Особливості образного змісту та композиції Сонати для фортепіано № 2 Олександра Яворика
Оцінка впливу неокласицизму, який відчутний в українській фортепіанній музиці О. Яворика, дослідження особливостей образного змісту та композиції його Сонати для фортепіано № 2. Аналіз образно-емоційного змісту твору та музичних форм, його своєрідності.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.06.2024 |
| Размер файла | 14,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кафедра академічного і естрадного вокалу та звукорежисури
Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв
Особливості образного змісту та композиції Сонати для фортепіано № 2 Олександра Яворика
Каменська Вероніка Юріївна, старша викладачка
В українській академічній музиці 1970-1980-х років пожвавився інтерес до стилю «неокласицизм». Особливо вплив неокласицизму відчутний в українській фортепіанній музиці того періоду. До неокласицизму, на нашу думку, можна віднести і Сонату №2 для фортепіано київського композитора Олександра Володимировича Яворика (1946-2005).
О. Яворик закінчив Київську державну консерваторію по класу композиції в педагогів Л. Колодуба та Ю. Іщенка 1975 року. Працював музикантом інструментального ансамблю, завідувачем музичної частини Київського театру юного глядача, співробітником Будинку композиторів України, аз 1973 до 1983 року - редактором видавництва «Музична Україна». Писав у різних жанрах: музично-сценічному (балети «Ой під вишнею», «Міщанин-шляхтич», балет-симфонія «Береза Картузька», оперета «Здрастуй, зоре», мюзикл «Граф Монте-Крісто»), симфонічному («Симфонієта» для оркестру, концерти для різних інструментів), камерно-інструментальну, а також є автором вокальних творів (зокрема естрадних пісень). Композитор також створював музику до театральних вистав, радіопостановок і телефільмів.
З 1979 року О. Яворик почав писати й фортепіанну музику. У його доробку близько п'ятнадцяти сонат для цього інструмента та різних п'єс (на жаль, повного архіву творів композитора немає у вільному доступі). Соната №2 була створена у 1980 році, а Соната №3 - у 1995, а потім до 2001 року з'явилися всі наступні, до Сонати №15. Як бачимо, найбільший інтерес до фортепіанної музики композитор виявив з 1995-го до 2001 року. Популяризатором його творчості був піаніст Юрій Глущенко. Організувати виконання фортепіанної музики композитору вдалося небагато (два-три).
Для аналізу впливу стилістики неокласицизму на творчість композитора ми обрали його Сонату №2 для фортепіано, оскільки нас зацікавив її образно - емоційний зміст (а саме її музична драматургія), її музичні форми та композиційний задум. Отже, проаналізуємо образно-емоційного зміст твору та музичних форм з тим, щоб показати його своєрідність, відхід від нормативних змістових і структурних зразків. Ми вважаємо, що кожен митець має право на пошук і змістових, і структурних варіантів. соната фортепіано яворик
Соната №2 О. Яворика була створена у 1980 році через п'ять років після закінчення ним консерваторії та в часи досить активної композиторської праці. Митець на той час мав певний доробок в оркестровому (Симфонієта, 1977), камерно-інструментальному (два струнні квартети, квінтет для дерев'яних духових), пісенному й естрадному жанрах. Його музика поступово набувала популярності, вона часто звучала по радіо й телебаченню. Цим ми хочемо підкреслити, що композитор не випадково звернувся до тих чи інших принципів, а обирав їх свідомо, передусім у фортепіанному жанрі. Думаємо, що прихід до написання фортепіанної музики був внутрішньою потребою О. Яворика. На нашу думку, підтвердженням цьому є написані 15 фортепіанних сонат.
Твір циклічний, тричастинний, але не традиційний. Якщо говорити про образно-емоційний зміст Сонати №2 для фортепіано О. Яворика, він певною мірою асоціюється із музикою епічною, що є відгомоном давніх історичних часів (зокрема часів Київської Русі). Цим і пояснюється лінія, що йде від О. Бородіна (опера «Князь Ігор», Симфонія №2 «Багатирська»), Б. Лятошинського (Симфонія №3, опера «Захар Беркут») та Є. Станковича (Симфонія-диптих для хору а капела на тексти зі «Слова о полку Ігоревім»). Втім ці асоціації досить узагальнені. Ми маємо на увазі тематизм Сонати №2 для фортепіано О. Яворика: епічний, танцювальний, грайливий. Образний зміст цього твору, на нашу думку, вплинув певним чином на його композицію.
Композиційний план сонати своєрідний. Соната починається зі вступу Andante, який сприймається як окрема субчастина (1-30 тт.). Вступ є носієм епічної лінії. Тут панує епічна оповідальність, яка закладена в баладно-епічній повільній темі. Вона не однорідна: то викладена одноголосно в низькому регістрі, то дається із супроводом і чіткому метро-ритмі. Із 31 такту починається І частина Conmoto, яка представлена тільки експозицією сонатної форми. Вона охоплює музику з 31 по 70 -й такт, за формою це сонатна експозиція, в якій є три різні за характером теми: головна, побічна і завершальна. Танцювальний характер має перша тема (31-38 тт.); друга, грайливо-скерцозного характеру (39-59 тт.), асоціюється з п'єсою «Курка» Рамо; третя тема завершальної партії епічного характеру, охоплює кілька тактів (з 60 -го по 69 такт). Важливо те, що вступ і І частина творять головну лінію образності в сонаті - епічну.
ІІ частина Andante Сонати №2 О. Яворика контрастує не тільки із І частиною, а й із повільним вступом. Тема ІІ частини витримується в одному темпі й має спокійний, грайливий характер. Ця частина порівняно невелика (із 70 по 104-й тт.).
Фінальна ІІІ частина Allegro починається із 105 такту. Вона побудована на двох танцювальних темах. Перша тема (рефрен) має чітку танцювальну основу й ритміку та буде повторена три рази: на початку частини (105 -й такт), у репризі (121-й такт) та в коді (151-й такт). Друга танцювальна тема звучатиме зі 129-го такту по 150-й, тобто між репризою та кодою. Композитор створив форму, яка близька до форми рондо: А... А -Б-А. Фінал має досить яскравий, життєствердний характер, оскільки заснований на танцювально-моторних, радісно-веселих темах.
Отже, як бачимо, Соната №2 для фортепіано О. Яворика має епічно-танцювальний характер. Увесь розвиток музичного матеріалу тут розгортається в цих двох образних пластах. Композиція Сонати №2 для фортепіано своєрідна: епічний вступ, активна І частина з трьох контрастних тем, грайлива за характером ІІ частина та епіко-танцювальна ІІІ фінальна частина. Отже, маємо нетрадиційний підхід до сонатного циклу, який можна віднести до неокласичного стильового спрямування.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення інструментальної творчості французького композитора, піаніста та музичного критика Клода Дебюссі. Стильові особливості творів композитора та жанровий аналіз збірки "24 прелюдії для фортепіано". Образна тематика музичних портретів Дебюссі.
курсовая работа [22,7 K], добавлен 31.01.2016Старовинний інструмент Понтемона - праобраз фортепіано. Ровиди механізмів інструменту у XVIII ст. Фортепіано Бертоломео Крістофорі. Створення та розвиток піаніно. Різновиди французького, англійського, німецького фортепіано. Регулювання удару і репетиції.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 07.10.2012Головні етапи розвитку хорової кантати в українській музиці XX століття. Основна характеристика творчості Лесі Дичко. Аналіз особливостей драматургії та композиції кантати "Червона калина", специфіка трактування фольклорного першоджерела цього твору.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 19.02.2012Життя й творчiсть Бада Пауела. Нью-Йорк і перша госпіталізація. Сольні записи й в тріо. Париж, останні роки. Коротка історична довідка з історії становлення бі-бопа. Головні переваги фортепіано. Використання альтерированих акордів як нововведення течії.
курсовая работа [715,0 K], добавлен 11.04.2014Виявлення особливостей втілення принципу програмності у скрипковому циклі Б. Шиптура для дітей. Аналіз циклу п’єс композитора для скрипки й фортепіано, який складається з чотирьох п’єс із програмними назвами та епіграфами з віршів Марійки Підгірянки.
статья [18,9 K], добавлен 24.04.2018Вивчення біографії та творчості композитора Миколи Дмитровича Леонтовича. Художньо-ціннісний критерій музичного твору. Аналіз-інтерпретація літературного твору та його художнього образу. Характеристика особливостей виконання хорового твору "Льодолом".
реферат [31,1 K], добавлен 02.06.2014Жанрові межі віолончельної творчості Прокоф‘єва: від інструментальної мініатюри і сонати (сольної та ансамблевої) до концертіно та монументальної Симфонії-концерту. Взаємопроникнення та взаємодія образних сфер симфонічної й камерної творчості Прокоф‘єва.
дипломная работа [54,8 K], добавлен 22.04.2010Музичний фольклор та його розвиток на теренах України. Історія розвитку та трансформації українського фольклору. Особливості використання мотивів української народної музики. Обробки народних пісень. Сучасні фольк-колективи: "Домра", Брати Гадюкіни.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 07.06.2014Життєвий та творчий шлях С.П. Людкевича. Музичні інтерпретації поезії Т. Шевченка. Історія створення кантати-поеми "Заповіт". Інтонаційно-образна драматургію твору. Поєднання в ньому у вільної формі монотематичного принципу розвитку композиції з сонатним.
реферат [24,8 K], добавлен 28.05.2014Аналіз хорового концерту М. Березовського, інтерпретація біблійного тексту композитором. Аналіз засобів виразності, які акцентують змістовні моменти твору. Виявлення особливостей хорового письма Березовського для встановлення закономірностей його стилю.
статья [899,7 K], добавлен 24.04.2018Механіко-акустичні властивості педалі, її функції на початковій стадії навчання учня-піаніста. Застосування педалі у творах поліфонічного складу, у клавесинній музиці XXIII століття. Особливості використання педалі у сучасній українській музиці.
курсовая работа [61,5 K], добавлен 11.12.2010Дослідження творчого шляху видатного кобзаря Чернігівщини Терентія Пархоменка і наслідувачки його творчості, його дочки Євдокії Пархоменко. Аналіз репертуару та творчого спадку чернігівських кобзарів, дослідження історії їх гастрольних подорожей.
статья [30,6 K], добавлен 24.04.2018Кратка біографія російського композитора Петро Ілліча Чайковського. Народно-пісена творчість музично-громадського діяча. Міжнародна оцінка мистецтва композитора, диригента. Загальна характеристика та вокально-хоровий аналіз музичного твору "Соловушко".
статья [24,3 K], добавлен 02.06.2017Жанрові особливості романсової спадщини Глінки. Характеристика засобів виразності романсу "Не пой, красавица, при мне". Характеристика романсової спадщини Рахманінова. Порівняльний аналіз засобів музичної виразності у романсі М. Глінки, С. Рахманінова.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.11.2011Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015Основні біографічні дані з життя та творчості відомого російського композитора Сергія Рахманінова, етапи його особистісного та творчого становлення. Аналіз видатних творів митця, їх характерні властивості та особливості, суб'єктивна оцінка з боку автора.
реферат [21,0 K], добавлен 02.11.2009Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.
статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.
презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013Роль та місце Френсіса Кленьянса у сучасній гітарній музиці. Характеристика та аналіз обраного твору композитора. Розгляд основних художніх та виконавських аспектів інтерпретації: структури, природи мелодичної лінії, гармонії, ритму, технічних прийомів.
курсовая работа [56,8 K], добавлен 25.02.2014Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.
статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017
