Деякі особливості інтерпретації спортивної тематики в інструментальних творах
Інтерес композиторів різних шкіл до репрезентації музичних рефлексій на спортивно-ігрову тематику в різних жанрах. Віддзеркалення різноманітних форм спортивного дозвілля у фортепіанній музиці. Відтворення сюжетно-образної сфери спортивної реальності.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.06.2024 |
| Размер файла | 18,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Деякі особливості інтерпретації спортивної тематики в інструментальних творах
Щербакова Ольга Костянтинівна
Сфера рухової активності, спортивних змагань входить у реальне буття людини з її великим енергетично-оптимістичним потенціалом. Естетичне задоволення від краси і плавності рухів, динаміки гри, прояву сили и витривалості людського тіла - усе це досить часто надихає композиторів на створення творів та інтерпретацію спортивно-рухової тематики у музичному викладі. Можемо констатувати інтерес композиторів різних шкіл до репрезентації музичних рефлексій на спортивно-ігрову тематику в різних жанрах (балетному, оперному, оркестровому, інструментальному, вокальному). Доволі різноманітно в фортепіанній літературі представлені такі види спорту, як футбол, біг, пішохідний туризм, велосипедний та ковзанярський спорт, шахи. Треба відзначити, що у кожного композитора спортивно-ігрові образи втілені згідно особистого світобачення автора. Вплив образотворчого і літературного мистецтва відчувається у циклі Еріка Саті «Спорт і розваги», елементи театралізації посилюються в транскрипції Ференца
Ліста «Ковзанярі» у зв'язку з балетно-асоціативними аспектами. Важливу роль у конкретизації композиторського задуму грають програмні назви, які фіксують певний вид спорту, який надихнув композитора. Наприклад, у циклі Миколи Агафоннікова «Щасливий фініш» для 2-х фортепіано («Танець зі стрічками», «Перша лижня», «Крос важковаговиків», «Дівчина на канаті»).
Віддзеркалення різноманітних форм спортивного дозвілля у фортепіанній музиці в значній мірі розширюють нашу уяву про можливості музичної символіки, а також оновлюють виконавську виразність щодо програмних чинників, пов'язаних з зображальними ефектами.
У мініатюрі «Біг» з циклу «Паризькі прогулянки» Бенджамін Годар зумів в деталях передати жести, рухи та емоційний настрій свого героя. У цій п'єсі композитор синтезував практику кіномистецтва, відображуючи рівномірний біг (16-тими тривалостями) з динамікою наближення (спочатку посилення, а потім затихання звучності), стрибки крізь перешкоди, підйоми і спуск з урахуванням рельєфу. В процесі художнього впливу на слухача, піаніст повинен на рівні власної мускулатури відчувати ритм цього бігу, щоб достовірно передати реальність у поєднанні з емоційно-піднесеною музичною складовою.
У творчості Ф. Пуленка знаходимо розвиток тематики різноманітних туристичних мандрівок у циклі «Прогулянки». Його десять п'єс («Пішки», «В автомобілі», «Вершки», «У човні», «У літаку», «В автобусі», «В екіпажі», «На велосипеді», «В диліжансі»), з одного боку, не говорять напряму про спортивні змагання у цих видах, з іншого боку, можуть сприйматись як певна аналогія. Наприклад, швидкість руху «В автомобілі», яка супроводжується сигналами клаксона, що є натяком на обгін інших машин, може виступати в якості образу урбаністики сучасного митцю міста, а може слугувати спомином про автомобільні гонки. Цікаво простежити за авторськими ремарками до п'єс, в яких автор очікує від виконавця точного психоемоційного настрою. Наприклад, у п'єсі «Пішки» - «безпечно», «недбало», а у номері «На велосипеді» авторський коментар «натиснути» сприймається як заклик до стрімкого руху.
Дуже віртуозною фактурою вражає текст фортепіанної транскрипції Ференці Ліста «Ковзанярі» на теми з опери Мейєрбера «Пророк». З характерною для Ф. Ліста спроможністю наситити музичний текст всебічними «труднощами», він неперевершено трактує легкість ковзання, піруети на льоді, різноманітну пластику поворотних рухів і, таким чином наочно ілюструє красу цього виду спорту.
Еластична мінливість темпу відповідає сценічному задуму дійства. Виконавцю-піаністу слід притримуватись авторської педалізації, яка на фортепіанній клавіатурі відтворює техніку ковзання (хроматичні та інші пасажі витримані на педалі упродовж 3-х тактів). Часті введення фермат вказують на короткі зупинки у композиції, яка вирізняється дієвістю, зміною траєкторії руху. Значну роль для створення психологічнообразного характеру п'єси мають ремарки (volante - польотно, graziosamente - граціозно, brillante - блискуче, capriccioso - капризно, ondeggiandoрозгойдуючись). Контрасти динамічних рівнів створюють своєрідне «оркестрування» фортепіанної звучності, що проецирують потужний вплив на слухача.
Відтворюючи сюжетно-образну сферу спортивної реальності, яка присутня у символіці музичного твору, виконавець повинен прагнути сформувати у слухача відповідні конкретні асоціації. Спортивно-ігрова атмосфера музичної композиції представлена насамперед моторними жанрами, пов'язаними з різновидами рухів. У зв'язку з цим наведемо думку Олександри Самойленко, що «моторно-динамічна сфера, безпосередньо технологічна сфера музики є першим провідником ігрового призначення художньої форми та передумовою опосередкованої образної гри, психологічної динаміки, у тому числі, і обумовленої драматизацією музичного задуму, його уподібненням театральної дії» [1, с. 112]. Від інтерпретатора спортивної тематики очікується володіння віртуозним стилем гри, різнобарв'ям туше, корегуванням педалізації у напрямку художнього образу, вияву позамузичного підтексту, вміння досягти органічної єдності між конкретним спортивно-руховим образом і організацією всіх піаністичних дій. композитор музичний спортивний фортепіанний
Список використаних джерел
1. Самойленко О. І. Психологія мистецтва: сучасні музикознавчі проекції: монографія. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 236 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вміння виконувати твори, які відносяться до різних композиційних технік - основне свідчення майстерності співака. Недостатня обізнаність у особливостях різноманітних музичних стилів - одна з найбільш актуальних проблем сучасних естрадних вокалістів.
статья [13,9 K], добавлен 24.04.2018Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.
статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017Механіко-акустичні властивості педалі, її функції на початковій стадії навчання учня-піаніста. Застосування педалі у творах поліфонічного складу, у клавесинній музиці XXIII століття. Особливості використання педалі у сучасній українській музиці.
курсовая работа [61,5 K], добавлен 11.12.2010Аналізуються сучасні форми театралізованих вокально-інструментальних жанрів, в яких можливе використання співу в естрадній манері. Окреслено, що мюзикл та рок-опера в західному просторі користуються більшою популярністю аніж у вітчизняній культурі.
статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018Б. Лятошинський як один з найвидатніших українських композиторів, автор блискучих симфонічних партитур, вокальних та інструментальних творів. Аналіз творчої діяльності композитора, характеристика біографії. Розгляд основних літературних інтересів митця.
реферат [29,0 K], добавлен 10.02.2013Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.
статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018Етапи та передумови формування музичного мистецтва естради. Розвиток мистецтва, орієнтованого на емоційно-афективну сторону. Виникнення різних аспектів мистецької практики - жанрів, закладів культури, тематики. Орієнтація на широкі слухацькі смаки.
статья [23,5 K], добавлен 24.04.2018Історія винаходу й еволюція розвитку духових інструментів. Витоки розвитку ансамблевого тромбонового виконавства. Функціонування різноманітних ансамблевих складів різних епох і стилів з залученням тромбона. Роль індивідуального тембрового начала тромбона.
статья [48,1 K], добавлен 22.02.2018Жанрові особливості романсової спадщини Глінки. Характеристика засобів виразності романсу "Не пой, красавица, при мне". Характеристика романсової спадщини Рахманінова. Порівняльний аналіз засобів музичної виразності у романсі М. Глінки, С. Рахманінова.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.11.2011Використання народних пісень як поле для втілення різних авторських концепцій. Специфіка хорових обробок Г. Гаврилець, характер їх ліричного особистісного висловлювання, відтворення народного типу голосоведіння, тонка темброва та тональна драматургія.
статья [21,1 K], добавлен 18.12.2017Роль та місце Френсіса Кленьянса у сучасній гітарній музиці. Характеристика та аналіз обраного твору композитора. Розгляд основних художніх та виконавських аспектів інтерпретації: структури, природи мелодичної лінії, гармонії, ритму, технічних прийомів.
курсовая работа [56,8 K], добавлен 25.02.2014Проблема профільної підготовки фахівців в сфері естрадно-джазового виконавства. Необхідність модернізації музичної освіти. Вивчення теорії щодо розвитку музичних стилів, специфіки гармонії, аранжування, інтерпретації у джазі, практики гри і співу у дуеті.
статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018Творчий шлях польського композитора та піаніста Фредеріка Шопена. Ліризм, тонкість у передачі настроїв, широта національно-фольклорних і жанрових зв'язків у музичних творах Шопена. Добровільне вигнання Шопена. Поруч із Жорж Санд, останні роки композитора.
реферат [27,5 K], добавлен 09.06.2010Характеристика сюїти в творчості українських композиторів сучасності. Загальні тенденції діалогу "бароко-ХХ століття" у розвитку фортепіанної сюїти. Систематизація загальностильових типологічних ознак композиційно-жанрової моделі старовинної сюїти.
статья [22,0 K], добавлен 24.04.2018Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.
реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011- Особливості музичної інтерпретації канонічного тексту в останньому духовному концерті Артемія Веделя
Драматургічні особливості духовного концерту "Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах" Артемія Веделя. Музична інтерпретація тексту 119-го псалма. Особистісні детермінанти концепції твору: автобіографічний підтекст та морально-етична проблематика.
статья [36,5 K], добавлен 24.04.2018 Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.
презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014Інструментальна творчість Е. Гріга, особливості мелодичного стилю. Жанрове різноманіття збірника "Ліричних п’єс". Твори, пов’язані із особистими переживаннями та коло образів яких пов’язано з народно-жанровими картинами, їх образний зміст та тональності.
курсовая работа [21,0 K], добавлен 31.01.2016Визначення поняття звуку, характеристика і класифікація звукових явищ. Поняття про містицизм звуку у старовинному і сучасному світі. Індійська музична система та її особливості. Порівняльна характеристика індійської та європейської музичних систем.
дипломная работа [43,3 K], добавлен 23.12.2011Музичний фольклор та його розвиток на теренах України. Історія розвитку та трансформації українського фольклору. Особливості використання мотивів української народної музики. Обробки народних пісень. Сучасні фольк-колективи: "Домра", Брати Гадюкіни.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 07.06.2014
