хвалебної фінальної фуги (Andante, D-dur). Важливе виразове та формотворче значення в частинах концерту здобувають розспіви й імітації.

Концерти Д. Бортнянського в перекладі для духового оркестру вперше прозвучали в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла 9 червня 2021 р. у виконані студентського духового оркестру Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка під орудою автора перекладень професора Я. М. Горбаля.

Література

1. Горбаль В., Горбаль Я. Концерти Дмитра Бортнянського в перекладі на духовий оркестр. Львів-Дрогобич: Поступ, 2021. С. 1-121.

2. Іванов В. Дмитро Бортнянський: монографія. Київ: Муз. Україна, 1980. 144 с.

3. Рыцарева М. Композитор Д. С. Бортнянский: Жизнь и творчество. Ленинград: Музыка, 1979. 256 с.

4. Хіврич Л. Фугатні форми в хорових концертах Д. Бортнянського // Українське музикознавство. Київ: Муз. Україна, 1971. Вип. 6. С. 201-215.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Простеження становлення симфонічного оркестру, виникнення перших оперних та балетних оркестрів. Виявлення введення нових музичних інструментів. Характеристика струнної, духової, ударної груп та епізодичних інструментів. Способи розсаджування музикантів.

    курсовая работа [2,9 M], добавлен 24.10.2015

  • История тромбона - медного духового музыкального инструмента басово-тенорового регистра; его разновидности, диапазон звуков, основные сферы использования, музыкальные возможности. Строение и составные части инструмента. Выдающиеся тромбонисты XIX века.

    реферат [85,5 K], добавлен 12.12.2010

  • Історія написання Берліозом твору для альта в стилі "Фантастичної симфонії" за проханням Паганіні. Експозиція сонатної форми. Використання солюючого інструменту разом з порученою йому темою протягом всього твору. Склад оркестру для виконання твору.

    реферат [30,3 K], добавлен 06.10.2014

  • История появления окарины как духового инструмента. Особенности его конструкции и настройка. Энергоинформационное влияние его звуков на окружающее пространство и живые организмы. Творчество Андрея Задерия в области изготовления керамических окарин.

    научная работа [35,6 K], добавлен 22.05.2014

  • Слухання та сприйняття музики в початкових класах. Вокальне виховання в хорі та поняття вокально-хорових навичок. Вікові особливості та музична характеристика дітей. Застосування основних методів і прийомів розучування пісенно-хорового репертуару.

    курсовая работа [48,7 K], добавлен 28.03.2016

  • Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.

    дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015

  • Проблеми розвитку музичної культури та музичної діяльності. Історія формування музично-історичної освіти. Життя і творчі здобутки Б.В. Асаф’єва. Поняття інтонування як важлива складова музичної педагогічної концепції. Сутність поняття музичної форми.

    дипломная работа [55,9 K], добавлен 25.12.2010

  • Людвіг ван Бетховен як німецький композитор та представник віденської класичної школи. Особливості періодів творчості. Симфонії, їх значення та принципи будови. Дев'ята симфонія як одне з найвидатніших творінь в історії світової музичної культури.

    реферат [21,7 K], добавлен 23.03.2011

  • Визначення поняття звуку, характеристика і класифікація звукових явищ. Поняття про містицизм звуку у старовинному і сучасному світі. Індійська музична система та її особливості. Порівняльна характеристика індійської та європейської музичних систем.

    дипломная работа [43,3 K], добавлен 23.12.2011

  • Хор як організований колектив співаків. Методи розучування репертуару, особливості проведення хорових занять. Хоровий колектив, що виконує твори acappella. Організація роботи керівника самодіяльного хору. Характеристика концертно-виконавчої діяльності.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 05.02.2011

  • Загальна характеристика сонат Бетховена. Музичний синтаксис, форма, експозиція, реприза творів. Мелодія лінія зв’язуючої партії. Аналіз засобів музичної виразності. Лад, тональність, гармонія, взаємодія стійкості з нестійкістю, метро-ритм, фактура.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 18.05.2014

  • Драматургічні особливості духовного концерту "Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах" Артемія Веделя. Музична інтерпретація тексту 119-го псалма. Особистісні детермінанти концепції твору: автобіографічний підтекст та морально-етична проблематика.

    статья [36,5 K], добавлен 24.04.2018

  • Музично-педагогічні умови і шляхи розвитку ладового почуття школярів на уроках музики у загальноосвітній школі. Категорія ладу у системі засобів музичної виразності. Застосовування елементів "стовбиці" Б. Тричкова. Використання релятивної сольмізації.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 12.02.2016

  • Елементи мовної, музичної інтонації, акторської пластики, їх взаємопосилення в процесі виконання та вплив на динаміку сприйняття твору. Взаємодія категорій мелосу і Логосу в процесі інтонування. Синергія як складова виконавської культури постмодерну.

    статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018

  • Жанрові особливості романсової спадщини Глінки. Характеристика засобів виразності романсу "Не пой, красавица, при мне". Характеристика романсової спадщини Рахманінова. Порівняльний аналіз засобів музичної виразності у романсі М. Глінки, С. Рахманінова.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.11.2011

  • Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.

    реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011

  • Жанрові особливості романсової спадщини М. Глінки. Характеристика засобів виразності романсу "Не пой, красавица, при мне" М. Глінки. Порівняльний аналіз засобів музичної виразності у романсі "Не пой, красавица, при мне" М. Глінки та С. Рахманінова.

    курсовая работа [3,4 M], добавлен 06.04.2012

  • Характеристика методики роботи з дитячим фольклорним ансамблем. Особливості організації дитячого фольклорного колективу. Основні методичні принципи і завдання виховної і вокальної роботи з дітьми у фольклорному колективі. Формування репертуарної політики.

    статья [47,4 K], добавлен 07.02.2018

  • Дослідження трансформаційних процесів в системі музичної освіти. Особливості підготовки студентів творчих спеціальностей до практичної виконавської діяльності. Вивчення впливу інноваційних технологій на формування цінностей професійного інструменталіста.

    статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.

    статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.