Хор "Київ": творча діяльність як відчуття потреб часу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хор «Київ»: творча діяльність як відчуття потреб часу

Залевська Олена Григорівна

Камерний академічний муніципальний хор «Київ» на чолі з його засновником, художнім керівником і диригентом, Народним артистом України Миколою Миколайовичем Гобдичем відмічає своє 30-річчя. Творча діяльність хору неодноразово згадувалася в українських та зарубіжних періодичних виданнях. Починаючи з 1993 р. про блискучі виступи та професійну майстерність колективу писали У. Блак, Т. Булат, Г. Васильченко, О. Євтушенко, А. Козін, Н. Костюк, З. Лаврова, Л. Пархоменко, Н. Семененко, І. Сікорська, Г. Степанченко, А. Райнхардт, Д. Реінселер, Ю. Чекан, М. Шор, Д. Шульц, Я. Якобз. З 2012 р. виходять аналітичні статті, середяких слід зазначити дослідження Т. Гусарчук, яка розглядала особистість М. Гобдича, та І. Бермес, що ретельно проаналізувала історію розвитку фестивалю «Золотоверхий Київ», який виник за ініціативою хору «Київ» та його керівника. Але діяльність хору «Київ» настільки різноманітна і вагома, що до неї можна звертатися неодноразово.

Камерний академічний хор «Київ» був заснований у 1990 р. Миколою Гобдичем, який до цього часу вже мав певний досвід хормейстерської та диригентської діяльності в провідних колективах: у 1983 р. він працював з чоловічою капелою ім. Л. Ревуцького, з 1984 р. був диригентом хорової капели «Думка». До 1990 р. пан Микола не тільки здобув досвід, а й сформувався як зрілий музикант. Безумовно, що цьому сприяли і культурно середовище, і роки навчання у провідних спеціалістів, і спілкування з провідними музикантами. Микола Гобдич - це високопатріотична людина, яка відчуває соціальні потреби суспільства, близько до серця сприймає історичний шлях свого народу, болюче реагує на ідеологічну «ампутацію» національно - мистецької спадщини України в часи розквіту імперської та радянської ідеології. Тетяна Гусарчук так характеризує музиканта: «В особистості і, відповідно, у характері діяльності Миколи Гобдича вражають такі риси, як фанатична відданість ідеї, обраній меті, цілеспрямованість, завзятість, навіть затятість, фантастична працездатність, а ще - планомірність, систематичність, точність у роботі, подеколи навіть до педантичності, практичність, організаторський талант, і, само собою, талант музичний, а до того, як видається, ще й літературний» [2, с. 226]. Авторка розглядає творчу особистість крізь призму нетрадиційних наукових поглядів: астрології, нумерології, соціоніки, відмічає її ідентичність з типом свого зодіакального знаку - Овна, представникам якого притаманні «енергія, активність, ініціативність, уміння почати, ентузіазм, прямота, сила напору, подолання. їхня головна властивість - динамізм» [2, с. 228].

Динамізм особистості засновника хору неминуче сказався на історії розвитку колективу. Стрімке визнання професійної майстерності хору на міжнародних фестивалях свідчить про ясне бачення М. Гобдичем образу хору, а також про розуміння та майстерну розробку стратегії успіху. Лише чітка уява своєї мети, відчуття власного поклику, місії, бажання творити та змінювати середовище, відчуття культурних потреб часу в національному масштабі надали можливості досягти такого високого результату. Про все це свідчать факти: 1992 рік - золотий диплом за участь в конкурсі ім. Р. Шумана(Німеччина), 1993 рік - 1 премія в конкурсі церковної музики в Хайнувці (Польща); Гран-прі на фестивалі в Слайго(Ірландія) з неймовірним результатом 9,99 балів, занесеним в Книгу рекордів Гіннеса, участь у І Авангард - фестивалі в Мюнхені (Німеччина); 1994 рік - Київський бароко - фестиваль, фестиваль класичної музики в Руані (Франція), срібна премія на 49-у міжнародному хоровому конкурсі у Гланголені (Іспанія); 1995 рік - фестиваль старовинної музики у Кріклейді (Великобрітанія); 1996 рік - фестиваль «Копенгаген - культурна столиця Європи'96» (Данія); Гран-при на конкурсі лауреатів попередніх років у Хайнувці (Польща), участь в київських «Прем'єрах сезону» та «Київ мюзикфесті».

1997-й рік став стартовим для створення нового напрямку діяльності хорового колективу - проведенню фестивалю «Золотоверхий Київ». Почавшись одноденним концертом, в якому брали участь три хорових колективу, де виконувались твори одного композитора, ця мистецька акція поступово стала великомасштабним культурним явищем. З часом склалася традиція триденного фестивалю як у концертних залах Києва, так і в київських храмах. Сформувався актив постійних учасників: хор «Київ», «Хрещатик», капела ім. Л. Ревуцького, хорова капела «Павана», що надало можливості разом виконувати масштабні твори та експериментувати з просторо-акустичним звучанням. В межах фестивалю 2001 р. був проведений конкурс духовних творів, на який надіслали 61 твір, з яких 12 найкращих були виконані на завершення форуму. Кожен тур фестивалю надає об'ємний погляд на культурну спадщину України, бо презентує творчість композиторів доби бароко або класицизму та сучасності. «Фестиваль за роки свого існування став своєрідною «хорової академією», настільки він вагомий і багатозначний для сучасної хорової культури України», - в пише Г. Степанченко [4]. Він став «хоровим симпозіумом, на який запрошуються для обміну думками, досвідом провідні хормейстери країни», - підводить підсумки І. Бермес, «це сприяє накресленню перспективи розвитку хорової галузі, «відкриттю» нової музики, появі інноваційних творчих концепцій, виокремленню функцій хорового мистецтва та виконавських проблем хорових колективів у сучасному соціокультурному просторі України» [1, с. 179].

Хор «Київ» працює в кількох напрямках: 1) історичному (цілеспрямований розшук та ідентифікація авторства архівних рукописів); 2) пропаганда духовної музики сучасних композиторів; 3) популяризація найкращих українських фольклорних та духовних творів в концертах на батьківщині та за межами країни.; 4) складання аудіо-фонду записів творів українських композиторів (більше 40, зокрема Антологія «Тисяча років української духовної музики»); 5) створення власної «Нотної бібліотеки хору «Київ», яка налічує більше 220 видань, серед яких є раритетні: збірки духовних творів А. Веделя, К. Стеценка, М. Леонтовича, Л. Дичко, М. Скорика, Є. Станковича, В. Сильвестрова.

Всі учасники колективу - професіонали високого рівня, віддані своєї справі. Єдність духу, розуміння важливості своєї справи, довіра до керівника надають змогу колективу витримувати всі організаційні виклики. Так, наприклад, нещодавно хор «побив» власний рекорд - хористи витримали студійний запис тривалістю 18 годин (!). Під час виконання творів композиторів різних століть хористи ретельно вивчаючи стиль того часу з бажанням відтворити історичну точність. Колектив хору опанував різноманітні художньо-технічні прийоми виконання: це зосереджений ісон і сакральна монодія творів середньовіччя, антифоннийбагатохорний партесний стиль доби бароко, засоби сучасної модернової стилістики у творах Л. Дичко, М. Скорика, Ю. Алжнєва, О. Козаренка, В. Рунчака, а саме кластерні нашарування, сонористичні ефекти, глісандування. При необхідності у творах, що мають етнічно-обрядовий сюжет, хор доповнює спів елементами декору та сценічного руху.

Хор «Київ» своїм прикладом активної діяльності надав імпульс до об'єднання однодумців в русі відродження української хорової виконавської та композиторської школи, спрямував музикознавців в напрямку дослідження та розшуку загублених хорових творів наших талановитих предків, надихнув керівників муніципальних хорів стати засновниками своїх регіональних хорових фестивалів, привернув увагу широких верств слухачів, що, безумовно, має велике значення до соціально-патріотичного виховання молоді до хорової спадщини Л. Руденко висловила думку про те, що «високу місію Миколи Гобдича та хору «Київ» можна порівняти з місією видатного українського диригента Олександра Кошиця» [3]. Сподіваємось, що навіть складні сучасні умови не зашкодять реалізації нових творчих проєктів колективу, і він надалі буде радувати своїх прихильників майстерністю виконання.

Список використаних джерел

камерний хор академічний фестиваль

1. Бермес І.Л. «Золотоверхий Київ» у фестивальному русі України періоду державної незалежності // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2014. Вип. 20. Т. 1. С. 176-181.

2. Гусарчук Т.В. Творча діяльність Миколи Гобдича в аспекті особистісної детермінації // Українське музикознавство. 2012. Вип. 38. С. 222-235.

3. Руденко Л.Г. Шляхи відродження національної хорової культури // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського: наук. журн. 2009. №2 (3). С. 151-152.

4. Степанченко Г. Хорові картини // Дзеркало тижня. 2004. 18-25 червня.

Размещено на Allbest.ru