Феномен камерного ансамблю у просторі і часі
Досліження феномену камерного ансамблю. Огляд камерного ансамблю як особливої форми музичної комунікації. Кристалізація усталеної системи основних жанрів і форм камерного ансамблю та його естетики. Становлення камерного ансамблю в українській музиці.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.06.2024 |
| Размер файла | 9,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Феномен камерного ансамблю у просторі і часі
Корзун Вікторія Іванівна
Рівень культурної обізнаності людей у всі часи визначався багатьма сталими чинниками, серед яких: освіта, виховання, до якого входить закладання моральних і етичних принципів, соціально-політичне становище країни, саморозвиток тощо. Неможливо виділити основний із них, проте можна стверджувати, що кожен вагомо впливає на можливості людини займатися творчою діяльністю.
Важливим чинником культурної обізнаності людей є музичне виховання і освіта. «Музичний вплив іноді виглядає суцільним чародійством», - зауважує С. Садовенко в своїх дослідженнях [1, с. 163]. Науковець справедливо відзначує, що «музика здатна встановлювати загальний настрій, причому емоційне забарвлення образів, що виникають при її сприйнятті, різне, в залежності від індивідуальних особливостей музичного сприйняття, ступеня музичної підготовки, інтелектуальних особливостей слухача» [1, с. 164]. Висока гуманістична спрямованість, філософського-етична значущість, занурення у глибини людської психології дозволяють музиці камерного ансамблю як виду музичного мистецтва посісти особливе місце в культурному просторі. Елітарна, а значить високо духовна і інтелектуальна, музика знаходитиме свого слухача в усі часи, що і актуалізує підняту в дослідженні проблему.
Культура кожної країни відрізняється своїми етнографічними особливостями та ментальністю, проте культурний простір, що охоплює усі сфери творчої діяльності, дозволяє знаходити і відмінності, і в той же час об'єднує мистецтво різних країн, націй і унеможливлює факт поділу на добре і погане у професійному вимірі значення слова мистецтво як досконалого вміння в певній справі, а підтверджує, знаходить однодумців чи критиків на вияв людської творчості в тому чи іншому виді мистецтва.
Камерний ансамбль - єдина жанрова система, що охоплює різні сфери взаємодії музикантів як індивідуальних суб'єктів творчості, призначена для особливої публіки, здатної осягнути всю глибоку психологічність та її інтелектуальне осмислення. Це феномен замкненого творчого спілкування в процесі спільного рівноправного виконавства декількох (від двох до десяти) музикантів, передусім, інструменталістів.
Від часів Пізнього Середньовіччя та Відродження відбувається процес становлення камерного ансамблю. У зв'язку з тим, що не було чітко встановлених його характеристик, ні в кількісному складі, ні в затвердженні музичного стилю, на ранньому етапі переважав принцип вільного формування виконавського складу і репертуару. Згодом жанрова революція камерного ансамблю буде пов'язана із формуванням інструментального ансамблю, що розпочалася в епоху Бароко (XVII - перша половина XVIII ст.).
Кристалізація усталеної системи основних жанрів і форм камерного ансамблю та його естетики відбулася в епоху Віденського класицизму (друга половина XVIII - поч. XIX ст.). У цю добу було закладено загальні принципи камерно-ансамблевого мистецтва, пов'язаного із жанровою типізацією й семантизацією його видів. Класичний доробок у сфері камерного ансамблю отримав подальший розвиток у ХІХ ст. У цей період удосконалювалися класичні жанрові особливості камерно- інструментального ансамблю, пов'язані із типізацією змісту та форми композиторських творів і комунікативно-рольової структури ансамблевого виконавства, зануренням у глибини людської психології та прагненням до духовних філософських і етичних узагальнень.
В українській музиці жанрове становлення камерного ансамблю започатковане у ХІХ ст., набуло значного розвитку у ХХ ст. Формування української камерно-інструментальної ансамблевої класики зумовлено композиторською діяльністю М. Лисенка, В. Косенка, Б. Лятошин- ського, М. Скорульського, інших знаних композиторів.
Упродовж ХІХ - ХХ ст. в українській музичній культурі склалася власна висока професійна школа камерно-ансамблевого виконавства, яка узагальнює європейські та національні мистецькі традиції, віддзеркалює відповідні творчі здобутки провідних культурних регіонів країни. Значні виконавські традиції вітчизняного камерного ансамблю формувалися, насамперед, через концертну діяльність багатьох камерно-ансамблевих колективів. Серед найстаріших і найвідоміших українських камерних ансамблів ХХ ст. - Квартети ім. М. Леонтовича, ім. М. Лисенка, вагомий доробок таких ансамблів як Львівський струнний квартет, квартети «Київські смички», «Львівські смички», ансамбль камерної музики «Київська камерата» та низка струнних і фортепіанних тріо.
Таким чином, вказуючи на феномен камерного ансамблю, можна впевнено говорити про неабияку його особливість, неповторність та вражаючу індивідуальність, зокрема кожного музиканта і камерного ансамблю загалом, що дозволяє зробити музику загадково інтелектуальною, здатною наштовхнути на роздуми та дозволяє отримати катарсис. Сакральне творче спілкування через елітарну музику камерного ансамблю говорить про її багатогранність та вічність. Така музика актуальна завжди, бо не прив'язана до жодних соціально-економічних і часових вимірів. Будь-коли можна звернутися до неї, вона не підпорядковується канонам якогось часу і у певний період історії має свого слухача. Камерний ансамбль як особлива форма музичної комунікації часто властива для невеликої кількості слухачів, але має своє стале місце у великому загальноєвропейському культурному просторі світу.
Використані джерела
камерний ансамбль українська музика
1. Садовенко С. М. Музика як дієвий механізм лікувального і регулятивного впливу на емоційно-психологічний стан людини // Діяльність продюсера в культурно- мистецькому просторі ХХІ століття: дослідницькі практики, динаміка розвитку, сфери реалізації: зб. наукових праць / Упоряд., наук.ред. С. Садовенко. Київ: НАКККіМ, 2019. С. 163-171.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження вокального ансамблю з позицій комунікативної діяльності в дискурсі культурно-мистецького процесу. Характеристика процесу вокального виконавства та безпосередньо співу в ансамблі, як можливості втілення реального буття у слові та звуці.
статья [20,0 K], добавлен 24.04.2018Истории возникновения кларнета. Развитие немецкой и французской систем. Взаимосвязь конструктивных усовершенствований кларнета с развитием оркестрового и камерного ансамблевого репертуара. Оценка состояния современного зарубежного исполнительства.
реферат [123,8 K], добавлен 15.02.2016Изучение творчества А. Онеггера – французского композитора и музыкального деятеля. История создания камерного концерта для флейты, английского рожка и струнных, в котором проявились черты неоромантизма и неоклассицизма в сочетании с импрессионизмом.
реферат [566,6 K], добавлен 24.04.2019Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Проблеми розвитку музичної культури та музичної діяльності. Історія формування музично-історичної освіти. Життя і творчі здобутки Б.В. Асаф’єва. Поняття інтонування як важлива складова музичної педагогічної концепції. Сутність поняття музичної форми.
дипломная работа [55,9 K], добавлен 25.12.2010Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.
реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011Механіко-акустичні властивості педалі, її функції на початковій стадії навчання учня-піаніста. Застосування педалі у творах поліфонічного складу, у клавесинній музиці XXIII століття. Особливості використання педалі у сучасній українській музиці.
курсовая работа [61,5 K], добавлен 11.12.2010Аналізуються сучасні форми театралізованих вокально-інструментальних жанрів, в яких можливе використання співу в естрадній манері. Окреслено, що мюзикл та рок-опера в західному просторі користуються більшою популярністю аніж у вітчизняній культурі.
статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018Музичний фольклор та його розвиток на теренах України. Історія розвитку та трансформації українського фольклору. Особливості використання мотивів української народної музики. Обробки народних пісень. Сучасні фольк-колективи: "Домра", Брати Гадюкіни.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 07.06.2014Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.
статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.
статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018Головні етапи розвитку хорової кантати в українській музиці XX століття. Основна характеристика творчості Лесі Дичко. Аналіз особливостей драматургії та композиції кантати "Червона калина", специфіка трактування фольклорного першоджерела цього твору.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 19.02.2012Становлення та розвиток жанру дитячої опери в українській музичній спадщині. Українська музична казка в практиці сучасної школи. Становлення жанру дитячої опери у творчості М. Лисенка. Постановка дитячої опери М. Чопик та В. Войнарського "Колобок".
дипломная работа [68,2 K], добавлен 03.08.2012Музично-педагогічні умови і шляхи розвитку ладового почуття школярів на уроках музики у загальноосвітній школі. Категорія ладу у системі засобів музичної виразності. Застосовування елементів "стовбиці" Б. Тричкова. Використання релятивної сольмізації.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 12.02.2016Творчість Шопена як особливе явище романтичного мистецтва. Класична ясність мови, лаконічність вираження, продуманість музичної форми. Особлива увага романтиків до народної творчості. Жанр ліричної інструментальної мініатюри у творчості Шопена.
реферат [11,4 K], добавлен 28.04.2014Роль та місце Френсіса Кленьянса у сучасній гітарній музиці. Характеристика та аналіз обраного твору композитора. Розгляд основних художніх та виконавських аспектів інтерпретації: структури, природи мелодичної лінії, гармонії, ритму, технічних прийомів.
курсовая работа [56,8 K], добавлен 25.02.2014Елементи мовної, музичної інтонації, акторської пластики, їх взаємопосилення в процесі виконання та вплив на динаміку сприйняття твору. Взаємодія категорій мелосу і Логосу в процесі інтонування. Синергія як складова виконавської культури постмодерну.
статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018
