Особливості виконавської інтерпретації партії Норми в опері "Норма" Вінченцо Белліні
Огляд проблеми виконавської інтерпретації в оперному мистецтві XXI ст. Музична універсальність, висока виконавська майстерність, індивідуальне трактування образу як основні вимоги до виконавської інтерпретації партії Норми однойменної опери В. Белліні.
Рубрика | Музыка |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 11.06.2024 |
Размер файла | 10,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості виконавської інтерпретації партії Норми в опері «Норма» Вінченцо Белліні
Гончаренко Світлана Михайлівна
Проблема виконавської інтерпретації є однією з ключових проблем в оперному мистецтві XXI ст. Музична універсальність, висока виконавська майстерність та індивідуальне трактування образу є основними вимогами часу. Наукових розвідок в області виконавської інтерпретації є чимало, проте даний аспект в опері «Норма» Вінченцо Белліні не отримав достатньої уваги.
Епоха класичного бельканто втілила свої найкращі досягнення у музиці видатного італійського композитора-романтика Вінченцо Белліні. Оперу «Норма», прем'єра якої відбулась в міланському театрі «Ла Скала» 26 грудня 1831 р. [4, с. 6], вважають шедевром епохи романтизму. Каватину «Casta diva» композитор переписував вісім разів, оскільки кожного разу вбачав в ній якісь недоліки і намагався довести до досконалості. Опера вражає своєю красою, віртуозністю і складністю написаних вокальних партій. Образ Норми - образ верховної жриці друїдів, пристрасної та сильної жінки, яка дуже страждає через своє нещасливе кохання, адже закохавшись в офіцера римських військ, що окупували Галлію, вона порушує обітницю безшлюб'я та спокутує свою вину власною смертю. Для сопрано сучасного оперного світу партія Норми є найба- жанішою та водночас найскладнішою за ступенем вокального виконання та рівнем емоційної виразності, бо вона надає оцінку вокальній майстерності та демонструє статусність співачки. Виконавиця має вміло передати найтонші відтінки почуттів за допомогою голосу. Складність акторської гри вимагає від співачки великого акторського таланту та сильного і гнучкого голосу драматичного характеру. Для її виконання необхідно володіти досконалою технікою італійської вокальної школи - технікою бельканто.
Партію Норми В. Белліні написав спеціально для італійської оперної діви Джудітти Пасти, яка була першою її виконавицею. Дж. Паста мала гнучкий голос величезного діапазону, володіла чудовою колоратурною технікою, в той же час виконавиця не тільки не згладжувала тембральну різницю верхнього і нижнього регістрів, а ще й навмисно її підкреслювала. Вона була феноменом вокальної універсальності. Джудітта могла виконувати партії різних типів жіночих голосів: сопрано, мецо-сопрано та контральто. її голос у вокальній літературі називають терміном «soprano- sfogatto», що означає вільне сопрано, або «soprano-assoluto» - абсолютне сопрано [3, с. 81].
Дж. Паста спочатку відмовлялась співати молитву «Casta diva», оскільки виконати її було дуже складно, а мелодія майже не містила пауз, та маючи велику творчу свободу, яку їй надав композитор, вона органічно доповнила партію власними вставками з елементами колоратурних прикрас. За допомогою великого інтелекту, широких акторських здібностей, до яких додавались воля та амбіційність, а на додаток ще й велика врода та чудовий голос, вона передала в образі Норми той драматизм, чуттєвість і ліричну м'якість, які винесли творіння Дж. Белліні на п'єдестал оперної сцени.
Виконавська інтерпретація Норми Аделіною Патті, тип голосу якої визначався як колоратурне сопрано великого діапазону, характеризувалась власними імпровізаційними доповнення у вигляді фіоритур типу «di bravura» [3, с. 14]. Світлий, дзвінкий і польотний звук її голосу надавав образу ліричності, жіночності, шляхетності та благородства.
Марія Каллас є представницею еталонного співу бельканто. «La Divina», «Циклон», «Тигриця» - все це про найкращу Норму ХХ ст. Не- перевершене сопрано з величезним вокальним діапазоном [1, с. 59] є найпарадоксальнішим феноменом оперної сцени. Дебют співачки у партії Норми відбувся 1948 р. у Флоренції. За все своє сценічне життя М. Каллас виконала її вісімдесят дев'ять разів. Голос співачки викликав велику критику з приводу незгладженості регістрів, її голос звучав ніби «три голоси в одному» та й ще з дуже різким тембром - так говорили про ікону оперного мистецтва ХХ ст. [2, с. 88]. Та все це ніяк не вплинуло на дійсно незбагнений драматичний і співочий талант оперної діви. Її девіз - досконалість в усьому. Образ Норми в особі Каллас - це горда, вольова, сильна жриця та водночас ніжна та закохана жінка, любляча мати та подруга. Володіючи творчою інтуїцією вона наповнила образ життєвою правдивістю та жіночою емоційністю. Кожен рух на сцені був виважений, головний принцип - максимальна виконавська та вокальна виразність з мінімальною кількістю рухів. Каватину «Casta diva» М. Каллас співає в тональності фа мажор, як і Джудітта Паста, з якою Марію ототожнювали. Вона без будь-яких зусиль справлялась з високою теситурою твору, нота сі бемоль звучала у неї наповнено та об'ємно. Голос співачки є потужним, з дуже плавними переходами, багатий тембровими окрасами та динамічними відтінками, якими виконавиця вміло користувалась. Зібраний, польотний, чистий звук, співоче дихання видається нескінченним, звуковедення кантиленне, а вокальні фрази чітко та логічно вибудовані.
Поряд з героїчною Нормою Марії Каллас, Норми Монсеррат Каба- льє та Джоан Сазерленд виглядає більш ліричними. Сьогодні партію Норми виконують Анжела Георгіу, Едіта Груберова, Чечілія Бартолі, Рене Флемінг, Анна Нетребко, Соня Йончеваї. Зважаючи на сучасні режисерські постановки, образ Норми ХХІ ст. видозмінюється - виконавська інтерпретація стає більш сміливою, «розкутішою».
Отже, в залежності від виконавського стилю співака, художньої трактовки образу, вокальної техніки, героїня Норми набуває індивідуальності, створювати нову художню реальність.
Використані джерела
виконавська інтерпретація партія норми опера
1. Дюфрен К. Мария Каллас: биография отдельного лица / пер. c фр. Москва: Молодая гвардия, 2007. 259 с.
2. Кестинг Ю. Мария Каллас: пер. с нем. Москва: Аграф, 2001. 378 с.
3. Куфтырева Е. Л., Рапацкая Л. А. Голос расширенного диапазона: поэтапное построение процесса обучения // Вестник Московского государственного гуманитарного университета им. М. А. Шолохова. Серия «Педагогика и психология». 2013. № 2. С. 80-85.
4. Хоффман А. Е. Феномен бельканто первой половины XIX века: композиторское творчество, исполнительское искусство и вокальная педагогика: автореф. ... канд. искусствоведения: 17.00.02. Москва, 2008. 26 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження трансформаційних процесів в системі музичної освіти. Особливості підготовки студентів творчих спеціальностей до практичної виконавської діяльності. Вивчення впливу інноваційних технологій на формування цінностей професійного інструменталіста.
статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018Естетичні витоки трактування хорового елементу в опері "Ідоменей". Аналізу трансформації традицій опери seria в творчості В.А. Моцарта на прикладі опери "Ідоменей". Хоровий елемент в опері В.А. Моцарта "Ідоменей" в естетичному аспекті його трактування.
статья [31,9 K], добавлен 19.02.2011Характеристика особистостей в контексті формування культурної парадігми суспільства. Опис творчості видатного виконавця В. Бесфамільнова, аспекти його гастрольної, виконавської та просвітницької діяльності. Роль митця у розробці репертуару для баяну.
статья [24,8 K], добавлен 07.02.2018Методичні підходи до проблеми розвитку співацьких відчуттів. Пріоритетні орієнтири розвитку співацького голосу. Трактування природи співацького голосу і його використання в оперному мистецтві. Стилістика вокального інтонування в оперному мистецтві.
магистерская работа [753,1 K], добавлен 16.09.2013- Особливості музичної інтерпретації канонічного тексту в останньому духовному концерті Артемія Веделя
Драматургічні особливості духовного концерту "Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах" Артемія Веделя. Музична інтерпретація тексту 119-го псалма. Особистісні детермінанти концепції твору: автобіографічний підтекст та морально-етична проблематика.
статья [36,5 K], добавлен 24.04.2018 Методика роботи над хоровим твором у самодіяльному хоровому колективі. Репертуар як фактор успішної концертно-виконавської діяльності самодіяльного хорового колективу. Критерії формування музично-образного мислення та створення художнього образу.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 02.02.2011Аналіз концертного виступу вокаліста та чинників, які враховуються при підготовці. Проходження ряду етапів, пов’язаних з вивченням музичного матеріалу, створенням інтерпретаційної версії, результатом якої стане досягнення відповідного художнього образу.
статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018Педагогічний погляд на розвиток творчих здібностей учнів у процесі хорового співу як найбільш доступної виконавської діяльності школярів. Активізація ритмічного почуття школярів в музично-ритмічних рухах. Основні етапи розвитку співочих навичок учнів.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 30.04.2011- Переосмислення виконавської сутності майстра оперної сцени у проекції на творчі поступи Д.М. Гнатюка
Аналіз творчої особистості Д.М. Гнатюка в культурі. Визначення вектору роботи що стимулює до перманентного переосмислення численних культурно-мистецьких подій і явищ 70-х років з проекцією на театральні досягнення та міжнаціональну творчу комунікацію.
статья [27,5 K], добавлен 06.09.2017 Проблема профільної підготовки фахівців в сфері естрадно-джазового виконавства. Необхідність модернізації музичної освіти. Вивчення теорії щодо розвитку музичних стилів, специфіки гармонії, аранжування, інтерпретації у джазі, практики гри і співу у дуеті.
статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018Елементи мовної, музичної інтонації, акторської пластики, їх взаємопосилення в процесі виконання та вплив на динаміку сприйняття твору. Взаємодія категорій мелосу і Логосу в процесі інтонування. Синергія як складова виконавської культури постмодерну.
статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018Становлення та розвиток жанру дитячої опери в українській музичній спадщині. Українська музична казка в практиці сучасної школи. Становлення жанру дитячої опери у творчості М. Лисенка. Постановка дитячої опери М. Чопик та В. Войнарського "Колобок".
дипломная работа [68,2 K], добавлен 03.08.2012Біографічні відомості про життя В. Моцарта - австрійського композитора, піаніста. Створення опери "Безумний день, или Женитьба Фигаро". Музичний портрет героя. Симфонія соль-мінор, її головні партії, ідея та тема. Прем’єра "Чарівної флейти" Моцарта.
доклад [35,6 K], добавлен 28.01.2014Життєвий та творчий шлях С.П. Людкевича. Музичні інтерпретації поезії Т. Шевченка. Історія створення кантати-поеми "Заповіт". Інтонаційно-образна драматургію твору. Поєднання в ньому у вільної формі монотематичного принципу розвитку композиції з сонатним.
реферат [24,8 K], добавлен 28.05.2014Роль та місце Френсіса Кленьянса у сучасній гітарній музиці. Характеристика та аналіз обраного твору композитора. Розгляд основних художніх та виконавських аспектів інтерпретації: структури, природи мелодичної лінії, гармонії, ритму, технічних прийомів.
курсовая работа [56,8 K], добавлен 25.02.2014Аналіз специфіки інтерпретації хорових творів доби бароко. Формування художнього задуму. Дослідження особливостей тембрального забарвлення, нюансування та функціонального навантаження. Використання композиторами риторичних фігур. Форми звуковідтворення.
статья [15,3 K], добавлен 07.02.2018Визначення поняття звуку, характеристика і класифікація звукових явищ. Поняття про містицизм звуку у старовинному і сучасному світі. Індійська музична система та її особливості. Порівняльна характеристика індійської та європейської музичних систем.
дипломная работа [43,3 K], добавлен 23.12.2011Аналіз музичної творчості Степового: фактурна частина ліро-епічних романсів, народна пісенно-романсова лірика, музична мова фортепіанних творів композитора. Твори Степового у радянський період. Дитинство та юнацтво композитора, розвиток його таланту.
курсовая работа [7,9 M], добавлен 08.10.2009Вокально-пісенні традиції та звичаї українського народу, що складалися упродовж століть. Музична пісенна спадщина українців. Музична стилістика, інтонаційно-мелодичне розмаїття та загальне художнє оформлення кращих вітчизняних зразків пісенної культури.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Аналіз соціокультурного середовища України кінця ХХ століття крізь призму творчої біографії Д. Гнатюка. Висвітлення його режисерської практики, зокрема постановки опери Лисенка "Зима і весна". Проекція драматургії твору в розрізі реалістичних тенденцій.
статья [20,0 K], добавлен 24.11.2017