Педагогічні умови формування ціннісного ставлення учнів мистецьких шкіл до класичної музики на заняттях сольного співу

Размещено на http://www.allbest.ru

Педагогічні умови формування ціннісного ставлення учнів мистецьких шкіл до класичної музики на заняттях сольного співу

Семененко Ірина Валентинівна доцент, Заслужена артистка України, доцент кафедри оперного співу Вокального факультету, Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, м. Київ

Швачка Анжеліна Олексіївна доцент, Народна артистка України, доцент кафедри оперного співу Вокального факультету, Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, м. Київ

Анотація

У статті розглянуто педагогічні умови формування ціннісного ставлення учнів мистецьких шкіл до класичної музики на заняттях сольного співу. Авторами визначено наступні педагогічні умови: бажання слухати твори класичної музики, важливість класичної музики у становленні особистості учня підліткового віку, активне залучення до вокально- виконавського процесу. Зроблено аналіз останніх досліджень та публікацій, виявлено недостатній розгляд проблеми формування ціннісного ставлення у учнів підліткового віку мистецьких шкіл на заняттях сольного співу. Охарактеризовано фізіологічні та психологічні вікові зміни у учнів підліткового віку в пубертатний період. У статті розглянуто вплив процесу сприймання на музичний розвиток дітей, зокрема підлітків. Подано методичні поради щодо покращення якості сприймання класичних вокальних творів на заняттях сольного співу. Конкретизовано сутність поняття «музика». Окреслено значення народної пісні у естетичному вихованні підлітків в процесі вокального навчання в мистецьких школах. Визначено значення бесіди як методу навчання у естетичному вихованні школярів на заняттях вокалу. Уточнено різницю між бесідами інформаційного та евристичного типу. Умовно подано важливі моменти, які відображають внутрішній («небачений») та зовнішній («бачений») плани заняття у структурі бесіди. Підкреслено значення ребусів, кросвордів, чайнвордів у становленні особистості учня підліткового віку, які у змісті відображають різні факти з життя та творчості знаних музикантів, видатних вокалістів, правила музичної грамоти, вокальні терміни, специфіку музичних інструментів, особливості музичних творів тощо. Наголошено на активізації інтересів учнів як одного із найдієвіших методичних засобів спонукання до творчої діяльності. Подано висновок, що запропоновані педагогічні умови є дієвими у формуванні ціннісного ставлення учнів мистецьких шкіл до класичної музики. Окреслено подальші перспективи розгляду даної проблематики, які будуть стосуватися обґрунтуванню методики формуванні ціннісного ставлення в учнів мистецьких шкіл до класичної музики на заняттях сольного співу. ціннісний класичний музика

Ключові слова: умови, формування, ціннісне ставлення, учні,

мистецькі школи, музична освіта, класична музика.

Semenenko Iryna Valentynivna docent, National Music Academy of Ukraine named after P. I. Tchaikovsky, Vocal Faculty, Kyiv

Shvachka Angelina Oleksiivna docent, National Music Academy of Ukraine named after P. I. Tchaikovsky, Vocal Faculty, Kyiv

PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE FORMATION OF THE

VALUE ATTITUDE OF ART SCHOOL STUDENTS TO CLASSICAL MUSIC IN SOLO SINGING CLASSES

Abstract

The article deals with the pedagogical conditions of forming the value attitude of art school students to classical music in the classroom of solo singing. The authors have identified the following pedagogical conditions: the desire to listen to classical music, the importance of classical music in the formation of the personality of an adolescent student, and active involvement in the vocal and performance process. An analysis of recent studies and publications is made, insufficient consideration of the problem of forming a value attitude in adolescent students of art schools in solo singing classes is revealed. The physiological and psychological age-related changes in adolescent students during puberty are characterised. The article considers the influence of the perception process on the musical development of children, in particular adolescents. Methodical advice on improving the quality of perception of classical vocal works in solo singing lessons is given. The essence of the concept of "music" is specified. The significance of folk songs in the aesthetic education of adolescents in the process of vocal training in art schools is outlined. The importance of conversation as a teaching method in the aesthetic education of schoolchildren in vocal lessons is determined. The difference between conversations of informational and heuristic type is clarified. The important points that reflect the internal ("unseen") and external ("seen") plans of the lesson in the structure of the conversation are conditionally presented. The importance of rebuses, crosswords, and chinwords in the formation of the personality of an adolescent student is emphasised, which reflect various facts from the life and work of famous musicians, outstanding vocalists, the rules of musical literacy, vocal terms, the specifics of musical instruments, the features of musical works, etc. The article emphasises the activation of students' interests as one of the most effective methodological means of encouraging creative activity. It is concluded that the proposed pedagogical conditions are effective in shaping the value attitude of art school students to classical music. Further prospects for considering this issue are outlined, which will relate to the substantiation of the methodology for forming the value attitude of art school students to classical music in solo singing classes.

Keywords: conditions, formation, value attitude, students, art schools, music education, classical music.

Постановка проблеми. Методичні орієнтири підготовки учнів до виконавської діяльності в умовах музичної освіти базуються на засадах інтеграції в європейський освітній простір, що є методологічною основою розроблення сучасної освітньої стратегії розвитку початкової мистецької освіти в Україні.

Метою профільної музичної освіти є розвиток і поглиблення спеціальних здібностей учнів, розширення їх естетичного досвіду, формування ціннісних орієнтацій у процесі активної навчальної та фахової музичної діяльності, набуття здобувачем комплексу професійних, у тому числі виконавських, теоретичних та творчих компетентностей, що відповідають вимогам до результатів здобуття спеціалізованої профільної мистецької освіти, та орієнтування здобувача на продовження навчання на рівні вищої спеціалізованої музичної освіти [2].

Ми спостерігаємо, що сучасні учні підліткового віку мають спотворене уявлення про естетично повноцінне звучання співацького голосу, не володіють більш-менш чіткими критеріями оцінювання якості співу, керуючись при цьому такою непевною, але могутньою категорією, як мода. Співацький голос з великого «чуда природи» (голоси С. Крушельницької, Е. Карузо та інших видатних виконавців) перетворився на предмет широкого вжитку, а мистецтво співу стало справою, доступною для будь-кого, хто може більш-менш пристойно інтонувати під музику. Бурхливе зростання кількості естрадних виконавців так само переходить у загрозливо низьку якість співу, згубно відбиваючись і на художніх уподобаннях слухачів і на загальному рівні вокально-естетичної культури. Зацікавити та залучити молодь до виконання класичних творів дуже важко, але можливо. Тому, на нашу думку, важливим до розгляду постає питання формування ціннісного ставлення учнів мистецьких шкіл, зокрема вокальних відділів, до класичної музики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує, що обрана проблема дослідження є актуальною та доцільною у наш час, підтвердженням є праці сучасних науковців Браславець О. І. [1], Бойко Н. О., Гмиріної С. В., Леонтієвої С. Л. [5], Мережко Ю. В. [3], Олексюк О. П., Петрикової О.П. [5] та інших. Питання формування ціннісного ставлення учнів до музичного мистецтва у загальноосвітніх школах розглядали Комаровська О. А., Куркіна С. В., Масол Л. М., Миропольська Н. Є., Ничкало С. А., Черкасов В. П., Ростовський Я. О. [7] та інші. Проблема підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до вокально-хорової роботи з учнями розкрита у наукових працях Жорняк Б. Є., Козир А. В., Ліхіцької Л. М., Лук'янченко О., Овчаренко Н. А. [4], Регуліч І. В., Ткачук С. М. тощо. Теоретико-методологічні основи організації музично-освітнього процесу в мистецьких школах хореографічного спрямування висвітлені у доробку Ревенчук В. В. [6].

Мета статті - визначити педагогічні умови формування ціннісного ставлення у учнів підліткового шкільного віку мистецьких шкіл до класичної музики.

Виклад основного матеріалу. Однією з головних особливостей становлення особистості старшокласника, як відмічають психологи, є інтенсивний розвиток інтелекту, який відбувається під керівництвом викладача ще у молодшому шкільному віці. Учні у молодшому шкільному віці, під впливом сприймання класичних вокальних творів на заняттях з вокалу, навчаються самостійно аналізувати, порівнювати, знаходити часткове та загальне, встановлювати нескладні закономірності, робити висновки. Набуті знання, практичні вміння та навички закріплюються й удосконалюються у середньому та старшому шкільному віці під впливом сприйняття вокальних творів класичної музики.

Сприймання музики як активний творчий процес виховується у дітей з початкових класів за допомогою музичних видів на занятті, таких як: слухання музики, вокально-ансамблева або вокально-хорова діяльність, інструментальне музикування, розповідь викладача про літературний сюжет твору.

Питаннями значення сприймання музики для загального музичного розвитку займались Я. Ростовський, Г. Падалка, В. Сухомлинський та інші. Слухання музики є важливим видом діяльності на занятті з вокалу, який націлений на накопичення учнями художньо-естетичного досвіду в процесі пізнання високохудожніх творів мистецтва. Слухання музики відбувається за допомогою аудіо та відео запису з відносно високою якістю запису та безпосереднього «живого» виконання. Прослуховування виконання кращих майстрів вокального мистецтва, вокально-ансамблевих, вокально-хорових колективів знайомить їх із національною та західноєвропейською класичною музикою: операми, кантатами, ораторіями, романсами тощо. Крім того, використання аудіо або відео запису дозволяє викладачу на занятті з вокалу слідкувати за реакцією дітей на слухання того чи іншого твору. Музичний матеріал буде сприйнятий краще, якщо твір уже знайомий учням, хоча би окремі фрагменти: тематичний матеріал, ритмічні послідовності та інші яскраві засоби виразності даного твору. Якість сприймання набагато знижується, якщо вчитель не проводить бесіди з живою ілюстрацією музичного матеріалу. Викладач повинен вміти образно, доступно розповісти про виконуваний твір, запалити інтерес, розвинути фантазію слухача і виконати дитячі твори настільки високохудожньо, щоб повністю оволодіти уявленням учня. Ніякий запис не може замінити в даному випадку «живого» виконання, тому що на дитину впливає не тільки звучання, але й сам виконавець, його жести, міміка. Добитися творчого сприймання легше безпосереднім виконанням творів викладачем, ніж слуханням аудіо, переглядом відео матеріалів.

Музика - це мистецтво звука, і будь-які музичні здібності учня може розвивати тільки реальне музичне звучання. Найбільш використовується викладачами у практичній діяльності на заняттях академічного вокалу такий музичний інструменти як фортепіано. Цей інструмент, як вважають, є найдосконалішим і зручним для використання та має дві функції у роботі викладача: допоміжну та самостійну. Допоміжна роль - це, передусім, акомпанемент, наприклад під час розучування нової пісні або розспівування учнів на занятті. Фортепіано вважають ведучим засобом музичного виховання. Завдання музичного виховання, зокрема виховання засобами інструмента, реалізуються великою мірою через фортепіано.

Для того, щоб виховати у школярів інтерес до класичної музики, пробудити бажання свідомо сприймати її специфічну мову, необхідно зосередити їхню увагу шляхом вступного слова викладача - змістовної бесіди про твір, тобто емоційно, захоплююче розповісти про композитора, про зміст твору, про історію його створення, про виконавців, про звучання різних інструментів тощо.

Підбираючи матеріал до бесіди, придумуючи її зміст, ми повинні враховувати два фактори. Розповідь повинна бути змістовною, відповідати образам відтвореним в музиці. Для цього вибраний матеріал слід обов'язково зіставляти з науковими даними з мистецтвознавства, враховувати найповніші фактори з досліджень історії музики, переглядати літературні джерела. Недопустимо придумувати якийсь сюжет, нехай навіть і цікавий, захоплюючий, але мало пов'язаний із змістом музики, не варто звертати увагу дітей на зовнішні, поверхові ознаки музики або тексту. Звичайно, продумуючи бесіду, ні в якому разі не можна нехтувати і власними враженнями від музики, інакше розповідь ризикує стати сухою, мало емоційною.

Сприйняття ідейно-художнього змісту музичного твору, переданого композитором, буде повним і глибоким лише тоді, коли ми будемо постійно враховувати вікові особливості учнів, їхні можливості й запити. Відомо, що підлітків захоплюють різні художні образи, вони не однаково реагують на музичні твори та засоби музичної виразності. Тому, так важливо дбати про те, щоб розповідь була доступною дітям, відповідала їхнім потребам і уподобанням.

Підлітковий вік характеризується активним, зростаючим процесом розвитку розумових здібностей, уявлення, підвищенням його ролі у словесних висловах, емоційному житті учнів. У цьому віці аналіз творів звичайно пов'язується з характеристикою історичної епохи, життєвого і творчого шляху композитора. Крім того, з'являється можливість спиратись на знання, набуті під час вивчення інших предметів, що сприяє розширенню світогляду та підвищенню інтересу підлітків до музики.

Формування повнішого уявлення про виконувану музику часто сприяє читання уривків з художньої літератури, констатування історичних фактів, демонстрування репродукцій, діафільмів, кінофільмів. У сприйманні опери, балету, тобто значною мірою синтетичних творів, велика роль належить телебаченню.

Відомо, що в естетичному вихованні школярів набуває великого значення народна музика. Ще з часів глибокої давнини народ складав твори музично-поетичного мистецтва, тобто пісні. Протяжні й сумні, веселі й жартівливі, вони відображають важливі сторони життя, побуту та діяльності народу; в них відбиті його історія та боротьба за свою незалежність, за своє щастя, закладені глибокі думки, почуття й сподівання людей. Для активізації слухання народних пісень ми повинні ставити перед учнями завдання: прослухати і відзначити характер музики, пригадати відомих їм героїв, подвиги, які відображені в піснях тощо.

Так, поступово усвідомлюючи красу народних творів та їхню роль у творчості як композиторів минулого, так і сучасності, школярі починають цікавитися особливостями серйозних творів. І в цьому, безумовно, важливою є роль викладача, його уміння захопити учнів цікавою розповіддю, запитаннями, прикладами.

Підводячи підсумок під усім вищевикладеним зауважимо, що перша педагогічна умова, бажання слухати твори класичної музики, формується під впливом змістовного і захоплюючого слова викладача про твір на занятті; ілюстрування та показу творів, що вивчаються, підвищуючи інтерес учнів до класичної музики, зосереджуючи їх увагу на художньому образі музичного твору, формуючи усталені музичні смаки.

На нашу думку, другою педагогічною умовою формування ціннісного ставлення є важливість класичної музики у становленні особистості учня підліткового віку.

Як самостійна форма естетичного виховання бесіда має ряд особливостей та є художньою формою педагогічного спілкування викладача та учнів на заняттях з вокалу, предметом та змістом якого є мистецтво. Бесіда надає можливість духовного спілкування дитини з видатними шедеврами художньої культури. Найчастіше саме бесіда, «натхненне слово» про музику, образотворче мистецтво, стає «пробуджуючим імпульсом», першим кроком дитини до мистецтва та творчості. Для вчителя бесіда про мистецтво - це не тільки засіб передачі дітям інформації, знань, але і можливість діалогу з дітьми, можливість розуміння та розвитку їх внутрішнього світу, а також можливість саморозвитку, накопичення й удосконалення власного професійного досвіду, виявлення особистої індивідуальності. Цьому сприяє не регламентованість у виборі тематики, власний вибір змісту бесіди, свобода у постановці та формулюванні мети та завдань заняття, у виборі засобів та методів, прийомів навчання. У цьому розумінні бесіду можна розглядати як форму педагогічного мистецтва.

За змістом та засобами надання матеріалу розрізняють бесіди інформаційного та евристичного типів.

Інформаційна бесіда - це «розповідь про музику», «театр одного актора». Головна діюча особа - викладач, а учні виконують ролі глядачів та слухачів. Для такої бесіди характерним є монологічний засіб викладання матеріалу. Діалог можливий, але більше домінує розповідь викладача, інформація подається у «готовому виді». Сценарій жорстко визначений, «зовнішня» активність учнів мінімальна. Внутрішня, духовна діяльність, ступінь засвоєння та переробка інформації залежить від мовленнєвої та акторської майстерності викладача, його емоційного відношення до змістового наповнення бесіди, від актуальності та ступеня новизни її змісту. Такого типу бесіди особливо доречні у випадку дефіциту інформації у дітей з даної галузі.

Евристична бесіда більше відповідає проблемному навчанню та широко використовується у системі сучасних педагогічних технологій. Евристична бесіда - це діалог, обмін думками, поглядами, «роздумами у голос». Структура не нормативна, вільна. Засіб спілкування викладача та учнів - співпраця. Головні діючі особи - діти. Викладач - режисер та помічник. Результати - власні відкриття учнів у світі мистецтва, оригінальні інтерпретації художніх творів, аргументовані висновки. Успішність творів евристичної бесіди залежить, як показує практика, від мистецтва викладача вести діалог та формулювати проблемні питання. Структура, композиційний план бесід варіативні. Вони будуються та розгортаються по типу «міні -спектаклю», у якому поєднуються чітко продуманий план та готовність викладача до педагогічної імпровізації. Композиція бесід залежить від конкретних задач, змісту та інформаційного матеріалу, «режисерського мислення» викладача, досвіду педагогічного спілкування зі школярами.

Умовно у структурі бесіди можна виділяти декілька важливих моментів, які відображають внутрішній («небачений») та зовнішній («бачений») плани заняття:

Введення у тему бесіди. На мові журналістики - «лід»: яркий початок, узагальнена образна інформація, постановка проблеми актуальної для учнів, яка пробуджує їх інтерес.

Головна інформація. Ключові поняття, суттєві моменти змісту бесіди.

Додаткова інформація (конкретні факти, приклади, цитати, документи, біографічні відомості тощо).

«Естетичний простір», у якому відбувається бесіда (художнє оформлення приміщення, продукція творів образотворчого мистецтва, малюнки, фотографії, музичні інструменти, освітлення, дизайн тощо).

Загальна позитивно забарвлена емоційно-психологічна атмосфера бесіди та емоційна драматургія занять.

Найбільш ефективним засобом у становленні особистості підлітка є застосування конкретної емоційної драматургії на занятті вокалу - послідовність різних за емоційним змістом музичних творів, інформаційних блоків та контрастних за ступенем активності видів музичної й художньої діяльності дітей.

Адекватним завданням бесіди є установка на сприйняття музичних творів. Психологічна підготовка до сприймання.

Сприймання музичного твору. Умова - тиша, «поза слухання», духовне занурювання у світ музичного твору. Задача - виховання «мистецтво слухати».

Евристичний пошук вирішення проблеми (точне формулювання навчальних завдань, запитань, діалог викладача та учнів, знаходження оптимальних і аргументованих відповідей, акцентування суттєвих моментів).

Активізація процесу сприймання. Схильність до контрастного переключення діяльності дозволяє використовувати у процесі бесіди різні завдання та види діяльності.

Узагальнення - заключний розділ бесіди: питання за матеріалом бесіди, вікторина по музичним творам, включенням у бесіду, кросворди, висновки.

Творчі завдання для самостійної роботи («стимул для післядії»). Закріплення вражень (творчі роботи - написати твір після прослуховування музичного твору, скласти авторську пісню тощо).

Велику допомогу у становленні особистості учня підліткового віку надають ребуси, кросворди, чайнворди, у змісті яких відображаються різні факти з життя та творчості знаних музикантів, видатних вокалістів, правила музичної грамоти, вокальні терміни, специфіка музичних інструментів, особливості музичних творів тощо. Завдання можуть вирішуватися кожним самостійно або колективно.

Друга педагогічна умова, запропонована нами, націлена на надання учням наукової інформації про вокально-виконавський процес, дає можливість за останні два роки (7-8 клас) поширити і більш поглибити знання основ музичної грамоти.

Третьою педагогічною умовою формування ціннісного ставлення учнів до класичного мистецтва є глибоке знання та аналіз творів вокальної музики. Теоретико-методичні знання, які ми давали учням на заняттях не як окремий вид діяльності, а як засіб більш якісного сприйняття або виконання творів вокального мистецтва. Реальне звучання музики є першоджерелом теоретичних знань. В свою чергу, за допомогою їх учні осмислюють звучання музичних творів, глибше розуміють їх зміст, почуття головних героїв, але б було помилково стверджувати, що за допомогою звучання будь-якої музичної тканини діти краще засвоюють теоретичні знання.

Інколи, з менш підготовленими у музичному плані учнями вивчення музичної грамоти відбувається паралельно з вивченням репертуару, наприклад народних пісень. Під час вивчення старовинних арій, арій українських композиторів, романсів, учні одержують уявлення про характер твору, про засоби музичної виразності (звуковисотність, метроритм, темп, динаміку), художній зміст твору, музично-стилістичні особливості мови, відомості про життєвий та творчий шлях видатних майстрів мистецтва (композиторів, співаків, виконавців) тощо. Самостійно учні розбирають структуру мелодії твору: визначають кількість фраз, характер кожної фрази, лад, вказують зміну ладу, якщо вона була тощо.

Як відомо, потреби та інтереси учнів у цьому віці широкі і різноманітні. Разом з тим, їх художні смаки не завжди визначаються високим рівнем. Бажано викладачу вокалу подбати про такий високохудожній репертуар, який би включав різну тематику та жанри, який би зацікавив та захопив учнів, разом з цим сприяв би вихованню у них усталених художніх смаків.

Активізація інтересів учнів - один із найдієвіших методичних засобів спонукання до творчої діяльності, який допомагає підвищити особистісну ініціативу у школярів. Однак треба враховувати, що підлітки проявляють іноді хаотичність у своїх інтересах і частина дітей бажають робити тільки те, що їм подобається, тому бажано поряд з високохудожніми класичними творами включати в програму вокального навчання доступні для їх сприйняття пісні різних жанрів (героїчні, рухливі, пасивні). Розучування різних по характеру творів є важливим і для виховання різних співацьких вмінь та навичок (спів легато, стаккато, тверда та м'яка атака звуку, спів у мажорному та мінорному ладу, прозорим та округлим звуком тощо).

У підлітковому віці у дітей, завдяки загальному росту організму і окремо статевому дозріванню відбуваються більш або менш різкі зміни у співацькому апараті, ці зміни проявляються у рості гортані і особливо у найважливішій її частині - голосових зв'язках. У хлопців голосові зв'язки дуже змінюються та потовщуються, гортань збільшується у 1,5 - 2 рази, а у дівчат на 1,3. Набухання зв'язок у хлопців відбувається від 13-14 до 15-16 років, як раз підпадає навчанню у 7 - 8 класах.

При співі в цей період з'являлась сип, хрипота, покашлювання; голос зривається з нижніх звуків на октаву угору. Ці ознаки проявляються і у побутовій мові. Для правильного співацького виховання у ці роки ми гадаємо є важливим систематичність співу. Правильний та систематичний спів сприяє менш болючому та більш швидкому протіканню мутації, особливо у хлопців. В основі такого співу має бути навчання співати легким, світлим звуком з максимальним використанням голосових резонаторів.

Дуже часто хлопці співають не природним дитячим голосом, а грубим, низьким. Фальшивий, низький спів неправильно формує звук. Бажано не допускати, щоб учні співали грубо, напружено, «горловим» звучанням, а слід працювати над досягненням м'якого бархатистого співу у хлопців. Практика показує, що підлітки і юнаки, які співали систематично як у дитинстві, так і зараз, не мали жалоб та больових, неприязних відчуттів під час виконавської діяльності. Вокальні навички (артикуляція, дихання, звуковедення тощо) придбанні у дитинстві залишаються і надалі при формуванні дорослих чоловічих голосів, полегшуючи спів у нових умовах. Такі голоси мають і великий діапазон, тому що верхні ноти залишаються, а низькі з'являються.

Таким чином, виховання голосів, які знаходяться на ранній стадії мутації зводиться переважно до наслідування природного фальцетного звучання і утримання дітей від голосного форсованого співу, до якого вони у цьому віці мають схильність. З формуванням голосу (голос стає більш сильним, густим) закономірно у учнів розвивати і їх свідомість. Якщо на початковому етапі вокального навчання спів у школярів мистецьких шкіл є недостатньо свідомим, то поступово, під час постійних на заняттях тренувань він переходить у систематичний і організований спів; у учнів з'являється більш усвідомлене відношення до того, що він робить, та як він це робить.

Разом з розвитком у учнів пізнавальних здібностей і вже закладених у них у той чи іншій мірі емоційності, формується і їх воля. У виняткових людей воля - результат розумового впливу. Бажано приділяли особливу увагу своїм учням, давати їм конкретні вказівки, як працювати над вихованням своєї волі і постійно перевіряти, на скільки ці вказівки є дієвими, як набуті навички у учнів закріплюються. Методичні вказівки мають бути правильно підібрані відповідно до віку учнів та з врахуванням їх психічного розвитку.

Необхідною умовою вільного, ненапруженого співу є правильне формування співацьких навичок, які якісно засвоюються завдяки вільному, ненапруженому співу. Правильна співацька постава допомагає учням правильно формувати звук при співі. Неправильна співацька постава призводить до швидкої втоми голосового апарату і організму в цілому. Щоб учні засвоїли правила співацької постави, слід розповідали їм як правильно сидіти чи стояти під час співу: рівно, зручно, випрямивши спину, голову тримати прямо, опустивши руки. Говорити, що уся постать повинна виражати готовність до співу. Під час співу голову не слід відкидати назад або опускати вниз, вираз обличчя має бути привітним. Поки правильна співацька постава не стала звичкою, треба постійно викладачу вокалу стежити за нею, виправляли учнів, заохочували тих, хто правильно сидить чи стоїть під час співу.

Основою правильного співу є правильне дихання, тому що воно є основою вокальної техніки. Від набуття умінь співацького дихання значною мірою залежить ступінь оволодіння звукоутворенням та дикції. Для формування дихання важливу роль відіграє поза учня. Учні мають знати, що положення корпусу та голови повинні бути прямі, грудь уперед, плечі назад. Не які зайві рухи не потрібно робити під час співу. Якісний звук забезпечується опорою дихання.

Третьою умовою формування ціннісного ставлення до класичної музики у учнів є їх активне залучення до вокально-виконавського процесу (іншими словами художньо-творчого процесу). Художнє виконання - обов'язкова умова естетичного впливу музики на учнів. Воно дуже важливе для досягнення мети - виховання вимогливого слухача музики з широкими музичними інтересами та гарним смаком, любителя музики, активного учасника музичної самодіяльності, якщо у учня сформована емоційна чуйність на музику, здібність її естетичного переживання. Це може бути здійснене успішно у тому разі, коли виконання вивчених музичних творів буде досконалим. Учень повинен отримати теоретичні знання і підкріпити їх живим сприйняттям музики, власною практичною діяльністю.

Висновки

Отже, виходячи з вищевикладеного, треба наголосити на тому, що запропоновані педагогічні умови, такі як: бажання слухати твори класичної музики, важливість класичної музики у становленні особистості учня підліткового віку, знання та аналіз творів вокальної музики, на нашу думку, є дієвими у формуванні ціннісного ставлення учнів мистецьких шкіл до класичної музики. Подальші перспективи розгляду даної проблематики будуть стосуватися обґрунтуванню методики формуванні ціннісного ставлення в учнів мистецьких шкіл до класичної музики на заняттях сольного співу.

Література

Браславець О. І. Роль мистецьких шкіл в системі забезпечення духовно- культурних потреб підростаючого покоління (на прикладі комунального закладу «Школа мистецтв Мурафської С.Т.Г.») : кваліф. робота на здобуття освітнього рівня магістр / Олексій Ігорович Брасловець. Київ : НАКККіМ, 2022. 89 с.

В Україні затвердили стандарт профільної музичної освіти. УКРГНФОРМ.ЦКЬ : http://tinyurl.com/mr2h5wzt .

Мережко Ю. В. Формування художніх смаків старшокласників у процесі вивчення вокальної спадщини українських композиторів. Дис. ... канд. пед. наук. Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ. 2012. 247 с.

Овчаренко Н. А. Теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до вокально-педагогічної діяльності. Дис. ... докт. пед. наук. КУ ім. Б. Грінченка. Кривий Ріг. 2016. 247 с.

Петрикова О.П., Леонтієва С.Л. Місце музичного сприймання в процесі формування ціннісного ставлення підлітків до класичної музики. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», «Психологія», «Медицина»). Вип. № 4 (22). Київ. 2023. С. 229-241.

Ревенчук В. В. Теоретико-методологічні основи організації музично-освітнього процесу в мистецьких школах хореографічного спрямування. Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки». № 1. Ніжин : Ніжинський держ. унів.-т ім. М. Гоголя. 2018. С. 55-59. URL : http://tinyurl.com/3kjfasc9 .

Ростовський О. Я. Теорія і методика музичної освіти : навч.-метод. посіб. Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2001. URL : http://tinyurl.com/5dpznnec .

References

Braslavets O.I. (2022). Rol mystetskykh shkil v systemi zabezpechennia dukhovno- kulturnykh potreb pidrostaiuchoho pokolinnia (na prykladi komunalnoho zakladu «Shkola mystetstv Murafskoi S.T.H.») [The role of art schools in the system of providing for the spiritual and cultural needs of the younger generation (on the example of the communal institution "School of Arts of Murafska S.T.G.")]. Kvalif. robota na zdobuttia osvitnoho rivnia mahistr. Kyiv: NAKKKiM [in Ukrainian].

V Ukraini zatverdyly standard profilnoi muzychnoi osvity [In Ukraine, the standard of professional music education was approved]. UKRINFORM. URL : http://tinyurl.com/mr2h5wzt [in Ukrainian].

Merezhko, Yu. V. (2012). Formuvannia khudozhnikh smakiv starshoklasnykiv u protsesi vyvchennia vokalnoi spadshchyny ukrainskykh kompozytoriv [The formation of artistic tastes of high school students in the process of studying the vocal heritage of Ukrainian composers]. Candidate's thesis. Kyiv: NPU im. M.P.Dragomanova [in Ukrainian].

Ovcharenko N.A. (2016). Teoretyko-metodolohichni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva do vokalno-pedahohichnoi diialnosti [Theoretical and methodological principles pf professional training of future music teachers for vocal and pedagogical activities]. Dys. ... dokt. ped. nauk. Kryvyi Rih: KU im. B. Hrinchenka [in Ukrainian].

Petrykova O.P., Leontiieva S.L. (2023). Mistse muzychnoho spryimannia v protsesi formuvannia tsinnisnoho stavlennia pidlitkiv do klasychnoi muzyky [The place of musical perception in the process of forming the value attitude of teenagers to classical music]. Perspektyvy ta innovatsii nauky (Seriia «Pedahohika», «Psykholohiia», «Medytsyna»). Vyp. № 4 (22). Kyiv. Pp. 229-241 [in Ukrainian].

Revenchuk V.V. (2018). Teoretyko-metodolohichni osnovy orhanizatsii muzychno- osvitnoho protsesu v mystetskykh shkolakh khoreohrafichnoho spriamuvannia [Theoretical and methodological foundations of the organization of the music and educational process in art schools of the choreographic direction]. Naukovi zapysky. Seriia «Psykholoho-pedahohichni nauky». № 1. Nizhyn : Nizhynskyi derzh. univ.-t im. M. Hoholia. Pp. 55-59. URL : http://tinyurl.com/3kjfasc9 [in Ukrainian].

Rostovskyi O.Ya. (2001). Teoriia i metodyka muzychnoi osvity [Theory and methodology of music education]: navch.-metod. posib. Ternopil : Navchalna knyha - Bohdan. URL : http://tinyurl.com/5dpznnec [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru