Поняття "метроритм" у контексті сучасного естрадного вокального виконавства
Вивчення метроритму, який сьогодні є основою формування сучасної музики. Закони теорії музичного ритму, без яких не можливо сформувати практичні навички виконавської майстерності молодих співаків естради. Розгляд естетичних сторін музичного ритму.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.06.2024 |
| Размер файла | 17,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Поняття «метроритм» у контексті сучасного естрадного вокального виконавства
Самая Тетяна Вікторівна
Внутрішній світ професійного естрадного вокаліста характеризується особливим відчуттям метроритму. Співати, грати роль відповідно до сюжетної лінії вокальної композиції, створювати маленький театр пісні, щоб знайти відгук у свідомості слухача - завдання, що вимагають від артиста багажу теоретичних знань і практичних навичок.
Студент при постійному контакті з педагогом пізнає багато принципів виконавських прийомів, сформованих через будь-яку методику, школу та інші ноу-хау новації. В період формування співацького апарату вокаліст розвиває і покращує голосове звучання - польотність, рухливість, милозвучність і обертонову різноманітність. При напрацюванні власної індивідуальності він опановує вокально-технічні (м'язово-шумові) прийоми, серед яких дисторшн (розщеплення), реттл (хрип), гроул (гарчання), вокальний злам (vocal break), субтон, скрім (вереск/крик), крек (скрипіння), вібрато, орнаментика та ін. [3].
Щодо вивчення метроритму, який сьогодні є основою формування сучасної музики, то цей розділ у програмах фахової вокально-естрадної підготовки й досі не є домінуючим. На сьогоднішній день дефіцит професійних знань перекривається або авторськими емпіричними методами без теоретичного обґрунтування (репродуктивно на вправах), або вузьким оглядом матеріалу з підручників загальної (елементарної) теорії музики таких авторів, як І. Способін, В. Вахромеєв, Г. Фрідкін, Л. Красінська й В. Уткін та ін. Для професійної підготовки ці підходи не забезпечать глибокого занурення у закони теорії музичного ритму, без яких не можливо сформувати практичні навички виконавської майстерності молодих співаків естради.
Йдеться зовсім не про те, щоб педагог з сольфеджіо робив адаптацію свого розділу сольмізації під якусь музичну спеціалізацію. Теорія музики, як предмет, не розглядає естетичні сторони музичного ритму глибше, ніж «відповідне чергування тривалостей звуків» [1, с. 36]. Разом з тим певна частина викладачів вважає, що теорія музики має вивчатися усіма студентами в повному обсязі знань на рівні фахівців-теоретиків.
Нам слід врахувати, що музичний ритм з точки зору сучасного сприйняття можна опанувати виключно за образним мисленням через контакт викладача зі студентом, в тісній взаємодії з музичними стилями. Саме за таких умов і формується у студента свій, індивідуальний підхід до сприйняття часових континуумів і метроритмічних організацій. У цьому контексті ефективними методичним матеріалом може стати дослідження В. Холопової (посібник «Теорія музики», розділ «Ритміка») [4, с. 106-183]. Її теоретичні відкриття будуть дуже корисними при аналізі зразків джазу, рок- і поп-музики.
Проблеми, пов'язані із розумінням сутності поняття «метроритм», полягають у тому, що здійснення повноти творчих задумів професіонала залежить не стільки від емоцій, скільки від наповненості виконавця відповідними теоретичними знаннями і дисциплінами, що формують завершену фахову організацію майбутніх артистів. Чималу роль в цьому і, мабуть, найзначнішу, грає слуховий кругозір - одна з форм рефлексії, психологічного сприйняття сучасних метроритмічних сполучень.
Поняття «теорія ритму» й ритміка в цілому в контексті виховання професійного естрадного вокаліста не втілюється у жодній зі спеціалізованих дисциплін. Натомість серйозний розгляд сутності музичного метроритму замінюється банальним підходом до знайомства з елементами метроритмічних сполучень під назвою «музична ритміка», що зовсім не уособлює емоційно динамічну основу естрадної музики.
Якість виконавської майстерності сучасного музиканта має відбиватися в його здатності до моторної рефлексії на основі мнемонічної (уявної) гри метроритмів, іншими словами своєрідний «метричний тематизм», що призводить виконавця до стану підвищеної збудливості. У лексиці естрадних музикантів такий психологічний стан позначається терміном «драйв».
У вітчизняній вокально-педагогічній практиці ми орієнтуємося на традиції європейської культури. Однак наша слов'янська музична природа на перше місце ставить інтонацію, мало звертаючись до вивчення метроритму. Слід також зазначити, що розвиток специфіки ритмічного слуху (слухового кругозору) залежить від прямого впливу на навчальний процес фахівців з практичної ритміки.
До таких неординарних дослідників належить Станіслав Макієвський - педагог-методист, автор вітчизняної розробки рудіментальной теорії ритму і багатьох навчальних посібників з даної теми. Його авторський «перфораційний метод», описаний в підручнику «Ритміка для всіх» [2], апробований і дає ефективні результати у роботі з музикантами-мелодистами та вокалістами. Дидактичні матеріали С. Макієвського з вивчення сучасної музичної ритміки найбільш наближені до ефективному формуванню метроритмічного відчуття. Досить сказати, що в його системі немає тривалостей нот, пауз, але є основа усвідомлена думкою Геракліта і Аврелія Августіна, що в загальних рисах виражає концепцію «ритмічного потоку в часі».
Таким чином, поняття «метроритм» в програмах виховання естрадного вокаліста має формуватися в контексті музики з урахуванням рітмоінтонаційних складових, побудованих не на основі математичних пропорцій (тривалостей нот), а глибшого філософського усвідомлення музичного часу та емоційно-психологічного втілення у практикумі через моторну рефлексію відповідно до творчих завдань виконавця.
Список використаних джерел
метроритм майстерність співак естрада
1. Вахромеев В. Элементарная теория музыки. Москва: Музыка, 1975. 237 с.
2. Макиевский С. Ритмика для всех. Киев: Музична Україна, 2005. 104 с.
3. Cамая Т. Вокальне мистецтво естради: український контекст. Київ: Четверта хвиля, 2019. 152 с.
4. Холопова В. Теория музыки. Санкт-Петербург: Лань, 2002. 368 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011Розвиток музичного сприйняття в школярів як одне з найвідповідальніших завдань на уроці музики у загальноосвітній школі. Співвідношення типів емоцій з триступеневою структурою музичного сприйняття. Розвиток сприйняття музики на хорових заняттях.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 17.12.2009Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.
реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011Етапи та передумови формування музичного мистецтва естради. Розвиток мистецтва, орієнтованого на емоційно-афективну сторону. Виникнення різних аспектів мистецької практики - жанрів, закладів культури, тематики. Орієнтація на широкі слухацькі смаки.
статья [23,5 K], добавлен 24.04.2018Різновиди французької пісні. Популярна французька музика. Специфічна ритміка французької мови. Виконавці шансону: Едіт Піаф, Джо Дассен, Шарль Азнавур. Вплив шансону на розвиток вокальних жанрів сучасного естрадного музичного мистецтва європейських країн.
реферат [37,9 K], добавлен 28.12.2011Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.
презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009Аналіз концертного виступу вокаліста та чинників, які враховуються при підготовці. Проходження ряду етапів, пов’язаних з вивченням музичного матеріалу, створенням інтерпретаційної версії, результатом якої стане досягнення відповідного художнього образу.
статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018Дослідження творчого спадку визначного носія українського народного музичного мистецтва - бандуриста і кобзаря Штокалка. Особливі риси музичного стилю виконавця, його внесок у розширення репертуарної палітри кобзарсько-бандурного мистецтва ХХ століття.
статья [22,5 K], добавлен 24.04.2018Розвиток вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч. ХХ ст. Загальна характеристика періоду. Сидір Воробкевич. Експериментальні дослідження ефективності використання музичного історично-краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі школярів.
дипломная работа [118,2 K], добавлен 14.05.2007Сучасний стан проблеми наукового вивчення вокальної педагогіки. Розвиток цього виду музичного виховання у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вплив Крушельницької і Менцинського на цей процес. Внесок Лисенко і Мишуги у розвиток музичного мистецтва.
магистерская работа [896,0 K], добавлен 16.09.2013Вміння виконувати твори, які відносяться до різних композиційних технік - основне свідчення майстерності співака. Недостатня обізнаність у особливостях різноманітних музичних стилів - одна з найбільш актуальних проблем сучасних естрадних вокалістів.
статья [13,9 K], добавлен 24.04.2018Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.
статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018Розкриття історичного аспекту проблеми та сутності понять "музичне виховання", "музична освіта", "культурні традиції". Обґрунтування необхідності удосконалення музичного виховання. Порівняльний аналіз даних аспектів в освітніх системах Японії та України.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 22.11.2014Проблема профільної підготовки фахівців в сфері естрадно-джазового виконавства. Необхідність модернізації музичної освіти. Вивчення теорії щодо розвитку музичних стилів, специфіки гармонії, аранжування, інтерпретації у джазі, практики гри і співу у дуеті.
статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018Дослідження вокального ансамблю з позицій комунікативної діяльності в дискурсі культурно-мистецького процесу. Характеристика процесу вокального виконавства та безпосередньо співу в ансамблі, як можливості втілення реального буття у слові та звуці.
статья [20,0 K], добавлен 24.04.2018Молодіжна субкультура - невід’ємна складова розвитку підлітка. Поняття "субкультури". Молодіжна естрадна музика як яскравий приклад сучасного шоу-бізнесу. Провідні стилі сучасної естрадної музики. Молодіжні естрадні групи, що є "культовими" для підлітків.
курсовая работа [24,6 K], добавлен 21.08.2002Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010Розгляд інструментального мистецтва та виконавства в джазовій сфері України, моменти та причини, що гальмують розвиток галузі культури, і фактори, що розвивають виконавців і рухають вперед. Позитивні тенденції розвитку української інструментальної музики.
статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018
